Geum.ru

Кодекс україни про надра

Вид материалаКодекс

Содержание


Та охорони надр
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Стаття 79. Анулювання спеціального дозволу на користування надрами

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі:

відсутності потреби в подальшому користуванні надрами;

відмови користувача надр від права користування;

припинення діяльності юридичної особи або смерті фізичної особи – підприємця, який є власником дозволу;

подання користувачем надр свідомо неправдивих відомостей;

користування надрами із застосуванням методів і способів, що неґативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я людей;

використання надр не за призначенням;

визнання аукціону, за результатами якого був наданий дозвіл, недійсним;

неодноразового порушення користувачем надр умов спеціального дозволу на користування надрами або угоди про умови користування ділянкою надр;

визнання дозволу недійсним у судовому порядку;

невжиття користувачем надр заходів для усунення причин зупинення дії дозволу в установлені строки;

вилучення в установленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр;

непереоформлення в установлений строк дозволу;

установлення факту видачі дозволу з порушенням вимог порядку його видачі;

продажу користувачем надр спеціального дозволу або його відчуження в інший спосіб;

припинення робіт, передбачених дозволом, більше, як на два роки, а в разі, коли дозвіл надано на користування нафтогазоносними надрами, – більш як на 180 днів;

дострокового розірвання договору оренди цілісного майнового комплексу – для підприємств, яким надано дозвіл;

коли суб’єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти та газу протягом
180 календарних днів з початку дії дозволу не розпочав користування ділянкою надр без поважної причини.

Анулювання спеціального дозволу на користування надрами здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Витрати, понесені користувачем надр, починаючи з надання дозволу до його анулювання, а також витрати із сплати збору за надання дозволу не компенсуються.

Глава 14. Державний акт про надання гірничого відводу

Стаття 80. Призначення державного акта про надання гірничого відводу

Державний акт про надання гірничого відводу засвідчує право на користування ділянкою надр з визначеними просторовими межами.

Державний акт про надання гірничого відводу оформляється для:

видобування корисних копалин;

використання ділянок надр, яке не пов’язане з видобуванням корисних копалин, у тому числі під час будівництва та експлуатації підземних споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод тощо.

Стаття 81. Оформлення державного акта про надання гірничого відводу

Державний акт про надання гірничого відводу оформляється юридичним особам і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування надрами, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об’єкта чи підземної споруди, не пов’язаної з видобуванням корисних копалин.

На розробку родовищ корисних копалин державний акт про надання гірничого відводу, як правило, оформляється для всього родовища.

На розробку великих родовищ корисних копалин, крім нафтових і газових, державний акт про надання гірничого відводу може бути оформлений двом або кільком юридичним особам чи громадянам.

На розробку родовищ різних видів корисних копалин, які залягають на одній території, державний акт про надання гірничого відводу оформляється окремо для розробки кожного родовища.

Для розробки нафтового і газового горизонтів на одному промисловому майданчику двома юридичними особами оформляється два державні акти про надання гірничого відводу.

Надання додаткових гірничих відводів до існуючого гірничого відводу засвідчується новим державним актом про надання гірничого відводу.

Для новостворених гірничодобувних підприємств державний акт про надання гірничого відводу повинен оформлятися до початку будівництва гірничодобувного об’єкта чи підземної споруди, не пов’язаної з видобуванням корисних копалин.

Стаття 82. Особливості оформлення державного акта про надання гірничого відводу на розробку родовищ корисних копалин

Державний акт про надання гірничого відводу на розробку родовища корисних копалин або його частини оформляється за умови, що запаси корисних копалин родовища та компонентів у них пройшли експертизу і одержали оцінку Державної комісії України по запасах корисних копалин.

Оформлення державного акта про надання гірничого відводу в межах родовищ корисних копалин, які розробляються за нетрадиційними технологіями (підземна газифікація вугілля, підземна виплавка сірки, підземне вилуговування солей тощо), для ведення гірничих робіт відкритим та підземним способом дозволяється лише за наявності спеціальних проектних розробок і експертного висновку щодо безпечності гірничих робіт у районі ділянок, на яких застосовуються нетрадиційні технології, та відсутності шкідливого впливу цих технологій на сусідні родовища.

