Geum.ru

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материалаДокументы

Содержание


Тестові сиситеми
Конкретні цілі
Конкретні цілі
Курси за вибором ІІ рік
Семінари: - Модулів: 1
Подобный материал:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   ...   29

Тестові сиситеми

  1. Ковальський М.П., Кобзар О.Б. Навчально-методичні матеріали для підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії ( для студентів медичного факультету ). - К., Стилос,1999. – Друге видання.-79 с.
  2. Ковальський М.П., Кобзар О.Б. Навчально-методичні матеріали для підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії ( для студентів медичного факультету ) - К.,Стилос, 2000. – Третє видання - 81 с.
  3. Ковальський М.П., Кобзар О.Б. Навчально-методичні матеріали для підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії ( для студентів медичного факультету ) - К.,Стилос, 2002. – Четверте видання . -75 с.
  4. Ковальський М.П., Кобзар О.Б. Навчально-методичні матеріали для підготовки до підсумкового контролю знань і вмінь на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії ( для студентів медичного факультету ) - К.,Стилос, 2004. – П”яте видання -75 с.
  5. Попов А.Г., Красницький В.К., Горовенко В.И. Учебное пособие «Тестовые задачи» по курсу оперативной хирургии и топографической анатомии. Одеса, 2004 – 120 с.

Додаткова література /лекції/
  1. А.Н.Банулев. Клинические лекции по оперативной хирургии. М., 1957.
  2. В.В.Кованов, Т.И.Аникина , И.А.Сычеников. Курс лекций по оперативной хирургии и топографической анатомии. М., 1972.
  3. Г.Е.Островерхов. Лекции по оперативной хирургии. Л., 1976.
  4. И.Ф. Матюшин. Курс лекций по оперативной хирургии и топографической ана томии. Горький, 1976.
  5. К.И.Кульчицкий. Лекции по оперативной хирургии и топографической ана томии. Киев-Полтава , 1992.
  6. Д.Б.Бекова /ред./. Индивидуальная анаатомическая изменчивость органов, систем и формы тела человека . Киев, “Здоров'я”, 1988.
  7. В.Ф.Войно-Ясенецкий. Очерки гнойной хирургии. М., 1956.



Медицина надзвичайних ситуацій ІІ рік/ 4 семестр


Лекції: - Кредитів ECTS: 2

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 30 год. Змістових модулів: 2

Самостійна робота: 30 год.

Разом: 60 год.


Опис програми (Медицина надзвичайних ситуацій – модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:
  1. ПП. 228. Засвоїти принципи і способи захисту, організації та планування медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій мирного і воєнного часу;
  2. ПП. 229. Вміти надати першу медичну допомогу постраждалим.


Модуль 1. Медицина надзвичайних ситуацій


Змістовий модуль 1. Цивільний захист як система запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Конкретні цілі: засвоїти основні положення міжнародного гуманітарного права; засвоїти основні принципи оцінки медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру; класифікувати засоби захисту населення в осередках надзвичайних ситуацій та знати порядок їх використання; засвоїти основні положення нормативно-правових актів щодо організації та функціонування загальнодержавної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру; засвоїти навички надання першої медичної допомоги.


Змістовий модуль 2. Організація медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.

Конкретні цілі: засвоїти основні положення нормативно-правових актів, що визначають організацію та функціонування Державної служби медицини катастроф; визначити зміст і засвоїти основні принципи організації лікувально-евакуаційного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій; визначити зміст і засвоїти основні принципи організації санітарно-гігієнічного і протиепідемічного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій; засвоїти основні принципи існуючого порядку подачі інформації про надзвичайні ситуації; засвоїти структуру та порядок складання планів медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 10 балів

«4» - 7 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 36 балів. Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література

