Кодекс україни про надра
| Вид материала | Кодекс |
- "земельне право україни", 1354.1kb.
- О регулювання Діючий в Україні Кодекс про надра був затверджений Верховною Радою України, 89.42kb.
- Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 "Про місцеві податки, 160.52kb.
- Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
- Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р. //Приложение к Информационному бюллетеню, 558.69kb.
- Правове регулювання відносин власності”, 165.01kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести до кодекс, 29.75kb.
- Р І шенн я 2012 року № Про затвердження зв іту про виконання районного бюджету Буського, 9.45kb.
- Р І шення від 28. 12. 2011 №283-17/vi м. Дніпродзержинськ Про міський бюджет на 2012, 3270.97kb.
- Постанова Пленуму Верховного Сукду України №1 від 26 квітня 2002р. "Про судову практику, 951.43kb.
Проект
КОДЕКС УКРАЇНИ ПРО НАДРА
Розділ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Глава 1. ОСНОВНІ ЗАСАДИ
Стаття 1. Поняття про надра
Надра — частина земної кори, що розташована нижче поверхні Землі, дна водних об’єктів і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення і промислового використання.
Надра є національним багатством, корисні копалини яких забезпечують задоволення потреб національної економіки Українського народу у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва.
Корисні копалини — природні мінеральні утворення органічного і неорганічного походження у надрах, а також техногенні мінеральні утворення в місцях видалення відходів виробництва та втрат продуктів переробки мінеральної сировини, які можуть бути використані у сфері матеріального виробництва і споживання безпосередньо або після переробки.
Мінеральна сировина — це корисні копалини (природні мінерали, вуглеводні, підземні води та інші корисні компоненти), видобуті і перероблені на товарну продукцію гірничого виробництва.
Для видобування корисних копалин на ділянках надр застосовують гірничодобувні об’єкти: кар’єр, комплекс підземних гірничих виробок шахти, рудника, промислу, свердловини, які забезпечують вилучення з надр корисних копалин і їх доставку на поверхню Землі за допомогою відповідних технічних засобів.
Стаття 2. Державний фонд надр
Державний фонд надр складається з ділянок, що розташовані в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони і використовуються для:
видобування корисних копалин;
цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
визначення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення.
ділянки надр, корисні копалини яких геологічно вивчені (розвідані), але не залучені до використання;
ділянки надр, які геологічно не вивчені ( не розвідані).
Стаття 3. Державний фонд родовищ корисних копалин
Невід’ємною частиною Державного фонду надр є Державний фонд родовищ корисних копалин.
До Державного фонду родовищ корисних копалин належать усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з підрахованими і оціненими запасами.
Родовище корисних копалин — природне накопичення корисних копалин чи компонентів, підготовлених (придатних) для використання у суспільному виробництві.
Техногенні родовища — це накопичення відходів видобутку, збагачення та переробки мінеральної сировини, що має промислове значення. Техногенні родовища можуть утворюватись також внаслідок втрат під час зберігання, транспортування і використання продуктів переробки мінеральної сировини.
Запаси корисних копалин родовищ, у тому числі техногенних, затверджуються Державною комісією по запасах корисних копалин, а всі попередньо оцінені корисні копалини родовищ становлять резерв Державного фонду родовищ корисних копалин.
Стаття 4. Види корисних копалин
Корисні копалини поділяються за:
своїм призначенням — на корисні копалини загальнодержавного та місцевого значення;
ступенем вивчення — на оцінені, попередньо оцінені та передбачувані.
Віднесення корисних копалин до загальнодержавних, у тому числі стратегічно важливих, та місцевого значення (загальнопоширених) здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Оцінені корисні копалини, загальні обсяги яких виявлені та підраховані за даними геологічного вивчення у місцях їх залягання, становлять їх запаси.
Попередньо оцінені корисні копалини, обсяги яких можливі для видобутку і переробки за сучасного техніко-економічного рівня, становлять їх ресурси.
Передбачувані корисні копалини, обсяги яких прогнозуються на основі загальних геологічних перспектив, є базою для обґрунтування доцільності інвестування пошукових робіт.
Глава 2. Законодавство про надра
Стаття 5. Акти законодавства про надра
Основним актом законодавства, який регулює відносини у сфері використання надр на підставі Конституції України, є цей Кодекс.
Актами законодавства про надра є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу, підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють відносини у цій сфері.
Дія актів законодавства про надра поширюється на всю територію України, включаючи континентальний шельф і виключну (морську) економічну зону.
