Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материала

Документы

Содержание Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3 Семінари: - Модулів: 2 Конкретні цілі Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 4,5 Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лнму) є одним, 780.06kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
• Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 450.75kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
• П. Л. Шупика львівский державний медичний університет ім. Данила галицького харківська, 5720.58kb.

Оториноларингологія ІV рік/ 8 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 40 год.

Разом: 90 год.


Опис програми (Оториноларингологія - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Інтерпретувати клінічну анатомію, фізіологію та методи дослідження ЛОР-органів
   
2. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори ЛОР-хвороб
   
3. Ставити попередній діагноз найбільш розповсюджених ЛОР-хвороб
   
4. Визначати тактику лікування хворого при найбільш розповсюджених хворобах вуха, горла, носа
   
5. Діагностувати та надавати невідкладну медичну допомогу хворим з ЛОР-патологією
   
6. Використовувати основні принципи профілактики ЛОР-хвороб
   

Модуль 1. Оториноларингологія

Змістовий модуль 1. Клінічна анатомія, фізіологія, методи дослідження ЛОР-органів.

Конкретні цілі: Визначити місце оториноларингології в системі медичних знань, основні етапи розвитку оториноларингології як науки. Користуватись лобним рефлектором. Проводити передню і задню риноскопію, описати відеоендоскопічне дослідження носа та приносових пазух. Проводити орофарингоскопію, ротацію піднебінних мигдаликів. Пояснити пряму та непряму ларингоскопію, фіброскопію, трахеобронхоскопію, езофагоскопію, мікроотоскопію. Визначати клініко-анатомічні особливості будови зовнішнього, середнього та внутрішнього вуха. Трактувати фізіологічні аспекти звукопровідної, звукосприймаючої, вестибулярної функцій на підставі знань з біологічної фізики, фізіології. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження слухового та вестибулярного аналізаторів. Інтерпретувати дані оку метри, аудіометрії, імпедансометрії, вестибулометрії. Визначати основні анатомо-топографічні та клінічні аспекти будови верхніх дихальних шляхів та стравоходу на підставі знань з анатомії, гістології, патоморфології.


Змістовий модуль 2. Захворювання вуха.

Конкретні цілі: Описувати основні клінічні прояви захворювань вуха. Пояснювати причини та механізми розвитку захворювань вуха та виникнення їх ускладнень. Створювати системи діагностики та лікування типових випадків при захворюваннях вуха та запропонувати плани лікувальних заходів у залежності від клінічного перебігу патологічного процесу. Аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження вуха. Створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань вуха. Визначати засоби слухопротезування у залежності від характеру порушення слухової функції. Оцінювати прогноз щодо одужання та відновлення слухової та вестибулярної функцій у хворих з патологією вуха.


Змістовий модуль 3. Захворювання верхніх дихальних шляхів.

Конкретні цілі: Визначати основні клінічні прояви захворювань верхніх дихальних шляхів. Пояснювати причини та механізми розвитку захворювань верхніх дихальних шляхів тв виникнення ускладнень. Створювати схеми діагностики та лікування типових випадків при захворюваннях верхніх дихальних шляхів та запропонувати плани лікувальних заходів у залежності від клінічного перебігу патологічного процесу. Аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження носа, приносових пазух, глотки, гортані. Створювати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів захворювань верхніх дихальних шляхів. Оцінювати прогноз щодо одужання та відновлення функцій у хворих з патологією верхніх дихальних шляхів.


Змістовий модуль 4. Невідкладна допомога при захворюваннях ЛОР-органів.

Конкоретні цілі: Визначати основні причини та клінічні прояви ургентних станів ЛОР-органів. Описувати патогенетичні механізми розвитку ургентних захворювань. ЛОР-органів. Використовувати диференційно-діагностичні критерії основних клінічних проявів невідкладних ЛОР-станів для оцінки стану хворого. Аналізувати та інтерпретувати результати клінічних та лабораторних методів дослідження носа, приносових пазух, глотки, гортані, трахеї, бронхів та стравоходу при ургентних захворюваннях. Створити алгоритми діагностичної та лікувальної тактики при травмах, кровотечах, сторонніх тілах ЛОР-органів. Продемонструвати основні методи надання ургентної допомоги при травмах і кровотечах ЛОР-органів, сторонніх тілах верхніх дихальних шляхів, стравоходу та вуха. Оцінити прогноз щодо одужання та відновлення функцій у хворих з ургентною ЛОР-патологією.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 9 балів

«4» - 7 балів

«3» - 5 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 65 балів (13х5). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

4. Заболотний Д.І., Мітін Ю.В., Драгомирецький В.Д. Оториноларингологія. – К., Здоров’я, 1999. -251 с.
   
5. Мітін Ю.В. Оториноларингологія. – К., Фарм Арт, 2000.- 304 с.
   
6. Мітін Ю.В., Васильєв М.В., Заболотний Д.І. Посібник для практичних занять з оториноларингології. – К., Здоров’я, 2002. -168 с.
   

Психіатрія, наркологія ІV рік/ 8 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 4,5

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 60 год. Змістових модулів: 5

Самостійна робота: 55 год.

Разом: 135 год.


Опис програми (Психіатрія, наркологія - модулі І, ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Призначати невідкладну медичну допомогу при тяжких психічних розладах
   
2. Визначати тактику ведення хворих з психічними розладами
   
3. Визначати у комплексі етіологічні фактори, патогенетичні механізми, типи перебігу та клінічних проявів психічних і психосоматичних розладів
   
4. Використовувати методи профілактики психічних і психосоматичних розладів
   
5. Ставити попередній діагноз психічних та психосоматичних розладів
   

Модуль 1. Загальні питання психіатрії та загальна психопатологія

Змістовий модуль 1. Загальні питання психіатрії

Конкретні цілі: Пояснювати предмет та основні завдання психіатрії і наркології. Пояснювати значення психіатрії для окремих розділів медицини, її зв’язок з іншими медичними спеціальностями. Аналізувати основні методи дослідження психічного стану людини. Пояснювати принципи та методику проведення клініко-психопатологічного дослідження та інтерпретації його результатів. Аналізувати особливості організації психіатричної допомоги та догляду за психічно хворими. Пояснювати принципи профілактики, лікування та експертизи психічних розладів.


Змістовий модуль 2. Загальна психопатологія

Конкретні цілі: Пояснювати психофізіологічні та нейрофізіологічні основи психопатологічних розладів. Демонструвати вміння виявляти психопатологічні симптоми в різних психічних сферах. Робити висновок про стан психічних функцій хворого та визначати наявність психопатологічних симптомів. Визначати психопатологічні синдроми та пояснювати їх особливості при різних психічних захворюваннях.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 12 балів

«4» - 8 балів

«3» - 4 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 40 балів (10х4). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Модуль 2. Спеціальна (нозологічна) психіатрія

Змістовий модуль 3. Органічні (в тому чмслі симптоматичні) психічні розлади. Екологічна психіатрія.

