Уявлень про сучасний стан природи Землі як середовища життя людини, а також у розумінні елементарних зв’язків між компонентами природи, між природою та людиною

Вид материалаДокументы

Содержание


Природні зони євразії.
Хід уроку
Вивчення нового матеріалу
Зона арктичних пустель
Зони мішаних і широколистих лісів
Для зони лісостепів і степів
Зона саван і рідколісся
Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників (середземноморська
Зона перемінно вологих (у тому числі мусонних) лісів
Природна зона
8. Субекваторіальні та екваторіальні ліси
Закріплення нових знань і умінь учнів
Підсумок уроку
Домашнє завдання
Урок 41 ТЕМА: Населення та сучасна політична карта Євразії.
В: Виховувати цікавість до предмету, повагу до культури і побуту інших народів. Р
Хід уроку
Вивчення нового матеріалу
Закріплення нових знань та умінь учнів
Підсумок уроку
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   4   5   6   7   8   9   10   11   12
ТЕМА: ПРИРОДНІ ЗОНИ ЄВРАЗІЇ.

МЕТА:Н: сформувати в учнів поняття про особливості розташування природних зон Євразії; розглянути взаємозв’язкиприродних компонентів у природних зонах;

В: Виховувати екологічну культуру, навички співпраці, мовну культуру.

Р: удосконалити навички учнів працювати з картами атласу.

Обладнання: карта природних зон світу, фізична карта Євразії, картини рослинності і тваринного світу , інший ілюстративний матеріал, атласи, підручники.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ


Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Що таке природна зона?
2. За якими законами змінюються природні комплекси рівнинних районів? Гірських?
3. Які чинники обумовлюють простягання природних комплексів?
4. Які основні причини порушення широтної зональності?
5. За допомогою яких карт вивчають природні зони?

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План
  1. Аналіз карти природних зон Євразії
  2. Характеристика природних зон
  3. Висотна поясність

В Євразії представлені всі природні зони Північної півкулі. У західній частині материка переважаючий вплив Атлантичного океану зумовив зміну природних зон у напрямку з північного заходу на південний схід. У східній частині Євразії природні зони мають меридіональне простягання, що обумовлене мусонною циркуляцією повітряних мас на притихоокеанській території. Природні зони внутрішньої частини материка змінюються у широтному напрямі завдяки зміні температури та режиму зволоження в напрямку з півночі на південь.

Зона арктичних пустель із вкрай суворими природно-кліматичними умовами займає арктичні острови. Тут відсутній суцільний ґрунтовий покрив, а бідна рослинність представлена невибагливими до тепла видами, що виживають в умовах багаторічної мерзлоти. З тварин тут поширені білі ведмеді, моржі, тюлені, північні олені.

Завдяки пом'якшуючому впливу Північноатлантичної течії зони тундри і лісотундри мають відмінності у своїх західних і східних частинах. Біля європейського узбережжя материка клімат помірно холодний, а тундра тут простягається на північ далі, ніж будь-де на планеті. З просуванням на схід природно-кліматичні умови стають більш суворими, а тундра та лісотундра займають більші площі. По гірських пасмах Сибіру тундрова рослинність проникає далеко на південь. Серед рослин тут переважають мохи і лишайники, які ростуть на тундрово-глейових ґрунтах. Через багаторічну мерзлоту волога тут не проходить углиб, тому тут багато боліт. Основні тварини: північні олені, песці, деякі види птахів.

Далі на південь лісотундра переходить у тайгу. В умовах більш теплого і волого клімату тут на підзолистих ґрунтах сформувалися величезні масиви хвойних лісів з ялини, сосни та модрини (єдине хвойне дерево, що на зиму скидає хвою). Остання переважає в азійській тайзі, в умовах холоднішого різко континентального клімату. Місцями тайга дуже заболочена, багато тут торфових та осокових боліт. Надзвичайно різноманітний тут тваринний світ (бурий ведмідь, лось, тетерук, вовк, глухар).

Зони мішаних і широколистих лісів найбільш поширені в західній частині Євразії. Тут в умовах значного зволоження на дерново-підзолистих ґрунтах ростуть ялиново-дубові та сосново-дубові ліси, в Західному Сибіру – хвойні і березово-осикові ліси. Далі на схід мішані ліси зникають і з'являються знову тільки на узбережжі Тихого океану. Широколисті ліси сформовані, переважно, з дуба та бука, а також із граба, клена, липи.

