Geum.ru

Кодекс україни про надра

Вид материалаКодекс

Содержание


Глава 22. Державний моніторинг у сфері
Глава 23. Державний контроль і нагляд у сфері
Глава 24. Розв’язання спорів з питань користування надрами
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

недопущення псування родовищ, що розробляються, і сусідніх родовищ корисних копалин, у тому числі під час проведення гірничих робіт;

збереження запасів корисних копалин, які консервуються;

складування та облік корисних копалин, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

раціональне використання розкривних порід і відходів виробництва;

безпечне для людей, майна і навколишнього природного середовища ведення робіт.

Стаття 133. Квоти на видобування корисних копалин

З метою запобігання негативним економічним та екологічним наслідкам інтенсивного видобутку корисних копалин, а також створення умов для збільшення глибини переробки корисних копалин і використання накопичених відходів їх переробки можуть встановлюватися квоти на видобування окремих видів корисних копалин.

Порядок установлення квот на видобування корисних копалин визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 134. Основні вимоги до первинної переробки корисних копалин

Під час первинної переробки корисних копалин повинно забезпечуватися:

дотримання технологічних схем, що гарантують раціональне і комплексне вилучення корисних компонентів з корисних копалин за рахунок впровадження новітніх досягнень науки і техніки; проведення відповідних дослідно-технологічних випробувань;

облік і контроль за розподілом корисних компонентів на різних стадіях переробки та рівнем їх вилучення з корисних копалин;

раціональне використання відходів переробки (шлам, пил, стічні води тощо);

складування, облік і зберігання відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

дотримання встановлених стандартів, лімітів, норм і правил щодо первинної переробки мінеральної сировини, зокрема щодо екологічної безпеки.

Стаття 135. Основні вимоги щодо проектування, будівництва, реконструкції та експлуатації гірничодобувних об’єктів, об’єктів з переробки мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

У техніко-економічному обґрунтуванні, проектах і робочій документації будівництва та реконструкції гірничодобувних об’єктів передбачається:

розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр корисних копалин, а також використання наявних у них корисних компонентів;

раціональне використання розкривних порід під час розробки родовищ корисних копалин;

складування, збереження та визначення порядку ведення обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

геологічне вивчення надр, що розкриваються у процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об’єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву;

ліквідація гірничодобувного об’єкта та екологічних наслідків, що виникли у результаті його функціонування;

здійснення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

У проектах будівництва об’єктів з переробки мінеральної сировини повинно передбачатися:

застосування технологічних схем, які забезпечують раціональне і комплексне вилучення з видобутої мінеральної сировини корисних компонентів, що мають промислове значення;

раціональне використання, утилізація, знешкодження або безпечне захоронення відходів переробки (шлам, пил, стічні води тощо);

складування, збереження та визначення порядку обліку відходів виробництва, що містять корисні компоненти і тимчасово не використовуються;

здійснення заходів, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

У процесі проектування, будівництва і введення в експлуатацію підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, повинно забезпечуватися раціональне використання видобутих гірських порід, а також виконання вимог, зазначених у шостому — восьмому абзацах частини першої цієї статті, та інших вимог і правил відповідно до законодавства.

Забороняється введення в експлуатацію нових і реконструйованих гірничодобувних об’єктів, об’єктів з переробки мінеральної сировини, а також підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, якщо під час їх проектування не дотримані вимоги, передбачені цією статтею.

Проекти підлягають обов’язковій державній експертизі та погодженню з центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Стаття 136. Охорона ділянок надр, що становлять особливу наукову або культурну цінність

Рідкісні геологічні відслонення, мінералогічні утворення, палеонтологічні об’єкти та інші ділянки надр, то становлять особливу наукову або культурну цінність, можуть бути оголошеними в установленому законодавством порядку об’єктами природно-заповідного фонду. Будь-яка діяльність, що може порушувати збереження зазначених об’єктів, заборонена.

