18. 05. 2010 №31/183
| Вид материала | Документы |
- Правительства Республики Алтай от 19 августа 2010 года n 183 Сборник закон, 402.5kb.
- Правительства Республики Коми от 29 июня 2009 г. №183 о доклад, 10.61kb.
- Міжнародний науково-виробничий журнал „Економіка апк” №1’2010(183), 41.07kb.
- Список научных публикаций и их рейтинг зав кафедрой внутренних болезней медицинского, 1362.28kb.
- Расследование фактов незаконного получения и разглашения сведений, составляющих коммерческую, 84.22kb.
- -, 523.05kb.
- Поэтический дискурс русского постмодернизма, 748.2kb.
- Лицензия турагента: ав 157766 Донецкая обл г. Краматорск ул. Шкадинова,, 311.56kb.
- Эволюция старообрядчества в Орловской губернии в конце XVIII начале, 661.91kb.
- Решение 23 ноября 2010 года №183, 1921.01kb.
Історія
5 клас
- «Оповідання з історії рідного краю», 17 год. Є програма і посібник, підготовлений В.Ф. Федораком і Н.І. Черкач затверджені вченою радою ОІППО.
- «Оповідання з історії Хотинщини», 17 год. Є програма, схвалена вченою радою ОІППО, та посібник підготовлений Т.С. Богачик.
7-11 класи
- «Історія рідного краю», 35 год. Програма затверджена вченою радою ОІППО. Є підручник для 7-11 класів, хрестоматія з історії рідного краю у двох частинах, дидактичні та методичні матеріали з історії краю або його населених пунктів в різні періоди.
- З історії м. Чернівців можна викладати інтегрований краєзнавчий курс «Рідне місто», розроблений Чернівецьким ММК і затверджений вченою радою ОІППО, або його елементи і в школах інших територій області.
- Рекомендуємо вивчати за рахунок недержавного компоненту і курс «Історія нашого району» в обсязі 17 год.
- «Основи допоміжних історичних дисциплін», 35 год. Програма затверджена вченою радою ОІППО. Є посібник, що пройшов апробацію та отримав схвальні відгуки. У посібнику використано краєзнавчий матеріал.
- «Основи археології Буковини», 17 год. Підготовлений посібник: С.В. Пивоваров, В.Ф. Федорак «Основи археології Буковини (шкільний курс)». Курс можна викладати у 7-11 класах суспільно-гуманітарного профілю як спецкурс, або факультатив в класах інших профілів.
- «Історія Північної Бессарабії», 34 год. Є програма і посібник, підготовлений Т.С. Богачик затверджені вченою радою ОІППО .
- У школах з румунською мовою навчання можна викладати курс «Історія румунського народу» за авторською програмою Ворника А.С. в обсязі 35-140 год. Окрім програми, є посібник «Оповідання з історії румунського народу» (Авт.-упор. Н.В.Шапка, Ф.А.Шапка), виданий румунською та українською мовою.
- Спецкурс «Катастрофа європейського єврейства у роки другої світової війни» та інші курси юдаїки, що вивчаються у школі №41 м. Чернівців з поглибленим вивченням єврейського етнокультурного елементу або їхні фрагменти можна використовувати/викладати і в інших навчальних закладах області.
- «Основи правознавства» 5-7 класи (34 години), авторська програма Федик Н.В.
Румунська мова і література (румунська та зарубіжна)
Рекомендуємо виділити по 1 годині з варіативної складової навчального плану на такі факультативи:
- Діалогічне і монологічне мовлення (5-8 класи);
- Риторика (9-11 класи);
- Лексика і стилістика (10-11 класи).
