Структура програми навчальної дисципліни (курсу) „ криміналістика (за вимогами ects) опис предмета навчальної дисципліни курсу

Вид материалаДокументы

Содержание


Змістовний модуль VII ТЕМА 23. Методика розслідування вимагань
ТЕМА 24. Методика розслідування умисних убивств та умисного
ТЕМА 25. Методика розслідування хуліганства
ТЕМА 26. Методика розслідування згвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, розбещення неп
Основні поняття
ТЕМА 28. Методика розслідування розкрадань майна, скоєних шляхом привласнення, розтрати чи зловживання службовим становищем
Тези лекції на тему
Основна література
Додаткова література
2. Обставини, що підлягають установленню
3. Початковий етап розслідування
Тези лекції на тему
Основна література
Додаткова література
1. Криміналістична характеристика розкрадань, розтрат, привласнень
2. Типові слідчі ситуації та початкові слідчі дії та ОРЗ
Виїмка та огляд документів
Допит підозрюваного
Техніко-криміналістична експертиза документів
Судово-технологічна експертиза
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Змістовний модуль VII

ТЕМА 23. Методика розслідування вимагань


Основні поняття: криміналістична характеристика вимагань; типові ситуації та типові слідчі версії при розслідуванні вимагань; алгоритм слідчих дій при розслідуванні вимагань.


ТЕМА 24. Методика розслідування умисних убивств та умисного

нанесення тілесних ушкоджень

Основні поняття: криміналістична характеристика злочинів проти життя та здоров’я; алгоритм слідчих дій при розслідуванні даних злочинів; тілесні ушкодження; ступінь тяжкості тілесних ушкоджень; судово медична експертиза; знаряддя заподіяння тілесних ушкоджень.


ТЕМА 25. Методика розслідування хуліганства

Основні поняття: криміналістична характеристика хуліганства; типові ситуації та типові слідчі версії при розслідуванні хуліганства; алгоритм слідчих дій при розслідуванні хуліганства.


ТЕМА 26. Методика розслідування згвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, розбещення неповнолітніх

Основні поняття: криміналістична характеристика зґвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, розбещення неповнолітніх; алгоритм слідчих дій при розслідуванні даних злочинів; тілесні ушкодження; ступінь тяжкості тілесних ушкоджень; судово-медична експертиза.

ТЕМА 27. Методика розслідування злочинів, скоєних неповнолітніми або з їх участю

Основні поняття: криміналістична характеристика злочину вчиненого неповнолітнім; неповнолітній; спеціаліст-педагог; представник неповнолітнього; відповідальність неповнолітніх; сприйняття інформації; мотивація; оцінка інформації неповнолітнім.


ТЕМА 28. Методика розслідування розкрадань майна, скоєних шляхом привласнення, розтрати чи зловживання службовим становищем

Основні поняття: криміналістична характеристика розкрадання майна, скоєного шляхом привласнення; криміналістична характеристика розкрадання майна, скоєного шляхом розтрати; криміналістична характеристика розкрадання майна, скоєного шляхом зловживання службовим становищем; типові ситуації та типові слідчі версії при розслідуванні розкрадань майна, скоєних шляхом привласнення, розтрати чи зловживання службовим становищем; алгоритм слідчих дій при розслідуванні розкрадань майна, скоєних шляхом привласнення, розтрати чи зловживання службовим становищем; службова особа.


Тези лекції на тему:

Методика розслідування умисних вбивств та умисного нанесення тілесних ушкоджень (2 год)


Зміст

1. Криміналістична характеристика вбивств

2. Обставини, що підлягають встановленню

3. Початнковий етап розслідування


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
  1. Криминалистика: Учебник / Под ред. Е.П. Ищенко. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003.
  2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  3. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001.
  4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005.
  5. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005.
  6. Криминалистика: Пособие по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. – Харьков: Прометей-Прес, 2004.
  7. Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Рощин А.И. Книга криминалиста. - К., 1995.

2. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.

3. А.И.Бородулин. Убийства по найму. - М., 1997.

4. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Харьков: Консум, 1999.

5. Соловьев А.Б. Очная ставка. Методическое пособие. - М: Издательство «Юрлитинформ», 2006.


1. Криміналістична характеристика вбивств


Вивчення кримінальних справ показує, що умисні вбивства нерідко попередньо готуються: ретельно вибирається спосіб здійснення злочинного задуму, а також приховання факту вбивства чи знищення його слідів (наприклад, маскування вбивства під самогубство чи нещасливий випадок, приховування трупа й ін.).

В усіх випадках виявлення ознак насильницької смерті людини при з’ясуванні обставин її настання і причин необхідно керуватися положеннями криміналістичної методики розслідування вбивств.

У криміналістичній характеристиці вбивств важливе значення приділяється питанню про те, чи був цей злочин очевидним чи таємним.

