Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

Вид материала

Документы

Содержание Кіт Григорій Семенович(до 75-ліття від дня народження) Пам’яті професора Г.М. Шавловського

Подобный материал:

• У західному науковому центрі, 3622.95kb.
• М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
• Національна академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти, 362.73kb.
• Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік, 8626.43kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
• Української держави, 8520.93kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 866.31kb.
• Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України, 378.87kb.
• Національний університет внутрішніх справ, 324.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни національна академія наук київський університет, 717.4kb.

Кіт Григорій Семенович
(до 75-ліття від дня народження)

Григорій Семенович Кіт народився 5 березня 1930 року в селі Миколаєві Пустомитівського району Львівської області. У 1953 році закінчив фізико-математичний факультет Львівського державного університету ім. їв. Франка, отримавши спеціальність механіка. В цьому ж році поступив до аспірантури при університеті.

Трудову діяльність Г. С. Кіт розпочав у 1956 році в Інституті машинознавства та автоматики АН України (з 1964 року – Фізико-механічний інститут АН України) молодшим науковим співробітником. З 1959 по 1964 рр. він – вчений секретар інституту, а пізніше до 1972 року – старший науковий співробітник. З 1973 по 1978 рр. – старший науковий співробітник Львівського філіалу математичної фізики Інституту математики АН України (з 1978 р. Інститут прикладних проблем механіки і математики АН України), заступник директора інституту з наукової роботи (1978 – 1990 рр.). З травня 1990 р. по січень 2003 р. він – директор інституту, а зараз – радник при дирекції і завідувач відділу математичних методів механіки руйнування і контактних явищ.

На формування наукового та життєвого світогляду Г. С. Кіта великий вплив справив його вчитель – видатний вчений-механік академік АН України Я. С. Підстригач. Завдяки йому Г. С. Кіт розпочинає з 1965 року дослідження, присвячені розробці основ теорії теплопровідності та термопружності плоских і просторових однорідних та кусково-однорідних тіл з тріщинами, яка базується на розвитку методу потенціалів і зведенні розглядуваних граничних задач до сингулярних інтегральних або інтегро-диференціальних рівнянь.

На основі розроблених методів проведено важливі дослідженняя впливу розмірів та конфігурації тріщин, їх теплофізичних характеристик, теплообміну пластин із зовнішнім середовищем, взаємодії тріщин між собою, з чужорідними включенняями, з границею тіла на його термопружний та гранично-рівноважний стан при дії силових і температурних факторів.

Проведені дослідження лягли в основу його дисертації на здобуття вченого ступеня доктора фізико-математичних наук "Основи теорії і методи розв’язування задач теплопровідності та термопружності для тіл з тріщинами", захищеної в 1979 році в Інституті механіки АН України.

Г. С. Кіт започаткував новий напрям контактної механіки дослідження термомеханічної поведінки кусково-однорідних структур, наділених геометричними недосконалостями границь, поверхневими неоднорідностями і міжфазними дефектами. Знайдено розв’язки ряду нових контактних задач теорії пружності та термопружності для півпросторів з виїмками з урахуванням зміни ділянок міжконтактних зазорів при навантаженні.

Отримані Г. С. Кітом та очолюваною ним науковою школою фундаментальні результати з математичного моделювання та дослідження напружено-деформованого стану тіл із тріщинами і тонкими включеннями, а також з математичних основ контактно-поверхневих явищ в структурах з геометричними недосконалостями границь, поверхневими неоднорідностями і міжфазними дефектами одержали широке визнання науковців як в Україні, так і за її межами. У 1988 році йому присвоєно вчене звання професора, а у 1990 році обрано членом-кореспондентом НАН України.

Г. С. Кіту присуджено дві премії Національної академії наук України: ім. О. М. Динника за цикл робіт "Задачі теорії пружності та термопружності для тіл з тріщинами та включеннями" (1987 рік) та ім. М. О. Лаврентьєва за цикл робіт "Створення математичних моделей і теоретичні дослідження динамічних процесів у механічних системах" (2003 рік). Він нагороджений орденом "Знак пошани" (1981 рік) та Почесною грамотою Верховної Ради України (2003 рік).

Науковий доробок Г. С. Кіта складає понад 210 публікацій, в тому числі 4 монографії.