Забороняється надання гірничого відводу із залишенням за його межами ділянки родовища і покладів корисних копалин, непридатних для самостійної розробки.


Стаття 83. Особливості оформлення державного акта про надання гірничого відводу для використання ділянок надр, не пов’язане з видобуванням корисних копалин

Для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, державний акт про надання гірничого відводу оформляється тільки на частину надр, геологічна будова, гідротехнічні та гідрогеологічні умови якої детально вивчені, а використання якої для зазначених цілей не ускладнить розробку сусідніх родовищ і не призведе до проникнення в гірничі виробки, на земну поверхню і у водні об’єкти нафти, газу та інших речовин і матеріалів у разі їх підземного зберігання, а також стічних вод, що скидаються в надра, похованих у надрах шкідливих речовин і відходів виробництва.

Оформлення державного акта про надання гірничого відводу для поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод дозволяється лише у виняткових випадках та у разі додержання спеціальних вимог і умов щодо їх знешкодження, утилізації чи розробки спеціальної технології поховання. У межах виключної (морської) економічної зони України надання гірничих відводів для цих цілей забороняється.

Оформлення державного акта про надання гірничого відводу для будівництва і експлуатації підземних споруд у відпрацьованих гірничих виробках діючих гірничодобувних об’єктів і на ділянках надр біля родовищ корисних копалин дозволяється лише за умови неможливості запобігання взаємному шкідливого впливу експлуатованих споруд і родовищ, що розробляються, а у разі будівництва підземної споруди на площі залягання корисних копалин або в товщі порід, раніше підробленій гірничими виробками, здійснюється за наявності дозволу на забудову площі залягання корисних копалин, одержаного в установленому порядку.


Стаття 84. Порядок оформлення державного акта про надання гірничого відводу

З метою оформлення державного акта про надання гірничого відводу юридична особа або громадянин подає за місцезнаходженням ділянки надр відповідну заяву для:

розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або для будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, непов’язані з видобуванням корисних копалин, — до територіального органу центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду;

промислову розробку родовищ корисних копалин місцевого значення — до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад.

До заяви додається проект гірничого відводу, який складається з пояснювальної записки та графічних матеріалів.

Заява про оформлення державного акта про надання гірничого відводу на промислову розробку родовищ корисних копалин місцевого значення погоджується з відповідним територіальним органом центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду та подається для:

оформлення державного акта про надання гірничого відводу для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або для будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, — до центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду;

оформлення державного акта про надання гірничого відводу для промислової розробки родовищ корисних копалин місцевого значення — до Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських рад.

Форма заяви та вимоги до проекту гірничого відводу затверджує центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Заява, подана з документами не в повному обсязі, не розглядається.

Стаття 85. Рішення про оформлення державного акта про надання гірничого відводу

Рішення стосовно заяви про оформлення державного акта про надання гірничого відводу приймається протягом 30 днів:

центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки охорони праці та державного гірничого нагляду — для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або для будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, непов’язаних з видобуванням корисних копалин;

Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами — для промислової розробки родовищ корисних копалин місцевого значення.

У разі незгоди з рішенням про оформлення державного акту про надання гірничого відводу, воно може бути оскаржено у судовому порядку.

Стаття 86. Перелік відомостей, що зазначаються у державному акті про надання гірничого відводу

У державному акті про надання гірничого відводу зазначаються такі відомості:

реєстраційний номер і дата видачі;

найменування юридичної особи, прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, ідентифікаційний код (номер), місцезнаходження (місце проживання);

мета користування надрами;

назва ділянки надр, її місцезнаходження (найменування населеного пункту, району, області) координати, площа та обмеження щодо глибини використання (у разі потреби);

вид корисної копалини відповідно до переліку корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення, затвердженого Кабінетом Міністрів України;

перелік кутових точок, номери геологічних карт та вертикальні розрізи;

площа проекції гірничого відводу;

строк дії.

Форма державного акта про надання гірничого відводу єдиного зразка, затверджується центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Бланки державного акта про надання гірничого відводу є документами суворої звітності, мають облікову серію та номер.

