Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материала

Документы

Содержание Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лнму) є одним, 780.06kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
• Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 450.75kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
• П. Л. Шупика львівский державний медичний університет ім. Данила галицького харківська, 5720.58kb.

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів з природженими та набутими імунодефіцитними станами. Визначати імуногенетичні фактори в розвитку імунозалежних хвороб (хвороба, зумовлена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), герпесвірусні хвороби, хламідійна інфекція, інфекційний мононуклеоз та ін.). Обгрунтовувати застосування основних імунодіагностичних методів, визначати показання та протипоказання для їх проведення у хворих з різними імунозалежними захворюваннями. Інтерпретувати дані фенотипування пари донор-реципієнт (визначення індексу гістосумісності) при підготовці до трансплантації органів та клітин. Обгрунтовувати застосування імуносупресивної терапії в посттрансплантаційному періоді. Визначати клінічні та лабораторні ознаки розвитку надгострого, гострого та хронічного кризів відторгнення. Проводити диференційну діагностику між кризом відторгнення та інфекційним ускладненням у хворих після проведення трансплантації органів. Визначати лабораторні ознаки розвитку системних та місцевих імуносупресивних механізмів при нормальній вагітності. Визначати механізми розвитку імунозалежних форм безпліддя. Інтерпретувати дані фенотипування пари чоловік-жінка (визначення індексу гістосумісності) при діагностиці імунозалежної форми безпліддя. Аналізувати результати визначення показників, які характеризують фатори антибластомного захисту у пацієнта з підозрою на наявність пухлини. Інтерпретувати дані визначення пухлинасоційованих антигенів для ранньої діагностики пухлин, при оцінці ефективності лікування та для визначення наявності чи відсутності метастазів. Обґрунтувати застосування імунотропної терапії у хворих з пухлинами. Вміти використовувати клініко-імунологічні критерії в діагностиці аутоімунної патології. Визначати основні імунологічні механізми в розвитку аутоімунних хвороб. Обґрунтовувати застосування імуносупресивної терапії у хворих з аутоімунною патологією. Демонструвати володіння морально-деонтологічними, біоетичними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.


Змістовий модуль 3. Алергічні захворювання

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із алергічними захворюваннями. Визначати етіологічні (групи алергенів) та патогенетичні (типи імунних реакцій) алергологічних захворювань. Пояснювати основи методів алергологічних досліджень (лабораторні тести, шкірні проби, провокаційні тести та ін.). Складати план обстеження хворих з алергологічними захворюваннями, обґрунтовувати застосування основних діагностичних методів, що застосовуються в алергології, визначати показання та протипоказання до їх проведення, можливі ускладнення. Виявляти різні варіанти перебігу та ускладнення алергічних захворювань. Проводити диференційну діагностику, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних алергічних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. Визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при алергічних захворюваннях. Проводити диференційну діагностику між алергічними та псевдоалеогічними захворюваннями. Призначати проти алергічну терапію, оцінювати її ефективність. Демонструвати володіння морально-деонтологічними, біоетичними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 13 балів

«4» - 10 балів

«3» - 7 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 63 бали (7х9). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Клінічна імунологія та алергологія. Підручник за ред.. проф.. Г.М.Дранніка. – К.:”Здоров’я”, 2006. – 888 с.
   
2. Казмірчук В.Є., Ковальчук Л.В. Клінічна імунологія та алергологія. – Вінниця: Нова книга, 2006. – 258 с.
   
3. Бажора Ю.І. Клінічна імунологія. – Одеса, 2000. – 384 с.
   

Анестезіологія та інтенсивна терапія V рік/ 10 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 60 год. Змістових модулів: 3

Самостійна робота: 20 год.

Разом: 90 год.


Опис програми (Анестезіологія та интенсивна терапія - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Демонструвати володіння методами діагностики та надання допомоги при основних синдромах порушень життєво важливих функцій;
   
2. Трактувати основні клінічні прояви та лабораторні показники порушень життєво важливих функцій;
   
3. Планувати обстеження та лікування хворих з порушеннями життєво важливих функцій;
   
4. Діагностувати ознаки клінічної смерті та термінальних станів, проводити серцево-легеневу та церебральну реанімацію;
   
5. Застосувати загальні принципи та методи анестезіологічного забезпечення різних оперативних втручань;
   
6. Використовувати основні принципи організації невідкладної допомоги потерпілим при техногенних та природних катастрофах;
   
7. Застосовувати основні алгоритми інтенсивної терапії невідкладних станів.
   

Модуль 1. Анестезіологія та інтенсивна терапія


Змістовий модуль 1. Загальна реаніматологія та анестезіологія.

Конкретні цілі: Засвоїти етапи проведення серцево-легеневої та церебральної реанімації. Демонструвати техніку підтримки прохідності дихальних шляхів, штучної вентиляції легень та закритого масажу серця, електричної дефібриляції. Обрати і демонструвати різні методи інтенсивної терапії хворих у післяреанімаційному стані. Класифікувати сучасні методи анестезіологічного забезпечення. Порівняти переваги і недоліки різних методів анестезіологічного забезпечення. Диференціювати клінічні прояви різних стадій наркозу

Засвоїти основні етапи анестезіологічного забезпечення. Обгрунтувати вибір методів анестезіологічного забезпечення при різних оперативних втручаннях. Спланувати тактику підготовки до операції та післяопераційної інтенсивної терапії хворих різного хірургічного профілю. Визначати ускладнення анестезії, аналізувати причини їх виникнення і прийняти рішення про методи їх усунення.


Змістовий модуль 2. Загальні питання інтенсивної терапії

Конкретні цілі: Диференціювати різні види порушень водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану. Сформулювати основні принципи корекції та інтенсивної терапії різних видів порушень водно-електролітного обміну та кислотно-основного стану. Складати схеми проведення інфузійної терапії при різних порушеннях гомеостазу. Вирізняти основні синдроми, що характерні для печінкової та ниркової недостатності. Пояснювати вибір різних методів штучного органопротезування. Диференціювати клінічні прояви коматозних станів різного генезу. Сформулювати основні принципи інтенсивної терапії коматозних станів різного походження. Трактувати закономірності виникнення порушень життєво важливих функцій організму при гострому отруєнні. Класифікувати різні види гострого отруєння. Обгрунтувати вибір методів інтенсивної терапії різних видів гострого отруєння.


