Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материала

Документы

Содержание Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3,5 Конкретні цілі Конкретні цілі Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна населених місць та житла. Г Семінари: - Модулів: 1 Конкретні цілі Семінари: - Модулів: 2 Семінари: - Модулів: 2 Конкретні цілі Конкретні цілі

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лнму) є одним, 780.06kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
• Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 450.75kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
• П. Л. Шупика львівский державний медичний університет ім. Данила галицького харківська, 5720.58kb.

Патофізіологія ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 45 год. Змістових модулів: 3

Самостійна робота: 40 год.

Разом: 105 год.


Опис програми (Патофізіологія – модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Трактувати основні поняття загальної нозології.
   
2. Інтерпретувати причини, механізми розвитку та прояви типових патологічних процесів та найбільш поширених захворювань.
   
3. Аналізувати, робити висновки щодо причин і механізмів функціональних, метаболічних, структурних порушень органів та систем організму при захворюваннях.
   

Модуль 1. Загальна патологія.


Змістовий модуль 1. Загальна нозологія – загальне вивчення про хворобу, етіологію і патогенез. Патогенна дія факторів зовнішнього середовища. Роль внутрішніх чинників в патології

Конкретні цілі: Пояснювати основні поняття загальної нозології: здоров’я, хвороба, патологічний процес, типовий патологічний процес, патологічна реакція, патологічний стан, етіологія, патогенез. Пояснювати основні поняття етіології: причинні фактори, фактори ризику, умови виникнення та розвитку хвороби. Аналізувати різні варіанти розвитку причинно-наслідкових взаємовідносин в патогенезі. Аналізувати в патогенезі явища патологічні і пристосувально-компенсаторні, місцеві і загальні, специфічні і неспецифічні, виділяти провідну ланку патогенезу. Оцінювати значення сучасних методів досліджень (експериментальних і клінічних) для патофізіології. Аналізувати роль факторів навколишнього середовища у виникненні хвороб. Аналізувати загальні закономірності механізмів патогенної дії факторів зовнішнього середовища на організм.Пояснювати механізми патогенної дії фізичних, хімічних і біологічних факторів зовнішнього середовища. Пояснювати причинно-наслідкові взаємозв’язки, при цьому відокремлювати зміни місцеві та загальні, патологічні та пристосувальн-компенсаторні в патогенезі проявів дії факторів зовнішнього середовища (перегрівання, охолодження, опіки, відмороження, променева хвороба, хвороби декомпресії та компресії). Визначати та аналізувати роль аномалій конституції, внутрішньоутробного розвитку та спадковості, значення вікових змін та порушень реактивності в розвитку захворювань. Характеризувати етіологічні фактори виникнення і розвитку спадкових хвороб і порушень внутрішньоутробного розвитку. Визначати поняття та аналізувати типолві порушення імунологічної реактивності: імунодефіцитні стани, алергія, аутоімунні реакції (хвороби). Застосувати різні принципи з метою класифікації порушень діяльності імунної системи. Характеризувати причинні фактори, фактори ризику та умови виникнення, механізми розвитку типових порушень діяльності імунної системи. Аналізувати причини, механізми розвитку та прояви СНІДу. Аналізувати механізми пошкодження клітин в патогенезі алергічних та аутоімунних реакцій. Бути здатним аналізувати причинно-наслідкові відносини в патогенезі основних порушень діяльності імунної системи.


Змістовий модуль 2. Типові патологічні процеси.

Конкретні цілі: Визначати поняття типових патологічних процесів: пошкодження клітини, місцевих порушень кровообігу та мікроциркуляції, запалення, пухлини, гарячки, гіпоксії, голодування тощо. Застосувати існуючі принципи для класифікації типових патологічних процесів.Аналізувати порушення структури, функції і метаболізму клітин в патогенезі клітинного пошкодження. Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки в патогенезі типових патологічних процесів, при цьому вміти відокремлювати зміни місцеві і загальні, патологічні і пристосувально-компенсаторні. Аналізувати механізми пошкодження клітин в патогенезі типових патологічних процесів. Застосовувати необхідні методи для експериментального моделювання та вивчення типових патологічних процесів. Пояснювати загальнобіологічне значення типових патологічних процесів, їх роль в патології, зокрема у виникненні та розвитку відповідних груп захворювань.


Змістовий модуль 3. Типові порушення обміну речовин.

Конкретні цілі: Аналізувати порушення енергетичного обміну в організмі. Визначати види і критерії порушень вуглеводного обміну, пояснювати їх взаємозв’язок з порушеннями енергетичного обміну. Аналізувати роль розладів регуляції вуглеводного обміну в патогенезі його порушень. Наводити сучасну (за ВООЗ) класифікацію цукрового діабету, характеризувати зазаначені типи діабету. Трактувати етіологію цукрового діабету в контексті загальних уявлень щодо етіології мультифакторіальних хвороб: аналізувати взаємовідношення патології спадковості та факторів зовнішнього середовища в виникненні і розвитку цукрового діабету 1-го і 2-го типів. Аналізувати порушення обміну речовин в патогенезі основних типів (тип 1, тип 2) цукрового діабету. Визначити характер причинно-наслідкових взаємовідносин і їх роль в патогенезі основних типів (тип 1, тип 2) цукрового діабету та його ускладнень. Визначити критерії та види порушень білкового, жирового, водно-електролітного обмінів та кислотно-основного стану. Характеризувати причини типових порушень водно-електролітного, жирового і білкового обмінів та кислотно-основного стану. Аналізувати причинно-наслідкові взаємозв’язки в патогенезі типових порушень водно-електролітного, жирового, і білкового обмінів та кислотно-основного стану, при цьому характеризувати зміни патологічні та пристосувально-компенсаторні. Аналізувати методи експериментального моделювання типових порушень обміну речовин і енергії для з’ясування причин та механізмів їх виникнення та розвитку.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 7 балів