Стаття 6. Завдання законодавства про надра
Завданням законодавства про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб національної економіки у мінеральній сировині та задоволення інших потреб суспільного виробництва, гарантування під час користування надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також забезпечення захисту прав і законних інтересів учасників гірничих відносин.
Стаття 7. Особливості регулювання відносин у сфері використання та охорони надр
Регулювання відносин у сфері використання та охорони надр, провадження гірничодобувної діяльності на окремих родовищах корисних копалин вирішуються з урахуванням положень відповідних законів України, зокрема:
щодо вуглеводневих об’єктів — Законом України “Про нафту і газ”;
щодо підземних водних об’єктів, віднесених до категорії лікувальних, — Законом України “Про курорти”;
щодо гірничодобувних об’єктів — Гірничим законом України.
Регулювання відносин, що виникають у процесі використання земель, лісів, вод, атмосферного повітря, охорони навколишнього природного середовища, здійснюється законодавством про землю, ліси, води, атмосферне повітря, охорону навколишнього природного середовища, якщо воно не суперечить цьому Кодексу.
Регулювання відносин, що виникають з ліцензування господарської діяльності у сфері використання надр, яка провадиться з метою пошуку (розвідки) корисних копалин та видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин, відповідно до Закону України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності”.
Розділ II. РОЛЬ ДЕРЖАВИ
У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАДР
Глава 3. Державна політика
у сфері використання та охорони надр
Стаття 8. Зміст державної політики у сфері використання та охорони надр
Державна політика у сфері використання та охорони надр спрямована на забезпечення державного регулювання та управління у цій сфері, визначення режиму права власності та права користування ділянками надр, ведення обліку гірничих об’єктів, відтворення мінерально-сировинної бази, забезпечення раціонального використання корисних копалин, безпечного проведення гірничих робіт, збереження та охорони надр і навколишнього природного середовища.
Стаття 9. Основні принципи державної політики у сфері використання та охорони надр
Основними принципами державної політики у сфері використання та охорони надр є:
визначення державних пріоритетів розвитку мінерально-сировинної бази;
забезпечення раціонального використання та охорони надр;
створення рівних умов для всіх категорій користувачів надр незалежно від форми власності;
науково обґрунтоване узгодження економічних та соціальних інтересів суспільства щодо використання надр з метою забезпечення його сталого розвитку;
забезпечення дотримання вимог екологічної безпеки під час видобування корисних копалин та проведення інших гірничих робіт;
розмежування функцій державного контролю і нагляду у цій сфері;
безпека життя та здоров’я людини, майна та навколишнього природного середовища під час робіт, пов’язаних з використанням надр.
Глава 4. Державне регулювання
у сфері використання та охорони надр
Стаття 10. Основні завдання державного регулювання у сфері використання та охорони надр
Основними завданнями державного регулювання у сфері використання та охорони надр є:
визначення основних напрямів державної політики у цій сфері;
визначення повноважень органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування у цій сфері;
організація та координація робіт з відтворення мінерально-сировинної бази та реабілітації гірничодобувних регіонів;
встановлення порядку і правил видобування корисних копалин та використання інших ресурсів надр;
визначення заходів з раціонального використання та охорони надр;
здійснення державного контролю у цій сфері;
здійснення державного нагляду за геологічним вивченням, охороною надр, переробкою корисних копалин та безпечним веденням робіт під час користування надрами.
Стаття 11. Органи державного регулювання і управління у сфері використання та охорони надр
Державне регулювання і управління у сфері використання та охорони надр здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду, їх територіальні органи, а також місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування.
Стаття 12. Повноваження Верховної Ради України у сфері використання та охорони надр
Верховна Рада України у сфері використання та охорони надр:
визначає засади державної політики;
здійснює законодавче регулювання відносин у цій сфері;
затверджує загальнодержавні програми;
встановлює розміри платежів та зборів за користування надрами та порядок їх справляння;
вирішує інші питання у цій сфері відповідно до Конституції України.
Стаття 13. Повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад у сфері використання та охорони надр
Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради у сфері використання та охорони надр на їх території:
приймають рішення про оголошення геологічних об’єктів місцевого значення, що становлять наукову або культурну цінність, об’єктами природно-заповідного фонду;
затверджують та беруть участь у виконанні регіональних програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;
погоджують загальнодержавні програми розвитку мінерально-сировинної бази, беруть участь у їх виконанні;
надають гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення;
погоджують клопотання про надання надр у користування з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин, а також для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
вирішують інші питання у цій сфері відповідно до закону.
