Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материала

Документы

Содержание Змістовий модуль 10. Сечовидільна і репродуктивна системи. Семінари: - Модулів: 2 Модуль 3. Вищі інтегративні функції. Конкретні цілі Конкретні цілі

Подобный материал:

• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра пропедевтики, 240.18kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра фізичної, 971.43kb.
• Львівський національний медичний університет імені данила галицького кафедра біологічної, 1655.89kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького кафедра біологічної, 1954.66kb.
• Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького (лнму) є одним, 780.06kb.
• Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 54.32kb.
• Львівський державний медичний університет ім. Данила Галицького, 450.75kb.
• Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет імені івана, 926.17kb.
• Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ) Львівський інститут, 63.7kb.
• П. Л. Шупика львівский державний медичний університет ім. Данила галицького харківська, 5720.58kb.

Змістовий модуль 10. Сечовидільна і репродуктивна системи.

Конкретні цілі: Засвоїти нову лексику з розділу „Сечовидільна і репродуктивна системи”. Розуміти і розрізняти терміноелементи греко-латинського походження. Розвинути навички аналітичного і пошукового читання. Аналізувати релевантні граматичні явища і включати їх в активне спілкування. Передавати зміст прочитаного. Вести дискурс на ситуативно зумовлену та професійну тематику. Складати анотації та резюме наукових медичних текстів.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 4 бали

«4» - 3 бали

«3» - 2 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120 Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 58 балів. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю не менше 50 балів.


Рекомендована література

1. Tony O’Brien, Jeffrey Jameson, David Kirvan. Nucleus English for science and technology medicine. – England, Longman. – 1999.
   
2. Barbara Ganson Cohen. Medical Terminology. – G.B.Lipincott Company, Philadelphia. – 1994.
   
3. Eric H. Glendinning, Beverly A.S. Holmstrom. English in Medicine. – Cambridge, University Press. – 1998.
   
4. Language Access to Medicine. – Ireland. – 1994.
   
5. Пазюк Л.К. Граматика англійської мови. – Київ. – 2002.
   
6. Гурська А.І., Новосядла Є.Й. та ін. English for Advanced Medical Students. – Львів, Світ. – 2003.
   
7. Лотовська Р.М., Гурська А.І., Сенів С.М. Англійська мова для студентів-медиків. – К., Вища школа. – 1994.
   
8. Маслова А.М., Вайнштейн З.И., Плебейская Л.С. Учебник английского языка для медицинских вузов. – М., Высшая школа. – 1983.
   
9. The Mosby Medical Encyclopedia. – New York. – 1996.
   
10. Raymond Murphy. English Grammar in Use. /А self-study reference and practice book for intermediate students/. – Cambridge, University Press. – 1988.
    
11. D. Chabner. The Language of Medicine. – М., Высшая школа. – 1981.
    
12. Шиленко Р.В., Мухина В.В., Скрипникова Т.П. Англійська мова. /Практичний курс для студентів стоматологічного факультету/. – Полтава. – 1998.
    

Фізіологія ІІ рік/ 4 семестр


Лекції: 32 год. Кредитів ECTS: 6

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 80 год. Змістових модулів: 8

Самостійна робота: 68 год.

Разом: 180 год.


Опис програми (Фізіологія – модулі ІІ /продовження/, ІІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Робити висновок про стан фізіологічних функцій організму, його систем та органів
   
2. Аналізувати вікові особливості функцій організму та їх регуляцію
   
3. Аналізувати регульовані параметри й робити висновки про механізми нервової й гуморальної регуляції фізіологічних функцій організму та його систем
   
4. Аналізувати стан здоров’я людини за різних умов на підставі фізіологічних критеріїв
   
5. Інтерпретувати механізми й закономірності функціонування збудливих структур організму
   
6. Аналізувати стан сенсорних процесів у забезпеченні життєдіяльності людини
   
7. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження функцій організму
   
8. Пояснювати механізми інтегративної діяльності організму
   

Змістовий модуль 10. Енергетичний обмін

Конкретні цілі: Робити висновки про інтенсивність метаболізму на підставі аналізу енергетичних витрат, що характеризують основний обмін. Робити висновки про переважне окислення білків, жирів, вуглеводі в процесі метаболізму на підставі аналізу дихального коефіцієнту. Робити висновки про механізми регуляції інтенсивності метаболізму на підставі аналізу величини основного обміну людини. Робити висновки про добові енергетичні витрати людей різних професій та відповідність енергетичним витратам їх харчових раціонів, потреби у білках, жирах, вуглеводах. Аналізувати вікові зміни енергетичних витрат організму та їх регуляцію. Пояснювати фізіологічні основи методів прямої й непрямої калориметрії.


