Geum.ru

Для окремого напряму підготовки спеціальності «Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво»

Вид материалаДокументы

Содержание


Міністерство освіти і науки україни
Робоча навчальна програма
1. Назва курсу.
3. Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента).
6. Кількість кредитів ECTS.
Філатьєва Тетяна Володимирівна
8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).
9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).
10. Зміст курсу.
Змістовні модулі та їхня структура
Перший модуль
Загальна кількість годин
11. Список рекомендованої навчальної літератури.
12. Методи викладання.
13. Критерії оцінювання (у %)
Карта оцінювання СРС
14. Мови викладання.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЛУГАНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


Кафедра образотворчого мистецтва і професійної майстерності


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


дисципліни­­­­­­­­­­­­­­­ Інтертекстуальність живопису

для спеціальності (ей) 8.020208 „Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”


форма навчання денна (магістратура)


ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри

Протокол №_______від______________

Завідувач кафедри__________

Перезатверджено: протокол №________від_______

Перезатверджено: протокол №________від_______

Перезатверджено: протокол №________від_______


Погоджено:

Завідувач науково-

методичного відділу________ Л. П. Масюта


Луганськ 2009


Луганський національний університет імені Тараса Шевченка

Робоча навчальна програма

дисципліни „ Інтертекстуальність живопису”

1. Назва курсу.

„Інтертектуальність живопису”

Форма ( - и) навчання: денна

Спеціальність (-ості): 8.020208 „Образотворче та декоративно-прикладне мистецтво”

2. Код курсу.

[ІКМ] [ИЗО*_Кер_Маг] [3.1.8.]

3. Тип курсу (обов’язковий або за вибором студента).

обов’язковий

4. Рік (роки) навчання.

1

5. Семестр/ семестри.

2

6. Кількість кредитів ECTS.

1

7. Прізвище ім’я по-батькові, посада, вчене звання та науковий ступінь викладача (викладачів), які викладають дисципліну.

Філатьєва Тетяна Володимирівна, викладач кафедри образотворчого мистецтва і професійної майстерності, аспірант

Заблодська Олена Сергіївна, викладач кафедри образотворчого мистецтва і професійної майстерності.

8. Мета курсу (в термінах результату навчання й компетенції).

Мета даного курсу – навчити студентів відстежувати інтертекстуальні зв’язки живопису з іншими видами мистецтва (літературою, музикою, скульптурою, архітектурою); новітнього живопису з давнім; встановлювати міжкультурний діалог. Курс виховує досвід спілкування з мистецтвом, реальністю, розвиває спостережливість та уяву, навички дослідницької роботи; дозволяє відстежити синтез мистецтв у живописі.


9. Передумови (актуальні знання, необхідні для опанування курсу).

Для опанування курсу необхідні актуальні знання з філософії, історії мистецтв від давніх часів до сьогодення, знання з культурології, історії, міфології, з зарубіжної та вітчизняної літератури, живопису, скульптури, архітектури та ін.

10. Зміст курсу.

№

Змістовні модулі та їхня структура
загальна
лекції
семінари

(пр. зан.)
лаб.
Самост.




Перший модуль















1.1.
Теми лекцій

Вступ.Поняття інтертекстуальності



2









1.2.
Концепція діалогізму Бахтіна, її зв’язок з мистецькою практикою



2









1.3.
Інтекст як специфічний науковий термін. Літературні інтексти західноєвропейського мистецтва



4









1.4.
Міфологічні та біблійні інтексти в західнєвропейській живописній спадщині



4









1.5.
Міжкультурний діалог, синтез мистецтв у живописі – актуальні питання мистецтвознавства



2












Практичні заняття















2.1.
Інтертекстуальність: поняття, філософське підґрунтя, мистецтвознавчий аспект






2






2.2.
Інтексти світового та вітчизняного живопису






2









Самостійна робота студентів

1. Написати реферат на одну з запропонованих тем:
  1. Поняття інтертекстуальності. Інтертекстуальність і інтерпретація.
  2. Історичний аспект розвитку інтертекстуальності.
  3. Інтекст та інтертекстуальність.
  4. Інтексти живописного мистецтва. Принципи дослідження.
  5. Розуміння – інтерпретація – герменевтика як естетичні категорії.

6. Діалогізм та інтертекстуальність як вивчення між текстових зв’язків.

7. Основні положення концепції діалогізму М.Бахтіна.

8. Поняття „інтекст, інтертекст” та „інтертекстуальність”.

9. Діалогічність живописних полотен західноєвропейського мистецтва.

10. Міф як інтекст західноєвропейського мистецтва (живопису та скульптури).

11. Біблія як інтекст у західноєвропейському живописі.

12. Спілкування з творами мистецтва як факт культурного життя визначеної історичної епохи.

13. Специфічність художньо-образної мови живопису.

14. Музикальність живопису.

15. Вплив літератури на образотворче мистецтво.

