Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби засоби, що застосовуються в психіатрії

Вид материалаДокументы

Содержание


Фармакотерапевтична група
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів
Показання для застосування ЛЗ
Спосіб застосування та дози ЛЗ
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ
Протипоказання до застосування ЛЗ
Умови та термін зберігання ЛЗ
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів
Показання до застосування ЛЗ
Спосіб застосування та дози ЛЗ
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: психічні порушення
Протипоказання до застосування ЛЗ
Умови та термін зберігання ЛЗ
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів
Показання для застосування ЛЗ
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ
Протипоказання до застосування ЛЗ
Умови та термін зберігання ЛЗ
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

1.2. Антипсихотики
  • Хлорпромазин (Chlorpromazine)*

Фармакотерапевтична група: N05AA01- нейролептики.

Основна фармакотерапевтична дія: антипсихотична дія зі здатністю впливати на емоційну сферу, блокуюча дія на дофамінергічні та адренергічні рецептори, нейролептична, седативна, міорелаксуюча, протиблювотна дія

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: антипсихотичний, нейролептичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний засіб, виявляє блокуючу дію на дофамінергічні та адренергічні рецептори; основною особливістю препарату є сполучення антипсихотичної дії зі здатністю впливати на емоційну сферу; механізм антипсихотичної дії зумовлений блокуванням постсинаптичних дофамінергічних рецепторів у мезолімбічних структурах головного мозку; в результаті послаблюються або цілком усуваються марення і галюцинації, купірується психомоторне збудження, зменшуються афективні реакції, тривога, занепокоєння, знижується рухова активність; внаслідок блокади дофамінергічних рецепторів збільшується секреція гіпофізом пролактину; блокуючи a-адренорецептори, виявляє виражений седативний ефект; наявність сильної седативної дії є однією з головних особливостей хлорпромазину у порівнянні з іншими нейролептиками; загальний заспокійливий ефект поєднується з пригніченням умовнорефлекторної діяльності і насамперед рухово-захисних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням кістякової мускулатури, зниженням реактивності до ендогенних і екзогенних стимулів при збереженні свідомості; виявляє виражений центральний та периферичний протиблювотний ефект; центральний ефект обумовлений пригніченням або блокадою дофамінових D2-рецепторів у хеморецепторній тригерній зоні мозочка, периферичний – блокадою блукаючого нерва в ШКТ; протиблювотний ефект підсилюється завдяки антихолінергічним, седативним та антигістамінним властивостям хлорпромазину; антихолінергічний ефект обумовлений конкурентною блокадою М-холінорецепторів; анксіолітичний, седативний та аналгезуючий – ослабленням збудження в ретикулярній формації стовбура мозку; помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів і гіалуронідази, виявляє слабку антигістамінну дію; зменшує систолічний та діастолічний артеріальний тиск, викликає тахікардію; має виражені каталептогенні властивості, пригнічує вивільнення гормонів гіпоталамуса і гіпофіза (однак підсилює секрецію пролактину) ,виявляє слабку або помірну екстрапірамідну дію, проявляє гіпотермічну дію; потенціює дію анальгетиків, місцевоанестезуючих, снодійних та протисудомних засобів; у ШКТ всмоктується погано; Смакс досягається через 2–4 год; зв’язування з білками плазми – 95–98 %; піддається ефекту «першого проходження»; широко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар’єр, при цьому його концентрація в мозку стає вище, ніж у плазмі; хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар’єр, виділяються з грудним молоком; інтенсивно метаболізується в печінці з утворенням ряду активних і неактивних метаболітів; виводиться у вигляді метаболітів нирками і через кишечник з жовчю; T1/2 складає близько 30 год; елімінація метаболітів може бути більш тривалою; відзначено виражену варіабельність фармакокінетичних параметрів у одного й того ж хворого; відсутня пряма кореляція між концентраціями хлорпромазину та його метаболітів у плазмі і терапевтичним ефектом.

