Уявлень про сучасний стан природи Землі як середовища життя людини, а також у розумінні елементарних зв’язків між компонентами природи, між природою та людиною

Вид материалаДокументы

Содержание


В: Виховувати культуру праці, розумову культуру. Р
Хід уроку
Додаткові завдання
Урок 5 Практична робота №4
В: Виховувати культуру співпраці, розумову і мовну культуру. Р
Хід уроку
Додаткові завдання
Урок 6 Тема. Географічна характеристика Тихого океану.
Тип уроку
II. Мотивація навчальної діяльності
Як відбувалися дослідження Тихого океану? Можна виділити три періоди.
Френсіса Дрей-ка(1578—1579 рр.), Абеля Тасмана (1642—1643 рр.)
Другий: 1804—1873 рр.
Третій: з 1873 р. по теперішній час.
Не менш різноманітним є і клімат Тихого океану
Рослинний і тваринний світ Тихого океану
Серед ресурсів Тихого океану
Мінеральні ресурси.
V. Закріплення вивченого матеріалу
VI. Підсумки уроку
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
Тема: Аналіз карти кліматичних поясів і областей із метою виявлення закономірностей у розміщення типів клімату Землі.

Мета: Н: закріпити поняття „тип клімату”, „кліматичний пояс”, „кліматична область”; розвивати знання про закономірності в розміщенні основних типів клімату по території Землі й причини, що їх обумовлюють;

В: Виховувати культуру праці, розумову культуру.

Р: розвивати вміння користуватися картами кліматичних поясів і областей.

Обладнання: карта кліматичних поясів, Контурна карта (стор. 50-51)

ХІД УРОКУ
  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
  2. ВИКРНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Ознайомлення учнів з основними поняттями і термінами, що будуть використані при виконання практичної роботи.

Клімат – багаторічний режим погоди характерний для даної місцевості.

Тип клімату – сукупність кліматичних показників, характерних для даної території.

Кліматичний пояс – територія земної поверхні, що має характер широтного поясу з однорідним кліматом.

Кліматична область – частина кліматичного поясу, що має певний тип клімату.

Карта кліматичних поясів – карта, що відображає кліматичне районування території, із нанесеними кордонами кліматичних поясів і областей (типів клімату).

ЗАВДАННЯ
  1. Використовуючи карту кліматичних поясів, підпишіть на картосхемі назви основних кліматичних поясів у межах територій, які вони займають. Визначте особливості розташування основних кліматичних поясів і назвіть основний чинник їх формування.


  1. Використовуючи карту кліматичних поясів, виберіть пояс, у межах якого виділяють кліматичні області. Назвіть його та вкажіть кліматичні області, які в ньому розташовані, і причини формування цих областей.


  1. На основі аналізу карти кліматичних поясів і областей заповніть пропуски в тексті.

На земній кулі виділяють (сім)----------------основних кліматичних поясів. Основний чинник формування кліматичних поясів – зміна (кута падіння сонячних променів)-----------------------------, а оскільки він залежить від географічної широти, то можна сказати: клімат цієї місцевості залежить від (географічної широти)-------------------------------------------, на якій вона розташована. Кожному кліматичному поясу відповідає певний тип (або кілька типів) (клімату)----------------------------.

В межах багатьох поясів виділяють кліматичні області, що утворюються в результаті чергування на земній поверхні (материків та океанів) ---------------------

ВИСНОВОК

Укажіть причини існування закономірностей у розміщенні основних типів клімату Землі.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ виконується за бажанням учнів

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 5

Практична робота №4

Тема: Аналіз карти географічних поясів і природних зон з метою виявлення

закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон Землі.

Мета: Н: закріпити поняття „ географічний пояс ”, „природна зона”, зясувати особливості формування і розміщення природних зон.

В: Виховувати культуру співпраці, розумову і мовну культуру.

Р: розвивати знання про закономірності в розміщенні географічних поясів і природних зон по території Землі й причини, що їх обумовлюють; розвивати вміння користуватися картами географічних поясів і природних зон.

Обладнання: карта географічних поясів і природних зон.


