Кодекс україни про надра
| Вид материала | Кодекс |
- "земельне право україни", 1354.1kb.
- О регулювання Діючий в Україні Кодекс про надра був затверджений Верховною Радою України, 89.42kb.
- Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року №56-93 "Про місцеві податки, 160.52kb.
- Кодекс законів про працю України, 461.45kb.
- Співдружності Незалежних Держав 29 жовтня 1994р. //Приложение к Информационному бюллетеню, 558.69kb.
- Правове регулювання відносин власності”, 165.01kb.
- Верховна Рада України постановляє: Внести до кодекс, 29.75kb.
- Р І шенн я 2012 року № Про затвердження зв іту про виконання районного бюджету Буського, 9.45kb.
- Р І шення від 28. 12. 2011 №283-17/vi м. Дніпродзержинськ Про міський бюджет на 2012, 3270.97kb.
- Постанова Пленуму Верховного Сукду України №1 від 26 квітня 2002р. "Про судову практику, 951.43kb.
дорозвідка родовищ, що експлуатуються у межах гірничих відводів, у недостатньо вивчених їх частинах (уточнення даних про морфологію, внутрішню будову, умови залягання та розробки покладів корисних копалин, якість мінеральної сировини);
експлуатаційна розвідка родовищ у межах відведеної ділянки надр (гірничого відводу) (уточнення гірничо-геологічних, гірничо-технічних, економічних та інших умов їх розробки, а також виявлення нових мінеральних утворень, які можуть становити промисловий інтерес.
За результатами проведення стадій робіт з геологічного вивчення надр, крім експлуатаційної розвідки, складаються геологічні звіти.
Стаття 97. Геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин
Для з’ясування промислового значення запасів родовищ корисних копалин, які виявлені у процесі геологічного вивчення надр, періодично проводиться геолого-економічна оцінка запасів і ресурсів родовищ, що вивчаються, шляхом визначення прогнозних техніко-економічних показників видобутку та переробки мінеральної сировини і фінансових результатів реалізації товарної продукції гірничого підприємства, яке передбачається утворити для промислового освоєння цих корисних копалин.
На початкових стадіях геологічного вивчення надр проводиться початкова геолого-економічна оцінка об’єктів геологорозвідувальних робіт для визначення доцільності інвестування подальших геологорозвідувальних робіт у межах виявлених ділянок надр, сприятливих для знаходження родовищ корисних копалин.
На відкритих родовищах (покладах) проводиться попередня геолого-економічна оцінка запасів корисних копалин з метою визначення доцільності їх промислового освоєння та інвестування геологічних робіт з розвідки і підготовки до експлуатації.
Детальна геолого-економічна оцінка проводиться на розвіданих і підготовлених до експлуатації родовищах (покладах) корисних копалин з метою визначення рівня економічної ефективності виробничої діяльності гірничодобувного підприємства, що утворюється або реконструюється для їх промислового освоєння, і доцільності інвестування робіт з його проектування та будівництва.
Геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться користувачем надр відповідно до вимог, установлених Державною комісією України по запасах корисних копалин.
Стаття 98. Встановлення кондицій на мінеральну сировину для проведення підрахунку та оцінки запасів корисних копалин
Підрахунок та геолого-економічна оцінка запасів родовищ корисних копалин проводяться на підставі кондицій на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості та кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовищ. Кількісні показники кондицій для підрахунку запасів корисних копалин визначаються для кожного родовища шляхом проведення поваріантних техніко-економічних розрахунків за умови раціонального використання всіх основних і супутніх корисних копалин та компонентів, а також відходів гірничого виробництва.
В окремих випадках за наявності відповідного техніко-економічного обгрунтування кількісні показники кондицій для підрахунку запасів корисних копалин можуть бути встановлені відповідно для групи родовищ або басейну в цілому.
Якісні показники кондицій на мінеральну сировину встановлюються відповідно до напрямів використання корисних копалин з урахуванням вимог стандартів, технічних умов, технічних завдань користувачів надр до мінеральної сировини, а також якісних показників проб мінеральної сировини, на яких проводилися технологічні випробування.
Залежно від стадії геологічного вивчення і ступеня підготовки родовищ корисних копалин до промислового освоєння можуть встановлюватися тимчасові, постійні та оперативні кондиції.
Тимчасові кондиції розробляються за позитивними результатами пошуково-розвідувальних та пошукових (для нафти і газу) геологорозвідувальних робіт на підставі попередньо розвіданих та розвіданих запасів корисних копалин і використовуються для проведення попередньої геолого-економічної оцінки відкритих родовищ (покладів) корисних копалин та складання техніко-економічної доповіді щодо доцільності їх промислового освоєння та інвестування геологорозвідувальних робіт з розвідки і підготовки до експлуатації.