Змістовий модуль 11. Терморегуляція

Конкретні цілі: Аналізувати температуру ядра тіла гомойотермних організмів і робити висновки про механізми регуляції балансу між теплоутворенням і тепловіддачею. Аналізувати стан терморегуляції у людини за різних умов (залежно від фізіологічного стану організму та температури й вологості навколишнього середовища) на підставі температури ядра тіла та процесів теплоутворення й тепловіддачі. Робити висновки про стан терморегуляції у людини під час її загартування. Аналізувати вікові особливості терморегуляції у людини та її регуляцію. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження терморегуляції: термометрії, термографії, потовиділення, інфрачервоного випромінювання.


Змістовий модуль 12. Система травлення

Конкретні цілі: Трактувати поняття системи травлення й механізми регуляції її фізіологічних функції (секреторної, моторної, всмоктування). Робити висновки про роль смакової сенсорної системи у визначенні придатності їжі до вживання й регуляції моторної та секреторної функцій системи травлення . Оцінювати стан системи травлення на підставі аналізу параметрів гідролізу харчових речовин, швидкості їх переміщення у травному каналу, параметрів гомеостазу, що відображають процеси всмоктування. Робити висновки про стан процесів травлення в кожному з відділів травного каналу на підставі аналізу стану секреторної, моторної, всмоктувальної функцій та їх регуляції. Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про стан процесів всмоктування речовин в травному каналі та механізми регуляції. Аналізувати вікові особливості функцій системи травлення та їх регуляції. Пояснювати фізіологічні основи сучасних методів дослідження секреторної, моторної, всмоктувальної функцій системи травлення. Пояснювати механізми формування мотивацій голоду та насичення на підставі аналізу гомеостатичних показників поживних речовин у крові та стану травного каналу.


Змістовий модуль 13. Система виділення

Конкретні цілі: Трактувати поняття системи виділення, механізми регуляції гомеостазу за її участю на основі аналізу констант гомеостазу: об’єму циркулюючої крові, концентрації іонів, осмотичного тиску, кислотно-основного стану. Робити висновки про стан процесів, що лежать в основі утворення сечі в нирках на підставі аналізу кліренсу (швидкості фільтрації в клубочках, секреції та реабсорбції речовин і води в різних відділах нефрону). Аналізувати стан системи виділення у людини, зокрема, функцію нирок на підставі кількісного та якісного складу сечі, її відносної щільності в динаміці залежно від харчового й питного режимів. Аналізувати регульовані параметри гомеостазу й робити висновки про механізми регуляції їх за участю нирок. Аналізувати вікові особливості функцій системи виділення та механізми їх регуляції. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження видільної функції нирок (визначення швидкості клубочкової фільтрації, процесів секреції та реабсорбції речовин у нефронах, величин ниркового кровообігу й плазмообігу, динаміки добового діурезу та густини сечі).


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 5 балів

«4» - 4 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 66 балів (22 х 3 = 66). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він не менше 50 балів з 80 балів.

Модуль 3. Вищі інтегративні функції.

Змістовий модуль 14. Фізіологія сенсорних систем.

Конкретні цілі: Аналізувати стан функцій сенсорної системи, її структурних елементів та допоміжних структур на підставі диференційованих для кожної сенсорної системи критеріїв.

Трактувати функції каналів передачі інформації та рівнів організації кожної з сенсорних систем на підставі аналізу параметрів: абсолютних та диференційованих порогів відповідної чутливості, стану рецептивних полів, формування сенсорних образів. Аналізувати вікові особливості формування та функцій сенсорних систем. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження кожної з сенсорних систем.