Показання для застосування ЛЗ: хр. параноїдні і галюцинаторно-параноїдні стани, стани психомоторного збудження при шизофренії (галюцинаторно-маревний, гебефреничний, кататонічний с-ми), алкогольний психоз, маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі, психічні розлади при епілепсії, ажитована депресія у пацієнтів із пресенільним психозом, маніакально-депресивним психозом, а також інші захворювання, що супроводжуються збудженням, напруженням; неврологічні захворювання, що супроводжуються підвищенням м’язового тонусу; хвороба Меньєра, блювання, лікування і профілактика блювання при лікуванні протипухлинними засобами і при променевій терапії; сверблячі дерматози; тривалі болі, в т. ч. каузалгії (у сполученні з аналгетиками), порушення сну стійкого характеру (у сполученні зі снодійними і транквілізаторами).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози, частота прийому і схеми лікування встановлюються індивідуально в залежності від показань і стану пацієнта,дози слід підбирати шляхом збільшення, починаючи з мінімальної, тривалість лікування – від 3 тижнів до 2–4 місяців і більше; шизофренія, інші психози і психомоторне збудження - для дорослих початкова доза складає 25–75 мг/добу, розділена на 2 – 3 прийоми, далі дозу можна поступово підвищувати до 300–600 мг/добу, розподіляючи її на 3 – 4 прийоми; вища разова доза – 300 мг, МДД – 1 г; у літніх хворих, при захворюваннях печінки і серцево-судинної системи дозу зменшують у 2 – 3 рази; дітям (шизофренія та аутизм), віком від 5 до 12 років, призначають 1/3 – ½ дози дорослого; МДД – 75 мг; дітям, віком від 1 до 5 років, призначають по 0,5 мг/кг кожні 4–6 год; МДД – 40 мг; при затяжній гикавці дорослим призначають по 25–50 мг 3 – 4 р/добу; при в/м та в/в введенні дози та схеми встановлюють індивідуально залежно від показань і стану пацієнта; при в/м введенні вища разова доза – 150 мг, МДД – 600 мг; звичайно в/м вводять 1–5 мл 2,5% р-ну не більше 3 р/добу, курс лікування - декілька місяців, у високих дозах – до 1,5 міс, потім переходять на лікування підтримуючими дозами, поступово знижуючи дозу на 25–75 мг/добу; при г. психічному збудженні вводять в/м 100–150 мг (4–6 мл 2,5 % р-ну) або в/в 25–50 мг (1–2 мл 2,5% р-ну хлорпромазину розводять у 20 мл 5% або 40% р-ну глюкози), за необхідності 100 мг (4 мл 2,5% р-ну – у 40 мл р-ну глюкози); при в/в введенні вища разова доза – 100 мг, МДД – 250 мг; при в/м або в/в введенні для дітей старше 1 року разова доза становить 250–500 мкг/кг; для дітей від 5 років (маса тіла до 23 кг) – 40 мг/добу, 5 – 12 років (маса тіла - 23–46 кг) – 75 мг/добу, ослабленим пацієнтам і хворим похилого віку призначають до 300 мг/добу.

  Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - акатизія, нечіткість зору, дистонічні екстрапірамідні реакції, паркінсонічний с-м, пізня дискінезія, порушення терморегуляції, злоякісний нейролептичний с-м, судоми; серцево-судинна система - артеріальна гіпотензія, тахікардія; ШКТ - диспепсичні явища, холестатична жовтяниця; система кровотворення - лейкопенія, агранулоцитоз; сечовидільна система утруднення сечовипускання; ендокринна система - порушення менструального циклу, імпотенція, гінекомастія, збільшення маси тіла; АР - шкірний висип, свербіж; рідко – ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема; дерматологічні реакції – пігментація шкіри, фотосенсибілізація; органи зору - відкладення хлорпромазину в передніх структурах ока (роговиці і кришталику), що може прискорити процеси нормального старіння кришталика.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до хлорпромазину та інших компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, кровотворних органів, прогресуючі системні захворювання головного і спинного мозку, мікседема, тяжкі серцево-судинні захворювання (декомпенсована серцева недостатність, тяжка артеріальна гіпотензія), тромбоемболія; пізня стадія бронхоектатичної хвороби; закритокутова глаукома; затримка сечі, обумовлена гіперплазією передміхурової залози; виражене пригнічення центральної нервової системи, інсульт, гострий період ЧМТ, жовчокам’яна і сечокам’яна хвороби, г. інфекційні захворювання, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 1 року.

 Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 0,25 г, по 0,1 г; р-н для ін'єкцій 2,5% по 2 мл в амп..

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 80С - 250С; термін придатності – 3 роки.

Торгова назва ЛЗ:

І. Аміназин, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"

Аміназин, ТОВ "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"

Аміназин, АТ "Галичфарм"

  • Трифлуоперазин (Тrifluoperazinum) *

Фармакотерапевтична група: N05A B06 – антипсихотичні засоби. Піперазинові похідні фенотіазину.

Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антипсихотичний засіб (нейролептик), піперазинове похідне фенотіазіну, що має антипсихотичну, седативну, протиблювотну, каталептичну, гіпотензивну, гіпотермічну та слабку холіноблокуючу дію, також спрямовану проти гикавки.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: антипсихотична дія пов’язана із блокадою D2-дофамінових рецепторів мезолімбічної та мезокортикальної систем, блокадою α-адренорецепторів у ЦНС, підвищенням вивільнення гормонів гіпоталамусу та гіпофізу; седативна дія розвивається внаслідок блокади адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія пов’язана із блокадою периферичних і центральних D2-дофамінових рецепторів, блокадою закінчень блукаючого нерва в ШКТ; гіпотермічна дія розвивається за рахунок блокади дофамінових рецепторів гіпоталамусу; седативна дія та вплив на вегетативну нервову систему виражене слабше ніж в інших похідних фенотіазину, екстрапірамідна та протиблювотна дія – сильніше; після в/м введення має ефект “первинного проходження” через печінку; міцно зв’язується з білками плазми крові, рівень зв’язку становить 95 %; час досягнення Смакс у крові – 1-2 год; проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, у грудне молоко; інтенсивно метаболізується в печінці, продукти метаболізму фармакологічно неактивні; Т1/2 - 15-30 год; метаболіти виводяться з організму жовчю та нирками; слабко діалізується у зв’язку з високим зв’язуванням з білками плазми.