Постійні кондиції розробляються для проведення детальної геолого-економічної оцінки розвіданих і підготовлених до промислового освоєння родовищ (покладів) корисних копалин, для оконтурювання, підрахунку та класифікації їх запасів. Техніко-економічне обґрунтування постійних кондицій, достовірність показників щодо собівартості товарної мінеральної продукції повинні бути достатніми для прийняття рішення про інвестування робіт з проектування та будівництва гірничодобувного підприємства для промислового освоєння розвіданого родовища корисних копалин.
Оперативні кондиції розробляються у процесі експлуатації родовища корисних копалин для проведення перерахунку запасів окремих його ділянок, що за умовами розробки, кількісними або якісними показниками корисних копалин значною мірою відрізняються від постійних кондицій, встановлених для всього родовища, а також для забезпечення рентабельної роботи гірничодобувного підприємства у період погіршення економічних умов реалізації товарної мінеральної продукції.
Встановлення оперативних кондицій на мінеральну сировину повинне узгоджуватися з принципом раціонального використання надр.
Порядок розроблення кондицій на мінеральну сировину встановлюється Державною комісією України по запасах корисних копалин.
Стаття 99. Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр
Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр встановлює єдині принципи підрахунку, геолого-економічної оцінки і державного обліку родовищ корисних копалин згідно з рівнем їх промислового значення та ступенем геологічного і техніко-економічного вивчення, визначає умови підготовленості розвіданих родовищ корисних копалин до промислового освоєння, а також основні принципи кількісної оцінки ресурсів корисних копалин. Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин Державного фонду надр розробляється з урахуванням міжнародних класифікаційних схем і затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 100. Звітність про геологічне вивчення надр
Користувач ділянки надр, що проводить роботи з геологічного вивчення надр, після їх закінчення складає геологічний звіт і передає його до Державного інформаційного геологічного фонду України.
Звіти про геологічне вивчення родовищ корисних копалин на стадіях розвідки, дорозвідки підлягають державній експертизі розвіданих (оцінених) запасів та ресурсів корисних копалин, що проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин, яка складає протокол і передає його до Державного інформаційного геологічного фонду України.
Вимоги до звітності про геологічне вивчення надр встановлює центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 101. Державна реєстрація робіт з геологічного вивчення надр
Роботи з геологічного вивчення надр підлягають обов’язковій державній реєстрації незалежно від джерел фінансування з метою узагальнення і максимального використання результатів геологічного вивчення надр, а також запобігання дублюванню зазначених робіт.
Державна реєстрація робіт з геологічного вивчення надр проводиться Державним інформаційним геологічним фондом України у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 102. Геологічна інформація про надра
У процесі геологічного вивчення надр створюється первинна та узагальнена геологічна інформація.
До первинної геологічної інформації належить польова документація, у тому числі описи геологічних відслонень і керну свердловин, геодезичні координати пунктів спостережень, місць відбору проб і свердловин; журнали лабораторних досліджень зразків кам’яного матеріалу, проб ґрунту, природних рідин і газів; протоколи технологічних випробувань мінеральної сировини; інструментальні записи аналітичних і геофізичних досліджень тощо.
До узагальненої геологічної інформації належать звіти і карти геологічного змісту, паспорти родовищ і проявів корисних копалин, картки геологічної вивченості надр, протоколи затвердження виявлених запасів і ресурсів корисних копалин та кондицій на мінеральну сировину, цифрові карти, електронні архіви і бази даних тощо.
Первинна геологічна інформація про надра не підлягає передачі до Державного інформаційного геологічного фонду України, і зберігається користувачем надр відповідно до законодавства.
Протягом шести місяців після завершення робіт первинна геологічна інформація про надра узагальнюється користувачем надр і безоплатно передається ним до Державного інформаційного геологічного фонду України на постійне зберігання.
Вимоги до складу і формування первинної та узагальненої інформації, а також до складу та обсягу геологічної інформації, яка підлягає передачі до Державного інформаційного геологічного фонду України, затверджуються центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Стаття 103. Фінансування геологічного вивчення надр
Геологічне вивчення надр проводиться за рахунок передбачених у Державному бюджеті України коштів, за власні кошти користувачів ділянок надр або за кошти інших джерел, не заборонених законодавством.
Стаття 104. Передача розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння
Розвідані родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, або їх ділянки, запаси яких оцінено, включаються до Державного фонду надр і передаються для промислового освоєння в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
За згодою заінтересованих користувачів надр може бути здійснено передачу ділянки надр для промислового освоєння родовища низького ступеня геолого-економічного вивчення, запаси якого не пройшли державної геолого-економічної експертизи, після затвердження (апробації) запасів основних і супутніх корисних копалин Державною комісією України по запасах корисних копалин та за наявності об’єктивних оцінок і прогнозів щодо екологічного впливу його розробки, що не перевищує нормативних показників.
