Навчально-методичний посібник Донецьк-2011
Вид материала | Навчально-методичний посібник |
- Навчально-методичний посібник Донецьк 2010, 664.64kb.
- Навчально-методичний посібник Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, 3103.88kb.
- Навчально-методичний посібник (друге видання), 1764.23kb.
- Історія україни, 785.11kb.
- М. Б. та інші практикум з проходження практик студентами вищих навчальних закладів, 3048.19kb.
- Міністерство освіти І науки україни харківська національна академія міського господарства, 1693.26kb.
- Л. А. Родіонова економічна історія навчально-методичний посібник, 1216.83kb.
- Методичні рекомендації з оптимізації мережі загальноосвітніх навчальних закладів, 813.27kb.
- Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 878.82kb.
- Г. М. Лавренчук задачі з географії навчально-методичний посібник, 726.53kb.
Інтоксикація





АНЕМІЯ


Немає
Є Немає


Фізіологічна жовтяниця
Кон`югаційна жовтяниця
Імунний конфлікт
Rh чи груповий



Є Немає
ГБН за Rh чи АВО несумісностю
позитивні маркери
інфекції


Перинатальна інфекція
Гемолітична анемія


ГЕМОЛІТИЧНА ХВОРОБА
Скарги
Анамнез
Об'єктивні дані




Дані додаткових методів обстеження

Клінічні
Біохімічні
Імунологічні


Диференціальна діагностика



Кон`югаційнаі жовтяниці
Гемолітичні анемії
Паренхіматозні жовтяниці
Механічні жовтяниці






Клінічний діагноз

Лікування
Консервативне
Оперативне


- фототерапія
- індукція кон'югації,
- , інфузійна терапія,
- мембраностабілізуючі та антио-ксидантні препарати,
- энтеросорбенти,
- жовчогонні препарати.
Основні симптоми
Розміри паренхіматозних органів
Неврологічна симптоматика
Зміна кольору сечі і калу













- протеінограма,
- фракції білірубіна, погодинний приріст,
- уробілін, стеркобілін
- проба Кумбса