Під очевидним розуміється вбивство, скоєне відомою особою в присутності інших осіб, або у відсутності їх, але особою, відразу ж затриманою на місці події або, що прийшла з повинною без спроби приховати злочин і свою провину. Очевидні вбивства в більшості випадків виникають на побутовому ґрунті в результаті сварок, бійок, ревнощів, у стані сильного хвилювання чи при перевищенні меж необхідної оборони. Найчастіше вони відбуваються без обтяжуючих обставин і звичайно є результатом конфлікту (між членами родини, знайомими) чи неправильного поводження на вулиці чи в громадських місцях, у стані сп’яніння і т.п.

Таємним є вбивство, скоєне при відсутності інших осіб. Винний, як правило, до нього готується, а після здійснення вживає заходів по прихованню слідів і своєї причетності. Такі убивства відбуваються найчастіше на корисливому чи сексуальному ґрунті, а також при грабежах, розбоях, з хуліганських спонукань і ін.

Розмежування вбивств на очевидні і таємні дозволяє вже при порушенні справи обрати відповідний напрямок розслідування. У першому випадку (очевидний факт вбивства і відомий винний в ньому) слідчий після проведення огляду місця події і трупа зосереджує зусилля на з’ясуванні, чи відповідають показання обвинувачуваного і очевидців об’єктивній картині події; установленні мотивів вбивства і даних, що характеризують особистість винного і потерпілого, їхні взаємини і обставини, що сприяли вчиненню злочину. В другому випадку (факт вбивства неочевидний і особа, що його вчинила, невідома) першорядною задачею розслідування є встановлення обставин події і винної особи, а іноді (наприклад, при спотворюванні обличчя потерпілого, розчленовуванні трупа чи його знищенні) і з’ясування особистості потерпілого.

Одним з основних елементів криміналістичної характеристики вбивств є дані про спосіб їхнього вчиненя. Це цілий комплекс дій злочинця, спрямованих на готування, здійснення злочинного задуму і приховування слідів. Таке розуміння способу вбивства в методичному плані дуже важливе, оскільки орієнтує на повне виявлення часом тонко продуманих хитрощів і дій, до яких прибігають злочинці. Однак не всяке вбивство відбувається способом, що включає всі перераховані види умисних дій. Практиці відомі випадки умисних вбивств без попередньої підготовки і без приховування їхніх слідів (наприклад, вбивства, скоєні в стані сильного щиросердечного хвилювання, при перевищенні меж необхідної оборони, алкогольному чи наркотичному сп’янінні, у бійці і т.п.).

Попередня підготовка чи дії по прихованню слідів не характерні і для необережних вбивств. Суб’єкти цих злочинів після їхнього вчинення нерідко уживають відповідних заходів, спрямованих на утруднення розслідування і ухилення від відповідальності, але це утворить самостійний комплекс дій. Такі дії не охоплюються поняттям способу вбивства. Взаємозв’язок дій, що утворюють спосіб вбивства, обумовлюється об’єктивними і суб’єктивними чинниками. На спосіб вчинення можуть указувати: кількість учасників, фізична сила злочинця і потерпілого, використані знаряддя й ін. Вбивства часто відбуваються звичайними побутовими інструментами (кухонні ножі, сокири, молотки, стамески і т.п.), а іноді і випадковими підручними засобами (ціпок, камінь і ін.), а також з бойової, мисливської чи саморобної вогнепальної зброї, обрізів, з використанням вибухових пристроїв, оруйних та радіоактивних речовин і т.п. Може зустрічатися використання як знарядь вбивства холодної зброї, транспортних засобів, побутових електропристроїв.

З метою приховування вбивств і їхніх слідів (трупа, знарядь і т.д.) злочинці прибігають до різних дій у залежності від умов місця вчинення злочинів (наприклад, закапують у місцях, де ведуться будівництво чи прокладка, ремонт доріг, у лісистій місцевості, ярах і т.п.).


2. Обставини, що підлягають установленню


При розслідуванні кожного вбивства, у відповідності зі ст. ст. 23 і 64 КПК України обставини, що підлягають встановленню можуть бути згруповані по їх логічній послідовності в такому порядку:

а) причина смерті, чи є вона насильницькою;

б) якщо смерть насильницька, то чи мало місце протиправне заподіяння її сторонньою особою (вбивство), чи не заподіяна вона самим потерпілим (самогубство), чи не є наслідком нещасливого випадку;

в) хто потерпілий, якими даними він характеризується;

г) яким способом заподіяна смерть, тобто причиновий зв’язок між діями винного і смертю потерпілого, за допомогою яких знарядь і засобів, де вони знаходяться, чи мало місце приховування факту вбивства, слідів і речових доказів, які засоби і прийоми використовувалися в цих цілях;

д) коли наступила смерть. Ця обставина в одних випадках установлюється з точністю до години і хвилин, а в інших, коли такий можливості немає (наприклад, при виявленні скелетованого трупа), час настання смерті визначається в межах певного інтервалу на підставі судово-медичного дослідження трупа. Необхідно також з’ясувати час заподіяння тілесних ушкоджень (прижиттєві вони чи посмертні);

є) чи є місце виявлення трупа тим місцем, де скоєно вбивство, чи немає негативних обставин, які б указували на заподіяння смерті в іншім місці;

ж) хто скоїв вбивство, скільки було злочинців, якими даними кожний з них характеризується;

з) мотиви вбивства, форма провини, характер та ступінь участі у скоєнні вбивства кожного з співучасників, обставини, що обтяжують і зм’якшують відповідальність;

і) матеріальний збиток, заподіяний злочином, і які міри необхідно здійснити для його відшкодування.

