Навчально-методичний посібник Донецьк-2011

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 ... 15 16 17 18 19 20 21 22 ... 39

Задача №1.

У новонародженого, що народився у стані важкої асфіксії шляхом кесарева розтину, у пологовій залі був встановлений катетер у пупочну артерію. Проводилась АВС-реанімація. На 5 добу життя у дитини звернуло увагу: здуття черева, жовтяничність шкіри, підвищення температури тіла, збільшення об′єму шлункового аспірату.

Які дані анамнеза свідчать про можливе пошкодження травної системи?

А) важка асфіксія;

В) кесарів розтин;

С) катетер у пупочній артерії;

АВС-реанімація;

Е) все перераховане вище.

Еталон відповіді: Е.

Задача №2.

У недоношеної дитини, що перенесла хронічну гіпоксію плоду та важку асфіксію, катетеризацію пупочних судин, на 20 добу з′явилися: періодичний неспокій, учащання, а потім затримка стула на дві доби у поєднанні зі здуттям черева, набряком у нижніх відділах передньої черевної стінки. Стул з прожилками крові. Наростаюча інтоксикація.

Які обстеження треба провести для поставлення діагнозу НЕК у даної дитини?

А) рентген черевної порожнини;

В) клінічний аналіз крові;

С) копроцитограму;

D) загальний білок крові;

Е) все перераховане вище.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.

Задача №3.

У дитини, що перенесла асфіксію, на 2 добу життя з′явилося блювання у вигляді кавової гущі, стул з домішкою крові. У зв′язку з наростаючою блідістю та тахікардією дитині на 10 добу проведено дослідження гемограми: ер.-2,6 Т/л, ретик.-0,02, Нв-120 г/л, тромб.-156 г/л, лейк.-9 г/л, СОЕ-2 мм/год. Запідозрений НЕК.

З якою патологією треба диференціювати захворювання у даної дитини?

А) геморагічна хвороба новонароджених;

В) постгеморагічна анемія;

С) ДВЗ-синдром;

D) імунна тромбоцитопенія;

Е) все перераховане вище.

Еталон відповіді: Е.

Задача №4.

У недоношеної дитини, що народилася в асфіксії, при переводі на штучну вентиляцію легенів, з′явилися: гастроінтестинальна блювання, інтоксикація, кров у стулі. Виставлений діагноз некротичного ентероколіту новонародженого.

Яка тактика найбільш доцільна у цьому випадку?

А) зберегти грудне вигодовування;

В) перевести на часткове парентеральне вигодовування;

С) видержати “голодну паузу”;

D) відміна ентерального харчування, перевід на парентеральне харчування;

Е) почати вводити інфузійно низькомолекулярні білкові гідролізати.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.

Необхідну інформацію для виконання базових знань-умінь можна знайти в наступних джерелах:

1. Аряєв М.Л. Неонатологія.-Київ.-2003.-С.407-411.

2. Неонатология, под ред. Т.Л. Гомеллы, М.Д.Каннигам, М.: Медицина, 1995, С. 424-429.

3. Пулин А.М. Язвенно-некротический энтероколит новорожденных //Мир медицины, №9- 10, С. – Петербург, 2000.- С. 34-36.

4. Турпаков В.В., Сопов Ю.А., Линчевский Г.Л., Головко О.К., Иващенко Т.И., Веселый С.В. “Некоторые аспекты интенсивной терапии новорожденных с пороками развития ЖКТ” // Збірка наукових праць науково-практичної конференції дитячих анестезіологів України “Актуальні питання анестезії та інтенсивної терапії у пацієнтів дитячого віку”, Київ, 1998. - С. 171-172.

5. Современная терапия в неонатологии./Под ред. Н.П. Шабалова. Пер с англ. – Справочник. – М.: МЕДпресс, 2000. – С. 25-29, 34-36.

ІІІ. Зміст навчання.

Основні теоретичні питання до теми:

1.Етіологія НЕК у новонароджених.

2.Основні ланки патогенезу НЕК та причини його розвитку.

3. Головні клінічні симптоми НЕК.

4. Методи обстеження і їх інтерпритація.

5. Диференціальна діагностика НЕК.

6. Клінічний діагноз НЕК

7. Основні принципи лікування.

