Структура програми навчальної дисципліни (курсу) „ криміналістика (за вимогами ects) опис предмета навчальної дисципліни курсу

Вид материала

Содержание

2. Початковий етап розслідування
Типові слідчі ситуації
3. Наступний етап розслідування
Факт крадіжки встановлений, зібрані докази винності осіб, що вчинили крадіжку, однак обвинувачуваний визнає свою провину частков
1. Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів.
Основна література
Додаткова література
1. Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів
Джерелами відомостей
Грабежі і розбійні напади найчастіше відбуваються
Грабежі і розбійні напади найчастіше вчиняються особами
2. Початковий етап розслідування
3. Наступний етап розслідування
Тези лекції на тему
Основна література
Додаткова література
Початковий етап розслідування. Типові слідчі ситуації та алгоритм їх розв’язання.
Семінарське заняття
Питання до заняття
Питання для самостійного вивчення
...
Полное содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9

2. Початковий етап розслідування

Вихідні дані про крадіжки приватного майна громадян надходять з різних джерел; а) заяви потерпілих; б) заяви громадян про злочинну діяльність конкретних осіб; в) затримання на гарячому; г) інші джерела.

Для порушення кримінальної справи необхідно, щоб у первинних матеріалах містилися дані про характер і обставини події, а також про настання визначених наслідків (затримання на гарячому, явка з повинною і т.п.). Якщо відомості про факт крадіжки недостатні або викликають сумніви в їхній достовірності, необхідно провести попередню перевірку. Неприпустима підміна розслідування крадіжки перевіркою первинних матеріалів про неї. У відповідності зі ст. 97 КПК України перевірка повинна проводитися оперативно, однак ця вимога закону не завжди виконується. Вивчення кримінальних справ показує, що часто заяви, що надійшли в органи внутрішніх справ, про крадіжки приватного майна громадян перевіряються в терміни понад 5 днів і в зв’язку з цим втрачаються сліди злочину, виключається можливість затримання злочинця «по гарячих слідах», застосування науково-технічних прийомів і засобів для виявлення слідів, використання службово-пошукового собаки і т.д.

Зміст початкового етапу розслідування крадіжок приватного майна громадян визначається слідчою ситуацією, що склалася в залежності від часу, що пройшов з моменту крадіжки або виявлення її слідів, предмета крадіжки, поведінки винних, потерпілих, свідків і ін. Кожна конкретна крадіжка на початковому етапі розслідування характеризується властивою тільки їй слідчою ситуацією. Однак узагальнення слідчої практики дозволяє виділити деякі найбільш типові слідчі ситуації, що визначають загальний напрямок розслідування, його тактичні задачі, засобом рішення яких є тактичні операції — комплекс погоджених між собою слідчих і оперативно-розшукових дій, об’єднаних загальною метою.

Типові слідчі ситуації:

1. Факт крадіжки встановлений, але відсутні відомості про винну особу.

2. Факт крадіжки встановлений, є відомості про передбачуваного злочинця: вік, стать, риси зовнішності, особливі прикмети, одяг і ін. Основні задачі: затримання злодія, виявлення викраденого майна.

3. Факт крадіжки виявлений і підозрюваний затриманий на гарячому.

4. Виявлено факт пропажі приватного майна при відсутності слідів проникнення злочинця до місця його перебування.

5. Виявлено викрадені речі, але відсутні відомості про потерпілого й особу, що скоїла крадіжку.

6. Про факт крадіжки заявив обвинувачуваний, фігуруючий по іншій кримінальній справі, заяви від потерпілого не надходило.

Особливе значення на цьому етапі має розробка погоджених планів слідчих дій і оперативно-розшукових заходів з метою усунення дублювання. Організуючий початок у цій діяльності належить слідчому. У план повинні бути включені: а) питання, що підлягають вирішенню оперативно-розшуковими мірами (про місце перебування злочинця, що сховався, можливі місця збуту викраденого й ін.); б) слідчі дії з указівкою конкретних цілей їхнього проведення — враховуються й оперативно-розшукові заходи (обшук на квартирі підозрюваного з метою його розшуку); в) слідчі дії, при виробництві яких необхідна участь працівників карного розшуку (затримання, обшук); г) слідчі дії, проведення яких доручається органу дізнання.

3. Наступний етап розслідування

На наступному етапі розслідування крадіжок приватного майна громадян головна задача зводиться до визначення достатніх підстав для пред’явлення обвинувачення підозрюваній особі, уточненню обстановки і встановленню мотиву вчинення злочину, виявленню причин і умов, що йому сприяли. У кожнім окремому випадку розслідування крадіжки особливості цього етапу залежать від результатів слідчих дій, оперативно-розшукових заходів, проведених на початковому етапі, і сформованої до цього часу конкретної слідчої ситуації.

Вивчення кримінальних справ показує, що такими особливостями можуть бути наступні:

1. Подія злочину не мала місце (предмет крадіжки виявлений потерпілим в іншім місці).

2. У діях підозрюваного відсутній склад злочину (особа заволоділа приналежним йому майном).

3. Факт крадіжки й особа, її що вчинила, установлена, злочинець визнає себе винним у повному обсязі пред’явленого обвинувачення, його показання не суперечать зібраним у справі доказам, викрадене майно виявлене.

4. Факт крадіжки встановлений, зібрані докази винності осіб, що вчинили крадіжку, однак обвинувачуваний визнає свою провину частково (визнає, що украв лише майно, що виявлене в нього при обшуку, заперечує окремі епізоди злочинної діяльності, наприклад факт попереднього виготовлення знаряддя зламу, збуту викраденого і т.д.).

5. Факт крадіжки встановлений, зібрані докази винності обвинувачуваного в її вчиненні, але він пред’явленого обвинувачення не визнає, посилається на алібі, називаючи місце перебування в момент крадіжки й осіб, що можуть це підтвердити, викрадене майно не виявлене.

Успішне розслідування крадіжок приватного майна громадян, особливо квартирних, багато в чому визначається умінням слідчого і працівників карного розшуку використовувати допомогу громадськості. Тому при складанні плану розслідування варто також враховувати можливості залучення громадян і засобів масової інформації, використовувати їх у необхідних випадках з метою профілактики крадіжок приватного майна громадян.

Тези лекції на тему:

Методика розслідування грабежу та розбою чужого майна (2 год.)