  1. Конституція України, 1996 (ст. 3, 16, 49, 50, 106, 138).
  2. Закон України “Основи законодавства України про охорону здоров’я”, 1992 (ст.37).
  3. Закон України “Про правовий режим надзвичайного стану”, 2000 (1, 4-9,13, 16, 27-29).
  4. Закон України “Про Цивільну оборону України”, 1999 (ст. 1, 3-6, 8-13).
  5. Закон України “Про аварійно-рятувальні служби”, 1999 (ст. 1,3,4,6,24,29-31,33,36,37).
  6. Закон України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”, 2000 (ст.3-8,11,13-15,21-23,25-28,30,32-36)
  7. Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації”,2000 (ст.1-7,10-15).
  8. Закон України “Про державний матеріальний резерв”, 1997 (ст. 1-3,6,12).
  9. Закон України “Про правові засади цивільного захист”, 2004 (ст. 2-7,9-16,18-26,27-28,34-36,88-89,91-93,96)
  10. Закон України “Про поводження з радіоактивними відходами”, 1995 (ст. 1,3,7-9,11,17-19,28).
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.1997. № 343 “ Про утворення Державної служби медицини катастроф”.
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1997 р. №174 “Про державну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.”
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2001. № 827 “ Про затвердження Положення про Державну службу Медицини катастроф”.
  14. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 березня 2001 р. № 308 “Про порядок створення і використання матеріальних резервів для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру та їх наслідків”.
  15. Постанова Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 р. №192 “Про затвердження Положення про організацію оповіщення і зв’язку при надзвичайних ситуаціях”.
  16. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.1999 р. № 2303 “ Про створення Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій”.
  17. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. № 368 “Про затвердження порядку класифікації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру за їх рівнями”
  18. Наказ МОЗ України від 3 серпня 2000 року № 189 “Про затвердження регламенту подання інформації в функціональній підсистемі МОЗ України в межах Урядової інформаційно-аналітичної системи з питань надзвичайних ситуацій”
  19. Наказ МОЗ України від 3 травня 2001 року №165 “Про створення резервів лікарських засобів та виробів медичного призначення для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру”
  20. Наказ МОЗ України від 26 жовтня 2001 року №429 “Про затвердження Примірного Статуту територіального центру екстреної медичної допомоги”
  21. Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 22.03.2004 р. №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”.
  22. Правові основи Державної служби медицини катастроф /під редакцією професора Волошина В.О. -Ужгород, МПП ”Гражда ”- 2003-242 с.
  23. Основи організації медичного забезпечення населення за умов надзвичайних ситуацій / Під ред. В.В. Дурдинця і В.О. Волошина – Київ: Медекол, 1999- 203 с..
  24. Медичні сили і заклади Державної служби медицини катастроф. Методичні рекомендації /Під ред. В.О. Волошина – Київ, 1998 – 39с.
  25. Планування медичного забезпечення населення адміністративної території при надзвичайних ситуаціях. Методичні рекомендації /Під ред. В.О. Волошина – Київ, 2000 – 102 с.
  26. Основи медицини катастроф/ під редакцією Бондаренко Н.І., Ковалева Е.З. – Донецьк: “Касіопея”, 1998, - 366 с.
  27. Міжнародне гуманітарне право / Під ред. Базова В.П. – К., “Варта” – 2000 – 176 с.
  28. Медичне постачання формувань і закладів Державної служби медицини катастроф України. Методичні рекомендації/ Під ред. Картиша А.П. – К.: 1999, - 158 с.
  29. Гридасов В.І., Ковальов В.М., Катрис М.В. та ін. Медицина катастроф / Підручник – Харків.: “Золоті сторінки”. – 2002. –280 с.
  30. Дубицький А.Ю., Семенов І.О., Чепкий Л.П. Медицина катастроф/. Навчальний посібник. Київ: Курс, 1999.- 379 с .
  31. Воробйов О.О., Кардаш В.Е. Медицина катастроф / Навчальний посібник. – Чернівці. – 2000. – 152 с.
  32. Організація роботи інформаційно-аналітичної системи МОЗ України з питань надзвичайних ситуацій (Практичний посібник) / МОЗ України, Український НПЦ екстреної медичної допомоги та медицини катастроф / За ред. проф.. Волошина В.О. – 2000, - 96 с.
  33. Епідеміологія надзвичайних станів (з військовою епідеміологією) / Під. ред. Гоца Ю.Д. – К.: - 2001. – С. 21-44.
  34. Медицина катастроф. Навчальний посібник/ Під ред. проф. Кочіна.- К: “ Здоров’я” - 2001- 290 с.


Безпека життєдіяльності.

Основи охорони праці ІІ рік/ 4 семестр


Лекції: 6 Кредитів ECTS: 2

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 14 год. Змістових модулів: 2

Самостійна робота: 40 год.

Разом: 60 год.


Опис програми

(Безпека життєдіяльності. Основи охорони праці – модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:
  1. Визначати основні принципи безпечної життєдіяльності людини.
  2. Передбачати наслідки порушень валеологічних основ формування здорового способу життя та їх вплив на безпеку життєдіяльності людини.
  3. Аналізувати і оцінювати небезпечні для життя, здоров’я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів


Модуль 1. Безпека життєдіяльності. Основи охорони праці


Змістовий модуль 1. Безпека життєдіяльності людини в сучасних умовах

Конкретні цілі: засвоїти основні принципи безпеки при забезпеченні нормальної життєдіяльності людини; вирізняти взаємозв’язки між станом здоров’я і впливом шкідливих та небезпечних факторів; передбачати негативні наслідки впливу небезпечних факторів на організм людини.