- Імунограма, ЦІК,
- антитіла до Rh - і групових антигенів в крові і молоці




Форми

Внутрішньоутробна смерть


Набрякова
Анемічна
Жовтянична











Профілактика

Жовтяничне забарвлення шкіри і слизових оболонок
- гемограма,
- група та Rh належність крові,
- эритроцитометрія,
-операція замінного переливання крові,
- плазмоферез,
- гемосорбція,
- УФОК.
Геморагічний синдром у новонароджених
І. Актуальність теми: Геморагічний синдром у новонароджених (підвищена кровоточивість, кровотеча) - одна з найбільш актуальних проблем патології неонатального періоду. Часто зустрічаються наступні нозологічні форми геморагічного синдрому: первинні - у клінічно здорових дітей (геморагічна хвороба новонародженого (ГрХН), тромбоцитопенічна пурпура, тромбоцитопатії), вторинні - в клінічно хворих дітей (ДВЗ, тромбоцитопенічний, коагулопатичний синдроми, ізольовані крововиливи, К-вітамінодефіцитні). Всі ці нозологічні форми нерідко супроводжують такі стани новонароджених, як асфіксія, внутрішньоутробні інфекції, сепсис, пневмонії, менінгіти та інші захворювання, що затрудняє їх діагностику та лікування. Новонароджені з вадами розвитку, які потребують невідкладної хірургічної допомоги, а також недоношені діти складають особливу групу ризику по геморагічному синдрому. Пролонгація діагностики, та раціональної невідкладної терапії нерідко призводить до необоротних ускладнень у дітей з геморагічним синдромом, загрожує їх життю, що і є практичною значимістю вивчення даної теми.
ІІ. Мета навчання:
Загальна мета: уміти діагностувати нозологічну форму геморагічного синдрому і призначити патогенетичну терапію.
Конкретні цілі: Вихідний рівень знать-вмінь:
1.На підставі скарг, характеру кровоточивості, анамнезу і об`єктивних даних виявити провідні симптоми визначеної форми геморагічного синдрому. 2.Призначити додаткові методи обстеження та інтерпретувати їх. 3.Провести диференційний діагноз геморагічного синдрому. 4.Встановити діагноз. 5.Призначити терапію геморагічного синдрому. | 1.Вміти оцінити скарги, анамнез та об`єктивні данні при геморагічному синдромі (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 2.Виділяти симптоми і синдроми захворювання у новонароджених (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 3.Визначити необхідні додаткові методи обстеження та інтерпретувати їх (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 4.Встановити наявність геморагічного синдрому (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра акушерства та гінекології). 5.Визначити тактику ведення дитини з геморагічним синдромом (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра клінічної фармакології). |
Задачі вихідного рівня.
Задача №1.
Дитина від ІІ вагітності, на протязі якої жінка приймала аспірин, індометацин у зв`язку з болями в суглобах. Не обстежилась. Пологи ІІ, в терміні гестації 36-37 тижнів. Відзначалася гіпотонічна кровотеча. Дідусь дитини страждає на гемофілію А. Перша дитина загинула від гострої анемії важкого ступеня.
Які данні анамнезу дозволяють запідозрити геморагічний синдром у дитини?
А) – прийом жінкою аспірина, індометацина;
В) – гіпотонічна кровотеча у матері;
С) – наявність гемофілії А в сім`ї;
D) – гибель першої дитини від анемії важкого ступеня;
Е) – все перераховане вище.
Еталон відповіді: Е.
Задача №2.
У доношеної клінічно здорової дитини на 3 день життя з'явилася мелена, блідість шкіри, зригування, тахіпное. Помірна тахікардія. Дитина знаходилася на винятково грудному вигодовуванні з перших хвилин життя.
Які приоритетні симптоми вказують на геморагічний синдром?
А) – тахіпное;
В) - брадикардія;
С) - мелена;
D) - зригування;
Е) - блідість шкіри.
Еталон відповіді: С.
Задача №3.
У клінічно здорової новонародженої дитини у віці 2 днів життя з'явився стілець кольору кавової гущі. Геморагій немає. Шкіра бліда, помірні кардіореспіраторні розлади без порушень периферичного кровообігу. Вигодовування грудне. У гемограмі Нв – 180 г/л, Ер-5,0 т/л, рівень тромбоцитів у межах норми. Запідозрен синдром заковтнутої крові.
Яке дослідження необхідно провести для підтвердження синдрому „заковтнутої” крові?
А) - проба Апта;
В) – копроцитограма;
С) - цитологія шлункового аспірата;
D) – протромбіновий індекс;
Е) – реакція Грегерсена.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №4.
У новонародженої дитини на 1-у добу життя з'явилися петехії, несиметричні екхімози на тулубі, мелена. У гемограмі анемія, тромбоцитопенія. Напередодні пологів мати дитини приймала аспірин з приводу тромбозу вен нижніх кінцівок. Вигодовування грудне.
Який Ви припускаєте діагноз?
А) - тромбоцитопенічна пурпура;
В) – ГрХН;
С) - НЕК;
D) – ДВЗ;
Е) – гіпопластична анемія.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Задача №5.
Доношеній новонародженій дитині 4 діб з ознаками шлунково-кишкової кровотечі встановлений діагноз ГрХН. Гемограма Нв - 164 г/л, Ер- 4,5 Г/л, Ht - 46 %.
Який метод лікування пріоритетний у даній ситуації?
А) - транфузія СЗП;
В) – гемотранфузія;
С) – кортикостероїди;
D) - вітамін Е, глюконат кальцію;
Е) - вітамін К.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Необхідну інформацію для виконання базових знань-умінь можна знайти в наступних джерелах:
1.Н.П. Шабалов. Неонатология. -Москва. -2006.- Т.ІІ . - С. 212-228.
2.Руководство по неонатологии. // Под редакцией Т.Л. Гомеллы, М.Д. Канниган. - М. Мед, 1998. - С.180-183.
3.Судакар Г. Эзутачан. Практичний посібник з неонатології.-Львів-Детройт, 2002.- С.274-275.
4.Н.П.Шабалов, Ю.В. Цвелева. Основы перинатологии.- Москва, 2002.-С.177-183.
5.Н. П. Шабалов, И. В. Марков. Клиническая фармакология новорождённых. - Спб.: Сотис, 1997.-С.302-308.
6. Современная терапия в неонатологии./Под ред. Н.П. Шабалова. Пер с англ. – Справочник. – М.: МЕДпресс, 2000. – С. 29-31.
ІІІ. Зміст навчання.
Основні теоретичні питання до теми:
1.Етіологічні аспекти геморагічного синдрому у новонароджених.
2.Патогенетичні механізми розвитку геморагічного синдрому у новонароджених.
3.Класифікація геморагічного синдрому у новонароджених.
4.Головні симптоми геморагічного синдрому, визначення нозологічних його форм.
5.Методи обстеження і їх інтерпретація.
6.Диференціальна діагностика геморагічного синдрому.
7.Клінічний діагноз нозологічної форми геморагічного синдрому, яка найбільш часто зустрічається у новонароджених.
8.Основні принципи лікування геморагічного синдрому у новонароджених.
При підготовці теми заняття Ви можете користуватися наступними інформаційними джерелами:
1. Д.Клоерті, Енн Старк. Посібник з неонатології.Київ, 2002.-С.405-462.
2.Н.П.Шабалов. "Современная терапия в неонатологии". Москва, 2000.-С.29-30, 237-248.
3.М.Л. Аряєв. Неонатологія.-Київ, 2003.-С.230, 325.
4.Г.В. Яцык. Руководство по неонатологии.: Москва, 1998.-С.176-179.
5.Ханс Ферсмольд. Основные положения неонатологии.-Берлин.-1997.-С.83, 86, 107.
6. Ю.И. Барашнев. Перинатальная неврология. Москва.-2001.-С.286-303.
Якщо інформація, що рекомендується, Вами засвоєна, пропонуємо закріпити її шляхом рішення задач-моделей.
Система навчальних задач.
Задача №1.
Дитина з геморагічним синдромом, від жінки з гіпертонічною хворобою тяжкого ступеня і виявленою до пологів вадою серця. Пологи передчасні внаслідок відшарування плаценти. Дитина народилась в тяжкій асфіксії.
Яка головна анамнестична ознака сприяла розвитку геморагічного синдрома у дитини?
А) – гіпертонічна хвороба матері;
В) – передчасні пологи;
С) – ВВС у матері;
D) - відшарування плаценти;
Е) – асфіксія в родах.
Еталон відповіді: D.
Задача №2.
Недоношена дитина, клінічно здорова, знаходилась на грудному вигодовуванні. У віці 3 діб життя діагностована мелена. У периферічній крові виявлені ознаки помірної анемії, скорочення часу згортання крові за Лі-Уайтом.
Які дані обстеження Вам потрібні для уточнення діагнозу?
А) – клінічний аналіз крові;
В) - коагулограма;
С) – протромбіновий індекс;
D) – проба Апта;
Е) – все вище перераховане.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №3.
У доношеної новонародженої дитини з проявом кровоточивості (мелена, кровотеча зі слизових оболонок) виявлений тромбоцитарний антиген PlAl, загальна кількість тромбоцитів 30 000/мкл.
Якій формі геморагічного синдрому відповідає вище названий антиген?
А) – тромбоцитопатії;
В) – ГрХН;
С) – ДВС;
D) – ізоімунній тромбоцитопенічній пурпурі;
Е) - трансімунній тромбоцитопенічній пурпурі.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Задача №4.
Мати новонародженої дитини є носієм вірусу герпеса ІІ типу. У її дитини при народженні шкіряні геморагії, крововиливи на слизових оболонках. Кефалогематома правої тім’яної кістки. Судомний синдром на 2 добу життя. ПЦР до герпеса- позитивна. Ig G до токсоплазмозу 1:16. Тромбоцитопенія.
Який Ви поставите основний остаточний діагноз ?
А) – внутрішньоутробна герпес інфекція;
В) – гіпоксичне-травматичне ураження ЦНС;
С) –менінгоенцефаліт;
D) – тромбоцитопенічна пурпура;
Е) – ДВЗ-синдром.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Задача №5.
У доношеного новонародженого з великою кавернозною гемангіомою встановлено синдром Казабаха-Меріта. В аналізі крові анемія, тромбоцитопенія.
Яка Ваша тактика при даній патології?
А) – дезагреганти;
В) – препарати, що укріпляють судинну стінку;
С) – СЗП, гормони;
D) – консультація хірурга;
Е) – все вище перераховане.
Еталон відповіді: підготувати самостійно.
Короткі методичні вказівки до практичного заняття.
Заняття починається з перевірки викладачем задач вихідного рівня, вирішених лікарями-інтернами в ході позааудиторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення задач з еталонами відповідей до них. Після цього лікарі-інтерни самостійно курирують хворих з геморагічним синдромом, визначаючи нозологічну його форму, а при їх відсутності вивчають виписки з історій хвороб. Вони ретельно збирають анамнез, детально з`ясовують на яку добу життя був виявлений геморагічний синдром, докладно з`ясовують анамнез родини і дитини. При об`єктивному огляді звертають увагу на стан шкіряних покровів, на тип кровотечі, оцінюють його вираженість, дані фізикального огляду. Після цього викладач проводить розбір 2-3 тематичних хворих з оцінкою моніторингу клінічних і лабораторних даних. Викладач звертає увагу лікарів-інтернів на патогномонічні клінічні і лабораторні ознаки різних форм геморагічного синдрому. Проводять диференціальну діагностику між різними формами геморагічного синдрому, починаючи з особливостей анамнезу і закінчуючи специфічними лабораторними даними кожної форми геморагічного синдрому. У процесі розбору хворих викладач коригує відповіді лікарів-інтернів, звертає їхню увагу на особливості проведення огляду при в тій чи іншій формі геморагічного синдрому, вказує і виправляє помилки в діях лікарів-інтернів. Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль і викладач підводить підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.
Технологічна карта практичного заняття.
Етапи | Час | Оснащення заняття | Місце проведення |
Лікарська конференція. Перевірка і коректив вихідного рівня знань. | 25 хв. | Рішення задач вихідного рівня. | Клінічна база курсу |
Курація хворих, які мають прояви геморагічного синдрому різної етіології. | 120 хв. | Фонендоскопи. Історії хвороб. | Клінічна база курсу |
Розбір тематичних хворих з корективами викладачем допущених помилок. | 100 хв. | Муляжі, тренажери, таблиці, граф, алгоритм, історії хвороб. | Клінічна база курсу |
Підсумковий тестовий контроль | 15 хв. | Рішення цільових задач. | Клінічна база курсу |
Підведення підсумків занять | 5 хв. | | Клінічна база курсу |
Алгоритм «Геморагічний синдром у новонароджених».
Симптом підвищеної кровоточивості
Стан здоров'я дитини з появою кровотечі