«4» - 5 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 51 бал (17х3=51). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. Патологічна фізіологія/ За ред. М.Н.Зайка, В.Ю.Биця.-К.: Вища школа 1995. 615 с.
   
2. Посібник до практичних занять з патологічної фізіології/ За ред. Ю.В.Биця та Л.Я.Данилової. – К.: Здоров’я, 2001. -400 с.
   
3. Патофизиология// За ред Ю.В.Шанина. – Сиб., 2005. – 639 с.
   

Фармакологія ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3,3

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 42,5 год. Змістових модулів: 6

Самостійна робота: 35,5 год.

Разом: 98 год.


Опис програми (Фармакологія – модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначити групову належність лікарських засобів згідно сучасних класифікацій.
   
2. Визначати фармакодинаміку і фармакокінетику препаратів та їх механізм дії.
   
3. Визначати прояви можливої побічної дії та симптоми передозування, методи їх попередження і лікування.
   
4. Обгрунтовувати головні показання до призначення, адекватну лікарську форму, шляхи введення і взаємодії з іншими медикаментами.
   

Модуль 1. Загальна Фармакологія. Лікарська рецептура. Фармакологія засобів, що впливають на нервову систему.


Змістовий модуль 1. Лікарська рецептура.

Конкретні цілі: Узагальнити та проаналізувати характеристику лікарських форм, особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах. Оцінити значення правильно виписаної сигнатури. Узагальнити та проаналізувати характеристику твердих та м’яких лікарських форм, особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах. Узагальнити та проаналізувати характеристику рідких лікарських форм, особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах. Узагальнити та проаналізувати характеристику настоянок, мікстур, крапель всередину, особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах. Узагальнити та проаналізувати характеристику нових лікарських форм (кахети, пастилки, глосити, карамелі) особливості їх виготовлення, шляхів введення в організм та пропису в рецептах.


Змістовий модуль 2. Історія лікознавства та фармакології. Загальна фармакологія

Конкретні цілі: Узагальнити та проаналізувати основні фармакологічні терміни. Оцінити значення фармакології як фундаментальної дисципліни для розвитку інших дисциплін та напрямків в медицині. Проаналізувати основні етапи розвитку фармакології як науки та внесок вчених на кожному з її етапів становлення.


Змістовий модуль 3. Лікарські засоби, що впливають на аферентну іннервацію.

Конкретні цілі: Узагальнити та проаналізувати основні шляхи фармакологічної корекції (впливу) порушень функції аферентної нервової системи. Проаналізувати основні класифікації лікарських засобів, що впливають на аферентну нервову систему. Пояснювати фармакологічну характеристику основних фармакологічних засобів, пояснювати механізм дії. Інтерпретувати показання до застосування лікарських засобів відповідно знань фармакодинаміки. Оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарських засобів, що впливають на аферентну нервову систему. Вміти створювати алгоритм допомоги пацієнтам при гострому отруєнні кокаїном, іншими місцевоанестезуючими засобами. Розуміти можливість застосування антидотів у кожному конкретному випадку. Пояснювати залежність дії лікарських засобів, що впливають на периферичну нервову систему від особливостей фармакокінетики у пацієнтів різного віку, супутніх захворювань та їх терапії. Винести судження про можливість і виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання. Вміти виписати та аналізувати рецепти на препарати, що впливають на функції периферичної нервової системи.


Змістовий модуль 4. Лікарські засоби, що впливають на еферентну іннервацію.

Конкретні цілі: Узагальнити та проаналізувати фармакологічну характеристику основних фармакологічних засобів, пояснювати механізм дії. Інтерпретувати показання до застосування лікарських засобів відповідно знань фармакодинаміки. Оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарських засобів, що впливають на периферичну нервову систему. Вміти створювати алгоритм допомоги пацієнтам при гострому отруєнні мускарином, антихолінестеразними засобами, атропіноподібними речовинами речовинами, нікотином. Розуміти можливість застосування антидотів у кожному конкретному випадку. Пояснювати залежність дії лікарських засобів, що впливають на периферичну нервову систему від особливостей фармакокінетики у пацієнтів різного віку, супутніх захворювань та їх терапії. Винести судження про можливість і виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання. Вміти виписати та аналізувати рецепти на препарати, що впливають на функції еферентної нервової системи.


Змістовий модуль 5. Лікарські засоби, що пригнічують функцію центральної нервової системи.