Змістовий модуль 15. Фізіологічні основи поведінки

Конкретні цілі: Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження вищої нервової діяльності: утворення, збереження і гальмування умовних рефлексів; подразнення й пошкодження структур переднього мозку, що беруть участь у вищих інтегративних функціях ЦНС; реєстрація викликаних потенціалів та ЕЕГ. Пояснювати механізми виникнення біологічних потреб і мотивацій та їх роль у формуванні вроджених і набутих форм поведінки організму. Аналізувати регульовані параметри гомеостазу і пояснювати структуру цілісного поведінкового акту (функціональну систему поведінки). Пояснювати механізми формування емоцій, їх роль у поведінкових реакціях організму на підставі фізіологічних критеріїв емоцій. Аналізувати вікові особливості вищої нервової діяльності (поведінкових реакцій) організму. Трактувати властивості основних нервових процесів - збудження й гальмування, що обумовлюють тип нервової системи (сила, врівноваженість та рухомість).


Змістовий модуль 16. Вища нервова діяльність людини

Конкретні цілі: Пояснювати механізми інтегративної діяльності на основі аналізу ролі різних структур нової кори головного мозку. Пояснювати механізми інтегративної діяльності нової кори головного мозку при формуванні мови у людини й оцінювати її стан на підставі фізіологічних критеріїв. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження типів нервової системи у людини. Пояснювати механізми інтегративної діяльності головного мозку, що обумовлюють процеси свідомості, мислення, сну та його видів.


Змістовий модуль 17. Фізіологічні основи трудової діяльності та спорту

Конкретні цілі: Трактувати показники м’язової працездатності людини, аналізувати чинники, від яких залежить їх величина. Аналізувати чинники, які визначають швидкість розвитку втоми під час м’язової роботи. Пояснювати локалізацію і механізми розвитку втоми людини під час трудової діяльності. Пояснювати принципи побудови оптимальних режимів тренування. Пояснювати фізіологічні основи методів дослідження стану фізичної працездатності (витривалості, сили, швидкості.).


Оцінювання модуля 3

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 20 балів

«4» - 16 балів

«3» - 12 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при умові виконання вимог навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 72 балів (6 х 12 = 72). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. Нормальна фізіологія. За ред. В.І. Філімонова, К.: Здоров’я, 2004 – 608 с..
   
2. Посібник з нормальної фізіології. За ред. В.Г. Шевчука, Д.Г.Наливайка -К.: Здоров’я, 1995 –368 с..
   
3. Фізіологія. За ред. В.Г.Шевчука. Навчальний посібник. Вінниця: Нова книга. 2005.
   
4. Фізіологія людини. Вільям Ф.Ганонг. Переклад з англ. Львів: БаК, 2002 – 784 с.
   
5. Физиология человека: в 3-х томах. Перевод с английского. Под ред. Р.Шмидта и Г.Тевса. – М: Мир, 1996.
   
6. Textbook of medical physiology / Arthur C. Guyton, John E. Hall. – 10^th ed. 2000.
   

Біоорганічна та біологічна хімія ІІ рік/ 4 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3,5

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 60 год. Змістових модулів: 7

Самостійна робота: 25 год.

Разом: 105 год.


Опис програми (Біоорганічна та біологічна хімія – модулі ІV, V)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Аналізувати відповідність структури біоорганічних сполук фізіологічним функціям, які вони виконують в організмі людини.
   
2. Інтерпретувати особливості фізіологічного стану організму та розвитку патологічних процесів на основі лабораторних досліджень.
   
3. Аналізувати реакційну здатність вуглеводів, ліпідів, амінокислот, що забезпечує їх функціональні властивості та метаболічні перетворення в організмі.
   
4. Інтерпретувати особливості будови та перетвореньв організмі біоорганічних сполук як основи їх фармакологічної дії в якості лікарських засобів.
   
5. Інтерпретувати біохімічні механізми виникнення патологічних процесів в організмі людини та принципи їх корекції.
   
6. Пояснювати основні механізми біохімічної дії та принципи спрямованого застосування різних класів фармакологічних засобів.
   
7. Пояснювати біохімічні та молекулярні основи фізіологічних функцій клітин, органів і систем організму людини.
   
8. Аналізувати функціонування ферментативних процесів, що відбуваються в мембранах і органелах для інтеграції обміну речовин в індивідуальних клітинах.
   
9. Класифікувати результати біохімічних досліджень та зміни біохімічних і ферментативних показників, що застосовуються для діагностики найпоширеніших хвороб людини.
   
10. Інтерпретувати значення біохімічних процесів обміну речовин та його регуляції в забезпеченні функціонування органів, систем та цілісного організму людини.
    

Модуль 4. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.