При підготовці теми заняття Ви можете користуватися наступними інформаційними джерелами:

1. Посiбник з неонатологiї: Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля, 2002. – С. 300-321.

2. Н.П. Шабалов. Неонатологія.- Москва.-2006.-Т.ІІ.-С.345-355.

3. Практичний посібник з неонатології. / Под ред. Судакар Р. Эзутачан, Д.О. Добрянського. – Львів – Детройт, 2002. – С. 109-119.

Основы инфекционного контроля: Практическое руководство //Американский международный союз здравоохранения.-М.: Альпина Паблишер, 2003.-С. 245-257.
Проект Протоколу «Транспортування новонародженого». – Київ, 2005.

Якщо інформація, що рекомендується, Вами засвоєна, пропонуємо закріпити її шляхом рішення задач-моделей.

Система навчальних задач.

Задача №1.

У недоношеної дитини, що народилася у стані важкої асфіксії, на 3 добу життя з′явилися здуття черева, протягом 2 діб не було стула, судоми тонічного характеру, брадикардія, блювання кавовою гущею, кровотеча з місць ін′єкцій, увечері розвився коматозний стан.

Які симптоми найбільш вірогідно вказують на наявність некротичного ентероколіту?

А) Здуття черева, коматозний стан, судоми;

В) Блювання у вигляді кавової гущі, асфіксія у анамнезі;

С) Здуття черева, затримка стула, недоношеність, асфіксія;

D) Брадикардія, затримка стула, недоношеність;

Е) Кома, блювання у вигляді кавової гущі, асфіксія у анамнезі.

Еталон відповіді: С.

Задача №2.

У новонародженої дитини на підставі анамнестичних та клінічних даних у пологовому будинку на 4 добу життя встановлено попередній діагноз некротичного ентероколіту.

Які додаткові методи найбільш доцільно призначити для веріфікації даного захворювання?

А) Дослідження крові, рентгенографія черевної порожнини, НСГ, біопсія тонкої кишки;

В) Дослідження крові, рентгенографія черевної порожнини, дослідження калу на вміст крові та вуглеводів;

С) Для верифікації достатньо критеріїв Белла та напруженість газів крові;

D)Рентгенологічне дослідження черевної порожнини, рН крові, біопсія кишки, радіосцинтіграфічне дослідження;

Е) Діагностична лапаротомія.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.

Задача №3.

Недоношена дитина, вік 28 днів. Стан тяжкий. Дефіцит маси тіла 400г., великий родничок запалий, сухість слизових. На шкірі – везикули, пустули у пахових областях, мацерація у області сідниць. У дитини відмічається задишка, тахікардія, термолабільність. Тургор та еластичність втрачені. Живіт здутий, пастозний, гепатоспленомегалія. Стул водянистий, зелений, прожилки крові та слизу. У крові – анемія, тромбоцитопенія. Нейтрофільний лейкоцитоз. ЛІІ – 3.0

З якими захворюваннями треба диференціювати?

А) Сепсис, септикопіємічна форма;

В) Некротизуючий ентероколіт новонародженого;

С) Ентероколіт, токсикоз, ексикоз;

D) Синдром мальабсорбції;

Е) все перераховане вище.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.

Задача №4.

У новонародженої дитини, що народилася шляхом кесарева розтину, на 5 добу життя з′явилося здуття черева, коматозний стан, блювання, зригування, термолабільність, збільшення об′єму шлункового аспірату. На рентгенограмі виявлено вільний газ у черевній порожнині.

Яка тактика найбільш доцільна при лікуванні цього хворого?

А) Консультація хірурга, рентгеноконтрасне дослідження;

В) Симптоматична терапія;

С) Термінове хірургічне втручання;

D) Еферентна детоксикація;

Е) Припинити ентеральне та почати парентеральне харчування.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.

Задача №5.

У дитини, що перенесла асфіксію, на 2 добу життя з′явилися блювання, здуття чрева, стула немає, анус зіяє. У зв′язку з наростаючою блідістю та тахікардією дитині проведене дослідження гемограми: ер.-2,9 Т/л, ретик.-0,04, Нв-110 г/л, тромб.-146 г/л, лейк.-6 г/л, СОЕ-12 мм/год.

Про яке ускладнення треба думати ?

А) геморагічна хвороба новонароджених;

В) перфорація з перитонитом;

С) ДВЗ-синдром;

D) тромбоцитопенія;

Е) внутрішньоутробна інфекція.

