Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материала

Документы

Содержание Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 4,5 Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі Конкретні цілі Семінари: - Модулів: 1

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лнму) є одним, 780.06kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
• Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 450.75kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
• П. Л. Шупика львівский державний медичний університет ім. Данила галицького харківська, 5720.58kb.

Неврологія ІV рік/ 7 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 4,5

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 70 год. Змістових модулів: 5

Самостійна робота: 45 год.

Разом: 135 год.


Опис програми (Неврологія - модулі І, ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначати основні симптоми і синдроми ураження різних відділів нервової системи.
   
2. Інтерпретувати дані функціональної анатомії та клінічної фізіології нервової системи.
   
3. Визначати етіологічні фактори та патогенетичні механізми розвитку основних неврологічних захворювань.
   
4. Ставити попередній діагноз основних неврологічних захворювань.
   
5. Аналізувати основні показники лабораторно-інструментальних методів дослідження в неврологічній практиці.
   
6. Планувати практику ведення хворого з неврологічною патологією.
   

Модуль 1. Загальна неврологія


Змістовий модуль 1. Введення. Симптоми рухових та чутливих розладів.

Конкретні цілі: Визначати місце неврології як науки, галузі практичної медицини і навчальної дисципліни. Знати етапи становлення неврології. Інтерпретувати принципи будови та функціонування нервової системи. Інтерпретувати реалізацію довільних рухів. Пояснювати симптоми центрального і периферичного парезів. Інтерпретувати рухові розлади при ураженні рухового шляху на різних рівнях. Пояснювати анатомо-фізіологічні, біохімічні дані екстрапірамідальної системи та синдроми її ураження. Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості мозочка та синдроми його ураження. Інтерпретувати поняття про рецепцію, клінічну класифікацію чутливості, види чутливих розладів, топічні типи чутливих порушень. Засвоїти навички обстеження хворих з руховими та чутливими розладами.


Змістовий модуль 2. Патологія черепних нервів. Порушення вегетативної нервової системи та вищих мозкових функцій. Менінгеальний синдром. Додаткові методи дослідження в неврології.

Конкретні цілі: Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та патологію нюхового аналізатора. Аналізувати анатомо-фізіологічні особливості та патологію зорового аналізатора. Інтерпретувати синдроми ураження окорухових нервів. Визначати анатомо-фізіологічні особливості та патологію трійчастого нерва. Інтерпертувати анатомічні особливості та патологічні прояви ураження лицьового нерва. Пояснювати симптоми ураження присінково-завиткового нерва. Інтерпретувати патологію ІХ-ХІІ пар черепних нервів, бульбарний і псевдобульбарний синдроми. Визначати патологію вегетативної нервової системи. Аналізувати синдроми ураження головного мозку.Інтерпретувати зміни спинномозкової рідини та менінгеальний симптомокомплекс. Трактувати нейровізуалізаційні, ультразвукові та електрофізіологічні методи обстеження неврологічних хворих. Засвоїти навички обстеження черепно-мозкових нервів, вегетативної нервової системи, функції кори головного мозку.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 17 балів

«4» - 14 балів

«3» - 10 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 70 балів (10х7). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Модуль 2. Спеціальна неврологія


Змістовий модуль 3. Судинні захворювання головного та спинного мозку, пароксизмальні стани, цефалгії, порушення сну, нейроінтоксикації. Травматичні ураження нервової системи.

Конкретні цілі: Засвоїти принципи класифікації судинних захворювань головного мозку. Трактувати особливості минучих порушень мозкового кровообігу. Трактувати особливості геморагічних інсультів. Аналізувати особливості ішемічних інсультів. Засвоїти принципи недиференційованого і диференційованого лікування інсультів. Засвоїти принципи профілактики гострих порушень мозкового кровообігу. Трактувати сучасну класифікацію епілептичних і неепілептичних пароксизмальних станів. Діагностувати епілептичний статус та надання невідкладної допомоги. Трактувати основні види цефалгій та їх лікування. Пояснити сучасні уявлення про механізми дії хімічних та фізичних агентів на нервову систему. Діагностувати неврологічні прояви черепно-мозкової та спінальної травми. Проводити обстеження хворих, формувати попередній і проводити диференційований діагноз неврологічних захворювань.


