Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби засоби, що застосовуються в психіатрії
Вид материала | Документы |
- Заява про державну реєстрацію граничних оптово-відпускних цін на лікарські засоби, 97.87kb.
- Реферат по курсу «Фармакологія» на тему: «Засоби які впливають на серцево-судину систему», 414.74kb.
- Засоби праці Питання для теоретичної підготовки, 289.79kb.
- Методичні рекомендації для практичних занять з фармакології для студентів 3 курсу медико-психологічного, 977.24kb.
- Будинок культури, 84.61kb.
- Уткові документи на основні засоби здані в бухгалтерію І всі основні засоби, що надійшли, 196.96kb.
- Лікарські засоби, 4831.41kb.
- Відпуск лікарських засобів та виробів медичного призначення з аптек, що підлягають, 104.96kb.
- Примітка Основні засоби та нематеріальні активи, 249.14kb.
- Зміни до Порядку проведення експертизи матеріалів на лікарські засоби, що подаються, 2751.76kb.
1.2. Антипсихотики
- Хлорпромазин (Chlorpromazine)*
Фармакотерапевтична група: N05AA01- нейролептики.
Основна фармакотерапевтична дія: антипсихотична дія зі здатністю впливати на емоційну сферу, блокуюча дія на дофамінергічні та адренергічні рецептори, нейролептична, седативна, міорелаксуюча, протиблювотна дія
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: антипсихотичний, нейролептичний, седативний, міорелаксуючий, протиблювотний засіб, виявляє блокуючу дію на дофамінергічні та адренергічні рецептори; основною особливістю препарату є сполучення антипсихотичної дії зі здатністю впливати на емоційну сферу; механізм антипсихотичної дії зумовлений блокуванням постсинаптичних дофамінергічних рецепторів у мезолімбічних структурах головного мозку; в результаті послаблюються або цілком усуваються марення і галюцинації, купірується психомоторне збудження, зменшуються афективні реакції, тривога, занепокоєння, знижується рухова активність; внаслідок блокади дофамінергічних рецепторів збільшується секреція гіпофізом пролактину; блокуючи a-адренорецептори, виявляє виражений седативний ефект; наявність сильної седативної дії є однією з головних особливостей хлорпромазину у порівнянні з іншими нейролептиками; загальний заспокійливий ефект поєднується з пригніченням умовнорефлекторної діяльності і насамперед рухово-захисних рефлексів, зменшенням спонтанної рухової активності, розслабленням кістякової мускулатури, зниженням реактивності до ендогенних і екзогенних стимулів при збереженні свідомості; виявляє виражений центральний та периферичний протиблювотний ефект; центральний ефект обумовлений пригніченням або блокадою дофамінових D2-рецепторів у хеморецепторній тригерній зоні мозочка, периферичний – блокадою блукаючого нерва в ШКТ; протиблювотний ефект підсилюється завдяки антихолінергічним, седативним та антигістамінним властивостям хлорпромазину; антихолінергічний ефект обумовлений конкурентною блокадою М-холінорецепторів; анксіолітичний, седативний та аналгезуючий – ослабленням збудження в ретикулярній формації стовбура мозку; помірно знижує вираженість запальної реакції, зменшує проникність судин, знижує активність кінінів і гіалуронідази, виявляє слабку антигістамінну дію; зменшує систолічний та діастолічний артеріальний тиск, викликає тахікардію; має виражені каталептогенні властивості, пригнічує вивільнення гормонів гіпоталамуса і гіпофіза (однак підсилює секрецію пролактину) ,виявляє слабку або помірну екстрапірамідну дію, проявляє гіпотермічну дію; потенціює дію анальгетиків, місцевоанестезуючих, снодійних та протисудомних засобів; у ШКТ всмоктується погано; Смакс досягається через 2–4 год; зв’язування з білками плазми – 95–98 %; піддається ефекту «першого проходження»; широко розподіляється в організмі, проникає через гематоенцефалічний бар’єр, при цьому його концентрація в мозку стає вище, ніж у плазмі; хлорпромазин та його метаболіти проникають через плацентарний бар’єр, виділяються з грудним молоком; інтенсивно метаболізується в печінці з утворенням ряду активних і неактивних метаболітів; виводиться у вигляді метаболітів нирками і через кишечник з жовчю; T1/2 складає близько 30 год; елімінація метаболітів може бути більш тривалою; відзначено виражену варіабельність фармакокінетичних параметрів у одного й того ж хворого; відсутня пряма кореляція між концентраціями хлорпромазину та його метаболітів у плазмі і терапевтичним ефектом.
