Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материала

Документы

Содержание Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3 Конкретні цілі Змістовий модуль 2. Імунодефіцитні захворювання та імунозалежна патологія

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лнму) є одним, 780.06kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
• Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 450.75kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
• П. Л. Шупика львівский державний медичний університет ім. Данила галицького харківська, 5720.58kb.

Професійні хвороби V рік/ 10 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 8

Самостійна робота: 40 год.

Разом: 90 год.


Опис програми (Професійні хвороби - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Проводити обстеження хворого, ставити попередній діагноз та визначати тактику ведення хворих на найбільш розповсюджені професійні захворювання
   
2. Аналізувати результати санітарно-гігієнічної характеристики умов праці щодо наступної діагностики професійного захворювання
   
3. Проводити диференціальну діагностику між вірогідним професійним та іншими професійними чи непрофесійними захворюваннями, що мають спільні клінічні симптоми та формулювати клінічний діагноз
   
4. Складати план лікувальних заходів при гострих та хронічних професійних захворюваннях за існуючими алгоритмами та стандартними схемами
   
5. Володіти принципами проведення профвідбору, дотримуючись відповідних етичних та юридичних норм
   
6. Розробляти план диспансеризації групи ризику
   
7. Проводити санітарно-гігієнічні та медико-профілактичні заходи щодо попередження розвитку професійних хвороб та їх прогнозування
   
8. Розв’язувати питання експертизи працездатності та працевлаштування при професійних хворобах
   
9. Встановлювати залежність виявленого захворювання від умов праці
   
10. Інтерпретувати клінічні та параклінічні дані при різних професійних захворюваннях
    

Модуль 1. Загальні питання профпатології. Професійні захворювання, викликані впливом промислових аерозолів,і фізичних та хімічних факторів

Змістовий модуль 1. Введення в клініку професійних хвороб. Особливості діагностики професійних захворювань

Конкретні цілі: Визначати можливу роль і значення шкідливих факторів виробничого середовища у виникненні професійних захворювань. Аналізувати і використовувати для обгрунтування зв’язку захворювання з умовами праці хворого дані санітарно-гігієнічної характеристики. Вирішувати питання про визначення кола осіб, які підлягають обов’язковому попередньому при вступі на роботу і періодичним медичним оглядам. Аналізувати результати медичних оглядів, розробляти раціональні рекомендації з питань реабілітації, працевлаштування, лікування виявлених хворих. Аналізувати етапи становлення професійної патології як клінічної дисципліни для внутрішньої медицини та внесок окремих вчених на кожному з її етапів.


Змістовий модуль 2. Захворювання, викликані впливом промислових аерозолів

Конкретні цілі: Діагностувати різні види пневмоконіозів, встановлювати діагноз ранніх стадій захворювання. Пояснювати механізм розвитку пневмоконіотичного процесу в легенях. Пояснювати механізм розвитку легеневого серця у хворих на пилові захворювання легенів. Набути навичок визначення і оцінки рентгенологічних змін, які є специфічними для пневмоконіозів. Інтерпретувати результати обстеження функції зовнішнього дихання хворих на пилові захворювання легенів.


Змістовий модуль 3. Захворювання, викликані дією фізичних факторів

Конкретні цілі: Формулювати попередній діагноз при професійному захворюванні, обумовленому впливом фізичних факторів виробничого середовища (вібрацією, шумом, ультразвуком, електромагнітним випромінюванням, змінами атмосферного тиску і температури мікроклімату). Володіти навичками функціональної діагностики вібраційної хвороби (палестезіометрія, альгезіометрія, капіляроскопія, холодова проба) і оцінки їх результатів. Аналізувати і оцінювати результати аудіометричного дослідження. Пояснювати роль відхилень у парціальному тиску газів у генезі синдромів, що розвиваються при професійних захворюваннях, пов’язаних із зміною атмосферного тиску. Аналізувати роль порушень теплового балансу при захворюваннях, спричинених дією несприятливих факторів виробничого мікроклімату.