Наведений перелік обставин, що підлягають з’ясуванню при розслідуванні вбивств, не вичерпний. У залежності від роду і виду смерті, причин її настання, способів, знарядь вбивства і інших умов, а також індивідуальних особливостей жертви і злочинця в кожному конкретному випадку може знадобитися з’ясування й інших обставини, у тому числі пов’язаних зі скоєнням інших злочинів.


3. Початковий етап розслідування


Основними задачами, вирішеням яких у тому чи іншому ступені приходиться займатися слідчому на початковому етапі розслідування майже кожного вбивства, є встановлення: а) місця скоєння злочину (якщо місце виявлення трупа не збігається з місцем заподіяння смерті, необхідно з’ясувати шляхи і способи переміщення трупа); б) чи насильницька смерть або вона наступила від інших причин; в) безпосередньої причини смерті; г) якщо смерть насильницька, то спосіб її заподіяння; д) знаряддя; є) жертв; ж) убивць, співучасників; з) мотивів убивства, інших обставин.

Діяльність слідчого по встановленню обставин вбивства, точного часу його скоєння, способу і мотивів, особистості потерпілого й вбивці на початковому етапі, як правило, пов’язана з трудомісткою перевіркою багатьох версій, виявленням і дослідженням різних по походженню слідів і речових доказів. Здійснення її вимагає дотримання ряду умов, що випливають з особливостей цих злочинів: а) своєчасний і кваліфікований огляд місця події і трупа; б) чітка організація взаємодії з працівниками карного розшуку по проведенню невідкладних слідчих дій; в) уміле використання науково-технічних засобів і допомоги спеціалістів (судово-медичний експерт, криміналіст), а також можливостей судової експертизи; г) аналіз вихідних даних, побудова слідчих версій і всебічна їхня перевірка; д) залучення громадськості для надання допомоги у проведененні пошукових дій і розшуку злочинця.


Тези лекції на тему:

Загальна методика розслідування привласнення, розтрати майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (2 год.)


Зміст

1. Криміналістична характеристика розкрадань, розтрат, привласнень

2. Типові слідчі ситуації та початкові слідчі дії та ОРЗ

3. Особливості тактики проведення окремих слідчих дій


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
  1. Криминалистика: Учебник / Под ред. Е.П. Ищенко. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003.
  2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  3. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001.
  4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005.
  5. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005.
  6. Криминалистика: Пособие по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. – Харьков: Прометей-Прес, 2004.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
  1. Дулов В.А. Основы расследования преступлений, совершаемых должностными лицами. - Минск, 1986.
  2. Расследование преступлений в сфере экономики. Руководство для следователей. Под. Ред. И.Н. Кожевникова, - М.,1999.
  3. Справочник следователя. Т.2. - М.: Ю.Л., 1990.
  4. Мельник П., Новиков С., Самилык Г. Расследование преступлений в сфере экономики. - К., 1998.
  5. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалистический анализ. – Харьков: Консум, 1999.


1. Криміналістична характеристика розкрадань, розтрат, привласнень


Причини та мови злочину умови різноманітні: незадовільний стан господарсько-бухгалтерської звітності; відсутність ревізійного контролю; безконтрольність; бюрократичні перепони у документообігу; кругова порука (взаємне приховування недоліків у роботі).

Типові способи:

1.Відкрите привласнення чи розтрата матеріально - відповідальною особою чи іншою особою, що має вільний доступ до державного чи колективного майна, ввірених їй цінностей.

При цьому злочинець може мати надію, що чергова ревізія чи інвентаризація будуть нескоро та він встигне погасити нестачу, чи нестача взагалі виявлена не буде. Відкриті розкрадання можуть вчинюватися у будь-якій сфері.

Такого роду розкрадання притаманні для підприємств торгівлі, де надлишки створюються шляхом завищення цін, «пересортування», тобто продажу товарів одного сорту за ціною другого, більш високого сорту, обвішування чи обмірювання покупців та ін. Отримані суми приходуються, а потім злочинці їх вилучають з виручки.

2. Розкрадання у банках, бухгалтеріях різних підприємств шляхом підробки первинних документів, підлогів у облікових записах, невірних бухгалтерських проводок та ін.

