Кодекс україни про надра

Вид материала

Кодекс

Содержание Глава 18. Припинення права користування ділянкою надр Глава 19. Зупинення виробничої діяльності Глава 20. Охорона надр

Подобный материал:

• "земельне право україни", 1354.1kb.
• О регулювання Діючий в Україні Кодекс про надра був затверджений Верховною Радою України, 89.42kb.
• Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 "Про місцеві податки, 160.52kb.
• Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
• Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р. //Приложение к Информационному бюллетеню, 558.69kb.
• Правове регулювання відносин власності”, 165.01kb.
• Верховна Рада України постановляє: Внести до кодекс, 29.75kb.
• Р І шенн я 2012 року № Про затвердження зв іту про виконання районного бюджету Буського, 9.45kb.
• Р І шення від 28. 12. 2011 №283-17/vi м. Дніпродзержинськ Про міський бюджет на 2012, 3270.97kb.
• Постанова Пленуму Верховного Сукду України №1 від 26 квітня 2002р. "Про судову практику, 951.43kb.

Старательська розробка корисних копалин може здійснюватися фізичними та юридичними особами на підставі відповідного спеціального дозволу на користування надрами, що надається центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр без проведення аукціону та конкурсу за першим зареєстрованим зверненням заявника за умови його відповідності встановленим вимогам до користувача надрами та наявності згоди органів місцевого самоврядування.

Строк дії таких спеціальних дозволів на користування надрами для юридичних осіб не повинен перевищувати десяти років, а для фізичних осіб — п’яти років.

На старательську розробку родовищ корисних копалин гірничий відвід не надається.

Глава 17. Користування надрами для цілей,
не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Стаття 118. Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Користування надрами для будівництва та експлуатації підземних споруд і для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, здійснюється за відповідними проектами.

У цих проектах повинні передбачатися заходи, що гарантують безпечну експлуатацію підземних споруд, забезпечують знешкодження стічних вод, шкідливих речовин і відходів виробництва або локалізацію їх у визначених межах, а також запобігають їх проникненню в гірничі виробки, на земну поверхню та у водні об’єкти.

У разі порушення вимог цієї статті скидання в надра стічних вод, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва обмежується, зупиняється (тимчасово забороняється) або припиняється центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду та його територіальними органами чи іншими спеціально уповноваженими на те органами державної влади у порядку, передбаченому законодавством.

Стаття 119. Використання підземного простору для складування або захоронення відходів виробництва і споживання

Вибір місця для складування або захоронення відходів виробництва і споживання здійснюється місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за погодженням з центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, а також органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Забороняється складування або захоронення шкідливих і небезпечних для людей та навколишнього природного середовища відходів виробництва і споживання у нестійких, обводнених, тріщинуватих, пористих, вологопроникних гірських породах, у місцях, де можуть проявлятися землетруси, гірничі удари, зсуви та інші негативні природні явища.


Способи і технології складування або захоронення відходів виробництва і споживання повинні забезпечувати:

запобігання негативному впливу відходів на здоров’я та життя людей, природні системи та інші об’єкти, що становлять цінність для суспільства, протягом усього строку захоронення;

запобігання розповсюдженню речовин, які підлягають захороненню, внаслідок процесів, що відбуваються у надрах, протягом усього строку їх природного розкладу (розпаду);

можливість термінового, повного і безпечного вилучення відходів з підземного простору протягом усього строку захоронення;

постійний нагляд і контроль з метою підтвердження відсутності впливу відходів на навколишнє природне середовище.

Визначення ступеня відповідності застосовуваних способів і технологій захоронення відходів виробництва і споживання зазначеним умовам здійснюється на стадії державної експертизи проектів захоронення таких відходів у підземному просторі. Порядок проведення експертизи проектів використання підземного простору для захоронення відходів виробництва і споживання встановлюється центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду та центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища.

Види та обсяги радіоактивних відходів, що підлягають захороненню, місця, способи і порядок їх захоронення визначаються органом виконавчої влади, уповноваженим здійснювати управління в галузі утилізації і видалення відходів щодо забезпечення дотримання вимог ядерної та радіаційної безпеки за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, а також з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

Зворотне закачування у пласти з метою утилізації та підтримки пластового тиску супутніх пластових вод, які видобуваються разом з вуглеводнями, належить до технологічного процесу розробки родовищ вуглеводнів, обґрунтовується у проектах і не потребує додаткових узгоджень і спеціальних дозволів на користування ділянкою надр.