ХІД УРОКУ
  1. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
  2. ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

Повторення теоретичного матеріалу, необхідного для виконання практичної роботи.

Географічні пояси – найбільші зональні природні комплекси, що закономірно змінюються від екватора до полюсів.

Природна зона – великий природний комплекс суходолу або Світового океану, із подібними кліматичними умовами, рослинним і тваринним світом, однорідними ґрунтами.

Природний комплекс – поєднання компонентів природи (гірських порід, води, повітря, ґрунтів, рослинного і тваринного світу), що взаємодіють між собою й утворюють єдину систему.

Карта географічних поясів і природних зон – карта, що відображає розміщення географічних поясів і природних зон по території земної кулі (материка).

ЗАВДАННЯ
  1. Використовуючи карту географічних поясів і природних зон, підпишіть на картосхемі назви географічних поясів, розташованих у Північній півкулі в межах територій, які вони займають. (виконується у зошитах для практичних робіт, стор. 8).

Назвіть особливості розташування географічних поясів і вкажіть основну географічну закономірність, що пояснює їхнє місце розташування й формування.

2. Використовуючи карту географічних поясів і природних зон, виберіть географічний пояс, укажіть його назву й назвіть природні зони, які до нього належать.

3. На основі аналізу карти географічних поясів і природних зон заповніть пропуски в тексті.

Формування географічних поясів є результатом дії на Землі закономірності-----------------------. У межах географічних поясів виділяють природні зони, характерними рисами яких є-------


ВИСНОВОК.

Укажіть причини існування закономірностей у розміщенні географічних поясів і природних зон.

ДОДАТКОВІ ЗАВДАННЯ виконуються за бажанням учнів

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 6

Тема. Географічна характеристика Тихого океану.

Практична робота №5. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану.

Мета: Н: Інформувати вміння складати характеристику географічного положення

океану, визначати його особливості та їхні наслідки для природи самого океану

й прибережних ділянок суходолу;

Р: поглибити й систематизувати знання про Тихий океан як своєрідний великий

комплекс; дати уявлення про історію географічних досліджень Тихого океану;

розвивати вміння користуватися картою океанів.

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, екологічну культуру.

Обладнання: фізична карта світу, карта океанів, контурні карти, ілюстративний матеріал, атласи, довідники, підручники .

Тип уроку: комбінований: вивчення нового матеріалу в поєднанні із застосуванням знань, умінь і навичок учнів на практиці.


Очікувані результати. Після цього уроку учні зможуть: складати характеристику географічного положення океану; називати етапи дослідження Тихого океану й Океанії та характерні риси природи Тихого океану; наводити приклади форм рельєфу дна, течій, представників органічного світу; пояснювати властивості водних мас та морських течій, особливості рельєфу дна та характерні риси клімату Тихого океану; визначати своєрідність органічного світу та багатства океану; виділяти основні джерела й шляхи забруднення океанічних вод; порівнювати властивості водних мас різних частин Тихого океану; оцінювати значення Тихого океану як найбільшого океану Землі; показувати на карті відповідні об'єкти географічної номенклатури; користуватися картою океанів.


Хід уроу


I. Організаційний момент

Учитель знайомить зі змістом, обсягом і завданнями розділу І «Океани». Варіанти проведення: опитування (усне або письмове); бесіда з елементами опитування.


II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з класом щодо ролі й значення Світового океану в природі Землі та житті людини.

Учитель оголошує тему уроку, план географічної характеристики океану.


План
  1. Загальна характеристика Тихого океану. Історія географічних досліджень.
  2. План характеристики географічного положення океану.

- Географічне положення (положення океану щодо екватора, нульового меридіана, материків та інших океанів; особливості берегової лінії: моря, затоки, протоки, острови).
  1. Берегова лінія (об'єкти географічної номенклатури).
  2. Особливості будови дна океану.
  3. Клімат і води.
  4. Органічний світ і природні ресурси.



Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із підручником та атласом.

Як відбувалися дослідження Тихого океану? Можна виділити три періоди.


Перший: з найдавніших часів до 1804 р.

