Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материала

Документы

Содержание Конкретні цілі

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лнму) є одним, 780.06kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
• Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 450.75kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
• П. Л. Шупика львівский державний медичний університет ім. Данила галицького харківська, 5720.58kb.

Основи стоматології V рік/ 9 семестр


Лекції: - Кредитів ECTS: 0,75

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 15 год. Змістових модулів: 1

Самостійна робота: 7 год.

Разом: 22 год.


Опис програми (Основи стоматології - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Оцінювати стоматологічний статус пацієнта, оцінювати взаємозв’язок із загальним його статусом
   
2. Складати план обстеження хворого та аналізувати дані лабораторних обстежень при типовому переліку найбільш поширених захворювань та їх ускладненнях
   
3. Діагностувати та надавати медичну допомогу при невідкладних станах у клініці при захворюваннях зубо-щелепної системи згідно списку 3 ОКХ
   
4. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори розвитку запалень структур, органів і тканин щелепно-лицевої ділянки
   
5. Проводити диференціальну діагностику, обгрунтовувати і сформулювати попередній діагноз запальних захворювань зубо-щелепної системи
   
6. Проводити діагностику, оцінку загального статусу, формулювати попередній діагноз при травмах щелепно-лицевої ділянки
   
7. Визначити тактику первинної допомоги при травмах щелепно-лицевої ділянки
   
8. Проводити діагностику, оцінку загального статусу, формулювати попередній діагноз при онкологічних захворюваннях щелепно-лицевої ділянки
   
9. Виявляти різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених захворювань зубо-щелепної системи
   
10. Визначати тактику ведення пацієнтів при захворюваннях органів і тканин щелепно-лицевої ділянки та їх ускладненнях, пов’язаних з загально-соматичними захворюваннями
    
11. Проводити діагностику, оцінку загального статусу, формулювати попередній діагноз при вроджених вадах щелепно-лицевої ділянки
    
12. Проводити медичні маніпуляції у хворих згідно списку 5 ОКХ
    
13. Планувати заходи профілактики стоматологічних захворювань у населення
    
14. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у медицині
    

Модуль 1. Основи стоматології (хірургічна стоматологія, терапевтична стоматологія, дитяча стоматологія, ортодонтія, ортопедична стоматологія)

Змістовий модуль 1.

Конкретні цілі: Продемонструвати здатність діагностувати та представляти план лікування запальних, онкологічних захворювань та травматичних ушкоджень зубо-щелепної системи. Планувати заходи профілактики стоматологічних захворювань у населення. Продемонструвати здатність застосовувати діагностичні методи для складання плану лікування і ведення хворих на запальні, онкологічні захворювання та травматичні ушкодження зубо-щелепної системи. Проводити медичний огляд та обстеження порожнини рота і щелепно-лицевої ділянки відповідно до скарг пацієнта. Надавати невідкладну допомогу при стоматологічних захворюваннях, що загрожують життю хворого. Вміти оцінювати стан здоров’я населення, надавати рекомендації щодо профілактики основних стоматологічних захворювань.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 17 балів

«4» - 13 балів

«3» - 10 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 70 балів (7х10). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Бернадський Ю.Й. Основи щелепно-лицевої хірургії та хірургічної стоматології. - К., Спалах, 2003.- 512 с.
   
2. Данилевський Н.Ф., Борисенко А.В. Терапевтична стоматологія. - К., 2003.- 462 с.
   

Секційний курс V рік/ 9 семестр


Лекції: - Кредитів ECTS: 0,75

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 15 год. Змістових модулів: 1

Самостійна робота: 8 год.

Разом: 23 год.


