Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького інформаційний пакет

Вид материалаДокументы

Содержание


Семінари: - Модулів: 2
Конкретні цілі
Конкретні цілі
Конкретні цілі
Семінари: - Модулів: 1
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   29

Медична хімія І рік/ 1 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 4

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 50 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 50 год.

Разом: 120 год.


Опис програми (Медична хімія – модулі І,ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:
  1. Інтерпретувати основні типи хімічної рівноваги для формування цілісного фізико-хімічного підходу до вивчення процесів життєдіяльності організму
  2. Застосовувати хімічні методи кількісного та якісного аналізу
  3. Класифікувати хімічні властивості та перетворення біонеорганічних речовин в процесі життєдіяльності організму
  4. Трактувати загальні фізико-хімічні закономірності, що лежать в основі процесів життєдіяльності людини


Модуль 1. Кислотно-основні рівноваги та комплексоутворення в біологічних рідинах


Змістовий модуль 1. Хімія біогенних елементів. Комплексоутворення в біологічних рідинах

Конкретні цілі: Трактувати взаємозв’язок між біологічною роллю біогенних s–, p–, d– елементів та формою знаходження їх в організмі; Пояснювати принципи будови комплексних сполук; Інтерпретувати особливості будови комплексних сполук як основи для їх застосування в хелатотерапії..


Змістовий модуль 2. Кислотно-основні рівноваги в біологічних рідинах

Конкретні цілі: Вміти характеризувати кількісний склад розчинів. Вміти готувати розчини із заданим кількісним складом. Аналізувати принципи титриметричних методів дослідження. Аналізувати кількісний вміст в розчині кислот та основ за допомогою методів кислотно-основного титрування. Робити висновки щодо кислотності біологічних рідин на підставі водневого показника. Пояснювати механізм дії буферних систем та їх роль в підтримці кислотно-основної рівноваги в біосистемах. Аналізувати взаємозв’язок між колігативними властивостями та концентрацією розчинів.


Модуль 2. Рівноваги в біологічних системах на межі поділу фаз.


Змістовий модуль 3. Термодинамічні та кінетичні закономірності перебігу процесів та електрокінетичні явища в біологічних системах

Конкретні цілі: Трактувати хімічні та біохімічні процеси з позиції їх теплових ефектів. Вміти використовувати термодинамічні функції для оцінки направленості процесів, пояснювати енергетичне супряження в живих системах. Аналізувати залежність швидкості реакцій від концентрації та температури. Інтерпретувати залежність швидкості реакцій від енергії активації. Аналізувати особливості дії каталізаторів та пояснювати механізм гомогенного та гетерогенного каталізу. Пояснювати механізм дії ферментів та аналізувати залежність швидкості ферментативних процесів від концентрації ферменту та субстрату. Аналізувати хімічну рівновагу та пояснювати її умову з позиції термодинаміки та кінетики. Пояснювати вплив зовнішніх факторів на хімічну рівновагу. Аналізувати умови випадіння та розчинення осадів, пояснювати роль гетерогенних рівноваг за участю солей в загальному гомеостазі організму. Пояснювати механізм утворення електродних потенціалів.

Аналізувати принципи методу потенціометрії та робити висновки щодо його використання в медико-біологічних дослідженнях. Вміти вимірювати окисно-відновні потенціали та прогнозувати напрямок окисно-відновних реакцій.

Змістовий модуль 4. Фізико-хімія поверхневих явищ. Ліофобні та ліофільні дисперсні системи

Конкретні цілі: Робити висновки щодо поверхневої активності речовин на підставі їх будови. Аналізувати особливості будови поверхневого шару адсорбованих молекул поверхневоактивних сполук, пояснювати принципи будови біологічних мембран. Аналізувати рівняння адсорбції та межі їх використання, розрізняти мономолекулярну та полимолекулярну адсорбцію. Інтерпретувати закономірності адсорбції речовин з розчинів на твердій поверхні. Пояснити фізико-хімічні основи методів адсорбційної терапії. Розрізняти вибіркову та іонообмінну адсорбцію електролітів. Інтерпретувати методи хроматографічного аналізу та їх роль в медико-біологічних дослідженнях. Аналізувати принципи методів одержання та очищення колоїдно-дисперсних розчинів. Пояснити фізико-хімічні основи гемодіалізу. Інтерпретувати фізико-хімічні властивості білків, що є структурними компонентами всіх тканин організму. Робити висновки щодо заряду розчинених біополімерів на підставі їх ізоелектричної точки.