Для зони лісостепів і степів характерні певні зональні відмінності, що обумовлені суттєвою зміною клімату з просуванням із заходу на схід материка. В умовах теплого клімату та недостатнього зволоження півдня Східноєвропейської рівнини сформувались родючі чорноземи, а також сірі лісові ґрунти. Рослинний світ тут представлений невеликими ділянками лісу (дуб, береза, липа, клен). У східній частині материка за умови збільшення амплітуди температур та зростаючої сухості клімату ґрунти часто засолені. Рослинний світ тут бідніший і представлений переважно травами та чагарниками. Найбільш характерними представниками тваринного світу степів та лісостепів є вовки, лисиці, ховрахи, полівки, тушканчики та степові птахи.  Лісостепи та степи майже повністю розорані, а природна рослинність збереглась тільки в природоохоронних територіях та місцях, непридатних для оранки.

Великі території центральної та південно-західної частини материка займають зони напівпустель та пустель. Зона пустель простягається через три географічні пояси. Спільним для всіх пустель є незначна кількість опадів, бідні ґрунти та рослинність, що добре пристосована до суворих умов. Пустелі Аравійського півострова виділяються високими впродовж року температурами, незначною (до 100 мм на рік) кількістю опадів та переважно рівнинною поверхнею. Пустелі субтропіків (Іранське нагір'я, Центральна Азія, частина пустелі Ґобі) характеризуються значним перепадом температур, багатшою рослинністю, значною кількістю видів тварин. Вкриті пісками або камінням пустелі помірного поясу Каракуми, Такла-Макан, частина Ґобі виділяються великою спекою влітку та сильними морозами взимку.

Зона саван і рідколісся займає більшу частину півострова Індостан, а також значні території півострова Індокитай. У сформованих в умовах мусонного клімату саванах серед високих трав ростуть поодинокі пальми та акації, що місцями змінюються ділянками лісів. Деякі дерева в сухий сезон на декілька місяців скидають листя. Тваринний світ тут представлений слонами, тиграми, носорогами, великою кількістю плазунів.

Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників (середземноморська) займає район Середземномор'я. В умовах теплої і вологої зими та жаркого літа тут ростуть вічнозелені дерева і чагарники, найтиповішими серед яких є корковий та кам'яний дуби, лаврове та суничне дерево, сосни. Проте, внаслідок інтенсивного господарського освоєння цієї території первинний рослинний покрив тут сильно змінений. Звичайними елементами тутешніх ландшафтів є виноградники, маслинові насадження, поля пшениці та інших сільськогосподарських культур, що розкинулись на місці колишніх середземноморських лісів.

Зона перемінно вологих (у тому числі мусонних) лісів простягається на сході та півдні Євразії. Рослинність тут представлена як хвойними та листяними деревами (кедр, сосна, дуб, горіх, гінгко), так і вічнозеленими (пальмами, фікусами, бамбуком та магноліями), що ростуть переважно на червоно-жовтих ґрунтах. Тваринний світ також характеризується значним видовим різноманіттям: мавпи, тигри, леопарди, а також ендеміки – бамбуковий ведмідь (панда), гібон тощо.

Багатство флори та фауни характерне для зони вологих екваторіальних лісів Євразії. Лише пальм тут налічується до 300 видів, багато видів бамбука, який широко використовується в роботі та побуті. Ліси формують високі (до 70 м) дерева, деякі з яких мають цінну деревину. Серед непрохідних хащів тут можна зустріти орангутангів, леопардів, тапірів. Багато плазунів і рептилій, а також різних комах.

Через значну кількість гірських систем, що мають різну висоту та віддаленість від океанів, висотна поясність Євразії характеризується різною кількістю поясів. У горах північної частини материка тільки чотири пояси змінюють один одного. Далі на південь кількість поясів зростає до п'яти в Альпах і семи на південних схилах Гімалаїв. Велика кількість поясів тут пояснюється найбільшою висотою Гімалаїв, хоча на північних схилах цих гір через надзвичайну сухість клімату сформувалось тільки два пояси.

ЗАВДАННЯ

Заповніть таблицю „Характеристика природних зон Євразії”



Природна зона

Грунти

Рослинність

Тваринний світ

1. Зона арктичних пустель










2. Тундра та лісотундра










3. Тайга










4. Ліси помірного поясу










5. Степи










6. Напівпустелі та пустелі










7. Савани










8. Субекваторіальні та екваторіальні ліси










Слухаємо доповіді учнів про природоохоронні території Євразії. (випереджальне завдання)

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Покажіть на карті зони арктичних пустель, тундри та лісотундри. Розкажіть про кліматичні особливості цих зон.
2. Які грунти наявні на території зон арктичних пустель, тундри та лісотундри? Які пристосування рослин і тварин для існування у цих зонах ви можете назвати?
3. Покажіть на карті тропічну зону та зону екваторіальних лісів. Коротко охарактеризуйте їхнє географічне положення, клімат, органічний світ.
4. Охарактеризуйте загальний екологічний стан Євразії.
5. Чому вплив людини на природу частіше має негативний характер?
6. Наведіть приклади позитивного впливу людини на збереження природи Євразії.
ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:
 на території Євразії спостерігається повний спектр природних зон Північної півкулі;
 екологічний стан Євразії потребує нагального поліпшення;
 природа Євразії у відносно первісному стані збереглася практично тільки на природоохоронних триторіях.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст у підручнику.
2. Позначити на контурній карті:
а). Природні зони Євразії; б) Природоохоронні території Євразії.

