Національна академія наук України Міністерство освіти та науки України бюлетень
| Вид материала | Документы |
- У західному науковому центрі, 3622.95kb.
- М. В. Костицького, доктора юридичних наук, професора, 4657.11kb.
- Національна академія педагогічних наук україни інститут професійно-технічної освіти, 362.73kb.
- Л. В. Багрій-Шахматов доктор юридичних наук, професор, академік, 8626.43kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 193.46kb.
- Української держави, 8520.93kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни національна академія наук україни, 866.31kb.
- Міністерство освіти І науки України Національна металургійна академія України, 378.87kb.
- Національний університет внутрішніх справ, 324.82kb.
- Міністерство освіти І науки україни національна академія наук київський університет, 717.4kb.
Відділення економіки і права
У складі відділення економіки і права працюють наукові секції:
- економіки (професор Кузьмін О.Є.);
- права (професор Косак В.М.);
- промислової політики (Рибинок В.О.)
Наукова секція економіки
Робота наукової секції економіки протягом 2004 року проводилася за наступними напрямками:
- Здійснення наукових досліджень у сфері реформування національної економіки, розвитку підприємництва, удосконалення менеджменту, розробки механізму залучення іноземних інвестицій тощо;
- Публікація результатів наукових досліджень.
- Обговорення проблем реформування економіки України на конференціях, форумах, круглих столах та семінарах.
- Розробка методичної літератури.
- Проведення щомісячних наукових семінарів.
- Видання монографій, посібників та підручників.
- Проведення студентських науково-практичних конференцій.
- Проведення науково-методичних конференцій.
- Організація та проведення всеукраїнських олімпіад з економічних спеціальностей.
Активну участь у роботі секції приймали Кузьмін О.Є., Фещур Р.В., Поплавська Ж.В., Бакушевич І.В., Бойко Є.І., Гуцайлюк З.В., Данилюк М.О., Домарадзька Г.С., Козоріз М.А., Кравців В.С., Лапко О.О., Ліпич Л.Г., Михасюк І.Р., Мікловда В.П., Московчак А.Т., Питюлич М.І., Побурко Я.І., Савєльєв Є.В., Скібінський С.В., Харів П.С., Хміль Ф.І., Школа І.М., Шутенко В.О., Яцура В.В., та інші.
Наукові діячі секції економіки приймали участь у таких конференціях, форумах та семінарах (табл. 1).
| Таблиця | 1 |
Участь у конференціях, семінарах, форумах протягом 2004 року
| Місце і дата проведення | Назва |
| 26 березня 2004 р., м. Київ | Міжнародна науково-практична конференція "Перспективи розвитку внутрішнього ринку промислових товарів в Україні" |
| 25-28 травня 2004 р., м. Ялта | V Міжнародна науково-практична конференція "Маркетингові дослідження в Україні" |
| 4-5червня 2004р., Луцьк | Міжнародна науково-практична конференція "Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання" |
| м. Львів | Всеукраїнська науково-методична конференція з проблем вищої освіти "Досвід впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу при підготовці фахівців за напрямками "Економіка і підприємництво" та "Менеджмент" |
| 7-9 жовтня 2004 р. м. Львів | V Міжнародна науково-практична конференція "Маркетинг і логістика в системі менеджменту" |
| 5-8 жовтня 2004 р., м. Одеса | Міжнародна науково-практична конференція "Економічні проблеми розвитку промислового виробництва" |
| 22-23 квітня, 2004 р., м. Львів, | Міжнародна науково-практична конференція аспірантів, молодих вчених і студентів "Проблеми управління міжнародною економічною діяльністю" |
| 7-9 жовтня 2004р., м. Львів | Міжнародна науково-практична конференція "Маркетинг та логістика в системі менеджменту" |
| 2004р., м. Луцьк | Міжнародна наук.-практ. конфер. "Реформування фінансової кредитної системи і стимулювання економічного зростання" |
| 2004р., Санкт-Петербург, Росія | Четверта міжнародна конференція "Моделювання та аналіз безпеки і ризику в складних системах |
| 2004 р., м. Хмельницький | Всеукраїнська наукова конференція "Управління у XXI столітті: погляд молодих вчених" |
| 2004 р., м. Донецьк | Всеукраїнська науково-практична конференція "Проблеми розвитку підприємств і нових економічних структур у сучасних умовах" |
| 16.04. 2004 р., м. Львів | Науково-практична конференція ЛРІДУ НАНУ при президентові України "Менеджмент у ХХІ столітті: розвиток організацій та управління персоналом |
| 26.10. 2004 р. м. Дніпропетровськ | V Всеукраїнська науково-практична конференція "Фінансово-економічні проблеми розвитку регіонів України |
Голова наукової секції економіки
ЗНЦ НАН України і МОН України
професор Кузьмін О.Є.