У перших плаваннях; Тихим океаном люди намагалися визначити його межі, зібрати відомості про його окремі райони. Докладне вивчення Тихого океану розпочалося у XVI ст., коли 1513 р. іспанець Васко Нуньєс Бальбоа перетнув Панамський перешийок і першим з європейців побачив води Тихого океану. Бальбоа назвав океан Південним морем. Сучасну назву океан дістав під час кругосвітнього плавання Фернана Магеллана, що перетнув його від Вогненної Землі до Філіппінських островів з 28 листопада 1520 р. до 16 березня 1521 р.

Уявлення про Тихий океан було поширено завдяки плаванням Френсіса Дрей-ка(1578—1579 рр.), Абеля Тасмана (1642—1643 рр.) та інших дослідників. Зокрема, у XVII ст. дослідження північної частини океану розпочали російські мореплавці. У 1648 р. Семен Дежнєв вперше обійшов Азію зі сходу, встановивши зв'язок між Тихим та Північ ним Льодовитим океанами. Північні та північно-східні межі Тихого океану були встановлені під час плавань Вітуса Берінга, Михайла Гвоздєва, Олексія Чирікова та багатьох інших (1728—1788 рр.). Центральні та південні частини Тихого океану були досліджені під час числених плавань Джеймса Кука (1768—1779 рр.).


Другий: 1804—1873 рр.

У цей проміжок часу вивчали фізичні властивості вод Тихого океану, зокрема розпочалися глибоководні дослідження. Вперше їх було проведено під час першої російської навколосвітньої експедиції під керівництвом Івана Крузенштерна та Юрія Лисянського на суднах «Надія» і «Нева» (1804—1806 рр.). Експедиція Отто Коцебу на судні «Рюрік» у 1816—1817 рр. повторила дослідження своїх попередників та поглибила їх, дослідивши температуру води на великих глибинах. У 1819—1821 рр. експедиція Фаддея Беллінсгаузена та Михайла Лазарєва на суднах «Восток» та «Мирний» дослідила південні частини Тихого океану. Усього за другий період дослідження Тихого океану було створено 90 глибоководних станцій у його північній частині та 98 — у південній.


Третій: з 1873 р. по теперішній час. Для цього періоду характерно проведення комплексних океанологічних досліджень спеціальними експедиціями та береговими станціями. Шотландець Чарльз Томсон на паровому корветі «Челленджер» у 1873—1876 рр. першим розпочав такі дослідження. Потім їх продовжив росіянин Степан Макаров під час двох навколосвітних плавань: на судні «Вітязь» — у 1886—1889 рр., на судні «Альбатрос» — у 1888—1905 рр. Дослідження тривали впродовж усього XX ст., що дозволило встановити основні закономірності та особливості формування вертикальної і горизонтальної структури Тихого океану, формування гідрологічних та біологічних характеристик водних мас, вивчити основні риси рельєфу дна.

Рельєф дна Тихого океану дуже складний: він утворений різноманітними глибинами та висотами, островами (материковими та вулканічними, загальна площа 3,6 млн км2) тощо. Найбільша глибина Тихого океану складає 11 022 м, його центром є острів Різдва.


Не менш різноманітним є і клімат Тихого океану: від екваторіального до арктичного на півночі та антарктичного на півдні. Більша частина океану розташована між 40 0 пн. ш. та 42 ° пд. ш., тобто у поясах екваторіального, тропічного та субтропічного кліматів.

Середня температура води у Тихому океані на 2 °С вища від такої в Атлантичному.

Це наслідок відносно великих розмірів тієї частини Тихого океану, що розташована у «прогрітих» широтах та обмеженості зв'язків із Північним Льодовитим океаном. Середня температура повітря над Тихим океаном у лютому складає +26 +27 °С біля екватора, -20 °С у Беринговій протоці та -10 °С біля Антарктиди. Середня температура повітря над Тихим океаном у серпні складає відповідно: +26 +28 °С (екватор), + 6°... +8 °С (Беринґова протока), -25 °С (Антарктида).
  1. За допомогою карти «Кліматичні пояси та області світу» назвіть кліматичні пояси, у межах яких розташований Тихий океан.
  2. За допомогою фізичної карти світу назвіть теплі та холодні течії Тихого океану.