Змістовий модуль 4. Інфекційні, інфекційно-алергічні, диміелінізуючі та паразитарні захворювання нервової системи, пріонові інфекції. Нейробореліоз. Боковий аміотрофічний склероз.

Конкретні цілі: Засвоїти принципи класифікації інфекційних захворювань нервової системи. Засвоїти клініку основних нозологічних форм інфекційних захворювань. Інтерпретувати форми нейросифілісу. Аналізувати ураження нервової системи за наявності ВІЛ-інфекції. Засвоїти сучасні аспекти етіопатогенезу, клінічних форм, лікування деміелінізуючих захворювань. Складати схеми лікування, профілактики інфекційних захворювань нервової системи.


Змістовий модуль 5. Захворювання периферичної нервової системи, перинатальні ураження нервової системи, соматоневрологічні синдроми. Спадкові захворювання нервової системи, вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Лікарські препарати, які застосовуються у неврології.

Конкретні цілі: Засвоїти принципи вертеброгенних і невертеброгенних захворювань периферичної нервової системи. Інтерпретувати клінічні особливості при перинатальному ураженні нервової системи. Аналізувати неврологічні прояви спадково-дегенеративних захворювань нервово-м’язової, екстрапірамідальної, пірамідальної, мозочкової систем. Інтерпретувати неврологічні синдроми при захворюваннях внутрішніх органів, паранеопластичних синдромах. Аналізувати вроджені дефекти хребта і спинного мозку. Засвоїти лікарські препарати, які застосовуються у хворих неврологічного профілю.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 13 балів

«4» - 11 балів

«3» - 8 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 72 балів (9х8). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Нервові хвороби. За ред. Вінничука С.М., Дубенка Є.Г. К.: „Здоров’я”, 2001.- 696 с.
   
2. Вінничук С.М.Судинні захворювання нервової системи. К.”Наукова думка”, 1999. – 250 с.
   
3. Вінничук С.М., Прокопів М.М.Гострий ішемічний інсульт. К.”Наукова думка”, 2006. – 286 с.
   

Фізична реабілітація, ІV рік/ 7 семестр

спортивна медицина


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 6

Самостійна робота: 30 год.

Разом: 90 год.


Опис програми (Фізична реабілітація, спортивна медицина - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Аналізувати і прогнозувати вплив фізичного навантаження на організм спортсмена в тренувальному режимі за даними строкового, відставленого, етапного лікарського контролю та призначати відповідні реабілітаційні заходи у відновлювальних періодах.
   
2. Планувати заходи і застосовувати методи фізичної реабілітації хворих на стаціонарному, поліклінічному та санаторному етапах при захворюваннях, травмах, після хірургічних втручань.
   

Модуль 1. Фізична реабілітація та спортивна медицина


Змістовий модуль 1. Лікарський контроль під час занять фізичною культурою та спортом.

Конкретні цілі: Знати мету, завдання й особливості лікарського контролю при оздоровчому та спортивному тренуванні. Володіти методикою комплексного лікарського обстеження фізкультурників і спортсменів. Аналізувати дані комплексного лікарського обстеження з визначенням фізичного розвитку, стану здоров’я та функціональних здібностей обстежених осіб. Робити лікарський висновок за результатами обстеження, здійснювати розподіл на медичні групи. Давати рекомендації щодо вибору виду занять фізичними вправами та рекреаційно-оздоровчих або тренуючих рухових режимів в залежності від фізичного стану.


Змістовий модуль 2. Оцінка впливу фізичних навантажень різної інтенсивності на оргпнізм людини.

