Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень

Вид материала

Документы

Содержание Роль Західного наукового центруу формуванні інноваційної інфраструктури регіону

Подобный материал:

• У західному науковому центрі, 3622.95kb.
• М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
• Національна академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти, 362.73kb.
• Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік, 8626.43kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
• Української держави, 8520.93kb.
• Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 866.31kb.
• Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України, 378.87kb.
• Національний університет внутрішніх справ, 324.82kb.
• Міністерство освіти І науки україни національна академія наук київський університет, 717.4kb.

Роль Західного наукового центру
у формуванні інноваційної інфраструктури регіону

Батюк І.Г., Батюк А.Є.

Різкий спад науково-технічної й інвестиційної активності в останнє десятиліття вже призвів до значного відставання України від багатьох розвинутих країн світу по якості життя й ефективності економіки. Блокування подальшого розвитку негативних процесів у науково-інноваційній і інвестиційній діяльності вимагає створення на системній основі цілісної моделі управління науково-інноваційними й інвестиційними процесами як у масштабах країни, так і в кожному із регіонів.

В зв’язку із цим, посиленої уваги вимагає питання розбудови інформаційної інфраструктури, оскільки дуже важливе місце в організаційно-координаційній, науково-технічній та інноваційній діяльності займає питання інформаційного забезпечення. У сучасному суспільстві інформація є важливим і цінним ресурсом, а рівень розвитку країни оцінюється рівнем її інформатизації.

Стан інформаційної діяльності в державі та її регіонах залежить від багатьох факторів: соціально-економічного розвитку, стану науково-технічного потенціалу та ефективності його використання, параметрів виробничої сфери та рівня її інтелектуалізації, інформаційно-комунікативного забезпечення інноваційної інфраструктури, інноваційного підприємництва та сприятливості інноваційного клімату, інноваційних ресурсів, трансферного ринку, рівня конкуренції, наявності ефективного організаційного механізму регулювання інноваційної діяльності, культури, рівня управління, соціальної відповідальності тощо.

Більшість з цих факторів має загальнодержавний характер. Суто регіональними є наявний в регіоні науковий та виробничий потенціал, відношення місцевих адміністрацій до проблем науково-технічної та інноваційної діяльності та інноваційна структура.

Так як, інноваційна інфраструктура відображає процес руху інновації від її розробки до виробника, то інноваційну інфраструктуру слід розуміти як частину ринкової інфраструктури та частину звичної вже нам науково-технічної інфраструктури, що забезпечує безперебійне функціонування взаємозв’язків учасників інноваційного процесу і просування товарів на ринку інновацій.

Серед функцій, що, на нашу думку, виконує інноваційна інфраструктура, відзначимо таку, як забезпечення менеджменту інноваційної діяльності. Адже, пошук інновацій повинен бути організованим окремо, поза поточним виробництвом. Не можна одночасно створювати нове і піклуватись про те, що вже маєш. Підтримання певного рівня та ефективності поточних операцій занадто велике завдання для людей, що тим займаються, для того щоб вони мали ще й час на створення нового, тобто бізнесу завтрашнього дня. Новаторські організації розуміють, що турбота про завтрашній день – також занадто велике і важке завдання, щоб, виконуючи його, піклуватись про сьогоднішнє. Обидва завдання потрібно виконувати. Але вони різні. Тому необхідно відокремити інноваційну діяльність в окремий організаційний підрозділ.

Тобто, реалізація конкретних інноваційних проектів передбачає формування колективу менеджерів, науковців, галузевих фахівців на комерційній основі з постановкою перед ними конкретної задачі, яка повинна бути вирішена в результаті виконання проекту. Цю функцію до виконання ми пропонуємо надати регіональним науковим центрам, як таким що являються основною організуючою і координуючою ланкою регіональної системи науково-технічної та інноваційної діяльності. Адже, інноваційний розвиток господарських комплексів нашої держави та її регіонів, розвиток міжрегіонального співробітництва як у самій державі, так і на міжнародному рівні неможливий без налагодженого наукового сприяння, що можуть забезпечувати наукові центри НАН України. Вони покликані здійснювати науковий супровід розвитку конкурентоспроможності національної економіки за найактивнішої ролі регіонів, науковий супровід менеджменту, впровадження інновацій.

Наступним кроком до реалізації інноваційного шляху розвитку повинна стати інвентаризація інтелектуальної власності, що включатиме в себе визначення власника, його правовий захист, експертну оцінку інтелектуальної власності, введення її до господарського обігу та отримання власником винагороди. Наголосимо на важливості запровадження механізму введення інтелектуальної власності до господарського обігу та розробки системи матеріальної винагороди, оскільки важливою проблемою залишається відсутність тісного зв’язку між наукою і виробництвом.

