Конспект лекцій з дисципліни " Інвестиційний менеджмент"

Вид материала

Конспект

Содержание Різновиди інвестиційних портфелів За цілями формування інвестиційного За прийнятним

Подобный материал:

• Конспект лекцій Удвох частинах Частина 2 Суми, 1998.47kb.
• Конспект лекцій Удвох частинах Частина 1 Суми, 2323.63kb.
• Програма курсу > Конспект лекцій Тести > Задачі Питання до іспиту > Методичні рекомендації, 1834.5kb.
• Методичні рекомендації до вивчення дисципліни „Інвестиційний менеджмент для студентів, 701.78kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „Радіоекологія для студентів спеціальності 040106  „Екологія,, 1393.76kb.
• Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010, 2423.29kb.
• Конспект лекцій з навчальної дисципліни «Адміністративний менеджмент», 2827.25kb.
• Конспект лекцій з дисципліни: «Технологія науково-дослідної діяльності», 736.02kb.
• Конспект лекцій з дисципліни „ Управління інноваційним розвитком" для студентів факультету, 2082.69kb.
• Конспект лекцій з дисципліни «Оподаткування підприємств», 2062.58kb.

Інвестиційний портфель цінних паперів може бути різним в залежності від сукупності ознак (рис. 2.23).

Різновиди інвестиційних портфелів
		За цілями				Портфель доходу
		формування інвестиційного				Портфель росту
		доходу
						Консервативний портфель
		За прийнятним				Помірний (або компромісний)
		рівнем ризику				портфель
						Агресивний портфель
Рис. 2.23. Різновиди інвестиційного портфеля цінних паперів

Основною метою оперативного управління портфелем фінансових інвестицій є запобігання зниження передбачуваного рівня дохідності і зростання рівня ризику портфеля шляхом відповідної ротації окремих його фінансових інструментів. Основним змістом процесу оперативного управління портфелем фінансових інвестицій є:

здійснення постійного моніторингу фінансового ринку по окремих його сегментах;

періодична оцінка рівня дохідності та ризику по інвестиційному портфелю в динаміці;

оперативна оцінка рівня дохідності і ризику окремих фінансових інструментів портфеля по результатах моніторингу фінансового ринку;

проведення відповідної реструктуризації портфеля з метою відновлення цільових показників його формування.

У ході управління інвестиційним портфелем слід приділяти особливу увагу методам моніторингу і реструктуризації портфеля, а також факторам, що призводять до зниження рівня дохідності окремих пайових та боргових фінансових інструментів інвестування, а також інвестиційного портфеля в цілому.

Існують різні підходи до управління інвестиційним портфелем цінних паперів:

пасивне управління портфелем, при котрому після формування портфеля про нього на певний час забувають;

активне управління, що передбачає постійне відследковування необхідних параметрів портфеля шляхом регулярної ревізії портфеля, яка здійснюється як для дотримання інвестиційних цілей, так і у випадку їхніх змін.

Кожний інвестор самостійно визначає період відновлення портфеля (він може варіюватися від декількох тижнів до декількох років).

Конкретні методи управління інвестиційним портфелем цінних паперів залежать, перш за все, від виду портфеля (табл. 2.10).

Таблиця 2.10
Методи управління інвестиційним портфелем цінних паперів
Метод	Характеристика методу
Метод Б. Грехєма	Портфель формується за рахунок недооцінених ринком фінансових інструментів (їх внутрішня вартість є нижчою за їх курси)
Метод пропорцій, що пливуть	Регулярно розраховується прибутковість портфеля, за результатами чого кошти перекидаються з одних активів в інші. Низькодоходні активи вилучаються і заміняються на більш дохідні.
Метод сходів	Пріоритет віддається прибутковості перед безпекою вкладень. Підбираються активи (наприклад, банківські депозити), що забезпечують із заданою періодичністю (один раз на рік, півріччя, квартал, місяць) регулярність притиків коштів. Метод припускає постійне вивчення найбільше перспективних фінансових інструментів. Управління портфелем слідує за циклічними коливаннями курсів елементів, що входять у портфель. Для збереження прийнятного рівня дохідності портфеля необхідне створення певних резервів (для поповнення портфеля без попереднього продажу активів), які не повинні іммобілізувати кошти та бути достатніми за розміром. Резерви можуть мати різноманітну форму (певні види валюти або особливо ліквідні фінансові інструменти)
Метод фіксованих пропорцій	Портфель за певним критерієм поділяється в жорсткій пропорції між інвестиційними цінностями, що його складають (наприклад, між консервативною та ризикованою (спекулятивною) частинами портфеля). При змінах ринкових курсів елементів портфеля пропорція автоматично відновляється за рахунок покупки (продажу) інших елементів. Загальна вартість портфеля при цьому може зростати або залишатися незмінною. В останньому випадку приріст вартості окремих елементів портфеля утворює прибуток власника портфеля.