Для вищевказаних факультативів є регіональні програми, схвалені Вченою радою (протокол №2 від 15.06.2008 р.), а також спецкурси, які мають гриф МОН України (2010 р.), поширенні методичні рекомендації і розробки.
| Факультативи | Спецкурси |
| Журналістика | Прояви семантичного процесу у художньому тексті |
| 9 клас, 1год. всього 35 год. укладачі Л.Д. Данілова, Л.С. Пушкарьова | 10 клас, 1 год., всього 35 год. укладач О.Г. Товарницька |
| Культура мовлення і стилістика | Редагування |
| 10 клас, 1 год., всього 35 год. укладачі Р.М. Дирда, А.М. Семенюк, Л.І. Матей | 10 клас, 1 год., всього 35 год. укладач Р.М. Дирда, А.М. Семенюк |
| Орфоепія і орфографія румунської мови | Журналістика |
| 10 клас, 1 год., всього 35 год. Укладач М.К. Попа | 10 клас, 1год. всього 35 год. укладач Л.Д. Данілова |
| Риторика | |
| 11 клас, 1 год, всього 35 год. автор Є.М. Маноїл | |
| Румунська мова для шкіл з українською мовою навчання | |
| 5-9 класи, 1 год, всього 35 год. укладач Д.М. Міхай | |
Зарубіжна література
Одним з основних компонентів допрофільної та профільної підготовки є курси за вибором і факультативи. Програми курсів за вибором та факультативів, рекомендованих Міністерством освіти і науки України, розміщено у збірниках:
- Зарубіжна література: Програми спецкурсів та факультативів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко та ін. – К.: Шкільний світ, 2007. – 128 с.
- Зарубіжна література. Збірник програм факультативних курсів для 8-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів / Упоряд.: Ю. Ковбасенко, В. Федоренко, Н. Жданова // Зарубіжна література. – число 1-3 (545-547) січень 2008.
Їх підготовлено з урахуванням актуальних завдань філологічної освіти молодих поколінь та профільної підготовки учнів середньої школи, сучасного стану літературознавства та супровідних і допоміжних дисциплін, потреб і запитів школярів, кола їхніх зацікавлень та інтересів, а також узвичаєних форм підготовки фахівців філологічної спеціалізації. На сьогодні схвалення до використання в навчальному процесі мають такі програми:
- Основи теорії літератури – програма спеціального курсу для 10-11 класів філологічного профілю (автор Н.В.Невінчана). Курс покликаний забезпечити засвоєння школярами головних категорій і понять літературознавства, концептуального осмислення ними суті, змісту, форми, функцій явищ художньої літератури та літературознавчих понять, вироблення вмінь аналізувати й характеризувати художній твір зі змістового й формального погляду, підготувати їх до теоретичного сприймання, осмислення, оцінювання й відображення явищ літератури, осягнення літературного процесу як цілісного потоку подій та явищ.
- Основи поетичної творчості – програма факультативного курсу для 10-11 класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (автор Л.В.Перенчук). Програма знайомитиме школярів із системою віршування в українській та світовій літературній традиції і з особливостями форми поетичного твору, сприятиме виробленню в них умінь здійснювати різноаспектний аналіз поетичного твору, створюватиме належні умови для реалізації їхніх здібностей у царині поетичної творчості.
- Аналіз ліричного твору – програма факультативного курсу для 8-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів (автор А.В.Ткач). Курс покликаний допомогти учням ґрунтовно й усебічно зрозуміти технологію поетичного мистецтва, поглиблено засвоїти закони версифікації, реалізувати власні літературні здібності.
- Сонет в історії української та світової літератури – програма факультативного курсу для 10 (11) класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (автор В.Л.Федоренко). Програма сприятиме глибшому ознайомленню школярів із сонетом, особливостями його змісту й форми, історією цього популярного поетичного жанру у світовому та українському письменстві, на прикладі найцікавіших зразків знайомитиме з вершинними здобутками цього жанру.
- Американська література – програма факультативного курсу для 10-11 класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (автор Т.Н.Денисова). Програма даватиме змогу глибше ознайомитися з літературним процесом у США від його першопочатків до сьогодення, найвизначнішими явищами американської літератури та її чільними представниками й дослідниками.