Еталон відповіді: В.

Короткі методичні вказівки до практичного заняття.

Заняття починається з перевірки викладачем цільових задач, вирішених лікарями-інтернами в ході позааудиторної підготовки. Одночасно вони здійснюють самоконтроль, звіряючи правильність рішення задач з еталонами відповідей до них. Після цього лікарі-інтерни самостійно курирують хворих з НЕК, визначаючи його причини. Вони ретельно збирають анамнез, детально з`ясовують, на яку годину життя був виявлений НЕК, вивчають анамнез пологини і дитини. Після цього викладач проводить розбір 2-3 тематичних хворих з оцінкою моніторингу клінічних і лабораторних даних на тлі проведеної терапії. Викладач звертає увагу лікарів-інтернів на патогномоничні клінічні і лабораторні ознаки внаслідок різноманітних причин НЕК. Проводять диференціальну діагностику між різноманітними причинами НЕК, починаючи з особливостей анамнезу і закінчуючи специфічними лабораторними даними. У процесі розбору хворих викладач коригує відповіді лікарів-інтернів, звертає їхню увагу на особливості проведення огляду при НЕК, вказує і виправляє помилки в діях лікарів-інтернів. Наприкінці проводиться підсумковий тестовий контроль і викладач підводить підсумки заняття, дає завдання для позааудиторної підготовки до наступної теми.

Технологічна карта

Етапи	Час	Оснащення заняття	Місце проведення.
Лікарська конференція. Перевірка і коректив вихідного рівня знань.	25 хв.	Рішення задач вихідного рівня.	Клінічна база курсу
Самостійна курація новонарод-жених з НЕК під контролем викладача, виконання індивідуальних завдань.	120 хв.	Фонендоскопи. Історії хвороб.	Клінічна база курсу
Розбір тематичних хворих з корективами викладачем виконаних помилок.	100 хв.	Таблиці, граф, алгоритм, муляжі, історії хвороб	.Клінічна база курсу
Підсумковий тестовий контроль.	15 хв.	Рішення цільових задач.	Клінічна база курсу
Підведення підсумків заняття.	5 хв.		Клінічна база курсу

АЛГОРИТМ ДО ТЕМИ: “НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ: ЛІКУВАННЯ”

СТАДІЯ I

СТАДІЯ II II II

СТАДІЯ III

Зупинка ентерального

вигодовування

ВВ рідини; парентеральне вигодовування

Антибіотики

RO живота через 8 годин

Клінічний ан. крові,

С-реакт .протеїн в динаміці

Консультація хірурга

Немає ентерального

вигодовування

ВВ рідини

Парентеральне вигодовування

Антибіотики

Рентгенографія живота через 6 година

Електролітний моніторинг, глюкоза, сечовина, креатинін у сироватці крові через 6 годин

Адекватна респіраторна підтримка

Абдомінальна декомпресія шлунковим зондом

Клин. ан. крові, тромбоцити,

С-реакт. протеїн в динаміці

Лікування як у стадії ІІ

Вільне повітря в черевній порожнині:

Хірургічне втручання - тимчасовий дренаж черевної порожнини

Рідина в черевній порожнині:

Хірургічний абдомінальний парацентез

Немає симптомів

Культура крові

негативна

Усі результати

С-реакт. прот.

нормальні

Початок ентерального вигодовування

Скасування антибіотиків

Продовження дій:

Продовження респіраторної підтримки

Корекція ацидозу:

NaHCO*3 2-3 mEg/kg при дефіциті > 10 mEg

Зміна антибіотиків за даними культури крові

Кардіоваскулярна підтримка:

Свіжозаморожена плазма, 5% альбумін - для підтримки ОЦК

Трансфузія еритроцитарної маси

Допамін 2,5 - 5 мкг \кг\хв

Добутамін 5.0 - 15.0 мкг\кг\хв

Профілактика коагулопатії:

Трансфузія тромбоцитів, СЗП, вітамін К.