Показання до застосування ЛЗ: шизофренія, особливо параноїдна, проста з апато-абулічним с-мом, з в’ялим перебігом її форм, ядерна шизофренія з вираженими галюцинаторно-параноїдними явищами та з психопатоподібною, неврозоподібною, іпохондричною, сенестопатичною, симптоматикою, періодична шизофренія; психічні захворювання, що перебігають із маревною симптоматикою та галюцинаціями - алкогольні галюцинації і параноїди, інволюційні психози, неврози та інших захворюваннях ЦНС; блювання центрального походження.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза для парентерального введення - 1-2 мг; в/м повторне введення проводять через 4-6 год; при більш частих ін’єкціях можливі явища кумуляції; добова доза як правило дорівнює 6 мг, у виняткових випадках – 10 мг; при депресивно-галюцинаторних і депресивно-маревних станах трифлуоперазин застосовують разом з антидепресантами; як протиблювотний засіб призначається в дозах 1-4 мг/добу; лікування повинно бути суворо індивідуалізоване залежно від перебігу захворювання; терміни лікування можуть становити 3-9 місяців, а в окремих випадках і більше; перорально разова доза для дорослих на початку лікування становить 5 мг, потім її поступово збільшують на 5 мг на прийом, до добової дози 30–80 мг (в окремих випадках – до 100–120 мг); добову дозу ділять на 2–4 прийоми; після досягнення ефекту оптимальні дози призначають протягом 1–3 місяців, а потім повільно зменшують до 5–20 мг/добу; останні дози застосовують надалі як підтримуючі; для осіб літнього віку лікування починають з половинної (або меншої) дози; підвищення дози проводять більш повільно; для дітей віком 6–12 років МДД – 15 мг (лікування починають з дози 1 мг 1–2 р/добу); лікування препаратом повинно бути суворо індивідуалізоване залежно від перебігу захворювання; терміни лікування можуть становити 3–9 місяців і більше, залежно від ефективності терапії.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: психічні порушення: ЦНС - сонливість, запаморочення, сухість у роті, безсоння, акатизія, дистонічні екстрапірамідні реакції, паркінсонізм, пізня дисамнезія, нейролептичний злоякісний с-м, явища психічної індиферентності, запізніла реакція на зовнішні подразники; сечостатева система - затримка сечі, зниження потенції, порушення еякуляції, пріапізм, олігурія; ендокринна система - гіпо- або гіперглікемія, глюкозурія, дисменорея, гінекомастія, збільшення маси тіла; ШКТ - анорексія, булімія, нудота, блювання, діарея, запори, гастралгія, холестатична жовтяниця; органи чуття - поріз акомодації, ретинопатія, помутніння кришталика та роговиці; кров - тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, панцитопенія; серцево-судинна система - тахікардія, зниження АТ (ортостатична гіпотензія); АР - шкірні висипи, кропивниця, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; інші - фотодермія.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, декомпенсована серцева недостатність, виражена артеріальна гіпотензія; кома будь-якої етіології; прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку; вагітність та період лактації; стенокардія; рак молочної залози; закритокутова глаукома; функціональна ниркова та печінкова недостатність; виразкова хвороба шлунка та ДПК в період загострення; епілепсія, хвороба Паркінсона; порушення механізму центральної регуляції дихання (особливо в дітей), с-м Рейно; кахексія; мікседем; гіперплазія передміхурової залози; патологічні зміни крові, пов’язані з порушенням кровотворення.

Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 0,2% по 1 мл в амп.; табл., вкриті оболонкою, по 5 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 °С; термін придатності – 4 роки для р-ну; 2 роки - для табл..

Торгова назва:

І. Трифтазин-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"

Трифтазин-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
  • Флуфеназин (Fluphenazine)*

Фармакотерапевтична група: N05AB02 – нейролептики.

Основна фармакотерапевтична дія: виражена антипсихотична дія, активуючий і слабкоседативний вплив

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: нейролептик тривалої дії; виявляє виражену антипсихотичну дію, має активуючий і слабкоседативний вплив; повільно всмоктується після в/м ін'єкції і потім гідролізується в плазмі крові з вивільненням фармакологічно активного флуфеназину; при використанні препарату T1/2 флуфеназину становить 2,5 - 16 тижнів, що підкреслює важливість індивідуального добору і коригування дози, а також інтервалу між ін'єкціями для кожного хворого; повільне зниження концентрації у плазмі крові у більшості хворих підтверджує, що для підтримки стабільної концентрації у плазмі крові, як правило, достатньо дотримуватися паузи між ін'єкціями протягом 2 - 4 тижні.