- Французька література – програма факультативного курсу для 9-11 класів універсального профілю загальноосвітніх навчальних закладів (автори Т.Д.Гнаткович та ін.). Головне призначення програми – ознайомлення школярів із особливостями становлення та розвитку французької літератури та культури, її головними персоналіями та їхніми найвагомішими здобутками.
- Література німецькомовних країн – програма факультативного курсу для 10-11 класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (автор Д.С.Куркіна). Програма знайомить школярів із особливостями перебігу літературного процесу в Німеччині та Австрії, із чільними постатями та вершинними здобутками німецької та австрійської літератур, контекстом історії та культури в цих країнах.
- Міф і міфологічна література ХХ століття – програма факультативного курсу для 11 класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (автор О.В.Козюра). Програма покликана ознайомити школярів філологічної спеціалізації з головними рисами та виявами міфологічного мислення та його рефлексіями у світовому письменстві.
- Літературні премії світу – програма факультативного курсу для 11 класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (автор О.І.Скобельська). Головна мета реалізації програми – дати учням поглиблене уявлення про все розмаїття преміальних відзначень для літераторів України і світу, ознайомити з чільними представниками світового письменства, які мали такі відзначення, їхнім життєвим та творчим шляхом.
- Творчість Вільяма Шекспіра – програма факультативного курсу для 11 класів філологічного профілю загальноосвітніх навчальних закладів (автори Н.М.Торкут, І.А.Хроменко та ін.), її призначення – поглиблене вивчення школярами філологічної спеціалізації життєвого і творчого шляху класика англійської літератури, ознайомлення із його головними поетичними та драматургічними утворами.
З метою розвитку творчої особистості, формування естетичної свідомості школярів, моральності, збагачення їх внутрішнього світу, рекомендуємо ввести у регіональний компонент варіативної складової на 2010/2011 н.р. такі спецкурси та факультативи:
- «Шедеври світової літератури» для 5-9 класів (О.М. Гонтюк, вчитель зарубіжної літератури Оселівського ЗНЗ І-ІІ ст. Кельменецького району).
- «Світ дитинства та моральні цінності в літературі» для 6 класу (Т.А. Мірча, вчитель зарубіжної літератури ЗОШ І-ІІІ ст. с.Зелена Кельменецького району).
- «Антична література» для 8 класу (О.І. Воронюк, вчитель зарубіжної літератури Горошовецького НВК Заставнівського району).
- «Теорія і партика виразного читання» для 8-9 класів (Т.І. Гулей, вчитель зарубіжної літератури Юрковецької ЗОШ І-ІІІ ст. Заставнівського району).
- «Література ХVІІ ст. (бароко класицизм)» для 9 класу (С.Ю. Ташина, вчитель зарубіжної літератури Звенячинського НВК Заставнівського району).
- «Україна в житті та творчості зарубіжних письменників» для 9-11 класів (С.О. Раренко, вчитель зарубіжної літератури ЗНЗ І-ІІІ ст. смт. Кельменці).
- «Основи теорії літератури» для 10-11 класів (Л.І. Мойсюк, вчитель зарубіжної літератури Берегометської гімназії Вижницького району).
- «Зарубіжна література крізь призму психології» для 10 класу (Л.І. Струцька, вчитель зарубіжної літератури ЗНЗ І-ІІІ ст. смт. Кельменці).
- «Реалізм у світовій літературі та живописі ХІХ століття» для 10 класу (Н.С. Боднар, вчитель зарубіжної літератури Клішковецької гімназії Хотинського району).
Математика
У старшій школі вивчення математики у новому 2010/2011 навчальному році диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним. Кожному з них відповідає окрема навчальна програма:
- програма рівня стандарту визначає зміст навчання предмета, спрямований на завершення формування в учнів уявлення про математику як елемент загальної культури. При цьому не передбачається, що в подальшому випускники школи продовжуватимуть вивчати математику або пов’язуватимуть з нею свою професійну діяльність.