Конкретні цілі: Узагальнити та проаналізувати основні шляхи фармакологічної корекції (впливу) порушень функції центральної нервової системи. Пояснити та проаналізувати основні класифікації лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему. Вміти пояснювати фармакологічну характеристику основних формакологічних засобів, пояснювати механізм дії. Відрізнити показання до застосування препаратів з нейротропним та психотропним механізмом дії. Інтерпертувати показання до застосування лікарських засобів відповідно знань фармакодинаміки. Оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему.Вміти створювати алгоритм допомоги пацієнтам при гострому отруєнні снодійними, морфіном та іншими наркотичними анальгетиками. Розуміти можливість застосування антидотів у кожному конкретному випадку. Пояснювати залежність дії лікарських засобів, що впливають на центральну нервову систему від особливостей фармакокінетики у пацієнтів різногор віку, супутніх захворювань та їх терапії. Винести судження про можливість і виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання. Вміти виписати та анлізувати рецепти на препарати, що впливають на функції центральної нервової системи.


Змістовий модуль 6. Психотропні лікарські засоби.

Конкретні цілі: Узагальнити та проаналізувати основні шляхи фармакологічної корекції (впливу) порушень функції вищої нервової системи. Узагальнити та проаналізувати фармакологічну характеристику основних фармакологічних засобів, пояснювати механізм дії. Вирізнити показання до застосування препаратів з психотропним механізмом дії. Інтерпретувати показання до застосування лікарських засобів відповідно знань фармакодинаміки. Оцінювати співвідношення користь/ризик при застосуванні психотропних лікарських засобів. Вміти пояснювати алгоритм допомоги пацієнтам при гострому отруєнні психотропними лікарськими засобами. Розуміти можливість застосування антидотів у кожному конкретному випадку. Пояснювати залежність дії лікарських засобів, що мають психотропні властивості від особливостей фармакокінетики у пацієнтів різного віку, супутніх захворювань та їх терапії. Винести судження про можливість і виникнення побічних ефектів лікарських засобів з метою їх запобігання. Вміти виписати та аналізувати рецепти на препарати, що впливають на функції вищої нервової системи.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 7 балів

«4» - 6 балів

«3» - 4 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 64 бали (16х4=64). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. Фармакологія: (Чекман І.С., Туманов В.А., Ворчакова Н.О.): Вища школа, 2001 – 518 с.
   
2. Скакун М.П., Плслхова К.А. – Фармакологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2003 – 740 с.
   
3. Дроговоз С.М., Страшний В.В. Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту. Підручник-довідник, 2002. – 480 с.
   
4. Чекман І.С. Клінічна фітотерапія. К.- 2003.- 610 с.
   

Гігієна та екологія ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 12 год. Кредитів ECTS: 3,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 54 год. Змістових модулів: 6

Самостійна робота: 41 год.

Разом: 107 год.


Опис програми (Гігієна та екологія – модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Аналізувати стан навколишнього середовища та вплив його факторів на здоров’я різних груп населення.
   
2. Демонструвати володіння методами гігієнічної оцінки впливу факторів навколишнього середовища на здоров’я населення.
   
3. Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності.
   
4. Обгрунтувати гігієнічні заходи з профілактики захворювань інфекційного походження.
   
5. Планувати заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров’я.
   
6. Планувати організаційні і змістовні заходи щодо запобіжного та поточного санітарного нагляду.
   
7. Узгоджувати плани проведення профілактичних заходів з планами розвитку територіальних, адміністративних та виробничих одиниць.
   
8. Аналізувати стан навколишнього середовища на підставі інтегральних критеріїв оцінки стану здоров’я населення.
   
9. Обгрунтувати проведення профілактичних заходів у відповідності до основ чинного законодавства України.
   

Модуль 1.Загальні питання гігієни та екології.


Змістовий модуль 1. Вступ в гігієну та екологію. Основи запобіжного та поточного санітарного нагляду.

Конкретні цілі: Трактувати поняття про гігієну як теоретичну основу профілактичної медицини. Пояснювати закони (постулати) гігієни та вміти використовувати їх в практичній діяльності лікаря. Інтерпретувати принципи гігієнічного нормування, методи і засоби гігієнічних досліджень, їх використання у проведенні запобіжного і поточного санітарного нагляду в різних галузях народного господарства, лікувально-профілактичних та оздоровчих закладах. Аналізувати етапи розвитку гігієни, становлення санітарно-гігієнічної служби як галузі практичної охорони здоров’я, внесок окремих вчених-гігієністів у досягнення її сучасного рівня.


Змістовий модуль 2. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його дослідження. Гігієна населених місць та житла. Гігієна повітряного середовища,

Конкретні цілі: Трактувати основні понятття про біосферу, про фактори навколишнього середовища (фізичні, хімічні, біологічні, психогенні) їх вплив на організм та здоров’я населення та провідну роль соціальних умов. Аналізувати і використовувати в практичній лікарській діяльності сприятливі (оздоровчі) чинники навколишнього середовища (сонячної радіації, клімату, погоди, інших фізичних, хімічних, біологічних факторів та умов). Пояснювати та використовувати методи і засоби захисту від впливу несприятливих факторів навколишнього середовища на організм і здоров’я (етіологічних факторів, етіологічних факторів ризику) в побутових виробничих умовах, в лікарняних дитячих навчальних, виховних та оздоровчих закладах. Інтерпретувати загальні основи планування та забудови населених місць, розташування та санітарного благоустрою в них побутових, промислових, навчально-виховних, лікувально-профілактичних, оздоровчих об’єктів, закладів та установ. Робити висновки про вплив планування, забудови, благоустрою та внутрішнього обладнання різного типу житлових, промислових, громадських будівель на санітарні умови проживання та здоров’я населення. Ел (сімейний лікар), громадських жителів (гуртожитків, приміщень оздоровчих, лікувально-профілактичних закладів), давати гігієнічну оцінку на підставі результатів цих обстежень.