Рослинний і тваринний світ Тихого океану досить різноманітний. Рослинне життя зосереджене у верхньому шарі води — до 200 м углиб. Глибше від цієї відмітки мешкають тільки тварини та мікроорганізми. У Тихому океані є бурі та червоні водорості. Багато риб: близько 2 000 видів у тропічних широтах та близько 800 — у морях Далекого Сходу (лосось, скумбрія, сайра, тунець, камбала, тріска, мінтай). Є такі морські тварини, як кашалот, морський котик, морж, сивуч.


Серед ресурсів Тихого океану слід розрізняти такі групи, як біологічні та мінеральні.

Біологічні ресурси. Тихий океан посідає перше місце в світі за об'ємами вилову риби та використання інших морепродуктів. Але їхні запаси не є невичерпними, тому в Японії, наприклад, уже кілька десятиріч працюють морські ферми, на яких вирощують водорості, молюсків (зокрема перлинниць), тунця тощо.

Мінеральні ресурси. На дні Тихого океану виявлено великі запаси мінеральних ресурсів — нафти, газу, залізних руд, вугілля, олова, які переважно видобувають на океанічному шельфі. Способи видобутку своєрідних концентратів металів (залізно-марганцевих конкрецій) з дна океану зараз розробляються, а способи одержання з океанічних вод кам'яної солі людству відомі здавна.

Велике значення відіграє Тихий океан як транспортний шлях: за кількістю вантажів, що їх перевозять водним шляхом, він поступається лише Атлантичному океану.


V. Закріплення вивченого матеріалу

Варіанти проведення: виконання завдань на контурній карті; бесіда за запитаннями:
  1. У чому полягають особливості географічного положення Тихого океану?
  2. Які форми рельєфу дна властиві для Тихого океану?
  3. Поясніть особливості клімату в Тихому океані.
  4. Де й чому органічний світ у Тихому океані найбагатший?
  5. Назвіть найвидатніших дослідників Тихого океану.

VI. Підсумки уроку

. Учитель вибірково перевіряє виконані завдання на контурній карті та акцентує увагу учнів на ролі Тихого океану в природі Землі та житті людей. Розповідь учителя.

Домашнє завдання (пар. 14), конт. Карти

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Урок 7

Тема. Океанія.

Практична робота №5. Нанесення на контурну карту географічної номенклатури Світового океану.

Мета: Н:Охарактеризувати Океанію: розміщення, види островів, особливості природи. Повторити види суходолу в океані.

Р: поглибити й систематизувати знання про Тихий океан як своєрідний великий комплекс;

В: Виховувати цікавість до предмету, мовну, екологічну культуру

Обладнання: фізична карта світу, карта океанів, контурні карти, ілюстративний матеріал, атласи, довідники, підручники

Тип уроку: комбінований: вивчення нового матеріалу в поєднанні із застосуванням знань, умінь і навичок учнів на практиці.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Учитель знайомить зі змістом, обсягом і завданнями розділу І «Океани».

Варіанти проведення: опитування (усне або письмове); бесіда з елементами опитування.

II. Мотивація навчальної діяльності

Бесіда з класом щодо ролі й значення Світового океану в природі Землі та житті людини.

Учитель оголошує тему уроку, план географічної характеристики океану.

План
  1. Географічне положення, види островів
  2. Рельєф, клімат, води
  3. Органічний світ
  4. Природні ресурси і екологічні проблеми

Варіанти проведення: пояснення вчителя; самостійна робота учнів із підручником та атласом.
  1. Океанія - спільна назва островів Тихого Океану

Океанія включає 3 частини ( Схема) ____ Полінезія ( З 177* СХ д )

----------- Мікронезія (Маріанські, Каролінські, Маршалові В квадраті 177* Сх д - на Пн від екватору

--------- Меланезія ( Нова Гвінея, Соломонові ітд В квадраті 177* Сх д - на Пд від екватору)

За походженням острови ( учні пригадують самостійно) Материкові, вулканічні, коралові. Коралові утворюються тільки у жарких поясах, у відкритому океані , мають вигляд розірваних кілець – атолів. ЧОМУ? Утворюють бар’єрні рифи) Групи островів – архіпелаги.