Змістовий модуль 4. Захворювання, пов’язані з фізичним навантаженням та пренапруженням окремих органів і систем

Конкретні цілі: Визначати наявність професійного захворювання, обумовленого фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем. Формулювати попередній діагноз при професійному захворюванні, обумовленому фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем. Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних захворюваннях, пов’язаних з фізичним навантаженням та перенапруженням окремих органів і систем. На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування.


Змістовий модуль 5. Захворювання, зумовлені впливом факторів з переважною дією на кровотворну систему

Конкретні цілі: Формулювати попередній діагноз при професійному захворюванні, обумовленому впливом токсичних факторів виробничого середовища (свинцем та його сполуками, ароматичними вуглеводнями та їх нітро- й аміноз’єднаннями, арсеном та його сполуками та інш.). Проводити диференційну діагностику між професійним і непрофесійним захворюванням, що має схожі клінічні симптоми. Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних захворюваннях, обумовлених впливом токсичних факторів виробничого середовища. На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування.


Змістовий модуль 6. Захворювання, викликані дією речовин з переважним ураженням органів дихання, гепатобіліарної, сечовидільної, нервової систем

Конкретні цілі: Формулювати попередній діагноз при професійному захворюванні, обумовленому впливом речовин з переважним ураженням органів дихання, гепатобіліарної, сечовидільної, нервової систем. Проводити диференційну діагностику між професійним і непрофесійним захворюванням, що має схожі клінічні симптоми. Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів при професійних захворюваннях, обумовлених впливом речовин з переважним ураженням органів дихання, гепатобіліарної, сечовидільної, нервової систем. На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування. Складати план диспансерного спостереження за хворим з професійним захворюванням, обумовленим впливом біологічних факторів виробничого середовища.


Змістовий модуль 7. Захворювання, викликані впливом сільськогосподарських отрутохімікатів та виробничих факторів алергізуючої дії

Конкретні цілі: Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом отрутохімікатів та виробничих факторів алергізуючої дії, застосовуючи при цьому результати лабораторних та інструментальних досліджень. Аналізувти та оцінювати дані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці і використовувати їх у діагностиці захворювань. Формулювати попередній діагноз та проводити диференційну діагностику між професійним і непрофесійним захворюванням, що має схожі клінічні симптоми. Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів. На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування.


Змістовий модуль 8. Захворювання, пов’язані з дією професійних канцерогенів

Конкретні цілі: Проводити клінічне обстеження хворого з метою виявлення у нього ознак можливого професійного захворювання, викликаного впливом професійних канцерогенів. Аналізувти та оцінювати дані санітарно-гігієнічної характеристики умов праці і використовувати їх у діагностиці професійного захворювання, викликаного впливом професійних канцерогенів. Формулювати попередній діагноз при професійному захворюванні, викликаному впливом професійних канцерогенів. Призначати лікування, складати план індивідуальних профілактичних та реабілітаційних заходів. На основі клінічної картини захворювання, ступеня функціональних розладів, професії хворого, умов його праці вирішувати питання про працездатність і раціональне працевлаштування.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 13 балів

«4» - 9 балів

«3» - 6 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 54 бали (9х6). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Внутрішні хвороби: посібник у 10 ч./ О.О.Абрагамович. – Т.2, Ч.9: „Професійні хвороби”. Львів: „Атлас”, 2004. – С.461-521
   
2. Коломоєць М.Ю., Хухліна О.С. Професійні хвороби. – К.:Здоров’я, 2004. – 628 с.
   
3. Костюк І.Ф. Капустник В.А. Професійні хвороби: Підручник.- К.:Нова книга, 2005. – 336 с.
   
4. Маленький В.П. Професійні хвороби: Підручник.- К.:Здоров’я, 2003. – 636 с.
   

Хірургія, дитяча хірургія V рік/ 10 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 7,5

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 120 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 85 год.

Разом: 225 год.


