Уявлень про сучасний стан природи Землі як середовища життя людини, а також у розумінні елементарних зв’язків між компонентами природи, між природою та людиною
| Вид материала | Документы |
- 1. Вступ до курсу медична ботаніка Ботаніка та її розділи. Рослини основа життя, 269.66kb.
- Взаємовідносини людини І природи в умовах глобальної екологічної кризи, 83.31kb.
- Положення про учнівські олімпіади з екології, 96.23kb.
- Національний Університет "Києво-Могилянська Академія", 204.91kb.
- План вступ. Екологія людини, її предмет І задачі. Зв'язок людини І природи. Залежність, 279.81kb.
- Для вдосконалення менеджменту сталого природокористування в Карпатах, 58.23kb.
- Реферат на тему, 932.06kb.
- Загальна інформаційно-аналітична довідка про стан та перспективи співробітництва між, 330.68kb.
- Розділ I. …5 Передумови І формування, 922.42kb.
- Тема: Образи природи Криму. Створення романтичного автопортрета, розкриття психологічного, 233.42kb.
Мета: Н: розкрити зміст поняття «географічне положення материка», ознайомитись із історією відкриття і дослідження материка, сформувати в учнів первинні навички складання характеристики географічного положення материка; поглибити практичні навички визначати географічні координати, вимірювати відстань на карті за масштабом і градусною сіткою;
В: Виховувати цікавість до предмету, культуру праці
Р: закріпити практичні навички роботи з контурними картами; сформувати розуміння особливостей географічного положення Африки.
Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Африки, атласи, контурні карти, калькулятор, підручники, відеоматеріали.
Тип уроку: комбінований: вивчення нового матеріалу в поєднанні із застосуванням знань, умінь і навичок учнів на практиці.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати характерні риси географічного положення Африки; пояснювати їхні особливості; визначати географічні координати; показувати на карті відповідні об'єкти географічної номенклатури.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Учитель знайомить учнів зі змістом, обсягом і завданнями розділу II «Материки» , із місцем і роллю теми «Африка» в структурі курсу.
II. Актуалізація опорних знань
Варіанти проведення: бесіда з класом щодо географічних методів пізнання світу; робота з фізичною картою світу.
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель нагадує учням про залежність особливостей природи та життя людини від географічного положення території.
IV. Вивчення нового матеріалу
Познайомити учнів із планом вивчення материка.
План вивчення материка записуємо до робочих зошитів, оскільки цим планом ми будемо користуватися при вивченні усіх материків.
ПЛАН ВИВЧЕННЯ МАТЕРИКА
- Географічне положення материка.
- Історія відкриття та дослідження.
- Історія формування материка; з яких основних тектонічних структур складається материк (територія); особливості їх розміщення.
- Основні форми рельєфу та їх взаємозв’язок з тектонічними структурами.
- Корисні копалини, їх розміщення та зв'язок з тектонічними структурами.
- Клімат.
- Внутрішні води.
- Природні зони.
- Населення та політична карта світу материка
Ознайомити учнів із планом характеристики географічного положення материка.
ПЛАН ХАРАКТЕРИСТИКИ ГЕОГРАФІЧНОГО ПОЛОЖЕННЯ МАТЕРИКА
- Площа материка, розташування материка щодо екватора, координати крайніх північної та південної точок, найбільша протяжність із півночі на південь.
- Розташування материка щодо початкового меридіану, координати крайніх західної та східної точок, найбільша протяжність із заходу на схід.
- Пояси освітлення та географічні пояси, у яких розташований материк.
- Океани та моря, морські течії, що омивають материк.
- Найближчі материки та шляхи сполучення з ними. ,
- Характеристика берегової лінії материка.
Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із атласом (учні визначають географічні координати крайніх точок, протяжність материка, роблять висновки щодо особливостей географічного положення Африки).
Завдання
Позначити на контурній карті назви визначених географічних об’єктів та визначити координати крайніх точок материка і записати їх у зошиті.
ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА ВМІНЬ УЧНІВ.
Бесіда за запитаннями і завданнями
- За яким планом ми будемо характеризувати всі материки?
- Який план характеристики географічного положення материка?