Показання для застосування ЛЗ: хр. параноїдні і галюцинаторно-параноїдні стани, стани психомоторного збудження при шизофренії (галюцинаторно-маревний, гебефреничний, кататонічний с-ми), алкогольний психоз, маніакальне збудження при маніакально-депресивному психозі, психічні розлади при епілепсії, ажитована депресія у пацієнтів із пресенільним психозом, маніакально-депресивним психозом, а також інші захворювання, що супроводжуються збудженням, напруженням; неврологічні захворювання, що супроводжуються підвищенням м’язового тонусу; хвороба Меньєра, блювання, лікування і профілактика блювання при лікуванні протипухлинними засобами і при променевій терапії; сверблячі дерматози; тривалі болі, в т. ч. каузалгії (у сполученні з аналгетиками), порушення сну стійкого характеру (у сполученні зі снодійними і транквілізаторами).
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози, частота прийому і схеми лікування встановлюються індивідуально в залежності від показань і стану пацієнта,дози слід підбирати шляхом збільшення, починаючи з мінімальної, тривалість лікування – від 3 тижнів до 2–4 місяців і більше; шизофренія, інші психози і психомоторне збудження - для дорослих початкова доза складає 25–75 мг/добу, розділена на 2 – 3 прийоми, далі дозу можна поступово підвищувати до 300–600 мг/добу, розподіляючи її на 3 – 4 прийоми; вища разова доза – 300 мг, МДД – 1 г; у літніх хворих, при захворюваннях печінки і серцево-судинної системи дозу зменшують у 2 – 3 рази; дітям (шизофренія та аутизм), віком від 5 до 12 років, призначають 1/3 – ½ дози дорослого; МДД – 75 мг; дітям, віком від 1 до 5 років, призначають по 0,5 мг/кг кожні 4–6 год; МДД – 40 мг; при затяжній гикавці дорослим призначають по 25–50 мг 3 – 4 р/добу; при в/м та в/в введенні дози та схеми встановлюють індивідуально залежно від показань і стану пацієнта; при в/м введенні вища разова доза – 150 мг, МДД – 600 мг; звичайно в/м вводять 1–5 мл 2,5% р-ну не більше 3 р/добу, курс лікування - декілька місяців, у високих дозах – до 1,5 міс, потім переходять на лікування підтримуючими дозами, поступово знижуючи дозу на 25–75 мг/добу; при г. психічному збудженні вводять в/м 100–150 мг (4–6 мл 2,5 % р-ну) або в/в 25–50 мг (1–2 мл 2,5% р-ну хлорпромазину розводять у 20 мл 5% або 40% р-ну глюкози), за необхідності 100 мг (4 мл 2,5% р-ну – у 40 мл р-ну глюкози); при в/в введенні вища разова доза – 100 мг, МДД – 250 мг; при в/м або в/в введенні для дітей старше 1 року разова доза становить 250–500 мкг/кг; для дітей від 5 років (маса тіла до 23 кг) – 40 мг/добу, 5 – 12 років (маса тіла - 23–46 кг) – 75 мг/добу, ослабленим пацієнтам і хворим похилого віку призначають до 300 мг/добу.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: ШКТ - акатизія, нечіткість зору, дистонічні екстрапірамідні реакції, паркінсонічний с-м, пізня дискінезія, порушення терморегуляції, злоякісний нейролептичний с-м, судоми; серцево-судинна система - артеріальна гіпотензія, тахікардія; ШКТ - диспепсичні явища, холестатична жовтяниця; система кровотворення - лейкопенія, агранулоцитоз; сечовидільна система утруднення сечовипускання; ендокринна система - порушення менструального циклу, імпотенція, гінекомастія, збільшення маси тіла; АР - шкірний висип, свербіж; рідко – ексфоліативний дерматит, мультиформна еритема; дерматологічні реакції – пігментація шкіри, фотосенсибілізація; органи зору - відкладення хлорпромазину в передніх структурах ока (роговиці і кришталику), що може прискорити процеси нормального старіння кришталика.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до хлорпромазину та інших компонентів препарату; тяжкі порушення функції печінки і/або нирок, кровотворних органів, прогресуючі системні захворювання головного і спинного мозку, мікседема, тяжкі серцево-судинні захворювання (декомпенсована серцева недостатність, тяжка артеріальна гіпотензія), тромбоемболія; пізня стадія бронхоектатичної хвороби; закритокутова глаукома; затримка сечі, обумовлена гіперплазією передміхурової залози; виражене пригнічення центральної нервової системи, інсульт, гострий період ЧМТ, жовчокам’яна і сечокам’яна хвороби, г. інфекційні захворювання, вагітність, годування груддю, дитячий вік до 1 року.