Конкретні цілі: Виявляти психічні порушення у хворих з органічними захворюваннями головного мозку. Визначати етіологічні і патогенетичні фактори психічних порушень при органічних захворюваннях головного мозку. Визначати найбільш поширені психічні клінічні симптоми і синдроми при органічних ураженнях головного мозку. Аналізувати результати обстеження хворих з органічними захворюваннями головного мозку. Визначати характер та принципи лікування хворих з писхічними порушеннями при органічних ураженнях головного мозку. Діагностувати невідкладні стани і надавати екстрену медичну допомогу хворим з психічними порушеннями при органічних ураженнях головного мозку.


Змістовий модуль 4. Психічні розлади внаслідок вживання психоактивних речовин та залежності від них

Конкретні цілі: Виявляти етіологічні і патогенетичні фактори залежності при зловживанні психоактивними речовинами. Аналізувати вплив психоактивних речовин на людину. Визначати діагностичні критерії наркологічних захворювань. Діагностувати невідкладні стани при зловживанні психоактивними речовинами. Надавати екстрену медичну допомогу хворим при невідкладних станах. Визначати профілактику наркологічних захворювань. Визначати характер та принципи лікування хворих з залежністю від психоактивних речовин.


Змістовий модуль 5. Психогенні психічні захворювання

Конкретні цілі: Виявляти етіологічні і патогенетичні фактори психогенних розладів. Аналізувати вплив психічних факторів на хворого. Визначати клінічні симптоми та синдроми при психогеніях. Діагностувати невідкладні стани у ситуаціях катастроф та стихійних лих і надавати екстрену медичну допомогу допомогу. Визначати характер та принципи лікування хворих на соматоформні розлади. Визначати профілактику посттравматичного стресового розладу.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 6 балів

«4» - 4 бали

«3» - 2 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 36 балів (18х2). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Гавенко В.Л Самардакова Г.О., Коростій В.І. Пропедевтика психіатрії. – Харків: Регіон-інформ, 2003.
   
2. Гавенко В.Л Самардакова Г.О., Бачериков М.Є. Психіатрія і наркологія. – К: Здоров’я, 1993.
   
3. Гавенко В.Л Самардакова Г.О., Григорова І.А. Наркологія. – Харків: Регіон-інформ, 2003.
   
4. Сонник Г.Т., Непреєнко О.К., Скрипніков А.М. Психіатрія. – К: Здоров’я, 2004.
   
5. Вітенко І.С., Спіріна І.Д. Психіатричні і психічні аспекти судово-медичної експертизи. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2002.
   
6. Спіріна І.Д., Леонов С.Ф. Медико-соціальні аспекти залежності від психоактивних речовин. – Дніпропетровськ: Арт-Прес, 2005.
   

Судова медицина, ІV рік/ 8 семестр

медичне законодавство


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 4,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 60 год. Змістових модулів: 9

Самостійна робота: 55 год.

Разом: 135 год.


Опис програми (Судова медицина, медичне законодавство - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Вміти описувати тілесні ушкодження за загальноприйнятою схемою їх опису.
   
2. Демонструвати вміння проводити огляд трупа на місці події.
   
3. Вміти встановлювати факт настання біологічної смерті.
   
4. Вміти описувати та вилучати речові докази біологічного походження під час огляду місця події.
   
5. Демонструвати вміння проводити судово-медичне дослідження трупа та встановлювати причину насильницької та ненасильницької смерті.
   
6. Демонструвати вміння проводити судово-медичне обстеження потерпілих, звинувачуваних та інших осіб.
   
7. Знати зміст нормативно-правових актів, які стосуються медичної діяльності та діють у сфері охорони здоров’я громадян та демонструвати вміння проводити їх аналіз.
   

Модуль 1. Організація судово-медичної експертизи та загальні питання судової медицини. Медичне законодавство в системі медичних знань. Судово-медичні засади експертизи насильницької смерті


Змістовий модуль 1. Предмет і завдання судової медицини. Історія її розвитку, процесуальні та організаційні основи судово-медичної експертизи.

Конкретні цілі: Аналізувати етапи розвитку вітчизняної судової медицини, внесок окремих вчених на кожному етапі. Пояснювати засади організації судово-медичної експертизи в державі. Знати функцію структурних підрозділів бюро судово-медичної експертизи. Аналізувати нормативно-правове забезпечення медичної діяльності. Інтерпретувати законодавчі норми стосовно призначення та проведення судово-медичної експертизи.


Змістовий модуль 2. Судово-медична танатологія.

Конкретні цілі: Вміти констатувати факт настання біологічної смерті. Демонструвати вміння проводити огляд трупа на місці події, знаходити, описувати та вилучати речові докази біологічного походження. Проводити судово-медичний розтин трупа, формулювати причину насильницької смерті та виписувати «Лікарське свідоцтво про смерть». Знати особливості судово-медичної експертизи трупа новонародженого та нагло померлої особи.


Змістовий модуль 3. Судово-медична експертиза потерпілих, звинувачуваних та інших осіб.

Конкретні цілі: Вміти проводити огляд потерпілої особи з приводу тілесних ушкоджень. Вміти описувати тілесні ушкодження. Демонструвати вміння з визначення ступеня тяжкості тілесного ушкодження, відсотка втрати загальної працездатності. Знати особливості судово-медичної експертизи з приводу спірних статевих станів та статевих злочинів.


Змістовий модуль 4. Правові аспекти та регламентація лікарської діяльності.

Конкретні цілі: Знати нормативно нормативно-правові акти, що регламентують діяльність медичних працівників та правовідносини у сфері охорони здоров’я та вміти проводити їх аналіз. Знати причини несприятливих наслідків у медичній практиці, лікарських помилок, нещасних випадків. Характеризувати професійно-посадові правопорушення медичних працівників.


Змістовий модуль 5. Судово-медична експертиза ушкоджень та смерті від механічних чинників.

Конкретні цілі: Вміти визначати вид тілесного ушкодження. Вміти описувати тілесні ушкодження, що виникли від дії механічних чинників. Вміти визначати причину насильницької смерті. Вміти виписувати «Лікарське свідоцтво про смерть». Формулювати питання, які можуть бути вирішені під час проведення судово-медичної експертизи трупа.