Стаття 105. Першовідкривачі родовищ корисних копалин
Особи, які виявили ознаки корисних копалин, рідкісного мінералогічного, палеонтологічного або іншого утворення, що має наукову чи культурну цінність, на раніше невідомій ділянці надр, вправі зареєструвати її у центральному органі виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.
Особи, які відкрили або за рекомендаціями яких відкрито невідоме раніше родовище корисних копалин, що має промислову цінність, та ті, що брали безпосередню участь у його геологічному вивченні, а також які виявили додаткові запаси корисних копалин або нову мінеральну сировину на відомому родовищі, що сприяло істотному підвищенню його промислової цінності, мають право на присудження їм звання першовідкривача та на державну грошову винагороду.
Порядок виплати і розміри грошової винагороди встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Глава 16. Видобування корисних копалин
Стаття 106. Розробка родовищ корисних копалин
Розробка родовищ корисних копалин здійснюється згідно із затвердженими проектами (технологічними схемами), щорічними обсягами переробки збагачувальних фабрик, щорічними планами розвитку (планами відбору) гірничих робіт, календарним графіком і локальними проектами розробки окремих ділянок родовищ з дотриманням вимог законодавства про надра.
Стандарти розробки родовищ корисних копалин в частині дотримання вимог законодавства про надра погоджуються з центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці, державного гірничого нагляду та центральним органом виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища, а проекти (технологічні схеми) і плани розробки (плани відбору) родовищ корисних копалин і переробки мінеральної сировини в частині дотримання вимог законодавства про надра погоджуються користувачами надр з їх територіальними органами.
Проведення робіт з розробки родовищ корисних копалин без погодженого проекту забороняється.
Стаття 107. Переробка мінеральної сировини
Під час розробки родовищ корисних копалин як вид гірничопромислової діяльності допускається переробка мінеральної сировини.
Первинна переробка корисних копалин охоплює такі види діяльності: збирання корисних копалин на місці, подрібнення або розмелювання, класифікація (сортування), брикетування, агломерація і збагачення фізико-хімічними методами (без істотних змін мінеральних форм твердих корисних копалин, їх агрегатно-фазового стану, кристалохімічної структури), комплексна підготовка сирої нафти і газу для транспортування споживачам.
Первинна переробка корисних копалин може передбачати також застосування переробних технологій, що є спеціальними видами видобувних робіт (підземна газифікація і виплавляння, хімічне і бактеріологічне вилуговування, дражні і гідравлічні роботи на розсипних родовищах).
Стаття 108. Вимоги до розробки родовищ корисних копалин
Користувачі ділянок надр, які здійснюють розробку родовищ корисних копалин, зобов’язані забезпечувати:
відповідність технологій і параметрів розробки родовищ, що фактично застосовуються, затвердженим у проектах;
відповідність обсягів розкривних робіт і підготовлених до вилучення запасів корисних копалин проектам і планам розвитку гірничих робіт. Зміни параметрів розробки родовищ, обумовлені змінами гірничо-геологічних, екологічних та інших умов розробки, допускаються за наявності обґрунтованих матеріалів, затверджених у встановленому порядку, після проведення державної експертизи відповідно до законодавства;
проведення випереджувального геологічного вивчення надр, що дає можливість одержати достовірну оцінку (кількісну та якісну) запасів корисних копалин та геомеханічного стану гірничого масиву, який містить родовище корисних копалин, що експлуатується;
ведення достовірного і постійного обліку видобутку корисних копалин, а також запасів основних і тих, що спільно з ними залягають, корисних копалин, які залишаються у надрах під час розробки родовищ;
збереження у стані, доступному для освоєння, інших ресурсів надр, розташованих у безпосередній близькості від родовища, що експлуатується;
найбільш повне вилучення з надр основних і тих, що спільно з ними залягають, корисних копалин та супутніх компонентів;
збереження родовищ корисних копалин, що розробляються, від затоплення, обводнення, замулювання, пожеж та інших факторів, що знижують якість корисних копалин і промислову цінність родовищ або ускладнюють їх розробку;
збереження від негативного впливу гірничих робіт підземних споруд, об’єктів на поверхні землі та інших родовищ, розташованих поблизу родовища, що експлуатується.
У разі порушення вимог цієї статті право користування гірничим відводом може бути обмежено, зупинено або припинено центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду і його територіальними органами.
Стаття 109. Дослідно-промислова розробка родовища корисних копалин державного значення
Дослідно-промислова розробка родовища корисних копалин або його частини здійснюється користувачем ділянки надр у процесі геологічного вивчення з метою уточнення геологічних, гірничотехнічних, технологічних та інших параметрів родовища або з метою експериментальної перевірки нових технологій, технічних засобів і методів, створених у результаті проведених науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, на основі спеціального технічного проекту, який пройшов державну експертизу та узгоджений центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.
