Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет
| Вид материала | Документы |
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
- Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
- Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
- Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лнму) є одним, 780.06kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
- Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 450.75kb.
- Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
- Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
- П. Л. Шупика львівский державний медичний університет ім. Данила галицького харківська, 5720.58kb.
Модуль 2. Фізіологія вісцеральних систем: кровообігу, дихання, енергетичного обміну, терморегуляції, травлення, виділенняЗмістовий модуль 7. Система крові. Конкретні цілі: Трактувати поняття системи крові, механізми її регуляції на основі аналізу параметрів гомеостазу: об’єму крові, кислотно-лужної рівноваги, осмотичного тиску, кількісного та якісного складу плазми та формених елементів крові. Трактувати фізіологічні закономірності функцій системи крові: дихальної, транспортної, захисної. Трактувати фізіологічні закономірності функцій підтримання рідкого стану крові та розвитку гемостазу при пошкодженні кровоносних судин. Робити висновки про стан фізіологічних функцій організму, які здійснюються за участю системи крові, на підставі кількісних та якісних показників крові: гематокритного показника, кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, колірного показника, швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), часу зсідання крові, тривалості кровотечі. Аналізувати вікові зміни складу крові, функцій та механізмів регуляції. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій системи крові: кількості формених елементів крові, гемоглобіну, ШОЕ, осмотичної стійкості еритроцитів, тривалості кровотечі, часу зсідання крові, визначення групи крові в системі АВО та СDE. Змістовий модуль 8. Система кровообігу Конкретні цілі: Трактувати поняття системи кровообігу, механізми регуляції хвилинного об’єму крові (ХОК) як інтегрального показника кровообігу на основі аналізу параметрів гомеостазу відповідно до рівня метаболізму. Трактувати фізіологічні властивості серця, що забезпечують його насосну функцію (автоматизм, збудливість, провідність, скоротливість), на основі аналізу електрокардіограми (ЕКГ), ХОК та механізми їх регуляції. Трактувати функцію серця як насосу на підставі тривалості серцевого циклу, структури його фаз і періодів, величини ХОК, тиску крові в камерах серця та в аорті й легеневій артерії, тонів серця. Аналізувати регульовані параметри діяльності серця як насосу й робити висновки про механізми її регуляції. Аналізувати основні параметри кровообігу й робити висновки про стан кровоносних судин (камери стиску, опору, обмінних, ємкісних) та механізми регуляції тонусу артеріальних і венозних судин. Аналізувати стан судин мікроциркуляторного русла та робити висновки про фізіологічні механізми обміну рідини на рівні кровоносних і лімфатичних капілярів, обміну інших речовин. Аналізувати регульовані параметри кровообігу й робити висновки про механізми регуляції системного кровообігу. Аналізувати стан кровообігу і механізмів його регуляції у людини під час здійснення функціональних проб (при зміні положення тіла, фізичному навантажені). Пояснювати особливості регіонального кровообігу (коронарного, мозкового, легеневого, черевного) й робити висновки про стан кровоносних судин цих регіонів та їх регуляцію. Аналізувати вікові зміни параметрів кровообігу й робити висновки про фізіологічні властивості серця як насосу , функції кровоносних судин та механізми регуляції кровообігу. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження системи кровообігу: визначення ХОК, артеріального й венозного тисків, пульсу, реєстрації ЕКГ, фонокардіографії (ФКГ), ехокардіографії, сфігмографії (СФГ). Змістовий модуль 9. Система дихання Конкретні цілі: Трактувати поняття системи дихання й механізми регуляції параметрів газового гомеостазу на підставі аналізу фізіологічних критеріїв функцій виконавчих структур системи, що забезпечують процеси дихання. Робити висновки про стан кожного з етапів процесу дихання на підставі аналізу параметрів, що характеризують зовнішнє дихання, дифузію газів через дихальну мембрану, транспортування газів кров’ю, дифузію газів між кров’ю й тканинами відповідно до рівня метаболізму. Робити висновки про стан регуляції процесів дихання на підставі аналізу параметрів зовнішнього дихання при стандартному фізичному навантаженні та пробах з затримкою дихання. Аналізувати регульовані параметри, що характеризують стан газообміну, й робити висновки про механізми регуляції процесу дихання у людини за різних умов. Робити висновки про опір дихальних шляхів та регуляцію їх просвіту на підставі аналізу результатів пневмотахометрії (пневмотахографії). Пояснювати вікові особливості процесу дихання та їх регуляції. Пояснювати фізіологічні основи спірометрії, спірографії, пневмотахометрії, визначення параметрів газообміну. Рекомендована література