Для повторення – вибрати нові слова, повторити поняття і терміни.
  1. Метод – проблемні запитання

*Для характеристики рельєфу – аналізуємо карту. Запитання: Чому велика кількість гір? (Тихоокеанське вогняне кільце , геосинклінальний пояс)

8 Для характеристики клімату аналізуємо кліматичну карту. Описуємо клімат островів на екваторі, на тропіках, у помірному поясі) Запитання : Чому велика кількість опадів?

* Річки незначні за довжиною. Чому?

3. Органічний світ описуємо, прочитавши текст підручника. Відповідаємо на запитання: Чому велика кількість ендеміків? ( Через ізоляцію)

4. Природні ресурси : біологічні, мінеральні. (учні розшифровують)

Екологічні проблеми : затоплення через потепління, винищення органічного світу.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Варіанти проведення: виконання завдань на контурній карті; бесіда за запитаннями:

VI. Підсумки уроку

. Учитель вибірково перевіряє виконані завдання на контурній карті та акцентує увагу учнів на ролі Тихого океану в природі Землі та житті людей.

Розповідь учителя.

Домашнє завдання виконати завдання для допитливих у ПР№5

Повідомлення про острови за вибором

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 8

Тема. Атлантичний океан: особливості географічного положення, історія дослідження, будова та рельєф дна.

Мета: Н: поглибити та систематизувати знання учнів про Атлантичний океан; сформувати в учнів уявлення про історію дослідження океану;

Р: продовжити формування практичних навичок учнів складати порівняльну характеристику географічного положення океанів.

В: Виховувати цікавість до предмету, увагу, екологічну культуру

Обладнання: фізична карта світу (півкуль), картини Атлантичного океану, підручники, атласи.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Схарактеризуйте географічне положення Тихого океану.

2. Покажіть на карті великі затоки та окраїнні моря Тихого океану.

3. Як називаються серединно-океанічні хребти Тихого океану?

4. Назвіть теплі та холодні течії Тихого океану. Покажіть їх на карті.

5. Які за походженням острови входять до складу Океанії?

6. Покажіть на карті Атлантичний океан. Береги яких материків він омиває?

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ І ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Розповідь учителя.

З давніх часів європейці плавали водами Атлантичного океану — задовго до епохи Великих географічних відкриттів. У наш час Атлантика не втратила свого значення: її просторами пролягають найважливіші шляхи сполучення між континентами, тому рух на них найінтенсивніший. Мабуть, це самий вивчений науковцями океан, адже саме у його водах відбувається більшість наукових досліджень. Протягом двох уроків ми будемо знайомитися з природою Атлантичного океану, визначати його особливості та порівнювати з Тихим океаном

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План: 1. Географічне положення, номенклатура

2. Відкриття і дослідження

3. Рельєф дна

Розповідь учителя.

Атлантичний океан — другий за розмірами океан нашої планети. Його площа складає понад 93 млн км2, з яких 921 тис. км2 припадає на моря.

Назва Атлантичного океану походить від назви гірської країни Атлас на північному заході


Африки. Поруч знаходиться Гібралтарська протока, яку давні греки називали Геркулесовими стовпами і вважали виходом до відкритого океану.

Як ви пам'ятаєте, вивчення Тихого океану ми починали з характеристики його географічного положення. Характеристику географічного положення Атлантичного океану ми зробимо дещо інакше, ніж Тихого.

Завдання.

За допомогою карт атласу складіть порівняльну характеристику географічного положення Атлантичного та Тихого океанів за запропонованим планом. Заповніть таблицю.

Основні риси географічного положення океанів

Характеристика

Тихий океан*

Атлантичний океан

1. Межі океану







2. Положення відносно екватора; розташування у півкулях та географічних поясах







3. Найбільші затоки, окраїнні та внутрішні моря, теплі та холодні течії







4. Материки, які омиває океан







5. Найважливіші шляхи сполучення через океан між материками та країнами







Висновки.