Умови та обсяги здійснення дослідно-промислової розробки залежно від її мети визначаються центральним органом виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр і центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.
Стаття 110. Вимоги до замірів обсягів та якісних характеристик корисних копалин, що видобуваються
Заміри обсягів та якісних характеристик корисних копалин, що видобуваються, повинні здійснюватися переважно прямими способами, систематично, оперативно, достовірно з використанням повіреної в установленому порядку апаратури і сертифікаційними методами.
Стаття 111. Втрати корисних копалин у процесі видобування
Втрати корисних копалин у процесі розробки родовищ корисних копалин поділяються на проектні, експлуатаційні та пов’язані з видобуванням корисних копалин.
Проектні втрати визначаються відповідно до проекту розробки родовища корисних копалин з урахуванням технологічних, екологічних та інших вимог експлуатації родовища.
Нормативи експлуатаційних втрат встановлюються окремо для групи родовищ, родовища, конкретної ділянки родовища або групи ділянок, що мають аналогічні гірничо-геологічні, гірничотехнічні, технологічні, економічні та інші умови розробки родовищ корисних копалин.
Нормативи втрат, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, встановлюються робочим проектом будівництва, реконструкції або технічного переоснащення об’єктів гірничих підприємств.
Нормативи експлуатаційних втрат та втрат, пов’язаних з видобуванням корисних копалин, розробляються користувачем надр за єдиною методикою та затверджуються центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду разом із державною податковою адміністрацією.
Порядок нормування втрат корисних копалин під час розробки родовищ визначається центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.
Видобування корисних копалин без затверджених нормативів втрат заборонено.
Стаття 112. Геологічне і маркшейдерське обслуговування у процесі розробки родовищ корисних копалин
Користувачі ділянок надр зобов’язані забезпечити повне, систематичне та якісне геологічне і маркшейдерське обслуговування, ведення спостережень та відповідної документації, її збереження у процесі розробки родовищ корисних копалин згідно з вимогами стандартів, норм і правил.
Проведення будь-яких гірничих розробок без геологічного і маркшейдерського обслуговування заборонено.
Стаття 113. Право на огляд гірничих виробок сусіднього користувача ділянок надр у разі виникнення підозри щодо вторгнення
Вторгнення гірничих виробок у межі чужого гірничого відводу, не передбачене заздалегідь угодами між сусідніми користувачами ділянок надр, не допускається, за винятком випадків, пов’язаних з необхідністю ліквідації аварій та їх наслідків.
Перевірка фактичного розташування виробок сусіднього користувача ділянки надр у разі виникнення підозри про вторгнення проводиться за заявою користувача ділянки надр у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.
Стаття 114. Вимоги до вилучення корисних копалин, що залягають спільно з основними
За наявності на ділянці надр корисних копалин, що залягають спільно з основними, користувач ділянки надр зобов’язаний проводити видобувні роботи згідно з проектом комплексної розробки корисних копалин з дотриманням установленого порядку, послідовності та технології їх вилучення.
Відхилення від прийнятого порядку, послідовності та технології вилучення з надр корисних копалин, що залягають спільно з основними, не допускається.
Стаття 115. Суміщення розвідки і розробки родовищ корисних копалин
Недостатньо вивчені ділянки надр з відносно невеликими (незначними) запасами і з особливою складністю їх залягання можуть бути надані користувачам надр для здійснення спільної їх розвідки і розробки з поетапною оцінкою та постановкою виявлених запасів на державний баланс відповідно до вимог цього Кодексу.
Рішення про суміщення розвідки і розробки родовищ корисних копалин приймає центральний орган виконавчої влади з питань геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням із центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду. Умови такого суміщення визначаються у спеціальному дозволі на користування надрами.
Критерії, за якими запаси корисних копалин віднесені до невеликих (незначних), визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 116. Додаткові вимоги до розробки родовищ корисних копалин, що перебувають в особливих гірничо-геологічних умовах
Родовища корисних копалин, що розташовані у зсувних, селе-, сейсмонебезпечних районах або у межах акваторій морів, а також родовища, видобування корисних копалин на яких є небезпечними у зв’язку з можливістю викидів газу та породи, гірничих ударів, схильних до самозаймання або розчинних у воді, розробляються згідно з вимогами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.
Стаття 117. Старательська розробка родовищ корисних копалин
На родовищах корисних копалин або їх ділянках, розробка яких для гірничодобувних підприємств є економічно недоцільною, допускається старательська розробка корисних копалин.
Види корисних копалин, об’єкти та максимальні розміри ділянок надр, що надаються для старательської розробки, визначаються центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр за погодженням із центральним органом виконавчої влади з промислової безпеки, охорони праці та державного гірничого нагляду.