Опис програми (Секційний курс - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

15. Визначення основних завдань патологоанатомічної служби України
    
16. Висвітлення основ прозекторської справи: від зовнішнього вигляду трупа, техніки його розтину та опису змін, їх трактовки до формулювання заключного діагнозу
    
17. Вивчення біопсійного операційного матеріалу, посліду
    
18. Визначення ролі лікувально-контрольних комісій, клініко-анатомічних конференцій та комісій по вивченню смертельних наслідків
    
19. Ознайомлення з відповідною документацією по заповненню лікарського свідоцтва про смерть, лікарського свідоцтва про перинатальну смерть, а також направлень на патолого-анатомічне дослідження операційного та біопсійного матеріалів
    

Модуль 1. Біопсійно-секційний курс

Змістовий модуль 1. Біопсійно-секційний курс

Конкретні цілі: Визначити завдання патологоанатомічного бюро, централізованої прозектури і патолого-анатомічного відділення центральної районної лікарні. Встановити причини виникнення (етіологію), механізми розвитку (патогенез), морфологічні основи цих механізмів (морфогенез), наслідки хвороб, а саме одужання та його механізми (саногенез), ускладнення, а також механізми смерті (танатогенез). Виявити діагностичні помилки та заповнити лікарське свідоцтво про смерть. Формулювати патологоанатомічний діагноз з зазначенням основного захворювання, ускладнень, супутніх захворювань та причин смерті. Звернути увагу на патоморфоз та ятрогенію. Інтерпретувати різні види біопсійного та операційного матеріалу. Визначити роль клініко-анатомічних конференцій, лікувально-контрольної комісії та комісії по вивченню смертельних наслідків.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 30 балів

«4» - 24 бали

«3» - 18 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 72 бали (18х4). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

3. Благодаров В.М., Вербицький В.В., Гавриш О.С. Патологія: Клініко-анатомічний аналіз. –К., СМП. - 2001.-122 с.
   
4. Струков А.І., Сєров В.В. Патологічна анатомія. – Харків, Факт. - 1999.-863 с.
   
5. Яковцева А.Ф., Кондаков І.К., Марковський В.Д. Клінічна патологічна анатомія. – Харків: Гриф. – 2004.- 288 с.
   

П’ятий рік

10 семестр


Інфекційні хвороби V рік/ 10 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 6

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 80 год. Змістових модулів: 5

Самостійна робота: 80 год.

Разом: 180 год.


Опис програми (Інфекційні хвороби - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. ПП028 – Виявляти основні клінічні симптоми, що формують характерний синдром щодо найбільш поширених інфекційних хвороб
   
2. ПП042 – Ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних хвороб (синдромальний та етіологічний)
   
3. ПП046 – Ставити попередній клінічний діагноз, планувати профілактичні та карантинні заходи щодо найбільш поширених та ососбливо небезпечних хвороб
   
4. ПП033 – Інтерпретувати закономірності та осоливості перебігу патологічного та епідеміологічного процесу при різних інфекційних хворобах
   
5. ПП066 – Здійснювати клінічну і лабораторну диференціальну діагностику різних інфекційних хвороб та інфекційних хвороб з неінфекційними
   
6. ПП067 – Інтерпретувати результати специфічних методів обстеження за наявності поєднаної патології – інфекційної та неінфекційної
   
7. ПП025 – Визначити тактику ведення хворих на найбільш поширені інфекційні хвороби
   
8. ПП026 – Визначити тактику госпіталізації та ізоляції інфекційних хворих
   
9. ПП063 – Діагностувати невідкладні стани та надавати допомогу на догоспітальному етапі
   
10. ПП031 – Демонструвати обізнаність щодо інфекційних хвороб як зброї масового ураження
    
11. ПП082 – Прогнозувати наслідки інфекційних захворювань для здоров’я людини
    
12. ПП059 – Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці інфекційних хвороб
    

Модуль 1. Інфекційні хвороби та паразитарні інвазії

Змістовий модуль 1. Введення в інфектологію, інфекційні хвороби з фекально-оральним механізмом передавання

