1. Поняття, завдання та значення кримінального процесу. Кримінально-процесуальне законодавство України > Загальні поняття та історичні форми кримінального процесу

Вид материалаЗакон

Содержание


Тема 20. касаційне провадження
169. Суди касаційної інстанції та особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання
170. Розгляд справи касаційним судом. Результати розгляду справи
Tema 21. перегляд судових рішень у порядку виключного провадження
172. Приводи і підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження
173. Строки і порядок розгляду справ у порядку виключного провадження
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   25
ТЕМА 20. КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

168. Поняття і значення стадії касаційного провадження

Перевірка законності й обґрунтованості рішень суду першої інстанції, які не набрали законної сили, здійснюються в апеляційному порядку. Але не кожна кримінальна справа переглядається в апеляційному порядку, оскільки учасники судового розгляду і прокурор не завжди подають апеляції. Тому у кримінальному судочинстві є касаційна інстанція, яка є додатковою гарантією правосудності судових рішень, які набрали законної сили.

Касаційне провадження - це регламентована кримінально-процесуальним законом діяльність уповноважених ним службових осіб судової влади, прокурора, спрямована на перевірку законності й обґрунтованості рішень усіх судових інстанцій, які набрали законної сили, шляхом подання касаційної скарги або касаційного подання, перевірки касаційним судом законності й обґрунтованості вироку, ухвали чи постанови, на яке внесено касаційне подання або касаційна скарга і прийняття рішення у справі.

Стадія касаційного провадження проходить декілька етапів:

1) розгляд уповноваженими законом посадовими особами суду і прокуратури касаційних скарг і касаційних подань щодо перегляду вироків, ухвал і постанов суду, які набрали законної сиди;

2) витребування справи з відповідного суду та вивчення її з метою встановлення підстав для принесення подання на рішення суду;

3) принесення подання або відмова в його принесенні;

4) розгляд справи в порядку касації;

5) прийняття рішення касаційною інстанцією.

У касаційному порядку можуть бути перевірені:

1) вироки, ухвали і постанови апеляційного суду, постановлені ним як судом першої інстанції;

2) вироки і постанови апеляційного суду, постановлені ним в апеляційному поряді.

У касаційному порядку також можуть бути перевірені вироки та постанови районного (міського), міжрайонного (окружного) судів, військових судів гарнізонів, ухвали апеляційного суду, постановлені щодо цих вироків та постанов.


169. Суди касаційної інстанції та особи, які мають право на касаційне оскарження або внесення касаційного подання

Касаційні скарги і подання розглядають: 1) колегія суддів палати Верховного Суду України з кримінальних справ на судові рішення, які прийняв Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські суди, вироки районних (міських) та міжрайонних (окружних) судів;

2) колегія суддів військової палати Верховного Суду України - на судові рішення, які прийняли військові суди регіонів і Військово-Морських Сил, вироки військових судів гарнізонів.

Касаційні скарги на судові рішення апеляційного суду мають право подати особи, які вправі подати апеляцію.

Касаційні скарги на судові рішення, які прийняли місцеві суди, ухвали апеляційного суду, винесені щодо цих судових рішень, мають право подати: засуджений, його законний представник і захисник - стосовно інтересів засудженого; виправданий, його законний представник і захисник - щодо мотивів і підстав виправдання; позивач, відповідач або їх представники - стосовно вирішення позову; потерпілий, його представник - стосовно інтересів потерпілого.

Касаційне подання на судові рішення, які прийняв апеляційний суд, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, чи прокурор, який затвердив обвинувальний висновок.

Касаційні подання на судові рішення, які прийняли місцеві суди, ухвали апеляційного суду щодо цих рішень, має право подати прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції, а також Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень незалежно від їх участі у розгляді справи судом першої чи апеляційної інстанції.

Особам, які мають право подати касаційну скаргу, касаційне подання, надається можливість ознайомитися в суді з матеріалами справи для вирішення питання про внесення касаційної скарги чи подання (ст. 384 КПК).

Касаційні скарги і подання на судові рішення, які прийняв апеляційний суд, подаються протягом одного місяця з моменту проголошення вироку чи оголошення ухвали або постанови, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку чи постанови.

Касаційні скарги і подання на судові рішення, які прийняли місцеві суди, та ухвали апеляційного суду, винесені щодо цих судових постанов, можуть бути подані протягом шести місяців з моменту набрання ними законної сили.

Протягом строку, встановленого на касаційне оскарження, справа ніким не може бути витребувана із суду, який виконує судове рішення, за винятком суду касаційної інстанції.