- У чому полягають особливості географічного положення материка Африка?
- Назвіть крайні точки материка.
- Води яких океанів, морів, заток, проток омивають Африку?
ПІДСУМОК УРОКУ
- Африка – другий за розмірами території материк Землі;
- Екватор перетинає Африку майже посередині, що обумовлює своєрідну подібність природних умов північної та південної частин материка;
- Близькість Африки до Європи та Азії сприяла виникненню між континентами тісних зв’язків та обумовила колонізацію материка.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф, закінчити роботу в контурних картах. Опрацювати дослідження за вибором.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Урок 14
Тема. Дослідження та освоєння Африки.
Мета: Н: систематизувати знання учнів про основні етапи історії дослідження та освоєння Африки;
В: Виховувати цікавість до предмету, екологічну і мовну культуру.
Р: розвивати навички користування картами й додатковими джерелами інформації.
Обладнання: атласи, підручники, хрестоматії, довідники, ілюстративний матеріал.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: називати основні етапи дослідження материка; визначати роль вітчизняних учених у цих дослідженнях.
Хід уроку
I. Організаційний момент
Учитель повідомляє учням про тлумачення назви «Африка».
На півночі материка мешкали племена афрігії, тому Африкою (до 4 ст. до н. е. ) називали територію навколо стародавнього Карфагену, а пізніше назва поширилась на весь материк.
II. Актуалізація опорних знань
Варіант проведення: письмове опитування (у вигляді тесту); усне опитування.
- За яким планом вивчають материки?
- За яким планом вивчають географічне положення материків?
- Дати характеристику географічному положенню Африки.
- Показати на карті об’єкти географічної номенклатури.
III. Мотивація навчальної діяльності
Учитель ставить перед класом проблемне питання: «Чому на карті Ератосфена Африка називалася Лівією?»
- Вивчення нового матеріалу План
- Уявлення про Африку фінікійців і греків.
- Португальські відкриття африканського узбережжя та морського шляху в Індію.
- Дослідження Д. Лівінґстона та Г. Стенлі.
- Вітчизняні дослідники Африки.
Як досліджували Африку? Тут також, як і в багатьох інших випадках, виділяють три періоди.
ПЕРШИЙ
Від найдавніших часів (фінікійці) до 6-7 ст. (вторгнення арабів) – пар 19 стор.123 – самостійне опрацювання (7-8 хв.)
ДРУГИЙ
7 – середина 19 ст. Плавання Васко да Гами, європейська работоргівля та колонізація материка. (стор. 124 підручника)
ТРЕТІЙ
Із середини 19 ст. до наших часів.
Початок цього періоду пов'язаний з дослідженнями Девіда Лівінгстона, Василя Юнкера, потім Миколи Вавилова. Під час цього періоду розшукувалися родовища корисних копалин, вивчалися водні, земельні та біологічні ресурси, уточнювалися розміри та контури гірських масивів, плато, річок тощо. Вже у наш час океанологічні дослідження біля берегів Африки проводив видатний французький природознавець Жак Ів Кусто.
Варіанти проведення: пояснення вчителя (комбінується із самостійною роботою учнів із атласами, підручниками), захист проектів, повідомлень, презентацій.
V. Закріплення вивченого матеріалу
Варіанти проведення: бесіда за запитаннями; складання таблиці «Етапи дослідження Африки».
VI. Підсумки уроку
Учитель вибірково перевіряє виконані завдання, акцентує увагу на основних результатах географічних досліджень Африки.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний параграф, закінчити роботу в контурних картах. Опрацювати дослідження за вибором.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Урок 15
Тема. Африка: геологічна будова, рельєф, корисні копалини.
Мета:Н: поглибити в учнів поняття про зв'язок геологічної будови, рельєфу та родовищ корисних копалин; сформувати в учнів систему знань про особливості розміщення форм рельєфу та корисних копалин на території Африки;
В: Виховувати екологічну, економічну культуру, трудові навички.
Р: розвивати логічне мислення , удосконалити практичні навички учнів працювати з картами атласу.
Обладнання: фізична карта Африки, тектонічна карта Африки, картини форм рельєфу материка, атласи, підручники.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку
- ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
- АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями і завданнями.