Оцінювання модулів 1 та 2

Оцінки, виставлені за традиційною системою, конвертуються в бали:

“5” конвертується в 13 балів;

“4” – в 9 балів;

“3” – в 5 балів;

“2” – в 0 балів.

Мінімальна кількість балів, з якою студент допускається до складання підсумкового контролю модуля –45.

Підсумковий контроль зараховується студенту, якщо він набрав при виконанні підсумкового контролю не менше 50 балів.


Рекомендована література
  1. Ю.А. Ершов, В.А. Попков, А.С. Берлянд, А.З. Книжник. Общая химия. Биофизическая химия. Химия биогенных элементов. – М. Высшая школа, 2000, – 560с.
  2. Зеленин К.Н. Химия. –Санкт-Петербург: “Специальная Литература”, 1997. -688с.
  3. Мороз А.С., Ковальова А.Г. Фізична та колоїдна хімія. – Львів: “Світ”, 1994. – 279с
  4. Левітін Є.Я., Бризицька А.М., Клюєва Р.Г. Загальна та неорганічна хімія. – Вінниця: Нова книга, 2003. –464с.
  5. Глинка Н.Л. Общая химия. - Ленинград: химия, 1984. – 702с.
  6. Равич-Щербо М.И., Новиков В.В. Физическая и коллоидная химия. – М. “Высшая школа”, 1975. – 256с.
  7. Садовничая Л.П., Хухрянский В.Г., Цыганенко А.Я. Биофизическая химия. – Киев: “Вища школа”, 1986. – 272с.
  8. Селезнев К.А. Аналитическая химия. – М., 1973.



Медична і біологічна фізика І рік/ 1 семестр


Лекції: 18 год. Кредитів ECTS: 3,1

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 44 год. Змістових модулів: 5

Самостійна робота: 32 год.

Разом: 94 год.


Опис програми (Медична і біологічна фізика – модулі І,ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:
  1. Пояснювати фізичні основи та біофізичні механізми дії зовнішніх факторів (полів) на системи організму людини.
  2. Пояснювати фізичні основи діагностичних і фізіотерапевтичних (лікувальних) методів, що застосовуються у медичній апаратурі.
  3. Трактувати загальні фізичні та біофізичні закономірності, що лежать в основі життєдіяльності людини.


Модуль 1. Математична обробка медикобіологічних даних


Змістовий модуль 1. Основи математичного аналізу

Конкретні цілі: Трактувати поняття диференціалу, часткових похідних, повного диференціалу; Застосовувати диференціали у наближених обчисленнях; Пояснювати математичні основи методів інтегрування невизначених та визначених інтегралів; Трактувати поняття диференційних рівнянь; Пояснювати методи розв’язку диференційних рівнянь 1го та 2го порядку; Застосовувати теорію диференціальних рівнянь для моделювавння медико-біологічних процесів.


Змістовий модуль 2. Основи теорії ймовірності та математичної статистики

Конкретні цілі: Трактувати поняття ймовірності випадкової події; Застосовувати теореми додавання та множення ймовірностей для розв’язування задач; Трактувати поняття математичного очікування, дисперсії та середнього квадратичного відхилення; Застосовувати закони розподілу випадкових величин; Інтерпретувати кореляційний зв’язок між випадковими величинами; Аналізувати взаємозв’язки між результативними ознаками організму за допомогою коефіцієнта кореляції.