Змістовий модуль 2. Основи охорони праці медичних працівників

Конкретні цілі: засвоїти і трактувати вимоги законодавчих і нормативних актів про охорону праці медичних працівників; робити висновки про наявність шкідливих факторів впливу на медичного працівника при виконанні ним професійних обов’язків; пояснювати вимоги до забезпечення охорони праці медичного персоналу.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 28 балів

«4» - 22 бали

«3» - 17 балів

«2» - 0 балів

Підсумкова форма контролю – „залік”

Залік з дисципліни отримують студенти які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Мінімальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 119.


Рекомендована література
  1. Закон України „Про охорону праці” від 14.02.1992 із змінами від 21.11.2002
  2. Закон України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” №4004-ХІІ від 24.02.1994.
  3. Закон України „Про колективні договори та угоди” №1874 від 24.12. 1995.
  4. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник/ за ред. Є.П.Желібо.- Львів: Новий світ, 2001.
  5. Домарецький В.А., Златєв Т.П. Екологія харчових продуктів.-К.: Урожай 1993.



Фізичне виховання ІІ рік/ 4 семестр


Лекції: -

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 140 год.

Самостійна робота: 20 год.

Разом: 160 год.


Опис програми (Фізичне виховання – модуль ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:
  1. Підтримувати, розвивати і удосконалювати функціональний стан свого організму.
  2. Демонструвати розуміння принципів фізичної культури


Модуль 2. Удосконалення та застосування в оздоровчих цілях та професійно-прикладній підготовці рухових дій, навиків і дій


Змістовий модуль 3. Гімнастика та легка атлетика. Розвиток та удосконалення практичних навичок для підвищення професійної і прикладної фізичної підготовки.

Конкретні цілі: Оволодіти основами техніки виконання гімнастичних вправ; знаннями складання комплексів загально розвиваючих вправ ранкової гімнастики; технікою стрибка у довжину; основами техніки бігу на короткі та довгі дистанції.


Змістовий модуль 4. Спортивні ігри та рухливі ігри

Конкретні цілі: Оволодіти основами техніки рухових дій у спортивних іграх. Розширити діапазон варіативності технік і дій в спортивних іграх. Оволодіти правилами та суддівством у спортивних іграх.


Оцінювання модуля 2

Оцінка “5” конвертується в 7 балів;

“4” - в 5 балів;

“3” - в 3 бали;

“2” - в 0 балів.

Підсумкова форма контролю – „залік”

Залік з дисципліни отримують студенти які відвідали усі передбачені навчальною програмою з дисципліни аудиторні навчальні заняття та при вивченні модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну. Мінімальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента –84.


Курси за вибором ІІ рік


Практичні заняття 30 год. Кредитів ECTS: 3

Самостійна робота: 60 год. Модулів 1

Разом: 90 год.


Перелік курсів за вибором

  1. Європейський стандарт комп’ютерної грамотності
  2. Логіка, формальна логіка
  3. Деонтологія в медицині
  4. Фізичне виховання та здоров’я
  5. Основи патентознавства
  6. Сучасні проблеми біофізики
  7. Іноземна мова (друга)



Третій рік

5 семестр


Мікробіологія, вірусологія та імунологія ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 10 год. Кредитів ECTS: 2

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 30 год. Змістових модулів: 3

Самостійна робота: 20 год.

Разом: 60 год.


Опис програми (Мікробіологія, вірусологія та імунологія - модуль ІІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:
  1. Інтерпретувати біологічні властивості патогенних та непатогенних мікроорганізмів, вірусів та закономірності їх взаємодії з макроорганізмом, з популяцією людини та зовнішнім середовищем.
  2. Визначати методи мікробіологічної і вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хвороб.
  3. Пояснювати будову імунної системи організму людини.
  4. Трактувати основні механізми формування імунної відповіді організму людини.
  5. Визначати основні типи патологічної реакції імунної системи і зв’язок з виникненням найбільш поширених хвороб людини.


Модуль 3. Спеціальна, клінічна та екологічна мікробіологія.


Змістовий модуль 12. Патогенні прокаріоти і еукаріоти.