Зміст

1. Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів.

2. Початковий етап розслідування

3. Наступний етап розслідування

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования. Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина.- М., «Новый юрист», 1997.
Волгин С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя, оперативного работника и эксперта-криминалиста при установлении лица, совершившего квартирную кражу. - М., 1985.
Вечерин Э.П., Губанов В.В., Петрунев В.П. Следственные и оперативно-розыскные версии по раскрытию краж из квартир. - М., 1991.
Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие, расследование и предупреждение краж из квартир. - Харьков, 1994.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.
Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.
Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. Учебное пособие, - М., 1982.
Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984 .

1. Криміналістична характеристика грабежів і розбійних нападів

Криміналістична характеристика грабежів і розбоїв має подібні риси. Грабіж — відкрите викрадення чужого майна громадян, вчинене без застосування насильства чи поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 186 КК України). Розбій — напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства (ст. 187 КК України). Методики розслідування цих злочинів у своїй основі істотно не відрізняються. Здебільшого грабежі і розбої як корисливі злочини вчиняються з метою заволодіння приватним майном громадян. Однак зустрічаються випадки вчинення цих злочинів і з метою заволодіння державним чи колективним майном.

Джерелами відомостей про грабежі і розбійні напади є заяви потерпілих і очевидців, повідомлення лікувальних установ, куди був доставлений потерпілий із тілесними ушкодженнями, а також безпосереднє встановлення факту грабежу чи розбійного нападу правоохоронними органами. Характерною рисою грабежу і розбою, що відрізняє їх від крадіжки, є відкритий характер дій злочинців. Вони відбуваються в умовах очевидності. Дії злочинців носять насильницький характер, що оцінюється за способом їхнього здійснення і наслідками. Дані про спосіб вчинення грабежів і розбоїв є одним з основних елементів криміналістичної характеристики цих злочинів. Його складають дії злочинця при нападі на потерпілого і заволодінні майном. Ці дії можуть бути різноманітними і характеризуються великою суспільною небезпекою, тому що нерідко пов’язані з застосуванням холодної чи вогнепальної зброї або предметів, подібних до них, а також вогненебезпечних чи отруйних речовин, іноді вони супроводжуються погрозами і знущаннями над потерпілим. Поняття «спосіб вчиння грабежу і розбою» охоплює і вистежування потерпілого, напад на нього в зручному (малолюдному) місці, використання певних способів проникнення (наприклад, у квартири громадян, місця збереження державного, колективного майна), попереднє вивчення обстановки й інші підготовчі дії. Часто дії злочинців обираються з урахуванням місця вчинення злочину, особливостей осіб, на яких готується напад. При вдалому результаті однотипні дії повторюються неодноразово.

До способу вчинення злочинів відносяться і дії, спрямовані на приховування злочину. Такими діями є знищення слідів, одягу, у який був одягнений злочинець, приховування чи збут викраденого, підготовка алібі й ін.

Розбійні напади на власників квартир, дач, а також касирів, інкасаторів зазвичай відбуваються групою і ретельно готуються. У цих випадках злочинці часто добувають автотранспорт, зброю і необхідні інструменти, заздалегідь купляють залізничні квитки, готують транспортні засоби для виїзду після вчинення нападу в інший район, уживають заходів для маскування зовнішності.

Грабежі і розбійні напади найчастіше відбуваються в містах і селищах у вечірній час, на малолюдних вулицях, у скверах, лісопаркових зонах відпочинку, біля кафе, кінотеатрів, нічних клубів, дискотек, у парадних, ліфтах, іноді в квартирах чи службових приміщеннях. На відкритій місцевості злочинці найчастіше діють групами, заздалегідь чекаючи жертву на малоосвітлених вулицях, пустирях, лісових дорогах, стежинах і т.п.

Грабежі і розбійні напади найчастіше вчиняються особами у віці від 16 до 30 років, іноді групами, що організовують і очолюють рецидивісти. Переважна більшість осіб, що вчиняють грабежі і розбої, характеризується низьким культурним і освітнім рівнем. Вони ведуть паразитичний спосіб життя, уживають спиртні напої, наркотичні засоби, ухиляються від суспільно корисної праці.

2. Початковий етап розслідування

Приводами до порушення кримінальної справи про грабіж чи розбій найчастіше бувають заяви потерпілих, свідків-очевидців, а також затримання підозрюваного на гарячому. Для ухвалення рішення про порушення кримінальної справи відповідно за ст. ст. 186 чи 187 КК України необхідно з’ясувати: чи дійсно мав місце напад на потерпілого з насильством чи погрозою застосування насильства з метою заволодіння майном чи грошима; заволоділи ним чи тільки намагалися заволодіти злочинці.

При вирішенні питання про порушення кримінальної справи важливо враховувати можливі випадки помилкової заяви, а також інценування грабежу чи розбою з боку потерпілого (наприклад, в ситуаціях втрати або розтрати, присвоєння чужих матеріальних ціностей “потерпілим”). Тому заява про вчинений напад, що надійшла, підлягає перевірці за правилами, зазначеними у ст. 97 КПК України.

Типові слідчі версії: а) напад мав місце, вчинений при обставинах, про які повідомив потерпілий; б) напад мав місце, однак потерпілий розповідає про нього невірно; в) нападу не було — це інсценування з метою приховання розтрати, утрати важливих документів, зброї, присвоєння чужого майна.

Планування розслідування розбоїв і грабежів, як і інших видів злочинів, здійснюється з урахуванням намічених версій про обставини, що підлягають установленню. У плані відображаються слідчі дії, виконавці і терміни, а також оперативно-розшукові заходи щодо встановлення і розшуку злочинця, співучасників і викраденого майна.

Виявивши особу, що підозрюється у вчиненні грабежу чи розбою, потрібно: а) організувати спостереження за його поведінкою з метою виявлення викраденого і затримання на гарячому (наприклад, при спробі збуту); б) затримати і після оголошення протоколу затримання за підозрою у вчиненні даного злочину допитати, а також пред’явити його з дотриманням вимог ст. 174 КПК України потерпілому для впізнання. У залежності від результатів цих слідчих дій будуються слідчі версії по перевірці показань підозрюваного і потерпілого і намічається план подальшого розслідування.