Звідси висновок - все більшої гостроти набуває питання залучення до інформаційного обліку наукового потенціалу країни. Формування інформаційної системи наукового потенціалу країни є об’єктивною закономірністю та настійною необхідністю. Відомо, що ефективність інноваційної діяльності перш за все залежить від того, яким чином взаємодіють поміж собою учасники єдиної колективної системи отримання і використання нових знань і технологій: науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, підприємства та інші інноваційні структури, що націлені на виробництво конкурентоспроможної продукції. Тому необхідно запровадити систему постійного взаємного обміну інформацією між науковими закладами, управліннями-замовниками та промисловими підприємствами щодо перспективних наукових розробок та інноваційних проектів. І власне для створення передумов для швидкого та ефективного впровадження новинок в усіх сферах діяльності, забезпечення структурно-технічної перебудови як на рівні окремих галузей, так і науки в цілому, виникає потреба вивчати науковий потенціал України в цілому, регіону зокрема. У цьому аспекті ми бачимо створення при регіональному науковому центрі потужного інформаційного центру, який би забезпечував необхідною якісною інформацією регіональні органи державної влади та органи місцевого самоврядування про соціально-економічний стан та розвиток окремих територій, науково-технічної та соціогуманітарної сфери, стан наукового забезпечення виконання державних та регіональних програм, розвиток інтелектуального потенціалу та людського капіталу взагалі. З цією метою необхідно створити сучасну регіональну систему інформаційно-аналітичного забезпечення управління інноваційним та науково-технологічним розвитком. Перевагами такої системи є: ведення регіональних баз даних науково-технічної, патентної, економічної, організаційно-довідкової та іншої інформації; якісне інформаційне забезпечення регіонального управління на всіх рівнях; можливість залучати до вирішення соціальних та економічних проблем усі установи та організації регіону, усі верстви та групи населення; можливість оперативного доступу до національних баз даних.

Отже, однією із складових частин, що повинна включати система управління науково-інноваційними й інвестиційними процесами в регіоні згідно із нашими припущеннями, повинна бути Інформаційна база аналізу, моделювання і прийняття рішень, що включатиме: Моніторинг науково-інноваційного потенціалу регіону та Бази даних інноваційних пропозицій.

В Західному науковому центрі НАН і МОН України створена інформаційна експертна система управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на основі моніторингу науково-інноваційного потенціалу, в якій можна виділити наступні рівні узагальнення інформації:

• інформація про окремі завершені НДДКР, кінцеві результати, степінь впровадження;
  
• дані (в т. ч. порівняльні) про діяльність розміщених на території регіону науково-дослідних, конструкторських організацій, вищих навчальних закладів, оцінки їх науково-технічного потенціалу, отриманих результатів;
  
• інформація про чисельність і структуру наукових кадрів, в першу чергу наукових кадрів вищої кваліфікації – докторів і кандидатів наук, оцінка стану, рівня, характеру і закономірностей, інтенсивності досліджень.
  

З цією метою розроблена програма Pasport. Дана програма призначена, як для постійного спостереження за розвитком наукового потенціалу, так і для якісного пошуку потрібної інформації, що дає можливість ефективно використовувати науковий потенціал для динамічного вирішення широкого кола завдань.

З метою розвитку інноваційної моделі економічного зростання країни в цілому пропонується також розв’язання вищевказаних проблем шляхом організації інформаційних потоків в системі регіональних наукових центрів, тобто ми пропонуємо створити мережу регіональних наукових центрів, кожний із яких володів би своєю базою даних та інформаційно-пошуковою системою “Pasport”. Тобто, мова йде про створення певного механізму, що охоплює весь спектр проміжних форм обміну та розподілу ресурсів та має власну логіку. Можна ввести поняття “Інформаційна мережа регіональних наукових центрів”. При мережевому методі накопичення, розподіл та використання інформаційних ресурсів здійснюється не шляхом “разових” операцій обміну і не через адміністративні процедури, а на основі системи взаємозв’язків між членами мережі. Мережева структура формується також на основі неформальних домовленостей між окремими особами, незалежними дослідницькими та творчими групами, тобто на суборганізаційному (неформальному) рівні.

Мережа особливо ефективна в тих випадках, коли успіх кожного із учасників залежить від надійного, всестороннього обміну інформацією, її спільного інтегрування та накопичення. Адже ж, практика показує, що найбільш корисна не та інформація, що поступає по офіційним каналам ієрархічної організації, і не та, про яку можна дізнатись з точки зору ринкової кон’юктури. Набагато частіше джерелами хоча і неформальної, зате дуже корисної інформації є особи, з якими налагоджені довгострокові зв’язки, засновані на взаємному довір’ї.

Один із основних принципів, на яких будуються мережі, є взаємовигідний обмін інформаційними ресурсами між їхніми учасниками. Поступово із таких обмінів виростають більш складніші і ефективніші форми кооперації. В якості заохочувального мотиву для вступу організації, особи в мережу часто виступає бажання отримати доступ до ключових ресурсів, знань, технологій, прискорити процес введення інновацій, знизити степінь ризику.

Мережа із її горизонтальними зв’язками та системою взаємних зобов’язань дуже добре підходить для організації роботи спеціалістів, знання яких можна застосувати до широкого спектру видів діяльності. Таким чином, мережі вигідні в тих областях, де процес накопичення знань не піддається адміністративному контролю або ринковому регулюванню.

Отже, формування інформаційної мережі регіональних наукових центрів становить закономірний етап розвитку, еволюції науки та економіки, що обумовлений рядом об’єктивних тенденцій найважливіші серед яких – прискорення науково-технічного прогресу, поява нової техніки та технологій, що робить можливим зв’язок між окремими членами мережі, зріст інтегрованості економічного середовища, нездатність великих організаційних структур в багатьох випадках справитися із завданнями оптимального використання інформаційних ресурсів.