У разі подачі скарги чи подання пізніше від встановленого у ч.ч. 1 і 2 ст. 386 КПК строку і за відсутності клопотання про його відновлення скарга чи подання постановою судді визнається такою, що не підлягає розгляду. Цей строк може бути відновлений у випадках і в порядку, передбачених у ст. 353 КПК.

Касаційні скарги і подання на судові рішення, які прийняв апеляційний суд, подаються через суд, який постановив вирок чи виніс ухвалу або постанову, а інші рішення - безпосередньо до касаційного суду. До скарги, подання додається стільки її копій, щоб їх можна було вручити всім учасникам судового розгляду, інтересів яких вона стосується. Цей обов'язок не поширюється на засудженого, який перебуває під вартою.

Зміст касаційних скарг і подання повинні відповідати вимогам, що ставляться до змісту апеляції (ст. 350 КПК).

Повідомлення про надходження касаційних скарг і подання на судові рішення, які прийняв апеляційний суд як суд першої інстанції або в апеляційному порядку, здійснюється судом, який постановив оскаржуване рішення, з додержанням вимог ст. 351 КПК.

Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, які прийняв апеляційний суд як суд першої інстанції або в апеляційному порядку, передасться до касаційного розгляду після надходження її до суду.

Касаційні скарги, подання на судові рішення, які прийняв районний (міський), міжрайонний (окружний) суд, військовий суд гарнізону, на ухвали апеляційного суду, винесені щодо цих судових рішень, передаються судді касаційного суду, який протягом 15 діб з часу їх надходження вирішує питання про витребування справи. Справу не витребують, якщо скарга, подання відповідно до вимог ст. 350, ч. 2 ст. 383, ст. 384, ч. 2 ст. 386, ч. 1 ст. 398 КПК не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції. Про прийняте рішення суддя виносить постанову, копія якої надсилається прокуророві чи особі, яка подала скаргу. Постанова оскарженню не підлягає. Відмова у витребуванні справи не перешкоджає витребуванню справи при повторному надходженні подання чи скарги за умови усунення зазначених у постанові суду недоліків і якщо вони надійшли в межах строку, визначеного у ст. 386 КПК, або не пізніше одного місяця з дня одержання копії постанови про відмову у витребуванні справи.

Одночасно із витребуванням справи за наявності для цього підстав судця може зупинити виконання судового рішення до розгляду подання чи скарги в суді, за винятком судових рішень, постановлених апеляційним судом як судом першої інстанції або в апеляційному порядку (ст. 388 КПК).

Подання касаційних скарг чи подання на судові рішення, які прийняв апеляційний суд як суд першої інстанції або в апеляційному порядку зупиняє набрання ним законної сили.

Подання касаційних скарг чи подання на судові рішення, які прийняв районний (міський), міжрайонний (окружний) суд, військовий суд гарнізону, не зупиняє набрання ним законної сили.

Після повідомлення прокурора та інших осіб, інтересів яких стосується касаційна скарга чи подання, суд, який постановив вирок, протягом семи діб передає справу разом із поданою скаргою, поданням і запереченнями на неї до касаційного суду і визначає дату розгляду справи, про що повідомляє сторони у справі. Касаційну скаргу, подання на судові рішення, які прийняв районний (міський), міжрайонний (окружний) суд, військовий суд гарнізону, до розгляду призначає касаційний суд, про що повідомляє прокуророві, а також засудженого або виправданого, його законного представника і захисника, позивача, відповідача, потерпілого, їх представників і роз'яснює їм, що вони мають право подати заперечення на подання чи скаргу або ж подати власні подання, скарги про перегляд справи у касаційному порядку.

До початку розгляду справи в касаційному суді особа, яка подала скаргу, прокурор, який вніс подання, та вищевказані особи, - щодо подання прокурора в межах його позицій, мають право доповнити, змінити або відкликати їх, а також подати свої заперечення на скаргу, подання іншого учасника судового розгляду.

На засіданні суду касаційної інстанції, яке проводиться за участю прокурора, можуть брати участь особи, які мають право на касаційне оскарження. У разі потреби суд має право запросити цих осіб для дачі пояснень. Клопотання засудженого, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень, прийнятих апеляційним судом як судом першої інстанції або в апеляційному порядку, є обов'язковим для суду касаційної інстанції.

Учасники судового розгляду, які з'явилися на судове засідання, мають право давати пояснення.