Змістовий модуль 12. Основи молекулярної біології.

Конкретні цілі: Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму пуринових нуклеотидів, порушення синтезу сечової кислоти і біохімічні основи розвитку подагри; Аналізувати послідовність реакцій біосинтезу та катаболізму піримідинових нуклеотидів; Трактувати молекулярно-біологічні закономірності збереження та передачі генетичної інформації, роль ферментних систем, що забезпечують напівконсервативний механізм реплікації ДНК у прокаріотів та еукаріотів; Пояснювати механізми функціонування ферментної системи транскрипції РНК; Трактувати поняття білок-синтезуючої системи в рибосомах; Пояснювати механізми функціонування білок-синтезуючої системи за участю ферментів активації амінокислот, ініціації, елонгації та термінації біосинтезу поліпептидних ланцюгів;


Змістовий модуль 13. Основи молекулярної генетики.

Конкретні цілі: Трактувати механізми регуляції експресії генів на рівні транскрипції оперонів, які включають структурні та регуляторні гени, промотор та оператор; Трактувати біохімічні механізми генетичних рекомбінацій, ампліфікації генів, особливості регуляції експресії генів у еукаріотів; Аналізувати наслідки геномних, хромосомних та генних мутацій, механізми дії найбільш поширених мутагенів, біологічне значення та механізми репарації ДНК (репарація УФ-індукованих генних мутацій); Пояснювати біохімічні та молекулярно-біологічні принципи методів генної інженерії, технології рекомбінантних ДНК, трансплантації генів та отримання гібридних молекул ДНК; Пояснювати принципи клонування генів з метою отримання біотехнологічних лікарських засобів.


Змістовий модуль 14. Молекулярні механізми дії гормонів на клітини-мішені.

Конкретні цілі: Трактувати біохімічні і фізіологічні функції гормонів та біорегуляторів у системі міжклітинної інтеграції життєдіяльності організму людини. Аналізувати та пояснювати відповідність структури гормонів білково-пептидної природи, похідних амінокислот та стероїдних гормонів віконуваній функції та механізму дії на клітини-мішені.

Трактувати молекулярні механізми дії гормонів білково-пептидної природи та похідних амінокислот (катехоламінів) на клітини-мішені за участю сигнальних молекул-посередників.

Трактувати молекулярні механізми прямої регуляторної дії на геном клітин-мішеней гормонів стероїдної природи.


Змістовий модуль 15. Біохімія гормональної регуляції.

Конкретні цілі: Аналізувати зміни обміну речовин та біохімічних показників, які характеризують обмін вуглеводів, білків і ліпідів при порушеннях функціонування ендокринних залоз та узагальнювати прогностичну оцінку цих порушень. Трактувати механізми гормональної регуляції гомеостазу кальцію: розподіл Са²⁺ в організмі, форми кальцію в плазмі крові людини, вклад кісткової тканини, тонкої кишки та нирок в гомеостаз кальцію. Пояснювати біохімічні механізми виникнення та розвитку патологічних процесів та типових проявів порушень ендокринної системи організму.


Оцінювання модуля 4

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 14 балів

«4» - 8 балів

«3» - 5 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 балів.

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


Модуль 5. Біохімія тканин та фізіологічних функцій.


Змістовий модуль 16. Біохімія харчування людини. Вітаміни як компоненти харчування.

Конкретні цілі: Трактувати фізіологічні потреби та енергетичну цінність основних поживних речовин – складових компонентів харчування людини: білків, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, мікроелементів. Пояснювати біохімічні механізми ферментативних процесів травлення та надходження до тканин складових компонентів нутрієнтів при спадкових та набутих порушеннях синтезу та активності ферментів розщеплення білків, вуглеводів і ліпідів. Пояснювати виникнення основних патологічних процесів травлення в шлунку та кішківнику. Трактувати біохімічні закономірності функціонування вітамінів як компонентів харчування людини та регуляторів ферментативних реакцій і обмінних процесів.

Трактувати функції водорозчинних коферментних вітамінів В₁, В₂, РР, В₆, В₁₂, Н, С, Р.

Пояснювати біорегуляторні (гормоноподібні) та антиоксидантні функції жиророзчинних вітамінів А, Е, К, F, D. Аналізувати причини та молекулярно-біохімічні механізми виникнення патологій за гіпо- гіпервітамінозах.