Опис програми (Хірургія, дитяча хірургія - модуль ІІ, ІІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. 6110 Визначати найбільш поширені клінічні симптоми і синдроми в клініці хірургічних хвороб
   
2. 20154 Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах в клініці хірургічних хвороб
   
3. 20156 Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у хірургії
   
4. 20157 Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених хірургічних захворювань
   
5. 18517 Здійснювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених хірургічних захворюваннях
   
6. 8321 Визначити основні етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених хірургічних захворювань
   
7. 8322 Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених хірургічних захворювань
   
8. 8323 Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених хірургічних захворювань
   
9. 18611 Демонструвати вміння виконувати необхідні медичні маніпуляції
   
10. 20159 Проводити первинну і вторинну профілактику найбільш поширених хірургічних захворювань
    
11. 3851 Надавати невідкладну медичну допомогу при найбільш поширених хірургічних захворюваннях
    
12. 3848 Проводити диференціальну діагностику, обрунтовувати і формулювати попередній діагноз при найбільш поширених хірургічних захворюваннях
    
13. 20112 Визначати тактику ведення (принципи оперативних втручань та консервативного лікування, реабілітаційні заходи) при найбільш поширених хірургічних захворюваннях та їх ускладненнях
    
14. 3847 Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених хірургічних захворювань
    
15. 20075 Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці хірургічних хвороб
    
16. 20114 Діагностувати ускладнені та атипові форми найбільш поширених хірургічних захворювань
    
17. 20115 Планувати схему обстеження конкретного хворого в залежності від особливостей клінічного перебігу захворювання
    
18. 20113 Надавати медичну допомогу при невідкладних станах в клініці хірургічних хвороб та виконувати невідкладні хірургічні маніпуляції та операції
    
19. 3849 Проводити диференційну діагностику найбільш поширених хірургічних захворювань
    
20. в екстреній та плановій хірургії
    
21. 6109 Визначати план консервативного та оперативного лікування хірургічних захворювань в залежності від патогенетичних факторів та важкості стану хворого
    
22. 6200 Діагностувати невідкладні стани в клініці дитячої хірургії і надавати екстрену медичну допомогу дитині
    
23. 6203 Визначати тактику ведення дитини, хворої на основні хірургічні захворювання
    
24. 6199 Виявляти різні клінічні прояви та ускладнення, встановлювати попередній діагноз хірургічних захворювань та травм у дітей
    
25. 20171 Діагностувати і визначати лікувальну тактику при вадах розвитку
    
26. 20169 Ставити попередній діагноз хірургічних вад розвитку
    
27. 20170 Діагностувати і визначати тактику надання екстреної медичної допомоги при хірургічних вадах розвитку
    

Модуль 2. Торакальна, серцево-судинна, ендокринна хірургія

Змістовий модуль 3. Грудна, серцева, ендокринна хірургія

Конкретні цілі: Засвоїти анатомо-фізіологічні особливості органів грудної порожнини та ендокринних органів. Трактувати етіологію, патогенез та класифікацію, клінічну картину захворювань грудної порожнини та ендокринних органів. Визначати методи діагностики, алгоритми консервативного та хірургічного лікування вказаних захворювань. Визначати принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією ендокринних органів та грудної порожнини. Засвоїти фактори ризику виникнення ускладнень. Трактувати результати лабораторного та інструментального дослідження. Демонструвати володіння морально-деонтологічними та біоетичними принцами, принципами фахової субординації у хірургії. Здійснювати прогноз життя та працездатності при вказаних захворюваннях. Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики хірургічних захворювань ендокринних органів та органів грудної порожнини. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці хірургічних хвороб. Надавати невідкладну медичну допомогу при ургентних хірургічних захворюваннях органів грудної порожнини.


Змістовий модуль 4. Судинна хірургія

Конкретні цілі: Засвоїти анатомо-фізіологічні особливості судинної системи. Трактувати етіологію, патогенез та класифікацію, клінічну картину захворювань судинної системи. Визначати методи діагностики, алгоритми консервативного та хірургічного лікування захворювань судинної системи. Визначати принципи післяопераційного лікування та реабілітації хворих з патологією судинної системи. Ідентифікувати фактори ризику виникнення ускладнень. Трактувати результати лабораторного та інструментального дослідження. Демонструвати володіння морально-деонтологічними та біоетичними принцами, принципами фахової субординації у хірургії. Здійснювати прогноз життя та працездатності при вказаних захворюваннях. Трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених хірургічних захворювань судинної системи. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці хірургічних хвороб. Надавати невідкладну медичну допомогу при ургентних хірургічних захворюваннях судинної системи.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 6 балів

«4» - 4 бали

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 54 бали (18х3). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Модуль 3. Дитяча хірургія

Змістовий модуль 5. Ургентна дитяча хірургія

Конкретні цілі: Діагностувати невідкладні стани в клініці дитячої хірургії і надавати екстрену медичну допомогу дитині. Визначати тактику ведення дитини, хворої на основні хірургічні захворювання. Виявляти різні клінічні прояви і ускладнення та встановлювати попередній діагноз хірургічних захворювань та травм у дітей.