Змістовий модуль 3. Гігієна води та водопостачання, гігієна грунту, санітарна очистка населених місць.

Конкретні цілі: Пояснювати фізіологічні та гігієнічні значення води. Аналізувати гігієнічне та епідеміологічне значення води, її роль у виникненні ендемічних та поширенні інфекційних захворювань та гельмінтозів з водним механізмом передачі збудників. Інтерпретувати органолептичні, хімічні і бактеріологічні показники якості води різних джерел. Описувати види водопостачання населених місць – централізованих та децентралізованих систем. Визначати та оцінювати види водопідготовки – знезараження, очистку (освітлення), опріснення, інші (спеціальні) види обробки води. Інтерпретувати гігієнічне значення грунту. Планувати і проводити профілактичні заходи по санітарній охороні грунту, з метою профілактики захворювань. Описувати та пояснювати особливості збору, видалення та знешкодження відходів з лікувально-профілактичних закладів (стічних вод, відходів хірургічних, інфекційних відділень), та оздоровчих закладів (баз відпочинку) з наявністю та відсутністю каналізації.


Змістовий модуль 4. Гігієна харчування.

Конкретні цілі: Інтерпретувати значення раціонального харчування для нормального росту, фізичного розвитку, збереження і зміцнення здоров’я, забезпечення активного довголіття людини. Пояснювати функції окремих харчових нутрієнтів (білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних солей, мікроелементів, смакових речовин). Планувати організацію профілактичних заходів щодо запобігання виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань з аліментарним механізмом передачі, біо-та геогельмінтозів, харчових отруєнь. Обгрунтовувати значення дотримання умов раціонального харчування (його кількісної та якісної повноцінності, дотримання режиму харчування, відповідності, дотримання режиму харчування, відповідності якості продуктів і страв ферментним можливостям травної системи індивіда, безпечності в токсикологічному і епідемічному відношенні) у збереженні та зміцненні здоров’я. Обгрунтовувати і планувати організацію відповідним категоріям населення і окремим особам дієтичне, лікувально- профілактичне. Планувати організацію санітарного обстеження харчоблоків лікарень, оздоровчих закладів, відбір проб продуктів і блюд для лабораторних аналізів, оцінювати їх результати.


Змістовий модуль 5. Гігієна праці.

Конкретні цілі: Інтерпретувати поняття „робота, праця” з фізичної, фізіологічної соціальної точок зору. Пояснювати фізіологічні зміни в організмі, що виникають в процесі фізичної та розумової праці з метою попередження і запобігання передвчасної втоми, попередження перевтоми та виникнення порушень у стані здоров’я працюючих. Пояснювати основи профілактичних заходів щодо усунення вимушеного положення тіла, перенапруження окремих органів і систем, монотонності праці її важкості і напруженості і пов’язаних з ними патологічних станів. Описувати профілактичні заходи щодо негативного впливу шкідливих і небезпечних факторів і виробничого середовища (фізичних, хімічних, біологічних, психологічних, соціальних) та умов праці на організм працюючих. Інтерпретувати основи санітарного та трудового законодавства в галузі гігієни праці і використовувати їх при роботі в медико-санітарних частинах, лікарських здоров пунктах виробничих підприємств.


Змістовий модуль 6. Гігієна дітей і підлітків.

Конкретні цілі: Описувати та ідентифікувати фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на формування здоров’я дітей та підлітків. Аналізувати основні критерії здоров’я дітей та підлітків (функціональний стан, опірність, гармонійність розвитку провідних систем організму). Пояснювати та використовувати методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку дітей і підлітків та організованих дитячих колективів. Пояснювати та вміти планувати та здійнювати заходи навчального і виховного процесу в дошкільних та шкільних навчальних закладах різного типу (регламентація режиму дня, шкільного і позашкільного навантаження та відпочинку, елементів фізичного навантаження, харчування дітей різних віковихгруп). Пояснювати гігієнічні особливості планування та режими експлуатації дошкільних та шкільних будівель і окремих приміщень (класів, кабінетів, майстерень) для забезпечення належних умов перебування в них дітей і підлітків. Описувати основи санітарного законодавства у галузі гігієни дітей та підлітків.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 6 балів

«4» - 5 балів

«3» - 4 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 68 балів (4х17). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни/Підручник/ Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.- К.: Вища школа, 1995 – 552 с.
   
2. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. Навчальний посібник. (І.І.Даценко, Р.Д.Габович), - К.; 1999.
   
3. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. (І.І.Даценко, Р.Д.Габович) Підручник. 2-ге видання. К., Здоров’я. – 2004.-790 с.
   
4. І.І.Даценко, Р.Д.Габович. Основи загальної і тропічної гігієни. К.: Здоров’я. – 1995.-424 с.
   
5. Гігієна з основами екології. І.І.Нікберг, І.В.Сергета, Л.І.Цимбалюк. К.: Здоров’я. 2001.- 504 с.
   