У разі виявлення під час користування надрами рідкісних геологічних відслонень, мінералогічних утворень, метеоритів, палеонтологічних, археологічних та інших об’єктів, що становлять інтерес для науки і культури, користувачі ділянок надр зобов’язані зупинити роботи на відповідній ділянці надр і повідомити про це місцевим органом виконавчої влади та іншим заінтересованих державних органів.

Стаття 137. Екологічне страхування та екологічний аудит у сфері користування надрами

Гірничодобувні підприємства як об’єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку, підлягають обов’язковому екологічному страхуванню з проведенням екологічного аудиту.

Порядок екологічного страхування та екологічного аудиту визначається законодавством України.

Глава 21. Плата за користування надрами

Стаття 138. Плата за користування надрами

Користування надрами є платним. Платежі за користування надрами справляються у межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони.

Платежі за користування надрами вносяться суб’єктами господарювання, що здійснюють видобування корисних копалин або геологічне вивчення надр з подальшою дослідно-промисловою розробкою та/або використовують надра для цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин.

Стаття 139. Пільги з плати за користування надрами

З метою стимулювання освоєння родовищ корисних копалин користувачам ділянок надр у зв’язку із складністю умов розробки та виснаження надр можуть надаватися пільги щодо сплати за користування надрами у разі:

видобування дефіцитних корисних копалин з низькою економічною ефективністю розробки родовищ, об’єктивно обумовленою і не пов’язаною з порушенням умов раціонального використання розвіданих запасів;

видобування корисних копалин із залишкових запасів зниженої якості, крім випадків погіршення якості запасів корисних копалин внаслідок вибіркового відпрацювання родовища.

Користувачам ділянок надр можуть надаватися інші пільги щодо плати за користування надрами відповідно до закону.

Розділ VІ. ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ НАДР

Глава 22. Державний моніторинг у сфері
використання та охорони надр

Стаття 140. Призначення державного моніторингу у сфері використання та охорони надр

Державний моніторинг у сфері використання та охорони надр полягає у системному спостереженні, збиранні, обробці, зберіганні та проведенні аналізу інформації про стан геологічного середовища, розвідані запаси та ресурси корисних копалин, прогнозуванні зміни їх обсягу, видобування і переробки.

Порядок проведення державного моніторингу у сфері використання та охорони надр установлюється Кабінетом Міністрів України.

Стаття 141. Система державного моніторингу у сфері використання та охорони надр

Система державного моніторингу у сфері використання та охорони надр передбачає такі рівні:

загальнодержавний;

регіональний;

місцевий;

об’єктовий.

У системі державного моніторингу у сфері використання та охорони надр проводиться також моніторинг геологічного середовища та мінерально-сировинної бази.

Державний моніторинг мінерально-сировинної бази та геологічного середовища проводить центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Стаття 141. Державний сейсмологічний моніторинг

З метою підвищення безпеки проживання населення та експлуатації виробничих об’єктів проводиться державний сейсмологічний моніторинг. Державний сейсмологічний моніторинг включає спостереження, узагальнення і розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття відповідних рішень.

Порядок проведення державного сейсмологічного моніторингу встановлюється центральним органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр разом з Національною академією наук України.

Глава 23. Державний контроль і нагляд у сфері
використання та охорони надр

Стаття 143. Завдання державного контролю і нагляду у сфері використання та охорони надр

Державний контроль і нагляд у сфері використання та охорони надр спрямовані на забезпечення дотримання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, у тому числі іноземними, встановленого порядку використання та охорони надр.

Стаття 144. Органи, які здійснюють державний контроль і нагляд у сфері використання та охорони надр

Державний контроль за геологічним вивченням та використанням надр у межах своїх повноважень (державний геологічний контроль) здійснюють центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і його територіальні органи.

Державний нагляд за проведенням робіт, пов’язаних із забезпеченням повноти вивчення гірничотехнічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин, використанням та охороною надр, а також за переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюють у межах своєї компетенції центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду і його територіальні органи.

Державний контроль за використанням та охороною надр у межах своєї компетенції здійснюють органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади, а також центральний орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища і його територіальні органи.