Змістовий модуль 3. Інтенсивна терапія невідкладних станів

Конкретні цілі: Ідентифікувати клінічні прояви гострої дихальної недостатності

Вирізняти різні види гострої дихальної недостатності. Сформулювати основні принципи інтенсивної терапії різних видів гострої дихальної недостатності. Спланувати тактику інтенсивної терапії гострих розладів дихання при різних видах невідкладних станів (астматичному стані, на­бряку легенів, утопленні, тромбоемболії легеневої артерії та її гілок, аспіраційному синдромі, респіраторному дистрес-синдромі дорослих). Ідентифікувати клінічні прояви гострої серцево-судинної недостатності. Класифікувати та диференціювати різні види шокових станів. Засвоїти надання невідкладної медичної допомоги при різних видах шоку. Визначати особливості перебігу та інтенсивної терапії при тяжкій черепно-мозковій травмі, політравмі, синдромі тривалого стискання, електротравмі.

Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 12 балів

«4» - 9 балів

«3» - 6 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 60 балів (6х10). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Чепкий Л.П., Новицька-Усенко Л.В., Ткаченко Р.О. Анестезіологія та інтенсивна терапія. Підручник для ВМНЗ ІІІ-ІV рівня акредитації. К.: Вища школа, 2003. – 399 с.
   
2. Невідкладна медична допомога. За ред. Ф.С. Глумчера, В.Ф. Москаленка К.: “Медицина” – 2006. – 632 с.
   
3. Руководство по интенсивной терапии. Под ред. А.И. Трещинского, Ф.С. Глумчера К.: Вища школа, 2004. – 582 с.
   
4. Бутылин Ю.В., Бутылин В.Ю., Бутылин Д.Ю. Интенсивная терапия неотложных состояний: Атлас. - К.: Новий друк, 2003. – 528 с.
   
5. Сумин С.А. Неотложные состояния. М.: ООО «Медицинское информационное агенство», 2005. – 752 с.
   
6. Неотложная медицинская помощь. Справочний практического врача. Под ред. З. Мюллера. М., 2005. – 323 с.
   
7. Бараш Дж., Куллен Б. Клиническая анестезиология. М., 2004. – 412 с.
   
8. Посібник для практичних занять з анестезіології та реаніматології. Частини І та ІІ /За ред. Л.В.Усенко. - К.: Здоров'я, 1993,1995.
   
9. Анестезиология и реаниматология: Учеб. Пособие / Под ред. О.А. Долиной. - М.:Медицина, 1998. – 512 с.
   
10. Бунятян А.А. Анестезиология и реаниматология: Учебник для студентов медвузов. - М.: Медицина, 1998. – 438 с.
    
11. Марино Пол Л. Интенсивная терапия: Пер. с англ. /Под ред А.И.Мартынова. - М.:Геотар медицина, 1998. – 726 с.
    
12. Сафар П., Бигер Н.Д. Сердечно-легочная и церебральная реанимация. - М.: Медицина, 1997. – 216 с.
    

Радіаційна медицина V рік/ 10 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 1,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 20 год. Змістових модулів: 1

Самостійна робота: 15 год.

Разом: 45 год.


Опис програми (Радіаційна медицина - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначати етіологічні, патогенетичні фактори та клінічні прояви, ставити діагноз гострого радіаційного ураження та надавати невідкладну допомогу потерпілим, визначати тактику ведення постраждалих, які зазнали дії іонізуючого опромінення;
   
2. Визначати етіологічні, патогенетичні фактори хронічних променевих уражень людей, визначати тактику ведення потерпілих;
   
3. 20088 Використовувати методи визначення впливу малих доз радіації на організм людини та визначати засоби профілактики, лікування та мінімізації шкідливої дії опромінення
   

Змістовий модуль 1. Радіаційна медицина

Конкретні цілі: Ідентифікувати клінічні прояви гострої дихальної недостатності

Оперувати знаннями щодо біологічної дії іонізуючого випромінювання на організм людини, впливу його на різні органи та системи; Засвоїти питання етіології, патогенезу, клініки, перебігу гострої та хронічної променевої хвороби, місцевих променевих уражень, поєднаної дії різних видів іонізуючого випромінювання, сучасних гіпотез впливу малих доз радіації на організм людини; Визначати та аналізувати методи діагностики та можливі клінічні наслідки при надходженні в організм радіонуклідів, можливість використання при цьому лікувальних та профілактичних заходів; Вміти проводити диференційну діагностику між променевою патологією та патологією внутрішніх органів; Аналізувати можливі ранні та пізні віддалені наслідки опромінення людини: стохастичні та нестохастичні ефекти радіації, соматичну та генетичну патологію; Засвоїти основні соціальні, санітарно-гігієнічні, екологічні та психологічні аспекти аварій на атомних виробництвах (за моделлю аварії на Чорнобильській АЕС); Оволодіти проведенням медичного сортування постраждалих від дії іонізуючого випромінювання на догоспітальному і госпітальному етапах; Вміти надавати невідкладну допомогу постраждалим від дії іонізуючого випромінювання на догоспітальному і госпітальному етапах; Вміти призначити диференційоване лікування хворим з радіаційними ураженнями залежно від ступеня тяжкості та періоду клінічного перебігу; Вміти скласти план організаційних заходів щодо профілактики радіаційних уражень та проведення попередніх і періодичних медичних оглядів працюючих та осіб, які зазнали надмірної дії іонізуючого випромінювання; Оволодіти навичками користування дозиметрами і радіометрами, визначення забрудненості радіонуклідами води, продуктів харчування та придатності їх до вживання, використання індивідуальних та колективних засобів захисту від іонізуючого випромінювання.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 13 балів

«4» - 10 балів

«3» - 7 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 63 балів (7х9). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Бебешко В.Г., Коваленко О.М., Білий Д.О. Гострий радіаційний синдром і його наслідки. Тернопіль: ТДМУ, 2006. - 424 с.
   
2. Гостра променева хвороба. За ред. О.М. Коваленка. Київ, 1998. - 244 с.
   
3. Гуськова А.К., Байсоголов Г.Д. Лучевая болезнь человека: Очерки. -
   М.: Медицина, 1971. - 384 с.
   
4. Овчаренко О.П., Лазар А.П., Матюшко Р.П. Основи радіаційної медицини.-Одеса, Одеський медуніверситет, 2004. - 208 с.
   
5. Радіаційна медицина. За ред. А.П. Лазаря. - К.: Здоров'я, 1993. - 222 с.
   
6. Руководство «Радиационная медицина». Под общ. ред. Л.А. Ильина. - М. ИздАТ, 2004. Т. 1- 4.
   