2. Законспектувати першоджерела

3. Письмово дати відповіді на питання:

1.Як Ви розумієте зміст поняття „діалогічність образу”? Наведіть приклади.

2.Розкрийте специфіку художніх образів в живописному мистецтві модерну.

3.Як Ви розумієте поняття „постмодерн”? Визначте жанри та види мистецтва постмодерну.

4. Визначте специфіку художньої мови мистецтва живопису.

5. Скласти термінологічний словник з курсу „Інтертекстуальність живопису”.


















ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ ГОДИН
18
14
4









11. Список рекомендованої навчальної літератури.

Основна навчальна література
  1. Бахтін М. Проблема змісту, матеріалу та форми у словесній художній творчості. – М., 1975

2. Жорж Жан Знаки и символы. – М., 2003

3.Словарь символов западноевропейского искусства. – М., 2004

4. Антес Р. Мифология в Древнем Египте // Мифология древнего мира. М.1974.

5. Бичко І.В. Сучасна світова філософія (ХІХ-ХХ) // Філософія: Курс лекцій. Київ,1994.

6. Зарубежная эстетика и теория литературы ХІХ-ХХ вв.: Трактаты, статьи, эссе.Москва,1987.

7. Неменский Б. Мудрость красоты - М., 1987
  1. История зарубежного искусства. – Л., 1984.
  2. Любимов Л.Д. Искусство древнего мира. – М., 1974.
  3. Любимов Л.Д. Искусство древней Руси. – М., 1974.
  4. Любимов Л. Искусство Западной Европы. Средние века. Возрождение в Италии. – М., 1982.
  5. Алленова Е. Живопись. – М., 2001.
  6. Базен Ж. Барокко и рококо. – М., 2001.
  7. Бенуак А.Н. История русской живописи в ХІХ веке /Сост., вступ. Ст. и коммент. В.М. Володарского. – 3-е изд. – М., 1990.
  8. Пейзаж. Страницы истории / Авт.-сост. К.Б. Богемская. – М., 1999.
  9. Бялик В.М. Путешествие в мир русской живописи. – М., 2000.
  10. Гийу Ж.Ф. Великие полотна. – М., 1995.
  11. Европейская живопись ХІІІ-ХХ вв. Энциклопедический словарь. – М., 1999.
  12. Егорова К.С. Пейзаж в Нидерландской живописи ХV века. – М., 1999.
  13. Камминг Р. Живопись. Шедевры европейской живописи с комментариями. – М., 2000.
  14. Макаров А.М. Світло українського бароко. – К., 1994.
  15. Освійчук В. Класицизм і романтизм в українському мистецтві. – К., 2001.
  16. Свєницька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків: Українське малярство 14-18 ст. в музейних колекціях Львова. – Львів, 1990.
  17. Хоуп Ч. Шедевры живописи итальянского Ренессанса. – М., 1997.
  18. Энциклопедия живописи. – М., 1999.

Додаткова навчальна література

1. Антонова Е.Н. Очерки культуры древних земледельцев. М.1984.

2. Гулыга А.В.Немецкая классическая философия. Москва,1986.

. Культура Древнего Рима: в 2 т./ Под ред. Е.С.Голубцова. М. 1985.

3. Массон В.М. Первые цивилизации. Ленинград,1989.

4.История искусства зарубежных стран. Средние века и Возрождение. – М., 1982.
  1. Асееев Ю.С. Путешествие в античный мир. – К., 1970.
  2. Дмитриева Н.А. Краткая история искусств. Вып. 1. – М., 1968.
  3. Кириченко М.А., Кириченко І.М. Основи образотворчої грамоти: Навч. посіб. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К., 2002.
  4. Долгополов И.В. Мастера и шедевры: в 3-х т.- М., 1986.

9. Степовик Д.В. Українське мистецтво першої половини ХІХ століття. – Л., 1982

10. Антична литература / Под ред.А.А.Тахо-Годи, М.- 1980.

11. Курбатов Г.Л. История Византии: от античности к феодализму. М.1984.

12. Методи викладання.

Діяльність студента:
  • слухання лекцій;
  • - виступ з повідомленням на семінарі;
  • виголошення доповіді на семінарі;
  • участь у дискусії на семінарі;
  • самостійне конспектування першоджерел та їх аналіз;


Поточний контроль:

дві письмові модульні роботи.

Форма семестрового контролю:

залік

13. Критерії оцінювання (у %)

Семестрова рейтингова оцінка розраховується, виходячи з критеріїв:

- письмові модульні роботи 20 %

(з них на к.с. р.) 40 %

- участь у семінарах, дискусіях 20 %

- відвідування лекцій – 20%

Карта оцінювання СРС

№
Види самостійної роботи студента
Максимальний бал рейтингу за вид (%)

1.
Написати реферат на одну із запропонованих тем
20 %

2.

Дати письмові відповіді на контрольні питання
20 %




14. Мови викладання.

Українська, російська