Клінічно здоровий


Є

Тромбоцитопенія

Немає

Проба Апта

Позитивна

Синдром «проковтнутої крові»

Негативна
Геморагічна хвороба новонародженого

Немає

Шкіряний геморагічний синдром
(посттравматичний)

Антітромбоцитарні антітіла
Є

Алоімунна тромбоцитопатія

Немає

Ізоімунна тромбоцитопенія
Кавернозна гемангіома

Синдром Казабаха-Меріта

Клінічно хворий


Тромбоцітопенія

Є
Немає

Інфекція
Асфіксія

Є
Немає


ДВЗ, зумовлений інфекцією


ДВЗ, зумовлений асфіксією
Є



Порушення коагуляції

Є
Немає


Коагулопатія

Тромбоцитопатія




Мелена, криваве блювання
Граф логічної структури по темі "Геморагічний синдром у новонароджених"
Геморагічний синдром
Анамнез:
- Матері
- Дитини
Тип кровоточивості:
- Мелена, кроваве блювання.
- Шкіряні геморагії (петехії, экхімози).
- Кровотеча зі слизових оболонок.
Форми геморагічного синдрому










Клінічно здорових дітей (первинні).
- Геморагічна хвороба новонародженого
- Тромбоцитопенічна пурпура (ізоімуна, алоімуна)
- Тромбоцитопатії (вроджені, спадкові).
Клінічно хворих дітей (вторинні).
1. Тромбоцитопенічний геморагічний синдром.
2. Коагулопатичний геморагічний синдром.
3. ДВЗ.
Об'єктивні дані:
- Характер подиху.
- Порушення гемодинаміки.
- Колір шкіряних покривів.
- Гепатоспленомегалія.






Дані додаткового обстеження
Клінічні:
- Гемограма, рівень тромбоцитів, гемоглобін, гематокрит, еритроцити.
- Лейкограма.
- Показники гемостазу.
- Проба Апта.
Біохімічні:
- 1.Коагулограма.
2.Залишковий азот, сечовина.
3.Протеінограма.
4.СРБ.
5.Цукор крові.
Імунологічні:
1. ПЦР при TORCH-інфекції.
2. Визначення рівня Іg на поверхні тромбоцитів матері.
Інструментальні:
1. НСГ.
2. УЗД органів черевної порожнини.
3. Рентгенографія органів черевної порожнини.