3. Злочинці із числа керівників підприємств (частіше невеликих, де слабко поставлений облік та контроль) створюють цехи, набувають списане, але ще гідне до роботи обладнання та налагоджують масове виробництво товарів, що користуються попитом: сумки, взуття, косметика, тощо.

Способи приховування злочинів:

- симуляція крадіжки;

- організація її за допомогою співучасників.

До числа обставин вчинення розкрадань відносять: час вчинення розкрадань, місце, де воно вчинювалося (іноді групові багатоепізодні розкрадання вчинюються на цілому ряді об’єктів, розташованих у одному місті або різних регіонах), характер діяльності відповідного СПД, порядок роботи, особливості підбору кадрів, соціально-психологічний клімат у колективі.

Особа злочинців

До числа особливостей особи крадіїв відносяться їх професійні знання та навички, риси характеру, наявність життєвого досвіду, досвід злочинної діяльності. Виключно важливе значення має службове становище. Рівень освіти також досить високий.

Ознаки розкрадань:
  1. Нестача чи надлишок ТМЦ;
  2. Наявність фіктивних документів на списання цінностей чи їх передачу з під обліку одної матер.- відповід. особи іншій (так звані «безтоварні операції»);
  3. Підлог у документах, що відбивають операції з цінностями;
  4. Транспортування вантажів без супровідних документів чи у великій кількості, ніж вказано у документах;
  5. Продаж товарів одного сорту за ціною другого сорту;

Побічними о з н а к а м и розкрадань виступають:
  1. Надходження на підприємство промисловості великого числа рекламацій у зв’язку із випуском недоброякісної продукції, якщо ця недоброякісність пов’язана із недовкладенням сировини у процесі виробництва;
  2. Заниження кількісних та якісних показників продукції сільського господарства, що здається державі. За наявності побічних ознак кримінальні справи порушуються, якщо є не одна ознака, а їх сукупність.


2. Типові слідчі ситуації та початкові слідчі дії та ОРЗ


1) кримінальні справи порушують за матеріалами планових чи раптових інвентаризацій та ревізій, перевірок, що проводяться КРУ, на підставі листів та заяв громадян, сигналів у ЗМІ, повідомлень посадових осіб.

Слідчі дії:
  • виїмка та огляд документів, що стосуються операцій, визнаних ревізією чи інвентаризацією незаконними;
  • допити осіб, відповідальних за виявлені зловживання;
  • обшуки у цих осіб з метою виявлення предметів та документів, які можуть мати криміналістичне значення, виступати предметами забезпечення позовів;
  • допити свідків, вказаних у матеріалах ревізії.

2) справи порушуються за матеріалами ОРД підрозділів ДСБЕЗ неочікувано для підозрюваних та зацікавлених у розслідуванні осіб.

- затримання з поличним;

- особистий обшук затриманих, обшуки за містами роботи, проживання;

- накладення арешту на їх майно;

- виїмка та огляд документів;

- виїмка та огляд предметів, що можуть бути речовими доказами;

- огляд виробничих та складських приміщень, різного обладнання;

- допити підозрюваних (обвинувачених);

- організація ревізій та інвентаризацій.

3) ознаки розкрадання, достатні для ПКС, виявляються неочікувано для підозрюваних та працівників правоохоронних органів (наприклад, у випадковому виявленні підробленої накладної, встановленні фактів продажу товарів поза касою за завищеними чи заниженими цінами, наявності на складі матеріальних цінностей, на які немає відповідної документації).

Заходи, аналогічні за наявності другої ситуації.

Типові версії:
  • про причини нестач або надлишків;
  • про способи вчинення розкрадань;
  • про причетність певних посадових осіб;
  • зв’язки цих осіб з іншими розкрадачами;
  • місця зберігання викраденого майна, цінностей, набутих злочинним шляхом.

Для затримання злочинців з поличним обирати момент, коли вони вже заволоділи грошима чи речами, але не встигли шляхом різних махінацій з документами надати цій операції видимість «законної». Такий момент наступає, наприклад, коли: на промисловому підприємстві накопичується певна кількість неоприходуваної сировини, готової продукції; коли здійснюється перевезення матеріальних цінностей без супровідних документів; коли злочинці ще не вилучили гроші з виручки та фактична виручка торгівельного підприємства значно вище за ту, яка відбита у документах.


При особистому обшуку слід вилучати гроші, цінності, записні книжки, особове листування.

Обшуки за місцем проживання чи роботи підозрюваних відносяться до числа важливих слідчих дій по справах про розкрадання. Предметами обшуку можуть виступати: предмети, що слугували знаряддям злочину (лекала зменшеного розміру, фіктивні документи); вагозмірювальні прибори, перероблені злочинцями; предмети, що використовувалися для фальсифікації продуктів (шприци для розбавлення вина у пляшках); предмети, що зберегли на собі сліди злочинних дій (документи із слідами підчиток, травлень, дописок, товари з переклеєними ярликами, залишки документів, тощо); об’єкти злочинних посягань (гроші, коштовності); інші предмети.