- У чому полягає головна особливість географічного положення Африки?
- Назвіть крайні точки Африки, моря, що її омивають, елементи берегової лінії — острови та півострови. Покажіть їх на карті.
- Чому внутрішні області Африки довгий час не були досліджені європейцями?
- Що таке рельєф? Під впливом яких сил він формується?
- Які типи корисних копалин вам відомі?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УЧНІВ
Розповідь учителя.
Наступний етап у вивченні особливостей африканського континенту — характеристика його рельєфу та визначення закономірностей розташування родовищ корисних копалин. Як вам відомо, утворення великих форм рельєфу та типів корисних копалин безпосередньо пов'язані з геологічною історією певної території. Тому спочатку нам треба визначити особливості внутрішньої будови материка, а потім — на підставі цих знань — пояснити розміщення форм рельєфу та родовищ корисних копалин. Це і є мета нашого сьогоднішнього уроку.
- ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Розповідь учителя.
Історія розвитку земної кори на території Африки розпочалася з давнього материка Пангея, з якого утворилися два материки — Лавразія та Гондвана. Саме з останньої на початку мезозою утворилися Африка, Південна Америка, Австралія та Антарктида.
Розглянемо тектонічну карту Африки. Ви бачите, що сучасний материк лежить на давній платформі, яка сформувалася ще удо-палеозойський час унаслідок руйнації первинних гірських масивів. Проте будова Африканської платформи має значні територіальні відмінності, які ми розглянемо та позначимо на контурних картах.
- Басейн Карру, Калахарі, Конго, озеро Чад утворилися у зонах опускання Африканської платформи — у середній меридіональній смузі материка. їх добре помітно на фізичній карті. Протягом тривалого часу тут накопичувалися осадові породи, що утворили потужний чохол.
- Сахаро-Аравійська плита виникла на місці давно зруйнованих гір, і чохол плато сформувався внаслідок неодноразового затоплення морем.
- Південноафриканський щит у Південній та Східній Африці має незначний чохол або чохол відсутній.
- Східноафриканське нагір'я утворилося у мезозої—кайнозої як результат грандіозних вертикальних та горизонтальних рухів. Виникли великі розломи, підняття та опускання окремих брил платформи — грабени та горсти.
- Драконові гори утворилися наприкінці палеозою, під час так званого герцинського горотворення. Бриловий рельєф.
- Східноафриканська смуга розломів.
- Атлаські гори — молоді, вони утворилися під час альпійського (сучасного) горотворення.
Завдання.
За допомогою фізичної карти встановіть, які форми поверхні переважають на території Африки, чим це зумовлено.
Розповідь учителя.
Отже, між тектонікою та рельєфом існує тісний зв'язок: наприклад, Африканській платформі відповідають рівнини материка, а областям складчатості — гірські масиви.
Завдання.
За допомогою шкали висот визначте висоту рівнин Африки та їх переважні форми.
Розповідь учителя.
Серед рівнин Африки переважають плоскогір'я (тобто високі рівнини), гірські масиви з переважанням брилових (давні Драконові гори) наявні на окраїнах материка. Слід зазначити своєрідність Африканської платформи: хоча її фундамент не може згинатись у складки, але під впливом внутрішніх сил на ньому виникають тріщини, грабени, горсти (яскравим прикладом є Східна Африка). На відміну від, скажімо, Східноєвропейської платформи, у межах якої розташована територія України, в Африці існують вулкани, тобто розвиток земної кори не завершується платформенним циклом. Сталі ділянки земної поверхні продовжують змінюватися.
Чіткіші уявлення про розломи та грабени Східної Африки допоможуть нам створити описи ландшафтів. Голова комплексної Східноафриканської експедиції Андрій Капіца так описав один із цих краєвидів: «Дорога повільно підіймається вгору. Ми маємо перевалити через хребет та спуститися його протилежним схилом до Рифтової долини. Коли ми дісталися гребня, перед нами відкрилася велична картина Рифтової долини. Долиною її називають тому, що, немов річкова долина, це коритоподібне зниження витягнено на сотні та тисячі кілометрів і схоже на слід велетенського колеса, що продавило смугу в густому багні. Ця долина пролягла через гори і плато. Уступи, що її обмежують, називаються ескарпи, і підняті вони над днищем на сотні метрів. На горизонті синім хребтом виднівся ескарп протилежного борту. Це крутий схил заввишки до тисячі метрів над дном долини. Ліворуч від нас підносився корпус згаслого вулкана. Тіні від пухнастих купчастих хмар повільно пливли саваною» [32, с 18].