Стаття 87. Реєстрація державного акта про надання гірничого відводу

Державний акт про надання гірничого відводу підлягає реєстрації, що проводиться центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду або його територіальними органами (у разі оформлення державного акта про надання гірничого відводу для промислової розробки родовищ корисних копалин місцевого значення) шляхом внесення відповідного запису до Книги реєстрації державних актів про надання гірничих відводів.

Форму Книги реєстрації державних актів про надання гірничого відводу затверджує центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Стаття 88. Визначення просторових меж гірничого відводу

Просторові межі гірничого відводу визначаються для:

розробки родовищ корисних копалин — контурами їх запасів, оцінених Державною комісією України по запасах корисних копалин;

будівництва та експлуатації підземних споруд — їх технічними межами з урахуванням зон зсування і обвалення гірських порід, а також охоронних і бар’єрних ціликів, які забезпечують нормальне функціонування таких споруд;

поховання шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод — частиною надр, де може бути забезпечена їх локалізація;

підземного зберігання газу — контурами поширення максимального об’єму газу, який закачується у порові пласти, відповідно до проектного документа на будівництво підземного сховища газу;

розробки родовищ нафти і газу — за периметром розташування законтурних нагнітальних свердловин.

Під час визначення просторових меж гірничого відводу враховуються просторові контури родовища корисних копалин, охоронних ціликів під природними об’єктами і спорудами, бортів кар’єрів та розрізів, положення ділянки, що призначається для будівництва та експлуатації підземних споруд, межі безпечного проведення гірничих і підривних робіт, бар’єрних ціликів в зоні охорони від шкідливого впливу гірничих розробок, зони зміщення гірських порід та інші фактори, що впливають на стан земної поверхні і надр у зв’язку з їх використанням.

Користування ділянкою надр за просторовими межами гірничого відводу заборонено.

Стаття 89. Наслідки передачі гірничого відводу

Передача наданого гірничого відводу повністю або частково іншій юридичній або фізичній особі забороняється. Вчинення такої дії призводить до анулювання державного акту про надання гірничого відводу.

Стаття 90. Переоформлення державного акта про надання гірничого відводу

Переоформлення державного акта про надання гірничого відводу проводиться у разі:

реорганізації юридичної особи (користувача надр) відповідно до законодавства;

зміни найменування юридичної особи (користувача надр), зміни прізвища, імені та по батькові фізичної особи (користувача надр), а також зміни місця проживання користувача надр.

Переоформлення державного акта про надання гірничого відводу здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Стаття 91. Дублікат державного акта про надання гірничого відводу

Дублікат державного акта про надання гірничого відводу видається у разі:

втрати державного акта про надання гірничого відводу;

непридатності державного акта про надання гірничого дозволу до подальшого використання.

Видача дубліката державного акта про надання гірничого відводу здійснюється у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Стаття 92. Анулювання державного акта про надання гірничого відводу

Анулювання державного акта про надання гірничого відводу здійснюється у разі:

анулювання спеціального дозволу на користування надрами;

відмови користувача ділянки надр від права користування;

використання надр не за призначенням;

вилучення в установленому законодавством порядку наданої в користування ділянки надр;

порушення просторових меж гірничого відводу;

непереоформлення в установлений строк державного акта;

передача наданого гірничого відводу повністю або частково іншій особі.

Анулювання державного акта про надання гірничого відводу здійснюється центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Розділ V. УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТУВАННЯ
ТА ОХОРОНИ НАДР

Глава 15. Геологічне вивчення надр

Стаття 93. Мета та об’єкти геологічного вивчення надр

Метою геологічного вивчення надр є отримання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінка родовищ корисних копалин, у тому числі техногенних, закономірностей їх формування і розміщення, гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і оцінка можливості використання надр для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Об’єктами геологічного вивчення надр є:

геологічна будова надр;

ресурси надр, до яких належать рідкі, тверді, газоподібні речовини і мінеральні утворення, а також суміші цих речовин і мінеральних утворень, геоенергетичні ресурси;

підземні порожнини у надрах, утворені внаслідок природних процесів або техногенної діяльності;

накопичення відходів переробки корисних копалин;

процеси і явища, які відбуваються у надрах і на поверхні Землі внаслідок техногенного впливу;

геофізичні, геохімічні, енергетичні, електромагнітні та інші поля і потоки, що формуються у надрах Землі, як критерії пошуку родовищ корисних копалин;

запаси корисних копалин ділянок надр за результатами геологічного вивчення та економічна ефективність залучення таких запасів до суспільного виробництва;

ділянки надр, які потребують проведення геологічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних, еколого-геологічних досліджень.