Стаття 120. Погодження місць розташування гірничодобувних об’єктів і підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин

Місця розташування гірничодобувних об’єктів і підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, поховання відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт погоджуються з місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, державного гірничого нагляду, органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду.

У разі необхідності на вимогу органів, які погоджують місця розташування зазначених об’єктів, проводиться державна експертиза матеріалів, в яких обґрунтовуються місця розташування цих об’єктів. В окремих випадках, коли до розв’язання цієї проблеми залучається громадськість, допускається проведення незалежної та громадської експертизи. Всі зазначені експертизи проводяться за рахунок претендентів на користування надрами.

Глава 18. Припинення права користування ділянкою надр

Стаття 121. Підстави для припинення права користування
ділянкою надр

Право користування ділянкою надр припиняється у разі:

закінчення строку користування;

повного вичерпання запасів родовища;

взаємної згоди користувача ділянки надр і відповідних органів виконавчої влади у разі вилучення (викупу) ділянки надр для суспільних потреб;

ліквідація юридичної особи абосмерті фізичної особи — користувача ділянки надр;

відмови користувача ділянки надр від права користування;

неможливості використання ділянки надр у зонах надзвичайних ситуацій.

Стаття 122. Підстави для примусового припинення права користування ділянкою надр

Право користування ділянкою надр припиняється примусово у разі:

використання ділянки надр не за цільовим призначенням;

необхідності вилучення (викупу) ділянки надр для суспільних потреб без згоди користувача ділянки надр;

невиконання або виконання у неповному обсязі податкових зобов’язань з плати за користування надрами більш як шість місяців від моменту виникнення таких зобов’язань;

порушення режиму використання і охорони надр, установленого законодавством, нормативною документацією (стандартами, лімітами, нормами, правилами), що призводить до вибіркової розробки багатих ділянок родовища, наднормативних втрат запасів корисних копалин, погіршення їх якості у процесі видобування, пошкодження родовищ тощо;

використання надр поза межами, які були встановлені гірничим відводом;

користування надрами, що призводить до наднормативного впливу на їх стан, у тому числі на сусідні ділянки, та до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення.

Примусове припинення дії спеціального дозволу на користування надрами не знімає з користувача надр обов’язку проводити роботи пов’язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або ліквідації її наслідків.

Стаття 123. Органи, за рішенням яких припиняється право користування ділянкою надр

Право на користування ділянкою надр припиняється за рішенням органу, який надав її у користування.

У разі примусового припинення права користування ділянкою надр рішення може бути оскаржено у судовому порядку.

Стаття 124. Припинення права користування надрами землевласників і землекористувачів

Землевласники і землекористувачі можуть бути позбавлені органами місцевого самоврядування за поданням центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр або його територіальних органів права на видобування корисних копалин місцевого значення, торфу та підземних вод чи права користування надрами для господарських потреб у разі порушення ними порядку та умов користування надрами в межах наданих їм у власність або у користування земельних ділянок.

Глава 19. Зупинення виробничої діяльності,
консервація, ліквідація гірничодобувних об’єктів

Стаття 125. Зупинення виробничої діяльності гірничодобувних об’єктів

Зупинення виробничої діяльності гірничодобувних об’єктів може здійснюватися за ініціативою користувача надр через економічні чи технологічні причини або за рішенням центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та його територіальних органів у разі систематичного порушення норм і правил ведення робіт у гірничодобувній промисловості або у разі виникнення безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей чи навколишньому природному середовищу.

Умови і порядок зупинення виробництва гірничодобувних об’єктів встановлюються центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Стаття 126. Консервація гірничодобувних об’єктів

У разі консервації гірничодобувних об’єктів зупиняються роботи з видобування і вживаються заходи до приведення експлуатаційних та підготовчих гірничих виробок, технічних бурових свердловин, наземних і підземних споруд до стану, придатного для експлуатації, у разі потреби у поновленні видобування або з іншою метою. Заходи, що проводяться під час консервації, регламентовані нормативно-правовими актами за видами користування надрами та видами корисних копалин і спеціальними проектами, пов’язаними з організацією безпечного перебування людей та веденням робіт у межах зони можливого шкідливого впливу законсервованих гірничих виробок.