Оцінювання модуля 1

Оцінка “5” конвертується в 22 бали;

“4” - в 14 балів;

“3” - в 7 балів;

“2” - в 0 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля 1 і з якою він допускається до складання підсумкового контролю модуля 1 становить 35 балів.

Підсумковий контроль зараховується студенту, якщо він набрав при виконанні підсумкового контролю не менше 50 балів.


Модуль 2. Основи біофізики


Змістовий модуль 3. Основи біомеханіки, біоакустики, біореології та гемодинаміки.

Конкретні цілі: Класифікувати механічні коливання і хвилі; Трактувати основні фізичні поняття та закони біомеханіки, біоакустики, біореології та гемодинаміки. Пояснювати фізичні основи аудіометрії як методу дослідження слуху; Демонструвати навички роботи з аудиометром; Трактувати біофізичні механізми дії ультразвуку та інфразвуку на організм людини та пояснювати механізми, що лежать в основі використання ультразвуку в медицині; Трактувати механічні моделі в’язко-пружніх властивостей біологічних тканин; Визначати модуль Юнга біологічних тканин; Пояснювати явища поверхневого натягу та в’язкості рідин; Трактувати газову емболію як фізичне явище; Демонструвати навички вимірювання коефіцієнтів поверхневого натягу і в’язкості рідин; Пояснювати фізичні основи методів вимірювання в’язкості крові та методів вимірювання тиску крові і швидкості кровообігу.


Змістовий модуль 4. Термодинаміка відкритих біологічних систем. Елементи молекулярної біофізики.

Конкретні цілі: Трактувати основні положення термодинаміки відкритих біологічних систем; Застосовувати термодинамічний метод вивчення медико-біологічних систем; Аналізувати міжмолекулярні взаємодії в біополімерах; Трактувати процеси впорядкування у фізичних, хімічних і медико-біологічних системах; Пояснювати значення термодинаміки і синергетики; Пояснювати фізичні та біофізичні характеристики ока людини та механізми фоторецепції.


Змістовий модуль 5. Біофізики мембранних процесів.

Конкретні цілі: Аналізувати структурні елементи біологічних мембран їх фізичні та динамчні властивості; Пояснювати механізми пасивного та активного транспорту речовин крізь мембранні структури клітин; Трактувати рівняння Фіка, коефіцієнт проникності мембрани, швидкість дифузії, рівняння Нернста-Планка, електрохімічний потенціал, рівняння Теорелла. Аналізувати молекулярну організацію активного транспорту на прикладі роботи Nа+-К насосу. Пояснювати іонну природу мембранного потенціалу спокою (рівноважний потенціал Нернста, дифузійний потенціал, потенціал Доннана, стаціонарний потенціал Гольдмана-Ходжкіна-Катца); Трактувати механізм виникнення потенціалу дії, швидкість та особливості його поширення в аксонах.


Оцінювання модуля 2

Оцінки, виставлені за традиційною системою, конвертуються в бали:

“5” конвертується в 14 балів;

“4” - в 9 балів;

“3” - в 4 бали;

“2” - в 0 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля 2 і з якою він допускається до складання підсумкового контролю модуля 2 становить 32 бали.


Рекомендована література

1. Медична і біологічна фізика / За ред. О.В.Чалого, 2-е видання - К. : Книга-плюс,

2005.

2. Медична і біологічна фізика / За ред. О.В.Чалого. т.1 - К. : Віпол, 1999;

т.2 - К. : Віпол, 2001.

3. Медична і біологічна фізика (практикум) / за ред. О.В.Чалого. – К.: Книгаплюс, 2003.

4. Свердан П.Л. Вища математика: Аналіз інформації у математиці та медицині. – Львів, Світ, 1998.

5. Чалий О.В., Стучинська Н.В., Меленевська А.В. Вища математика. – К.: Техніка, 2001.

6. Костюк П.Г., Зима В.Л., Магура І.С., Мірошниченко М.С., Шуба М.Ф. Біофізика.

- К.: Обереги, 2001.

7. Тиманюк В.А., Животова Е.Н. Биофизика. – Харьков, Изд-во НФАУ, 2003.