Стаття 145. Державний геологічний контроль

Державний геологічний контроль здійснюється за:

виконанням програм у сфері геологічного вивчення надр;

виконанням рішень щодо методичного забезпечення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр:

обґрунтованістю застосування методик і технологій, якістю, ефективністю робіт з геологічного вивчення надр;

повнотою геологічного вивчення надр, у тому числі вихідних даних про кількість і якість запасів як основних корисних копалин, так і тих, що разом з ними залягають;

своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення надр, наявністю спеціального дозволу на користування ділянкою надр та виконанням передбачених ним умов, а також ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності у сфері використання надр;

виконанням рекомендацій державної експертизи з оцінки запасів корисних копалин;

дотриманням під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення і виключають можливість пошкодження родовищ;

збереженням розвідувальних гірничих виробок і свердловин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані для подальшого вивчення надр;

дотриманням стандартів, норм і правил з геологічного вивчення надр, зокрема під час експлуатації родовищ корисних копалин.

Стаття 146. Права посадових осіб органів державного геологічного контролю

Посадові особи органів державного геологічного контролю мають право:

складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення під час геологічного вивчення надр;

давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення недоліків і порушень під час геологічного вивчення надр:

пред’являти позови про компенсацію збитків, заподіяних підприємствами, установами, організаціями та громадянами внаслідок порушення вимог законодавства про надра;

припиняти всі види робіт з геологічного вивчення надр, що проводяться з порушенням стандартів та правил і можуть спричинити пошкодження родовищ, істотне зниження ефективності робіт;

зупиняти діяльність підприємств, установ та організацій, що проводиться без спеціального дозволу на користування ділянкою надр, ліцензії на провадження певного виду господарської діяльності у сфері використання надр або з порушенням умов, передбачених цими документами;

безперешкодно відвідувати територію і приміщення підприємств, установ та організацій, які здійснюють геологічне вивчення надр та їх освоєння;

вносити подання до відповідних органів виконавчої влади щодо виявлених фактів нераціонального користування ділянкою надр внаслідок порушення встановленого порядку, норм і правил ведення робіт з користування надрами, невиконання умов, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр, ліцензією на провадження певного виду господарської діяльності у сфері використання надр, з метою застосування відповідних заходів;

отримувати в установленому порядку від підприємств, установ та організацій, що проводять роботи з геологічного вивчення надр, виробничо-технічну, проектно-кошторисну та іншу документацію;

викликати посадових осіб, громадян України та іноземців для давання усних або письмових пояснень у зв’язку з порушенням вимог законодавства про надра.

Стаття 147. Державний гірничий нагляд

Державний гірничий нагляд здійснюється за:

повнотою вивчення гірничотехнічних, інженерно-геологічних, гідрогеологічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин, умовами будівництва та експлуатації підземних споруд, захороненням шкідливих речовин і відходів виробництва в надрах;

своєчасністю та правильністю введення в експлуатацію розвіданих родовищ корисних копалин;

виконанням вимог щодо охорони надр під час ведення робіт з їх вивчення, встановлення кондицій на мінеральну сировину та експлуатації родовищ корисних копалин, правильності розробки родовищ корисних копалин;

обґрунтованістю проектів з розробки родовищ корисних копалин та їх дотриманням під час експлуатації таких родовищ;

дотриманням під час дослідно-промислової експлуатації родовищ корисних копалин технологій, які забезпечують необхідне їх вивчення і виключають можливість пошкодження родовищ;

повнотою видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів;

дотриманням встановленого порядку обліку і руху запасів корисних копалин, обґрунтованістю і своєчасністю їх списання;

дотриманням правил проведення геологічних і маркшейдерських робіт під час розробки родовищ корисних копалин, правил та технологій переробки мінеральної сировини з метою забезпечення більш повного вилучення корисних компонентів та поліпшення якості кінцевої продукції;

дотриманням встановленого законодавством та нормативно-правовими актами про надра порядку ліквідації і консервації гірничодобувних об’єктів або їх ділянок, а також окремих гірничих виробок та свердловин;

обґрунтованістю рішень щодо порядку забудови площ залягання родовищ корисних копалин.