Конкретні цілі: Трактувати поняття „Інфекційні хвороби”. Визначати місце інфекційних хвороб у системі медичних знань, основні етапи розвитку інфектології як науки. Засвоїти принципи класифікації інфекційних хвороб. Інтерпретувати епідеміологічні та патогенетичні закономірності, особливості клінічного перебігу, діагностики та профілактики інфекційних хвороб. Визначати показання до госпіталізації, правила обстеження та виписки хворих. Вміти оформити медичну документацію на інфекційного хворого. Аналізувати епідеміологічні, патогенетичні і клінічні особливості інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання. Демонструвати навички клінічної лабораторної діагностики найбільш поширених інфекційних хвороб з фекально-оральним механізмом передачі та їх ускладнень. Проводити диференціальну діагностику найбільш поширених інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання. Діагностувати невідкладні стани при кишкових інфекційних хворобах. Призначати раціональне лікування хворим на найбільш поширені інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання на різних етапах медичної допомоги. Визначати тактику госпіталізації та ізоляції хворих на кишкові інфекційні хвороби. Визначати лікувальну тактику в разі ускладнень або невідкладних станів при інфекційних хворобах із фекально-оральним механізмом передавання на догоспітальному етапі. Планувати основні профілактичні заходи щодо кишкових інфекційних хвороб. Прогнозувати наслідки інфекційних хвороб із фекально-оральним механізмом передавання на здоров’я людини.


Змістовий модуль 2. Інфекційні хвороби з повітряно-крапельним механізмом передавання

Конкретні цілі: Аналізувати епідеміологічні, патогенетичні і клінічні особливості інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання. Демонструвати навички клінічної лабораторної діагностики найбільш поширених інфекційних хвороб з повітряно-крапельним механізмом передачі та їх ускладнень. Проводити диференціальну діагностику найбільш поширених інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання. Діагностувати невідкладні стани при інфекційних хворобах дихальних шляхів. Призначати раціональне лікування хворим на найбільш поширені інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання на різних етапах медичної допомоги. Визначати тактику госпіталізації та ізоляції хворих на інфекційні хвороби з повітряно-крапельним механізмом передавання. Визначати лікувальну тактику в разі ускладнень або невідкладних станів при інфекційних хворобах із повітряно-крапельним механізмом передавання на догоспітальному етапі. Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб дихальних шляхів. Прогнозувати наслідки інфекційних хвороб із повітряно-крапельним механізмом передавання на здоров’я людини.


Змістовий модуль 3. Вірусні гепатити, ВІЛ-інфекція

Конкретні цілі: Інтерпретувати особливості епідеміологічного та патологічного процесу при гострих і хронічних вірусних гепатитах. Демонструвати навички клінічної і лабораторної діагностики гострих і хронічних вірусних гепатитів. Інтерпретувати результати специфічних методів обстеження при гострих і хронічних вірусних гепатитах. Проводити диференціальну діагностику жовтяниць при гострих і хронічних вірусних гепатитах із інфекційними та неінфекційними хворобами. Визначати тактику госпіталізації хворих на вірусні гепатити.

Визначати лікувальну тактику ведення хворих на гострі і хронічні вірусні гепатити. Діагностувати гостру печінкову енцефалопатію, надавати допомогу на догоспітальному етапі. Визначати тактику щодо профілактики вірусних гепатитів. Прогнозувати наслідки вірусних гепатитів на здоров’я людини. Інтерпретувати епідеміологічні й патогенетичні закономірності ВІЛ-інфекції. Ставити попередній діагноз ВІЛ-інфекції. Інтерпретувати результати загальноклінічних, біохімічних, імунологічних, специфічних лабораторних та інструментальних методів обстеження у хворих на ВІЛ-інфекцію. Проводити диференціальну діагностику ВІЛ-інфекції. Знати нормативні документи щодо порядку добровільного тестування, госпіталізації, лікування, профілактичних заходів, правових аспектів ВІЛ-інфекції. Планувати основні профілактичні заходи щодо ВІЛ-інфекції. Прогнозувати наслідки ВІЛ-інфекції на здоров’я людини.


Змістовий модуль 4. Інфекційні хвороби з трансмісивним механізмом передавання

Конкретні цілі: Аналізувати епідеміологічні, патогенетичні і клінічні особливості інфекційних хвороб із трансмісивним механізмом передавання. Демонструвати навички клінічної лабораторної діагностики найбільш поширених інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передачі та їх ускладнень. Проводити диференціальну діагностику найбільш поширених інфекційних хвороб із трансмісивним механізмом передавання. Діагностувати невідкладні стани при інфекційних хворобах з трансмісивним механізмом передавання. Призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби із трансмісивним механізмом передавання на різних етапах медичної допомоги. Визначати тактику госпіталізації та ізоляції хворих на інфекційні хвороби з трансмісивним механізмом передавання. Визначати лікувальну тактику в разі ускладнень або невідкладних станів при інфекційних хворобах із трансмісивним механізмом передавання на догоспітальному етапі. Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб з трансмісивним механізмом передавання. Прогнозувати наслідки інфекційних хвороб із трансмісивним механізмом передавання на здоров’я людини.