Змістовий модуль 6. Судово-медична експертиза ушкоджень від дії інших фізичних факторів зовнішнього середовища.

Конкретні цілі: Вміти визначати вид тілесного ушкодження у разі дії крайніх температур, різко зміненого барометричного тиску, електрики, променевої енергії. Вміти описувати тілесні ушкодження, що виникли від дії цих чинників. Вміти визначати причину насильницької смерті. Виписувате «Лікарське свідоцтво про смерть». Формулювати питання, які можуть бути вирішені під час проведення судово-медичної експертизи трупа.


Змістовий модуль 7. Судово-медична експертиза ушкоджень та смерті від дії хімічних речовин.

Конкретні цілі: Вміти визначати вид тілесного ушкодження від дії хімічних речовин та складати його опис. Вміти визначати причину насильницької смерті. Виписувати «Лікарське свідоцтво про смерть». Вміти вилучати об’єкти для проведення судово-токсикологічного дослідження. Інтерпретувати результати судово-токсикологічного дослідження. Визначати ступінь алкогольного сп’яніння.


Змістовий модуль 8. Судово-медична експертиза ушкоджень та смерті від дії біологічних чинників.

Конкретні цілі: Знати особливості розладу здоров’я у разі дії біологічних чинників. Визначати причину насильницької смерті. Виписувати «Лікарське свідоцтво про смерть». Вміти вилучати об’єкти для проведення судово-медичної експертизи. Формулювати питання, які можуть бути вирішені під час проведення судово-медичної експертизи речових доказів біологічного походження.


Змістовий модуль 9. Судово медична експертиза речових доказів біологічного походження та медико-криміналістичні методи досліджень.

Конкретні цілі: Вміти визначати метод лабораторного дослідження для вирішення поставлених питань. Знати теоретичні засади лабораторних досліджень та демонструвати вміння інтерпретації їх результатів. Вміти описувати речові докази біологічного походження, передусім, сліди крові на місці пригоди. Знати правила вилучення речових доказів біологічного походження з місця їх розташування. Формулювати питання, які можуть бути вирішені під час проведення судово-медичної експертизи речових доказів біологічного походження.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 6 балів

«4» - 4 балів

«3» - 3 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 57 бали (19х3). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Концевич І.О., Михайличенко Б.В. Судова медицина. – К.: МП Леся, 1997. – 656 с.
   
2. Завальнюк А.Х. Судова медицина:Курс лекцій. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.- 648 с.
   
3. Судова медицина: Навчально-методичний посібник/ За ред Б. Михайличенка. – К.: МП Леся, 2001. – 416 с.
   
4. Бабанін А.А., Нікітіна К.Г., Соколова І.Ф. Правознавство//Сімферополь, 2005. – 704 с.
   
5. Комаров О.І.Основи права України//Вища школа, 2004. – 204 с.
   

Медична психологія ІV рік/ 8 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 1,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 20 год. Змістових модулів: 2

Самостійна робота: 15 год.

Разом: 45 год.


Опис програми (Медична психологія – модуль І)

Кінцеві цілі дисципліни:

1. Демонструвати володіння принципами медичної деонтології, запобігати виникненню ятрогеній і корегувати наслідки ятрогенних впливів.
   
2. Використовувати засоби психогігієни, психопрофілактики та основні методи психотерапії у медичній практиці.
   
3. Визначати психосоматичні і соматопсихічні взаємовпливи у хворих.
   
4. Визначати психічний стан та рівень соціально- психологічної адаптації хворих за допомогою методів психологічного дослідження.
   
5. Демонструвати вміння спілкуватися з колегами, хворими та їх родичами з урахуванням їх психологічних особливостей, сприяти створенню здорового психологічного клімату у медичному середовищі.
   

Модуль 1. Медична психологія.


Змістовий модуль 1. Загальні питання медичної психології.

Конкретні цілі: Трактувати основні завдання медичної психології. Пояснювати місце медичної психології серед медичних дисциплін. Засвоїти поняття „психіка”, „психічне здоров’я”. Пояснювати принципи та методи проведення психологічного дослідження та інтерпретації його результатів. Пояснювати структуру особистості. Визначати тактику поведінки у спілкуванні з людьми, які мають акцентуйовані риси характеру. Робити висновки про рівень інтелектуального розвитку хворого. Пояснювати вплив хвороби на пізнавальні процеси людини. Аналізувати вплив емоцій на стан здоров’я людини. Робити висновок про тип відношення хворого до його хвороби.


Змістовий модуль 2. Практичні аспекти медичної психології.

Конкретні цілі: Інтерпретувати професійні якості медичних працівників. Аналізувати психологічні основи взаємовідношень у медичному колективі. Трактувати умови створення здорового психологічного клімату у медичному середовищі. Інтерпретувати методи попередження і вирішення конфліктів. Аналізувати психологічні особливості хворих з різними видами патології. Інтерпретувати вплив на перебіг і лікування основного захворювання психологічних змін у хворих. Пояснювати особливості суїцидальної поведінки хворих з різними захворюваннями. Трактувати поняття „психосоматика”, „психосоматичний”. Пояснювати механізми впливу гострого емоційного стресу на стан психічний злоров’я людини. Пояснювати особливості непатологічних психосоматичних реакцій, психосоматичних розладів. Аналізувати умови праці та побуту, особливості сімейних і шлюбних взаємин та робити висновки про наявність факторів, які негативно впливають на психічне здоров’я.Робити висновки про шляхи первинної або вторинної психопрофілактики, реабілітації для хворих з різними захворюваннями. Пояснювати особливості методів психотерапії, показання та протипоказання до їх використання. Робити висновок про напрямок корекції патологічного у відношення хворого до його хвороби.


Оцінювання модуля 1

Оцінки, виставлені за традиційною системою, конвертуються в бали:

«5» - 20 балів

«4» - 16 балів

«3» - 12 балів

«2» - 0 балів

Підсумкова форма контролю – „залік”

Залік з дисципліни отримують студенти які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Мінімальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.


Рекомендована література

1. Вітенко І. Загальна та медична психологія. Підручник для студентів медичних вузів. – К. Здоров’я. 1994. -294 с.
   
2. Вітенко І. Психологічні основи лікувально-профілактичної діяльності та підготовки лікарів загальної практики. – Харків. 2002. -388 с.
   
3. Гавенко В.Л., Вітенко І.С. Самардакова Г.О. Практикум з медичної психології. Харків. 2002. – 248 с.
   
4. Загальна та медична психологія (Практикум)/За заг. ред. І.Д.Спіріної, І.С.Вітенка. Дніпропетровськ. 2002. – 175 с.
   