7. Чернобыльская катастрофа. Гл. ред. В.Г. Барьяхтар. - К.: Наук. думка, 1995. - 575 с.
   

Нейрохірургія V рік/ 10 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 1,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 20 год. Змістових модулів: 5

Самостійна робота: 15 год.

Разом: 45 год.


Опис програми (Нейрохірургія - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначати етіологічні і патогенетичні фактори найбільш поширенних нейрохірургічних захворювань.
   
2. Визначати тактику ведення нейрохірургічних хворих та аналізувати дані допоміжних обстежень
   
3. Представляти типову клінічну картину та ставити попередній діагноз основних нейрохірургічних захворювань.
   
4. Аналізувати основні показники лабораторно-інструментальних методів дослідження нейрохірургічних хворих.
   
5. Ставити діагноз та надавати екстрену медичну допомогу нейрохірургічним хворим при невідкладних станах.
   
6. Демонструвати володіння методами відновного лікування нейрохірургічних хворих
   

Змістовий модуль 1. Травматичні ураження нервової системи

Конкретні цілі: визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину травматичних уражень головного, спинного мозку і периферичних нервів та їх ускладнень; інтерпретувати механізми ушкодження різних відділів нервової системи, враховуючи їх анатомо-фізіологічні особливості; визначити методи клінічної та інструментальної діагностики в залежності від виду травматичного ураження нервової системи та його можливих ускладнень; оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з нейротравмою; провести попередню оцінку важкості стану хворих в залежності від виду травматичного ураження нервової системи; диференціювати різні види травматичних уражень нервової системи; визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з травматичними ураженнями нервової системи; визначити алгоритми консервативного та хірургічного лікування травматичних уражень нервової системи та їх ускладнень; визначити покази до невідкладних оперативних втручань при травмі нервової системи та пояснити основні їх принципи; засвоїти основні ускладнення та наслідки травматичних уражень нервової системи, визначити фактори ризику виникнення цих ускладнень та наслідків; пояснити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з травмами нервової системи; продемонструвати володіння методами відновного лікування хворих з наслідками травматичних уражень нервової системи; продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при невідкладних станах у хворих з травматичними ураженнями нервової системи.


Змістовий модуль 2. Пухлини головного мозку. Гідроцефалія

Конкретні цілі: визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину пухлин головного мозку, гідроцефалії та пухлиноподібних захворювань головного мозку; пояснити механізми розвитку клінічної картини об’ємних уражень головного мозку та гідроцефалії (синдрому внутрішньочерепної гіпертензії, загальномозкової, вогнищевої симптоматики, дислокаційних синдромів), враховуючи анатомо-фізіологічні особливості головного мозку та особливості ліквороциркуляції; визначити методи клінічної та інструментальної діагностики об’ємних уражень головного мозку; оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з пухлинами головного мозку та гідроцефалією; диференціювати різні види об’ємних уражень головного мозку; визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з синдромом гострої внутрішньочерепної гіпертензії та дислокаційними синдромами; визначити алгоритми лікування хворих з пухлинами головного мозку та гідроцефалією, пояснити основні принципи існуючих методів лікування; пояснити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з пухлинами головного мозку та гідроцефалією; визначати прогноз при пухлинах головного мозку, продемонструвати володіння основними принципами медичної та соціальної реабілітації цієї категорії хворих; продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при невідкладних станах у хворих з пухлинами головного мозку та гідроцефалією.


Змістовий модуль 3. Судинні захворювання головного та спинного мозку

Конкретні цілі: визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину судинних захворювань головного та спинного мозку; визначити методи клінічної та інструментальної діагностики в залежності від виду судинних захворювань головного та спинного мозку; оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з патологією судин головного та спинного мозку; провести попередню оцінку важкості стану хворих з патологією судин головного; диференціювати різні види судинної патології нервової системи;

визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з судинною патологією нервової системи; визначити алгоритми консервативного та хірургічного лікування гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу; визначити покази до невідкладних оперативних втручань при порушеннях кровообігу головного мозку та пояснити основні принципи цих втручань; визначити прогноз при судинних захворюваннях головного та спинного мозку, пояснити розвиток основних ускладнень та наслідків судинних уражень нервової системи

пояснити принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією судин нервової системи; продемонструвати володіння методами відновного лікування хворих з патологією судин нервової системи; продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при невідкладних станах у хворих з патологією судин головного та спинного мозку.


Змістовий модуль 4. Пухлини хребта та спинного мозку. Остеохондроз

Конкретні цілі: визначити етіологію, патогенез, класифікацію, клінічну картину пухлин спинного мозку та дегенеративних захворювань хребта і міжхребцевих дисків, що супроводжуються компресійними ураженнями спинного мозку або його корінців; пояснити патогенез розвитку ускладнень при пухлинах спинного мозку та остеохондрозі; визначити методи клінічної та інструментальної діагностики при пухлинах спинного мозку та остеохондрозі; оцінювати результати лабораторного та інструментального дослідження хворих з при пухлинами спинного мозку та остеохондрозом; диференціювати різні види компресійних уражень спинного мозку та його корінців; визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з синдромом гострої компресійної мієлопатії та радикулярним больовим синдромом; визначити алгоритми консервативного та хірургічного лікування пухлин спинного мозку та остеохондрозу, пояснити принципи хірургічного лікування; визначити покази до невідкладних оперативних втручань при остеохондрозі; продемонструвати вміння надавати невідкладну медичну допомогу при радикулярному больовомі синдромі; продемонструвати володіння методами відновного післяопераційного лікування хворих з пухлинами спинного мозку та остеохондрозом, визначати прогноз при цих захворюваннях.


Змістовий модуль 5. Функціональна та відновна нейрохірургія. Хірургія болю

Конкретні цілі: пояснити основні анатомо-фізіологічні принципи втручань на провідних шляхах та глибиннихцентрах ЦНС; визначити етіологію, патогенез, клінічну картину та класифікацію епілепсії, паркінсонізму, ДЦП, спастичних синдромів, найбільш поширенних нейрогенних та нейропатичних больових синдромів; диференціювати різні види больових синдромів; визначити методи клінічної та інструментальної діагностики нейродегенеративних захворювань ЦНС та больових синдромів, оцінювати результати цих досліджень; визначити алгоритми невідкладної допомоги хворим з епістатусом та невгамовними больовими синдромами; пояснити принципи лікування нейродегенеративних захворювань ЦНС, наслідків травматичних та судинних уражень нервової системи, больових синдромів; продемонструвати навички володіння методами відновного лікування хворих з нейродегенеративними захворюваннями ЦНС, наслідками уражень нервової системи та больовими синдромами; продемонструвати навички володіння методами невідкладної допомоги хворим з невгамовними больовими синдромами.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 13 балів

«4» - 10 балів

«3» - 7 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 63 балів (7х9). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Атлас топической диагностики заболеваний нервной системы /А.П.Ромоданов , Н.М.Мосийчук, Д.И. Холопченко. — Вища шк., — 1987. —231с.
   
