Проект Центру політико-правових реформ закон україни " про нормативно-правові акти"

Вид материалаЗакон
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Стаття 51. Нормотворча ініціатива


1. Нормотворча ініціатива - це офіційне подання за визначеною процедурою повноважними особами до відповідних суб'єктів нормотворчих повноважень розроблених проектів нормативних актів.

2. Проект нормативного акта вноситься суб'єкту нормотворчих повноважень разом із:

1) пояснювальною запискою, у якій обгрунтовується необхiднiсть прийняття акта, викладається стисла характеристика його змiсту, зазначаються суб'єкти його підготовки, здійснюється розрахунок витрат та визначення джерел покриття цих витрат, якщо реалізація проекта потребуватиме фiнансово-економiчних витрат, тощо;

2) довiдковими та аналiтичними матеріалами;

3) висновками наукової, правової, економічної експертизи – для всіх проектів нормативно-правовових актів, та фінансової експертизи - для проектів нормативних актів, реалізація яких потребує фінансових чи інших матеріальних витрат за рахунок державного або місцевого бюджету.

4. Нормотворча ініціатива не є підставою для підготовки та прийняття проектів нормативних актів Президентом України, Радою Національного банку України, Правлінням Національного банку України, міністрами, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських, районних у місті, селищних, сільських рад та сільських голів як одноособового виконавчого органу ради.


Стаття 52. Суб'єкти нормотворчої ініціативи


1. Суб'єкти нормотворчої ініціативи у відповідному нормотворчому органі визначаються Конституцією України, цим Законом, законами України про статус суб’єктів нормотворчих повноважень.

2. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народним депутатам України, Президентові України, Кабінету Міністрів України, Національному банку України.

3. Право нормотворчої ініціативи у Кабінеті Міністрів України мають міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

4. Право нормотворчої ініціативи у Верховній Раді Автономної Республіки Крим належить депутатам Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

5. Право нормотворчої ініціативи у Раді міністрів Автономної Республіки Крим належить міністрам Автономної Республіки Крим, республіканським комітетам Автономної Республіки Крим, Севастопольській міській державній адміністрації та районним державним адміністраціям у Автономній Республіці Крим.

6. Право нормотворчої ініціативи у обласній та районній раді мають депутати, голова відповідної обласної чи районної ради, постійні комісії цих рад, голова відповідної обласної чи районної місцевої державної адміністрації.

7. Право нормотворчої ініціативи у міській, районній у місті, селищний, мі сільській раді мають депутати, голова відповідної ради, постійні комісії та виконавчі комітети цих рад, сільський голова як одноособовий виконавчий орган ради.

Стаття 53. Відкликання проекту нормативного акта


1. Кожен суб’єкт нормотворчої ініціативи має право відкликати поданий ним проект нормативного акта у порядку нормотворчої ініціативи від відповідного суб’єкта нормотворчих повноважень, якщо проект нормативного акта ще не прийнято за основу.

Глава 3. Експертиза та обговорення проектів нормативних актів




Стаття 54. Правова основа проведення експертизи проектів нормативних актів


1. Правовою основою проведення експертизи проектів нормативних актів є положення цього Закону, Закону України “Про наукову і науково-технічну експертизу”, Закону України “Про екологічну експертизу” та інших нормативних актів.

2. Інші закони можуть встановлювати особливості проведення окремих видів експертиз проектів нормативних актів.


Стаття 55. Мета та завдання експертизи проектів нормативних актів


1. Експертиза проектів нормативних актів проводиться з метою забезпечення якості й обґрунтованості нормативного акта, своєчасності прийняття акта, виявлення можливих позитивних і негативних наслідків його дії.

2. Завданням експертизи проекту нормативною акта є:

1) об'єктивний всебічний розгляд проекту нормативного акта;

2) перевірка відповідності проекта вимогам і нормам чинних нормативних актів вищої або однакової з ним юридичної сили, нормотворчої техніки;

3) оцінка відповідності проекту нормативного акта сучасному рівню наукових знань, державній науково-правовій політиці, соціальній і економічній доцільності;

4) аналіз рівня використання наукових досліджень, світового досвіду;

5) прогнозування соціально-економічних, правових та інших наслідків реалізації нормативного акта;

6) підготовка науково обґрунтованих експертних висновків.

3. За результатами проведення експертизи приймається рішення - висновок експертизи. Висновок експертизи законопроекту є обов’язковим додатком до проекту нормативного акта.

4. Висновок експертизи проекту нормативного акта є обов’язковим додатком до проекту нормативного акта і подається на розгляд суб’єкта нормотворчих повноважень.

Стаття 56. Види експертиз проектів нормативних актів


1. Експертиза проектів нормативних актів складається з:

1) правової експертизи - для всіх проектів нормативних актів;

2) наукової експертизи - для всіх проектів нормативних актів;

3) економічної експертизи – для всіх проектів нормативних актів;

4) фінансової експертизи - для проектів нормативних актів, реалізація яких потребує фінансових чи інших матеріальних витрат за рахунок державного або місцевого бюджету;

5) кримінологічної, в тому числі корупційної, експертизи – для проектів нормативних актів у сфері регулювання економіки, фінансово-банківської та страхової діяльності, кримінального та цивільного права, також з інших питань, в яких майбутнє регулювання може вплинути на криміналізацію суспільства;

6) екологічної експертизи – для проектів нормативних актів, які спрямовані на регулювання відносини в галузі забезпечення екологічної (в тому числі радіаційної) безпеки, охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, діяльності, що може негативно впливати на стан навколишнього природного середовища;

7) громадської експертизи - для проектів нормативних актів, які мають важливе суспільне значення.

2. Зазначені у частині першій цієї статті експертизи проектів нормативних актів можуть бути попередніми, первинними, додатковими, повторними.