О регулювання Діючий в Україні Кодекс про надра був затверджений Верховною Радою України в період, коли економіка країни тільки розпочала розвиватись як ринкова
| Вид материала | Кодекс |
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України 02. 12. 2010 р прийнято Податковий кодекс, 25.5kb.
- Верховною Радою України Цивільного та Податкового кодекс, 101.47kb.
- Кодекс україни про надра, 1177kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Досвід акцій зі стимулювання продажу товарів в україні, 67.29kb.
- Верховною Радою України в 1991 році, в ст. 24 регламент, 165.17kb.
- Верховною Радою України був прийнятий закон, 334.39kb.
- Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені закон, 248.04kb.
Аналіз
регуляторного впливу проекту нової
редакції Кодексу України про надра
1. Визначення та аналіз проблеми, яку пропонується розв'язати шляхом державного регулювання
Діючий в Україні Кодекс про надра був затверджений Верховною Радою України в період, коли економіка країни тільки розпочала розвиватись як ринкова. В цей період різко зменшились бюджетні кошти на пошуки та розвідку нових родовищ корисних копалин і розвиток гірничодобувного виробництва. Зазначена обставина вимагала відповідних кроків, які б створили сприятливі умови для надходження у сферу надрокористування, у т.ч. на геологічне вивчення та розробку родовищ корисних копалин, інвестиційних коштів.
В той же час, згідно зі статтею 13 Конституції України надра України є власністю Українського народу і можуть надаватись суб’єктам підприємницької діяльності тільки у користування.
2. Визначення цілей державного регулювання
Таким чином, перед Кодексом України про надра постало завдання створити таку систему державного регулювання надрокористуванням, яка б, з одного боку, забезпечувала раціональне використання надр в інтересах Українського народу, а, з іншого боку, створювала б сприятливий інвестиційний клімат, привабливий для вкладення вітчизняних і зарубіжних коштів незалежно від джерел фінансування.
Чинний Кодекс про надра, введений в дію постановою Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. за № 133, зіграв певну позитивну роль у галузі надрокористування в умовах становлення незалежної держави. Велике значення мало введення таких новацій як ліцензування користування надрами, плата за користування, регламентація багатьох вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, залучення іноземних інвестицій до надрокористування тощо. Але цілий ряд проблем надрокористування, як показав досвід, у старій редакції Кодексу України про надра не були вирішені або потребують суттєвого удосконалення.
Не вирішені ці проблемні питання і в таких прийнятих після Кодексу регуляторних актах як Гірничий закон України, Закон України „Про нафту та газ”, Закон України „Про угоди про розподіл продукції”.
3. Визначення та оцінка усіх прийнятих альтернативних способів досягнення встановлених цілей з аргументацією переваг обраного способу
Наведений нижче перелік питань, які не розкриті належним чином діючими регуляторними актами або відсутні в них, свідчать про доцільність створення нової редакції Кодексу України про надра. До речі, з цього приводу було прийняте рішення Урядового комітету з питань промислової політики та паливно-енергетичного комплексу Кабінету Міністрів України від 13.07.01 р.(протокол №4), доручити Мінекоресурсів України підготувати проект нової редакції Кодексу України про надра.
Зокрема, новий проект Кодексу уточнює та суттєво удосконалює завдання законодавства про надра, принципи державної політики у сфері користування надрами, основні вимоги щодо державного обліку надр, особливості реалізації прав власності на надра, грунтовно висвітлено повноваження органів державної влади та органів самоврядування в цій сфері, особливості та порядок набуття прав на користування надрами.
4. Опис механізмів і заходи, які забезпечать розв’язання визначеної проблеми шляхом прийняття запропонованого регуляторного акта
Удосконалений у новій редакції перелік підстав на позбавлення права користування ділянками надр. Запропонована нова схема державного регулювання надрокористування, за якою посилюється вплив місцевих органів самоврядування. Якраз ці органи передбачено наділити правом надання спеціальних дозволів (ліцензій) на розробку родовищ корисних копалин місцевого значення.
Особливу увагу приділено визначенню вимог щодо видобування корисних копалин, охорони надр, організації державного контролю і нагляду у сфері використання і охорони надр. До інших основних новацій проекту слід віднести створення надійного захисту соціальних, економічних, екологічних інтересів народу України та користувачів надр, а також – введення сучасних правових механізмів у цій сфері.