Виїмка та огляд документів

Нерідко злочинці приховують документи, що їх виправдовують. Щоб пред’явити їх на суді та опорочити слідство. Тому слідчий повинен намагатися виявити всі документи, запропонувати особі видати всі документи, запротоколювати заяву особи, що вона видала всі документи.

При складані переліку документів, що слід вилучити, слідчий повинен керуватися наступними правилами:
    1. Першочерговому вилученню підлягають документи та матеріали, несвоєчасне вилучення яких може призвести до знищення чи фальсифікації;
    2. Найкращим способом вилучення є виїмка, що виконується особисто слідчим, оскільки письмовий запит документів нерідко призводить до того, що особи, зацікавлені у справі, отримавши такий запит, знищують документи.

Склавши перелік документів, слідчий повинен негайно витребувати чи вилучити вказані документи.


Допит підозрюваного - негайно після затримання та особистого обшуку. З’ясовувати всі обставини злочинної операції, при вчиненні якої він був затриманий, отримати пояснення з приводу цих фактів, а також вилучених у нього предметів та документів.

Обов’язково допитуються:

1. Особи, відповідальні за нестачу, надлишки;

2. Особи, що прийняли ділянку у своє ведення, яка раніше знаходилася у компетенції підозрюваної особи;

3. Особи, що працюють в інших організаціях, які по роботі були пов’язані з відповідальним за нестачу, надлишки;

4. Контрагенти;

5. Працівники, що здійснюють керівництво, контроль та ревізію;

6. Працівники підприємства, що спостерігали за діяльністю та життям підозрюваних;

7. Сусіди, близькі.

Криміналістичні експертизи:

Почеркознавча – для ідентифікації особи за письмом та почерком.

Техніко-криміналістична експертиза документів – ідентифікація печаток та штампів, друкарських машинок, встановлення підробки документів.

Трасологічні – для встановлення не складали раніше частини об’єкту одне ціле.

Судово-технологічна експертиза – для визначення правильності існуючих на підприємстві норм розходу сировини, встановлення дійсної кількості сировини, необхідної для виготовлення тих чи інших виробів.

Судово-бухгалтерська доцільна тоді, коли виникає серйозний сумнів з приводу правильності висновків ревізорів.

Проводиться з метою: перевірки та встановлення факту та розмірів нестач чи надлишків ТМЦ, грошей, а також часу їх утворення; перевірки обґрунтованості розходу сировини, матеріалів та готової продукції; встановлення фактів порушення фінансової дисципліни та правильності методики ведення обліку на даному об’єкті; виявлення порушень правил обліку та звітності; визначення кола осіб, відповідальних згідно бухгалтерським даним за виявлені зловживання; недостатнього вивчення ревізором кількості всіх документів, які для проведення СБЕ слід додатково витребувати, щоб перевірити правильність висновків ревізора; встановлення умов, що сприяли вчиненню злочинів.


До змістового модулю 7


Плани семінарських та практичних занять


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ


Тема 23.1. Методика розслідування ВИМАГАНЬ


ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Виробити практичні навички в оволодінні методикою розслідування вимагань.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Групові вправи.

Ключові поняття: криміналістична характеристика вимагань; типові слідчі ситуації і типові слідчі версії на початковому і наступному етапах розслідування; алгоритм слідчих дій і ОРЗ при розслідуванні вимагань.


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:
  1. Криміналістична характеристика вимагання.
  2. Початковий етап розслідування. Типові слідчі ситуації і версії.
  3. Види тактичних операцій (комбінацій) на початковому етапі розслідування вимагань, організація їх підготовки та проведення.
  4. Наступний етап розслідування. Типові слідчі ситуації і версії на цьому етапі. Взаємодія слідчого з оперативними працівниками на даному етапі.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

1. Як може бути використана криміналістично значима інформація для розшуку злочинця і викраденого майна по “гарячих” слідах при розслідуванні вимагань.

2. Які основні напрямки взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на початковому етапі розслідування цих злочинів.

3. Особливості розслідування вимагань, вчинених групою осіб.

4. Наступний етап розслідування вимагань. Типові слідчі ситуації і версії на цьому етапі. Взаємодія слідчого з оперативними працівниками на даному етапі.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:
  1. Криміналістична характеристика вимагання.
  2. Особливості розслідування вимагань, вчинених групою осіб.
  3. Які основні напрямки взаємодії підрозділів органів внутрішніх справ на початковому етапі розслідування цих злочинів.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
  1. Криминалистика: Учебник / Под ред. Е.П. Ищенко. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003.
  2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  3. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001.
  4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005.
  5. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005.
  6. Криминалистика: Пособие по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. – Харьков: Прометей-Прес, 2004.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Лысенко В.В. Расследование вымогательств. - Харьков, 1996.

2. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.

3. Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.

4. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Харьков: Консум, 1999.