Прогресування в Стадію III

Постнекротичний стеноз:

Починається через 2 тижня після гострого епізоду

Блювання

Гастроінтестинальні кровотечі

Стійкий запор

Здуття живота

Кишкова перфорація

Септицемія

Висічення обструктивного стенозу

Спостереження 24-72 години

Прогресування в Стадію II

Граф логічної структури теми “Некротичний ентероколіт новонароджених”

Перебіг вагітності:

Захворювання вагітної, що приводять до ХВГП

Перебіг пологів:

Передчасні
Тривалий безводний період
Слабкість пологової діяльності

Неонатальний період:

Переохолодження
Інтолерантне годування
Агресивні методи ІТ та реанімації
Поліцитемія
Введення інфузійних розчинів
Вроджена патологія ШКТ та інших органів

Клініка

Діагностика

Гастроінтестинальний синдром:

Здуття черева
Неадекватний шлунковий аспірат.
Блювання (домішка жовчі)
Нетиповий кров΄янистий стул
Болісність черева при пальпації.
Гіперемія та пастозність черевної стінки.
Утворення у череві, частіше у правому нижньому квадранті
Асцит

Генералізовані симптоми:

В΄ялість, гіпотонія
Блідість
Апное, що повторюється, брадикардія
Респіраторний дістрес
Метаболічний ацидоз
Олігурія
Гіпотензія
“Бліда” перфузія
Кровоточивість
Персистуючий ціаноз

Диференціальний діагноз

Динамічна кишкова непрохідність

Інфекційний ентероколіт

Сепсис

Екстрені хірургічні стани

Клінічний діагноз

Форми течіння

Миттєве

Гостре

Підгостре

Стадії клінічних проявів

Перша

Друга

Третя

Лікування (див. алгоритм)

Гемограма та біохімічні методи дослідження:

Лейкоцитоз або лейкопенія.
Тромбоцитопенія.
Поліцитемія.
Гіперкоагуляція
Гіпонатріємія
Метаболічний ацидоз

Копроцитограма:

Еритроцити у калі
Позитивна реакція Грегерсена

Інструментальні методи дослідження:

Незвичайне розташування газу.
Набряк стінки кишечника
Стійка петля на серійних знімках.
Інфільтрат
Пневматоз кишечника
Повятря у воротній або печінковій вені
Пневмоперитонеум

Миттєвий

Гострий

Підгострий

Стадії клінічних проявів

Перша

Друга

Третя

Лікування (див. алгоритм)

Спадкові порушенн обміну

Ускладнення

Пов΄язані з порушенням функції кишечника при хірургічних втручаннях

Пов΄язані з тривалим парентеральним харчуванням

Порушення мінералізації кісток

Ураження ЦНС

Вторинні інфекції

Профілактика

Антенатальна

Дотримання правил введення ентеральної нагрузки

Підвищення захисної функції кишки

TORCH-інфекції у новонароджених

І. Актуальність теми: Інфекції новонароджених, що відносять до TORCH-групи займають значне місце серед причин смерті новонароджених та грають велику роль у формуванні подальшого розвитку дитини. Збільшення розповсюдження внутрішньоутробних хвороб, порушень маточно-плацентарного кровообігу, інфікування вагітних жінок та зниження соціального статусу, а також недостатній рівень діагностики у період вагітності призвели до зростання числа новонароджених, що хворіють на дану групу інфекційних захворювань. Знання етіологічних факторів, основних аспектів патогенезу та специфічних клінічних прояв допоможуть значно знизити процент ускладнень від захворювань TORCH –інфекцією та втілити в повсякденну практику ведення вагітних та новонароджених. Також глибокі знання специфічної терапії допоможуть використовувати схеми лікування при різних формах TORCH – інфекції. Все це визначає актуальність обговорюваної теми у вагітних та новонароджених дітей.

ІІ. Мета навчання:

Загальна мета: уміти встановити діагноз TORCH-інфекції у новонароджених та призначити лікування.

Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь:

Зібрати скарги, анамнез у матері і провести фізікальне обстеження у дитини з группи ризику.

Встановити попередній діагноз TORCH-інфекції .

Призначити додаткові методи обстеження і інтерпретувати їхні результати.

Встановити остаточний діагноз TORCH-інфекції у новонародженого

Призначити специфічну терапію при різних етіологічних формах TORCH-інфекції.