8. Зима В.Л. Біофізика. Збірник задач.  К.: Вища шк., 2001.

9. Русяев В.Ф., Мищенко С.В., Пронина Н.В. Медицинская физика (сборник

вопросов и задач). – Полтава, АСМИ, 2001.


Медична біологія І рік/ 1 семестр


Лекції: 20 год. Кредитів ECTS: 3

Семінари: - Модулів: 2

Практичні заняття: 44 год. Змістових модулів: 4

Самостійна робота: 26 год.

Разом: 90 год.


Опис програми (Медична біологія – модулі І,ІІ)


Кінцеві цілі дисципліни:
  1. Визначати біологічну сутність і механізми розвитку хвороб, які виникають внаслідок антропогенних змін у навколишньому середовищі.
  2. Визначати прояви дії загальнобіологічних законів у ході онтогенезу людини.
  3. Пояснювати закономірності проявів життєдіяльності людського організму на молекулярно-біологічному та клітинному рівнях.
  4. Пояснювати сутність та механізми прояву у фенотипі спадкових хвороб людини.
  5. Робити попередній висновок щодо наявності паразитарних інвазій людини та визначати заходи профілактики захворювань.

Модуль 1. Біологічні особливості життєдіяльності людини

Змістовий модуль 1. Молекулярно-клітинний рівень організації життя

Конкретні цілі: Трактувати поняття суті життя на сучасному рівні та визначити місце людини в системі живої природи. Класифікувати біологічні системи та рівні організації живого. Інтерпретувати значення процесів, що відбуваються на молекулярно-генетичному та клітинному рівні організа­ції життя для розуміння патогенезу спадкових, соматичних, онкологічних, інфекцій­но-запальних й інших хвороб людини. Засвоїти морфофізіологічні властивості клітини та трактувати значення порушення основних принципів її функціонування у виникненні патологічних процесів у людини. Трактувати сучасні об'єктивні та суб'єктивні методи вивчення каріотипу людини та принципи класифікації її хромосом. Засвоїти молекулярні механізми реалізації генетичної інформації в клітині, а також її регуляцію в про- та еукаріотів. Аналізувати зміни клітин та їх структур під час життєвого циклу та значення порушення мітозу. Пояснити механізми перебігу мейозу І та мейозу ІІ, їх біологічне значення. Трактувати значення сучасного методу культури клітин для біології та медицини.


Оцінювання модуля 1

Оцінки, виставлені за традиційною системою, конвертуються в бали:

“5” конвертується в 15 балів;

“4” - в 10 балів;

“3” - в 5 балів;

“2” - в 0 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля 1 і з якою він допускається до складання підсумкового контролю модуля 1 становить 40 балів.

Підсумковий контроль зараховується студенту, якщо він набрав при виконанні підсумкового контролю не менше 50 балів.


Модуль 2. Організмовий рівень організації життя.Основи генетики людини


Змістовий модуль 2. Закономірності спадковості та мінливості

Конкретні цілі: Сформулювати значення медичної генетики. Визначити тип успадкування менделюючих ознак людини. Проілюструвати успадкування груп крові людини за антигенною системою АВ0 як прояв множинного алелізму. Диференціювати види взаємодії неалельних генів, прояв ознак при різноманітних типах успадкування. Застосувати знання хромосомної теорії спадковості для визначення прояву в нащадків як аутосомних, так і зчеплених зі статтю хвороб. Інтерпретувати механізм генетичного визначення статі як менделюючої ознаки людини. Пояснити значення процесів, що відбуваються на організмовому рівні організації життя для розуміння механізмів виникнення природжених вад розвитку, а також соматичних, інфекційних й інших хвороб людини. Класифікувати форми мінливості як фундаментальної властивості живої матерії. Пояснити значення мутацій і мутагенних факторів (мутагенів) різної природи у виникненні хромосомних і моногенних хвороб людини. Співвідносити вплив мутагенних, канцерогенних і тератогенних речовин зі станом здоров'я визначеного контингенту осіб.