- програма академічного рівня задає дещо ширший зміст і вищі вимоги до його засвоєння у порівнянні з рівнем стандарту. Вивчення математики на академічному рівні передбачається передусім у тих випадках, коли вона тісно пов’язана з профільними предметами і забезпечує їх ефективне засвоєння. Крім того, за цією програмою здійснюється математична підготовка старшокласників, які не визначилися щодо напряму спеціалізації.
- програма профільного рівня передбачає поглиблене вивчення предмета з орієнтацією на майбутню професію, безпосередньо пов’язану з математикою або її застосуваннями.
При навчанні математики, з-за умов профільного навчання, основна увага приділяється не лише засвоєнню математичних знань, а й виробленню вмінь застосовувати їх до розв’язування практичних і прикладних задач, оволодінню математичними методами, моделями, що забезпечить успішне вивчення профільних предметів – хімії, фізики, біології, інформатики, астрономії тощо. При цьому зв’язки математики з профільними предметами посилюються за рахунок розв’язання задач прикладного змісту, ілюстрацій застосування математичних понять, методів і моделей у шкільних курсах цих предметів.
Вивчаючи математику, старшокласники мають усвідомити, що процес її застосування до розв’язування будь-яких прикладних задач розчленовується на три етапи:
1) формалізація (перехід від ситуації, описаної у задачі, до формальної математичної моделі цієї ситуації, і від неї – до чітко сформульованої математичної задачі);
2) розв’язування задачі у межах побудованої моделі;
3) інтерпретація одержаного розв’язання задачі та застосування його до вихідної ситуації.
Залежно від профілю може використовуватись варіативна складова навчального плану, що передбачає вивчення спецкурсів, факультативів, курсів за вибором, орієнтованих на посилення міжпредметних зв’язків математики з профільними предметами. Наприклад, такі курси за вибором “Математичні методи обробки результатів хімічного експерименту”, “Математичне моделювання у біології”, “Прийоми графічного зображення властивостей технічних об’єктів і процесів” тощо. Їх вивчення не лише посилює міжпредметні зв’язки, а й сприяє успішному засвоєнню учнями профільних предметів.
У зв’язку з тим, що відведена типовими навчальними планами кількість годин на викладання математики в 5-9 класах також не дозволяє повною мірою здійснювати розвиваючу функцію навчання, підвищити якість виконання програми, формувати творчу особистість та надати відповідну підготовку до підсумкового контролю – обов’язкової підсумкової державної атестації у 9 класі, пропонуємо:
1. Збільшити тижневе навантаження викладання математики у 5-9 класах до 5 годин для загальноосвітніх класів, у 10 класі - рівня стандарту - до 3,5-4 годин, - академічного рівня – до 5 годин, не вимагаючи при цьому окремої програми.
2. Для класів профільного навчання обов’язково ввести курс за вибором по підготовці до Всеукраїнських олімпіад виділивши при цьому не менше 2 годин на тиждень.
3. Виділити, по можливості, з варіативної складової навчального плану години для впровадження у загальноосвітніх навчальних закладах нових форм організації роботи з учнями: курси за вибором, спецкурси, факультативи, мета яких – розширити і поглибити вивчення програмового матеріалу, ознайомити школярів з деякими загальними математичними ідеями, підготувати здібного учня до олімпіади з математики тощо. Такі програми курсів рекомендовано Міністерством освіти і науки України: ”Програми факультативів, спецкурсів, гуртків”, – Київ, “Навчальна книга”, 2003 р.. Зауважуємо, що до цих програм вчитель має право самостійно добирати додаткові теми вибраного курсу у залежності від їх актуальності, не порушуючи логіки усього курсу.
Рекомендуємо також користуватися авторськими програмами, схваленими вченою радою ОІППО для допрофільного підсиленого вивчення математики.