Пропедевтика внутрішньої медицини ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3,7

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 50 год. Змістових модулів: 5

Самостійна робота: 40 год.

Разом: 110 год.


Опис програми (Пропедевтика внутрішньої медицини – модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Проводити опитування і фізикальне обстеження хворих та аналізувати їх результати у клініці внутрішніх хвороб.
   
2. Аналізувати результати основних лабораторних і інструментальних методів дослідження.
   
3. Визначати провідні синдроми і симптоми у клініці внутрішніх захворювань.
   

Модуль 1. Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб.

Змістовий модуль 1. Введення в клініку внутрішніх хвороб. Основні правила розпитування та огляду хворого.

Конкретні цілі: Засвоїти основні принципи проведення обстеження хворого за традиціями вітчизняної терапевтичної школи. Методично правильно проводити розпитування та огляд хворих із патологією внутрішніх органів. Трактувати взаємозв’язок скарг хворого та робити попередню оцінку щодо ураженої системи організму. Узагальнювати результати розпиту та огляду хворих та вирізняти на їх підставі основні симптоми та синдроми.


Змістовий модуль 2. Фізикальні та інстументальні методи дослідження стану бронхо-легеневої системи.

Конкретні цілі: Методично правильно проводити розпитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями органів дихання. Аналізувати результати інструментальних досліджень дихальної системи (спірографії та пневмотахометрії). Узагальнювати результати обстеження бронхо-легеневої системи та вирізняти основні симптоми та синдроми її ураження.


Змістовий модуль 3. Фізикальні методи дослідження серцево-судинної системи.

Конкретні цілі: Методично правильно проводити розпитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями серцево-судинної системи. Узагальнювати результати фізикального обстеження серцево-судинної системи та вирізняти основні симптоми її ураження. Аналізувати взаємозв’язки між результатами опитування та фізикальних методів обстеження серцево-судинної системи та ідетифікувати основні синдроми її ураження.


Змістовий модуль 4. Інструментальні методи дослідження серцево-судинної системи..

Конкретні цілі: Демострувати володіння методикою реєстрації електрокардіограм (ЕКГ). Трактувати механізми формування елементів ЕКГ в нормі та в патологічних умовах. Ідентифікувати зміни елементів ЕКГ, характерні для порушення основних функцій серця (автоматизму, збудливості, провідності, рефрактерності). Аналізувати результати електрокардіографічного і фонокардіографічного дослідження і вирізняти їх на підставі основних симптомів та синдромів ураження серця.Узагальнювати результати ехокардіографічного, флебографізичного та реовазографічного досліджень та робити попередній висновок про характер ураження серцево-судинної системи.


Змістовий модуль 5. Основні методи дослідження органів шлунково-кишкового тракту та нирок.

Конкретні цілі: Методично правильно проводити розпитування та фізикальне обстеження пацієнтів із захворюваннями травної системи. Узагальнювати результати фізикального обстеження органів шлунково-кишкового тракту та вирізняти основні симптоми її ураження. Аналізувати взаємозв’язки між результатами опитування та фізикальних методів обстеження травної системи та ідентифікувати основні синдроми її ураження. Аналізувати результати інструментальних (фіброгастродуоденоскопія, рентгенологічні обстеження) та лабораторних (дослідження шлункового вмісту та дуоденального зондування) досліджень травної системи та нирок.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 5 балів

«4» - 4 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Критерії оцінювання історії хвороби, написання якої передбачено при вивченні модуля 1:

3 бали – написана вірно, без зауважень

2 бали – написана вірно, але окремі розділи недостатньо деталізовано

1 бал – мають місце окремі зауваження щодо деталізації та послідовності описання

0 балів – порушено схему та правила написання історії хвороби (у цьому випадку студент має доопрацювати історію хвороби з урахуванням зауважень викладача).

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 67 балів(22х3+1=67). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. Дзяк Г.В., Нетяженко В.З., Хлмазюк Т.А Основи обстеження хворого та схема історії хвороби. Дніпропетровськ. 2002 р.
   
2. Яворський О.Г. Основи внутрішньої медицини. Пропедевтика внутрішніх хвороб. К., Здоров’я.- 2004. – 500 с.
   
3. Яворський О.Г., Ющик Л.В. Пропедевтика внутрішніх хвороб у запитаннях і відповідях. К., Здоров’я.- 2003.
   
4. Нетяженко В.З. Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб. К., 1996.
   
5. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за хворими/ За заг. ред. Єпішина А.В. – Тернопіль. – 2001.
   

Пропедевтика педіатрії ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 16 год. Кредитів ECTS: 3,4

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 50 год. Змістових модулів: 13

Самостійна робота: 35 год.

Разом: 101 год.


Опис програми (Пропедевтика педіатрії – модуль І, ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Робити висновок про фізичний та психомоторний розвиток дітей різноговіку.
   
2. Проводити клінічне обстеження та інструментальне дослідження різних органів та систем у здорових і хворих дітей.
   
3. Аналізувати вікові особливості функцій організму.
   
4. Інтерпретувати стан систем організму дитини.
   
5. Розраховувати та складати добовий раціон харчування для дітей раннього віку.
   
6. Коректувати раціон харчування дітей старших одного року.
   