Новим проектом визначено умови набуття права власності надрокористувача на видобуті корисні копалини, а також на збудовані ним підземні споруди та інше майно, пов’язане з надрами, що утворює надійний механізм захисту прав користувача.
Передбачений особливий статус техногенних родовищ корисних копалин, які як відходи утворюються в результаті видобування та переробки природних покладів корисних копалин. З метою вирішення проблем можливого негативного впливу на довкілля пропонується віднести ці родовища до власності підприємств, діяльність яких забезпечила їх формування.
Окремими статтями регламентовано право на встановлення сервітуту та огляд гірничих виробок сусіднього користувача надр при підозрі на вторгнення, що сприятиме вирішенню конфліктів у сфері користування надрами. Запропоновано врегулювання питання фінансування робіт з ліквідації гірничодобувних об’єктів та екологічних наслідків їх функціонування.
Новим є поняття тимчасового гірничого відводу, який надається органами гірничого нагляду при проведенні дослідно-промислової розробки родовищ, а також при розробці родовищ, які не пройшли державну експертизу.
Проектом Кодексу передбачені умови суміщення розвідки і розробки родовищ, геологічна будова яких відзначається надзвичайною складністю при незначних обсягах корисних копалин. Запропоновано ввести також такий вид користування надрами як старательська розробка, що дасть змогу забезпечити потреби виробництва у сировині, добування якої недоцільне з економічних розрахунків.
Положення нової редакції Кодексу спрямовані на удосконалення гірничих відносин України та створюють умови для більш ефективного державного регулювання і управління надрокористуванням, зміцнюють позиції надрокористувачів і забезпечують сприятливі умови для інвестицій у геологічне вивчення і розробку надр.
5. Обґрунтування можливості досягнення визначених цілей у разі прийняття регуляторного акта
В результаті прийняття цієї редакції Кодексу буде удосконалена система державного регулювання у галузі надрокористування, змістовно удосконалені вимоги до провадження діяльності надрокористування з боку держави, а надрокористувачі отримають законодавчий захист своєї діяльності, впровадження ринкових відносин у сферу надрокористування на фоні державного регулювання, що має стимулювати збільшення інвестицій у вивчення і використання надр, оскільки вкладення коштів на стадії геологічного вивчення родовищ корисних копалин передбачає відповідні пільги при отриманні права на розробку цих родовищ.
До цілей державного регулювання слід віднести забезпечення раціонального використання надр, збільшення інвестицій у цій сфері діяльності з метою максимально можливого забезпечення потреб суспільства у мінеральній сировині, захист інтересів Українського народу та захист інтересів надрокористувачів.
Іншого шляху, крім державного регулювання у сфері надрокористування, немає, оскільки згідно із Конституцією України надра є власністю Українського народу і можуть надаватись лише у користування. За таких умов відсутність державного регулювання може призвести до нераціонального використання, пошкодження надр, передчасного виведення з експлуатації родовищ корисних копалин в результаті вибіркового видобування багатих на корисні компоненти покладів або грубого порушення діючих вимог і норм при розробці цих родовищ.
Механізми і заходи, які забезпечать розв’язання передбачених регуляторним актом проблем, полягають у наступному:
- більш чітке формулювання прав і обов’язків державних структур та органів міського самоврядування, їх відповідальність за прийняті рішення, а також відповідальність надрокористувача за порушення норм і правил ведення робіт з користування надрами;
- посилення значимості і відповідальності місцевих органів самоврядування шляхом покладення на них права надання спеціальних дозволів на розробку родовищ корисних копалин місцевого значення, що дозволить спростити отримання дозвільних документів і більш предметно враховувати інтереси надрокористувача;
- створення законодавчого обґрунтування розробки родовищ корисних копалин в умовах значного техногенного навантаження шляхом введення в практику надрокористування сервітуту надр і права огляду сусідніх ділянок надр при підозрі на вторгнення;
- легалізація старательської розробки корисних копалин, зокрема бурштинових розсипів та покладів кам’яного вугілля в місцях виходу пластів на денну поверхню, що дозволить уникнути хижацької розробки надр України, яка зазвичай супроводжується великими втратами корисної копалини, а також підвищеним рівнем небезпеки для життя осіб, що займаються такою діяльністю;
- введення у сферу надрокористування елементів ринкової економіки, що особливо важливо у відношенні майна, пов’язаного з надрами. Це надає впевненості надрокористувачеві, що за будь-яких обставин, навіть у разі припинення надрокористування, витрати на спорудження майна, пов’язаного з надрами, будуть компенсовані.