5. Основи загальної і медичної психології /За ред. І.С.Вітенка і О.С.Чабана. Тернопіль. 2003.- 344 с.
   

Курси за вибором ІV рік


Практичні заняття 30 год. Кредитів ECTS: 1,5

Самостійна робота: 15 год. Модулів 1

Разом: 45 год.


Перелік курсів за вибором

1. Клінічна фізіологія
   
2. Клінічна біохімія
   
3. Основи гомеопатії
   
4. Фітотерапія
   
5. Основи профілактики алкоголізму та наркоманії
   
6. Основи психоаналізу
   
7. Фізичне виховання та здоров’я
   
8. Медична субкультура
   

Виробнича лікарська практика ІV рік/ 8 семестр


Практичні заняття 120 год. Кредитів ECTS: 6

Самостійна робота: 60 год. Модулів 1

Разом: 180 год. Змістових модулів: 4


Опис програми (Виробнича лікарська практика – модуль І)

Кінцеві цілі дисципліни:

1. закріпити практичні навички в межах цілей, визначених у освітньо-професійній програмі підготовки фахівця (обстеження хворого, встановлення клінічного діагнозу, призначення лікування) і подальше вдосконалення практичних навичок, ознайомлення з організацією лікувальної справи та умовами роботи лікаря в місті і районі, а також закріплення навичок санітарно-просвітницької роботи.
   
2. проводити опитування і фізикальне обстеження хворих та аналізувати їх результати
   
3. планувати схему обстеження конкретного хворого залежно від особливостей клінічного перебігу захворювання
   
4. аналізувати результати основних лабораторних і інструментальних методів дослідження.
   
5. визначати провідні патологічні симптоми і синдроми при найбільш поширених захворюваннях
   
6. проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз найбільш поширених захворювань
   
7. планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів та післяпологового періоду
   
8. ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду
   
9. трактувати загальні принципи лікування, реабілітації і профілактики найбільш поширених захворювань
   
10. брати участь у наданні невідкладної медичної допомоги при ургентних станах
    
11. виконувати необхідні медичні маніпуляції
    
12. засвоїти знання морально-деонтологічних принципів медичного фахівця та принципів фахової субординації у клініці
    

Модуль 1. Виробнича лікарська практика


Змістовий модуль 1. Основні обов’язки та професійні дії лікаря терапевтичного відділення стаціонару

Конкретні цілі: принципи організації надання планової і невідкладної терапевтичної допомоги в Україні; удосконалення опитування та фізикального обстеження пацієнтів із основними захворюваннями органів дихання, травлення, кровотворних органів та ендокринної системи; оволодіння навичками трактування лабораторних і інструментальних методів дослідження у внутрішній медицині; удосконалення навичок обгрунтування і формулювання діагнозу при основних захворюваннях органів дихання, травлення, кровотворних органів та ендокринної системи; призначення лікування, первинна і вторинна профілактика при основних захворюваннях органів дихання, травлення, кровотворних органів та ендокринної системи; оволодіння навичками надання невідкладної допомоги у клініці внутрішньої медицини; застосування принципів етики та деонтології у практиці лікаря терапевтичного відділення.


Змістовий модуль 2. Основні обов’язки та професійні дії лікаря хірургічного відділення стаціонару

Конкретні цілі: принципи організації надання планової та невідкладної хірургічної допомоги в Україні; удосконалення навичок клінічної, лабораторно – інструментальної діагностики і тактики лікування основних хірургічних хвороб в умовах стаціонару; оволодіння навичками надання невідкладної медичної допомоги при ургентних хірургічних захворюваннях; застосування принципів етики та деонтології у практиці лікаря хірургічного відділення.


Змістовий модуль 3. Основні обов’язки та професійні дії лікаря педіатричного відділення стаціонару

Конкретні цілі: принципи організації надання медичної допомоги дітям в Україні, основи законодавства України з охорони здоров’я дітей; удосконалення навичок клінічної, лабораторно-інструментальної діагностики і тактики лікування основних дитячих хвороб в умовах дитячого стаціонару; оволодіння навичками надання невідкладної медичної допомоги при ургентних станах у дітей; застосування принципів етики та деонтології у практиці лікаря педіатричного відділення.


Змістовий модуль 4. Основні обов’язки та професійні дії лікаря пологового відділення стаціонару

Конкретні цілі: принципи організації надання медичної допомоги вагітним, роділлям та породіллям в Україні, основи законодавства України з охорони здоров’я матері та дитини; удосконалення діагностики ранніх та пізніх строків вагітності. Участь у веденні фізіологічних пологів та післяпологового періоду. Клінічна, лабораторно – інструментальна діагностика і тактика лікування ускладнень вагітності, пологів, післяпологового періоду в умовах акушерського стаціонару. Оволодіння навичками надання невідкладної медичної допомоги в акушерстві. Застосування принципів етики та деонтології у практиці лікаря пологового відділення.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточного контролю за змістові модулі (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні практичних навичок відповідно до переліку, визначеного програмою практики. Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модуля (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну діяльність (змістові модулі) – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%). Поточний контроль студентів в терапевтичному, хірургічному, педіатричному і пологовому відділеннях (змістові модулі) здійснюється керівниками – викладачами практики від профільних кафедр навчального закладу та керівниками виробничої практики від бази. Поточний контроль здійснюється відповідно до конкретних цілей на кожному змістовому модулі. Одним із видів діяльності студента та його контролю з боку керівника практики є ведення Щоденника виробничої практики, який заповнюється студентом після кожного дня проходження практики та підписується керівником виробничої практики від бази та від навчального закладу. Після закінчення кожного змістового модуля студент заповнює Підсумковий звіт про виконану роботу. Наявність заповненого та завіреного підписом керівників практики Щоденника та Підсумкового звіту є обов’язковим для допуску студента до підсумкового модульного контролю. Керівники виробничої практики аналізують роботу студентів у відділеннях, враховуючи їх дисципліну (студент не повинен мати пропусків днів практики), якість ведення Щоденника (обгрунтування і формулювання діагнозу, визначення плану обстеження і лікування), якість оволодіння навичками клінічної, лабораторної та інструментальної діагностики, участь у наданні невідкладної медичної допомоги, застосування принципів етики та деонтології у практиці лікаря. Заповнення Підсумкового звіту по кожному змістовому модулю дає можливість вірно оцінити поточну навчальну діяльність студента.

Оцінки, виставлені за традиційною системою, конвертуються в бали:

«5» - 6 балів

«4» - 4 бали

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


Рекомендована література

1. В.Г. Передерій, С.М. Ткач. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб у 2-х томах. – Київ: Манускрипт, 1998р.
   