Змістовий модуль 17. Біохімія та патобіохімія крові.

Конкретні цілі: Трактувати біохімічні принципи функціонування згортальної, антизгортальної та фібринолітичної систем крові. Аналізувати біохімічний склад крові та пояснювати діагностичну роль білків плазми крові, небілкових азотовмісних сполук (залишковий азот), безазотистих органічних компонентів крові в нормі та за умов розвитку патологій. Аналізувати стан здоров’я людини на підставі біохімічних параметрів змін проміжних та кінцевих продуктів метаболізму в крові. Пояснювати біохімічні основи функціонування систем регуляції тиску крові (калікреїн-кінінова та ренін-ангіотензинова системи) та науково-обгрунтованого застосування гіпотензивних лікарських засобів – інгібіторів ангіотензинперетворюючого ферменту.


Змістовий модуль 18. Функціональна та клінічна біохімія органів і тканин

Конкретні цілі: Трактувати біохімічні закономірності функцій печінки: вуглеводної, ліпід-регулюючої, білок-синтезуючої, сечовино-утворювальної, пігментної, жовчо-утворювальної. Трактувати біохімічні механізми функціонування детоксикаційної системи печінки: реакції мікросомального окислення та кон’югації в біотрансформації ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Аналізувати диференційні зміни біохімічних показників крові та сечі (вільний та кон’югований білірубін) з метою оцінки патобіохімії жовтяниць. Пояснювати роль печінки в забезпеченні нормоглікемії (синтез і катаболізм глікогену, глюконеогенез) та патологічні зміни – гіпо-, гіперглікемія, глюкозурія. Пояснювати біохімічні основи розвитку недостатності функцій печінки за умов хімічного, біологічного та радіаційного ураження.

Трактувати біохімічні механізми регуляції водно-сольового обміну та роль нирок в утворенні сечі. Аналізувати біохімічний склад сечі в нормі та за умов розвитку патологічних процесів: оцінювати функціональне значення кінцевих продуктів азотистого обміну (сечовина, сечова кислота, креатинін) та продуктів детоксикації (тваринний індикан, гіпурова кислота), зміни їх добового виділення. Аналізувати стан здоров’я людини на підставі біохімічних параметрів змін проміжних та кінцевих продуктів метаболізму в крові та сечі. Пояснювати біохімічні основи енергозабезпечення та молекулярні механізми м’язового скорочення. Пояснювати особливості метаболізму нервової системи, молекулярні механізми дії нейромедіаторів, біохімічну основу порушень обміну медіаторів та модуляторів головного мозку при психічниї розладах.


Оцінювання модуля 5

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 11 балів

«4» - 8 балів

«3» - 4 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 балів

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


Рекомендована література

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. - Київ-Тернопіль: Укрмед- книга, 2000. - 508 с.
   
2. Губський Ю. І. Біоорганічна хімія. - Вінниця: НОВА КНИГА, 2004. - 464 с.
   
3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник .-Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.-744 с.
   
4. Біохімічні показники у нормі і при патології. Навч. Довідн. За ред.. О.Я.Склярова. К.: Медицина. – 2007.- 320 с.
   
5. Практикум з біологічної хімії. За ред.. О.Я.Склярова. К.: Здоров’я. – 2002. – 297 с.
   
6. Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі. За ред.. О.Я.Склярова. Львів: Світ, – 2006. – 271 с.
   
7. Клінічна біохімія. Підручник. За ред.. О.Я.Склярова. К.: Медицина. – 2006. – 432 с.
   
8. Тюкавкина Н. А., Бауков Ю. И. Биоорганическая химия. – М.: Медицина, 1985. – 480с.
   
9. Руководство к лабораторным занятиям по биоорганической химии. / Под ред. Н.А.Тюкавкиной. – М.: Медицина, 1985. – 256 с.
   
10. Черних В. П., Зіменковський Б. С., Грищенко І. С. Органічна хімія: у 3 кн. – Харків: Основа, 1997. – Кн. 1. – 145 с.; Кн. 2. – 480 с.; Кн. 3. – 256 с.
    

Мікробіологія, вірусологія та імунологія ІІ рік/ 4 семестр


Лекції: 40 год. Кредитів ECTS: 6

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 90 год. Змістових модулів: 11

Самостійна робота: 50 год.

Разом: 180 год.


Опис програми (Мікробіологія, вірусологія та імунологія – модулі І, ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини та зовнішнім середовищем.
   