Г. С. Кіт постійно бере участь у престижних наукових конференціях як в Україні, так і за її межами. Зокрема, на XIX Міжнародному конгресі з теоретичної та прикладної механіки (Японія, Кіото, 1996), ПІ Європейській конференції з механіки деформівного твердого тіла (Швеція, Стокгольм, 1997), V Міжнародному конгресі з температурних напружень (США, Блекбург, 2003), на якому він був членом міжнародного організаційного комітету від України.

Г. С. Кіт постійно піклується про підготовку наукових кадрів. Серед його учнів б докторів та 10 кандидатів наук. З 1990 року Григорій Семенович очолює спеціалізовану вчену раду при Інституті із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями "Механіка деформівного твердого тіла" та "Математичне моделювання і обчислювальні методи". Чимало сил він віддає педагогічній роботі, багато років читав лекції як професор спільної з Інститутом кафедри математичного моделювання Львівського національного університету ім. їв. Франка.

Г. С. Кіт надає великої уваги науково-видавничій роботі: продовж багатьох років є головним редактором журналу "Математичні методи та фізико-механічні поля", членом редколегій журналу "Фізико-хімічна механіка матеріалів" і науково-технічного збірника "Теоретическая и прикладная механика" (видання Донецького національного університету).

Міщенко В.О.

Пам’яті професора Г.М. Шавловського

1925-1996

Заслужений діяч науки УРСР, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу регуляції клітинного синтезу низькомолекулярних сполук Відділення регуляторних систем клітини Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна, керівник секції "Біохімія" Західного наукового центру НАН України, член центральної ради Всесоюзного і Українського мікробіологічних товариств, голова Львівського відділення мікробіологічного товариства, Член Ради Львівського відділення Українського біохімічного товариства, член Наукової Ради з проблем фізіології та біохімії мікроорганізмів при АН СРСР, член Дріжджової комісії Міжнародної Ради мікробіологічних товариств та Міжнародної асоціації генетики і молекулярної біології дріжджів, член редколегії журналів "Биополимеры и клетка" і "Мікробіологічний журнал". Цей перелік достатній, щоб зрозуміти, що Георгій Михайлович Шавловський був вченим із світовим ім’ям, який зробив вагомий внесок в науку. За 50 років наукової праці Г. М. Шавловським було опубліковано більше 250 праць у міжнародних і вітчизняних виданнях та отримано 7 авторських свідоцтв. Під його керівництвом виконано 2 докторських і 17 кандидатських дисертацій. Він брав участь у наукових конференціях у багатьох країнах світу – Голандії, Болгарії, Японії, Німеччині, Фінляндії, Австрії, Франції. Свої обов’язки на кожній посаді Г.М. Шавловський чесно виконував. Як керівник секції "Біохімія" намагався згуртувати вчених з різних вузів та інститутів. Систематично проводились засідання, на яких аналізувався стан розвитку біохімічних досліджень в установах західного регіону України та заслуховувались наукові доповіді. Праця Г.М.Шавловського була високо оцінена. Він нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР, медаллю "За доблестный труд", Грамотою Президії АН УРСР.

Народився Георгій Михайлович у невеликому місті Ковелі, що на Волині. Після закінчення школи вступив до Львівського державного університету ім. І.Франка. Його перша наукова робота була виконана в студентські роки під керівництвом чл.-кор. АН СРСР М.М.Мейселя в Інституті мікробіології АН СРСР. Вона була присвячена ролі мітохондрій у диханні мікроорганізмів і опублікована в "ДАН СССР". В аспірантурі Г.М. Шавловський навчався під керівництвом проф. Л.С. Літвінова та М.М. Мейселя. Темою кандидатської дисертації було вивчення ролі грунтових мікроорганізмів у постачанні рослин фізіологічно активними речовинами. Подальша доля Г. Шавловського пов’язана з Львівським державним університетом ім. І.Франка, де він працює на кафедрі фізіології рослин, а потім мікробіології і започатковує роботи по дослідженню біосинтезу та регуляції вітаміну В₂ мікроорганізмами. Було детально вивчено флавіногенну активність різних видів дріжджів, розроблено методи визначення флавінів, досліджено вплив різноманітних факторів на біосинтез вітаміну В₂, виявлено участь заліза в регуляції цього процесу, сформульовано гіпотезу про важливу роль постачання попередниками для стимуляції біосинтезу рибофлавіну, досліджено біосинтез та регуляцію пуринів de novo, показано, що для здійснення надсинтезу флавінів дріжджі повинні активно синтезувати пурини. Результатом більш ніж десятирічної праці була докторська дисертація, яку Г. М. Шавловський успішно захистив у 1967 р. у Москві в Інституті мікробіології АН СРСР, а в 1968 році йому було присвоєно звання професора.