Порядок і тривалість консервації гірничодобувних об’єктів до поновлення робіт з видобування корисних копалин встановлюються користувачем ділянки надр згідно з вимогами центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Поновлення робіт на гірничодобувних об’єктах, що перебувають на консервації, здійснюється згідно з проектами, затвердженими в установленому порядку, за погодженням з центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду та його територіальними органами.

Стаття 127. Ліквідація гірничодобувних об’єктів

Ліквідація гірничодобувних об’єктів здійснюється згідно з проектами, які пройшли технічну та екологічну експертизи, узгоджені з центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими органами і які затверджені власником (керівником) гірничого підприємства.

У процесі проектування і ліквідації гірничодобувних об’єктів повинні передбачатися заходи щодо ліквідації екологічних наслідків, пов’язаних з функціонуванням таких об’єктів, а також заходи щодо запобігання:

випадкам потрапляння людей і тварин у гірничі виробки, провали та вирви;

порушенню гідрогеологічного режиму підземних і поверхневих вод, земель, лісів та інших об’єктів;

пошкодженню будівель, споруд, підземних і наземних комунікацій, розташованих у зоні шкідливого впливу гірничих виробок;

проривам води і шкідливих газів у виробки, суміжні з виробками об’єктів, що ліквідуються;

порушенню геодезичної та маркшейдерської опорної мережі;

активізації небезпечних геомеханічних процесів (зсувів, обвалів тощо) на поверхні землі;

забрудненню і виснаженню поверхневих та підземних вод;

проникненню шкідливих газів у наземні споруди і в атмосферу.

Під час ліквідації гірничодобувних об’єктів повинні вирішуватися також питання щодо можливого використання гірничих виробок і свердловин для інших цілей суспільного виробництва. Контроль за вирішенням таких питань у процесі розроблення проектів ліквідації гірничодобувних об’єктів покладається на центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду і його територіальні органи.

Порядок ліквідації свердловин, що використовувалися у процесі видобутку вуглеводнів з надр, визначається центральним органом виконавчої влади з питань паливно-енергетичного комплексу.

Стаття 128. Фінансування робіт (заходів) з ліквідації гірничодобувних об’єктів

Консервація або ліквідація гірничих виробок та інших споруд, пов’язаних з користуванням надрами, здійснюється за рахунок коштів користувачів надр.

Користувачі надр усіх форм власності з метою вирішення питання щодо фінансового забезпечення ліквідації гірничодобувних об’єктів зобов’язані проводити відрахування власних коштів, розмір яких визначається у відсотках від чистого доходу, отриманого користувачами надр від реалізації продукції у обсягах, які повинні забезпечити на кінець проектного періоду розробки родовища кошти на ліквідаційні роботи, передбачені техніко-економічним обґрунтуванням доцільності розробки цього родовища, та акумулюються на спеціальному особистому рахунку для подальшого виконання робіт, пов’язаних з ліквідацією свого гірничодобувного об’єкта.

Комплекс робіт з ліквідації гірничодобувних об’єктів, екологічної реабілітації гірничодобувних регіонів, де спостерігається критичний стан довкілля, гідрозахист та післяліквідаційний моніторинг довкілля може також проводитися за рахунок коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища та інших джерел, не заборонених законодавством.

Глава 20. Охорона надр

Стаття 129. Основні вимоги щодо охорони надр

Основними вимогами щодо охорони надр є:

забезпечення повного і комплексного геологічного вивчення надр;

дотримання встановленого законодавством порядку надання ділянки надр у користування і недопущення самовільного користування ними;

проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин і ведення їх державного обліку, а також проведення державної експертизи результатів вивчення ділянок надр, що використовуються з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин;

проведення державної експертизи проектної технологічної і технічної документації на дослідно-промислову і промислову розробку родовищ корисних копалин або їх окремих ділянок, а також проектів зупинення, консервації і ліквідації гірничодобувних об’єктів;

забезпечення найбільш повного вилучення з надр запасів основних і супутніх корисних копалин та компонентів і їх переробки;

ведення достовірного обліку запасів основних і супутніх корисних копалин та компонентів, які вилучаються та які залишаються в надрах;

раціонального та ефективного використання ресурсів надр на основі широкого застосування новітніх технологій;

здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню надр, виснаженню ресурсів, негативному впливу користування надрами на стан навколишнього природного середовища;