Конкретні цілі: Інтерпретувати біологічні властивості збудників інфекційних хвороб. Пояснювати патогенні закономірності інфекційних процесів, викликаних патогенними прокаріотами та еукаріотами.Визначати методи мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики інфекцій, викликаних патогенними прокаріотами та еукаріотами.


Змістовий модуль 13. Основи клінічної та екологічної мікробіології.

Конкретні цілі: Інтерпретувати біологічні властивості патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів, та закономірності їх взаємодії з організмом людини і зовнішнім середовищем. Визначати методи мікробіологічної, вірусологічної діагностики, етіотропної терапії та профілактики опортуністичних і внутрішньолікарняних інфекцій.


Змістовий модуль 14. Санітарна мікробіологія та вірусологія.

Конкретні цілі: Трактувати поняття „санітарно-показові мікроорганізми” та роль їх як індикатора при оцінці ступеню контамінації патогенними мікроорганізмами об’єктів зовнішнього середовища: води, грунту та повітря. Аналізувати якісний та кількісний склад мікробів води, грунту, повітря і робити висновки про їх безпечність в епідемічному відношенні. Інтерпретувати санітарно-вірусологічні та бактеріологічні критерії оцінки водних об’єктів, грунту та повітря закритих приміщень.


Оцінювання модуля 3

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 8 балів

«4» - 6 балів

«3» - 3 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 45 балів (15х3=45). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література
  1. Балаклієць Н. І., Циганенко А. Я., Мінухін В. В. Загальна мікробіологія. — Харків, 2002.
  2. Борисов Л. Б. (ред.) – Медицинская микробиология, вирусология и иммунология.— М., МИА, 2004.
  3. Воробьев А. А., Кривошеїн Ю. С., Широбоков В. П. Руководство по медицинской и санитарной микробиологии.— М., 2002.
  4. Гайдаш І. С., Флегонтова В. В. Медична вірусологія.— Луганськ, 2002.
  5. Климнюк С. І, Ситник І. О., Творко М. С., Широбоков В. П. – Практична мікробіологія.-Тернопіль, „Укрмедкнига”, 2004.
  6. Маянский Л. И. Лекции по иммунологии.-ИГМА, Н. Новгород, 2003.
  7. Палій Г. К., Палій В. Г., Мруг В. М. Мікробіологія, вірусологія, імунологія, інфекційні хвороби. Словник / За ред. Г. К. Палія, В. Г. Палій.-Київ: Здоров’я, 2004. 196 с.
  8. Протченко П. З. Загальна мікробіологія, вірусологія та імунологія. Вибрані лекції: Навч. посібник.—Одеса: Одес. мед. ун-т, 2002.-300 с. (Б-ка студента-медика)
  9. Пяткін К. Д., Кривошеїн Ю. С. Мікробіологія.— К., 1992.
  10. Ройт И. Иммунология.—Лондон;Москва, 2000.
  11. Фролов А. Ф., Шевченко Л. Ф., Широбоков В. П. Практическая вирусология. — К., 1989.
  12. Хаитов Р. М., Игнатьева Г. А., Сидорович Н. Г. Иммунология: Учебник.—М., Медицина, 2000.
  13. Широбоков В. П. и др. СПИД – Синдром приобретенного иммунодефицита. — К., 1988.
  14. Hart T., Shears P. Color atlas of medical microbiology.— Mosby-Wolf, 1996.
  15. Fields B. N., Knipe D.M. Field’s virology.— N-Y, Raven Press, 1990.
  16. Johnson A. G., et al. Microbiology and immunology.— Baltimore, W-W, 1989.
  17. Schaechter M. et al. Mechanisms of Microbial Diseases.— Baltimore, W-W, 1993.
  18. Barom S. (ed.). Medical microbiology.-Galveston, Texas,. 1996.
  19. Atlas R. M. Principles of microbiology.-McGraw-Hill, Boston, Massachusetts, 2001.



Патоморфологія ІІІ рік/ 5 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3,1

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 38 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 36 год.

Разом: 94 год.


Опис програми (Патоморфологія – модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:
  1. Аналізувати струкрурно-функціональні взаємозв’язки і послідовність стадій загальнопатологічних процесів.
  2. Інтерпретувати патологію клітини та обгрунтовувати клініко-морфологічні характеристики загальнопатологічних процесів, обумовлюють прояви хвороб.
  3. Трактувати етіологію, патогенез та морфологічні зміни на різних етапах розвитку хвороби, структурні основи видужання, ускладнень та наслідків хвороб.


Модуль 1. Загальні патологічні процеси.


Змістовий модуль 1. Вступ. Морфологія ушкодження та загибелі клітин і тканин.