Наукова секція промислової політики
Згідно з прийнятим у 2004 році планом робіт секції промислової політики ЗНЦ НАН України та МОіН України проведені наступні заходи:
Проведено аналіз тематики з оцінкою залучення інвестицій підприємствами Західної України. В середньому по Україні структура інвестицій відсотково майже співпадає з регіональною структурою інвестицій в підприємства Західної України:
- Машинобудування – 9%;
- Транспорт і зв’язок – 7,9%;
- Металообробка – 5,1%;
- Хімічна та нафтохімічна промисловість – 4,8%;
- Харчова промисловість та переробка сільгосппродукції – 14,8%;
- Оптова торгівля та посередництво – 15%;
- Нерухомість – 5,2%
- Фінанси – 7,3%
- Інше – 30,9%
Всього по Україні залучено за останні 11 років 6,65 млрд. USD іноземних інвестицій, з них підприємцями Західної України близько 0,7 млрд. USD, підприємцями Львівщини – 0,3 млрд. USD (4,6% від загальнодержавних об’ємів.
Об’єми залучених іноземних інвестицій добре узгоджуються з показниками бізнес-клімату окремих областей (інвестиційний рейтинг – 2004 та динамічний рейтинг – 2004).
Комплексний рейтинг областей Західної України стосовно бізнес-клімату дозволяє оцінити їх інвестиційну привабливість:
- Львівська область - 6 місце в групі "Лідери";
- Закарпатська область - 5 місце в групі "Переслідувачі";
- Ч
ернівецька область - 1 місце;
- В
в групі “Основна”
олинська область - 2 місце;
- Івано-Франківська область - 5 місце;
- Тернопільська область - 9 місце;
- Рівненська область - 1 місце в групі "Аутсайдери".
Вкладені інвестиції в підприємства вказаних областей добре корелюються з їх інвестиційною привабливістю.
Поки що біля 75% іноземних інвестицій, вкладених в підприємства України за останні 11 років, сконцентровані в 7 східних областях України та місті Києві (Київ – 31,9%, Київська область – 7,1%, Дніпропетровська область – 9%, Донецька область – 6,5%, Запорізька область – 6,6%, Одеська область – 5,4%, Харківська область – 4%, АР Крим – 3,7%). Лідером інвестицій в Західній Україні є Львівщина – 4,6%.
Як вже відзначалось у звіті за 2003 рік, наявні інвестиції вкрай недостатні (необхідний рівень повинен бути у 15-20 разів вищий), структура інвестицій (співвідношення виробництва, торгівлі, послуг) не оптимальна, майже відсутні інвестиції в наукоємні виробництва та високі технології.
На загальнодержавному рівні, з врахуванням глобалізації ринків, початку та розвитку діяльності міжнародних корпорацій на ринку України, українські підприємства відчувають величезний брак ресурсів для повноцінної конкуренції. Насамперед це відбувається через дискримінацію національних виробників, через невиправдано важкий податковий тиск, постійні зміни правил гри, через непрозору систему бізнесу тощо.
Так, на сьогодні податки в Україні відіграють лише фіскальну роль, при цьому ігнорується основна функція податків – стимулювання підприємницької діяльності, що породжує тіньові методи економічної діяльності та ухиляння від сплати податків. Кінцево підривається довіра експортерів до держави, а українські підприємства змушені відмовлятись від стратегічних завдань на зовнішніх ринках.
Таким чином, нині на порядку дня в загальнодержавному масштабі стоїть питання виведення України на рівень зовнішньої інвестиційної привабливості Угорщини, Чехії, Польщі.
Паралельно Україна має йти шляхом створення свого національного капіталу, своїх великих національних компаній. Національні компанії мають бути переконані, що держава завжди на їхньому боці. Як у цьому переконані американський "Форд" чи голландський "Філіпс".
Це особливо стосується Західного регіону України, де нема своїх "Південьмашу", "Мотор-Січі" чи "Запоріжтрансформатора".
Росія, яка є нашим головним конкурентом у Східній Європі з залучення інвестицій, має більш ліберальне законодавство. Цей чинник є одним з головних для залучення інвестицій. Тому українські підприємства втрачають власну привабливість на ринку інвестицій, а отже і власну номінальну та фактичну вартість.
Отже, загальнодержавний чинник в покращенні інвестиційного клімату держави є визначальним.
Одним з суттєвих моментів покращення інвестиційного клімату на регіональному рівні є налагодження ефективної комунікації іноземних інвесторів з місцевою владою. Як наприклад, не дивлячись на те, що інвестиційний проект "Leoni AG" для Львівщини (45 млн. євро, 5000 тисяч робочих місць) реалізовувався під патронатом Президента України, менеджери наштовхнулись на перешкоди саме на місцевому рівні, які створювали управління архітектури, санепідстанція, пожежні структури, екологи і т. д.