Показання для застосування ЛЗ: тривала підтримуюча терапія хр. форм шизофренії; профілактика загострень шизофренії.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: хворим, які раніше не застосовували пролонгованих препаратів флуфеназину. спочатку вводять 0,5 мл р-ну шляхом глибокої в/м ін'єкції (для хворих старше 60 років - 0,25 мл); дія препарату звичайно проявляється через 24-72 год. після ін'єкції, антипсихотичний ефект найбільш виражений протягом 48-96 год; необхідність наступної ін'єкції визначається реакцією хворого на лікування в період між ін'єкціями; при підтримуючій терапії для усунення симптомів шизофренії на термін до 4 тижнів і більше достатньо одноразової ін'єкції препарату; для досягнення найкращого терапевтичного ефекту при мінімальних побічних ефектах рекомендується максимальна гнучкість при доборі дози препарату; для більшості хворих необхідна підтримуюча доза становить 0,5 - 4 мл з інтервалом між ін'єкціями 2 - 6 тижнів; доза препарату не повинна перевищувати 100 мг; хворим, які раніше застосовували пероральні препарати флуфеназину визначення еквівалентної дози пролонгованого флуфеназину неможливе через значні відмінності індивідуальної реакції на лікування; хворі, які раніше застосовували пролонговані препарати флуфеназину, і перенесли рецидив захворювання після припинення лікування пролонгованим препаратом флуфеназину, можуть починати лікування із застосування тієї ж дози, яку вони одержували раніше, хоча частоту ін'єкцій у перші тижні лікування варто збільшити до одержання задовільного терапевтичного ефекту; хворі літнього віку особливо схильні до екстрапірамідних розладів, у зв'язку з чим може знадобитися застосування більш низької підтримуючої дози і меншої вихідної дози препарату (див. вище); дітям від 12 років і старше початкова доза від 6,25 до 18,75 мг на тиждень, при необхідності доза може бути збільшена до 12,5 мг – 25 мг кожні 1 – 3 тижні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: г. дистонічні реакції; окулогірні кризи та опістотонус (швидко зникають після в/в введення антипаркінсонічного препарату); стани, що нагадують паркінсонізм; при тривалому лікуванні або після припинення лікування препаратом - пізні дискінезії, яка проявляється мимовільними хореоатетоїдними рухами язика, м'язів обличчя, рота або щелепи (наприклад, висовування язика, надування щік, скривлення рота, жувальні рухи) м’язами тіла або кінцівок; сонливість, летаргія, порушення гостроти зору, сухість у роті, запори, утруднення сечовипускання або нетримання сечі, легка артеріальна гіпотензія, порушення інтелектуальних функцій, а також епілептоїдні напади; порушення розумових і фізичних здатностей, що необхідні для керування автомобілем або при роботі з використанням складних механізмів; випадки дискразії крові при використанні похідних фенотіазіну; транзиторна лейкопенія і тромбоцитопенія; випадки появи антиядерних а/т і розвиток системного червоного вовчака; поява жовтухи, транзиторні відхилення від норми показників функції печінки за відсутності жовтухи; транзиторне збільшення концентрації холестерину в сироватці; аномальна пігментація шкіри і поява зон помутніння в кришталику ока; шкірні висипи; порушення терморегуляції - тяжка гіпотермія і гіперпірексія при використанні помірних і високих доз фенотіазіну; розвиток нейролептичного злоякісного с-му (НЗС) у хворих, які застосовували нейролептики (гіпертермія у поєднаннї з одним із таких симптомів або їх комбінацією: м'язова ригідність, нестабільність вегетативних функцій, акінезія і порушення інтелектуальних функцій; іноді цей стан прогресує в ступор або кому);с-м може супроводжуватися розвитком лейкоцитозу, підвищенням КФК (креатинфосфокиназа), порушенням функції печінки та г. ниркової недостатності; гормональні ефекти - гіперпролактинемію, що може спричиняти галакторею, гінекомастію і/або оліго- або аменорею; порушення статевої функції; набряк м'яких тканин.

  Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до флуфеназину або будь-якого компоненту препарату; тяжкі серцево-судинні захворювання (декомпенсована хр. недостатність кровообігу, артеріальна гіпотензія); виражене пригнічення функції ЦНС та коматозні стани будь-якої етиології; прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку; порушення функції печінки та системи крові; вагітність та період годування груддю; дитячий вік (до 12 років).

Форми випуску ЛЗ: р-н для для ін'єкцій, по 1 мл (25 мг) в амп..

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15ºС - 30°С; термін придатності - 2 роки.