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 0,25 г, по 0,1 г; р-н для ін'єкцій 2,5% по 2 мл в амп..
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 80С - 250С; термін придатності – 3 роки.
Торгова назва ЛЗ:
І. Аміназин, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
Аміназин, ТОВ "Харківське фармацевтичне підприємство "Здоров'я народу"
Аміназин, АТ "Галичфарм"
- Трифлуоперазин (Тrifluoperazinum) *
Фармакотерапевтична група: N05A B06 – антипсихотичні засоби. Піперазинові похідні фенотіазину.
Основна фармакотерапевтична дія та ефекти ЛЗ: антипсихотичний засіб (нейролептик), піперазинове похідне фенотіазіну, що має антипсихотичну, седативну, протиблювотну, каталептичну, гіпотензивну, гіпотермічну та слабку холіноблокуючу дію, також спрямовану проти гикавки.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: антипсихотична дія пов’язана із блокадою D2-дофамінових рецепторів мезолімбічної та мезокортикальної систем, блокадою α-адренорецепторів у ЦНС, підвищенням вивільнення гормонів гіпоталамусу та гіпофізу; седативна дія розвивається внаслідок блокади адренорецепторів ретикулярної формації стовбура головного мозку; протиблювотна дія пов’язана із блокадою периферичних і центральних D2-дофамінових рецепторів, блокадою закінчень блукаючого нерва в ШКТ; гіпотермічна дія розвивається за рахунок блокади дофамінових рецепторів гіпоталамусу; седативна дія та вплив на вегетативну нервову систему виражене слабше ніж в інших похідних фенотіазину, екстрапірамідна та протиблювотна дія – сильніше; після в/м введення має ефект “первинного проходження” через печінку; міцно зв’язується з білками плазми крові, рівень зв’язку становить 95 %; час досягнення Смакс у крові – 1-2 год; проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, у грудне молоко; інтенсивно метаболізується в печінці, продукти метаболізму фармакологічно неактивні; Т1/2 - 15-30 год; метаболіти виводяться з організму жовчю та нирками; слабко діалізується у зв’язку з високим зв’язуванням з білками плазми.
Показання до застосування ЛЗ: шизофренія, особливо параноїдна, проста з апато-абулічним с-мом, з в’ялим перебігом її форм, ядерна шизофренія з вираженими галюцинаторно-параноїдними явищами та з психопатоподібною, неврозоподібною, іпохондричною, сенестопатичною, симптоматикою, періодична шизофренія; психічні захворювання, що перебігають із маревною симптоматикою та галюцинаціями - алкогольні галюцинації і параноїди, інволюційні психози, неврози та інших захворюваннях ЦНС; блювання центрального походження.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: початкова доза для парентерального введення - 1-2 мг; в/м повторне введення проводять через 4-6 год; при більш частих ін’єкціях можливі явища кумуляції; добова доза як правило дорівнює 6 мг, у виняткових випадках – 10 мг; при депресивно-галюцинаторних і депресивно-маревних станах трифлуоперазин застосовують разом з антидепресантами; як протиблювотний засіб призначається в дозах 1-4 мг/добу; лікування повинно бути суворо індивідуалізоване залежно від перебігу захворювання; терміни лікування можуть становити 3-9 місяців, а в окремих випадках і більше; перорально разова доза для дорослих на початку лікування становить 5 мг, потім її поступово збільшують на 5 мг на прийом, до добової дози 30–80 мг (в окремих випадках – до 100–120 мг); добову дозу ділять на 2–4 прийоми; після досягнення ефекту оптимальні дози призначають протягом 1–3 місяців, а потім повільно зменшують до 5–20 мг/добу; останні дози застосовують надалі як підтримуючі; для осіб літнього віку лікування починають з половинної (або меншої) дози; підвищення дози проводять більш повільно; для дітей віком 6–12 років МДД – 15 мг (лікування починають з дози 1 мг 1–2 р/добу); лікування препаратом повинно бути суворо індивідуалізоване залежно від перебігу захворювання; терміни лікування можуть становити 3–9 місяців і більше, залежно від ефективності терапії.