Обґрунтованістю та своєчасністю здійснення заходів, що гарантує безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища, гірничих виробок і свердловин від шкідливого впливу робіт, пов’язаних з користуванням надрами.

Стаття 148. Права посадових осіб органів державного гірничого нагляду

Посадові особи органів державного гірничого нагляду мають право:

безперешкодно відвідувати підприємства, установи та організації, що здійснюють геологічне вивчення надр, їх розробку та використання;

давати обов’язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення порушень законодавства про надра під час розробки родовищ корисних копалин, будівництва та експлуатації підземних споруд, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва;

одержувати від посадових осіб письмові чи усні пояснення про причини порушень законодавства про надра та вжиті заходи щодо їх усунення;

складати протоколи та розглядати в установленому законодавством порядку справи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони надр;

здійснювати контроль за списанням запасів під час розробки родовищ корисних копалин;

припиняти всі види робіт з геологічного вивчення надр у разі порушення безпечного їх проведення, розробки та використання надр, що проводяться з порушенням законодавства про надра;

зупиняти діяльність підприємств та організацій, що проводиться без спеціального дозволу на користування ділянкою надр і гірничих відводів або з порушенням умов та вимог, передбачених зазначеними документами;

надавати рекомендації щодо впровадження нових прогресивних технологій переробки мінеральної сировини.

Розділ VІІ. РОЗВ’ЯЗАННЯ СПОРІВ З ПИТАНЬ КОРИСТУВАННЯ НАДРАМИ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО НАДРА

Глава 24. Розв’язання спорів з питань користування надрами

Стаття 149. Органи, що розв’язують спори з питань користування надрами

Спори з питань користування надрами розв’язуються судами, органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.

Спори з питань користування земельними ділянками, наданими для геологічного вивчення, видобування корисних копалин, охорони надр і задоволення інших потреб, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, розглядаються судом.

У судовому порядку також розглядаються спори, що виникають з права власності на споруди та інше майно, пов’язане з використанням надр.

Органи місцевого самоврядування розв’язують спори, пов’язані з розробкою родовищ корисних копалин місцевого значення.

Центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і центральний орган виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду і їх територіальні органи розглядають спори, пов’язані з геологічним вивченням, видобуванням корисних копалин та охороною надр.

У разі незгоди користувачів ділянок надр з рішенням органу місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду та їх територіальних органів спір розв’язується судом.

Стаття 150. Порядок розгляду спорів з питань користування надрами

Спори з питань користування надрами розглядаються органами місцевого самоврядування, центральним органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду та їх територіальними органами на підставі заяви користувача надр у місячний строк з дня її подання.

Спори з питань користування надрами розглядаються погоджувальною комісією, склад якої визначається органом, що розглядає спір, та за участю сторін, які повинні бути завчасно повідомлені про час і місце розгляду спору. У разі відсутності однієї із сторін розгляд спору переноситься. Відсутність однієї із сторін без поважних причин під час повторного розгляду не зупиняє його розгляд і прийняття рішення.

Погоджувальна комісія готує проект рішення, в якому передбачається порядок його виконання.

Рішення повинне бути мотивованим з обов’язковим посиланням на фактичні обставини справи та норми актів законодавства.

Примірник рішення передається сторонам у п’ятиденний строк з дати його прийняття органом, що розглядав спір.

У разі незгоди з рішенням органу, що розглядав спір, користувач надр може оскаржити це рішення до суду у десятиденний строк з дня отримання примірника рішення.

Стаття 151. Виконання рішення органу місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та їх територіальних органів щодо спорів з питань користування надрами

Рішення органу місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр, центрального органу виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та його територіальних органів набирає чинності з дати його прийняття. Оскарження зазначеного рішення в суді зупиняє його виконання.