Філософія ІІ рік/ 3 семестр Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3 Семінари: 30 год. Модулів: 1 Практичні заняття: - Змістових модулів: 3 Самостійна робота: 40 год. Разом: 90 год. Опис програми (Філософія – модуль І) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 1. Філософія Змістовий модуль 1. Філософія релігії Конкретні цілі: Визначати місце філософії релігії у системі філософських знань та її ролі в поясненні світоглядних проблем. Аналізувати зміст поняття „релігія”, біологічні, антропологічні, психологічні, соціальні та гносеологічні витоки релігії. Інтерпретувати функції релігії: світоглядну, компенсаторну (терапевтичну), регулятивну (виховну), комунікативну та інтегративну. Аналізувати різні форми релігії, зв’язок між релігією та медициною на перших етапах їх становлення. Визначати головні особливості світових релігій та пояснювати причини їх масштабного поширення в світі. Тлумачити сутність віровчень та культів світових релігій, що впливають на фізичний та психічний стан людини. Пояснювати значення релігійних моральних цінностей та їх впливів на виконання професійних обов’язків медичних працівників. Аналізувати місце та призначення людини в різних релігійних системах. Визначати основний зміст сотеріологічних проблем: ідея спасіння, кінцева ціль спасіння, засоби та різноманітність шляхів спасіння. Розкривати зміст ціннісних орієнтацій релігійних систем. Змістовий модуль 2. Філософська онтологія та антропологія Конкретні цілі: Аналізувати специфіку філософського осмислення світу та людини на відміну від конкретнонаукового їх розуміння. Трактувати специфіку філософських понять у їх порівнянні з буденними та науковомедичними знаннями. Інтерпретувати основні функції філософії: світоглядну, гносеологічну і методологічну. Аналізувати зв’язок розвитку філософії на тлі світової культури, науки, медицини. Аналізувати філософський зміст поняття „буття” в його історичному розвиткові. Пояснювати структуру буття та закономірності взаємозв’язку його основних форм. Пояснювати специфіку людського буття. Оцінювати місце буття людини в структурі буття. Пояснювати зв’язок змісту буття духовного та соціального з діяльністю людини, лікаря. Інтерпретувати філософське поняття „матерії” для розуміння об’єктивних характеристик та станів організму людини. Аналізувати становлення поняття матерії та пояснення (матеріалістичне та ідеалістичне) її об’єктивних характеристик. Аргументувати поняття „простору” та „часу” даними їх наукового пізнання. Пояснювати зміст та закономірності прояву „біологічного простору” та „біологічного часу”. Пояснювати проблему свдомості в філософії. Інтерпретувати філософське поняття „свідомість”. Аналізувати структуру свдомості як єдності інтелекту, волі, емоцій та почуттів в індивідуально-особистісному їх функціонуванні. Аналізувати різноманітні концепції свідомості. Пояснювати природничо-науковий та соціально-філософський аспекти проблеми свідомості. Змістовий модуль 3. Філософська гносеологія Конкретні цілі: Аналізувати історію людського пізнання: його багаторівневість та складність, закономірний характер. Пояснювати природу філософського (матеріалістичного та ідеалістичного) знання, його зв’язки з конкретно-науковим знанням. Пояснювати діалектику пізнавального процесу: особливостей його форм та рівнів. Аналізувати різноманітні концепції істини. Оцінювати істинність філософських та науково-медичних знань. Аналізувати знання в залежності від застосування критерію істинності. Засвоїти філософські методи пізнання. Пояснювати об’єктивність, відносність, конкретність, практичність знань. Оцінювати практичну ефективність знань. Пояснювати характер наукового (емпіричного та теоретичного) знання. Пояснювати специфіку наукового та науково-медичного пізнання та знання. Пояснювати проблематичність та практичність розв’язання пізнавальних завдань в сучасній медицині. Оцінювання модуля 1 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 8 балів «4» - 6 балів «3» - 4 бали «2» - 0 балів Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120 (112+8). Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 56 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав при модульному контролі не менше 50 балів. Рекомендована література