Торгова назва ЛЗ:

ІІ. Модитен Депо, KRKA d.d., Novo mesto, Словенія

Модитен Депо, Bristol-Myers Squibb S.r.L. для "Bristol-Myers Squibb Products S.A.", Італія/Швейцарія
  • Тіоридазин (Thioridazine)*

Фармакотерапевтична група: N05AC02- нейролептики

Основна фармакотерапевтична дія: пригнічуюча дія в основному на стовбур мозку, меншою мірою – на кору мозку; слабка антипсихотична, антиаутична та слабка антидепресивна дія; не чинить активізуючу дію.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до групи нейролептиків; є піперидиновим похідним фенотіазину, який істотно впливає на нервову систему, як на центральну, так і на периферичну; центрально чинить пригнічуючу дію в основному на стовбур мозку, меншою мірою – на кору мозку; периферично чинить α-адренолітичну, протигістамінну та холінолітичну дію, що найбільш виражена серед усіх нейролептиків; не спричиняє протиблювотну дію, викликає менше екстрапірамідних порушень, ніж інші нейролептики; не пригнічує внутрішню моторну активність; має усі характерні нейролептичні властивості: чинить слабку антипсихотичну, антиаутичну та слабку антидепресивну дію; не чинить активізуючу дію; з ШКТ всмоктується швидко і повністю, досягаючи через 2-4 год Смакс; близько 95% ЛЗ зв’язується з білками плазми; T1/2 - 10 год; метаболізується у печінці; на 35% виводиться із сечею, решта – з калом (у незміненому вигляді та у формі метаболітів); проникає крізь плацентарний бар’єр та у материнське молоко.

Показання для застосування ЛЗ: шизофренія, маніакально-депресивний с-м, психоз; неврози, що супроводжуються страхом, тривогою, збудженням, напруженням, пригніченим настроєм, порушенням сну, нав”язливими станами; психотичні розлади, що супроводжуються гіперреактивністю і збудженням; тяжкі порушення поведінки, пов”язані з психотичними розладами або неврологічними захворюваннями, що супроводжуються агресивністю, нездатністю до тривалої концентрації уваги; абстинентний с-м (токсикоманія, алкоголізм); психомоторне збудження різного генезу; помірна і тяжка депресія у дорослих; хвороба Гентингтона, тик, шкірні захворювання, що супроводжуються сильним свербежем; у дитячій психіатрії – при порушеннях поведінки з підвищеною психомоторною активністю.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози слід встановлювати в індивідуальному порядку, відповідно до ступеня розладу; для купірування емоційних розладів граничного кола у дорослих - 30 – 75 мг/добу тривалістю до 2 місяців (основний курс лікування) та в дозах 10 – 30 мг/добу курсом до 6 місяців (підтримуюче лікування); для блокування алкогольної залежності – 25 – 100 мг/добу курсом до 10 днів (основний курс лікування) та в дозах 10 – 25 мг/добу курсом до 2 місяців (підтримуюче лікування); добову дозу слід приймати в 2 – 4 прийоми незалежно від прийому їжі; дітям віком від 2 до 12 років - 0,25 – 2 мг/кг/добу, розподілені на 2 – 4 прийоми; МДД - 100 мг.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до похідних фенотіазину або до будь-якого компонента препарату, г. депресивні стани, коматозні стани будь-якої етіології, ЧМТ, прогресуючі системні захворювання головного і спинного мозку, тяжка серцево-судинна недостатність, с-м подовженого інтервалу QTc, шлуночкове порушення серцевого ритму, виражена брадикардія, СА або АВ блокада провідності ІІІ ступеня; незкоригована гіпокаліємія або гіпомагніємія, тяжка артеріальна гіпотензія, феохромоцитома, порфірія, захворювання крові (гіпо- та апластичні процеси); вагітність, період лактації, дитячий вік (до 4 років).

Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 10 мг, по 25 мг , по 50мг, драже по 10 мг, по 25 мг,по 100 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25ºС; термін придатності – 4 роки.

Торгова назва ЛЗ:

ІІ. Ридазин® 10, Ридазин® 25, Al-Hikma Pharmaceuticals, Йорданія

Сонапакс 10 мг, Сонапакс 25 мг, Сонапакс 100 мг, Jelfa Pharmaceutical Works S.A., Польща

Тіорил, Torrent Pharmaceuticals Ltd., Індія
  • Хлорпротиксен (Chlorprothixene)*