5. Соловьев А.Б. Очная ставка. Методическое пособие. - М: Издательство «Юрлитинформ», 2006.


СЕМІНАРСКЕ ЗАНЯТТЯ


Тема 24.2. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ РОЗСЛІДУВАННЯ УМИСНИХ ВБИВСТВ ТА УМИСНОГО НАНЕСЕННЯ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ


ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: отримання теоретичних знань з методики розслідування даних злочинів.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Дискусійне обговорення проблем теми.

Ключові поняття: криміналістична характеристика вбивств; вбивство; тілесне ушкодження; типові слідчі ситуації і типові слідчі версії на первісному і наступному етапах розслідування; алгоритм слідчих дій і ОРЗ при розслідуванні вбивств і нанесенні тілесних ушкоджень.


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:
  1. Криміналістична характеристика навмисних вбивств, нанесення тілесних ушкоджень.
  2. Обставини, що підлягають встановленню при розслідуванні навмисних вбивств, нанесення тілесних ушкоджень.
  3. Початковий етап розслідування. Типові слідчі ситуації і версії. Алгоритм проведення початкових слідчих дій.
  4. Наступний етап розслідування. Типові слідчі ситуації і версії.


МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

- Телевізор;

- відеомагнітофон;

- навчальний фільм «Замовлене убивство».


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:
  1. Негативні обставини, що виявляються при огляді місця події і їхнє використання при розслідуванні даної категорії кримінальних справ.
  2. Тактика огляду трупа.
  3. Сучасні можливості криміналістичних і судово-медичних експертиз по встановленню особистості загиблого.
  4. Обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допиту обвинувачуваного.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:
  1. Криміналістична характеристика навмисних убивств, тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого.
  2. Тактика огляду трупа.
  3. Сучасні можливості криміналістичних і судово-медичних експертиз по встановленню особистості загиблого.



ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:
  1. Криминалистика: Учебник / Под ред. Е.П. Ищенко. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003.
  2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
  3. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001.
  4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005.
  5. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005.
  6. Криминалистика: Пособие по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. – Харьков: Прометей-Прес, 2004.
  7. Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.



ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Рощин А.И. Книга криминалиста. - К., 1995.

2. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.

3. А.И.Бородулин. Убийства по найму. - М., 1997.

4. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Харьков: Консум, 1999.

5. Соловьев А.Б. Очная ставка. Методическое пособие. - М: Издательство «Юрлитинформ», 2006.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ


Тема 24.3. ОСОБЛИВОСТІ ТАКТИКИ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ ПО ФАКТАМ УМИСНИХ ВБИВСТВ ТА УМИСНОГО НАНЕСЕННЯ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ


ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Вироблення практичних навичок в оволодінні особливостями тактики проведення огляду місця події при розслідуванні умисних вбивств та умисного нанесення тілесних ушкоджень.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії, територія спортивного містечка університету.

МЕТОД: опитування, пояснення, реферативне повідомлення, демонстрація, відпрацьовування практичних завдань, бесіда, дискусія.

Ключові поняття: огляд місця події; розтин трупа; трупні плями; тілесне ушкодження; негативні обставини; етапи огляду місця події; стадії огляду місця події; зовнішній огляд трупа;


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

1. Особливості підготовчого етапу огляду місця події по факту виявлення трупа з ознаками насильницької смерті, нанесення тілесних ушкоджень. Учасники огляду та їх взаємодія.

2. Спеціалісти, які приймають участь в огляді місця події. Зміст і значення попередніх досліджень проведених спеціалістом під час огляду місця події по факту вбивства, нанесення тілесних ушкоджень.

3. Особливості робочого етапу огляду місця події по факту вбивства, нанесення тілесних ушкоджень.

4. Характеристика негативних обставин, що можуть зустрічатися при огляді, та їх використання при розслідуванні данної категорії злочинів.

ТЕМА РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ

1. Способи фіксації обстановки при огляді місця події.


ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
  1. Згідно з запропонованою фабулою оглянути інсценоване місце події з використанням науково-технічних засобів і методів.
  2. Хід і результати огляду зафіксувати в протоколі огляду місця події, а також із застосуванням фотозйомки і відеозапису.
  3. Виготовити фототаблицю і схему до протоколу огляду місця події.
  4. Протокол огляду місця події, фототаблицю, та схему до протоколу занести в лабораторний практикум.


МАТЕРИАЛЬЕНОЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1. Уніфіковані валізи в комплекті

- 4 шт.

2. Фотоапарат цифровий

- 2 шт.

3. Комп'ютер

- 2 шт.

4. Відеокамера цифрова

- 2 шт.

5. Бланки протоколів огляду

місця події


- 30 шт.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

1. Назвіть критерії визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.

2. Які злочини пов'язані з заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому.

3. Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході огляду місця події по даній категорії кримінальних справ.