Конкретні цілі: Трактувати зміни основних фізіологічних систем під впливом фізичних навантажень різної інтенсивності. Виявляти зовнішні ознаки різних ступенів стомлення при виконанні фізичних вправ. Знати причини виникнення передпатологічних та патологічних станів, а також раптової смерті при нераціональних заняттях фізичною культурою і спортом. Вміти проводити діагностику гострого та хронічного фізичного перенапруження, а також інших захворювань і ушкоджень, що виникають внаслідок неадекватних фізичних навантажень. Володіти методами невідкладної допомоги і лікування гострого та хронічного фізичного перенапруження. Давати рекомендації щодо медико-біологічних та інших засобів профілактики перевтомлення і відновлення фізичної працездатності при оздоровчому тренуванні й у сучасному спорті.


Змістовий модуль 3. Загальні основи фізичної реабілітації. Фізична реабілітація при захворюваннях внутрішніх органів.

Конкретні цілі: Трактувати поняття «реабілітація». Знати мету, завдання та основні напрямки (аспекти) медичної реабілітації. Визначати засоби, форми та методичні принципи фізичної реабілітації. Пояснювати механізми лікувальної дії фізичних вправ. Здійснювати вибір оптимального режиму рухової активності хворих з патологією внутрішніх органів залежно від етапу та періоду фізичної реабілітації, а також з урахуванням толерантності до фізичного навантаження. Вміти планувати заходи ФР та застосовувати методи ЛФК при захворюваннях серцево-судинної системи, органів дихання, травлення та порушення обміну речовин.


Змістовий модуль 4. Фізична реабілітація в хірургії, травматології та ортопедії.

Конкретні цілі: Здійснювати вибір оптимального режиму рухової активності для хворих хірургічного профілю та пацієнтів з травмами і захворюваннями опорно-рухового апарату залежно від етапу та періоду ФР. Вміти планувати заходи ФР та застосовувати методики ЛФК при оперативних втручаннях в передопераційному та післяопераційному періодах. Вміти планувати заходи ФР та застосовувати методики ЛФК при травмах опорно-рухового апарату в іммобілізаційному, постіммобілізаційному та відновному періодах. Вміти планувати заходи ФР та застосовувати методики ЛФК при захворюваннях опорно-рухового апарату.


Змістовий модуль 5. Фізична реабілітація при захворюваннях і травмах нервової системи.

Конкретні цілі: Здійснювати вибір оптимального режиму рухової активності для пацієнтів із захворюваннями і травмами центральної й периферичної нервової системи залежно від етапу та періоду ФР. Вміти застосовувати методики ЛФК при гострому і хронічному порушенні мозкового кровообігу на різних етапах реабілітації та залежно від порушення рухових функцій. Вміти застосовувати методики ЛФК в комплексному лікуванні хворих з черепно-мозговою травмою в залежності від клінічного періоду. Вміти застосовувати методики ЛФК при захворюваннях та травмах периферичної нервової системи залежно від порушення рухової активності та виразності больового синдрому.


Змістовий модуль 6. Фізична реабілітація в педіатрії та акушерсько-гінекологічній практиці.

Конкретні цілі: Здійснювати вибір та вміти застосовувати комплекс різноманітних засобів ФР при патології у дітей різного віку. Знати основні принципи, завдання та особливості методики ЛФК при захворюваннях у дітей залежно від характеру патології. Засвоїти особливості методик ЛФК для жінок з нормальним пребігом чи з патологією вагітності, залежно від триместру, у пологах, післяпологовому періоді, а також при оперативному розродженню. Вміти планувати заходи ФР та застосовувати методики ЛФК в гінекологічній1 практиці.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 6 балів

«4» - 4 бали

«3» - 2 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 38 балів (19х2). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина: Підручник. За ред. В.В.Клапчука, Г.В.Дзяка. – К.”Здоров’я”, 1995.-312 с.
   
2. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина: Тестові завдання для контролю знань студентів медичного та стоматологічного факультетів вищих медичних навчальних закладів ІУ рівня акредитації. За ред. В.В.Клапчука, А.В.Магльованого. – Дніпропетровськ ”Медакадемія”, 2006.-124 с.
   
3. Лікувальна фізкультура та спортивна медицина: Тестові Вибрані лекції для студентів. За ред. В.В.Клапчука. – Дніпропетровськ ”Медакадемія”, 2006.-179 с.
   