Одним із символів Африки є славетний вулкан Кіліманджаро.
Завдання.
Знайдіть вулкан Кіліманджаро на фізичній карті Африки та позначте на контурній карті його висоту.
Розповідь учителя.
Біля узбережжя Гвінейської затоки розташований вулкан Камерун, поблизу якого, в районі озера Ніос, сталася одна з найстрашніших природних катастроф світу. У серпні 1986 р. внаслідок посилення тектонічних процесів у надрах з дна озера була викинута хмара отруйного газу, який призвів до загибелі близько півтори тисячі мешканців цієї місцевості.
Завдання.
- За допомогою фізичної та тектонічної карти схарактеризуйте Драконові та Атлаські гори.
- Нанесіть на контурну карту найголовніші родовища корисних копалин. Проаналізуйте розміщення корисних копалин магматичного та осадового походження.
Розповідь учителя.
Африка досить багата на мінеральні ресурси, насамперед магматичного походження. Світове значення мають африканські родовища алмазів, золота, уранових та мідних руд тощо. Цікаво, що у 1905 р. в провінції Трансвааль (Південна Африка) знайшли алмаз вагою 621,2 г. На честь президента алмазорудної компанії алмаз назвали «Куллінан». Різні експерти оцінили вартість «Куллінана» від 94 до 188 т чистого золота.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями і завданнями.
- У чому полягає головна особливість геологічної будови Африки?
- Порівняйте рельєф Північної та Південної Африки.
- За допомогою тектонічної карти дайте порівняльну характе ристику: Капських та Драконових гір; Східноафриканського та Ефі опського нагір'їв.
- Які закономірності розміщення родовищ магматичних (осадо вих) копалин на території Африки ви можете назвати?
- ПІДСУМОК УРОКУ
Заключне слово вчителя:
- в основі материка Африка лежить давня платформа, тому серед форм рельєфу переважають рівнинні;
- рухи земної кори привели до виникнення на платформі розломів, з якими пов'язані вулканізм та утворення великих нагір'їв;
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати відповідний текст у підручнику.
Нанести форми рельєфу та корисні копалини на контурні карти.
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Урок 16
Тема. Африка: загальна характеристика клімату.
Мета: Н: сформувати в учнів уявлення про основні чинники та особливості формування клімату Африки;
В: Виховувати цікавість до предмету, екологічне мислення
Р: систематизувати знання учнів про залежність клімату від географічного положення материка, циркуляції атмосфери, рельєфу, океанічних течій тощо; розвивати практичні навички учнів працювати з кліматичною картою, самостійно виявляти причинно-наслідкові зв'язки у процесі формування клімату.
Обладнання: фізична карта Африки, кліматична карта Африки, картини природи материка, підручники, атласи.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
- ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
- АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями.
1.Що таке погода? Клімат?
2.Кліматотвірні чинники?
- Яку роль у формуванні клімату відіграє сонячна радіація? Циркуляція атмосфери? Океанічні течії? Рельєф?
- Як кліматичні умови певної території змінюються з широтою?
- залежить насиченість повітря вологою від температури? Яким чином?
- Як географічне положення Африки впливає на кліматичні умови материка?
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
УЧНІВ
Розповідь учителя.
Знання особливостей географічного положення Африки та розташування на території материка великих форм рельєфу надає нам змогу схарактеризувати основні риси клімату. Ми розглянемо дію кліматотвірних чинників та вплив кожного з них на формування відповідних кліматичних поясів. Вам уже відомо, що клімат Африки характеризується як жаркий, а на великій площі — ще й сухий. Але Центральна Африка майже весь рік отримує велику кількість опадів. Відповісти на запитання, завдяки чому можливі такі кліматичні контрасти, ми зможемо на сьогоднішньому уроці, проаналізувавши фізичну та кліматичну карти Африки.
- ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План
- Аналіз кліматичної карти
- Кліматичні пояси і типи клімату
- Кліматотворчі чинники
Завдання.
За допомогою кліматичної карти Африки схарактеризуйте загальні особливості клімату материка. Визначте:
а) як позначається на кліматичних особливостях Африки розташування частини її території в екваторіальних широтах Північної та Південної півкуль;
б) як впливають на клімат материка панівні вітри та морські течії;
в) яку роль у формуванні клімату Африки відіграє рельєф материка.
Розповідь учителя.
Більша частина Африки розташована у жаркому поясі, що зумовлює формування жаркого клімату. Африка — найжаркіший материк світу. У жаркому поясі впродовж усього року сонце високо підіймається над горизонтом, через це різниця між літніми та зимовими температурами (особливо в екваторіальних широтах) незначна. Оскільки Африка розташована у Північній та Південній півкулях, пори року на півночі та на півдні материка не збігаються. Своєрідний рельєф, панівні вітри, морські течії та інші кліматотвірні чинники урізноманітнюють кліматичні особливості Африки.
Завдання.
За допомогою кліматодіаграм у підручнику схарактеризуйте екваторіальний та тропічний клімати Африки.
Розповідь учителя.
На висоті близько 10 км над поверхнею землі охолоджене екваторіальне повітря розтікається на південь та на північ, опускаючись у тропічних широтах, де утворюються пояси високого тиску.
При опусканні повітряні маси нагріваються та стають ще сухішими, втрачаючи здатність виділяти вологу. Навпаки, тропічне повітря вологу інтенсивно вбирає. Таким чином, екваторіальні повітряні маси протягом усього року насичені вологою та мають високі температури, тоді як тропічні маси сухі та вбирають вологу.
Тропічному клімату, що формується у поясах високого тиску, притаманна різка континен-тальність, взимку домінують теплі, а влітку жаркі повітряні маси.
Оскільки протягом року Сонце зігріває більше то Північну, то Південну півкулю, між екваторіальним та тропічними поясами наявні перехідні пояси — субекваторіальні, де періодично чергуються дві пори року: волога та суха.
Пасати — вітри, що протягом року дмуть в одному напрямі, — теж впливають на формування клімату материка.
Завдання.
За допомогою карт атласа визначте домінуючі вітри та морські течії, що впливають на формування клімату Африки.
Розповідь учителя.
На кліматичній карті ви побачили, як пасати впливають на розподіл опадів на півдні Африки. Теплі повітряні маси, що надходять з Індійського океану, залишають свою вологу на схилах гір, тому у глиб континенту — до пустелі Калахарі, вони надходять вже сухими.
Південно-західні та північно-західні береги Африки омивають води Атлантичного океану. Там протікають холодні Бенгельська та Канарська течії. Проте на півночі до самого берега підходять безводні простори Сахари, а на південному заході вздовж узбережжя простягнулася пустеля Наміб.
Запитання.
Як пояснюється така неузгодженість: біля самого моря сформувався пустельний клімат?
Розповідь учителя.
Морські повітряні маси формуються над холодними течіями, тому при проникненні на материк вони не дають опадів.
- ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ
Бесіда за запитаннями і завданнями.
- Як впливають на клімат Африки домінуючі повітряні маси?
- Які закономірності розподілу вологи та температур спостерігаються на території материка?
- За допомогою кліматичної карти дайте порівняльну характеристику кліматів південно-східного та південно-західного узбереж Африки.
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
Заключне слово вчителя:
- особливості африканського клімату значною мірою залежать від розташування материка по обидва боки від екватора та великих територій — у тропічних широтах;
- над більшою частиною Африки переважає пасатна циркуля ція, наслідком якої є мала кількість опадів у північній частині ма терика та значно більша — у південній;
— океани незначною мірою впливають на клімат материка через його великі розміри та характер поверхні, морські течії відіграють помітну роль у формуванні клімату узбережжя.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати відповідний текст у підручнику.
- Нанести на контурну карту кліматичні пояси Африки.
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Урок17