Вміти інтерпретувати дані анамнезу, скарг і об`єктивні дослідження у вагітних з групи ризику з підозрою або наявністю TORCH-інфекції (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра акушерства та гінекології).
Виділяти симптоми і синдроми захворювання у новонароджених (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра акушерства та гінекології).
Вибрати обсяг, перелік і послідовність додаткових методів дослідження й інтерпретувати їхні результати (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра акушерства та гінекології).
Встановити наявність чи виявити чинники ризику виникнення TORCH-інфекції у новонародженого (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра акушерства та гінекології).
Обгрунтувати вибір терапії при TORCH-інфекції у новонародженого (кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра акушерства та гінекології, кафедра клінічної фармакології).

Задачі вихідного рівня.

Задача №1.

У новонародженої дитини виявлен гепатит В. Відомо, що дитина народилась від матері, що часто хворіла на респіраторні інфекції у період вагітності, носій HbeAg. Працює стоматологом. Рідна сестра перенесла вірусний гепатит А 2 роки тому. У батька дитини вади розвитку жовчних протоків.

Які анамнестичні дані найбільш важні для захворювання гепатитом даної дитини?

А)-часті респіраторні інфекції матері протягом вагітності, носійство HbeAg, професія матері;

В)-носійство HbeAg, професія матері;

С)- професія матері, гепатит А в анамнезі сестри;

D)-носійство HbeAg, вади розвитку жовчних проток у батька;

Е)-часті респіраторні інфекції матері під час вагітності, професія матері.

Еталон відповіді: В.

Задача №2.

При обстеженні новонародженого виявлено: маса 2300 г, жовтяниця, гепатоспленомегалія, мелена і зригування “кавовою гущею”. Дихальні розлади. Ціаноз. Судоми.

Які синдроми можна віднести до прояв TORCH-інфекції у даної дитини?

А)-жовтяниця зі збільшенням печінки та селезінки;

В)-геморагічний;

С) –респіраторний;.

D)-судомний;

E)все перераховане вище.

Еталон відповіді: підготуйте самостійно.

Задача №3.

У новонародженої дитини з`явилися клінічні ознаки герпетичної інфекції на 3 добу життя: міхурі на грудях та кінцівках; відмічено клоніко-тонічні судоми, мармуровість шкіри, епізоди апное. ПЦР на герпес у матері-позитивна.

Які ще додаткові методи діагностики Ви пропонуєте для встановлення діагнозу TORCH-інфекції у новонародженого?

A)-серологічні дослідження дитини;

B)-НСГ;

C) –огляд окуліста та невролога;

D)-клінічний аналіз крові;

E)-все перараховане вище.

Еталон відповіді: Е.

Задача №4.

У новонародженого виявлено: ознаки недоношеності, мікрофтальмія, жовтяниця, петехіальний висип, спленомегалія, іридоцикліт, множинні стигми дізембриогенезу. Мати у період вагітності не обстежувалась, на обліку у жіночій консультації не знаходилась, веде асоціальний спосіб життя, палить. Часто хворіє ГРВІ.

Які чинники ризику сприяли розвитку TORCH-інфекції у новонародженого?

A)-мати у період вагітності не обстежувалась;

B)-паління матері;

C) –асоціальний спосіб життя;

D)-часто хворіє ГРВІ;

E)-все перараховане вище.

Еталон відповіді: підготуйте самостійно.

Задача №5.

У новонародженого від матері, що у період вагітності часто хворіла на респіраторні інфекції, виявлені та лабораторно підтверджені ознаки герпетичної інфекціі.

Призначення якого з препаратів найбільш доцільно для лікування даної дитини?

A)-ацикловір;

B)-лаферон;

C)-сумамед;

D)-гама-глобулін;

E)-ванкоміцин.

Еталон відповіді: А.

Необхідну інформацію для виконання базових знань-умінь можна знайти в наступних джерелах:

Руководство по неонатологии /Под ред. Г.В. Яцык. – М.: Медицинское информационное агенство, 1998.-С.215-234.
Неонатология: Пер. с англ./ Под ред. Т.Л. Гомеллы, М.Д Каннигам. – М.: Медицина, 1995.-С.364-407.
Аряєв М.Л. Неонатологія, Київ, АДЕФ – Україна, 2003.-С.515-550.
Шабалов Н.П. Неонатология. -Москва.-2006. – Т.ІІ.-С.63-102.
Практичний посібник з неонатології / За ред. С. Єзутачана, Д. Добрянського: Пер. з англ. – Львів:, 2002.-С.181-190.