2. Участь у створенні Концепції Стратегії соціально-економічного розвитку Львівської області до 2015 року на інноваційній основі.
Концепція Стратегії є відкритою для обговорення та внесення пропозицій. Розробляється ЛОДА спільно з місцевими органами влади, громадськими організаціями, науковими та освітніми установами Львова та області, зокрема Інститутом регіональних досліджень та групою експертів, в тому числі іноземних, в рамках проекту розвитку Львівщини.
Наукова секція промислової політики Західного наукового центру НАН і МОіН України, після відповідних узагальнень і врахування конкретних особливостей областей Західного регіону України, пропонує аналогічні заходи для всіх 7 областей Західної України.
3. Роботи велись в межах Стратегії розвитку Львівщини до 2015 року (перший етап – найближчі 5 років).
Основними напрямками економічного розвитку Львівщини визначені:
- Промисловість (машинобудування, целюлозно-паперова, поліграфічна, хімічна, нафтохімічна, харчова, легка);
- Паливно-енергетичний комплекс (кам’яне вугілля, нафта, газ, відновлювальні джерела енергії);
- Агропромисловий комплекс (овочівництво, тваринництво, харчова та переробна промисловості, мінеральні води, напої);
- Інвестиційна та будівельна діяльність;
- Туризм;
- Торгівля;
- Зовнішньоекономічна діяльність;
- Вільні економічні зони Львівщини;
- Міжнародні контакти Львівщини;
- Інфраструктура підтримки підприємництва;
- Наукові дослідження та інновації.
Секція промислової політики сприяла проведенню попереднього SWOT-аналізу для інших областей регіону, визначення пріоритетів економічного розвитку цих областей на науковій основі з врахуванням максимально можливої внутрішньорегіональної взаємодії.
4. Проводиться систематичне корегування відповідних переліків НДР і НДКР (у 2004 році два рази в рік).
До "Економічного форуму – 2004", який відбувся у Львові 7 – 9 жовтня 2004 р., сформовано перелік інноваційних проектів (більше 120) від учбових закладів регіону, академічних інститутів ЗНЦ НАН і МОіН України, підприємств та галузевої науки ("Інвестиційний ярмарок – 2004, Каталог"). До каталогу ввійшли стратегічні проекти регіонального масштабу, інвестиційні проекти. З основних напрямів економічного розвитку регіону (промисловість, енергетика, будівництво, туризм, агропромисловий комплекс, наука а інновації, фінансово-кредитна інфраструктура тощо).
Секція промислової політики ЗНЦ НАН і МОіН України має намір поширити на інші області Західної України досвід Львівської ОДА стосовно використання технологій пошуку потенційних інвесторів для високоефективних інвестиційних проектів підприємств області в рамках проекту розвитку Львівщини за участі групи іноземних експертів.
По вугільній промисловості (частка вугілля, видобутого на Львівщині у загальнодержавному видобутку становить близько 4%) Львівським державним дослідно-виробничим підприємством з енергозбереження започатковані роботи з одержання рідкого вуглеводневого палива з низькосортних відходів вугілля.
В роботі задіяні спеціалісти ряду академічних інститутів ЗНЦ.
По нафтовидобувній промисловості (балансові запаси нафти тільки на Львівщині складають 30,8 млн. тон; близько 800 діючих свердловин) акценти скеровані на впровадження сучасних технологій реабілітації старих свердловин і пошуки нових родовищ.
Газова промисловість і газотранспортна система являються знаковими для Західної України. Видобування газу, його транспортування, підземне зберігання та розподіл споживачам вимагають наукової підтримки відповідно до сучасних досягнень науки та техніки в цій галузі.
Електроенергетика належить до числа найбільш розвинених галузей регіону. В ній працюють енергогенеруючі та енерготранспортні компанії. Крім виробництва електроенергії для власного споживання частина електроенергії транспортується на зовнішні ринки. Основними виробниками електроенергії регіону є Добротвірська та Бурштинська ТЕС, які вимагають технічного переоснащення. Ведуться роботи щодо концептуальних засад модернізації галузі (паро-газовий цикл, когенерація, відповідність сучасним екологічним вимогам, капіталовкладення для заміни зношених та низько ефективних основних фондів, підвищення інвестиційної привабливості підприємств паливно-енергетичного комплексу, фінансове забезпечення науково-технічних розробок щодо розвитку паливно-енергетичного комплексу.
5. Нетрадиційні, поновлювані джерела енергії регіону: вітроенергетика, гідропотенціал малих річок, енергія біомаси, геотермальна енергетика.
Потужності вітроелектростанцій (ВЕС) в Україні становлять 16 млн. кВт/год, з них на Прикарпатську зону припадає 3 млн. кВт/год. На Львівщині діє Східницька ВЕС потужністю 750 кВт, яку можна вважати пілотною з поширенням досвіду на регіон. Науково-технічне забезпечення – вищі учбові установи, академічні інститути регіону.