За вибором.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 41

ТЕМА: Населення та сучасна політична карта Євразії.

МЕТА: Н: сформувати в учнів уявлення про особливості населення Євразії; систематизувати знання учнів про сучасну політичну карту Євразії.

В: Виховувати цікавість до предмету, повагу до культури і побуту інших народів.

Р:.поглибити практичні навички учнів аналізувати причининерівномірності розселення населення.
Обладнання: фізична карта Євразії, політична карта Євразії, атласи, підручники.

Тип уроку: комбінований.

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.

1. Назвіть головні особливості природних зон Євразії.
2. Які природні зони материка найбільше змінені людиною?
3. Чому людина суттєво впливає на природу материка?
4. Які наслідки господарської діяльності на природу материка ви можете назвати?
5. Наведіть приклади позитивного впливу людини на природу.
6. Які заходи вирішення екологічних проблем вам відомі?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Розповідь учителя.

Грандіозність Євразії виявляє себе безліччю способів. Це і величезні розміри материка, і кількість євразійського населення, і кількість країн. За цим та багатьма іншими показниками Євразія стабільно утримує світову першість.

На материку мешкає понад 4 млрд. чоловік ( це приблизно 2\3 усього населення Землі), на його території розташовано 99 країн з понад 200 існуючих. Серед цих країн є Китай та Індія – держави, кількість населення яких перевищила 1 млрд. чоловік.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План
  1. Населення
  2. Політична карта

Розповідь учителя.

На території Євразії проживають представники трьох рас – європеоїдної, монголоїдної та негроїдної. Євразія має найвищий в світі показник середньої густоти населення – 77 чол./км2.

Запитання.

1. У яких частинах Євразії спостерігається відносна одноманітність расового складу?
2. Які країни Євразії входять до десятки держав світу з найбільшою кількістю населення?

Розповідь учителя.

Оскільки політична карта Євразії позначає державні кордонимайже половини сучасних країн світу, пропоную вам ознайомитись з нею під час гри-вікторини.

Завдання.

1 За допомогою політичної карти Євразії в атласі напишіть у стовпчик ліворуч країни назви яких починаються на „І”, праворуч назви їхніх столиць.



Країна

Столиця

Індія

Делі

Іорданія

Амман

Індонезія

Джакарта

Ірак

Багдад

Іран

Тегеран

Ірландія

Дублін

Ісландія

Рейк’явік

Іспанія

Мадрид

Італія

Рим



2. Визначте країни, столицями яких є міста: Баку, Мінськ, Лондон, Софія, Токіо, Пекін, Париж, Москва, Берлін, Прага.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями і завданнями.
1. Дайте загальну характеристику політичній карті Євразії.
2. Коротко охарактеризуйте населення Євразії: расовий склад, мови, кількість та густота.
3. У чому ви бачите причини неоднакового економічного розвитку Євразії?
4. Покажіть на політичній карті Євразії найбільші країни материка. Назвіть їхні столиці.


ПІДСУМОК УРОКУ

Заключне слово вчителя:
 населення Євразії є найчисленнішимпорівняно з населенням інших материків;
 на території Євразії мешкають представники трьох рас, у Європі переважає європеоїдна, в Азії – монголоїдна;
 природні умови та рівень економічного розвитку обумовили нерівномірне розселення населення Євразії по території материка.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний текст у підручнику.
Нанести на контурну карту найбільші країни Євразії. Надписати назви їхніх столиць
Підготувати повідомлення про Велику Британію, Німеччину, Китай та Японію, Індію, Росію.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 42

Тема: Взаємодія суспільства і природи

Мета: Н: Вивчити і систематизувати поняття про природні ресурси; надати знання про використання основних видів природних ресурсів; сформувати первинні вміня учнів розробляти раціональний підхід до використання природних умов і природних ресурсів. Ознайомитись із впливом діяльності людини на прирожні ресурси. Вивчити поняття «Антропогенні комплекси».

В: Виховувати екологічну культуру.

Р: Розвивати вміння оцінювати ресурсозабезпеченість, вміння працювати з підручником і картою

Обладнання: Карта корисні копалини світу, політична карта світу, підручники.