ІІІ.Зміст навчання.

Основні теоретичні питання до теми:

Частота захворювання TORCH-інфекціями вагітних та новонароджених.
Характеристика кожного збудника, відповідно етіології.
Патогенетичні аспекти захворювання TORCH-інфекціями.
Головні синдроми, що спостерігаються при TORCH-інфекціях у новонароджених.
Діагностика TORCH-інфекцій.
Тактика лікування TORCH-інфекцій.
Діфференційна діагностика TORCH-інфекцій.
Профілактика TORCH-інфекцій.
Заходи по ліквідації можливих причин інфікування новонароджених інфекціями TORCH-групи.

При підготовці теми заняття Ви можете користуватися наступними інформаційними джерелами:

1. Ерман Б.А., Шабунина Н.Р., Тулакина Л.Г. и др. Поражение ЦНС плодов и новорожденных при внутриутробной инфекции, вызванной респираторными вирусами // Архив патологии. – 1998. - №1. – С. 27-31.

2. Исаков Ю.Ф., Белобородова Н.В. Сепсис у детей. – Москва: Издатель Мокеев, 2001. – С.5-369.

3. Катоніна С.П., Шунько Є.Є. Внутришньоутробні інфекції // В кн.: Медицина дитинства. – Київ: Здоров`я, 1994. – Т IV. – С. 523-535.

Посiбник з неонатологiї: Пер. з англ. / Под ред. Джона Клоертi, Энн Старк. – Київ: Фонд допомоги дiтям Чорнобиля, 2002. – С.77-92.
Основы инфекционного контроля: практичекое руководство. //Американский международный союз здравоохранения.-М.: Альпина Паблишер, 2003.- С.245-257.
Барашнев Ю.И. Перинатальная неврология.-Москва, 2001.-С.337-379.

7. Современная терапия в неонатологии./Под ред. Н.П. Шабалова. Пер с англ. – Справочник. – М.: МЕДпресс, 2000. – С. 25-29.

Якщо рекомендована інформація Вами засвоєна, пропонуємо закріпити її шляхом рішення задач-моделей.

Система навчальних задач.

Задача №1.

Дитина від ІІІ вагітності на тлі гарднерельозного кольпіту, важкої анемії, частих ГРВІ. Два роки тому назад мати приймала лікування з приводу сіфіліса. У новонародженого виявлено наступні ознаки: міхурі на долонях та стопах, Т тіла 37,9*С, ЧСС=185 уд. за хв., ЧД=78 за хв., іктеричність шкіряних покривів.

Які дані підтверджують наявність TORCH-інфекції у дитини?

А)-дихальні розлади;

В)-гіперпіретичний, жовтяничний синдроми;

C)-міхурі на долонях та стопах;

D)-анамнез матері;

E)-все перераховане вище.

Еталон відповіді: Е.

Задача №2.

У дитини віком 3 доби мають місце наступні ознаки: везикульозний висип на шкірі та слизових оболонках, судоми, гепатоспленомегалія, мелена, тахіпное, тахікардія, ціаноз, що зменшується при дачі кисню. У матері має місце герпес ІІ типу.

Який попередній діагноз Ви встановите?

А)-вроджена вада серця;

В)-сепсис новонародженого;

С)-неонатальний герпес;

D)- вроджений сифіліс;

Е)-вроджена краснуха.

Еталон відповіді: підготуйте самостійно.

Задача №3.

При огляді новонародженого виявлено ознаки, що вказують на ймовірність наявності TORCH-інфекції: затримка розвитку, мікроцефалія, гепатоспленомегалія, анемія важкого ступеня, глухота.

Яке поперше обстеження треба призначити цій дитині ?

А)- вірусологічне дослідження сечі, крові;

В)-НСГ;

С)- вірусологічне дослідження, IgА, IgМ-антитіла;

D)-вірусологічне дослідження ліквору, IgE, IgМ-антитіла;

Е)-тест Sabin-Feldman.

Еталон відповіді: C.

Задача №4.

У новонародженої дитини від ІІІ вагітності, яка перебігала на тлі загрози переривання, виявлено: водянка мозку, м`язова гіпотонія, судоми, енцефаліт, анемія, еозінофілія, гастроентерит. Дві перші вагітності закінчилися самоабортами. Серологічна реакція на сіфіліс позитивна.