Змістовий модуль 6. Новоутворення тканин

Конкретні цілі: Діагностувати і визначати лікувальну тактику при доброякісних та злоякісних новоутвореннях тканин. Ставити попередній діагноз при доброякісних та злоякісних новоутвореннях тканин.


Оцінювання модуля 3

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 12 балів

«4» - 10 балів

«3» - 7 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 70 балів (7х10). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Захараш М.П. Хірургія. – К.: Медицина, 2006. – 650с.
   
2. Березницький Я.С., Захара М.П., Мєшалов В.Г., Шидловський О.В. Хірургія: Підручник, т.1, т.2 – К., 2006.
   
3. Лекції з госпітальної хірургії в 3 томах /за ред.. В.Г.Мєвалова. К., 2008
   
4. Хірургічні хвороби: Підручник/ за ред.. П.Г.Кондратенка. – Харків, 2006. -816 с.
   
5. Шпитальна хірургія/ за ред.. Л.Я.Ковальчука, Ю.П.Спіженка. – Тернопіль, 1999.- 560с.
   
6. Клінічна хірургія / за ред.. Л.Я.Ковальчука, В.Ф.Саєнка. Т.1, Т2 – Тернопіль, 2000.- 536с.
   
7. Хірургія дитячого віку/за ред.. В.І.Сушко. – К., „Здоров’я”, 2002.- 704 с.
   

Клінічна імунологія та алергологія V рік/ 10 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 50 год. Змістових модулів: 3

Самостійна робота: 30 год.

Разом: 90 год.


Опис програми (Клінічна імунологія та алергологія - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. ПП 139 Визначати характер і принципи лікування імунологічних порушень у хворих з різною патологією, формувати диспансерні групи, групи ризику, проводити імунопрофілактику.
   
2. ПП 154 Виявляти клінічні, гематологічні та імунологічні ознаки імунних порушень у хворих з гострою, рецидивуючою та хронічною патологією, встановлювати попередній клінічний діагноз.
   
3. ПП 212 Класифікувати симптоми та синдроми імунологічних порушень.
   
4. ПП 234 Проводити диференційну діагностику спадкових та набутих імунних порушень при різній патології на підставі імунологічного анамнезу, аналізу генеалогічного дерева, даних клінічного та лабораторного обстеження хворого.
   
5. ПП 247 Складати плани обстеження хворого, аналізувати отримані дані досліджень з урахуванням імунологічних процесів, віку хворого, стану здоров’я, пори року.
   

Модуль 1. Основи клінічної імунології та алергології


Змістовий модуль 1. Імунологічний статус, принципи оцінки та шляхи імунокорекції

Конкретні цілі: Трактувати поняття „імунітет”, фактори природженого та набутого імунітету. Робити висновки про стан функціонування імунної системи за даними лабораторного дослідження. Аналізувати зміни показників імунного статусу з урахуванням віку хворого, стану здоров’я та пори року. Пояснювати основи методів імунологічного дослідження для визначення кількісних та якісних показників імунітету. Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із імунними порушеннями. Обгрунтовувати застосування основних діагностичних методів, що застосовуються в клінічній імунології, визначати показання та протипоказання для їх проведення. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори набутих імунодефіцитних станів. Знати особливості розвитку противірусного імунного захисту. Знати особливості розвитку протибактеріального імунного захисту. Знати особливості розвитку протигрибкового імунного захисту. Інтерпретувати дані лейкограми та імунограми з урахуванням клінічних даних, стадії імунної відповіді, імунологічного анамнезу. Демонструвати володіння морально-етичними, біоетичними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації.


Змістовий модуль 2. Імунодефіцитні захворювання та імунозалежна патологія