Конкретні цілі: Визначати місце патоморфології як науки, галузі практичної медицини і учбового предмету. Засвоїти методи дослідження патоморфології. Аналізувати етапи становлення патоморфології та внесок вітчизняних вчених в розвиток світової патоморфології. Інтерпретувати морфологію стереотипних та специфічних ушкоджень клітинних органел та пояснювати клітинно-матриксні взаємодії. Пояснювати клітинні та позаклітинні механізми трофіки та причини їх ушкоджень. Пояснювати морфологію оборотного і необоротнього ушкодження клітин і тканин. Інтерпретувати морфологію внутрішньоклітинного, позаклітинного накопичення білків, вуглеводів, ліпідів та накопичення ендогенних і екзогенних пігментів та їх наслідки. Інтерпретувати морфологію порушень мінерального обміну, його наслідки. Інтерпретувати морфологію, клініко-морфологічні форми та наслідки некрозу. Пояснювати основи танатології, інтерпретувати смерть та її ознаки.


Змістовий модуль 2. Порушення крово- та лімфоообігу. Запалення.

Конкретні цілі: Пояснювати морфологічні прояви іонно-осмотичного і водного балансу. Пояснювати морфологічні прояви та наслідки розладів кровообігу: артеріального та венозного повнокрів’я, ішемії, кровотечі, стазу, плазморагії, шоку, ембології. Пояснювати морфологічні прояви та наслідки розладів лімфообігу. Аналізувати морфологічні прояви та наслідки геморагічних синдромів. Аналізувати морфологічні прояви та наслідки тромбозу. Аналізувати морфологічні прояви та наслідки синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові.Аналізувати морфологічну характеристику різновидів ексудативного запалення. Аналізувати морфологічні особливості та наслідки проліферативного запалення.


Змістовий модуль 3. Імунопатологічні процеси. Регенерація, процеси адаптації та компенсації.

Конкретні цілі: Аналізувати морфологічні зміни тимуса при його вродженій та набутій патології. Інтерпретувати морфологічні зміни при реакціях гуперчутливості. Пояснювати морфологічні прояви аутоімунних хвороб. Пояснювати морфологічні прояви первинної і вторинної імунної недостатності. Визначати структурні основи фізіологічної адаптації і компенсації. Пояснювати морфогенез, види та морфологічну характеристику регенераторного процесу.


Змістовий модуль 4. Пухлини.

Конкретні цілі: Інтерпретувати сучасні поняття канцерогенезу злоякісних і доброякісних пухлин. Тракувати передпухлинні стани і зміни, їхню сутність, морфологію. Трактувати загальні морфологічні особливості злоякісних і доброякісних пухлин. Трактувати морфогенез та гістогенез пухлин. Пояснювати механізми та шляхи метастазування. Пояснювати найважливіші клініко-морфологічні прояви пухлинного росту. Аналізувати морфологічну характеристику доброякісних та злоякісних пухлин із тканин, що походять з мезенхими. Аналізувати морфологічні особливості пухлин з нервової тканини. Трактувати значення передпухлинних змін при пухлинах з меланінутворюючої тканини, морфологічні особливості невусів та меланоми. Пояснювати особливості пухлинного росту у дітей у порівнянні з дорослими. Інтерпретувати сучасну класифікацію пухлин дитячого віку. Пояснювати морфологічні особливості дизонтогенетичних пухлин. Визначати морфологічні особливості тератом та тератобластом. Визначати морфологічні особливості пухлин з з камбіальних ембріональних тканин та пухлин дитячого віку, що розвиваються по типу пухлин дорослих.


Оцінювання модуля 1

Оцінка за модуль визначається з урахуванням оцінок за поточну навчальну діяльність студента та оцінки за підсумковий модульний контроль.

Поточна навчальна діяльність студента оцінюється за 4-ри бальною шкалою, яка конвертується у бали таким чином:

«5» - 8 балів

«4» - 6 балів

«3» - 4 бали

«2» - 0 балів

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120. Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше ніж 60 балів (15х4=60). Підсумковий модульний контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав не менше 50 балів з 80 балів.


Рекомендована література
  1. Струков А.І., Сєолв В.В. Патлологічна анатомія / Пер. З російської мови 4-го вид. – Х: Факт, 1999.
  2. Патологічна анатомія (Загальнопатологічні процеси)/В.М.Благодаров, П.І.Червяк, К.О.Галахін, Л.О.Стеченко. – К. Генеза, 1997.
  3. Автандилов Г.Г. Основи патологічної практики. – К.1994