З метою перевірки зазначених видів версій, за допитом потерпілого й інших осіб, якщо вони встановлені, оглядом місця події, у залежності від версії, що перевіряється, можуть проводитися й інші, передбачені законом процесуальні дії, оперетивно-розшукові заходи, а також тактичні операції («Виявлення і затримання злочинців», «Виявлення викраденого майна», «Викриття потерпілого в дачі неправдивих показань» і ін.). Кожна тактична операція повинна мати чітко сформульовані задачі, обґрунтований вибір слідчих дій і оперативно-розшукових заходів. У плані її проведення визначаються коло учасників кожної слідчої дії, можливі форми використання громадськості, послідовність, терміни реалізації наміченого плану й ін.

3. Наступний етап розслідування

Задачі наступного етапу розслідування визначаються результатами роботи з розкриття обставин грабежу чи розбою на початковому етапі, ситуацією, що склалася після пред’явлення підозрюваному постанови про притягнення його в якості обвинувачуваного і допиту власне кажучи за пред’явленим обвинуваченням.

Якщо обвинувачуваний цілком визнав пред’явлене обвинувачення, дав докладні показання, що не розходяться з зібраними фактичними даними про обставини вчинення злочину, необхідно: а) проаналізувати його показання за кожним пунктом обвинувачення і зіставити з іншими джерелами доказів з метою виявлення неточностей, протиріч чи прогалин. Особливу увагу варто приділяти обставинам, що могли стати відомі тільки обвинувачуваному як безпосередньому учаснику злочину (як готувався напад на потерпілого — хто запропонував вчинити злочин, розподілив ролі, вибрав час, місце нападу, хто готував та хранив знаряддя, що застосовувалося, і т.п.). По кожній обставині повинні бути побудовані і перевірені конкретні версії; б) при розбіжності показань обвинувачуваного і результатів огляду місця події, показань потерпілого і свідків провадяться їхня перевірка на місці вчинення злочину під час відтворення обстановки та осбавин події й очних ставок відповідно з потерпілим і окремими свідками; в) якщо обвинувачуваний при допиті згадав особу, раніше не відому слідчому, і не допитану по даному факту (підбурювач, пособник й ін.), необхідно його установити і допитати. У залежності від результатів цих слідчих дій можуть бути висунуті версії про злочинний зв’язок цієї особи з обвинувачуваним і т.п. При цьому необхідно перевірити версію про те, чи не обумовлене зізнання обвинувачуваного спробою сховати інші вчинені ним злочини.

Перевіряючи показання обвинувачуваного, що зізнався у вчиненні злочину, з’ясовують також мотиви, причини, умови, що сприяли його вчиненню.

Усебічно перевіривши показання обвинувачуваного, з’ясувавши усі обставини, що входять в предмет доказування (ст. ст. 23 і 64 КПК України), слідчий, визнавши зібрані докази достатніми для обвинувального висновку, у відповідності зі ст. 217 КПК України сповіщає про це потерпіломого (його представника), знайомить його з матеріалами справи, а слідом за цим, згідно ст. 218 КПК України, повідомляє обвинувачуваному про закінчення слідства і пред’являє матеріали справи.

Тези лекції на тему:

Методика розслідування заволодіння індивідуальним майном або придбання права на індивідуальне майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайства) (2 год.)

Зміст

1. Криміналістична характеристика шахрайств.

2. Початковий етап розслідування. Типові слідчі ситуації та алгоритм їх розв’язання.

3. Подальший етап розслідування. Типові слідчі ситуації та алгоритм їх розв’язання.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.
Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984 .

Криміналістична характеристика шахрайств.

Шахрайство – заволодіння чужим майном або надбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (ст.190 КК України).

Цей вид злочинів відрізняється багатоманітністю способів вчинення. Предметом його може бути не лише майно, але й право на нього, що дозволяє у подальшому заволодіти ним.

Часто зустрічаються такі форми обману:

- шахрай видає себе за працівника податкової інспекції (інших служб) та на цій підставі отримує гроші у якості хабара під обіцянку допомогти знизити податки;

- шахрай видає себе за предстаника влади та на цій підставі заволодіває грошима у вигляді штрафу;

- виготовлення підроблених документів та їх використання для отримання кридиту;

- створення фірм, оформлених на підставних осіб, спеціально створених для проведення шахрайських операцій;

- продаж за повну вартість неповного комплекту товару;

- використання у розрахунках фальсифікованих предметів (фальшиві векселі).

Поширеними формами зловживання довірою є:

- надання посередницьких послуг щодо набуття будь-якого товару без наміру виконати свої обов’язки;

- укладання угоди займу без наміру віддати борг;

- заволодіння шляхом незаконного отримання державних пенсій чи інших виплат з органів соціального забезпечення за допомогою фіктивних документів про стаж роботи та заробіток.

Поширеними способами шахрайств на приватну власність є:

- заволодіння чужим майном шляхом вручення покупцю предмету, схожого ззовні на той, що повинен був, на думку покупця, бути проданий (речова „лялька”)

- заволодіння шляхом продажу виробів з кольорових металів або з шліфованого скла замість виробів з благородних металів або дорогоцінного каміння („фармазон”)

- заволодіння чужим майном шляхом обрахування потерпілого при розміні великих купюр грошей чи покупці будь-якої речі („ломка”)

- заволодіння чужим майном шляхом підкидання „коштовностей” та наступна участь у їх розподілі („підкидка”)

- заволодіння шляхом видання себе за іншу особу (співробітник комунальних служб, міліції) („самочинний обшук” та „розгон”)

Типовими слідами вчинення шахрайства є:

- гроші та речові „ляльки”

- фальшиві дорогоцінності

- різні документи, складені шахраями

- показання потерпілих, свідків злочину.

Як правило, шахрайства вчинюють особи зрілого віку, що мають хитрий ум, можуть привабити до себе оточуючих, зацікавити їх, скласти добре враження про себе, увійти у довіру, яким відомі потреби людей.

Нерідко самі потерпілі невірно ведуть себе, чим провокують злочинців. Іноді вони дуже довірливі, дозволяють обманювати себе,іноді ведуть себе аморально – прагнуть до жадібності, нечесним шляхом обійти існуючі порядки торгівлі, надання послуг та самі стають жертвами шахрайства.

Початковий етап розслідування. Типові слідчі ситуації та алгоритм їх розв’язання.