Дерматологія, венерологія ІV рік/ 8 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 50 год. Змістових модулів: 13

Самостійна робота: 20 год.

Разом: 90 год.


Опис програми (Дерматологія, венерологія - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори появи та подальшого клінічного перебігу найбільш поширених шкірних та венеричних захворювань людини.
   
2. Призначати лабораторне та/або інструментальне обстеження, здійснювати диференційну діагностику дерматозів.
   
3. Ставити на основі клініко- анамнестичних даних попередній діагноз найбільш поширених шкірних та венеричних захворювань.
   
4. Враховувати психологічний стан пацієнтів з розповсюдженним ураженням шкіри, що супроводжується зудом.
   
5. Вміти деотологічно виважено визначати тактику ведення хворого та виконувати принципи профілактики найбільш розповсюджених дерматозів з хронічно-рецидивуючим перебігом.
   
6. Використовувати морально-етичні принципи з хворими на шкірні та венеричні захворювання.
   

Модуль 1. Дерматовенерологія


Змістовий модуль 1. Вступ до дерматовенерології.

Конкретні цілі: Пояснювати фізіологічно-морфологічні особливості шкіри та слизових в функціонуванні організму в нормі та при різних патологічних станах. Трактувати поняття „висипка” та її роль при постановці відповідного дерматологічного діагнозу. Аналізувати етапи становлення дерматовенерології як окремої клінічної дисципліни та внесок окремих вчених.


Змістовий модуль 2. Паразитарні хвороби шкіри.

Конкретні цілі: Визначати шляхи та імовірні умови інфікування дерматозоонами. Вирізняти класифікацію та загальні особливості паразитарних уражень. Трактувати загальний перебіг та клініку корости. Пояснювати клінічні різновиди перебігу педикульозу. Узагальнювати клініку типових проявів демодекозу. Трактувати характерні клінічні особливості фтиріазу та миазу. Узагальнювати принципи терапії і профілактики паразитарних уражень. Продемонструвати правильне оформлення документації та надсилання екстреного повідомлення в СЕС.


Змістовий модуль 3. Піодермії.

Конкретні цілі: Визначити шляхи та імовірні умови інфікування біогенною флорою. Узагальнити кдасифікацію та загальні особливості піогенного ураження шкіри та слизових. Пояснювати роль різних чинників, що сприяють їх розвитку. Розуміти загальний перебіг та клініку піодермій. Відрізняти особливості піогенного ураження слизових оболонок. Класифікувати типові прояви стрептодермій. Відрізняти характерні клінічні особливості стафілодермій. Продемонструвати знання принципів терапії та профілактики піогенних уражень.


Змістовий модуль 4. Псоріаз. Червоний плоский лишай.

Конкретні цілі: Трактувати сучасні уявлення про етіопатогенез псоріазу та червого плоского лишаю. Визначити чинники, що сприяють розвиткові цих захворювань. Уявляти класифікацію цих дерматозов. Визначати типові клінічні прояви. Розумітись на диференційній діагностиці цих дерматозов. Уміти визначати біодозу УФО по Горбачову. Орієнтуватись в загальних принципах лікування. Визначити принципи диспансеризації цих дерматозів.


Змістовий модуль 5. Мікотичні ураження шкіри та слизових оболонок.

Конкретні цілі: Трактувати ураження шкіри та слизових оболонок. Узагальнити класифікацію та особливості мітотичного ураження. Пояснювати загальний перебіг та клініку епідермо мікозів. Зробити попередню оцінку стосовно клінічних різновидів їх перебігу. Узагальнити особливості мікотичного ураження слизових оболонок. Продемонструвати знання клініки типових проявів кандидозу. Вміти дезінфікувати взуття при мікозах стоп. Узагальнити диференційну діагностику цих дерматозів. Вирізняти принципи терапії та профілактики мікотичних уражень.


Змістовий модуль 6. Дерматити. Екзема. Токсикодермії.