Медична інформатика ІІ рік/ 3 семестр Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 3,5 Семінари: 50 год. Модулів: 2 Практичні заняття: - Змістових модулів: 4 Самостійна робота: 45 год. Разом: 105 год. Опис програми (Медична інформатика – модулі І, ІІ) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 1. Основи інформаційних технологій в системі охорони здоров’я. Обробка та аналіз медико-біологічних даних. Змістовий модуль 1. Основні поняття медичної інформатики. Комп’ютер у діяльності майбутнього лікаря. Конкретні цілі: Інтерпретувати основні поняття медичної інформатики; трактувати особливості застосування прикладного програмного забезпечення для обробки медичних даних та медичної інформації; аналізувати роль інформації, комунікації та комп’ютерних технологій в медицині; трактувати основні принципи телемедицини; демонструвати навички використання СУБД при обробці медико-біологічних даних; демонструвати базові вміння використовувати основні медичні ресурси Internet. Змістовий модуль 2. Медичні дані. Методологія обробки та аналізу інформації.Конкретні цілі: Інтерпретувати принципи класифікації та кодування медико-біологічної інформації; трактувати принципи застосування статистичних методів при обробці результатів медико-біологічних досліджень; демонструвати навички використання статистичних функцій та критеріїв для аналізу медико-біологічних даних; трактувати методи обробки та аналізу медичних зображень. Оцінювання модуля 1 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 17 балів «4» - 15 балів «3» - 12 балів «2» - 0 балів Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування модуля 1, дорівнює 84 бали. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів з 80 можливих. Модуль 2. Медичні знання та прийняття рішень в медицині.Змістовий модуль 3. Медичні знання та прийняття рішень.Конкретні цілі: Інтерпретувати основні формальні моделі представлення медичних знань; аналізувати принципи побудови і функціонування систем підтримки прийняття рішень в медицині; інтерпретувати основні поняття математичної логіки; демонструвати вміння представляти умови медико-біологічних задач у формальному вигляді; інтерпретувати використання доказів у прийнятті медичних рішень. Змістовий модуль 4. Системи, направлені на пацієнтів, та інституційні інформаційні системи в охороні здоров’я.Конкретні цілі: Інтерпретувати типи інформаційних та госпітальних систем в галузі охорони здоров’я; демонструвати навички роботи з електронними медичними картками; демонструвати вміння використовувати інформаційні ресурси для пошуку медичної інформації; трактувати етичні та правові принципи управління медико-біологічною інформацією. Оцінювання модуля 2 Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 13 балів «4» - 10 балів «3» - 8 балів «2» - 0 балів Мінімальна кількість балів, що повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування модуля 2, дорівнює: 72 бали. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів. Рекомендована література
Навчально-методичне забезпечення самостійної роботи
Web – сайти:
Догляд за хворими (практика) ІІ рік/ 3 семестр Лекції: - Кредитів ECTS: 5 Семінари: - Модулів: 3 Практичні заняття: 80 год. Змістових модулів: 3 Самостійна робота: 70 год. Разом: 150 год. Опис програми (Догляд за хворими (практика) - модулі І, ІІ, ІІІ) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 1. Догляд за хворими в умовах терапевтичного стаціонару Змістовий модуль 1. Структура та основні завдання догляду за хворими в загальній системі лікування хворих терапевтичного профілю Конкретні цілі: Демонструвати володіння основними принципами медичної деонтології. Визначати зміст догляду за хворими та його роль в структурі загальнотерапевтичних заходів. Демонструвати володіння навичками дотримання лікувально–охоронного та забезпечення санітарно–гігієнічного режиму основних підрозділів терапевтичного стаціонару. Демонструвати володіння навичками проведення розпитування хворого і правилами визначення основних показників діяльності серцево–судинної та дихальної систем. та надання першої допомоги хворим із порушеннями з боку цих систем. Робити попередню оцінку стану температурного гомеостазу хворого за результатами визначення температури тіла та реєстрації температурних кривих, демонструвати володіння навичками догляду за хворими із гарячкою. Демонструвати володіння навичками забезпечення особистої гігієни хворих та догляду за важкохворими. Демонструвати володіння основними прийомами реанімаційних заходів. Модуль 2. Догляд за хворими в умовах хірургічного стаціонару Змістовий модуль 2. Особливості догляду за хворими хірургічного профілю. Конкретні цілі: Демонструвати володіння основними принципами медичної деонтології в хірургії. Визначати основні функції та структуру хірургічного стаціонару та його структурних підрозділів. Засвоїти основи догляду за хірургічними хворими з інфекційною патологією. Засвоїти