В індивідуальній роботі зі здібними учнями пропонуємо опиратись на посібник, схвалений комісією з математики Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки України “Готуємось до олімпіади з математики” (автор Іван Федак), розвязниками до олімпіадних завдань, підготовлених ОІППО (автор Гульчак В.І.) та іншими посібниками, рекомендованими або МОНУ, або ОІППО.
Біологія
Якість загальної середньої освіти забезпечується через реалізацію інваріантної та варіативної частин навчального плану, які обов'язково фінансуються з відповідних бюджетів.
Біологія вивчатиметься як обов’язковий предмет у 7-11-х класах – кількість навчальних годин є диференційованою і визначається Типовими навчальними планами та чинними програмами, які рекомендовані МОНУ.
Упровадження профільного навчання у старшій школі – один із шляхів диференціації й індивідуалізації навчання, що дозволяє за рахунок змін у структурі, змісті й організації навчального процесу більш повно враховувати інтереси, схильності й здібності учнів, створювати умови для навчання старшокласників відповідно до їхніх професійних інтересів і намірів відносно продовження освіти.
Навчальними планами МОН України передбачено напрями диференціації освіти:
- природничо-математичний;
- філологічний;
- суспільно-гуманітарний;
- художньо-естетичний;
- технологічний;
- спортивний.
Напрями конкретизуються в окремі профілі навчання.
У робочих навчальних планах для класів із поглибленим вивченням окремих (профільних) предметів, в т.ч. біології, у варіативній складовій слід передбачити курси за вибором, факультативи, які поглиблюють і доповнюють зміст предметів, що вивчаються за поглибленою програмою.
Якщо у навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, то у такому випадку використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти. Цей варіант навчального плану є універсальним; навчальний час рівномірно розподілений між навчальними предметами.
За академічного рівня змісту освіти основними напрямами диференціації навчання є:
- незначне розширення вивчення окремих предметів;
- доповнення інваріантної складової навчальних планів додатковими предметами та курсами за вибором учнів, факультативами;
- запровадження індивідуальної форми навчання.
За умов організації навчально-виховного процесу на стандартному рівні (напрями: суспільно-гуманітарний; філологічний, художньо-естетичний, технологічний; у профільних класах: фізико-математичних; фізико-хімічних; математичних; фізичних) у варіативній складовій недоцільними будуть курси за вибором і факультативи біологічного змісту.
Основні функції курсів за вибором:
- забезпечення профільної прикладної і початкової професійної спеціалізації навчання;
- орієнтація на вдосконалення навичок пізнавальної, організаційної діяльності;
- поглиблення і розширення змісту профільних предметів.
Мета курсів за вибором – орієнтація школярів:
- на індивідуалізацію та соціалізацію;
- на підготовку до усвідомленого і відповідального вибору сфери майбутньої діяльності.
Факультативні курси – це навчальні курси:
- зміст яких безпосередньо не пов’язаний із загальнообов’язковим навчальним змістом;
- обираються учнями для розширення загальної ерудиції;
- обираються учнями для прилучення до нових сфер знання і людської діяльності.
Згідно з Інструкцією з ведення класного журналу учнів 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОНУ віз 03.06.2008р. №496) усі предмети як інваріантної, так і варіативної складових робочих навчальних планів підлягають оцінюванню. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
У поданих нижче таблицях наведено кількість додаткових годин за Типовими навчальними планами для загальноосвітніх навчальних закладів
12-річної школи (витяг з наказу МОНУ від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу МОНУ від 23.02.2004 року № 132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи»:
Основна школа
| Додатковий час на навчальні предмети, факультативи, індивідуальні заняття та консультації | Кількість годин на тиждень у класах | |||||||
| 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 5-9 | |||
| 2,5 | 2,5 | 1,5 | 5,5 | 3,5 | 15,5 | |||