Змістовий модуль 3. Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби

Конкретні цілі: Проводити генеалогічний аналіз родоводів сім'ї зі спадковими хворобами. Визначити частку спадковості та довкілля в прояві патологічних ознак людини за допомогою близнюкового методу. Класифікувати хромосомні хвороби людини залежно від типу та видів мута­цій, внаслідок котрих вони виникли. Проаналізувати каріотип хворого та встановити діагноз хромосомної хвороби (каріотипування, визначення X- та Y-статевого хроматину). Інтерпретувати досягнення генної та клітинної терапії спадкових хвороб; Пояснити значення проблеми генетичного вантажу в людини. Застосувати знання суті закону генетичної рівноваги генів і генотипів у популяціях для визначення їх генетичної структури.


Змістовий модуль 4. Біологія індивідуального розвитку

Конкретні цілі: Трактувати особливості репродукції людини в зв'язку з її біосоціальною суттю. Пояснити механізм гаметогенезу та інтерпретувати характерні відмінні риси ово- та сперматогенезу. Визначити особливості ембріонального розвитку людини та пояснити значення генетичного контролю розвитку організму людини. Співвідносити критичні періоди ембріогенезу людини з її природженими вадами розвитку тератогенного походження. Трактувати значення проблеми диференціювання на молекулярно-генетичному, клітинному та тканинному рівнях організації живого. Застосувати біогенетичний закон у його подальшому трактуванні для визначення онтофілогенетично зумовлених природжених вад розвитку людини. Трактувати особливості постнатального періоду індивідуального розвитку людини в зв'язку з її біосоціальною суттю. Інтерпретувати сучасні теорії та механізми старіння, а також проблеми довголіття людини. Визначити види регенерації й її шляхи, особливості та значення регенеративних процесів у людини в системі її гомеостазу. Класифікувати види трансплантації тканин у людини та співвідносити процес трансплантації в людини з системою її імунітету. Співвідносити види пухлин людини залежно від типів пухлинного росту.


Оцінювання модуля 2

Оцінки, виставлені за традиційною системою, конвертуються в бали:

“5” конвертується в 9 балів;

“4” - в 6 балів;

“3” - в 3 бали;

“2” - в 0 балів.

Мінімальна кількість балів, яку повинен набрати студент при вивченні модуля 2 і з якою він допускається до складання підсумкового контролю модуля 2 становить 36 балів.

Підсумковий контроль зараховується студенту, якщо він набрав при виконанні підсумкового контролю не менше 50 балів.


Рекомендована література
  1. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 656 с.; іл.
  2. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001 (1997). – 432 (448) с. (книга І); 334 (340) с. (книга ІІ); ил.
  3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів (Переклад з російської мови к.біол.н. В.О.Мотузного). – К.: Вища школа, Головне видавництво, 1992. – 422 с.; іл.
  4. Пішак В.П., Захарчук О.І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.; іл.
  5. Пішак В.П., Мещишин І.Ф., Пішак О.В. Основи медичної генетики: Підручник. – Чернівці, 2000. – 248 с.; іл.
  6. Ковальчук Л.Є., Телюк П.М., Шутак В.І. Паразитологія людини: Навчальний посібник. – Івано-Франківськ: Лілея, 2004.; іл.
  7. Кулікова Н.А., Ковальчук Л.Є. Медична генетика: Підручник. – Тернопіль: Укрмед­книга, 2004. – 173 с.; іл.
  8. Збірник завдань для підготовки до ліцензійного тестового екзамену з природничо-наукових дисциплін “Крок-1. Загальна лікарська підготовка” / Кол. авт.; За ред. проф. В.Ф.Москаленка, проф. О.П.Волосовця, проф. І.Є.Бу­лах, проф. О.П.Яворського, проф. О.В.Романенка, доц. Л.І.Остапюк. – К.: Медицина, 2004. – 368 с.; С. 9-41.
  9. Медична паразитологія. Атлас: Навчальний посібник для студентов медицинских специальностей ВУЗов (російською мовою) / Кол. авт.; За ред. проф. Ю.І.Бажори – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. – 110 с.; іл.
  10. Основи медичної паразитології: Навчальний посібник до практичних занять для студентів І курсу (російською мовою) / Кол. авт.; За ред. проф. Ю.І.Бажори – Одеса: Одес. держ. мед. ун-т, 2001. – 176 с.; іл.
  11. Яригін В.М., Корольов Б.І. Вибрані лекції з медичної біології. – К.: Вища шк., 1993.
  12. Збірник задач і вправ із біології: Навчальний посібник / Кол. авт.; За заг. ред. проф. А.Д.Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – 391 с.; іл.