2. Атлас операций на головном мозге /А. П. Ромоданов., Ю.А. Зозуля , Н.М.Мосийчук, Г.С. Чушкан . — М.: Медицина , — 1986 . -384 с.
   
3. Бротман М.К., Ромоданов С. А. Ранние проявления нейрохирургических заболеваний. — К.: Здоровье, 1984.
   
4. Григорович К.А. Хирургическое лечение повреждений нервов. - Л.: Медицина, — 1981. — 302 с.
   
5. Гусев Е.И., Коновалов А.Н. и др. Неврология и нейрохирургия. .Учебник.— М.Медицина, —2000.— 656с. :ил.
   
6. Лившиц А. В. Хирургия спинного мозга. — М: Медицина , 1990. - 352 с.
   
7. Можаев СВ. и др. Нейрохирургия..Учебник для студентов медицинских вузов.- С.-П. б: Политехника,— 2001.-355с.:с ил.
   
8. Нейрохирургия: учебник/ В.И.Цымбалюк, Б.Н.Лузан, И.П.Дмитерко и др.; под ред. проф. В.И.Цымбалюка.— К.:Медицина, 2008.— 160с.
   
9. Никифоров Б.М., Мацко Д.Е. Опухоли головного мозга. - СПб, Питер, 2003.-320с. - ( Серия «Краткое руководство»).
   
10. Ромоданов А.П., Н.М.Мосийчук . Нейрохірургія . -К.: Вища школа , — 1990.—263с.
    
11. Цимбалюк В.Г, Хонда О.М., Третяк І. Нейрохірургія. Курс лекцій.- Киів, 1998.-206 с. ; видання друге, стереотипне ,— Київ, — 2000.— 256с.
    
12. ABC ogspinal cord injury 4th ed. / Edited by David Grundy, Andrew Swain BMJ Books, London. 2002
    
13. Brain Tumors, edited by Francis Ali-Osman, Humana Press Inc., Totowa, New Jersey . 2005
    
14. Color atlas of neuroscience : neuroanatomy and neurophysiology / Ben Greenstein, Adam Greenstein. Thieme, New York. 2000
    
15. Critical Care Neurology and Neurosurgery, edited by Jose I. Suarez, Humana Press, Totowa, New Jersey. 2004
    
16. Franco DeMonte, , Mark R. Gilbert, Anita Mahajan, and Ian E. McCutcheon Tumors of the Brain and Spine. Springer, New York. 2007
    
17. Handbook of Cerebrovascular Diseases, edited by Harold P. Adams, Jr. Marcel Dekker. New York- Basel. 2005
    
18. Handbook of Stereotactic and Functional Neurosurgery edited by Michael. Schulder. Marcel Dekker, New York- Basel. 2003
    
19. J.W. Chang, Y. Katayama, and T. Yamamoto Advances in Functional and Reparative Neurosurgery. Acta Neurochirurgica, Sup. 99 Springer, Wien-NewYork. 2006
    
20. Jörg Klekamp, Madjid Samii Surgery of Spinal Tumors. Springer, New York. 2007
    
21. Kaye AH, Black P McL Operative Neurosurgery. Churchill Livingstone, London, New York, Edinburgh. 2000
    
22. Kaye, Andrew H. Essential neurosurgery, 3rd ed., Blackwell Publishing Ltd, Melbourne. 2005
    
23. Minimally invasive neurosurgery / edited by Mark R. Proctor, Peter M. Black. Humana Press, Totowa, New Jersey. 2005
    
24. Modern neurosurgery : clinical translation of neuroscience advances / edited by Dennis A. Turner. CRC Press LLC, Florida 2005
    
25. Neurosurgery/Anne J. Moore and David W. Newell, eds. Springer, Wien-NewYork. 2005
    
26. Paediatric Neurosurgery. A handbook for the multidisciplinary team / edited by Lindy May. Whurr Publishers, London and Philadelphia . 2001
    
27. Samii’s Essentials in Neurosurgery. / ed. Ricardo Ramina, Paulo Henrique Pires Aguiar, Marcos Tatagiba. Springer, New York. 2008.
    
28. Sotirios A. Tsementzis Differential Diagnosis in Neurology and Neurosurgery, Thieme, New York. 2000
    
29. Surgical Treatment of Parkinson’s Disease and Other Movement Disorders, edited by Daniel Tarsy, Jerrold L. Vitek, and Andres M. Lozano, Humana Press, Totowa, New Jersey.2003
    

Курси за вибором V рік


Практичні заняття 20 год. Кредитів ECTS: 1,5

Самостійна робота: 25 год. Модулів 1

Разом: 45 год.


Перелік курсів за вибором

1. Актуальні питання ревматології
   
2. Актуальні проблеми ревматології
   
3. Актуальні питання пульмонології
   
4. Актуальні питання гастроентерології
   
5. Біоетика
   
6. Вікові аспекти фармакотерапії
   
7. Ендоскопічні технології в акушерстві та гінекології
   
8. Інструментальні методи функціональної діагностики
   
9. Основи геронтології та геріатрії
   
10. Основи сексології та сексопатології
    
11. Основи рефлексотерапії
    
12. Судинна хірургія
    

Виробнича лікарська практика V рік/ 10 семестр


Практичні заняття 120 год. Кредитів ECTS: 6

Самостійна робота: 60 год. Модулів 1

Разом: 180 год. Змістових модулів: 4


Опис програми (Виробнича лікарська практика – модуль ІІ)

Кінцеві цілі дисципліни:

1. закріпити практичні навички в межах цілей, визначених у освітньо-професійній програмі підготовки фахівця (обстеження хворого, встановлення клінічного діагнозу, призначення лікування, профілактика, диспансеризація) і подальше вдосконалення практичних навичок, ознайомлення з організацією лікувальної справи й умовами роботи лікаря в поліклініці, а також закріплення навичок санітарно-просвітницької роботи
   
2. проводити опитування і фізикальне обстеження хворих та аналіз їх результатів
   
3. планувати схеми обстеження конкретного хворого залежно від особливостей клінічного перебігу захворювання.
   