4. Які питання можуть бути поставлені на розтин трупа по цих справах.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:
  1. Криміналістична характеристика умисного заподіяння тілесних ушкоджень.
  2. Назвіть критерії визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
  3. Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході огляду місця події по даній категорії кримінальних справ.
  4. Які питання можуть бути поставлені на судово-медичну експертизу по цих справах.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминалистика: Учебник / Под ред. Е.П. Ищенко. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003.

2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.

3. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001.

4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005.

5. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005.

6. Криминалистика: Пособие по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. – Харьков: Прометей-Прес, 2004.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Рощин А.И. Книга криминалиста. – К., 1995.

2. Гаухман Л.Д. Борьба с насильственными посягательствами. – М., 1969.

3. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. – М., 1997.

4. А.И.Бородулин. Убийства по найму. – М., 1997.

5. Шиканов В.И. Проверка алиби в процессе расследования уголовных дел об убийствах. Уч.пос.- Иркутск, 1978.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ


Тема 24.4. ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ ІНШИХ СЛІДЧИХ ДІЙ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ УМИСНИХ ВБИВСТВ ТА УМИСНОГО НАНЕСЕННЯ ТІЛЕСНИХ УШКОДЖЕНЬ


ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Вироблення практичних навичок в оволодінні особливостями тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні умисних вбивств та умисного нанесення тілесних ушкоджень.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Групові вправи.

Ключові поняття: огляд місця події; розтин трупа; трупні плями; тілесне ушкодження; негативні обставини; допит потерпілого, свідка-очевидця, підозрюваного (обвинувачуваного); ексгумація трупа; відтворення обстановки та обставин події.


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:
  1. Тактика допиту підозрюваного (обвинувачуваного) при розслідуванні умисних вбивств та умисного нанесення тілесних ушкоджень.
  2. Тактика допиту свідків-очевидців при розслідуванні умисних вбивств та умисного нанесення тілесних ушкоджень.
  3. Тактика проведення відтворення обстановки та обставин події.
  4. Судово-медичні експертизи та їх значення для розслідування умисних вбивств та умисного нанесення тілесних ушкоджень.
  5. Криміналістичні експертизи та їх значення для розслідування умисних вбивств та умисного нанесення тілесних ушкоджень.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:
  1. Назвіть критерії визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
  2. Які злочини пов'язані з заподіянням тілесних ушкоджень потерпілому.
  3. Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допитів потерпілого, свідка, обвинувачуваного по даній категорії кримінальних справ.
  4. Які питання можуть бути поставлені на розтин трупа по цих справах.



ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:
  1. Криміналістична характеристика умисного заподіяння тілесних ушкоджень.
  2. Назвіть критерії визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень.
  3. Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допитів потерпілого, свідка, обвинувачуваного по даній категорії кримінальних справ.
  4. Які питання можуть бути поставлені на судово-медичну експертизу по цих справах.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1 Криминалистика: Учебник / Под ред. Е.П. Ищенко. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003.

2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.

3. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001.

4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005.

5. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005.

6. Криминалистика: Пособие по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. – Харьков: Прометей-Прес, 2004.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Рощин А.И. Книга криминалиста. – К., 1995.

3. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. – М., 1997.

4. А.И.Бородулин. Убийства по найму. – М., 1997.

6. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Харьков: Консум, 1999.

7. Соловьев А.Б. Очная ставка. Методическое пособие. - М: Издательство «Юрлитинформ», 2006.


ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ


Тема 25.1. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ХУЛІГАНСТВА


ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Вироблення практичних навичок в оволодінні методикою розслідування хуліганства.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії

МЕТОД: Дискусійна форма обговорення проблем теми, аналіз пропонованої ситуації.

Ключові поняття: криміналістична характеристика хуліганства; типові слідчі ситуації і типові слідчі версії на початковому і наступному етапах розслідування; алгоритм слідчих дій і ОРЗ при розслідуванні хуліганства.


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

1. Криміналістична характеристика хуліганства.

2. Криміналістична характеристика особи хулігана, та використання даних про особу в розслідуванні хуліганства.

3. Початковий етап розслідування хуліганства, типові слідчі ситуації, версії та алгоритм слідчих дій.

4. Наступний етап розслідування, типові слідчі ситуації, версії та алгоритм слідчих дій.

5. Встановлення причин й умов, що сприяють вчиненню хуліганства.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

1. Визначите особливості початкового етапу розслідування хуліганства, вчиненого групою осіб.

2. Назвіть питання, що підлягають з'ясуванню, у ході допитів потерпілих, свідків, обвинувачуваних за даними справам.

3. Визначите тактичні і психологічні особливості проведення очної ставки по справах про хуліганство.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

1. Криміналістична характеристика хуліганства.

2. Визначите особливості початкового етапу розслідування хуліганства, вчиненого групою осіб.

3. Назвіть питання, що підлягають з'ясуванню, у ході допитів потерпілих, свідків, обвинувачуваних за даними справам.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминалистика: Учебник / Под ред. Е.П. Ищенко. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003.

2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.

3. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001.

4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005.

5. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005.