Касаційне подання, касаційна скарга на судові рішення апеляційного суду, прийняті ним як судом першої інстанції або в апеляційному порядку, призначаються до касаційного розгляду не пізніше як протягом двох місяців з дня їх направлення до касаційного суду, а подання чи скарга на судові рішення, які прийняв районний (міський), міжрайонний (окружний) суд, військовий суд гарнізону, ухвали апеляційного суду, винесені щодо цих судових рішень, і не пізніше як протягом двох місяців з дня винесення ухвали про призначення справи до касаційного розгляду.

Не пізніше як за три дні до розгляду справи у приміщенні касаційного суду має бути вивішено оголошення про час і місце розгляду справи. В необхідних випадках за ухвалою касаційного суду розгляд справи може бути перенесено.

Про зміну дати розгляду справи суд касаційної інстанції заздалегідь повідомляє осіб, які беруть участь у справі.

На ствердження або спростування доводів; викладених у скарзі або поданні, особи, які їх подали, мають право подати до касаційного суду документи, яких не було у справі. Нові матеріали не можуть отримуватись шляхом проведення слідчих дій. Особа, яка подала нові матеріали, повинна вказати, яким шляхом вони були одержані та яке значення вони мають для вирішення справи.

Нові матеріали може витребувати також касаційний суд.


170. Розгляд справи касаційним судом. Результати розгляду справи

Справа з касаційними скаргами і поданнями на судові рішення, прийняті апеляційним судом, розглядається з обов'язковим повідомленням прокурора та осіб, які вправі подати касаційну скаргу.

Справу з касаційними скаргами і поданнями на ці рішення протягом тридцяти діб після її надходження розглядає касаційний суд у складі трьох суддів за участю прокурора. Суд своєю ухвалою вирішує питання про призначення справи до розгляду з обов'язковим повідомленням заінтересованих осіб або відмовляє у задоволенні касаційної скарги касаційного подання.

Справу, що призначена до розгляду з обов'язковим повідомленням прокурора та заінтересованих осіб, розглядає касаційний суд у складі трьох суддів за участю прокурора.

Нарада суддів касаційної інстанції провадиться з додержанням вимог, передбачених у ст. ст. 322 і 325 КПК.

Касаційний суд перевіряє законність та обґрунтованість судового рішення за наявними у справі і додатково поданими матеріалами в тій частині, в якій воно було оскаржене. Суд касаційної інстанції має право вийти за межі касаційних вимог, якщо це не погіршує становище засудженого чи виправданого.

Якщо задоволення скарги чи подання дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги або щодо яких не винесено подання, касаційний суд зобов'язаний прийняти таке рішення.

У результаті касаційного розгляду справи суд приймає одне з таких рішень:

- залишає вирок, постанову чи ухвалу без зміни, а касаційні скарги чи подання - без задоволення;

- скасовує вирок постанову чи ухвалу і направляє справу на нове розслідування або новий судовий або апеляційний розгляд;

- скасовує вирок, постанову чи ухвалу і закриває справу;

- змінює вирок, постанову чи ухвалу.

У разі відкликання касаційних скарг чи подання касаційний суд виносить ухвалу про закриття касаційного провадження, якщо інші учасники судового розгляду не оскаржили рішення в касаційному порядку (ст. 396 КПК).

Касаційний суд не маг права посилити покарання або застосувати закон про більш тяжкий злочин.

Обвинувальний вирок, який виніс апеляційний чи місцевий суд, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин або більш суворе покарання лише у разі, коли на цих підставах вніс подання прокурор або подав скаргу потерпілий чи його представник.

Виправдувальний вирок, який виніс апеляційний чи місцевий суд, ухвалу апеляційного суду щодо вироку місцевого суду може бути скасовано не інакше як за поданням прокурора, скаргою потерпілого чи його представника, а також за скаргою виправданої особи з мотивів виправдання.

Підставами для скасування або зміїні вироку, ухвали і постанови є:

1) істотне порушення кримінально-процесуального закону;

2) неправильне застосування кримінального закону;

3) невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Вирок апеляційного суду, постановлений ним як судом першої інстанції, може бути скасований або змінений і у зв'язку з однобічністю, неповнотою дізнання чи судового слідства або невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи.

Касаційний суд не має права скасувати виправдувальний вирок або ухвалу, постанову про закриття справи лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого (ст. 398 КПК).

Вказівки суду, який розглянув справу в касаційному порядку, є обов'язковими для органів дізнання чи досудового

слідства при додатковому розслідуванні і суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду, відповідно, на загальних підставах.

Посилення покарання або застосування закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м'якістю покарання або у зв'язку 3 необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого чи його представника, а також коли при новому розслідування справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

Касаційний суд, встановивши обставини, передбачені у ст.ст. 6, 7, 71, 71, 8, 9, 10, 111 КПК, скасовує обвинувальний вирок чи постанову і закриває справу.