Можна виділити три типові слідчі ситуації:

1. Злочинець затриманий на місці вчинення злочину або одразу після його вчинення.

2. Злочинець не затриманий, але слідчий володіє про нього певною інформацією.

3. Інформація про шахрая дуже незначна.

Для першої ситуації характерні наступні початкові слідчі дії:

- особистий обшук затриманого;

- допит затриманого;

- обшук за місцем його мешкання;

- допит потерпілого.

За наявності другої або третьої ситуації проводять такі слідчі дії:

- допит потерпілого або особи, у розпорядженні якої знаходилось майно, передане шахраю;

- огляд предметів та документів, отриманих від злочинця;

- огляд місця події.

Коло типових загальних слідчих версій порівняно невелике:

1. Шахрайство дійсно мало місце за тих обставин, про які повідомляє потерпілий, що містяться у первинному матеріалі.

2. Шахрайства не було, а заявник добросовісно помиляється.

3. Шахрайства не було, а заявник повідомляє про злочин неправдиво (інсценування).

Подальший етап розслідування. Типові слідчі ситуації та алгоритм їх розв’язання.

Характерними для наступного етапу розслідування шахрайств слідчими діями є: допити свідків, пред’явлення для впізнання особи та речей, очні ставки та призначення судових експертиз.

Допит свідків. Хоча шахраї прагнуть потерпілого за відсутності сторонніх осіб, майже завжди вдається встановити свідків, які можуть повідомити що-небудь про злочин. Ці свідки можуть і не бачити сам момент передачі потерпілим коштовностей чи грошей шахраю, але вони могли бачити потерпілого та шахрая разом, чути їх розмову, спостерігати поведінку шахрая, потерпілого до вчинення злочину, після нього. Іноді свідки бувають з числа знайомих потерпілого, присутні при угоді між потерпілим та злочинцем.

Пред’явлення особи або речей для впізнання.

При пред’явленні для впізнання слід враховувати різні хитрощі, до яких вдаються злочинці. Нерідко перед вчиненням шазрайства вони змінюють свій зовнішній облік: перевдягаються в інший одяг, змінюють зачіску, стрижуть волосся, відпускають бороду, знімають або вдягають окуляри.

Речі, що пред’являються потерпілому, як правило, є їх майном, яким шахраї заволоділи. Можуть також пред’являтися засоби за допомогою яких шахраї вчинювали злочин.

Дієвим прийомом перевірки показань обвинувачених є очна ставка. При проведенні очної ставки слід враховувати особу шахрая-рецидивіста, який може доволі значно впливати на потерпілих, звинувачуючи їх у жадібності, аморальних вчинках.

Призначення експертиз.

При дослідженні шахрайських дій найбільш часто виникає необхідність у проведенні трасологічної експертизи,за допомогою якої вирішується питання про встановлення цілого за його частинами. Нерідко шахраї замотують „ляльку” у якусь тканину, папір, частину яких залишає у себе. Надалі, під час обшуку цю частину вилучають та направляють на трасологічну експертизу для вирішення питання про те, чи не складали раніше одного цілого частина та обгортка „ляльки”.

Дактилоскопічна експертиза дозволяє виявити на тій же „ляльці” сліди пальців рук шахраїв.

У зв’язку із тим, що шахраї дуже часто користуються різними документами (як підробними, так і дійсними), передають потерпілим розписки, залишають різні записки й т.д., під час розслідування шахрайства виникає необхідність у призначенні криміналістичної експертизи документів.

Часто при розслідуванні шахрайства призначається фізико-хімічна експертиза. Такого роду експертиза проводиться при розслідуванні шахрайства, вчиненого шляхом продажу фальшивих дорогоцінних каменів, виробів з металу.

До змістового модулю 6

Плани семінарських та практичних занять

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 19.2 СИСТЕМА Та Завдання

КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ МЕТОДИКИ

РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Поглиблення теоретичних знань по загальних положеннях методики розслідування окремих видів злочинів.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Дискусійна форма обговорення проблем теми.

Ключові поняття: методика розслідування злочинів; слідча ситуація; етапи розслідування злочинів; особа, що вчинила злочин; типові програми (алгоритми) розслідування злочинів.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

Поняття, система і задачі криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів. Її зв'язок з іншими розділами криміналістики і науками.
Принципи формування криміналістичних методик. Структура і зміст окремих криміналістичних методик.
Етапи розслідування злочинів – їх задачі та типові слідчі дії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Вихідні положення формування окремих криміналістичних методик.
Який характер зв'язку криміналістичної методики з іншими розділами криміналістики.
Яка структура методик розслідування окремих видів злочинів.
Які інформаційні основи розслідування злочинів.
Назвіть етапи розслідування злочинів і їхні границі.

ТЕМатика РЕФЕРАТивної роботи:

Методика розслідування окремих видів злочинів, як розділ криміналістики.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

Поняття, система і задачі криміналістичної методики розслідування окремих видів злочинів. Її зв'язок з іншими розділами криміналістики і науками.
Яка структура методик розслідування окремих видів злочинів.
Які інформаційні основи розслідування злочинів.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. /За ред. проф. Шепітько. – Харків: Право, 1998.
Біленчук П. Д., та ін. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. /За ред. акад. П. Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1998.
Криминалистика / Под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
Криминалистика. Учебник для вузов. /Отв. редактор проф. Н. П. Яблоков. - М.: Издательство БЕК, 1995.
Криминалистика. /Под ред. д-ра юрид. наук, проф. В. А. Образцова. – М.: Юристъ, 1997.
Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Криминалистика: Учебник для вузов. /Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Справочник следователя. Т.2. - М.: Ю.Л., 1990.
Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. Т.2. - М., 1978.
Белкин Р.С. Криминалистика. Проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. - М., 1988. - С. 172-182.
Васильев А.Н. Следственная тактика. - М., 1996.
Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. - Минск, 1979.
Образцов В.А. Криминалистика: Курс лекций. - М., 1995.
Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого. – К., 1999.
Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. - Харьков, 1965.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 19.3 СТРУКТУРА, ЗМІСТ ТА ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗЛОЧИНІВ

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Детальний розгляд теоретичних положень про криміналістичну характеристику злочинів і пророблення напрямків її практичного застосування.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОДИ: Дискусійна форма обговорення проблем теми, ситуаційного аналізу.