2. Ш.М. Ганджа, В.М. Коваленко, Н.М. Шуба та ін.. Внутрішні хвороби. К.: Здоров’я, 2002. – 992с.
   
3. Н.І. Швець, А.В. Підаєв, Т.М. Бенца та ін. Еталони практичних навиків з терапії. – Київ: Главмеддрук, 2005. – 540с.
   
4. Сучасні класифікації та принципи формулювання діагнозів у клініці внутрішніх хвороб: навч. посіб. / О.О. Абрагамович, Є.С. Абрагамович, У.О. Абрагамович, О.В. Бродик, І.О. Винник-Жураєва; Львів. нац. мед. ун-т ім. Д.Галицького, Львів. обл. благод. фонд "Надії нації". — Л.: ПП "Кварт", 2005. — 322 с.
   
5. Сучасні класифікації та стандарти лікування розповсюджених захворювань внутрішніх органів: довід.-посіб. / Ред.: Ю.М. Мостовий; Вінниц. нац. мед. ун-т ім. М.І.Пирогова. — 9-е вид., доповн. і переробл. — Вінниця: ДП "ДКФ", 2007. — 479 с.
   
6. Алгоритми діагностики і лікування невідкладних станів у терапевтичній практиці / Є.М. Стародуб, О.Є. Самогальська, Б.І. Рудик, Ф.А. Зверхшановський, Л.П. Мартинюк, Н.І. Ярема, С.Є. Шостак, О.І. Криськів. — Т.: ТДМУ "Укрмедкн.", 2008. — 195 c.
   
7. Клиническая эндокринология: учебник / В.Н. Хворостинка, В.Н. Лесовой, Т.А. Моисеенко. — Х.: Факт, 2008. — 541 с.
   
8. Синдромная диагностика в гастроэнтерологии: учеб. пособие / А.Э. Дорофеев, В.М. Березов, Н.Н. Руденко, О.В. Томаш. — Донецк: Вебер, 2008. — 263 с.
   
9. Практичні навички з оперативної хірургії: Навч. посіб. / Ю.Т. Ахтемійчук, В.П. Пішак, О.М. Слободян, О.В. Цигикало. — Чернівці: Місто, 2005. — 152 с.
   
10. Хірургічні хвороби: Підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. / П.Я. Чумак, А.Я. Кузнєцов, М.О. Рудий, О.П. Ковальов. — Т.: ТДМУ: Укрмедкнига, 2006. — 487 с.
    
11. Хірургічні хвороби: підручник / за редакцією проф. П.Г.Кондратенка.- Донецьк, 2006. – 816с
    
12. Посібник з еталонів техніки лікарських маніпуляцій і практичних навичок із загальної хірургії / В.В. Скиба, В.В. Поканевич, О.В. Іванько, А.С. Карпенко, С.Й. Хмельницький, В.Я. Стаднік, А.К. Петров; Акад. наук Вищ. шк. України, Київ. мед. ун-т УАНМ. — К., 2007. — 141 с.
    
13. Невідкладні стани в хірургії: підручник / І.В. Роздольський. — 2-ге вид., стер.. — К.: Медицина, 2009. — 144 с.
    
14. Дитячі хвороби. За ред. В.М.Сідельникова, В.В.Бережного. К.: Здоров'я, 1999. – 734 с.
    
15. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.
    
16. Алгоритми практичних навиків у педіатрії: Навч. посіб. / О.Є. Федорців, Т.О. Воронцова, У.М. Цідилко, Н.О. Ліщенко, Г.О. Луцук; Терноп. держ. мед. ун-т ім. І.Я.Горбачевського. Каф. педіатрії. — Т.: ТДМУ; Укрмедкнига, 2006. — 166 с.
    
17. Диагностика, лечение и профилактика воспалительных заболеваний органов дыхания у детей / В.Г. Майданник, Ю.В. Митин. — К.: ООО "ИЦ Медпроминфо", 2006. — 288 с.
    
18. Педіатрія: підручник / С.К. Ткаченко, Р.І. Поцюрко, Ю.С. Коржинський, А.І. Мостюк, Є.Г. Ткаченко, М.П. Альфьорова. — 3-тє вид., переробл. та доповн. — К.: Здоров'я, 2006. — 771 с.
    
19. Інтенсивна терапія в педіатрії: навч. посіб. / С.М. Басманов, Г.І. Белебезьєв, А.В. Бєляєв, М.А. Георгіянц, М.Б. Дмитрієва. — К.: Медицина, 2008. — 520 c.
    
20. Невідкладні стани в педіатрії: навч. посіб. / Р.І. Поцюрко, Л.С. Леськів, М.М. Монастирська, І.В. Пітула, О.Я. Соловей. — К.: Медицина, 2009. — 192 с.
    
21. Запорожан В.М. Цегельський М.Р., Рожковська Н.М. Акушерство і гінекологія. Підручник : у 2-х томах. Т.1. – Одеса, 2005.-420с.
    
22. Невідкладні стани в акушерстві: Підруч. для студ. вищ. мед. навч. закл. IV рівня акредитації і практ. лікарів акушерів-гінекологів / А.Н. Гайструк, Н.А. Гайструк, О.В. Мороз. — Вінниця: Книга-Вега, 2004. — 361 с.
    
23. Невідкладні стани в акушерстві: навч. посіб. для студ. / І.Б. Назарова. — 2-ге вид. — К.: Медицина, 2008. — 102 с.
    
24. Акушерська патологія: Атл. / В.М. Запорожан, В.П. Міщенко. — О.: Одес. медун-т, 2005. — 291 с.
    

П’ятий рік

9 семестр


Внутрішня медицина V рік/ 9-10 семестри


Лекції: 30 год. Кредитів ECTS: 9

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 150 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 90 год.

Разом: 270 год.


Опис програми (Внутрішня медицина - модуль ІІІ)


Модуль 3. Основи внутрішньої медицини (кардіологія, ревматологія, нефрологія, загальні питання внутрішньої медицини)

Кінцеві цілі модуля:

Студенти повинні:

1. Продемонструвати здібність діагностувати та представляти план лікування найбільш частих станів з області кардіології, ревматології, нефрології.
   
2. Продемонструвати здібність застосовувати діагностичні методи, що допомагають у прийнятті рішення (плану лікування) по веденню різних захворювань з області кардіології, ревматології, нефрології.
   
3. Застосовувати принципи доказової медицини у прийнятті діагностичних та терапевтичних рішень при внутрішніх захворюваннях з області кардіології, ревматології, нефрології.
   