Тип уроку: уроу засвоєння нових знань і умінь

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ ТА УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.
1. Чим відрізняються природні умови від природних ресурсів?
2. Як впливають природні умови на господарську діяльність людини?
3. З якими видами природних ресурсів ви познайомились при вивченні фізичної географії України?

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

Розповідь учителя.

Природні умови – це певне поєднання елементів природи, в яких розвивається органічний світ, живе і господарює людина.

Природні ресурси – це компоненти природи, які використовуються або можуть бути використані для виробництва чи задоволення потреб людини.

Геоекологічна ситуація в Україні тісно пов’язана зі станом природних умов і природних ресурсів, з технологіями їх використання і добування, переробки і охорони.

Наша країна має сприятливі природні умови та значні й різноманітні природні ресурси, що великою мірою визначає високий ступінь господарського освоєння її території. Але внаслідок активного використання природних багатств, виникає проблема їх збереження, раціонального використання иа відновлення. Глибоке дослідження антропогенного впливудозволяє розробити систему природоохоронних заходів, спрямованих на покращення стану навколишнього середовища.

ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

План.


1.. природні ресурси, види природних ресурсів: (мінерально-сировинні, кліматичні, водні,
земельні, біологічні, рекреаційні) .

2. Вплив господарської діяльності людини

3. Антропогенні комплекси

1

Природні ресурси

Вичерпні : Невичерпні

1. Відновлювані 2. Невідновлювані

 грунти Корисні копалини  Енергія Сонця,
 рослинність  тепло Землі,
 тваринний світ  кліматичні.


Завдання.Самостійно складіть характеристики певних видів природних ресурсів за таким планом: (готують доповіді шість учнів – по кожному виду природних ресурсів, випереджальне завдання)
1. Забезпеченність ;
2. Наслідки використання та вплив на навколишнє середовище користуванняцим видом природних ресурсів;
3. Ваші ідеї щодо вирішення проблем раціонального використання певного виду ресурсів.

Зразок доповіді.

Україна характеризується великою різноманітністю мінеральних ресурсів. У її надрах розвідано більш як 200 видів корисних копалин, найбільше промислове значення серед яких належить залізним, марганцевим, урановим рудам, вугіллю, титану, сірці, каоліну, ртуті, графіту, нафті, газу, будівельним матеріалам, мінеральним водам.
Використання мінеральних ресурсів негативно впливає на навколишнє середовище через недосконалі технології видобування та переробки. Утворюються терикони, відвали з пустих та використаних порід, які займають тисячі гектарів сільськогосподарських угідь. Металургійні шлаки та відходи спаленого вугілля містять містять токсичні елементи, що потрапляють у повітря, грунт, підземні води.

Їдеї щодо раціонального використання природних ресурсів:
 переобладнання гірничодобувних підприємств з метою повнішої переробки сировини;
 комплексне використання сировини: наприклад, з відходів доцільно виготовляти будівельні матеріали, можна заповнювати ними кар’єри чи шахти;
 зменшення кількості сировини, що видобувається, за рахунок використання нових синтетичних матеріалів;
 використання екологічно чистих альтернативних джерел енергії – Сонця, вітру, тепла Землі тощо.

2Лекція з елементами бесіди.

Вплив людини умовео можна поділити на раціональний і нераціональний. Раціональним природокористування вважають у тих випадках, коли при отриманні максимальної користі людина завдає мінімальної шкоди природі. Нераціональне природокористування призводить до появи небажаних змін у середовищі . Їх називають забрудненнями.

Забруднення є хімічні, фізичні, біологічні (навести приклади)

Галузі діяльності людини, які приводять до виникнення забруднень називають забрудниками. Серед них: (мозковий штурм)
  • Промисловість
  • Сільське господарство
  • Транспорт
  • Комунальне господарство
  • Військово-промисловий комплекс.

3

Прийом «від відомого до невідомого».

Учням пропонуємо пригадати визначення «природний комплекс», назвати компоненти природи. Питання: Чи можна називати природним комплекс, якщо компоненти прроди змінені? Ні. Природний комплекс, компоненти якого змінені людиною називаємо антропогенним. Приклади: сад, поле, сквер.

ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І УМІНЬ УЧНІВ

Бесіда за запитаннями.
  1. Які види господарської діяльності мають найбільший вплив на природні умови?

2. Які існують загальні проблеми раціонального використання й охорони природних ресурсів ?

3. Що таке антропогенні комплекси?

4. На які групи поділяються природні ресурси?

ПІДСУМОК УРОКУ

Взаємоопитування. Учні по парам готують запитання і відповіді відповідно основним поняттям уроку.

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати відповідний матеріал у підручнику. Скласти логічні ланцюжки : Природні ресурси ----- вплив людини-----способи заощадження. За вибором

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Урок 43