4. аналізувати результати основних лабораторних і
   
5. інструментальних методів дослідження.
   
6. визначати провідні патологічні симптоми і синдроми при
   
7. найбільш поширених захворюваннях.
   
8. проводити диференціальну діагносттику та ставити попередній діагноз найбільш поширених захворювань.
   
9. трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених терапевтичних, хірургічних, педіатричних і гінекологічних захворювань.
   
10. оволодіти методами діагностики та надання невідкладної допомоги на дошпитальному етапі.
    
11. оволодіти необхідними медичними маніпуляціями.
    
12. ознайомитись із веденням медичної документації в поліклініці.
    
13. оволодіти морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.
    

Модуль 2. Виробнича лікарська практика


Змістовий модуль 5. Основні обов’язки та професійні дії лікаря терапевтичного відділення поліклініки

Конкретні цілі: принципи організації надання планової і невідкладної терапевтичної допомоги в поліклініці; робота в терапевтичному кабінеті поліклініки; робота у кабінеті функціональної діагностики; робота у фізіотерапевтичному кабінеті; робота у спеціалізованих (кардіологічний та інш.) кабінетах; чергування в кабінеті невідкладної допомоги в поліклініці або приймальному відділенні стаціонару; застосування принципів етики та деонтології у практиці лікаря-терапевта.


Змістовий модуль 6. Основні обов’язки та професійні дії лікаря хірургічного відділення поліклініки:

Конкретні цілі: клінічна, лабораторно-інструментальна діагностика і тактика лікування основних хірургічних хвороб в амбулаторних умовах; робота у хірургічному кабінеті поліклініки; робота у травматологічному кабінеті поліклініки; робота в урологічному кабінеті поліклініки; чергування в кабінеті невідкладної допомоги в поліклініці або приймальному відділенні стаціонару; застосування принципів етики та деонтології у практиці хірурга поліклініки.


Змістовий модуль 7. Основні обов’язки та професійні дії дільничого педіатра

Конкретні цілі: принципи організації надання медичної допомоги дітям в амбулаторних умовах; клінічна, лабораторно-інструментальна діагностика і тактика лікування основних дитячих хвороб в амбулаторних умовах; принципи організації вакцинопрофілактики інфекційних хвороб в Україні; система диспансерного нагляду за здоровими і хворими дітьми; застосування принципів етики та деонтології в педіатрії.


Змістовий модуль 8. Основні обов’язки та професійні дії лікаря жіночої консультації

Конкретні цілі: принципи організації надання медичної допомоги жінкам в амбулаторних умовах.; клінічна, лабораторно – інструментальна діагностика і тактика лікування найбільш поширених гінекологічних хвороб в умовах жіночої консультації; патронаж вагітних і породіль; онкопрофілактика та онкодіагностика в гінекології; диспансерне спостереженя вагітних та гінекологічних хворих; діагностика та надання невідкладної медичної допомоги на дошпитальному етапі; застосування принципів етики та деонтології в гінекології.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточного контролю за змістові модулі (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні практичних навичок відповідно до переліку, визначеного програмою практики. Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модуля (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну діяльність (змістові модулі) – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%). Поточний контроль студентів у терапевтичному, хірургічному, педіатричному відділеннях поліклініки і жіночій консультації (змістові модулі) здійснюється керівниками – викладачами практики від профільних кафедр навчального закладу та керівниками виробничої практики від бази. Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному змістовому модулі. Одним із видів діяльності студента та його контролю з боку керівника практики є ведення Щоденника виробничої практики, який заповнюється студентом після кожного дня проходження практики та підписується керівником виробничої практики від бази та від навчального закладу. Після закінчення кожного змістового модуля студент заповнює Підсумковий звіт про виконану роботу. Наявність заповненого та завіреного підписом керівників практики Щоденника та Підсумкового звіту є обов’язковим для допуску студента до підсумкового модульного контролю. Керівники виробничої практики аналізують роботу студентів у відділеннях, враховуючи їх дисципліну (студент не повинен мати пропусків днів практики), якість ведення Щоденника (обгрунтування і формулювання діагнозу, визначення плану обстеження і лікування), якість оволодіння навичками клінічної, лабораторної та інструментальної діагностики, участь у наданні невідкладної медичної допомоги, застосування принципів етики та деонтології у практиці лікаря. Заповнення Підсумкового звіту по кожному змістовому модулю дає можливість вірно оцінити поточну навчальну діяльність студента.

Оцінки, виставлені за традиційною системою, конвертуються в бали:

«5» - 6 балів

«4» - 4 бали

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


Рекомендована література

1. Внутрішні хвороби. Диференціальний діагноз і лікування хворих / Є.О. Воробйов, М. А. Дудченко, В. М. Ждан, Г. В. Волченко; Укр. мед. стомат. акад. — Полтава: Дивосвіт, 2004. — 362 с.
   
2. Синдромна діагностика гематологічних захворювань у практиці сімейного лікаря: Навч.-метод. посіб. для студ. мед. ун-тів та лікарів / С.А. Гусєва, О.О. Бусло. — К.: Логос, 2004. — 219 с.
   
3. Сучасні класифікації та принципи формулювання діагнозів у клініці внутрішніх хвороб: навч. посіб. / О.О. Абрагамович, Є.С. Абрагамович, У.О. Абрагамович, О.В. Бродик, І.О. Винник-Жураєва; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д.Галицького, Львів. обл. благод. фонд "Надії нації". — Л.: ПП "Кварт", 2005. — 322 с.
   
4. Хронічні обструктивні захворювання легень у практиці сімейного лікаря: Навч. посіб. / Г.І. Лисенко, О.Б. Ященко, В.М. Мавродій, С.В. Данилюк, О.П. Смоляной; Ред.: Г.І. Лисенко; Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім. П.Л.Шупика. — К.: Книга, 2005. — 93 с.
   
5. Артеріальні гіпертензії в сучасній клінічній практиці: Навч. посіб. / О.І. Дядик, А.Е. Багрій, В.Б. Гнилицька, А.Л. Христуленко, О.І. Карпенко; Центр. метод. каб. з вищ. мед. освіти МОЗ України, Донец. держ. мед. ун-т ім. М.Горького. — Донецьк: Вебер, 2006. — 124 с.
   