2. Визначати методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб.
   
3. Пояснювати будову імунної системи організму людини.
   
4. Трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини.
   
5. Визначати основні типи патологічної реакції імунної системи і зв’язок з виникненням найбільш поширених хвороб людини.
   

Модуль 1. Морфологія і фізіологія мікроорганізмів. Інфекція. Імунітет.


Змістовий модуль 1. Введення в мікробіологію.

Конкретні цілі: Аналізувати етапи розвитку мікробіології як фундаментальної і прикладної дисципліни для медицини та внесок окремих учених на кожному з її етапів. Описувати основні групи оригінальних методів мікробіологічного дослідження. Трактувати особливості структури, морфології, фізіології окремих груп мікробів.


Змістовий модуль 2. Морфологія і структура прокаріотів та паразитичних

одноклітинних еукаріотів.

Конкретні цілі: Вибирати методики приготування бактеріологічного препарату. Робити висновки з мікроскопії бактеріологічних препаратів при використанні імерсійного об’єктиву. Описувати морфологічні форми бактерій. Пояснювати структуру бактеріальної клітини, постійні та непостійні елементи. Пояснювати зв’язок між хімічним складом, структурою та функцією структурних елементів бактеріальної клітини. Трактувати результати мікроскопічного дослідження мікроорганізмів. Аналізувати морфологію та структуру спірохет, актиноміцетів, грибів і найпростіших. Пояснювати основні відмінності між про- та еукаріотами.


Змістовий модуль 3. Фізіологія бактерій. Еволюція та класифікація мікроорганізмів.

Конкретні цілі: Описувати найбільш вживані поживні середовища та їх приготування. Пояснювати зміни у диференційно-діагностичних середовищах при рості бактерій. Робити висновки про способи стерилізації та режими роботи стерилізуючої апаратури. Оцінювати методи виділення чистих культур аеробних та анаеробних бактерій. Трактувати результати ідентифікації виділених чистих культур бактерій та робити висновок.


Змістовий модуль 4. Генетика мікроорганізмів.

Конкретні цілі: Пояснювати механізм роботи оперона. Пояснювати механізм різних форм генотипової мінливості (мутації та рекомбінації). Робити висновок про належність колоній бактерій до S- та R-форм. Знати і уміти Пояснювати механізм генетичних методів діагностики та ідентифікації бактерій. Робити висновок про належність досліджуваного мікроорганізму до про- чи еукаріотів. Пояснювати зв’язок між генетичними структурами та факторами вірулентності бактерій.


Змістовий модуль 5. Мікробіологічні основи антимікробної хіміотерапії.

Конкретні цілі: Аналізувати явище мікробного антагонізму. Пояснювати механізм дії антибіотиків на мікробну клітину. Оцінювати методи визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків. Робити висновок про чутливість мікроорганізмів до антибіотиків.

Трактувати механізми стійкості мікроорганізмів до антибіотиків. Пояснювати механізми ускладнень антибіотикотерапії.


Змістовий модуль 6. Інфекція.

Конкретні цілі: Трактувати поняття „інфекційний процес”. Аналізувати форми інфекційного процесу, їх характеристику і умови виникнення. Оцінювати фактори патогенності бактерій. Характеризувати поняття „патогенність”, „вірулентність”. Аналізувати механізми розвитку інфекційного процесу (патогенез).


Змістовий модуль 7. Імунна система організму. Реакції неспецифічного захисту від інфекційних агентів.

Конкретні цілі: Аналізувати етапи становлення імунології та внесок окремих вчених на кожному етапі. Трактувати поняття „імунна система організму”. Пояснювати роль та механізми неспецифічного протиінфекційного захисту організму людини.


Змістовий модуль 8. Антигени. Антитіла.

Конкретні цілі: Пояснювати роль антигенів як індукторів імунної відповіді. Описувати структуру антигенів, в тому числі антигенів мікроорганізмів. Пояснювати роль антитіл в імунній відповіді. Описувати структуру антитіл (різних класів імуноглобулінів). Аналізувати механізм взаємодії антитіл з антигенами. Інтерпретувати участь клітин імунної системи в імунній відповіді і фази імунної відповіді.


Змістовий модуль 9. Реакції імунітету. Імунопатологія.