Диференціальна діагностика (див. алгоритм).
Клінічний діагноз





Лікування



- Виходжування:
- Теплозахист.
- Вигодовування
Медикаментозне:
1. СЗП.
2. Вітамін К.
3. Кортикостероіди.
4.Амінокапронова кислота.
5. Гемотрансфузії.
6. Трансфузії тромбоцитарної маси.
7. Імунокорекція.
8. Симптоматичне.
Анемії у новонароджених
І. Актуальність теми: Анемія - це стан, який характеризується зменшенням кількості еритроцитів і концентрації гемоглобіну в одиниці об'єму крові на два та більш стандартних відхилення від середніх значень, що є нормою для даного віку. Надзвичайно важлива проблема анемій у новонароджених дітей, тому що анемії ведуть до гіпоксії тканин і сприяють більш тривалому перебігу порушень постнатальної адаптації, формуванню хронічних процесів, порушенню фізичного розвитку і можуть призводити у ряді випадків до розладу обміну заліза. Деякі форми анемій (тяжкі постгеморагічні, спадкові і придбані гемолітичні, апластичні) являють реальну загрозу стану здоров’я дітей. Період новонародженості характеризується стрімкими змінами з боку показників червоної крові убік зниження як у доношених, так і недоношених новонароджених, пов'язаних з фізіологічною перебудовою еритропоезу.
Проблема діагностики, лікування і профілактики анемій у новонароджених є сучасною проблемою і вимагає подальшого вивчення.
ІІ. Мета навчання:
Загальна мета: уміти діагностувати і лікувати анемії у новонароджених.
Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь:
1.Зібрати скарги, анамнез у матері і провести фізикальне обстеження дитини з групи ризику розвитку анеміі. 2. Встановити попередній діагноз: анемії у новонародженого. 3. Призначити додаткові методи обстеження і інтерпретувати їхні результати. 4. Встановити остаточний діагноз: анемії у новонародженого. 5. Призначити лікування анемії у новонароджених. | 1. Вміти інтерпретувати дані анамнезу, скарг і об'єктивні дослідження у вагітних і новонароджених з групи ризику (кафедра акушерства і гінекології, кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 2. Виділяти симптоми і синдроми захворювання у новонароджених (кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 3. Вибрати обсяг, перелік і послідовність додаткових методів дослідження й інтерпретувати їхні результати (кафедра дитячих хвороб №1 та №2). 4. Встановити наявність чи виявити чинники ризику в матері, що викликали анемію у новонародженого (кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра шпитальної терапії). 5. Обґрунтувати вибір терапії при анемії у новонароджених (кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра клінічної фармакології). |
Задачі вихідного рівня.
Задача №1.
У жінки ІІІ вагітність, що перебігає на тлі анемії важкого ступеня, загострення хронічного пієлонефриту. На УЗД плоду в 33-34 тижні - багатоводдя. Пологи в терміні 37-38 тижнів. Використовувалася родостимуляція.
Які дані анамнезу дозволяють віднести новонародженого до групи ризику з розвитку анемії?
A) - наявність у матері анемії важкого ступеня;
B) - загострення хронічного пієлонефриту;
C) - на УЗД в 33-34 тижні багатоводдя;
D) – ІІІ вагітність;
E) - родостимуляція.
Еталон відповіді: А.
Задача №2.
У новонародженого відзначаються наступні симптоми: задишка змішаного генезу, що наростає, гіподинамія, блідість шкіряних покривів, періоральний та акроціаноз.
Які з перерахованих симптомів свідчать про анемію у новонародженого?
A) - періоральний та акроціаноз;
B) - наростаюча гіподинамія;
C) - задишка змішаного генезу;
D) - блідість шкіряних покривів;
E) - усі перераховані симптоми .
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №3.
У новонародженої дитини на 2-у добу життя відзначаються зригування і блювання з геморагічним компонентом, здуття живота, що прогресує, дихальна недостатність, мармуровість шкіряних покривів.
Які обстеження для уточнення діагнозу Ви призначите?
A) - клінічний аналіз крові;
B) – біохімічні показники крові;
C) - коагулограма;
D) – протромбіновий індекс;
E) – все перераховане вище.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №4.
Дитина від І вагітності та передчасних пологів, ГВ = 35-36 тижнів, друга із двійні (монозіготні близнюки). Мати веде асоціальний спосіб життя. Зелені навколоплідні води. Маса при народженні 1400 г, відзначається блідість, тахікардія.
Які чинники ризику можуть викликати реалізацію анемії у даної дитини?
A) - другий із двійні (монозіготні близнюки);
B) - недоношена вагітність;
C) – асоціальність матері;
D) - низька маса тіла при народженні;
Е) - все перераховане вище.
Еталон відповіді: А.