Який остаточний діагноз Ви поставите?

А)-вроджена ЦМВ-інфекція;

В)-вроджений сіфіліс;

С)-вроджений токсоплазмоз;

D)-вроджений лептоспіроз;

Е) –вроджений герпес.

Еталон відповіді: підготуйте самостійно.

Задача №5.

У пологовому будинку недоношеній дитині (ГВ=35-36 тиж.) на 5 добу життя проведена профілактика вірусного гепатиту В.

Як Ви оцінюєте тактику лікаря у проведенні профілактики гепатиту В?

А)-невірно: треба проводити у перші 24 години життя;

В)- невірно: у пологовому будинку профілактика не проводиться;

С)- невірно: проводится у перші 12 годин, якщо матір - носій HbsAg;

D)-невірно: перед випискою з пологового будинку;

Е)- невірно: проводиться на 3 добу життя.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.

Короткі методичні вказівки до практичного заняття.

На початку заняття викладач перевіряє вихідний рівень знань у кожного лікаря-інтерна, що навчається. Потім інтерни переходять до курації новонароджених, в анамнезі яких матері мали TORCH-інфекцію, або в них підозрюють, або є специфічні клінічні ознаки у новонародженого. Також звертають увагу на наявність вогнища хронічної інфекції у матері, а також загрози переривання вагітності й інші чинники ризику, що ведуть до ослаблення імунного статусу у новонароджених і генералізації патологічного процесу. Під час курації викладач вибірково контролює уміння лікарів-інтернів збирати анамнез, проводити обстеження новонароджених по органах і системах, вибираючи патогномонічні симптоми і синдроми, акцентує увагу на додаткових методах обстеження, трактуванню отриманих результатів і підходах щодо призначення терапії. Після цього проводиться клінічний розбір хворих, додаткових виписок з історій хвороби за даною темою заняття, що представляють клінічний і навчальний інтерес. Далі випливає освоєння основних теоретичних питань за темою: “TORCH-інфекції у новонароджених”. Наприкінці заняття проводиться аналіз самостійної роботи лікарів, а також здійснюється перевірка засвоєння теми шляхом рішення тестових задач і здачі практичних навиків по даній темі. Підводяться підсумки заняття.

Технологічна карта практичного заняття.

Етапи	Час	Оснащення заняття	Місце проведення.
Лікарська конференція. Пере-вірка і коректив вихідного рівня знань.	25 хв.	Рішення задач вихідного рівня.	Клінічна база курсу
Курація хворих з внутрішньоутробною специфічною інфекцією.	120 хв.	Фонендоскопи, історії хвороб.	Клінічна база курсу
Розбір тематичних хворих з корективами викладачем виконаних помилок.	100 хв.	Муляжі, тренажери, таблиці, граф, алгоритм, історії хвороб.	Клінічна база курсу
Підсумковий тестовий контроль.	15 хв.	Рішення цільових задач.	Клінічна база курсу
Підведення підсумків заняття.	5 хв.		Клінічна база курсу

А
Характер висипу
лгоритм “Диференційної діагностики інфекційних екзантем у новонароджених”.

Везікули

Герпес

Недоношеність,пневмонія,хоріоретініт,мікрофтальмія, мікроцефалія, наявність “світлого промежутку”

Вітряна віспа

Гепатит, пневмонія, міокардит, нефрит, кишкові виразки.

Петехії

Краснуха

Тріада Грега: вади очей, серця,глухота; анемія, спастичні паралічі та парези, гепатит,спленомегалія,мікроцефалія, депігментація сітківки.

Цитомегалія

Низька маса, гепатоспленомегалія,геморагічний синдром, пошкодження очей, менінгоенцефаліт. Церебральні кальцифікати.

Папули, розеоли

Лістеріоз

Недоношеність, асфіксія, апное, пневмонія, порушення кровообігу, енцефаліт, лихоманка, анемія, блювання, діарея, холангіт, сепсис, лімфаденопатія.

Макулопапули

Токсоплазмоз

Лихоманка, лімфаденопатія, гепатоспленомегалія, набряки, анемія, геморагічний синдром, жовтяниця, діарея, пневмонія, лихоманка, міокардіт, нефрит, енцефаліт.