Конкретні цілі: Аналізувати форми і типи імунного реагування. Інтерпретувати фази розвитку імунної відповіді. Робити висновки про використання мікробних антигенів в медичній практиці. Робити висновки про використання антитіл в медичній практиці.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 8 балів

«4» - 6 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 42 балів (14х3=42). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Модуль 2. Загальна і спеціальна вірусологія.


Змістовий модуль 10. Загальна вірусологія.

Конкретні цілі: Трактувати морфологію і ультраструктуру вірусів. Аналізувати особливості взаємодії вірусів з живими системами. Оцінювати результати розмноження вірусів в живих системах. Аналізувати методи культивування вірусів в лабораторних умовах. Характеризувати противірусні хіміотерапевтичні препарати та механізм їх дії.


Змістовий модуль 11. Спеціальна вірусологія.

Конкретні цілі: Аналізувати біологічні властивості патогенних для людей вірусів. Пояснювати роль вірусів в патології людини. Трактувати методи діагностики вірусних інфекцій, робити висновки за результатами досліджень. Аналізувати препарати, які використовують для специфічної профілактики вірусних захворювань.


Оцінювання модуля 2

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 15 балів

«4» - 10 балів

«3» - 5 балів

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 40 балів (8х5=40). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. Балаклієць Н. І., Циганенко А. Я., Мінухін В. В. Загальна мікробіологія. — Харків, 2002.
   
2. Борисов Л. Б. (ред.) – Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.— М., МИА, 2004.
   
3. Борисов Л. Б. и др. Руководство к практическим занятиям по микробиологии.— М., 1984
   
4. Воробьев А. А., Кривошеїн Ю. С., Широбоков В. П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М., 2002.
   
5. Гайдаш І. С., Флегонтова В. В. Медична вірусологія.— Луганськ, 2002.
   
6. Данилейченко В.В., Федечко Й.М., Корнійчук О.П. Мікробіологія з основами імунології.- К., Медицина., 2009.
   
7. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004.
   
8. Определитель бактерій Берджи. Т. 1, 2.— М., Мир, 1997.
   
9. Палій Г. К., Палій В. Г., Мруг В. М. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник / За ред. Г. К. Палія, В. Г. Палій.-Київ: Здоров’я, 2004. 196 с.
   
10. Покровский (ред.). Микробиология.— М., 1998.
    
11. Протченко П. З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції: Навч. посібник.—Одеса: Одес. мед. ун-т, 2002.-300 с. (Б-ка студента-медика)
    
12. Пяткін К. Д., Кривошеїн Ю. С. Мікробіологія.— К., 1992.
    
13. Ройт И. Иммунология.—Лондон;Москва, 2000.
    
14. Хаитов Р. М., Игнатьева Г. А., Сидорович Н. Г. Иммунология: Учебник.—М., Медицина, 2000.
    
15. Atlas R. M. Principles of microbiology.-McGraw-Hill, Boston, Massachusetts, 2001.
    

Загальна хірургія ( з оперативною хірургією та топографічною анатомією) ІІ рік/ 4 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 2,5

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 40 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 15 год.

Разом: 75 год.


Опис програми (Загальна хірургія з оперативною хірургією та топографічною анатомією - модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

1. Визначати топографію та синтопію органів людини.
   
2. Демонструвати володіння технікою виконання основних оперативних втручань на трупах людини та тваринах.
   

Модуль 1. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів голови, шиї, стінок і порожнин грудей і живота.


Змістовий модуль 1. Введення у топографічну анатомію та оперативну хірургію. Топографічна анатомія та оперативна хірургія голови, шиї.

Конкретні цілі: Визначати роль знання топографічної анатомії, способів оперативних доступів і прийомів у підготовці лікаря. Класифікувати хірургічні операції. Ідентифікувати сучасні хірургічні інструменти. Демонструвати техніку первинної хірургічної обробки ран.

Вирізняти різні види трансплантації і експлантації органів і тканин. Пояснювати топографо-анатомічні основи виникнення клінічної картини патологічних процесів на голові і шиї. Аналізувати вікові особливості топографічної анатомії голови і шиї. Демонструвати різні методи обробки ран голови і шиї. Визначати принципи декомпресійних і кістково-пластичних трепанацій черепа, оперативних втручань при різних формах зобу. Демонструвати оголення і перев’язку зовнішньої і загальної сонних артерій, трахеотомію.


