Проект Центру політико-правових реформ закон україни " про нормативно-правові акти"

Вид материала

Содержание

Стаття 14. Юридична сила рішень всеукраїнського референдуму

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Стаття 6. Суб'єкти нормотворчих повноважень

1. Приймати нормативні акти, вносити до них зміни та припиняти їх дію мають право:

1) громадяни України через всеукраїнський та місцевий референдум;

2) Верховна Рада України - акти законодавчої влади;

3) Президент України – акти глави держави;

4) Національний банк України – акти Національного банку України;

5) Кабінет Міністрів України, міністри або уповноважені ними органи державної влади, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій - акти виконавчої влади;

6) Верховна Рада Автономної Республіки Крим - акти представницького органу Автономної Республіки Крим;

7) Рада міністрів Автономної Республіки Крим – акти виконавчої влади;

8) обласні, районні, міські, районні у місті, селищні, сільські ради, виконавчі комітети міських, районних у місті, селищних, сільських рад та сільські голи як одноособові виконавчі органи рад - акти місцевого самоврядування;

2. Інші органи чи їх посадові особи, окрім визначених у частині першій цієї статті, не можуть приймати нормативні акти. В межах своїх повноважень вони приймають рішення, розпорядження індивідуального характеру (адміністративні акти), а також накази внутрішньо-організаційного характеру.

3. Нормативні акти не можуть прийматися спільно декількома суб'єктами нормотворчих повноважень.

Стаття 7. Делегування нормотворчих повноважень

1. Не допускається делегування нормотворчих повноважень від Верховної Ради України іншим особам або органам.

2. Президент України не може передавати свої нормотворчі повноваження іншим особам або органам.

3. Органи виконавчої влади і місцевого самоврядування можуть делегувати нормотворчі повноваження, у випадках передбачених законом.

4. У нормативному акті про делегування нормотворчих повноважень повинно бути визначено:

1) обсяг повноважень і суб’єкти делегування;

2) термін делегування (у разі необхідності);

3) орган чи посадова особа, на яких покладається відповідальність і контроль за виконанням делегованих повноважень;

4) матеріально-фінансове забезпечення виконання делегованих повноважень (у разі необхідності).

Стаття 8. Правонаступність у нормотворчій діяльності

1. У випадку ліквідації або реорганізації суб’єкта нормотворчих повноважень, до правонаступника у межах його компетенції разом з правом приймати нормативні акти переходять повноваження вносити зміни, припиняти дію раніше прийнятих нормативних актів.

2. У випадку ліквідації або реорганізації суб’єкта нормотворчих повноважень, при якій правонаступник не наділений правом приймати відповідні нормативні акти, повноваження приймати, вносити зміни або припиняти дію раніше прийнятих нормативних актів переходить до вищестоящого або іншого визначеного уповноваженого органу.

3. Перейменування органу, який приймає відповідні нормативні акти, або зміна його статусу не спричиняє припинення дії раніше прийнятих нормативних актів.

Стаття 9. Вимоги до нормативного акта

1. Нормативний акт повинен відповідати принципам верховенства права, законності, прийматися уповноваженим на те суб'єктом, у визначеній законом формі та за встановленими процедурою і правилами нормотворчої техніки, не суперечити Конституції України та нормативним актам вищої юридичної сили.

2. Недодержання вимог, зазначених у частині першій цієї статті, є підставою для визнання відповідного нормативного акта або його окремих норм не чинними у встановленому порядку.

Стаття 10. Участь громадян у нормотворчості

1. Нормотворчі органи в процесі підготовки та прийняття нормативних актів враховують законні інтереси громадян України, розглядають їх пропозиції щодо прийняття, зміни або скасування нормативних актів.

2. Проекти нормативних актів, що мають особливе загальнодержавне значення або торкаються інтересів широких верств населення, крім тих, що містять державну, фінансову або комерційну таємницю, підлягають обов'язковому оприлюдненню для публічного обговорення.

Стаття 11. Обов'язковість виконання нормативного акта

1. Усі нормативні акти є обов'язковими до виконання та неухильного додержання на відповідній території суб'єктами, на яких поширюється дія цих актів.

Розділ 2. Юридична сила нормативних актів

Стаття 12. Поняття юридичної сили нормативних актів

1. Юридична сила нормативних актів - це властивість нормативних актів, що визначає їх взаємну iєрархiчну пiдпорядкованiсть i обумовлює порядок їх застосування, внесення до них змiн, припинення їх чинності.

2. Нормативний акт нижчої юридичної сили не повинен суперечити нормативному актовi вищої юридичної сили.

Стаття 13. Юридична сила Конституції України

1. Конституція України має найвищу юридичну силу щодо законів та підзаконних нормативних актів, які приймаються на основі Конституції України і відповідають її нормам.

2. Питання про відповідність законів та підзаконних нормативних актів Конституції України вирішує Конституційний Суд України та інші судові органи згідно з їх повноваженнями.

3. Конституційні закони, прийняті Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу або затверджені всеукраїнським референдумом, є складовою частиною Конституції України і мають однакову з нею юридичну силу.

Стаття 14. Юридична сила рішень всеукраїнського референдуму

1. Рішення всеукраїнського референдуму про скасування нормативних актів вцілому або їх окремих положень має вищу юридичну силу щодо законів та підзаконних нормативних актів.

Blog