6. Нефрологія в практиці сімейного лікаря: навч. посіб. / Д.Д. Іванов, О.М. Корж. — К., 2006. — 272 с.
   
7. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів: довід.-посіб. / Ред.: Ю.М. Мостовий; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — 9-е вид., доповн. і переробл. — Вінниця: ДП "ДКФ", 2007. — 479 с.
   
8. Алгоритми діагностики і лікування невідкладних станів у терапевтичній практиці / Є.М. Стародуб, О.Є. Самогальська, Б.І. Рудик, Ф.А. Зверхшановський, Л.П. Мартинюк, Н.І. Ярема, С.Є. Шостак, О.І. Криськів. — Т.: ТДМУ "Укрмедкн.", 2008. — 195 c.
   
9. Клініко-ЕКГ синдроми: навч. посіб. / Г.В. Дзяк, Т.О. Перцева, А.М. Василенко, В.А. Потабашній, С.О. Шейко. — Д.: Пороги, 2008. — 207 c.
   
10. Лекції з госпітальної хірургії в 3 томах. За редакцією професора В.Г. Мішалова. “Асканія”, Київ, 2008.
    
11. Хірургічні хвороби: Підручник/За ред.проф.П.Г.Кондратенка.-Х.:Факт,2006.-816с.
    
12. Хірургія дитячого віку / За ред.проф. В.І.Сушко.-К.Здоров’я.-2002.-704 с.
    
13. Практичні навички з оперативної хірургії: Навч. посіб. / Ю.Т. Ахтемійчук, В.П. Пішак, О.М. Слободян, О.В. Цигикало. — Чернівці: Місто, 2005. — 152 с.
    
14. Хірургічні хвороби у практиці сімейного лікаря: Навч.-метод. посіб. / С.І. Іващук, О.І. Іващук. — Чернівці: Буков. держ. мед. ун-т, 2005. — 352 с.
    
15. Хірургічні хвороби: підручник / В.І. Бондарєв, Р.В. Бондарєв, О.О. Васильєв, І.Є. Верхулецький, Є.О. Герасименко. — Х.: Факт, 2006. — 816 с.
    
16. Посібник з еталонів техніки лікарських маніпуляцій і практичних навичок із загальної хірургії / В.В. Скиба, В.В. Поканевич, О.В. Іванько, А.С. Карпенко, С.Й. Хмельницький, В.Я. Стаднік, А.К. Петров; Акад. наук Вищ. шк. України, Київ. мед. ун-т УАНМ. — К., 2007. — 141 с.
    
17. Невідкладні стани в хірургії: підручник / І.В. Роздольський. — 2-ге вид., стер.. — К.: Медицина, 2009. — 144 с.
    
18. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.
    
19. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.-Питер-Ком, С-Пб.,2002.- 1080 с.
    
20. Аряєв М.Л. Неонатологія.- Київ: «АДЕФ - Україна.», 2006.- 754 с
    
21. Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Манолова Э.П., Ершова И.Б., Бойченко П.К. Лабораторные исследования в практической педиатрии - Луганск, 2003.-131с.
    
22. Алгоритми практичних навиків у педіатрії: Навч. посіб. / О.Є. Федорців, Т.О. Воронцова, У.М. Цідилко, Н.О. Ліщенко, Г.О. Луцук; Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я.Горбачевського. Каф. педіатрії. — Т.: ТДМУ; Укрмедкнига, 2006. — 166 с.
    
23. Педіатрія: підручник / С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрко, Ю.С. Коржинський, А.І. Мостюк, Є.Г. Ткаченко, М.П. Альфьорова. — 3-тє вид., переробл. та доповн. — К.: Здоров'я, 2006. — 771 с.
    
24. Інтенсивна терапія в педіатрії: навч. посіб. / С.М. Басманов, Г.І. Белебезьєв, А.В. Бєляєв, М.А. Георгіянц, М.Б. Дмитрієва. — К.: Медицина, 2008. — 520 c.
    
25. Педіатрія в практиці сімейного лікаря: навч. посіб. / Н.В. Банадига, Л.М. Слободян, В.Ф. Лобода, Є.Ф. Бузько, А.О. Петрик, І.О. Рогальський. — Т.: ТДМУ ; Укрмедкнига, 2008. — 340 с.
    
26. Невідкладні стани в педіатрії: навч. посіб. / Р.І. Поцюрко, Л.С. Леськів, М.М. Монастирська, І.В. Пітула, О.Я. Соловей. — К.: Медицина, 2009. — 192 с.
    
27. Неотложные состояния в акушерстве и гинекологии / Под ред. Степанковской Г.К. — К. : Здоров'я, 2000. — 672с.
    
28. Запорожан В.М. Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник : у 2-х томах. Т.II. – Одеса, 2005.-420с.
    
29. Невідкладні стани в акушерстві: Підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації і практ. лікарів акушерів-гінекологів / А.Н. Гайструк, Н.А. Гайструк, О.В. Мороз. — Вінниця: Книга-Вега, 2004. — 361 с.
    
30. Гінекологія: Підруч. / С.В. Хміль, З.М. Кучма, Л.І. Романчук. — Т.: Підруч. і посіб., 2006. — 527 с.
    

Шостий рік

11-12 семестри


Внутрішня медицина VІ рік/ 11-12 семестри


Лекції: - Кредитів ECTS: 15

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 380 год. Змістових модулів: 13

Самостійна робота: 70 год.

Разом: 450 год.


Опис програми (Внутрішня медицина - модуль ІV, V)


Модуль 4. Сучасна практика внутрішньої медицини

Кінцеві цілі модуля:

Студенти повинні:

1. Продемонструвати здатність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів, що зустрічаються у стаціонарах внутрішньої медицини
   
2. Продемонструвати здатність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань, що зустрічаються у стаціонарах внутрішньої медицини
   
3. Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях, що зустрічаються у стаціонарах внутрішньої медицини
   
4. Знати основні класи препаратів, що застосовуються у клініці внутрішньої медицини, показати здатність застосувати відповідні клініко-фармакологічні принципи для ведення пацієнтів з найбільш частими станами внутрішньої медицини, що зустрічаються у стаціонарах
   
5. Продемонструвати вміння застосовувати медичні інформаційні технології та критичні експертні оцінки медичної літератури у діагностиці та лікуванні в клініці внутрішньої медицини
   
6. Продемонструвати здатність проводити сфокусований медичний огляд та націлене фізикальне обстеження відповідно до ведучих скарг пацієнта та історії захворювання
   