Ключові поняття: криміналістична характеристика злочинів; спосіб злочину; спосіб готування до злочину; спосіб вчинення злочину; спосіб приховування злочину; механізм злочину; особа, що вчинила злочин.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

Поняття, зміст і структура криміналістичної характеристики злочинів. Значення криміналістичної характеристики для розслідування злочинів.
Зміст і структура способу злочину.
Криміналістичні аспекти вивчення особи, що вчинила злочин.

ТЕМИ РЕФЕРАТивних робіт:

Особистість злочинця, як елемент криміналістичної характеристики злочинів.
Напрямки криміналістичного дослідження особистості потерпілого.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Як співвідносяться інформація і криміналістична характеристика злочинів.
Назвіть і розкрийте зміст елементів криміналістичної характеристики злочинів.
Напрямки використання криміналістичної характеристики злочину при розслідуванні конкретного злочину.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході розслідування кримінальної справи.
Назвіть дані про особу, що вчинила злочин, які необхідно з'ясувати в ході розслідування кримінальної справи.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

Назвіть і розкрийте зміст елементів криміналістичної характеристики злочинів.
Напрямки використання криміналістичної характеристики злочину при розслідуванні конкретного злочину.
Криміналістичні аспекти вивчення особи, що вчинила злочин.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітько. – Харків: Право, 1998.
Біленчук П. Д., та ін. Криміналістика.: Підруч. для слухачів, ад’юнктів, викладачів вузів системи МВС України / П. Д. Біленчук, О. П. Дубовий, М. В. Салтевський, П. Ю. Тимошенко. За ред. акад. П. Д. Біленчука. – К.: Атіка, 1998.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
Криминалистика. Учебник для вузов. Отв. редактор проф. Н. П. Яблоков. - М.: Издательство БЕК, 1995.
Криминалистика. Под ред. д-ра юрид. наук, проф. В. А. Образцова. – М.: Юристъ, 1997.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Справочник следователя. Т.2. - М.: Ю.Л., 1990.
Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. Т.2. - М., 1978.
Белкин Р.С. Криминалистика. Проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике. - М., 1988. - С. 172-182.
Васильев А.Н. Следственная тактика. - М., 1996.
Дулов А.В. Тактические операции при расследовании преступлений. - Минск, 1979.
Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Біленчук П. Д. Процесуальні та криміналістичні проблеми дослідження обвинуваченого. – К., 1999.
Колесниченко А.Н. Общие положения методики расследования отдельных видов преступлений. - Харьков, 1965.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 20.2. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ПРИВАТНОГО МАЙНА

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Поглиблення теоретичних знань з методики розслідування крадіжок приватного майна громадян.

ЧАС: 2 години

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Дискусійне обговорення питань теми.

Ключові поняття: криміналістична характеристика крадіжок приватного майна громадян; типові слідчі ситуації по справах про крадіжки; типові слідчі версії при розслідуванні крадіжок; алгоритм слідчих дій при розслідуванні крадіжок.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

Криміналістична характеристика крадіжок приватного майна громадян.
Початковий етап розслідування. Типові слідчі ситуації і версії.
Особливості тактики проведення окремих слідчих дій по справах про крадіжки.
Наступний етап розслідування. Типові слідчі ситуації і версії.
Обставини, що сприяють вчиненню крадіжок приватного майна громадян, і заходи для їх попередження.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Телевізор;

відеомагнітофон;

навчальний фільм «Квартирна крадіжка».

ТЕМИ РЕФЕРАТИВНИХ РОБІТ:

1. Криміналістична характеристика крадіжок із квартир громадян.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Охарактеризуйте основні способи вчинення квартирних крадіжок.
Визначите обов'язки учасників слідчо-оперативної групи при виїзді на місце вчинення крадіжки.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допиту потерпілого по квартирній крадіжці.
Назвіть негативні обставини, що виявляються при ОМП по квартирній крадіжці, і яке їхнє використання при організації розкриття цих злочинів по «гарячих» слідах.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

Криміналістична характеристика квартирних крадіжок.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допиту потерпілого по квартирній крадіжці.
Назвіть негативні обставини, що виявляються при ОМП по квартирній крадіжці, і яке їхнє використання при організації розкриття цих злочинів по «гарячих» слідах.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования. Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина.- М., «Новый юрист», 1997.
Волгин С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя, оперативного работника и эксперта-криминалиста при установлении лица, совершившего квартирную кражу. - М., 1985.
Вечерин Э.П., Губанов В.В., Петрунев В.П. Следственные и оперативно-розыскные версии по раскрытию краж из квартир. - М., 1991.
Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие, расследование и предупреждение краж из квартир. - Харьков, 1994.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.
Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.
Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. Учебное пособие, - М., 1982.
Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984 .

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 20.3. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК ДЕРЖАВНОГО та коллективного МАЙНА

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Поглиблення теоретичних знань і придбання практичних навичок з методики розслідування крадіжок державного та колективного майна.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Дискусія, бесіда.

Ключові поняття: криміналістична характеристика крадіжок державного та колективного майна; типові слідчі ситуації по справах про крадіжки державного і колективного майна; типові слідчі версії при розслідуванні крадіжок державного і колективного майна; алгоритм слідчих дій при розслідуванні крадіжок державного і колективного майна.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

Криміналістична характеристика крадіжок державного та колективного майна.
Початковий етап розслідування. Типові ситуації, версії і відповідний алгоритм слідчих дій для їхнього відпрацьовування.
Тактика огляду місця події по фактах крадіжок державного та колективного майна.
Наступний етап розслідування. Ситуації і типові слідчі дії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Охарактеризуйте основні способи вчинення крадіжок державного, колективного майна.
Визначите обов'язки учасників слідчо-оперативної групи при виїзді на місце вчинення крадіжки.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допиту представника потерпілого по крадіжці державного, колективного майна.
Назвіть негативні обставини, що виявляються при ОМП по крадіжці державного, колективного майна, і яке їхнє використання при організації розкриття цих злочинів по «гарячих» слідах.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

Охарактеризуйте основні способи вчинення крадіжок державного, колективного майна.
Тактика огляду місця події по фактах крадіжок державного і колективного майна.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допиту представника потерпілого по крадіжці державного, колективного майна.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования. Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина.- М., «Новый юрист», 1997.
Волгин С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя, оперативного работника и эксперта-криминалиста при установлении лица, совершившего квартирную кражу. - М., 1985.
Вечерин Э.П., Губанов В.В., Петрунев В.П. Следственные и оперативно-розыскные версии по раскрытию краж из квартир. - М., 1991.
Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие, расследование и предупреждение краж из квартир. - Харьков, 1994.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.
Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.
Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. Учебное пособие, - М., 1982.
Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984 .