Спільні риси:

Відмінні риси:

Розповідь учителя.

Ми зауважили, що Атлантичний океан є найбільш дослідженим. Яка ж історія його вивчення? У ній можливо виділити три періоди.

Перший: з давніх часів до 1749 р.

Атлантичним океаном фінікійці — кращі мореплавці античного світу — плавали ще у XII ст. до н. е. Карфагеняни вийшли у його води у V ст. до н. є., греки — у ІУст. до н. є., римляни — у III ст. до н. є. їхні подорожі дозволили одержати дані про прибережні води Європи та Африки.

У IX—X ст. нормани Атлантичним океаном дісталися до Північної Америки, таким чином одержавши дані про північну частину океану.

Початок епохи Великих географічних відкриттів відомий такими значними експедиціями, як подорожі Бартоломеу Діаша (1487), Христофора Колумба (1492—1503), Джона-Джованні Кабота (1497), Васко да Гами (1498).

У 1520 р. експедиція Фернана Магеллана дісталася з Атлантичного океану до Тихого. Північні частини океану продовжили вивчати експедиції Джона Дейвіса (1576—1578), Генрі Гудзона (1610), Вільяма Баффіна (1616) та інших, тобто на початок XVIII ст. територія Атлантичного океану була досить детально вивчена.

Другий: 1749—1873 рр.

Цей період поклав початок вивченню властивостей вод Атлантичного океану та його глибин. У 1749 р. Генрі Елліс вперше здійснив виміри температури води на різних глибинах океану, потім такі виміри здійснювали експедиції Джеймса Кука (1772), Ораса Сосюра (1780), Івана Крузенштерна (1803). Це дозволило скласти карту течії Гольфстрім, згодом — карти течій та вітрів усього Атлантичного океану.

Третій: 1873 р. — наш час.

Дослідження Атлантичного океану в цей період характеризуються комплексним вивченням дна океану, органічного світу, температур води та повітря, руху тощо. Цей період розпочався науковими дослідженнями експедицій «Челленджера» (1872—1876), «Витязя» (1886—1889) та інших.

Запитання.

Хто очолював експедиції на суднах «Челленджер» та «Витязь»?

Розповідь учителя.

Дослідження дозволили встановити своєрідність рельєфу дна Атлантичного океану: посередині океану від Ісландії до 55 ° пд. ш. тягнеться гігантська гірська система. Цей велетенський підводний хребет займає майже третину всієї площі дна океану. Серединно-Атлантичний хребет — найбільший океанічний хребет на Землі. Найбільша глибина океану — це западина Пуерто-Ріко (9218 м).

Завдання.

1. Знайдіть на карті океанів Серединно-Атлантичний хребет та визначте явища, пов'язані з цією зоною.

2. Назвіть найбільші острови Атлантичного океану та зазначте їх походження.

3. Визначте глибоководні западини (жолоби) Атлантичного океану.


Розповідь учителя.

Таким чином, ви дізналися, що Атлантичний океан має рівне (порівняно з Тихим океаном) ложе, один серединний хребет та порівняно невелику кількість гір та глибоководних западин.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.
  1. У чому полягає особливість географічного положення Атлантичного океану?
  2. Чому Атлантичний океан є районом інтенсивного судноплавства?
  3. Які періоди дослідження Атлантичного океану можна виділити?
  4. З чим пов’язане виникнення глибоководних океанічних западин?

ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:
  • значна протяжність Атлантичного океану з півночі на південь обумовлює різноманітність його природи;
  • рельєф дна Атлантичного океану представлений усіма формами, що мають чітке вираження;
  • Атлантикою здавна проходять основні транспортні шляхи Світового океану.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст підручника, конт. карти

Нанести на контурні карти:

Моря: Саргасове, Карибське, Середземне;

Затоки: Мексиканська;

Найбільші острови та групи островів: Великі Антильські острови, Великобританія, Ньюфаундленд, Ісландія, Ірландія;

Найпотужніші течії: Гольфстрім, Бразильська, Північна і Південна пасатні, Бенгальська, Лабрадорська, Канарська, Західних вітрів.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 9