7. Показати здатність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд в умовах стаціонару
   
8. Показати здатність діагностувати та складати план лікування для найбільш розповсюджених захворювань в умовах стаціонару
   
9. Продемонструвати здатність виконувати рутинні технічні процедури, включаючи: венепункцію, введення назогастрального зонду, катетера Faley, підтримка життєво важливих функцій, інтерпретація ЕКГ, ФКГ, ЕхоКГ, УЗД, ренгензнимків грудної клітини
   
10. Показати здатність обґрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби в умовах стаціонару
    

Змістовий модуль 10. Ведення хворих в кардіологічній клініці

Конкретні цілі: Проводити диференціальний діагноз при основни кардіологічних захворюваннях на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при захворюваннях серця. Реєструвати та інтерпретувати ЕКГ у 12 відведеннях. Вимірювати та інтерпретувати артеріальний тиск. Діагностувати та надавати допомогу при непритомності. Діагностувати та надавати допомогу при гіпертензивному кризі. Діагностувати та надавати допомогу при гіпотонії. Діагностувати та надавати допомогу при пароксизмальних порушеннях серцевого ритму. Діагностувати та надавати допомогу при синдромі Морган’ї-Едемса-Стокса. Проводити легенево-серцеву реанімацію. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Змістовий модуль 11. Ведення хворих в ревматологічній клініці

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними ревматологічними синдромами. Обґрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в ревматології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення. Виявляти різні варіанти перебігу та ускладнення ревматологічних захворювань. Складати план обстеження хворих з ревматологічними захворюваннями. Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних ревматологічних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при ревматологічних захворюваннях. Вміти трактувати лабораторні показники при ревматологічних захворюваннях (ревмопроби, аутоімунні маркери тощо). Вміти трактувати дані ехокардіографічного дослідження та променевого обстеження суглобів та хребта. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Змістовий модуль 12 Ведення хворих в гастроентерологічній клініці

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними гастроентерологічними синдромами. Складати план обстеження хворих із основними гастроентерологічними синдромами. Обґрунтовувати застосування інвазивних та неінвазивних діагностичних методів у гастроентерологічній клініці. Визначати показання та проти покази для їх проведення, можливі ускладнення. Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних гастроентерологічних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення захворювань травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози. Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при захворюваннях травного каналу, гепатобіліарної системи та підшлункової залози. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Змістовий модуль 13 Ведення хворих в пульмонологічній клініці

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними пульмонологічними синдромами. Складати план обстеження хворих із основними пульмонологічними синдромами. Обґрунтовувати застосування інвазивних та неінвазивних діагностичних методів у пульмонології. Визначати показання та протипокази для їх проведення, можливі ускладнення. Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних пульмонологічних синдромах на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. Обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях органів дихання. Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях органів дихання. Обґрунтовувати необхідність виконання плевральної пункції. Виконувати пікфлуометрію. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Змістовий модуль 14 Ведення хворих в нефрологічній клініці

Конкретні цілі: Проводити опитування та фокусоване фізикальне обстеження пацієнтів із основними нефрологічними синдромами. Знати основні інвазивні та неінвазивні діагностичні методи, що застосовуються у нефрології, показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення. Виявляти основні та нетипові варіанти перебігу та ускладнень захворювань сечовивідної системи. Складати план обстеження хворих з основними нефрологічними синдромами. На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при захворюваннях сечовивідної системи. Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при захворюваннях сечостатевої системи. Діагностувати та надавати допомогу при гострій нирковій недостатності. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Змістовий модуль 15 Ведення хворих в гематологічній клініці

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними гематологічними синдромами. Обґрунтовувати застосування інвазивних та неінвазивних діагностичних методів у гематології, показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення. Виявляти типову та атипову клінічну картину основних захворювань крові та кровотворних органів. Складати план обстеження хворих з основними гематологічними синдромами. На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях крові та кровотворних органів. Призначати лікування, визначати прогноз, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях крові та кровотворних органів. Визначати групу крові, переливати компоненти крові та кровозамінники. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Оцінювання модуля 4

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 3 бали

«4» - 2 бали

«3» - 1 бал

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


Модуль 5. Невідкладні стани у клініці внутрішньої медицини

Кінцеві цілі модуля:

Студенти повинні:

1. Визначати рівень обстеження та лікування пацієнтів з невідкладними станами у стаціонарі
   
2. Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними станами у стаціонарі
   
3. Проводити на практиці диференційний діагноз основних синдромів, що зустрічаються в клініці невідкладних станів
   
4. Опанувати методи лікування невідкладних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини
   
5. Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування хворих з невідкладними станами у стаціонарі
   

Змістовий модуль 16. Невідкладні стани в кардіології

Конкретні цілі: Визначати рівень обстеження та лікування пацієнтів із невідкладними кардіологічними станами у стаціонарі. Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними кардіологічними станами у стаціонарі. Проводити на практиці диференційний діагноз основних кардіологічних синдромів, що зустрічаються в клініці невідкладних станів. Опанувати методи лікування невідкладних кардіологічних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини. Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування кардіологічних хворих у клініці невідкладних станів.


Змістовий модуль 17. Невідкладні стани в ревматології

Конкретні цілі: Визначати рівень обстеження та лікування пацієнтів із невідкладними ревматологічними станами у стаціонарі. Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними ревматологічними станами у стаціонарі. Проводити на практиці диференційний діагноз основних ревматологічних синдромів, що зустрічаються в клініці невідкладних станів. Опанувати методи лікування невідкладних ревматологічних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини. Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування ревматологічних хворих у клініці невідкладних станів.


Змістовий модуль 18. Невідкладні стани в пульмонології та алергології

Конкретні цілі: Визначати рівень обстеження та лікування пацієнтів із невідкладними пульмонологічними та алергологічними станами у стаціонарі. Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними пульмонологічними та алергологічними станами у стаціонарі. Проводити на практиці диференційний діагноз основних пульмонологічних та алергологічних синдромів, що зустрічаються в клініці невідкладних станів. Опанувати методи лікування невідкладних пульмонологічних та алергологічних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини. Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування пульмонологічних та алергологічних хворих у клініці невідкладних станів.


Змістовий модуль 19. Невідкладні стани в гастроентерології

Конкретні цілі: Визначати рівень обстеження та лікування пацієнтів із невідкладними гастроентерологічними станами у стаціонарі. Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними гастроентерологічними станами у стаціонарі. Проводити на практиці диференційний діагноз основних синдромів, що зустрічаються в клініці невідкладних гастроентерологічних станів. Опанувати методи лікування невідкладних гастроентерологічних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини. Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування гастроентерологічних хворих у клініці невідкладних станів.