охорона родовищ корисних копалин від затоплення, обводнення, пожежі та інших факторів, що знижують якість корисних копалин, промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;

недопущення шкідливого впливу від проведення робіт, пов’язаних з користуванням надрами, на стан запасів корисних копалин, гірничих виробок і свердловин, що експлуатуються або законсервовані, а також підземних споруд;

запобігання забрудненню надр під час проведення робіт, пов’язаних з користуванням надрами, особливо у разі підземного зберігання нафти, газу або інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин та відходів виробництва, скидання стічних вод;

дотримання встановленого порядку зупинення, консервації і ліквідації гірничодобувних об’єктів та підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

якісне забезпечення комплексу геологічних та маркшейдерських робіт;

запобігання самовільній забудові площ залягання корисних копалин і дотримання встановленого порядку використання таких площ в інших цілях;

дотримання інших вимог, передбачених законодавством про охорону навколишнього природного середовища.

Стаття 130. Основні вимоги щодо запобігання шкідливому впливу користування надрами на довкілля

Під час використання надр, включаючи їх геологічне вивчення, будівництво, експлуатацію, консервацію і ліквідацію гірничодобувних, збагачувальних підприємств, споруд та інших об’єктів, користувачі надр зобов’язані дотримуватись екологічних вимог, передбачених законодавством України.

Охорона надр і навколишнього природного середовища включає систему правових, організаційних, економічних, технологічних та інших заходів, спрямованих на охорону життя і здоров’я людей, збереження природних ландшафтів і мінімізацію негативного впливу на навколишнє природне середовище, охорону будинків, споруд, у тому числі об’єктів у сфері використання надр.

Основними вимогами екологічної безпеки у сфері користування надрами є проведення екологічного моніторингу і вжиття заходів, спрямованих на усунення негативних наслідків діяльності у цій сфері.

Під час проектування, розміщення, будівництва, введення в дію нових і реконструкції діючих гірничодобувних, збагачувальних підприємств, споруд та інших об’єктів, удосконалення існуючих і впровадження нових технологічних процесів та устаткування, а також у процесі експлуатації цих об’єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливого впливу на навколишнє природне середовище, виконання інших вимог щодо охорони надр, навколишнього природного середовища і здоров’я людей.

Об’єкти користувачів надр, які шкідливо впливають на навколишнє природне середовище, повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю та складом забруднюючих речовин і за характеристиками шкідливих факторів.

Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об’єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Проекти господарської та іншої діяльності у сфері користування надрами, у тому числі з утилізації і розміщення відходів гірничодобувних і збагачувальних виробництв, повинні пройти екологічну експертизу.

Стаття 131. Основні вимоги щодо охорони надр під час геологічного вивчення

Під час геологічного вивчення надр повинно забезпечуватися:

проведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування ґрунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б не перевищувало норматив допустимого негативного впливу на навколишнє природне середовище і здоров’я населення;

збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані під час розробки родовищ та з іншою метою, та ліквідація в установленому порядку гірничих виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

проведення випереджувального геологічного вивчення надр, яке забезпечує достовірну оцінку запасів корисних копалин або параметрів ділянок надр, що надаються у користування з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин;

вивчення надр з метою максимально можливої утилізації розкривних порід і відходів збагачення та переробки видобутих корисних копалин;

своєчасна і повноцінна рекультивація порушених у процесі проведення геологорозвідувальних робіт земель.


Стаття 132. Основні вимоги щодо охорони надр під час експлуатації родовищ корисних копалин

Під час експлуатації родовищ корисних копалин повинно забезпечуватися:

дотримання способів, технологій і параметрів експлуатації родовищ корисних копалин, передбачених проектом, на всіх її етапах, а також установлених стандартів, лімітів, норм і правил користування надрами;

раціональне, комплексне і безпечне вилучення з надр корисних копалин;

організація і ведення систематичного достовірного вивчення та обліку кількості і якості корисних копалин, що вилучаються з надр, у тому числі мінеральної сировини, яка надходить у відвали та на переробку;

проведення дорозвідки та інших геологічних і маркшейдерських робіт, ведення технічної документації;

подання до статистичних та інших державних органів установленої законодавством звітності;

використання сучасних технічних засобів і технологічного обладнання для розробки родовищ корисних копалин, постійне вдосконалення її способів і методів, а також відповідного обладнання:

запобігання вибірковому відпрацюванню багатих ділянок родовищ;