Захворювання

Найхарактерніші клінічні ознаки

Специфічна діагностика

IgM сироватки за допомогою ІФА, IgG – антитіла у парних сироватках, тест Sabin-Feldman з плацентарною тканиною, ПЛР.

Бак. дослідження крові,ліквору, навколоплідних вод, Бронхоальвеолярного аспірату.

IgА, IgM – антитіла за допомогою ІФА.

IgM, IgG – антитіла.

Визначення IgM до вірусу вітряної віспи.

Вірусологічне дослідження ліквору, сечі,мазків з кон′юнктив та носоглотки, вміст везикул.

Вітряна віспа

Граф логічної структури за темою “Інфекція, специфічна для періоду новонародженості”.

Анамнез

Інфекція сечової системи матері

Наявність збудника у організмі матері

Наявність збудника у молоці матері

Недоношеність

Гіпоксія

Огляд

Наявність вроджених вад розвитку

Низька маса

Жовтяниця

Екзантема

Ознаки органної недостатньості

Ознаки, специфічні для визначеної інфекції

Перкусія

Розширеня меж відносної серцевої тупості.

Ознаки ураження органів

Пальпація

Склерема

Гепатоспленомегалія

Пастозність передньої черевної стінки

Похолодіння кінцівок

Набряки

Аускультація

Можливе послаблення подиху, приглушеність серцевих тонів

Додаткові методи дослідження

Лабораторні

Клінічний аналіз крові: тромбоцитопенія, анемія, лейкопенія, підвищення СОЕ.

Загальний аналіз сечі: сечовий синдром.

Рівень білку, СРБ.

Виділення збудника лабораторного матеріалу.

Імунологічні методи

Інструментальні

НСГ, рентгенологічне дослідження, огляд очного дна, інструментальна діагностика ВВР.

Остаточний діагноз

Лікування

Попередній діагноз

ДВЗ - синдром у новонароджених

І. Актуальність теми: Синдром диссемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ) є набутнім патофізіологічним процессом, який характеризується внутрішньосудинним споживанням тромбоцитів та факторів згортання крові. Результатом цього є утворення мікротромбів, які спричиняють розвиток мікроангіопатичної анемії. Ріст частоти виникнення ДВЗ - синдрому в новонароджених зробив особливо актуальною проблему своєчасної діагностики і лікування цього стану в новонароджених. Відсутність необхідної підготовки медичного персоналу, належного рівня клініко-лабораторного моніторингу, недостатнє дотримання наступності в роботі структур, що надають допомогу новонародженим, приводять до розвитку необоротних процесів в організмі хворого у даному стані. Труднощі своєчасної діагностики і лікування ДВЗ - синдрому в новонароджених є результатом того, що даний стан супроводжує безліч захворювань, симптоми яких відвертають увагу клініциста від ознак початку розвитку ДВЗ-синдрому. Це в остаточному підсумку приводить до того, що діагноз даного захворювання ставиться на пізніх стадіях захворювання, коли можливість ефективного лікування дуже обмежена.

ІІ. Мета навчання:

Загальна мета: уміти діагностувати і лікувати ДВЗ-синдром у новонароджених.

Конкретні цілі: Вихідний рівень знань-умінь:

Зібрати скарги, анамнез в матері, провести фізикальне обстеження новонароджених з підозрою на ДВЗ-синдром.

Встановити попередній діагноз ДВЗ-синдрома.

Призначити додаткові методи обстеження і інтерпретувати їхні результати.

Встановити остаточний діагноз ДВЗ-синдрому.

Призначити лікування ДВЗ-синдрому у новонароджених.

Вміти інтерпретувати дані скарг, анамнезу, об'єктивного і лабораторного досліджень у новонароджених з підозрою на ДВЗ-синдром ( кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2).
Виділяти симптоми і синдроми у новонароджених (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2).
Вибрати обсяг, перелік і послідовність досліджень й інтерпретувати їхні результати ( кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2 ).
Встановити наявність ДВЗ-синдрому у дитини ( кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2).
Обґрунтувати вибір терапії при ДВЗ-синдромі у новонародженого (кафедра пропедевтики дитячих хвороб, кафедра дитячих хвороб №1 та №2, кафедра клінічної фармакології).

Задачі вихідного рівня.

Blog

Навчально-методичний посібник Донецьк-2011

Содержание

Задача №1.

Еталон відповіді: С.

Еталон відповіді: підготувати самостійно.