Латинська мова та медична термінологія - І рік/ 1 семестр


Лекції: - Кредитів ECTS: 2

Семінари: - Модулів: 1

Практичні заняття: 36 год. Змістових модулів: 3

Самостійна робота: 24 год.

Разом: 60 год.


Опис програми (Латинська мова та медична термінологія – модуль І)


Кінцеві цілі дисципліни:

Використовувати греко-латинські медичні терміни в практичній діяльності фахівця


Модуль 1. Лексико – фонетичне і граматико – синтаксичне забезпечення теми “Фонетика. Структура анатомо – гістологічного терміну”.


Змістовий модуль 1. Фонетика. Структура анатомо – гістологічних термінів.

Конкретні цілі: Засвоїти латинський алфавіт і особливості читання. Навчити користуватись латино – українським словником. Навчити відбирати лексичний матеріал для моделювання термінів. Навчити відбирати граматичний матеріал для моделювання термінів з різними типами означень.

Змістовий модуль 2. Системне вивчення іменників і прикметників як засіб побудови анатомо – гістологічних термінів.

Конкретні цілі: засвоїти парадигми іменників і прикметників І –ІІ відміни. Робити двосторонній переклад виразів з іменниками і прикметниками в різних відмінках однини і множини. Засвоїти сталі вирази. Моделювати анатомо – гістологічні терміни з іменниками і прикметниками І – ІІ відміни. Засвоїти греко – латинські еквіваленти іменників і прикметників І –ІІ відміни.


Змістовий модуль 3. Системне вивчення іменників ІІІ відміни.

Конкретні цілі: засвоїти парадигму іменників і прикметників ІІІ, ІV,V відміни. Робити двосторонній переклад з іменниками і прикметниками ІІІ відміни в різних відмінках однини і множини. Моделювати анатомо – гістологічні терміни з іменниками ІІІ, ІV,V відміни з прикметниками І – ІІ групи та прикметниками в ступенях порівняння.


Оцінювання модуля 1

Оцінки, виставлені за традиційною системою, конвертуються в бали:

“5” – 7 балів,

“4” – 5 балів,

“3” – 3 бали,

“2” – 0 балів.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 51 бала. Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


Рекомендована література
  1. М.М.Закалюжний, Г.Б. Паласюк “Латинська мова і основи медичної термінології” Тернопіль “Укрмедкнига” 2004 – 224 с.
  2. Козовик І.Я., Шипайло Л.Д. “Латинська мова” підручник 2–ге видання К. Вища школа 1993 – 248 с.
  3. “Латинский язык и основа медицинской терминологии” Учебник для студентов мед. инст. под ред. М.Н. Чернявского Минск, 1999 – 360 с.
  4. Романова Н.В. “Загальна та неорганічна хімія” підручник для студентів вищ. навч. закл. К. - : Ірпінь ВТФ Перун 1998 – 480 с.
  5. Машковский М.Д. Лекарственные средства в 2 – х томах М. Медицина 1986.
  6. “Міжнародна анатомічна номенклатура” Український стандарт К. “Здоров’я” 2001 – 225 с.
  7. Роберт Грейвс. Мифы древней Греции. Под ред. А.А. Тахо – Годи Москва “Прогресс”
  8. Рене Менар. Мифология. Минск – Москва. Харвест АСТ 2000.