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 20.4. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ КРАДІЖОК МАЙНА, СКОЄНИХ З МЕТОЮ РЕАЛІЗАЦІЇ ЙОГО ЯК МЕТАЛОБРУХТУ

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Поглиблення теоретичних знань і придбання практичних навичок з методики розслідування крадіжок державного та колективного майна.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Дискусія, бесіда.

Ключові поняття: металобрухт, способи вчинення крадіжок металобрухту, властивості металобрухту, операції з металобрухтом.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

Криміналістична характеристика крадіжок металобрухту.
Початковий етап розслідування. Типові ситуації, версії та алгоритм проведення слідчих дій.
Тактика огляду місця події по фактам крадіжки металобрухту.
Наступний етап розслідування. Ситуації і типові слідчі дії. Попередження крадіжок металобрухту.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Обов'язки учасників слідчо-оперативної групи при виїзді на місце вчинення крадіжки.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допиту по крадіжці металобрухту.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

Охарактеризуйте основні способи вчинення крадіжок державного, колективного майна.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню при розслідуванню крадіжок металобрухту.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования. Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина.- М., «Новый юрист», 1997.
Волгин С.М., Сивачев А.В. Взаимодействие следователя, оперативного работника и эксперта-криминалиста при установлении лица, совершившего квартирную кражу. - М., 1985.
Вечерин Э.П., Губанов В.В., Петрунев В.П. Следственные и оперативно-розыскные версии по раскрытию краж из квартир. - М., 1991.
Макаренко Е.И., Снегирев А.П. Раскрытие, расследование и предупреждение краж из квартир. - Харьков, 1994.
Закон України „Про металобрухт” від 05.05.1999 року.
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №81/436 від 25.12.2000 року .

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.
Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 21.2. МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ГРАБЕЖУ та РОЗБОЮ ЧУЖОГО МАЙНА

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Придбання практичних навичок в оволодінні методикою розслідування грабежів і розбоїв.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: пояснювально-демонстраційний.

Ключові поняття: криміналістична характеристика грабежу; криміналістична характеристика розбою; типові слідчі ситуації і типові слідчі версії при розслідуванні грабежів і розбоїв; алгоритм слідчих дій на різних етапах розслідування.

МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

- Телевізор - 1;

- відеомагнітофон -1;

- навчальний фільм «Сезон полювання».

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

Елементи криміналістичної характеристики грабежів і розбоїв.
Початковий етап розслідування. Типові слідчі ситуації, версії, планування розслідування.
Особливості розслідування кримінальної справи у зв'язку з затриманням підозрюваного по “гарячих” слідах.
Особливості організації розслідування грабежів та розбоїв по “гарячих” слідах.
Наступний етап розслідування. Типові слідчі ситуації і типові слідчі версії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Визначите основні способи здійснення і приховання грабежів і розбоїв.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допитів потерпілих, свідків, обвинувачуваних по справах про грабежі, розбої.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

Елементи криміналістичної характеристики грабежів і розбоїв.
Особливості організації розслідування по "гарячих" слідах.
Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допитів потерпілих, свідків, обвинувачуваних по справах про грабежі, розбої.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования. Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина.- М., «Новый юрист», 1997.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.
Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.
Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. Учебное пособие, - М., 1982.
Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984 .

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 21.3. ОСОБЛИВОСті проведення відтворення обстановки та обставин події ГРАБЕЖУ та РОЗБОЮ ЧУЖОГО МАЙНА

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Придбання практичних навичок в оволодінні тактикою проведення відтворення обстановки та обставин події грабежу і розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: пояснювально-демонстраційний.

Ключові поняття: відтворення обстановки та обставин події.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

Види слідчих ситуацій, які можуть скластися на момент проведення відтворення обстановки та обставин події грабежу чи розбійного нападу.
Особливості підготовки до проведення відтворення обстановки та обставин події грабежу чи розбійного нападу.
Тактика дій слідчого на робочому етапі проведення відтворення обстановки та обставин події грабежу чи розбійного нападу.
Оцінка та використання результатів відтворення обстановки та обставин події грабежу чи розбійного нападу у розслідуванні.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Назвіть обставини, що підлягають з'ясуванню в ході допитів потерпілих, свідків, по справах про грабежі, розбої.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

Особливості підготовки до проведення відтворення обстановки та обставин події грабежу чи розбійного нападу.
Тактика дій слідчого на робочому етапі проведення відтворення обстановки та обставин події грабежу чи розбійного нападу.
Оцінка та використання результатів відтворення обстановки та обставин події грабежу чи розбійного нападу у розслідуванні.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования. Под ред. проф. Т.В. Аверьяновой и проф. Р.С. Белкина.- М., «Новый юрист», 1997.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Романюк Б.В. Расследование краж, разбойных нападений, убийств. - К., 1988.
Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.
Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
Звирбуль А.К., Смыслов В.И. Расследование краж, грабежей и разбойных нападений. Учебное пособие, - М., 1982.
Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984 .

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ

Тема 22.2. Методика розслідування ЗАВОЛОДІННЯ ІНДИВІДУАЛЬНИМ майном або придбання права на ІНДИВІДУАЛЬНЕ майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство)

ЦІЛЬ ЗАНЯТТЯ: Поглиблення теоретичних знань з методики розслідування шахрайства.

ЧАС: 2 години.

МІСЦЕ: Навчальні аудиторії.

МЕТОД: Дискусійна форма обговорення проблем теми.

Ключові поняття: криміналістична характеристика шахрайства; типові слідчі ситуації при розслідуванні шахрайства; типові слідчі версії при розслідуванні шахрайства;алгоритм слідчих дій і ОРЗ при розслідуванні шахрайства.