Змістовий модуль 5. Інфекційні хвороби з рановим та множинними механізмами передавання

Конкретні цілі: Аналізувати епідеміологічні, патогенетичні і клінічні особливості інфекційних хвороб із рановим механізмом передавання. Демонструвати навички клінічної лабораторної діагностики найбільш поширених інфекційних хвороб з рановим механізмом передачі та їх ускладнень. Проводити диференціальну діагностику найбільш поширених інфекційних хвороб із рановим механізмом передавання. Діагностувати невідкладні стани при інфекційних хворобах з рановим механізмом передавання. Призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби із рановим механізмом передавання на різних етапах медичної допомоги. Визначати тактику госпіталізації та ізоляції хворих на інфекційні хвороби з рановим механізмом передавання. Визначати лікувальну тактику в разі ускладнень або невідкладних станів при інфекційних хворобах із рановим механізмом передавання на догоспітальному етапі. Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб з рановим механізмом передавання. Прогнозувати наслідки інфекційних хвороб із рановим механізмом передавання на здоров’я людини. Аналізувати епідеміологічні, патогенетичні і клінічні особливості інфекційних хвороб із множинними механізмами передавання. Демонструвати навички клінічної лабораторної діагностики найбільш поширених інфекційних хвороб з множинними механізмами передачі та їх ускладнень. Проводити диференціальну діагностику найбільш поширених інфекційних хвороб із множинними механізмами передавання. Діагностувати невідкладні стани при інфекційних хворобах з множинними механізмами передавання. Призначати раціональне лікування хворим на інфекційні хвороби із множинними механізмами передавання на різних етапах медичної допомоги. Визначати тактику госпіталізації та ізоляції хворих на інфекційні хвороби з множинними механізмами передавання. Визначати лікувальну тактику в разі ускладнень або невідкладних станів при інфекційних хворобах із множинними механізмами передавання на догоспітальному етапі. Планувати основні профілактичні заходи щодо інфекційних хвороб з множинними механізмами передавання. Прогнозувати наслідки інфекційних хвороб із множинними механізмами передавання на здоров’я людини. Демонструвати обізнаність щодо інфекційних хвороб як зброї масового ураження.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

«5» - 6 балів

«4» - 4 бали

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

За написання історії хвороби присвоюються такі бали:

«5» - 6 балів

«4» - 4 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів: 57 балів під час практичних занять (19 х 3) та 3 бали за написання історії хвороби.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


Рекомендована література

1. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби. –К., Здоров’я. - 2001. Т.1-854 с.
   
2. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби. –К., Здоров’я. - 2001. Т.2-656 с.
   
3. Возіанова Ж.І. Інфекційні та паразитарні хвороби. –К., Здоров’я. - 2001. Т.3-902 с.
   

Епідеміологія V рік/ 10 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 1,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 20 год. Змістових модулів: 2

Самостійна робота: 15 год.

Разом: 45 год.


Опис програми (Епідеміологія - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. ПП.206(7.110101) ПП.040(7.110104) - Інтерпретувати причини виникнення та закономірності розвитку епідемічного процесу, основні нормативні документи в області епідеміології.
   
2. ПП.243(7.110101) ПП.045(7.110104) - Проводити епідеміологічне обстеження осередку інфекційної хвороби та епідемічного спалаху і розробляти заходи щодо їх ліквідації.
   
3. ПП.215(7.110101) ПП.056(7.110104) - Аналізувати епідемічний стан території та населення в зоні надзвичайної ситуації, планувати відповідні заходи і організувати їх виконання.
   
4. ПП.031(7.110101) ПП.036(7.110104) - Демонструвати обізнаність щодо інфекційних хвороб як зброї масового ураження.
   