Ухвала касаційного суду складається і оголошується з додержанням вимог, передбачених у ст.ст. 377, 379 КПК. У випадках, передбачених ст.232 КПК, одночасно з постановлянням ухвали касаційний суд може винести окрему ухвалу.

Для виконання ухвали касаційного суду справа надсилається до суду першої інстанції не пізніше п'яти діб після її розгляду, а у випадках, передбачених у ч. 2 ст. 379 КПК, - після складання і оголошення мотивованої ухвали.

Якщо на підставі касаційної ухвали засуджений підлягає звільненню з-під варти, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання. У випадку прийняття такого рішення за відсутності засудженого копія ухвали надсилається протягом доби адміністрації місця досудового ув'язнення для виконання.

Адміністрація місця досудового ув'язнення зобов'язана протягом доби з дня одержання копії ухвали повідомити касаційний суд та суд першої інстанції про звільнення ув'язненого з-під варти.

Суд першої інстанції зобов'язаний перевірити виконання ухвали про звільнення ув'язненого з-під варти.


TEMA 21. ПЕРЕГЛЯД СУДОВИХ РІШЕНЬ У ПОРЯДКУ ВИКЛЮЧНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

171. Поняття стадії перегляду судових рішень у порядку виключного провадження

Перегляд судових рішень у порядку виключного провадження с самостійною стадією кримінального процесу і формою перегляду судових рішень, які набрали законної сили, внаслідок виявлення після набрання судовим рішенням законної сили нових обставин, які встановлюють незаконність і необґрунтованість цього рішення.

Ці обставини могли існувати під час провадження у справі, щодо якої було винесено вирок (наприклад, неправдиві показання свідка), а також виникнути після винесення вироку і набрання ним законної сили (наприклад, смерть потерпілого від заподіяних йому тілесних ушкоджень). Вони вважаються новими незалежно від того, чи знав про них хтось з учасників процесу. Важливе лише те, щоб нові обставини, які є підставою для відновлення справи, не були відомі органам, які провадили розслідування, і судові при розгляді даної справи.

Відновлення кримінальних справ у порядку виключного провадження створює додаткові процесуальні гарантії здійснення правосуддя. Завданням перегляду судових рішень у порядку виключного провадження, як і в порядку касаційного провадження, є виправлення судових помилок, які призвели до винесення незаконних і необґрунтованих вироків, ухвал і постанов суду. Між цими стадіями є і розбіжності. Перегляд судових рішень у порядку касаційного провадження допускається лише за наявності підстав, які випливають із матеріалів справи. Якщо сумніви у законності й обґрунтованості судових рішень пов'язані з обставинами, які не були відомі судові і виявлені після набрання відповідним вироком, ухвалою, постановою законної сили, питання про перегляд такого рішення може бути розв'язане тільки в порядку виключного провадження.


172. Приводи і підстави для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження

Приводами для перегляду судових рішень у порядку виключного провадження с заяви про перегляд справи заінтересованих осіб, підприємств, установ, організацій і посадових осіб (ч. 1 ст. 400 КПК). Заяви про перегляд судових рішень подаються прокуророві, який з метою перевірки має право витребувати справу із суду. Якщо така заява надійшла до органів досудового розслідування, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 97 КПК вони повинні надіслати її прокуророві за належністю.

Прокурор у всіх випадках, коли йому стануть відомі нові обставини у справі, зобов'язаний особисто або через орган дізнання чи слідчих провести необхідні розслідування.

Про призначення розслідування нововиявлених обставин виноситься постанова, і розслідування провадиться за правилами провадження досудового слідства.

Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор за наявності підстав для відновлення справи направляє її разом із матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі й уже засуджені, і зі своїм висновком, відповідно, - прокуророві Автономної Республіки Крим, прокуророві області, прокуророві міст Києва і Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення подання до апеляційного суду.

Справи, у яких вирок виніс апеляційний суд," прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області або прокурор міст Києва, Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокуророві України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.

Коли прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому мотивованою постановою, про що повідомляє осіб "та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Цю постанову прокурора можна оскаржити вищестоящому прокуророві.

Клопотання про перегляд судових рішень на підставі нововиявлених обставин мають право подавати прокуророві учасники процесу, а також інші особи, якщо таке право їм надає закон. Клопотання про перегляд судового рішення на підставі неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, має право подавати засуджений, його захисник чи законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої, апеляційної чи касаційної інстанції, Генеральний прокурор України та його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, міст Києва і Севастополя, прирівняні до них прокурори та їх заступники в межах їх повноважень - незалежно від їх участі у розгляді справи судом, а також інші особи, якщо таке право надано їм законодавчими актами України.