ПИТАННЯ ДО ЗАНЯТТЯ:

Криміналістична характеристика шахрайства.
Початковий етап розслідування. Характеристика слідчих ситуацій на початковому етапі розслідування шахрайств.
Взаємодія слідчого з оперативними працівниками на початковому етапі розслідування шахрайства.
Особливості проведення допитів обвинуваченого, впізнань, відтворень обстановки та обставин події вчиненого злочину.

ТЕМИ РЕФЕРАТИВНИХ РОБІТ:

Особливості початкового етапу розслідування шахрайства, вчиненого групою осіб.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ:

Визначите ситуаційні особливості порушення кримінальних справ про шахрайство.
Назвіть основні способи вчинення і приховування шахрайств.
Визначите основні види тактичних комбінацій при порушенні кримінальних справ даної категорії.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ І САМОКОНТРОЛЮ:

Криміналістична характеристика шахрайства.
Визначите основні види тактичних комбінацій при порушенні кримінальних справ даної категорії.
Взаємодія слідчого з оперативними працівниками на початковому етапі розслідування шахрайства.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. За ред. проф. Шепітька. – Харків: Право, 1998.
Криминалистика. Аверьянова Т. В., Белкин Р. С., Корухов Ю. Г., Российская Е. Р. Учебник для вузов. Под ред. Заслуженного деятеля науки Российской Федерации, профессора Р. С. Белкина. — М.: Издательская группа НОРМА—ИНФРА • М, 1999.
Криминалистика / под редакцией д.ю.н. проф. В. А. Образцова - М.: Юрист, 1995.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

Образцов В.А. Криминалистика. Курс лекций. - М., 1995.
Рощин А.И., Биленчук П.Д., Омельченко Г.Е. Книга криминалиста. - К., 1995.
Селиванов Н.А., Снетков В.А. Руководство для следователей. - М., 1997.
Коновалова В.Е. Организация расследования хищений государственного и общественного имущества. Учебное пособие. - Харьков, 1984 .

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

1. 14 листопада 2008 р. близько 17-ої години 30 хвилин до чергової частини Станично-Луганського РВ УМВС по телефону надійшло повідомлення від громадянки Лисенко, яка проживає за адресою сгт. Станично-Луганське, вул. К. Маркса, 24, про те, що з її будинку вчинено крадіжку.

Слідчо-оперативна група встановила на місці події, що скло у кватирці вікна, розташованого з тильного боку фасаду будинку, відсутнє. У кімнаті, де було розбите вікно, на підлозі лежать осколки скла. На одному з осколків виявлено плями бурого кольору, схожі на кров. Зі слів потерпілої стало відомо, що з її будинку викрадено кілька орденів і медалей її чоловіка, колекційні монети, а також відсутні шоколадні цукерки, які лежали у вазочці, що були на журнальному столику в залі.

З місця події вилучено сліди пальців рук, а також шоколадну плитку з надкушеним краєм зі слідами зубів – до до 10 балів.

Питання до завдання

Сформулюйте й обґрунтуйте слідчі версії.
Наведіть перелік та послідовність проведення слідчих дій та розшукових заходів для встановлення обставин події.
Які експертизи необхідно призначити, по даної фабулі. – 2 год.

2. 20 вересня 2008 р. двоє невідомих у масках, увірвавшись до відділення “Ощадбанку” № 1234/12, розташованого за адресою м. Луганськ вул. Коцюбинського 4, і погрожуючи пістолетом співробітникам банку, вимагали віддати всю готівку. Касир М.І. Заваріна вирішила підняти тривогу, для чого спробувала натиснути кнопку сигналізації. Однак, один із нападників ударив її пістолетом по голові. При цьому він назвав її на ім’я і пригрозив, що він просто її пристрелить, якщо вона ще раз спробує включити сигналізацію. Заволодівши коштами в сумі 3020 гривень злочинці втекли. - До до 15 балів.

Питання до завдання

1. Сформулюйте й обґрунтуйте слідчі версії.

2. Перелічіть, які слідчі дії та оперативно-розшукові заходи необхідно провести. – 2 год.

3. До Артемівського РВ УМВС звернулася громадянка Попова М.Ф. із заявою про крадіжку. З її пояснення випливало, що близько 9-ої годині ранку, коли вона була на ринку м. Луганська, до неї підійшли дві незнайомі жінки, одна з яких сказала, що їй пороблено і якщо її найближчим часом не вилікувати, то вона незабаром помре. Для підтвердження своїх слів вона попросила жінку, яка проходила мимо, дати їй чистий аркуш паперу. Коли потерпіла приклала до нього свою долоню, то на зворотному боці аркуша чітко позначилося зображення хреста. Жінка запропонували піти до неї додому, тому що нібито тільки вдома таке лікування може мати сенс. У квартирі потерпілої старша жінка запропонувала пройти на кухню, тому що як вона пояснила, сторонніх не повинно бути. Інша жінка мала очікувати її в коридорі, але де дійсно вона була в цей час, потерпіла не бачила. Після “лікування” потерпіла повинна була сидіти на одному місці, не встаючи протягом півгодини, та читати молитву, яка була надана їй жінкою, що знімала поробини, на копії аркуша «Молитвослову» для того, щоб “подіяло”, але коли вона вийшла з кухні, то побачила, що дверцята в шафі й серванті відкриті й відсутні носильні речі, гроші, золоті вироби на загальну суму близько 2500 гривень – до до 10 балів.

Питання до завдання

1. Сформулюйте й обґрунтуйте слідчі версії.

2. Перелічите послідовно, які слідчі дії й оперативно-розшукові заходи необхідно провести. – 2 год.

4. Приблизно о 01.30 20 березня 2008 року житель м. Алчевська Васильєв, почувши гомін на вулиці Комінтерна біля буд. 10, де він проживає, вийшов на вулицю та побачив відчинену калитку та двері у дім 11 по вул. Комінтерна, де мешкали його сусіди Панькини, які були у від’їзді. Підійшовши до калітки, він побачив, що усередині дома знаходяться двоє невідомих чоловіків. Один з них, помітивши Васильєва, підбіг до нього та наніс йому удар по голові дошкою. Васильєв у відповідь вдарив одного з нападників по спині, а другого по руці, сокирою, яку він взяв з собою. Після чого вони втекли, а Васильєв пішов у дім і повідомив про те, що трапилося, у міліцію.

Питання до завдання

1. Сформулюйте й обґрунтуйте слідчі версії.