Модуль 1. Розвиток дитини.


Змістовий модуль 1. Педіатрія як наука про здорову і хвору дитину.

Конкретні цілі: Знати місце пропедевтики педіатрії в системі загальної медицини. Знати принципи організації лікувально-профілактичної допомоги дітям. Знати правила санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режимів у дитячих лікувально-профілактичних закладах. Трактувати критерії здоров’я дитини. Аналізувати основні статистичні показники діяльності лікувально-профілактичних закладів. Інтерпретувати історичні етами розвитку педіатрії в Україні. Аналізувати особливості різних періодів дитячого віку.


Змістовий модуль 2. Періоди дитячого віку.

Конкретні цілі: Збирати анамнез захворювання і життя. Оцінювати особливості перебігу періодів дитячого віку у дітей. Оцінювати загальний стан дитини. Зробити висновок про стан новонародженої дитини. Трактувати виявлені зміни у новонародженої дитини на основі знання анатомо-фізіологічних особливостей. Оцінювати особливості пербігу дитячого віку дітей.


Змістовий модуль 3. Фізичний та психомоторний розвиток дітей.

Конкретні цілі: Вимірювати основні параметри тіла дитини (масу, зріст, окружності голови, грудей, стегна, гомілки, плеча). Вираховувати антропометричні індекси. Вираховувати належні показники фізичного розвитку за емпіричними формулами, сигмальними та центильними таблицями. Оцінювати фізичний розвиток на основі отриманих даних. Оцінювати основні критерії та показники психомоторного розвитку дітей різного віку. Пояснювати особливості психомоторного розвитку новонароджених дітей. Оцінювати психомоторний розвиток дитини 1-го року життя по місяцям. Оцінювати психомоторний розвиток дітей переддошкільного, дошкільного, молодшого та старшого шкільного віку. Виявляти в анамнезі чинники, що впливають на зміни в психомоторномуу розвитку.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 20 балів

«4» - 16 балів

«3» - 12 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 72 балів(6х12=72). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Модуль 2. Анатомо-фізіологічні особливості, методика обстеження та семіотика захворювань у дітей.


Змістовий модуль 4. Нервова система у дітей.

Конкретні цілі: Знати анатомо-фізіологічні особливості нервової системи у дітей різноговіку. Вміти вибрати з анамнезу дані, що відображають наявність у дитини ураження центральної та периферійної нервової системи. Вміти досліджувати і оцінювати стан нервової системи у дітей різного віку. Інтерпретувати найбільш інформативні ознаки ураження нервової

Системи при об’єктивному і лабораторному дослідженні хворого.


Змістовий модуль 5. Шкіра, підшкірна основа та кістково-м’язова система у дітей.

Конкретні цілі: Прводити об’єктивне дослідження шкіри, підшкірної основи з урахуванням особливостей методики обстеження у дітей. Збирати анамнез, проводити об’єктивне обстеження кістково-м’язової системи у дітей. Призначати комплекс додаткових методів обстеження для з’ясування стану кістково-м’язов системи удітей. Інтерпретувати отримані дані дослідження з врахуванням анатомо-фізіологічних особливостей організму дитини. Прводити синдромальну діагностику дітей з патологією шкіри та кісткової системи.


Змістовий модуль 6. Система дихання у дітей.

Конкретні цілі: Збирати анамнез у хворого з хворобою органів дихання. Проводити об’єктивне обстеження органів дихання з врахуванням вікових особливостей дитини. Інтерпретувати отримані дані дослідження. Аналізувати основні синдроми ураження органів дихання. Призначати комплекс лабораторно-інструментальних методів обстеження при захворюванні органів дихання.


Змістовий модуль 7. Серцево-судинна система у дітей.

Конкретні цілі: Збирати анамнез у хворого з хворобою серцево-судинної системи. Проводити об’єктивне обстеження серцево-судинної системи з врахуванням вікових особливостей дитини. Інтерпретувати отримані дані дослідження. Аналізувати основні синдроми ураження серцево-судинної системи у дітей. Призначати комплекс лабораторно-інструментальних методів обстеження при захворюваннях серцево-судинної системи у дітей.


Змістовий модуль 8. Система травлення у дітей.

Конкретні цілі: Збирати анамнез у хворого з хворобоютравної системи. Проводити об’єктивне дослідження органів травлення у дитини. Інтерпретувати отримані дані. Аналізувати основні синдроми ураження травної системи у дітей. Призначати лабораторно-інструментальні методи дослідження травної системи у дітей.


Змістовий модуль 9. Сечова система у дітей.

Конкретні цілі: Проводити суб’єктивне та об’єктивне обстеження хворої дитини і інтерпретувати стан органів сечовиділення. Призначати необхідний комплекс діагностичних заходів у хворого з патологією системи виділення. Інтерпретувати виявлені зміни врезультаті обстеження дитини.


Змістовий модуль 10. Ендокринна система у дітей.

Конкретні цілі: Проводити суб’єктивне та об’єктивне обстеження органів ендокринної системи з урахуванням особливостей методики у дітей. Призначпти необхідний комплекс діагностичних заходів у хворого з патологією ендокринної системи для уточнення патологічних змін. Інтерпретувати виявлені зміни врезультаті обстеження дитини на основі знання анатомо-фізіологічних особливостей. Формувати комплексний синдромальний діагноз.