4. Знати основні класи препаратів, що застосовуються в кардіології, ревматології, нефрології, показати здібність застосувати відповідні клініко-фармакологічні принципи для ведення пацієнтів з найбільш частими станами з цих областей внутрішньої медицини.
   
5. Скласти та обґрунтувати список з двадцяти показань для направлення пацієнта у відділення невідкладної допомоги або прямої госпіталізації.
   
6. Написати направлення на госпіталізацію по 10 найбільш частим медичним проблемам з області кардіології, ревматології, нефрології.
   
7. Написати 10 виписок зі стаціонару.
   
8. Продемонструвати знання загальних питань внутрішньої медицини, таких як ожиріння, лікування геріатричних пацієнтів, первинна та вторинна профілактика, основи клінічної епідеміології та біостатистики.
   
9. Продемонструвати здібність проводити фокусований медичний огляд та націлене фізикальне обстеження відповідно ведучим скаргам пацієнта та історії захворювання.
   
10. Показати здібність складати історії хвороби та проводити фізикальний огляд.
    
11. Продемонструвати здібність оцінки стану здоров”я дорослих та застосування відповідних рекомендацій по профілактиці.
    
12. Продемонструвати легкість у застосуванні медичних інформаціоних технологій та критичних експертних оцінок медичної літератури у діагностиці та лікуванні в області кардіології, ревматології, нефрології.
    
13. Продемонструвати уміння застосовувати методи біостатистики та клінічної епідеміології в клініці внутрішніх хвороб
    
14. Показати здібність обґрунтування та застосування клінічних методів для розуміння проявів хвороби.
    
15. Показати основне розуміння етичних принципів та їх застосування у лікуванні пацієнтів.
    
16. Показати ефективну здібність до контакту з різним оточенням пацієнта, докторами та іншими медичними працівниками.
    
17. Показати основне розуміння того, як вік, стать, культура, соціальний та економічний стан впливають на ведення пацієнтів в клініці внутрішньої медицини.
    

Студенти повинні провести курацію хворих (нових або тих, які вже лікуються) з наступними захворюваннями:

1. Превентивне лікування та підтримка здоров’я – 4
   
2. Лікування геріатричних пацієнтів – 2
   
3. Кардіоваскулярні хвороби (артеріальна гіпертензія, ІХС, вади серця, кардіоміопатії, аритмії, гостра та хронічна серцева недостатність) - 10
   
4. Ревматологічні захворювання (ревматична лихоманка, артрити, СЗСТ) – 5
   
5. Захворювання нирок (гломерулонефрити, гостра ниркова недостатність, хронічна ниркова недостатність) – 3
   

Змістовий модуль 6. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб системи кровообігу

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними кардіологічними захворюваннями. Обгрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в кардіології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань серця. Виявляти типову клінічну картину основних захворювань серця. Виявляти різні варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань серця. Складати план обстеження хворих з основними захворюваннями серця. Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях серця на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях серця. Діагностувати та надавати допомогу при гострій серцевій недостатності. Реєструвати та інтерпретувати ЕКГ у 12 відведеннях. Вимірювати та інтерпретувати артеріальний тиск. Діагностувати та надавати допомогу при зупинці кровообігу та дихання. Діагностувати та надавати допомогу при гіпертензивному кризі. Діагностувати та надавати допомогу при шоках. Діагностувати та надавати допомогу при пароксизмальних порушеннях серцевого ритму. Діагностувати та надавати допомогу при синдромі Морган’ї-Едемса-Стокса. Проводити легенево-серцеву реанімацію. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Змістовий модуль 7. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб кістково-м”язової системи та сполученої тканини

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із основними захворюваннями суглобів та сполучної тканини. Обгрунтовувати застосування основних інвазивних та неінвазивних діагностичних методів, що застосовуються в ревматології, визначати показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань суглобів та сполучної тканини.

Виявляти типову клінічну картину основних захворювань суглобів та сполучної тканини. Виявляти типові варіанти перебігу та ускладнення основних захворювань суглобів та сполучної тканини. Складати план обстеження хворих з основними захворюваннями суглобів та сполучної тканини. Проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при основних захворюваннях суглобів та сполучної тканини на підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження. Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при основних захворюваннях кістково-м’язової системи та сполучної тканини. Вміти трактувати дані ехокардіографічного дослідження та променевого обстеження суглобів. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Змістовий модуль 8. Основи діагностики, лікування та профілактики основних хвороб сечостатевої системи

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями сечовивідної системи. Знати основні інвазивні та неінвазивні діагностичні методи, що застосовуються в нефрології, показання та протипоказання для їх проведення, можливі ускладнення. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори захворювань сечовивідної системи. Виявляти типову клінічну картину захворювань сечовивідної системи. Виявляти основні варіанти перебігу та ускладнення захворювань сечовивідної системи. Складати план обстеження хворих з захворюванням сечовивідної системи. На підставі аналізу даних лабораторного та інструментального обстеження проводити диференціальний діагноз, обґрунтовувати та формулювати діагноз при захворюваннях сечовивідної системи. Призначати лікування, проводити первинну та вторинну профілактику при захворюваннях сечостатевої системи. Діагностувати та надавати допомогу при гострій нирковій недостатності. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципи фахової субординації.


Змістовий модуль 9. Загальні питання внутрішньої медицини

Конкретні цілі: Знати первинні та вторинні фактори ризику основних захворювань внутрішніх органів. Вміти проводити первинну та вторинну профілактику внутрішніх захворювань. Знати актуальність проблеми надлишкової ваги та ожиріння та його медичні наслідки. Вміти проводити обстеження та діагностику захворювань внутрішніх органів у осіб з ожирінням. Вміти проводити обстеження та діагностику захворювань внутрішніх органів у осіб похилого віку. Знати основні біостатистичні критерії та методи, що застосовуються в клінічній епідеміології та доказовій медицині.


Оцінювання модуля 3

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 4 балів

«4» - 3 балів

«3» - 2 балів

«2» - 0 балів

За написання історії хвороби присвоюються такі бали:

«5» - 4 бали

«4» - 3 балів

«3» - 2 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 60 балів: 50 балів під час практичних занять (2 х 29+2 бали за написання історії хвороби).

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


Рекомендована література

1. В.Г.Передерій, С.М.Ткач. Клінічні лекції з внутрішніх хвороб в 2-х томах. Київ, Манускрипт, 1998.
   
2. Ш.М.Ганджа, В.М.Коваленко, Н.М.Шуба та ін. Внутрішні хвороби. К.: Здоров”я, 2002. – 992 с.
   
3. Н.І.Швець, А.В.Підаєв, Т.М.Бенца та ін. Еталони практичних навиків з терапії. Київ, Главмеддрук, 2005, 540 с.
   