Змістовий модуль 2. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів грудної порожнини.

Конкретні цілі: Пояснювати топографо-анатомічні основи виникнення клінічної картини захворювань органів грудної порожнини. Аналізувати вікові особливості топографічної анатомії органів грудної порожнини. Пояснювати вибір і методи оперативних втручань при ураженні молочної залози. Обрати і демонструвати різні методи обробки ран грудної стінки, резекції ребра. Запропонувати доступи і оперативні прийоми в залежності від патології легень. Вирізняти хірургічну анатомію вад серця і хірургічні методи їх корекції. Визначати механізми і способи екстракорпорального кровообігу. Трактувати принципи дезоблітеруючих операцій при ішемічній хворобі серця.


Змістовий модуль 3. Топографічна анатомія та оперативна хірургія ділянок і органів порожнин живота

Конкретні цілі: Обґрунтувати оптимальні способи лапаротомій при різних захворюваннях органів черевної порожнини. Обґрунтувати оптимальні способи операцій при грижах стінки живота. Освоїти різні способи операцій при грижах стінки живота. Демонструвати резекцію кишки і різні види ентероанастомозів, гастростомії, видалення червоподібного відростка. Обґрунтувати топографо-анатомічні основи методів органозберігаючих операції на шлунку. Визначати принципи резекції шлунка, операцій на печінці, жовчному міхурі, жовчних шляхах, підшлунковій залозі, нирках і сечоводах, лапароскопічних втручань на цих органах.

Обґрунтувати вибір способів операцій на сечовому міхурі, передміхуровій залозі, прямій кишці, матці, яєчку, зовнішніх статевих органах.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 6 балів

«4» - 4 бали

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 57 балів (19х3). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

1. К.І.Кульчицький,М.П.Ковальський, А.П.Дітковський, М.С.Скрипиков, С.А.Солорева, В.С.Щитов, Т.Т.Хворостяна, О.Б.Кобзар, О.М.Очкуренко, В.М.Бондур, В.Б.Раскалей. Оперативна хірургія і топографічна анатомія. - Київ, "Вища школа",1994. – 464 с.
   
2. Кульчицкий К.И., Бобрик И.И., Дитковский А.П., Солорева С.А., Щитов В.С., Ковальский М.П., Хворостяная Т.Т., Талько В.И., Кобзар А.Б. Бондур В.М., Раскалей В.Б. Оперативная хирургия и топографическая анатомия /учебник для медвузов/. - Вища школа,К.,1989. - 472 с
   
3. В.В.Кованова /ред./. Оперативная хирургия и топографическая анатомия. М., Медицина , 1985.
   
4. Ю.А.Золотко. Атлас топографической анатомии человека . М., 1978.
   
5. В.Ф.Вильховий. Рентгеноанатомічний атлас судин. К., 1975.
   
6. Bernard C. Illustrated Manual of Operative Surgery and Surgical Anatomy. – 1991.
   
7. Pemberton L.B. Workbook of Surgical Anatomy. – 1990.
   
8. Gliedman M.L. Atlas of Surgical Techniques. – New York etc., McGraw – Hill.- 1990.
   
9. Sabiston D.C. Atlas of General Surgery. - Philadelphia etc., Saunders.- 1994.
   
10. Chassin J.L. Operative Strategy in General Surgery. New York etc., Springer. – 1994.
    

Практикуми

11. М.П.Бурих. Топогрфічний підхід до вивчення тіла людини. – Харків, 2005. –0 30 с.
    
12. Оперативна хірургія та топографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів / Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півторак В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М. – Вінниця: ПП “Видавництво “Тезис”,2004. – 310 с.
    
13. 1. М.С.Скрипников, А.М.Білич, О.М.Проніна, В.І.Шепітько, С.І.Данильченко, Ю.К.Хилько. Практикум з оперативної хірургії та топографічної анатомії для студентів медичних факультетів медичних вузів України. Полтава, 1997. – Ч.I, II, III - 498 с.
    
14. 2. «Оперативная хирургия и топографическая анатомия» Руководство для студентов-иностранцев VI курсов медицинских факультетов под ред. Н.С.Скрипникова. (Н.С.Скрипников, А.М.Билыч, В.И.Шепитько, С.И.Данильченко, Ю.К.Хилько, С.В.Билай, А.Ю.Половик). 2001 г. 574с.