Задача №5.
У новонародженого після фетоматеринської трансфузії, виявлена анемія важкого ступеня. Призначено наступну терапію: антибактеріальні препарати, інгібітори протеолітичних ферментів, переливання еритроцитарної маси, трофічна терапія, інфузійна терапія.
Що з перерахованого є основним у лікуванні даного захворювання?
A) - антибактеріальні препарати;
B) - інгібітори протеолітичних ферментів;
C) - трофічна терапія;
D) - інфузійна терапія;
E) - переливання еритроцитарної маси.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Необхідну інформацію для виконання базових знань - умінь можна знайти в наступних джерелах:
1. Н.П. Шабалов. Неонатология.-Москва. – 2006.-Т.ІІ.- С. 176-191.
2. Неонатология: Пер. с англ. / Под ред. Г.Л. Гомеллы, М.Д. Каннигам. – Москва: Медицина, 1998. – С. 258-292.
3. Посiбник з неонатологiї: Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля, 2002. – С. 455-462.
4. Робертон Н.Р.К. Практическое руководство по неонатологии. – Москва: Медицина, 1998. – С. 433-435, 473-475.
5. Современная терапия в неонатологии./Под ред. Н.П. Шабалова. Пер с англ. – Справочник. – М.: МЕДпресс, 2000. – С. 12-15, 34-36.
ІІІ. Зміст навчання.
Основні теоретичні питання до теми:
1. Актуальність анемій в періоді новонародженості.
2. Класифікації анемій у новонароджених.
Постгеморагічні анемії (гострі і хронічні).
Гемолітичні анемії.
Залізодефіцітні анемії.
6. Гіпопластичні й апластичні анемії.
7. Метгемоглобінемія.
8. Диференціальна діагностика анемій.
9. Основні терапевтичні підходи до лікування анемій у новонароджених.
При підготовці теми заняття Ви можете користатися наступними інформаційними джерелами:
1. Маркова И.В., Шабалов Н.П. Клиническая фармакология новорожденных. – С.-Петербург: СОТИС, 1993. – С. 285-302.
2. Основы перинатологии. / Под ред. Шабалова Н.П., Цвелева Ю.В. – Москва: МЕДпресс-информ, 2002. – С.76-112.
3. Яцык Г.В. Руководство по неонатологии. – Москва: Мед. информ. агенство, 1998. – С. 168-180.
4. Аряєв М.Л. Неонатологія. – Київ: АДЕФ-Україна, 2003. – С. 341-347.
5. Практичний посібник з неонатології. / Под ред. Судакар Р. Эзутачан, Д.О. Добрянського. – Львів – Детройт, 2002. – С. 251-255.
6. Шабалин В.Н., Серова Л.Д. Клиническая иммуногематология. – Москва: Медицина, 1998. – С. 116-142.
7. Пясецкая Н.М. Анемия новорожденных и детей раннего возраста. – Уч. пособие для врачей. – Киев, 2005. – 88 с.
Якщо інформація, що рекомендується, Вами засвоєна, пропонуємо закріпити її шляхом рішення задач-моделей.
Система навчальних задач.
Задача №1.
Дитина від ІІ вагітності (перша дитина перенесла анемію). Стан дитини після народження тяжкий: з'явилася задишка, стогне, почав зригувати, виражена блідість шкірних покривів.
Які додаткові зведення з анамнезу потрібно уточнити для постановки попереднього діагнозу спадкоємної анемії?
А) - яку анемію переносила перша дитина;
B) - дані обстеження вагітної;
C) - професійні шкідливості;
D) - які медикаменти приймала вагітна;
E) – все перераховане вище.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №1-а.
Дитина від ІІ вагітності, що перебігала на тлі загрози переривання в 15-16, 19-21 тиждень. Пологи в терміні 33-34 тижня, маса при народженні 1150 г. У новонародженого відзначається апное, блідість шкіряних покривів, задишка.
Які фізикальні методи обстеження Вам необхідно провести?
A) - перкусія грудної клітки та серця;
B) - аускультація грудної клітки;
C) - пальпація печінки і селезінки;
D) - аускультація серця;
E) –все перераховане вище.
Еталон відповіді: Е.
Задача №2.
Дитина від І вагітності, 37-38 тижнів. Пологи - патологічні, передчасне відшарування плаценти. Крововтрата в пологах склала близько 900 мл. Народився живий хлопчик з масою 3100 г. Оцінка за шкалою Апгар 1-2-4 бали. Відзначається дихальна недостатність, ціаноз шкіряних покривів. У крові - Нв - 90 г/л, Нт-35%, ретікулоцити – 0,009 Г/л.
Який попередній діагноз Ви поставите?
A) - гостра постгеморагічна анемія;
B) - аспіраційний синдром;
C) - перинатальне гіпоксично-геморагічне ураження ЦНС;
D) - ВВС;
E) - асфіксія важкого ступеня.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №2-а.
Дитина 12 доби життя (мати резус-негативна) від І вагітності, що перебігала на тлі хронічної фетоплацентарної недостатності. На другий день життя з'явилася жовтяниця за рахунок непрямого білірубіну. У периферичній крові – Нв - 133 Г/л, ретікулоцити – -0,012 Г/л, мікросфероцитоз. Реакція Кумбса негативна. Непрямий білірубін 290 мкмоль/л.
Який попередній діагноз Ви поставите?
A) - спадкова анемія Мінковського-Шоффара;