основні принципи дотримання асептики та антисептики в умовах хірургічного стаціонару. Демонструвати заходи догляду за хворими у післяопераційному періоді та методи профілактики можливих ускладнень. Модуль 3. Догляд за хворими в умовах педіатричного стаціонару Змістовий модуль 3. Структура та основні завдання догляду за хворими дітьми в стаціонарі. Конкретні цілі: Оволодіти основними принципами медичної деонтології при роботі з хворими дітьми та їх родичами. Визначати особливості догляду за хворими дітьми різного віку. Демонструвати володіння навичками дотримання лікувально-охоронного та забезпечення санітарно-гігієнічного режиму педіатричного відділення. Перелік практичних навичок для підсумкового модульного контролю:
Оцінювання модулів 1, 2, 3 Оцінка "відмінно " виставляється у випадку, коли студент знає програму в повному обсязі, іллюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує задачі та виконує практичні завдання різного ступеню складності; Оцінка "добре" виставляється за умови, коли студент знає всю програму і добре розуміє її, відповіді на питання викладає правильно, послідовно та систематично, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі задачі і виконує практичні завдання. відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках; Оцінка "задовільно" ставиться студентові на основі його знань всього об'єму програми з предмету та задовільному рівні розуміння його. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує задачі та виконує практичні навички, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично викласти відповідь, але на прямо поставлені запитання відповідає правильно. Оцінка "незадовільно" виставляється у випадках, коли знанння і вміння студента не відповідають вимогам "задовільної" оцінки. Одним з видів діяльності студента та його контролю є ведення Щоденника виробничої практики, який заповнюється студентом кожного дня та підписується викладачем після завершення самостійної частини роботи студента у стаціонарі. По закінченні виробничої практики студентом заповнюється Підсумковий звіт про виконану роботу. Наявність заповненого та завіреного підписом викладача Щоденника і Підсумкового звіту є обов’язковою для допуску студента до підсумкового модульного контролю з виробничої практики. Підсумковий контроль засвоєння матеріалу здійснюється після завершення вивчення модуля на останньому занятті. Засобами діагностики засвоєння матеріалу є контроль виконання практичних навичок (демонстрація методики і техніки виконання запропонованих практичних навичок з стандартного переліку), ситуаційні задачі (типові ситуаційні задачі у кількості 2), тестові завдання (студентові пропонується 30 тестів формату А). Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль. Поточна навчальна діяльність студента при вивченні модулів 1, 2, 3 оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином: «5» - 20 балів «4» - 16 балів «3» - 12 балів «2» - 0 балів Мінімальна кількість балів, що повинен набрати студент за поточну навчальну діяльність для зарахування модулів, дорівнює: 72 бали. Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо студент набрав не менше 50 балів. Рекомендована література Основна література:
Додаткова література:
Другий рік 4 семестр Іноземна мова (за професійним спрямуванням) ІІ рік/ 4 семестр Лекції: - Кредитів ECTS: 4,67 Семінари: - Модулів: 1 Практичні заняття: 60 год. Змістових модулів: 3 Самостійна робота: 80 год. Разом: 140 год. Опис програми (Іноземна мова (за професійним спрямуванням) – модуль IІ) Кінцеві цілі дисципліни:
Модуль 2. Медична термінологія . Змістовий модуль 3. Імунна та ендокринна системи. Конкретні цілі: Оволодіти активною лексикою на тему „Імунна та ендокринна системи”. Засвоїти відповідні абревіатури. Знати греко-латинські елементи, що стосуються теми. Утворювати синтаксичні конструкції, використовуючи релевантні граматичні категорії активного та пасивного стану. Резюмувати матеріал даної тематики з метою закріплення когнітивних цілей. Складати діалоги на ситуативно зумовлену та професійну тематику. Вести дискурс на ситуативно зумовлену та професійну тематику. Складати анотації та резюме наукових медичних текстів. Змістовий модуль 4. Нервова система та органи чуття. Конкретні цілі: Вивчити греко-латинські терміноелементи. Визначати абревіатури, що застосуються неврології. Засвоїти нову лексику з розділу „Нервова система та органи чуття”. Аналізувати релевантні граматичні явища і включати їх в активне спілкування. Засвоїти діалогічні кліше, що застосовуються при описі хвороб нервової системи. Складати діалоги на ситуативно зумовлену та професійну тематику. Вести дискурс на ситуативно зумовлену та професійну тематику. Складати анотації та резюме наукових медичних текстів. |