Стаття 14. Повноваження сільських, селищних і міських рад у сфері використання та охорони надр
Сільська, селищна, міська (крім міст Києва та Севастополя) ради у сфері використання та охорони надр на їх території:
здійснюють контроль за використанням та охороною надр у межах їх території;
погоджують клопотання про надання у користування ділянок надр, які містять корисні копалини місцевого значення;
вирішують інші питання у цій сфері відповідно до закону.
Стаття 15. Повноваження Кабінету Міністрів України у сфері використання та охорони надр
Кабінет Міністрів України у сфері використання та охорони надр:
забезпечує розроблення і виконання загальнодержавних програм у цій сфері;
визначає перелік корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення;
визначає порядок використання коштів державного бюджету на фінансування заходів з ліквідації гірничодобувних об’єктів та екологічних наслідків, пов’язаних з їх функціонуванням;
вирішує інші питання у цій сфері відповідно до закону.
Стаття 16. Повноваження центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр
Центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр:
забезпечує в межах своїх повноважень раціональне використання надр;
розробляє прогноз розвитку галузі, а також програми у сфері геологічного вивчення надр, забезпечує їх виконання відповідно до своєї компетенції;
проводить державний моніторинг мінерально-сировинної бази;
забезпечує нарощування мінерально-сировинної бази як основи розвитку видобувних та переробних галузей економіки;
здійснює державне нормування у сфері геологічного вивчення надр;
виконує функції державного замовника з приросту запасів корисних копалин та головного розпорядника коштів державного бюджету, спрямованих на геологічне вивчення надр;
бере участь у підготовці проектів нормативно-правових актів у сфері використання та охорони надр;
здійснює державну реєстрацію робіт з геологічного вивчення надр;
визначає розмір збитків, заподіяних внаслідок господарської діяльності у цій сфері;
організовує проведення державної експертизи програм, планів та проектів геологічного вивчення надр;
проводить державну експертизу розвіданих (оцінених) запасів та ресурсів корисних копалин;
веде державний облік родовищ, запасів і проявів корисних копалин;
здійснює державний геологічний контроль;
надає спеціальні дозволи на користування надрами з метою геологічного вивчення території України, видобування корисних копалин та користування надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин та приймає рішення щодо зупинення дії цих спеціальних дозволів або їх анулювання;
надає відповідно до законодавства ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності у сфері використання надр та приймає рішення щодо їх анулювання;
забезпечує функціонування єдиної інформаційної системи користування надрами;
вирішує інші питання у сфері використання та охорони надр відповідно до закону.
Стаття 17. Повноваження центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду
Центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду:
здійснює державний гірничий нагляд;
бере участь у розробленні прогнозів розвитку галузі, а також програм у сфері використання та охорони надр, забезпечує їх виконання;
погоджує надання спеціального дозволу на користування надрами з метою дослідно-промислової розробки корисних копалин, видобування корисних копалин та користування надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
бере участь у підготовці проектів нормативно-правових актів у сфері використання та охорони надр;
надає гірничі відводи на ділянки надр для видобування корисних копалин загальнодержавного значення та використання ділянок надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
організовує проведення державної експертизи проектів з видобування корисних копалин в межах ділянок надр їх поширення та/або використання ділянок надр не пов’язаної з видобуванням корисних копалин;
веде державний облік ділянок надр, що надані у користування для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
вирішує інші питання у сфері використання та охорони надр відповідно до закону.
Стаття 18. Повноваження місцевих державних адміністрацій у сфері використання та охорони надр
Місцеві державні адміністрації у сфері використання та охорони надр в межах своїх повноважень:
розробляють і забезпечують виконання місцевих програм розвитку мінерально-сировинної бази, раціонального використання та охорони надр;
забезпечують раціональне використання та охорону надр;
погоджують проекти загальнодержавних програм розвитку мінерально-сировинної бази, беруть участь у їх виконанні;
здійснюють державний контроль за дотриманням користувачами надр стандартів, норм і правил у сфері використання та охорони надр;
вирішують інші питання у сфері використання та охорони надр відповідно до закону.
Глава 5. Державний облік надр
Стаття 19. Державний облік родовищ, запасів та проявів корисних копалин
Родовища, у тому числі техногенні, запаси і прояви корисних копалин підлягають обліку у державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин та державному балансі запасів корисних копалин.
Державний облік родовищ, запасів та проявів корисних копалин ведеться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 20. Державний облік ділянок надр, наданих у користування для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Ділянки надр, надані у користування для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для будівництва та експлуатації підземних споруд, підлягають державному обліку в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду.
Стаття 21. Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин складається з метою єдиного систематизованого зведення інформації про всі родовища корисних копалин, техногенні родовища, рудопрояви, точки мінералізації, перспективні ділянки, рекомендовані для геологічного вивчення, а також порожнин надр, які використовується з господарською, науковою, освітньою та іншою метою.
Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кожне родовище корисних копалин або ділянку надр, а саме про:
кількість і якість корисних копалин (основних і таких, що разом з ними залягають);
корисні компоненти, що містяться у корисних копалинах;
гірничотехнічні, гідрогеологічні, екологічні та інші умови видобування корисних копалин в межах ділянок надр, що надані у користування;
результати геологічного вивчення ділянки надр у формі висновків геолого-економічної оцінки запасів родовищ корисних копалин.
Ведення державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин здійснює центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 22. Державний кадастр техногенних родовищ
До державного кадастру техногенних родовищ вноситься кожне техногенне родовище, запаси якого оцінено Державною комісією України по запасах корисних копалин, згідно з розробленою класифікацією техногенних родовищ.
Державний кадастр техногенних родовищ містить відомості про:
просторове місцезнаходження родовища;
обсяг (площу) родовища;
кількість і якість корисних копалин;
вміст корисних компонентів і характер їх розподілу (концентрації) у родовищі;
ступінь вивченості родовища і достовірності одержаних даних; гірничотехнічні, гідрогеологічні, економічні та інші умови розробки родовища; висновок геолого-економічної оцінки родовища; інші характеристики і параметри родовища.
Класифікація техногенних родовищ та ведення їх державного кадастру здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 23. Державний кадастр порожнин надр
Державний кадастр порожнин надр містить відомості про кожну порожнину надр, а саме про:
обсяг і форму (конфігурацію) порожнини;
можливості розміщення в порожнинах виробничих, господарських та інших об’єктів і речовин, здійснення технологічних та інших процесів;
здатність порожнини зберігати у часі початкову форму і обсяг;
екологічні, геологічні, гірничотехнічні, гідрогеологічні та інші умови експлуатації порожнин.
Державний кадастр порожнин надр ведуть центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.
Стаття 24. Державний баланс запасів корисних копалин
Державний баланс запасів корисних копалин містить відомості про кількість, якість запасів та ресурсів корисних копалин, рівень вивчення кожного виду корисних копалин, родовищ, у тому числі техногенних, або ділянок надр, що мають промислове значення, їх розміщення, рівень освоєння, обсяги використання, втрати і забезпеченість потреб промисловості у розвіданих запасах корисних копалин, а також зміну їх стану за звітний рік в результаті погашення, переоцінки, списання або приросту за даними геологорозвідувальних робіт.
Взяття запасів корисних копалин на державний баланс і списання з державного балансу проводиться у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 25. Державна експертиза розвіданих (оцінених) запасів корисних копалин
Державна експертиза розвіданих (оцінених) запасів корисних копалин проводиться з метою державної оцінки запасів корисних копалин, що включає:
встановлення кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості і кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища;
визначення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання та рівня підготовки до видобування корисних копалин в межах ділянки надр (промислового освоєння) на підставі єдиних науково-методичних критеріїв;
створення умов для найбільш повного, економічно раціонального та комплексного використання запасів корисних копалин і дотримання вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;
визначення економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що утворюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва.
Об’єктами державної експертизи є матеріали розвідки та дорозвідки родовищ корисних копалин, у тому числі:
техніко-економічне обґрунтування кондицій на мінеральну сировину,
геолого-економічне обґрунтування доцільності промислової розробки родовища корисних копалин.
Повторна державна експертиза розвіданих (оцінених) запасів родовищ корисних копалин проводиться у разі перегляду вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки, що призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків, але не рідше одного разу в 15 років.
Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній державній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових робіт з пошуку (розвідки) корисних копалин обсяги сумарних розвіданих запасів зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими Державною комісією України по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ і перевищують нормативи, встановлені законодавством, але не рідше одного разу в 10 років.
Державна експертиза запасів корисних копалин проводиться за рахунок замовників Державною комісією України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 26. Затвердження запасів корисних копалин
Запаси корисних копалин, оцінені в установленому порядку Державною комісією України по запасах корисних копалин, вважаються затвердженими.
Стаття 27. Списання запасів корисних копалин
Видобуті корисні копалини, запаси корисних копалин, які втратили промислове значення, а також недоступні для вилучення через гірничо-геологічні чи екологічні умови або не підтверджені під час подальших геологорозвідувальних робіт чи розробки родовища, або утрачені у процесі видобування, підлягають списанню з обліку гірничодобувного підприємства у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Результати списання запасів корисних копалин обліковуються Державним інформаційним геологічним фондом України у Державному балансі запасів корисних копалин.