Гідропотенціал регіону – значний. Тільки малі річки Львівщини забезпечують 2,5 млрд. кВт/год на рік. Науково-технічне забезпечення – Рівненський технічний університет водного господарства, вищі учбові установи регіону.
Започатковані роботи використання біоенергетики (відповідною програмою "Біогаз" Львівського державного дослідно-виробничого підприємства з енергозбереження та геотермальної енергетики в Закарпатській області).
В регіоні успішно працюють Інститут проблем надійності машин та споруд (виконує повний комплекс наукових, проектних та інженерно-технічних робіт з управління процесом старіння вантажопідйомних пристроїв, потягів, трубопроводів, посудин, що працюють під тиском, будівель, споруд тощо); Фізико-механічний інститут ім. Г. Карпенка (зміцнення конструкційних матеріалів, методи антикорозійного захисту трубопроводів тощо), досвід роботи яких поширюється на підприємства семи областей регіону.
Розроблено перелік НДКР, рекомендованих до запровадження на підприємствах регіону, включаючи НДКР з інформатизації.
6. За участі Львівської обласної державної адміністрації, Базової організації з питань енергетики ЗНЦ НАН України, Національного університету "Львівська політехніка", ВАТ "Львівобленерго" та інших обласних енергетичних структур та банків Західного регіону України проводились семінари, конференції з питань енергетики спільно з рядом наукових, науково-технічних та інших установ регіону та України (НПО "Енергоінформ", НТЦ "Біомаса", Інститут технічної теплофізики НАН України, Регіональна Місія Агентства США з міжнародного розвитку в Україні, Білорусі та Молдові тощо). Видавались відповідні звіти та інформаційні матеріали.
Розроблені рекомендації щодо узгодження обласних програм альтернативної енергетики та їх фінансування та запровадження.
Розроблено ряд інвестиційних проектів для Львівщини (ВАТ "ЛАЗ", "Львівський онкоцентр" тощо), введено в дію першу в регіоні когенераційну установку потужністю 1 МВт (Івано-Франківськ).
Розроблено рекомендації щодо концепції технічного переоснащення енергогенеруючих потужностей регіону та джерел його фінансування.
Вивчено досвід функціонування енергоостровів Східної України та паралельної роботи енергосистем України та Росії.
Розроблено концепцію взаємовигідної роботи енергосистеми Західного регіону України з єдиною європейською системою енергозабезпечення з врахуванням нарощування експортного потенціалу з електроенергії в звя’зку з введенням нових генеруючих потужностей на Рівненській АЕС.
7. Визначено, що охорона довкілля – пріоритет розвитку регіону. Концептуально важливі екологічні напрямки регіону:
- Вдосконалення контролю за правильним використанням природних ресурсів, земельних угідь узгоджено з директивами ЄС;
- Відновлення лісового фонду згідно досвіду Австрії, Швеції;
- розв’язання проблем гірничо видобувного комплексу;
- стимулювання застосування екологічно чистих, енергоощадних та альтернативних джерел енергії гармонізовано до директив ЄС;
- розвиток альтернативних галузей економіки – туризму та рекреаційного комплексу.
Наукова секція промислової політики ЗНЦ рекомендує до першочергового запровадження:
- створення центрів незалежної екологічної експертизи та моніторингу довкілля великих підприємств і міст регіону;
- розробку та організацію сучасних систем поводження з відходами на основі ресурсо- та енерговикористання з утилізацією спалюванням тільки небезпечних відходів з використанням сучасних обладнання та технологій;
- утилізацію відпрацьованих індустріальних олив та кислих гудронів як енергетичного палива та некондиційних пестицидів з використанням сучасних технологій та обладнання.
8. Участь у "Економічному форумі – 2004" 7 – 9 жовтня 2004 р.
Участь у розробці серії інвестиційних проектів для 5 національних парків Карпатського регіону (Ужанського, Сколівські Бескиди, Карпатського, Гуцульщина, Сине вір). Вперше для заповідних територій України розроблені комплексні схеми інвестування у інформаційно-екологічну, рекреаційну та відпочинкову інфраструктуру із залученням місцевих виробничих структур.
Основні виконавці робіт: Львівський національний університет ім.. Івана Франка, Інститут туризму (Варшава), Київський університет туризму, економіки та права. Обґрунтування бізнес-планів здійснено в рамках проекту ПАУСІ.
Розроблено рекомендації щодо співпраці промислових підприємств Західного регіону в євро регіонах "Буг", "Верхній Прут", "Карпатський" з врахуванням пріоритетів розвитку.
Керівник наукової секції
промислової політики
ЗНЦ НАН України і МОН України В.Рибинок