4. Н.И.Швец, А.В.Пидаев, Т.М.Бенца и др. Неотложные состояния в клинике внутренней медицины. Киев, 2006. – 752 стр.
   
5. П.М.Боднар, О.М.Приступюк, О.В.Щербак та ін. Ендокринологія. К.: Здоров”я, 2002. – 512 с.
   
6. К.М.Амосова. Кардіологія (в 2-х томах). Київ, Здоров”я, 2002.
   
7. А.С.Свінціцький, О.Б.Яременко, О.Г.Пузанова та ін.. Ревматичні хвороби та синдроми. Довідник. К.: «Книга-плюс», 2006. – 680 с.
   
8. Внутренние болезни. Редактор первого издания Т.Харрисон. В 10 книгах. Пер. с англ./ Под ред. Е.Браунвальда и др. М: Медицина. – 1993.
   
9. Internal medicine. I. Cecil, Russell L. (Russell La Fayette), 1881–1965. II. Goldman, Lee, MD. III. Ausiello, D. A. IV. Title: Textbook of medicine.
   

Онкологія V рік/ 9 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 50 год. Змістових модулів: 3

Самостійна робота: 30 год.

Разом: 90 год.


Опис програми (Онкологія - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначати тактику обстеження і ведення хворого у разі підозри на злоякісну пухлину
   
2. Інтерпретувати результати спеціальних методів дослідження
   
3. Сформулювати попередній клінічний діагноз основних онкологічних захворювань
   
4. Визначати тактику ведення хворих на найбільш поширені онкологічні захворювання
   
5. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці онкології
   
6. Демонструвати володіння принципами онкологічної деонтології і біоетики
   

Модуль 1. Онкологія


Змістовий модуль 1. Пухлини травного тракту

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих на пухлини травного тракту та аналізувати їх результати у клініці онкології. Визначати тактику обстеження і ведення хворого у разі підозри на злоякісну пухлину травного тракту. Інтерпретувати результати спеціальних методів дослідження (езофагогастроскопія, ректороманоскопія, колоноскопія, іригоскопія). Сформулювати попередній клінічний діагноз у разі онкологічних захворювань травного тракту (рак губи, язика, стравоходу, шлунка, підшлункової залози, печінки, ободової і прямої кишки). Визначати тактику ведення хворих на онкологічні захворювання травного тракту. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці онкології. Демонструвати володіння принципами онкологічної деонтології і біоетики.


Змістовий модуль 2. Пухлини органів дихання, молочної залози, щитовидної залози, шкіри

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих на пухлини органів дихання, молочної, щитовидної залози, шкіри та аналізувати їх результати у клініці онкології. Визначати тактику обстеження і ведення хворого у разі підозри на злоякісну пухлину органів дихання, молочної, щитовидної залози, шкіри. Інтерпретувати результати спеціальних методів дослідження (бронхоскопія, пункційна біопсія молочної і щитовидної залоз, пухлин шкіри і лімфовузлів). Сформулювати попередній клінічний діагноз у разі онкологічних захворювань органів дихання, молочної, щитовидної залози, шкіри. Визначати тактику ведення хворих на онкологічні захворювання органів дихання, молочної, щитовидної залози, шкіри. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці онкології. Демонструвати володіння принципами онкологічної деонтології і біоетики.


Змістовий модуль 3. Пухлини статевих та сечовивідних органів

Конкретні цілі: Проводити опитування та фізикальне обстеження хворих на пухлини статевих та сечовивідних органів та аналізувати їх результати у клініці онкології. Визначати тактику обстеження і ведення хворого у разі підозри на злоякісну пухлину статевих та сечовивідних органів. Інтерпретувати результати спеціальних методів дослідження (бімануальне дослідження, цистоскопія). Сформулювати попередній клінічний діагноз у разі онкологічних захворювань статевих та сечовивідних органів. Визначати тактику ведення хворих на онкологічні захворювання статевих та сечовивідних органів. Демонструвати вміння ведення медичної документації у клініці онкології. Демонструвати володіння принципами онкологічної деонтології і біоетики.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 12 балів

«4» - 10 балів

«3» - 8 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 80 балів (10х8). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Онкологія: Підручник- 3-є видання./ Б.Т.Білинський, Н.А.Володько, А.І.Гнатишак, О.О.Галай. – К., Здоров’я.-2004.-528 с.
   
2. Бондар Г.В., Попович О.Ю., Думанський Ю.В. Лекції з клінічної онкології. Т.1-2.- Донецьк, 2006-7.-442 с.
   
3. Бондар Г.В., Вітенко І.С., Попович О.Ю. Паліативна медична допомога.- Донецьк, 2004.-150 с.
   
4. Онкологія./ за ред. В.П.Баштана, А.Л.Адабашяна, П.Л.Шелешка – Тернопіль; Укрмедкнига, 2003.- 316 с.
   
5. Шевченко А.І.Онкологія. – Електр. підручник для студентів вищих медичних закладів., Запоріжжя- 2006.
   
6. Щепотін І.Б., Ганул В.Л., Кліменко І.О. Онкологія. – К.: Книга плюс. -2006.-496 с.
   

Клінічна фармакологія V рік/ 9 семестр


Лекції: - Кредитів ECTS: 1,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 30 год. Змістових модулів: 3

Самостійна робота: 15 год.

Разом: 45 год.


Опис програми (Клінічна фармакологія - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Вибирати необхідні лікарськізасоби, адекватну лікарську форму та дозовий режим введення пр и призначенні хворим з основними патологічними синдромами
   
2. Визначати основні методи клінічного дослідження хворих для оцінки ефективності і безпеки призначення лікарських засобів та аналізувати їх результати
   
3. Використовувати основні параметри фармакокінетики з метою раціонального призначення ліків
   
4. Інтерпретувати і враховувати у клінічній практиці особливості клінічної фармакокінетики, фармакодинаміки, побічної дії та взаємодії основних груп лікарських засобів
   
5. Передбачати наслідки взаємодії ліків при комбінованому використанні та володіти навичками профілактики і корекції небажаних ефектів лікарських засобів
   
6. Проводити опитування хворих з метою збору лікарського анамнезу і передбачати можливість виникнення ускладнень фармакотерапії
   

Модуль 1. Клінічна фармакологія

Змістовий модуль 1. Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на серцево-судинну систему

Конкретні цілі: Пояснювати основні принципи лікування артеріальної гіпертензії, ішемічної хвороби серця, хронічної серцевої недостатності на основі етіопатогенезу вказаних нозологічних форм. Аналізувати фармакологічні групи лікарських засобів, що застосовуються при лікуванні захворювань серцево-судинної системи


Змістовий модуль 2. Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність. Протизапальні лікарські засоби. Антибактеріальні лікарські засоби.