Стаття 94. Проектування робіт з геологічного вивчення надр

Основним документом, який дає право на проведення робіт з геологічного вивчення надр, є проект (проектно-кошторисна документація), розроблений відповідно до умов ліцензії господарської діяльності на пошук (розвідку) корисних копалин, вимог спеціального дозволу на користування надрами, стандартів, норм, правил та інших нормативних документів.

Розроблення проекту проведення робіт з геологічного вивчення надр здійснюється користувачем надр або відповідними науково-дослідними, науково-виробничими підприємствами, установами, організаціями та
громадянами — суб’єктами підприємницької діяльності, які мають право на провадження такої діяльності.

Проектна документація на проведення робіт з геологічного вивчення надр, затверджується замовником цих робіт або користувачем надр після проведення державної геологічної експертизи.

Проектна документація зберігається користувачем надр у встановленому законодавством порядку.

Порядок розроблення та узгодження проектної документації на проведення робіт з геологічного вивчення надр встановлює центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Стаття 95. Основні вимоги щодо геологічного вивчення надр

Основними вимогами щодо геологічного вивчення надр є:

раціональне та ефективне проведення робіт з геологічного вивченням надр шляхом їх належного наукового забезпечення, впровадження сучасних методик, техніки і технологій, які відповідають кращим вітчизняним та світовим стандартам;

повнота і комплексність вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов для розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

достовірність визначеної кількості та якості запасів корисних копалин і наявних в них супутніх компонентів, проведення геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин;

збереження геологічної та виробничо-технічної документації, зразків порід і руд, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані для подальшого вивчення надр, розвідки та розробки родовищ, а також під час користування надрами для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Замовником робіт можуть бути також обумовлені інші вимоги щодо геологічного вивчення надр, якщо ці вимоги не суперечать законодавству.

Стаття 96. Стадійність робіт з геологічного вивчення надр

Під час геологічного вивчення надр геологорозвідувальні роботи проводяться у такій послідовності:

регіональне геологічне вивчення, яке охоплює геолого-геофізичні роботи, геологічні та аерокосмічні зйомки, загальні пошуки родовищ корисних копалин та інші геологічні роботи, спрямовані на загальне вивчення надр (прогнозування землетрусів і дослідження вулканічної діяльності, гідрогеологічні, інженерно-геологічні, еколого-геологічні, геохімічні, мінерагенічні, палеонтологічні дослідження, вивчення режиму підземних вод, екологічний моніторинг геологічного середовища тощо);

пошукові геологорозвідувальні роботи у межах ділянок надр, потенційно перспективних для знаходження родовищ корисних копалин, з метою виявлення родовищ корисних копалин, визначення їх можливого промислового значення і доцільності подальшого проведення геологорозвідувальних робіт на підставі початкової геологічної оцінки отриманих результатів досліджень;

пошуково-оцінювальні геологорозвідувальні роботи у межах ділянок надр, що отримали позитивну початкову геологічну оцінку (визначення економічної доцільності їх залучення до промислового освоєння та подальшого проведення розвідувальних робіт, у тому числі дослідно-промислової розробки, на підставі результатів попередньої геолого-економічної оцінки виявлених запасів корисних копалин та отриманих результатів досліджень);

розвідувальні роботи на перспективних родовищах (визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що утворюється або реконструюється, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва на підставі результатів детальної геолого-економічної оцінки розвіданих та підготовлених до промислового освоєння запасів корисних копалин, яка повинна бути достатньою для прийняття рішення щодо інвестування робіт без додаткових досліджень);