Проф. Шавловський був одним з організаторів створення Львівського відділення Інституту біохімії ім. О.В.Палладіна АН УРСР, відділом якого він керував до кінця свого життя. Були продовжені дослідження, пов’язані з біосинтезом флавінів у мікроорганізмів. Особливо слід відзначити серію публікацій Г.М. Шавловського по встановленню хімізму та ензимології процесу біосинтезу РФ у дріжджів – піонерських на той час робіт, що принесли безсумнівний авторитет вітчизняній мікробіології та біохімії мікроорганізмів і постійно цитуються закордонними науковцями. Було започатковано роботи з генетики нетрадиційних дріжджів; проведено дослідження регуляції флавіногенезу у мікроорганізмів; досліджено закономірності біосинтезу флавінових коферментів; вивчено системи транспорту рибофлавіну; виявлено координовану регуляцію біосинтезу рибофлавіну і транспорту заліза у дріжджів; розпочато роботи в галузі генної інженерії, клоновано деякі структурні гени флавіногенезу. Працю у науково-дослідному інституті проф. Шавловський поєднував з педагогічною роботою. Відділ регуляції клітинного синтезу низькомолекулярних сполук став філіалом кафедри мікробіології Львівського державного університету ім. І. Франка. Співробітники відділу залучалися до педагогічної праці, а студенти мали змогу отримати належну фахову підготовку.

Г.М. Шавловський проводив широку співпрацю з багатьма установами колишнього СРСР (Свердловським політехнічним інститутом, Всесоюзним науково-дослідним інститутом генетики і селекції промислових мікроорганізмів, Всесоюзним науково-дослідним інститутом харчової біотехнології, Українським філіалом Всесоюзного науково-дослідного і контрольного інституту ветпрепаратів, Інститутом фізіології і біохімії тварин ААН України).

Проф. Г.М. Шавловський постійно намагався встановити та налагодити контакти, а при можливості також співпрацю із закордонними колегами (з кафедрою біохімії рослин Університету Галле-Віттенберг ім. М. Лютера, кафедрою генетики Університету ім. Е.-М. Арндта в м. Грейфсвальд (Німеччина).

Важливою рисою наукової роботи Г.М.Шавловського був постійний пошук нових підходів до вирішення поставлених завдань. Ще в 50-і роки він використав метод мічених атомів для з’ясування ролі мікроорганізмів у постачанні рослин вітамінами. Потім розвиток робіт з генетики дріжджів, селекція мутантів з пошкодженням різних ланок метаболізму, що дало можливість з’ясувати послідовність реакцій біосинтезу рибофлавіну і здійснити його синтез in vitro. Далі були ензимологічні дослідження процесу флавіногенезу, використання молекулярно-біологічних підходів для вияснення механізмів регуляції біосинтезу вітаміну В₂.

Георгій Михайлович володів рисами, які дозволили йому успішно працювати в науці. Його ерудиція, наукова інтуїція, знання декількох іноземних мов (а він володів німецькою, англійською та польською мовами) дозволяли йому на належному рівні спілкуватись з вченими багатьох країн, друкувати спільні праці. Фундаментальні знання у різних галузях біології давали можливість йому відчувати, який напрямок досліджень може привести до успіху. Постійна праця над собою, здатність аналізувати, вміння поділитись своїми знаннями з іншими – все це, забезпечувало результат.

У вересні 1996 року професор Г.М. Шавловський залишив нас у розквіті творчих сил, сповнений нових задумів і планів. Він залишив у спадок сторінки наукових праць, перспективний напрямок досліджень, своїх учнів і послідовників, яких навчив працювати, постійно шукати і знаходити.

Андрій Сибірний .