Конкретні цілі: Пояснювати основні принципи лікування бронхообструктивного синдрому. Аналізувати фармакологічні групи лікарських засобів, що впливають на бронхіальну прохідність та запальний процес. Аналізувати різні групи антибактеріальних лікарських засобів.


Змістовий модуль 3. Клінічна фармакологія лікарських засобів, що впливають на органи травлення

Конкретні цілі: Пояснювати основні принципи лікування захворювань органів травлення. Аналізувати фармакологічні групи лікарських засобів, що застосовуються при лікуванні захворювань органів травлення.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

«5» - 16 балів

«4» - 13 балів

«3» - 10 балів

«2» - 0 балів

За написання Протоколу ефективності та безпеки застосування лікарських засобів присвоюються такі бали:

«5» - 8 балів

«4» - 5 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 73 балів: 70 балів під час практичних занять (10 х 7) та 3 бали за написання протоколу.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.


Рекомендована література

1. Клінічна фармакологія: Підручник./ за ред. О.М.Біловола. – К., Здоров’я.-2005..
   
2. Фармакотерапія/ за ред. Б.А.Самури.- Харків, 2000. Т.1-672 с., Т.2.-688 с.
   
3. Залюбовська О.І., Коваль С.М., Литвинова О.М. Клінічна фармакологія. Підручник – Харків, 2003.-688 с.
   

Педіатрія, дитячі інфекції V рік/ 9 семестр


Лекції: 20 Кредитів ECTS: 6

Семінари: - Модулів: 3

Практичні заняття: 110 год. Змістових модулів: 9

Самостійна робота: 50 год.

Разом: 180 год.


Опис програми (Педіатрія, дитячі інфекції - модуль ІІ, ІІІ, ІV)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку, хвороб новонароджених.
   
2. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку, хвороб новонароджених.
   
3. Визначати особливості захворювань новонароджених дітей.
   
4. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку, хвороб новонароджених.
   
5. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики хвороб новонароджених та найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворювань дитячого віку.
   
6. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у новонароджених та у дітей з найбільш поширеними соматичними та неінфекційними захворюваннями дитячого віку.
   
7. Проводити диференціальну діагностику та ставити попередній діагноз при типовому перебігу хвороб новонароджених та найбільш поширених дитячих неінфекційних хвороб.
   
8. Здійснювати оцінку прогнозу при найбільш поширених соматичних та неінфекційних захворюваннях дитячого віку, хворобах новонароджених.
   
9. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у педіатрії.
   
10. Ставити попередній діагноз найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.
    
11. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.
    
12. Розрізняти особливості клінічного перебігу найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.
    
13. Визначати основні напрямки лікування найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.
    
14. Визначати профілактичні та протиепідемічні заходи щодо найбільш поширених інфекційних захворювань дітей.
    

Модуль 2. Неонатологія

Змістовий модуль 7. Недоношені діти

Конкретні цілі: Визначати етіологічні фактори недоношеності у новонароджених. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину ступенів морфологічної та нейро-функціональної зрілості недоношених дітей. Визначати особливості адаптації недоношених новонароджених дітей та діагностувати синдроми дизадаптації. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень недоношених новонароджених. Демонструвати володіння принципами виходжування недоношених новонароджених, лікування та профілактики синдромів дизадаптації, реабілітації недоношених новонароджених. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у недоношених новонароджених: дихальній недостатності, парезі кишечнику, гіпербілірубінемії, гіпоглікемії. Проводити диференціальну діагностику гіпербілірубінемії у недоношених новонароджених та ставити попередній діагноз. Здійснювати прогноз життя недоношених новонароджених. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології.


Змістовий модуль 8. Найбільш поширені неінфекційні хвороби новонароджених

Конкретні цілі: Визначати етіологічні та патогенетичні фактори асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених. Визначати особливості перебігу асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених і ставити попередній клінічний діагноз. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики асфіксії та пологової травми новонароджених, хвороб органів дихання у новонароджених, гемолітичної та геморагічної хвороб новонароджених. Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах у новонароджених з проявами асфіксії та пологової травми, при хворобах органів дихання у новонароджених, гемолітичній та геморагічній хворобах: синдромі мозкової гіпертензії, судомному синдромі, апное, брадикардії, парезі кишечника, дихальній недостатності, синдромі меконіальної аспірації та кровотечах у новонароджених. Проводити диференціальну діагностику асфіксії та пологової травми, хвороб органів дихання, гемолітичної та геморагічної хвороб у новонароджених та ставити попередній діагноз. Здійснювати прогноз життя при асфіксії та пологовій травмі, хворобах органів дихання, гемолітичній та геморагічній хворобах новонароджених. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології.


Змістовий модуль 9. Перинатальні інфекції

Конкретні цілі: Визначати етіологічні, патогенетичні фактори та фактори ризику при перинатальних інфекційних захворюваннях у новонароджених. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину перинатальних інфекційних захворювань у новонароджених: внутрішньоутробна інфекція, локальна та генералізована інфекція. Визначати особливості перинатальних інфекційних захворювань новонароджених (внутрішньоутробної інфекції, локальної та генералізованої інфекції) і ставити попередній клінічний діагноз. Складати план обстеження при перинатальних інфекційних захворюваннях новонароджених (внутрішньоутробної інфекції, локальної та генералізованої інфекції) та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при їх типовому перебігу. Демонструвати володіння принципами лікування, реабілітації і профілактики перинатальних інфекційних захворюваннях новонароджених (внутрішньоутробної інфекції, локальної та генералізованої інфекції). Ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при гострій дихальній недостатності, гострій нирковій недостатності, судомному синдромі, некротичному ентероколіті, синдромі дисемінованого внутрішньосудинного згортання при перинатальних інфекційних захворюваннях у новонароджених. Проводити диференціальну діагностику перинатальних інфекцій та ставити попередній діагноз. Здійснювати прогноз життя при перинатальних інфекційних захворюваннях новонароджених (внутрішньоутробній інфекції, локальній та генералізованій інфекції). Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації в неонатології.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. При засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали:

«5» - 12 балів

«4» - 10 балів

«3» - 7 балів

«2» - 0 балів

За написання історії хвороби присвоюються такі бали:

«5» - 12 балів

«4» - 10 балів

«3» - 7 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю за умови виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 70 бала: 63 бали під час практичних занять (7 х 9) та 7 балів за написання історії хвороби.

Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 з 80 балів.