2. Які первісні слідчі дії й оперативно-розшукові заходи і з якою метою необхідно провести. – 2 год.

5. 23 жовтня 2008 року в Артемівський РВ УМВС у Луганській області з заявами звернулася гр. Шоткін В.А., Абрамов В.В. і Гусєв В.Ф., які просили вжити заходів до розшуку і притягнення до відповідальності, громадянина який взяв у кожного з них по 2 000 гривень як задаток за продаж нових автомобілів типу УАЗ військового зразка. Про громадянина вони повідомили наступне, кличуть його Олександром, що познайомилися з ним 3 місяці тому під час вечері у Волгіної Л.В. Одягнений Олександр був у форму полковника ВПС України, представився командиром військової частини, що знаходиться в Югославії. У ході бесіди Олександр повідомив, що через 2 дні в Луганськ прибуде потяг з технікою, що раніше була на озброєнні в його частини, автомобілі УАЗ усі у відмінному стані, практично нові. Цю техніку необхідно буде передати до військової частини, однак він може вирішити питання про продаж УАЗів усього по 8 000 гривень за автомобіль. Єдиною умовою було те, що гроші необхідно було йому передати завчасно – до 15 балів.

Питання до завдання:

1. Висунути й обґрунтувати слідчі версії.

2. Перелічити первісні слідчі дії й оперативно-розшукові заходи які необхідно провести виходячи з запропонованої фабули. – 2 год.

6. 19 червня 2008 року приблизно в 13 годин 30 хвилин у чергову частину Ровенькiвського МВ УМВС України по телефоную надійшло повідомлення від громадянки Стороженко Р.І. яка мешкає по вулиці Чехова будинок №22, квартира №15, м. Ровеньки про те що, у неї з квартири вчинена крадіжка.

СОГ на місці події було виявлено, що двері в квартирі вибитi і на кухні в розібраному станi знаходиться водонагрівальний прилад проточної води, у якому теплообмінник /радіатор/ вiдсутнiй. Зі слів потерпілої , з її квартири зникла гроші в сумі 2500 гривень, господарча сумка зеленого кольору і радіатор з водонагрівача.

З місця події вилучинi сліди пальців рук , викрутка яку потерпіла раніше в квартирі не бачила – до 15 балів.

Питання до завдання:

Сформулюйте слідчі версії .
Які експертизи необхідно призначити виходячи із ситуації.
Які необхідно провести слідчі дії та ОРЗ . – 2 год.

ІНДИВІДУАЛЬНО- ДОСЛІДНИЦЬКІ ЗАВДАННЯ

Участь у наукових конференціях, семінарах, підготовка наукової статті – до 25 балів.
Скласти типовий план розслідування крадіжки приватного майна – до 15 балів.
Скласти типові плани проведення допиту потерпілого, свідка, підозрюваного (обвинуваченого) по крадіжкам приватного майна – до 10 балів.
Скласти типовий план розслідування крадіжки державного, колективного майна – до 15 балів.
Скласти типові плани проведення допиту потерпілого, свідка, підозрюваного (обвинуваченого) по крадіжкам державного, колективного майна – до 15 балів.
Скласти типовий план розслідування крадіжки майна з метою реалізації його як металобрухту – до 10 балів.
Скласти типові плани проведення допиту потерпілого, свідка, підозрюваного (обвинуваченого) по крадіжкам майна з метою реалізації його як металобрухту.
Скласти типовий план розслідування грабежу – до 15 балів.
Скласти типові плани проведення допиту потерпілого, свідка, підозрюваного (обвинуваченого) по грабежу – до 15 балів.
Скласти типовий план розслідування розбою – до 10 балів.
Скласти типові плани проведення допиту потерпілого, свідка, підозрюваного (обвинуваченого) по розбою – до 15 балів.
Скласти типовий план розслідування шахрайства – до 10 балів.
Скласти типові плани проведення допиту потерпілого, свідка, підозрюваного (обвинуваченого) по шахрайствам – до 15 балів.

- ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ до змістового модулю VI

методика розслідування злочинів; криміналістична характеристика злочину; етапи розслідування злочину; типові слідчі ситуації; типові програми, алгоритми розслідування; криміналістична характеристика крадіжок, грабежу та розбою; типові ситуації у справах про крадіжки, грабежі та розбої; типові слідчі версії при розслідуванні крадіжок, грабежів та розбоїв; алгоритм слідчих дій при розслідуванні крадіжок, грабежів та розбоїв. криміналістична характеристика грабежу; криміналістична характеристика розбійного нападу; типові ситуації та типові слідчі версії при розслідуванні грабежів і розбійних нападів; алгоритм слідчих дій при розслідуванні грабежів і розбійних нападів; криміналістична характеристика шахрайства; типові слідчі ситуації при розслідуванні шахрайства; типові слідчі версії при розслідуванні розкрадань майна, скоєного шляхом шахрайства; алгоритм слідчих дій при розслідуванні розкрадань майна, скоєного шляхом шахрайства.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЮВАНИХ КУРСАНТАМ, СТУДЕНТАМ (СЛУХАЧАМ):

Модуль VI

А (відмінно) 90-100 балів – 28-30 балів - 8 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 27-30 балів індивідуальна, самостійна робота, 37-40 балів на модуль контролі – 2 бали (мод.-рейт. сист.);

В (дуже добре) 83-89 балів – 26-27 балів – 8 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 25-26 балів індивідуальна, самостійна робота, 33-36 балів на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

С (добре) 75-82 балів – 24-до 25 балів - 6 на заняттях (мод.-рейт. сист.), 23-24 бали індивідуальна, самостійна робота, 29-32 бали на модуль-контролі – 1,5 бали (мод.-рейт. сист.);

D (задовільно) 68-74 балів – 22-23 бали – 5 на заняттях (мод.рейт. сист.), 21-22 бал індивідуальна, самостійна робота, 25-28 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.);

E (достатньо) 60-67 балів - 20-21 бал – 3 на заняттях (мод.рейт. сист.), 20-21 балів індивідуальна, самостійна робота, 20-24 балів на модуль-контролі – 1 бал (мод.-рейт. сист.).

Blog

Структура програми навчальної дисципліни (курсу) „ криміналістика (за вимогами ects) опис предмета навчальної дисципліни курсу

Содержание