Конкретні цілі: Трактувати класифікацію дерматитів та екземи. Трактувати сучасні поняття про етіопатогенез цих дерматозів.Вирізняти шляхи та імовірні умови сенсибілізації організму. Пояснювати загальний клінічний перебіг дерматитів та екземи. Вирізняти фактори, що впливають на перебіг цих дерматозів. Робити висновки стосовно чинників, що викликають токсикодермію. Пояснювати клініку типового пербігу алергічного дерматиту. Узагальнювати характерні особливості клінічного перебігу істинної екземи. Зробити попередню оцінку диференційної діагностики цих алергодерматозів.


Змістовий модуль 7. Вірусні та бульозні дерматози.

Кокретні цілі: Трактувати сучасні поняття про етіологію та патогенез вірусних дерматозів. Проілюструвати прикладами особливості вірусної інфекції. Пояснювати шляхи та імовірні умови інфікування герпесом. Вирізняти загальний клінічний перебіг простого та оперізуючого герпесу. Аналізувати клінічні різновиди перебігу оперізуючого герпесу. Вирізняти особливості постгерпетичної невралгії. Трактувати сучасні поняття про етіопатогенез пухирчатки. Вирізняти клініку типових проявів вульгарної пухирчатки. Визначати характерні клінічні особливості герпетифоромного дерматиту. Трактувати діагностику та диференійну діагномтику цих дерматозів. Узагальнювати особливості методів терапії пухирчатки.


Змістовий модуль 8. Написання учбової історії хвороби дерматологічного пацієнта.

Конкретні цілі: Продемонструвати розуміння схеми учбової історії хвороби. Продемонструвати вміння оператино та деонтологічно зважено зібрати анамнез життя та хвороби у кокретного хворого. Вирізняти особливості висипань на шкірі та видимих слизових. Продемонструвати вміння описати особливості наявних висипань, їх локалізацію, характер та взаєморозміщення. Провести загальнотерапевтичне обстеження пацієнта з приділенням належної уваги на наявну у нього соматичну патологію. Проаналізувати наявні результати лабораторних досліджень крові, сечі, кала та визначати їх достатність або недостатність як для постановки дерматологічного діагнозу, так і для наступного лікування. Виставити та обгрунтувати попередній дерматологічний діагноз. Провести диференціювання з іншими дерматозами, що мають схожі клінічні та лабораторні прояви. Виставити остаточний дерматологічний діагноз та супутні діагнози в разі наявності комбінованої патології у хворої людини. Призначати патогенетично та симптоматично обгрунтовану загальну та місцеву медикаментозну терапію.Узагальнити обгрунтування прогнозу подальшого перебігу дерматологічної патології у конкретного хворого щодо одужання, працездатності та життя. Запропонувати хворому низку профілактичних заходів для зменшення вірогідності рецидивування висипань та запобігання їх подальшого розповсюдження.


Змістовий модуль 9. Загальна характеристика хвороб, що переважно передаються статевим шляхом. Первинний сифіліс.

Конкретні цілі: Узагальнити класифікацію хвороб, що переважно передаються саме статевим шляхом. Орієнтуватись в історії виникнення та подальшого розвитку сифілісу в Європі. Аналізувати особливості епідеміології цих хвороб. Визначати сучасні особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають сексуально обумовлену інфекційну патологію. Узагальнити інформацію стосовно шляхів та імовірних умов інфікування венеричними хворобами. Трактувати інкубаційний період та фактори, що впливають на його перебіг та особливості. Вирізняти клінічні прояви типового твердого шанкру та його атипових різновидів. Вирізняти загальні особливості регіонарного склераденіту. Розрізняти диференційну діагностику первинного періоду сифілісу. Продемонструвати особливості заповнення медичної документації на хворих, що мають венеричну патологію.


Змістовий модуль 10. Вторинний сифіліс та його прояви.

Конкретні цілі: Трактувати особливості епідеміології вторинного клінічного перебігу сифілітичної інфекції. Трактувати особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають сексуально обумовлену інфекційну патологію. Вирізняти шляхи та імовірні умови інфікування від осіб з активними проявами вторинного періоду сифілісу. Вирізняти особливості заповнення медичної документації на таких хворих.


Змістовий модуль 11. Третинний та вроджений сифіліс.