Модуль 1. Епідеміологія

Змістовий модуль 1. Загальна епідеміологія

Конкретні цілі: Організація та проведення протиепідемічних заходів в осередках інфекційних захворювань. Визначити необхідність проведення дератизації, дезінсекції та дезінфекції в конкретному осередку інфекційної хвороби та методику її проведення. Вміти заповнювати документацію щодо реєстрації та обліку інфекційних хворих. Організовувати проведення імунопрофілактики. Вміти складати план проведення щеплень. Здійснювати правове обґрунтування планових та позапланових щеплень. Оформлювати документацію (облікову та звітну) про щеплення. Визначати пріоритетні проблеми профілактики інфекційних захворювань по групам та нозологічним формам. Трактувати епідеміологічну, соціальну та економічну значущість окремих нозологічних форм. Застосовувати прийоми епідеміологічного методу дослідження (дескриптивний, аналітичний, експериментальний, прогностичний). Аналізувати структуру й рівень захворюваності населення по нозологічним формам. Проводити аналіз багаторічної та річної динаміки захворюваності, визначати тенденцію, циклічні та сезонні коливання рівня захворюваності, складати прогноз захворюваності. Вміти розслідувати спалахи інфекційних хвороб та організовувати заходи щодо їх ліквідації. Визначати групи, колективи, території, час і чинники ризику захворюваності. Вміти інтерпретувати результати епідеміологічних когортних досліджень та досліджень типу випадок-контроль.


Змістовий модуль 2. Спеціальна епідеміологія

Конкретні цілі: Визначати епідеміологічні прояви захворюваності на інфекції, що належать до різних груп (дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покривів). Формулювати робочі гіпотези щодо факторів ризику захворюваності по територіях, серед різних груп населення та в колективах відносно конкретних інфекційних захворювань. Інтерпретувати прояви епідемічного процесу конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекцій: дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покривів. Організувати проведення профілактичних та протиепідемічних заходів в осередках конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекцій: черевного тифу, шигельозу, вірусного гепатиту А, холери, дифтерії, кору, сальмонельозу, ботулізму, поліомієліту, лептоспірозу, менінгококової інфекції, висипного тифу та хвороби Бриля, малярії, ГВ та ГС, ВІЛ-інфекції, туляремії, кліщового енцефаліту, геморагічних гарячок Ласса, Ебола, Марбург, чуми , холери. Розслідування спалахів інфекційних хвороб. Використовувати нормативно-інструктивну документацію МОЗ України для ліквідації осередків конкретних нозологічних форм, що належать до різних груп інфекцій: дихальних, кишкових, трансмісивних та інфекцій зовнішніх покривів.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 13 балів

«4» - 9 балів

«3» - 6 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 54 балів (9х6). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Дикий Б.М., Нікіфорова Т.О. Епідеміологія. м. Івано-Франківськ, 2006.
   
2. Епідеміологія /За редакцією Гоца Ю.Д., Колеснікової І.П., Мохорта Г.А. – Київ: «Асканія», 2007.
   
3. Практичний посібник «Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення». Колеснікова І.П., Марченко М.М., Мохорт Г.А. та ін. 2008
   
4. Соціальна медицина та організація охорони здоров’я //За редакцією Вороненка Ю.В., Москаленка В.Ф. – Тернопіль, 2000.– 677 с.
   
5. Офіційний сайт МОЗ України //www. moz.gov.ua
   
6. Методичні рекомендації для підготовки студентів з питань позааудиторної роботи.
   
7. Посібник “Джерело і живі переносники збудників інфекційних хвороб. Профілактичні та протиепідемічні заходи ” каф. епідеміології, 1999 р..
   
8. Посібник “Імунопрофілактика інфекційних хвороб і організація її проведення”, каф. епідеміології, 1999 р..
   
9. Посібник “Епідеміологічний метод дослідження. Епідеміологічна діагностика”, каф. епідеміології, 2003 р..
   
10. Посібник “Епідеміологія надзвичайних станів та військова епідеміологія”, каф. епідеміології, 2004 р..
    
11. Підручник “Епідеміологія”. Синяк К.М., Гирін В.М. , 1998.
    
12. Підручник “Епідеміологія”. Синяк К.М., 1993.