B) - фізіологічна анемія;
C) - апластична анемія;
D) - хронічна постгеморагічна анемія;
E) - аутоімунна гемолітична анемія.
Еталон відповіді: А.
Задача №3.
У новонародженого відзначаються петехіальний висип на шкірі, кровотеча з пупочної ранки, мелена. Аускультативно: систолічний шум на верхівці. Печінка +3 см, селезінка + 1 см. В аналізі крові: Нв - 145 г/л, Нт - 42%, ретікулоцити - 0,009 Г/л, лейк. - 30,6 Т/л.
Які обстеження Ви призначите?
A) - коагулограма;
B) - згортання крові;
C) - посів крові на стерильність;
D) - тромбоцити;
E) - все перераховане вище.
Еталон відповіді: Е.
Задача №3-а.
У доношеної новонародженої дитини на 3-ю добу життя відзначаються наступні показники крові: ер. - 5,5 Г/л, Нв - 183 г/л, лейк.- 12,9 Г/л, тромб. - 50:1000, е - 3, п - 5, с - 56, л - 25, м - 11. Кол. пок.=1,0. Білірубін крові 75 мкмоль/л за рахунок непрямого.
Про яку патологію свідчать отримані результати?
A) - фізіологічна жовтяниця новонародженого;
B) - тромбоцитопенію;
C) - поліцитемію;
D) - гемолітична хвороба новонародженого;
E) - залізодефіцитна анемія.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №4.
У дитини жовтяничне забарвлення шкіри і склер з'явилося на 2-гу добу життя. Група і резус-фактор матері і дитини збігаються. У дитини виявлені помірні гепато- і спленомегалія, анемія, ретікулоцитоз, непряма гіпербілірубінемія. Осмотична стійкість еритроцитів: mіn - 0,62% NaCl, max - 0,42% NaCl. Діаметр еритроцитів: 5 мк - 5%, 6 мк - 30%, 7 мк - 50%, 7,2 мк - 15%. Г-6ФДГ - 1,25мМ/л.
Який Ви поставите остаточний діагноз?
А) - спадкова мікросфероцитарна гемолітична анемія;
B) - гемолітична анемія в результаті дефіциту Г-6-ФДГ;
C) - аутоімунна гемолітична анемія;
D) - гемолітична анемія неуточненого генеза;
E) - трансімунна гемолітична анемія.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Задача №5.
У новонародженого з клінічними проявами постгеморагічної анемії важкого ступеня призначена терапія (антибактеріальна, СЗП, інгібітори протеолітичних ферментів, оксигенотерапія) протягом 3-х днів малоефективна.
Яка Ваша подальша тактика лікування?
A) – продовжити антибактеріальну терапію;
B) - переливання еритроцитарної маси, оксигенотерапія;
C) – повторна інфузія СЗП;
D) – препарати заліза;
Е) - оксигенотерапія.
Еталон відповіді: В.
Задача №5-а.
У новонародженої дитини зі стигмами дизембріогенезу встановлена анемія Даймонда-Блекфена. Неодноразово переливали еритроцитарну масу, але ефект був короткочасним.
Яка Ваша подальша тактика лікування?
A) - переливання еритроцитарної маси;
B) - кортикостероідні препарати;
C) - терапія дісфералом;
D) - спленектомія;
E) - трансплантація донорського кісткового мозку.
Еталон відповіді: підготуйте самостійно.
Короткі методичні вказівки до практичного заняття.
На початку заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань у кожного лікаря-інтерна, що навчається. Потім інтерни переходять до курації новонароджених, в анамнезі яких маються вказівки на спадковий характер анемії, були вогнища хронічної інфекції, а також чинники ризику, що ведуть до появи анемій у новонароджених. Під час курації викладач вибірково контролює уміння лікарів-інтернів збирати анамнез, проводити обстеження новонароджених по органах і системах, вибираючи патогномоничні симптоми і синдроми, акцентує увагу на додаткових методах обстеження, трактуванні отриманих результатів і підходах до призначення терапії. Після цього проводиться клінічний розбір хворих, додаткових виписок з історій хвороби. Далі - засвоєння основних теоретичних питань за темою: "Анемії у новонароджених". Наприкінці заняття проводиться аналіз самостійної роботи лікарів, а також здійснюється перевірка засвоєння теми шляхом рішення тестових задач і здачі практичних навиків за даною темою. Підводяться підсумки заняття.
Технологічна карта практичного заняття.
Етапи | Час | Оснащення заняття | Місце проведення. |
Лікарська конференція. Перевірка і корективи вихідного рівня знань. | 25 хв. | Рішення задач вихідного рівня. | Клінічна база курсу |
Курація хворих з різними етіологічними формами анемій. | 120 хв. | Фонендоскопи, історії хвороб. | Клінічна база курсу |
Розбір тематичних хворих з корективами викладачем виконаних помилок. | 100 хв. | Муляжі, тренажери, таблиці, граф, алгоритм, історії хвороб. | Клінічна база курсу |
Підсумковий тестовий контроль. | 15 хв. | Рішення цільових задач. | Клінічна база курсу |
Підведення підсумків заняття. | 5 хв. | | Клінічна база курсу |
А
Зниження концентрації гемоглобіну
гемоглобіну
Кількість ретикулоцитів