Змістовий модуль 11. Імунна система.

Конкретні цілі: Збирати анамнез і виявити дані, що вказують на зміни з боку імунної системи крові дитини. Проводити об’єктивне обстеження імунної системи та системи крові з упахуванням вікових особливостей.


Змістовий модуль 12. Обмін речовин у дітей.

Конкретні цілі: Пояснювати особливості енергетичного, білкового, вуглеводного, ліпідного, водного, мінерального та кислотно-лужного обмінів у дітей. Проводити суб’єктивне та об’єктивне обстеження у дітей з порушенням обміну речовин. Розпізнавати клінічні вказаних обмінів речовин, анемії, виявляти провідні синдроми. Інтерпретувати результати лаборатрно-інструментальних методів дослідження.


Змістовий модуль 13. Написання історії хвороби.

Конкретні цілі: Проводити суб’єктивне та об’єктивне обстеження дитини. Вирізняти клінічні сидроми. Встановлювати синдромальний діагноз. Інтерпретувати результати лаборатрно- інструментальних методів дослідження.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 5 балів

«4» - 4 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 66 балів (22х3=66). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. Чеботарьова В.Д. Майданик В.Г Пропедевтична педіатрія. – К., 1999. – 578 с.
   
2. Особливості та семіотика захворювань дитячого віку./За ред. Сміяна І.С., Майданика В.Г.- Тернопіль-Київ. 1999.- 146 с.
   
3. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми./ За ред. В.Г.Майданика, К.Д.Дуки.- К.: Знання України, 2002. – 356 с.
   

Загальна хірургія (з оперативною хірургією та топографічною анатомією) ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 16 год. Кредитів ECTS: 4

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 60 год. Змістових модулів: 6

Самостійна робота: 44 год.

Разом: 120 год.


Опис програми (Загальна хірургія з оперативною хірургією та топографічною анатомією – модуль ІІ, ІІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначити топографію та синтопію органів людини.
   
2. Демонструвати володіння технікою виконання основних оперативних виручань на трупах людини та тварини.
   
3. Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації у загальній хірургії.
   
4. Демонструвати володіння навичками організації режиму і догляду за хірургічним хворим, виконувати необхідні медичні маніпуляції.
   
5. Застосовувати основні принципи асептики, антисептики, знеболювання.
   
6. Аналізувати результати лабораторних і інструментальних методів дослідження..
   
7. Проводити опитування та фізикальне обстеження хірургічних хворих та аналізувати їх результати.
   

Модуль 2. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів поперекової ділянки, тазу і кінцівок.


Змістовий модуль 4. Топографічна анатомія і оперативна хірургія стінок і органів поперекової ділянки і таза.

Конкретні цілі: Визначати принципи операцій на підшлунковій залозі, нирках і сечоводах, лапароскопічних втручань на цих органах. Обгрунтувати вибір способів операцій на сечовому міхурі, передміхуровій залозі, прамій кишці, матці, яєчку, зовнішніх статевих органах.


Змістовий модуль 5. Топографічна анатомія і оперативна хірургія хребта і кінцівок.

Конкретні цілі: Пояснювати топографо-анатомічні обгрунтування виникнення клінічної картини патологічних процесів на кінцівках. Обрати і демонструвати різні методи обробки ран кінцівок. Демонструвати оголення і перев’язку магістральних судин кінцівок. Визначати принципи і техніку операцій при панариціях і флегмонах кінцівок, ампутаціях та екзартикуляціях на різних рівнях, пункцій суглобів, артротомій, артропластики, артродезу, екстра- і інтрамедулярного остеосинтезу, операцій на хребті. Трактувати принципи дезоблітеруючих операцій на магістральних судинах.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 12 балів

«4» - 8 балів

«3» - 6 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 54 бали (9х6=54). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Модуль 3. Введення у хірургію. Невідкладні хірургічні стани. Основи анестезіології та реаніматології.


Змістовий модуль 6. Введення у хірургію. Десмургія. Асептика і антисептика. Особливості догляду за хворими хірургічного відділення. Хірургічна операція.

Конкретні цілі: Визначати основні етичні і деонтологічні положення в хірургії. Описати структуру хірургічної клініки та організацію роботи медичного персоналу. Вивчити методи сучасної антисептики і асептики. Продемонструвати методи підготовки до використання перев’язочного матеріалу, операційної білизни, хірургічного інструментарію, шовного матеріалу. Продемонструвати методи обробки рук хірурга та операційного поля. Вивчити організацію роботи чистій та гнійній перев’язочних, особливості догляду за хворими в перев’язочних. Вивчити організацію роботи в операційній. Продемонструвати накладання бинтових та гіпсових пов’язок. Вивчити особливості догляду за хворими, оперованими на голові, шиї, шгрудній клітці, на органах черевної порожнини, промежині, кінцівках, з переломами. Класифікувати різновиди оперативних втручань. Організувати підготовку хворого до планового та термінового хірургічного втручання. Організувати догляд за хворим у післяопераційному періоді.


Змістовий модуль 7. Кровотеча, крововтрата. Основи гемотрансфузіології.