Суддя, який розглядає клопотання про перегляд судового рішення, має право витребувати справу із суду.

На підставі подання, яке підписали не менше як п'ятеро суддів касаційного суду, клопотання про перегляд судового рішення на підставі неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотне вплинули на правильність судового рішення, справа призначається до судового розгляду (ст. 4009 КПК).

Підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили в порядку виключного провадження є:

1) нововиявлені обставини;

2) неправильне застосування кримінального закону та істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

Підставами для відновлення справи за нововиявленими обставинами, є фактичні дані, що свідчать про наявність таких обставин. Відповідно до ч. 1 ст. 4005 КПК нововиявленими обставинами визнаються:

1) фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, на яких ґрунтується вирок;

2) зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи суддів підчас провадження у справі;

3) всі інші обставини, які не були відомі судові при винесенні судового рішення і які самі по собі або разом із раніше виявленими обставинами доводять неправильність засудження або виправдання підсудного, зокрема, вчинення злочину іншою особою, виявлення нових співучасників злочину, завідомо неправдиві показання потерпілого, встановлені вироком суду, щ0 набрав законної сили (п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 22 грудня 1989 р. "Про застосування судами України законодавства, що регламентує перегляд у порядку нагляду судових рішень в кримінальних справах").

Сфальсифікованими можуть бути речові докази, протоколи слідчих дій, судових засідань, інші документи. Неправильними є як завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного чи висновки і пояснення експерта, за давання яких вони можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ст. 384 КК України, так і ті, які вони давали внаслідок помилки.

Зловживання суддів можуть проявитися в одержанні хабара у зв'язку з провадженням у справі, в необ'єктивному веденні судового процесу, у фальсифікації доказів у протоколі судового засідання, у винесенні завідомо неправосудного вироку, ухвали чи постанови у справі.

Зловживання прокурора, слідчого, дізнавача можуть проявитися в одержанні хабара, необ'єктивному проведенні розслідування, притягненні як обвинувачених завідомо невинуватих осіб, завідомо незаконному арешті, застосування насильства до підозрюваних і обвинувачених з метою змусити їх визнати свою вину, фальсифікації доказів тощо.

Фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, слідчих, дізнавачів, суддів є підставами для перегляду судових рішень, що набрали законної сили, в порядку виключного провадження лише в тому разі, коли вони встановлені вироком, що набрав законної сили, а за неможливості постановлення вироку - матеріалами розслідування (ч. 2 ст. 4005КПК). Матеріалами розслідування обмежуються у випадках наявності акта амністії або помилування, смерті винуватого або неодержання згоди відповідного органу на притягнення до кримінальної відповідальності.

Факти фальсифікації доказів, давання свідком або потерпілим завідомо неправдивих показань, завідомо неправильного висновку чи пояснення експерта, чи завідомо неправильного перекладу можуть бути встановлені судовим вироком або матеріалами розслідування.


173. Строки і порядок розгляду справ у порядку виключного провадження

Закон передбачає, що перегляд вироку, ухвали чи постанови про закриття кримінальної справи за нововиявленими обставинами допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин.

Днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили вироком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв'язку з даванням ними завідомо неправдивих показань, завідомо неправильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв'язку з допущеним ними зловживанням, а також щодо інших осіб у зв'язку із фальсифікацією ними доказів, а за неможливості постановлення вироку - день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність нововиявлених обставин. Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день складання прокурором висновку про підтвердження таких обставин матеріалами розслідування.

За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена у зв'язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин.

За наявності доказів, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленимн обставинами строками не обмежене.

Перегляд судових рішень на підставі неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, строком не обмежується.

Відбування покарання або смерть засудженого не є перешкодою для перегляду справи в інтересах його реабілітації (ст. 4006 КПК).

Подання про перегляд справи у зв'язку з нововиявленимн обставинами розглядає апеляційний чи касаційний суд за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

Попередній розгляд справи в апеляційному чи,касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій же судовій інстанції в порядку відновлення у зв'язку з нововиявленимн обставинами.

Подання суддів про судовий розгляд клопотання щодо перегляду судового рішення на підставі неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення, розглядається на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кримінальних справ за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Спільне засідання судових палат є правомочним за наявності не менше двох третин складу кожної з палат. Головує на засіданні голова судової колегії у кримінальних справах чи інший суддя. Ухвала спільного засідання приймається більшістю голосів відкритим голосуванням. її складає суддя-доповідач і підписує головуючий та цей судця.