Знижена
В нормі або збільшена


Вроджена гіпопластична анемія

Проба Кумбса

Негативна
Позитивна

Імунна гемолітична анемія

Середній об’єм еритроцитів

Невиликий
В нормі або великий



Мазок периферічної крові

Без змін
Аномалія


Інфекція

Послідовний сфероцитоз

Є

Немає

Є
Немає



Кровотеча

Анемія в внаслідок сфероцитозу

Послідовний елиптоцитоз

Є
Немає


Анемія в результаті кровотечі


Є
Немає


Анемія внаслідок спадкового елиптоцитозу

Дефіцит пируваткинази

Є
Немає


Анемія внаслідок дефіциту перуваткінази


Є


Хронічна внутрішньоматкова кровотеча

Постгеморагічна анемія
Анемія в результаті інфекції
Анемія внаслідок дефіциту гексокинази
Анемія внаслідок дефіциту
Г-6-ФДГ
Граф логічної структури теми “ Анемії у новонароджених”
Новонароджені з анемією
Скарги та анамнез матері

Об’єктивні обстеження

обтяжена спадковість
патологічна кровотеча в пологах
монозиготні близнюки
група крові матері 0(І) чи Rh - негативна







Огляд

стігми дизембріогенезу
пологовий травматизм
вади розвитку
кровотеча













Пальпація




лімфатичні вузли
печінка
селезінка






Перкусія

Аускультація
Попередній діагноз







Додаткові методи обстеження

Аналіз крові
УЗД
Rо``
ЕКГ




печінки
селезінки




грудної клітини
Остаточний діагноз







- гемограма,
- морфологія ерітроцитів.
- мазок крові,
- проба Кумбса



мозку






блідість шкіри
токсична дія лікарських препаратів
Додатково:
- тест Клейнхауера-Бетке,
- тест Апта,
- пунктат кісткового мозку,
- обстеження на TORCH,
- ферменти еритроцитів,
- коагулограмма
етіопатогенетична та симптоматична терапія
Респіраторний дистрес синдром новонародженого
І. Актуальність теми: Респіраторний дистрес синдром (РДС) новонародженого являється актуальною проблемою в сучасній практиці неонатолога. Частота розвитку РДС новонародженого залежить у першу чергу від здоров`я матері, перебігу вагітності, ускладнення пологів, а також терміну гестації новонародженого. Малий термін гестації, ризик розвитку інфекції, цукровий діабет матері та інші - визначає найбільшу імовірність виникнення РДС новонародженого, а також тяжкість його перебігу. Этіологічні чинники РДС новонародженого, патофізіологічні аспекти його розвитку тісно пов`язані з клінічною картиною. Сучасна діагностика, адекватна терапевтична тактика і система реабілітаційних заходів дозволяють запобігти ускладнення і поліпшити прогноз захворювання. Цим визначається актуальність вивчення питань діагностики і лікування РДС новонародженого.