Розділ III. ПРАВО ВЛАСНОСТІ ТА ІНШІ ПРАВА НА НАДРА
Глава 6. Право власності на надра
Стаття 28. Надра як об’єкт права власності Українського народу
Надра у межах території України, її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктом права власності Українського народу і надаються тільки у користування.
Від імені Українського народу права власника надр здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в порядку, визначеному цим Кодексом.
Стаття 29. Суб’єкти права власності на надра
Суб’єктами права власності на надра є:
держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади на родовища, корисні копалини яких віднесено до загальнодержавних;
Автономна Республіка Крим, яка реалізує це право через свої органи влади на родовища, корисні копалини яких віднесено до місцевого значення (загальнопоширених);
територіальна громада, яка реалізує це право через обласні, Київську та Севастопольську міські ради на родовища, корисні копалини яких віднесено до місцевого значення (загальнопоширених).
Стаття 30. Право власності на техногенні родовища корисних копалин
Техногенні родовища корисних копалин — скупчення корисних копалин, які утворилися в результаті перетоків вуглеводнів у верхні горизонти через негерметичність гірничих споруд (свердловин) або в результаті аварійних викидів і накопичені в процесі видобутку та переробки корисних копалин у межах шламосховищ, відвалів тощо, експлуатацію яких закінчено, а територію рекультивовано, а також втрат під час транспортування та зберігання, у тому числі продуктів переробки корисних копалин, запаси яких оцінені Державною комісією України по запасах корисних копалин в установленому порядку.
Техногенні родовища, корисні копалини яких віднесено до загальнодержавних, є власністю держави.
Техногенні родовища, корисні копалини яких віднесено до місцевого значення (загальнопоширених), є власністю Автономної Республіки Крим або територіальних громад залежно від їх місцезнаходження.
Стаття 31. Право власності на корисні копалини, які вилучено з надр
Корисні копалини, які вилучено користувачем надр на підставі спеціального дозволу на користування надрами, перебувають у його власності, якщо інше не передбачено законом.
Права власності на корисні копалини, які вилучено під час реалізації угод відповідно до Закону України „Про угоди про розподіл продукції”, визначається угодою про розподіл продукції.
Стаття 32. Право власності на геологічну інформацію про надра
Геологічна інформація про надра як первинна так і узагальнена, що отримана та обробляється за рахунок коштів користувача надр, належить йому на праві власності.
Первинна та узагальнена геологічна інформація, отримана користувачем надр при геологічному вивченні за рахунок коштів державного бюджету, є державною власністю.
Геологічна інформація про надра, що отримана за кошти державного бюджету, зберігається у Державному інформаційному геологічному фонді України, надається будь-яким юридичним або фізичним особам за запитом в установленому законодавством порядку.
Узагальнена геологічна інформація про надра, що створена за рахунок коштів користувача надр, передається до Державного інформаційного геологічного фонду України і надається у користування на умовах, що визначені договором на зберігання, який укладено між власником такої інформації та зазначеним фондом.
Порядок розпорядження геологічною інформацією про надра визначається Кабінетом Міністрів України.
Стаття 33. Право власності на споруди та інше майно, пов’язане з використанням надр
Споруди та інше майно, пов’язане з використанням надр, може перебувати у власності користувача надр або будь-якої іншої особи.
Право власності на споруди та інше майно, пов’язане з використанням надр, набувається і реалізується відповідно до цивільного законодавства.
Відокремлення від надр споруд та іншого майна, пов’язаного з використанням надр, що може призвести до значної шкоди надрам (гірничі виробки, свердловини, елементи їх кріплення і обсадки, стовбури, під’їзні шляхи, маркшейдерські знаки тощо), забороняється. Власник цього майна має право на відшкодування завданих йому збитків.
Глава 7. Право користування надрами
Стаття 34. Надра як об’єкт права користування
Об’єктом права користування надрами є їх ділянка, яка надається на конкретний вид і певний строк використання, просторові межі якої визначаються для розробки корисних копалин контуром родовища, а для геологічного вивчення надр — контуром обґрунтованої пошукової площі, але не більше ніж 100 квадратних кілометрів — при пошуках родовищ твердих копалин і підземних вод, 500 — при пошуках родовищ вуглеводнів в межах території України і 1000 — при пошуках родовищ вуглеводнів на шельфі Чорного моря.
Ділянка надр включає всі ресурси надр, що розташовані в її межах.
Стаття 35. Види користування надрами
Користування надрами полягає у провадженні діяльності з:
геологічного вивчення ділянок надр, у тому числі дослідно-промислової розробки запасів корисних копалин загальнодержавного значення;
видобування корисних копалин;