Додаткові організаційні заходи для впровадження нової редакції Кодексу не потрібні, оскільки механізми державного регулювання вже створені і функціонують на рівні центральних органів державної влади та органів місцевого самоврядування і державної влади на місцях.
Встановлені новою редакцією Кодексу України про надра цілі будуть досягнуті, оскільки зазначений регуляторний акт дає державним органам влади та органам міського самоврядування можливість більш ефективно здійснювати державне регулювання у зв’язку з більш чітким формулюванням обов’язків, а також відповідальності надрокористувачів за порушення норм і правил надрокористування.
При цьому, ніяких витрат дії запропоновані даним регуляторним актом не потребують.
6. Визначення очікуваних результатів прийняття акта
Вигоди від впровадження акту є досить значними, а саме:
- буде удосконалена система державного регулювання надрокористуванням;
- буде створений сприятливий інвестиційний клімат, що забезпечить збільшення обсягів коштів для геологічного вивчення надр та їх розробки;
- будуть впроваджені більш чіткі вимоги щодо відповідальності надрокористувачів при порушенні діючих норм і правил, що дозволить уникнути пошкодження надр і використання їх з метою, яка не передбачена спеціальним дозволом на користування;
- розширений діапазон питань у сфері надрокористування, які підлягають державному регулюванню з метою раціонального користування ними для забезпечення потреб Українського народу на довгі роки.
Ризик від впливу зовнішніх чинників Кодексу України про надра у новій редакції є незначним. Це обумовлено перш за все тим, що в Україні у промисловій розробці знаходяться більше 90 видів корисних копалин і значні обсяги промислового виробництва базуються якраз на вітчизняних корисних копалинах. Ризик міг би з’явитись у випадку, якщо всі необхідні корисні копалини Україна буде закуповувати за кордоном. Але такий варіант розвитку подій мало ймовірний, оскільки для цього потрібні багатомільярдні кошти у іноземній валюті, а також ліквідація багатосоттисячної армії гірників, забезпечивши їх іншою роботою.
Другою причиною могла б стати повна структурна зміна промисловості України, перехід на технології мало пов’язані безпосередньо з корисними копалинами, що у найближчі 30-40 років теж не реально не тільки у зв’язку із технічними труднощами, а й у зв’язку з переорієнтуванням місця України на світовому ринку.
Третьою причиною можуть стати корінні зміни в концепції надрокористування в Україні, у разі внесення у Конституцію змін, згідно з якими надра стануть товаром. Тоді, звичайно, завдання державного регулювання можуть бути обмежені, але ця функція держави у тому чи іншому варіанті збережеться. Проте і цей варіант у найближчі десятиліття мало імовірний.
7. Обґрунтування запропонованого строку чинності акта
Виходячи з викладеного вище, очевидно можна прогнозувати строк чинності даного регуляторного акту на рівні 20-25 років. Його подальше удосконалення, за умови збереження концепції розвитку промисловості держави, можна буде здійснювати шляхом внесення доповнень і, при необхідності, змін.
8. Визначення показників результативності акта
Показником результативності даного регуляторного акту слід вважати збільшення інвестицій у проведення геологічного вивчення та у розробку родовищ корисних копалин, щорічне збільшення приросту запасів, а також видобутку корисних копалин.
9. Визначення заходів, за допомогою яких буде здійснюватися відстеження результативності акта
Відстеження результативності Кодексу України про надра у новій редакції планується здійснювати у системі Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Зокрема, аналіз фінансових надходжень для проведення геологічного вивчення буде проводитись при державній реєстрації геологорозвідувальних робіт по формі 3-гр, аналіз обсягів інвестицій у розробку родовищ корисних копалин - за матеріалами надання спеціальних дозволів на користування ділянкою надр з метою розробки родовищ корисних копалин та при наданні ліцензії на відповідний вид діяльності. Приріст запасів по всіх видах корисних копалин аналізується в Державній геологічній службі за рішеннями Державної комісії України по запасах корисних копалин, а обсяги видобутку за даними щорічної звітності гірничодобувних підприємств по списанню запасів, які були видобуті за попередній рік, в ДНВП «Геоінформ», на яке покладено ведення балансів корисних копалин.
Таким чином, на здійснення заходів стосовно відстеження результативності даного регуляторного акту додаткові державні кошти непотрібні.
Міністр охорони навколишнього
природного середовища України М.В. Злочевський