Конкретні цілі: Класифікувати види кровотеч та важкість крововтрати. Вміти застосовувати методи тимчасової та кінцевої зупинки кровотечі. Продемонструвати методи визначення групи крові та резус-фактору. Продемонструвати визначення проб на сумісність крові донора і реципієнта. Вміти визначати показання та протипоказання до переливання крові та препаратів з компонентів крові, засвоїти методи гемотрансфузії. Організувати гемотрансфузію і спостереження за хворим під час її виконання. Класифікувати групи кровозамінників. Класифікувати можливі помилки і ускладнення при гемотрансфузії. Оволодіти профілактичними та лікувальними заходами щодо ускладнень при гемотрансфузії.


Змістовий модуль 8. Загальна анестезіологія та реанімація.

Конкретні цілі: Класифікувати різновиди місцевого знеболення. Вивчити преапрати для виконання місцевого знеболення. Визначати покази і протипоказання для виконання різних видів місцевої анестезії та продемонструвати техніку їх виконання. Узагальнити можливі ускладнення при проведенні різних методів місцевої анестезії, вміти їх попереджати та лікувати. Класифікувати різновиди інгаляційного наркозу та демонструвати методику їх виконання. Класифікувати різновиди неінгаляційного наркозу. Демонструвати методику застосування різних неінгаляційних засобів наркозу. Узагальнити можливі ускладнення наркозу, організовувати їх профілактику та лікування. Визначити клінічні прояви термінальних станів. Оволодіти методами реанімаційних заходів при термінальних станах.


Змістовий модуль 9. Травматизм та ушкодження.

Конкретні цілі: Визначати та класифікувати рани, періоди ранового процесу. Продемонструвати вміння надавати першу допомогу постраждалому з раною. Виконувати первинну хірургічну обробку рани. Проводити хірургічну обробку гнійної рани. Узагальнити принципи лікування ран в залежності від фази ранового процесу. Визначити різні види травматизму. Діагностувати ушкодження м’яких тканин, черепа, грудної клітки, органів черевної порожнини. Продемонструвати заходи першої медичної допомоги постраждалим із різними видами ушкоджень. Класифікувати і діагностувати переломи кісток. Продемонструвати надання першої допомоги при переломах. Вивчити основні методи консервативного та оперативного лікування переломів. Узагальнити наслідки лікування переломів. Класифікувати та діагностувати вивихи. Продемонструвати методи лікування вивихів. Класифікувати та діагностувати термічні, хімічні, променеві опіки, електротравму. Проводити заходи першої допомоги постраждалому із опіком, електротравмою. Розробити програму лікування постраждалого з опіком. Класифікувати та діагностувати відмороження. Організувати першу допомогу постраждалому з відмороженням. Планувати лікувальну програму постраждалому з відмороженням.


Оцінювання модуля 3

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 6 балів

«4» - 4 балів

«3» - 2 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 40 балів(20х4=40). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. К.І.Кульчицький,М.П.Ковальський, А.П.Дітковський, М.С.Скрипиков, С.А.Солорева, В.С.Щитов, Т.Т.Хворостяна, О.Б.Кобзар, О.М.Очкуренко, В.М.Бондур, В.Б.Раскалей. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. - Київ, "Вища школа",1994. – 464 с.
   
2. Кульчицкий К.И., Бобрик И.И., Дитковский А.П., Солорева С.А., Щитов В.С.,
   
3. В.В.Кованова /ред./. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., Медицина , 1985.
   
4. Литтманн. Оперативная хирургия. Будапешт, 1981.
   
5. Ю.А.Золотко. Атлас топографической анатомии человека . М., 1978.
   
6. В.Ф.Вильховой. Рентгеноанатомический атлас сосудов. Киев, 1975.
   
7. Decker G.A.D., Duplessis D.J. Lee McGregor’s Synopsis of Surgical Anatomy. – 1986.
   
8. Gliedman M.L. Atlas of Surgical Techniques. – New York etc., McGraw – Hill.- 1990.
   
9. Sabiston D.C. Atlas of General Surgery. - Philadelphia etc., Saunders.- 1994.
   
10. Chassin J.L. Operative Strategy in General Surgery. New York etc., Springer. – 1994.
    
11. Практикуми
    
12. М.П.Бурих. Топографічний підхід до вивчення тіла людини. – Харків, 2005. –0 30 с.
    
13. Оперативна хірургія та топографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів / Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півторак В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М. – Вінниця: ПП “Видавництво “Тезис”,2004. – 310 с.
    
14. Н.С.Скрипников, К.И.Кульчицкий, Г.А.Краковецкая и др. Практикум-Латинская терминология по топографической анаатомии и оперативной хирургии. Полтава , 1989, 2-е изд. 1991.
    
15. 1. М.С.Скрипников, А.М.Білич, О.М.Проніна, В.І.Шепітько, С.І.Данильченко, Ю.К.Хилько. Практикум з оперативної хірургії та топографічної анатомії для студентів медичних факультетів медичних вузів України. Полтава, 1997. – Ч.I, II, III - 498 с.
    
16. 2. «Оперативная хирургия и топографическая анатомия» Руководство для студентов-иностранцев VI курсов медицинских факультетов под ред. Н.С.Скрипникова. (Н.С.Скрипников, А.М.Билыч, В.И.Шепитько, С.И.Данильченко, Ю.К.Хилько, С.В.Билай, А.Ю.Половик). 2001 г. 574с.