Конкретні цілі: Розрізняти особливості епідеміології третинного періоду розвитку сифілітичної інфекції. Трактувати особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають цю патологію. І особливо-вагітних жінок. Вирізняти шляхи та імовірні умови інфікування від осіб з активними проявами третинного періоду сифілісу. Визначати характерні клінічні особливості розеоли Фурнье. Трактувати загальні особливості клінічних проявів. Пояснювати клініку типових проявів гумозного сифілісу. Трактувати клініку типових проявів горбикового сифілісу. Трактувати прояви характерних клінічних особливостей вісцеральних уражень. Визначати наявні клінічні прояви в ході диференційної діагностики третинного періоду сифілісу. Узагальнити осодливості клінічних проявів третинного періоду сиіфлісу. Узагальнити особливості клінічних проявів у вагітних жінок. Розрізняти характерні клінічні особливості вродженого сифілісу у немовлят та дітей грудного віку. Трактувати прояви раннього та пізнього вродженого сифілісу. Проілюструвати хворому ріціональну тактику поведінки в ході подальшого йоголікування та диспансерного спостереження.


Змістовий модуль 12. Гонорея та негонорейні уретрити.

Конкретні цілі: Розрізняти основні морфологічні риси гонококів, хламідій, трихомонад та інших збудників урогенітальної патології. Вирізняти принципи їх клініко-лабораторної діагностики. Трактувати клінічну класифікацію уретропростатитів. Пояснювати особливості різноманітної клінічної симптоматики цих урогенітальних уражень. Визначати особливості психологічного реагування та поведінки людей, що мають цю патологію. Трактувати відповідну психокореційну роботу з урахуванням психологічного та соціального статусу пацієнта. Дентологічно виважено та цілеспрямовано збирати як загальний так і, особливо, статевий анамнез у хворих. Тактовно залучати до остеження та лікування статевих патрнерів. Трактувати результати клінічного обстеження та анамнезу. Визначати як імовірні умови інфікування, так і шляхи профілактики випадкового зараження. Вирізняти характерні клінічні ускладнення, шляхи їхнього виникнення, розвитку, попередження. Трактувати загальні особливості клінічних проявів уретро простатитів венеричного генезу. Аналізувати можливі варіанти побудови комбінованої терапії хворих з урахуванням лабораторних даних, давнини, локалізації.


Змістовий модуль 13. Дерматологічні аспекти ВІЛ-інфекції.

Конкретні цілі: Продемонструвати орієнтування в сучасних поглядах на етіологію та патогенез ВІЛ-інфекції та СНІДу. Трактувати питання епідеміології ВІЛ-інфекції та СНІДу як в світі так і на Україні. Визначити фактори, що зумовлюють розвиток та поширення цієї інфекції серед різних верств населення. Трактувати клінічну класифікацію та загальний перебіг Віл-інфекції та СНІДу. Визначати принципи клініко-лабораторної діагностики ВІЛ-СНІДу. Орієнтуватись в дерматологічних проявах СНІДу (інфекційні дерматози; неопластичні дерматози; звичайні дерматози, які при СНІДі мають злоякісний або генералізований перебіг). Вміти аналізувати результати лабораторних тестів на ВІЛ. Пояснювати особливості різноманітної клінічної симптоматики соматичних уражень. Трактувати принципи терапії та профілактики ВІЛ-інфекції та СНІДу. Проводити відповідну психокорекційну роботу з урахуванням психологічного та соціального статусу Віл-інфікованих осіб. Вміти деотологічно виважено та цілеспрямовано збирати як загальний, так і, особливо, статевий анамнез. Продемонструвати вміння тактовно залучати до обстеження статевих партнерів.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 8 балів

«4» - 6 балів

«3» - 4 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 60 балів (15х4). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 можливих.


Рекомендована література

1. Кравченко В.Г. Шкірні та венеричні хвороби.- К.”Здоров’я”, 1995. – 260 с.
   
2. Савчак В.І.Галникіна С.О. Хвороби шкіри. Хвороби, що передаються статевим шляхом. – Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2001,- 507 с.