5. Криминалистика: Пособие по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. – Харьков: Прометей-Прес, 2004.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:
  1. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
  2. Каневский Л.Л. Организация расследования и тактика следственных действий по делам несовершеннолетних.- Уфа, 1978.
  3. Крикунов А.Е. Расследование хулиганства. - Киев, 1978.
  4. Салтевский М.В. О структуре криминалистической характеристики хулиганства и типичных следственных ситуаций. Криминалистика и судебная экспертиза. Вып.25.- Киев, 1982.
  5. Коновалова В.Е. Допрос: тактика и психология. – Харьков: Консум, 1999.
  6. Соловьев А.Б. Очная ставка. Методическое пособие. - М: Издательство «Юрлитинформ», 2006.



СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ


Тема 26.1. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗҐВАЛТУВАНЬ, НАСИЛЬНИЦЬКОГО ЗАДОВОЛЕННЯ СТАТЕВОЇ ПРИСТРАСТІ НЕПРИРОДНІМ СПОСОБОМ, РОЗБЕЩЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ


ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Поглиблення теоретичних знань за методикою розслідування зґвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, розбещення неповнолітніх.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Дискусійна форма обговорення питань теми.

Ключові поняття: криміналістична характеристика зґвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, розбещення неповнолітніх; типові слідчі ситуації і типові слідчі версії на початковому і наступному етапах розслідування даних злочинів; алгоритм слідчих дій і ОРЗ при розслідуванні зґвалтувань.


ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

1. Криміналістична характеристика зґвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті в неприроднім способом, розбещення неповнолітніх.

2. Криміналістична характеристика злочинця, та використання даних про особу, яка скоїла згвалтування в розслідуванні.

3. Початковий етап розслідування даних злочинів. Типові слідчі ситуації, версії та алгоритм слідчих дій.

4. Наступний етап розслідування. Типові слідчі ситуації, версії та алгоритм слідчих дій.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:
  1. Визначте особливості тактики огляду місця події по справах про зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті в неприроднім способом.
  2. Які питання необхідно поставити на судово-медичну експертизу по цих справах. Які матеріали потрібно представити для дослідження.
  3. Які обставини підлягають з'ясуванню в ході допитів потерпілих, свідків, обвинувачуваних по даній категорії кримінальних справ.



ТЕМИ РЕФЕРАТИВНОЇ РОБОТИ:
  1. Особливості психології і тактики допиту неповнолітніх потерпілих по справах про зґвалтування.


ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

1. Криміналістична характеристика зґвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом, розбещення неповнолітніх.

2. Визначите особливості тактики огляду місця події по справах про зґвалтування, насильницьке задоволення статевої пристрасті неприроднім способом.

3. Які питання необхідно поставити на судово-медичну експертизу по цих справах. Які матеріали потрібно представити для дослідження.

4. Які обставини підлягають з'ясуванню в ході допитів потерпілих, свідків, обвинувачуваних по даній категорії кримінальних справ.


ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Криминалистика: Учебник / Под ред. Е.П. Ищенко. – М.: Юридическая фирма «КОНТРАКТ»: ИНФРА-М, 2003.

2. Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Изда­тельская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.

3. Криминалистика: Учебник / Отв. ред. Н.П. Яблоков. – 2-е изд., перераб. И доп. – М.: Юристъ, 2001.

4. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание второе, переработанное и дополненное. - Х.: ООО «Одиссей», 2005.

5. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К.: Кондор, 2005.

6. Криминалистика: Пособие по подготовке к государственному (выпускному) комплексному экзамену. – Харьков: Прометей-Прес, 2004.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

1. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. - М., 1966.

2. Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.

3. Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.


практичне заняття


Тема 26.2. ОСОБЛИВОСТІ проведення окремих слідчих дій при РОЗСЛІДУВАННі ЗҐВАЛТУВАНЬ І НАСИЛЬНИЦЬКОГО ЗАДОВОЛЕННЯ СТАТЕВОЇ ПРИСТРАСТІ НЕПРИРОДНІМ СПОСОБОМ


ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Вироблення практичних навичок в оволодінні особливостями тактики проведення окремих слідчих дій при розслідуванні зґвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Групові вправи.

Ключові поняття: криміналістична характеристика зґвалтувань, насильницького задоволення статевої пристрасті неприроднім способом; типові слідчі ситуації і типові слідчі версії на початковому і наступному етапах розслідування даних злочинів; алгоритм слідчих дій і ОРЗ при розслідуванні зґвалтувань.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:
  1. Особливості огляду місця події по факту зґвалтування, задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
  2. Використання отриманих в ході огляду місця події даних в розслідуванні.
  3. Особливості тактики допиту потерпілих, свідків, підозрюваного (обвинуваченого).
  4. Види експертиз, які призначаються та проводяться при розслідуванні даних злочинів та їх значення для розслідування.
  5. Особливості проведення відтворення обстановки та обставин події злочину даної категорії.