Змістовий модуль 20. Невідкладні стани в нефрології

Конкретні цілі: Визначати рівень обстеження та лікування пацієнтів із невідкладними нефрологічними станами у стаціонарі. Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними нефрологічними станами у стаціонарі. Проводити на практиці диференційний діагноз основних синдромів, що зустрічаються в клініці невідкладних нефрологічних станів. Опанувати методи лікування невідкладних нефрологічних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини. Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування нефрологічних хворих у клініці невідкладних станів.


Змістовий модуль 21. Невідкладні стани в ендокринології

Конкретні цілі: Визначати рівень обстеження та лікування пацієнтів із невідкладними ендокринологічними станами у стаціонарі. Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними ендокринологічними станами у стаціонарі. Проводити на практиці диференційний діагноз основних синдромів, що зустрічаються в клініці невідкладних ендокринологічних станів. Опанувати методи лікування невідкладних ендокринологічних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини. Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування ендокринологічних хворих у клініці невідкладних станів.


Змістовий модуль 21. Невідкладні стани в клініці інфекційних хвороб

Конкретні цілі: Визначати рівень обстеження та лікування пацієнтів із невідкладними станами у клініці інфекційних хвороб. Застосовувати на практиці алгоритми обстеження та ведення хворих з невідкладними станами у клініці інфекційних хвороб. Проводити на практиці диференційний діагноз основних синдромів, що зустрічаються у клініці невідкладних інфекційних хвороб. Опанувати методи лікування невідкладних інфекційних станів, ефективність яких доведена даними доказової медицини. Застосовувати на практиці стандарти діагностики та лікування хворих у клініці невідкладних інфекційних станів.


Оцінювання модуля 5

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 5 балів

«4» - 4 бали

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 66 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


Рекомендована література

1. В.Г.Передерій, С.М.Ткач. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах. Київ, Манускрипт, 1998.
   
2. Ш.М.Ганджа, В.М.Коваленко, Н.М.Шуба та ін. Внутрішні хвороби. К.: Здоров”я, 2002. – 992 с.
   
3. Н.І.Швець, А.В.Підаєв, Т.М.Бенца та ін. Еталони практичних навиків з терапії. Київ, Главмеддрук, 2005, 540 с.
   
4. Н.И.Швец, А.В.Пидаев, Т.М.Бенца и др. Неотложные состояния в клинике внутренней медицины. Киев, 2006. – 752 стр.
   
5. П.М.Боднар, О.М.Приступюк, О.В.Щербак та ін. Ендокринологія. К.: Здоров”я, 2002. – 512 с.
   
6. К.М.Амосова. Кардіологія (в 2-х томах). Київ, Здоров”я, 2002.
   
7. А.С.Свінціцький, О.Б.Яременко, О.Г.Пузанова та ін.. Ревматичні хвороби та синдроми. Довідник. К.: «Книга-плюс», 2006. – 680 с.
   
8. Внутренние болезни. Редактор первого издания Т.Харрисон. В 10 книгах. Пер. с англ./ Под ред. Е.Браунвальда и др. М: Медицина. – 1993.
   
9. Internal medicine. I. Cecil, Russell L. (Russell La Fayette), 1881–1965. II. Goldman, Lee, MD. III. Ausiello, D. A. IV. Title: Textbook of medicine.
   

Педіатрія, дитячі інфекції VІ рік/ 11-12семестри


Лекції: - Кредитів ECTS: 7,5

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 130 год. Змістових модулів: 8

Самостійна робота: 95 год.

Разом: 225 год.


Опис програми (Педіатрія, дитячі інфекції - модуль V, VІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань дитячого віку.
   
2. Визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворювань дитячого віку.
   
3. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці дитячих хвороб
   
4. Планувати обстеження хворої дитини та інтерперетувати отримані результати найбільш поширених захворюваннях дитячого віку.
   
5. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при найбільш поширених захворюваннях дитячого віку.
   
6. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у клініці дитячих хвороб.
   

Модуль 5. Педіатрія

Змістовий модуль 16. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах

Конкретні цілі: Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань органів дихання у дітей. Визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях органів дихання у дітей. Демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією органів дихання. Планувати обстеження хворої дитини та інтерперетувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях органів дихання. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при найбільш поширених захворюваннях органів дихання. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах, зумовлених захворюваннями органів дихання у дітей .


Змістовий модуль 17. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах

Конкретні цілі: Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань системи кровообігу у дітей. Визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях системи кровообігу у дітей. Демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією системи кровообігу. Планувати обстеження хворої дитини та інтерперетувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях системи кровообігу. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях системи кровообігу. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах, зумовлених захворюваннями системи кровообігу у дітей .


Змістовий модуль 18. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів травлення у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах

Конкретні цілі: Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань системи травлення у дітей. Визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях системи травлення у дітей. Демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією системи травлення. Планувати обстеження хворої дитини та інтерперетувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях системи травлення. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях системи травлення. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах, зумовлених захворюваннями системи травлення у дітей .


Змістовий модуль 19. Диференційна діагностика найбільш поширених захворювань органів сечової системи у дітей. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах

Конкретні цілі: Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань сечової системи у дітей. Визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених захворюваннях сечової системи у дітей. Демонструвати вміння ведення медичної документації хворих дітей з патологією сечової системи. Планувати обстеження хворої дитини та інтерперетувати отримані результати при найбільш поширених захворюваннях сечової системи. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених захворюваннях сечової системи. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах, зумовлених захворюваннями сечової системи у дітей.


Змістовий модуль 20. Диспансерний нагляд за здоровими та хворими дітьми в умовах поліклініки. Невідкладна допомога при основних невідкладних станах

Конкретні цілі: Визначати різні клінічні варіанти та ускладнення при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці. Визначати тактику ведення дітей при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці. Демонструвати вміння ведення педіатричної медичної документації в поліклініці. Планувати обстеження хворої дитини та інтерперетувати отримані результати при диспансерному нагляді за здоровими та хворими дітьми в поліклініці. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз дітям, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу дітям, які знаходяться на диспансерному нагляді в поліклініці.


Оцінювання модуля 5

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

«5» - 8 балів

«4» - 7 балів

«3» - 5 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 75 балів (5 х 15).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.