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: психічні порушення: ЦНС - сонливість, запаморочення, сухість у роті, безсоння, акатизія, дистонічні екстрапірамідні реакції, паркінсонізм, пізня дисамнезія, нейролептичний злоякісний с-м, явища психічної індиферентності, запізніла реакція на зовнішні подразники; сечостатева система - затримка сечі, зниження потенції, порушення еякуляції, пріапізм, олігурія; ендокринна система - гіпо- або гіперглікемія, глюкозурія, дисменорея, гінекомастія, збільшення маси тіла; ШКТ - анорексія, булімія, нудота, блювання, діарея, запори, гастралгія, холестатична жовтяниця; органи чуття - поріз акомодації, ретинопатія, помутніння кришталика та роговиці; кров - тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, панцитопенія; серцево-судинна система - тахікардія, зниження АТ (ортостатична гіпотензія); АР - шкірні висипи, кропивниця, ангіоневротичний набряк, анафілактичний шок; інші - фотодермія.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до компонентів препарату, декомпенсована серцева недостатність, виражена артеріальна гіпотензія; кома будь-якої етіології; прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку; вагітність та період лактації; стенокардія; рак молочної залози; закритокутова глаукома; функціональна ниркова та печінкова недостатність; виразкова хвороба шлунка та ДПК в період загострення; епілепсія, хвороба Паркінсона; порушення механізму центральної регуляції дихання (особливо в дітей), с-м Рейно; кахексія; мікседем; гіперплазія передміхурової залози; патологічні зміни крові, пов’язані з порушенням кровотворення.
Форми випуску ЛЗ: р-н для ін'єкцій 0,2% по 1 мл в амп.; табл., вкриті оболонкою, по 5 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 °С; термін придатності – 4 роки для р-ну; 2 роки - для табл..
Торгова назва:
І. Трифтазин-Дарниця, ЗАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця"
Трифтазин-Здоров'я, ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
- Флуфеназин (Fluphenazine)*
Фармакотерапевтична група: N05AB02 – нейролептики.
Основна фармакотерапевтична дія: виражена антипсихотична дія, активуючий і слабкоседативний вплив
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: нейролептик тривалої дії; виявляє виражену антипсихотичну дію, має активуючий і слабкоседативний вплив; повільно всмоктується після в/м ін'єкції і потім гідролізується в плазмі крові з вивільненням фармакологічно активного флуфеназину; при використанні препарату T1/2 флуфеназину становить 2,5 - 16 тижнів, що підкреслює важливість індивідуального добору і коригування дози, а також інтервалу між ін'єкціями для кожного хворого; повільне зниження концентрації у плазмі крові у більшості хворих підтверджує, що для підтримки стабільної концентрації у плазмі крові, як правило, достатньо дотримуватися паузи між ін'єкціями протягом 2 - 4 тижні.
Показання для застосування ЛЗ: тривала підтримуюча терапія хр. форм шизофренії; профілактика загострень шизофренії.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: хворим, які раніше не застосовували пролонгованих препаратів флуфеназину. спочатку вводять 0,5 мл р-ну шляхом глибокої в/м ін'єкції (для хворих старше 60 років - 0,25 мл); дія препарату звичайно проявляється через 24-72 год. після ін'єкції, антипсихотичний ефект найбільш виражений протягом 48-96 год; необхідність наступної ін'єкції визначається реакцією хворого на лікування в період між ін'єкціями; при підтримуючій терапії для усунення симптомів шизофренії на термін до 4 тижнів і більше достатньо одноразової ін'єкції препарату; для досягнення найкращого терапевтичного ефекту при мінімальних побічних ефектах рекомендується максимальна гнучкість при доборі дози препарату; для більшості хворих необхідна підтримуюча доза становить 0,5 - 4 мл з інтервалом між ін'єкціями 2 - 6 тижнів; доза препарату не повинна перевищувати 100 мг; хворим, які раніше застосовували пероральні препарати флуфеназину визначення еквівалентної дози пролонгованого флуфеназину неможливе через значні відмінності індивідуальної реакції на лікування; хворі, які раніше застосовували пролонговані препарати флуфеназину, і перенесли рецидив захворювання після припинення лікування пролонгованим препаратом флуфеназину, можуть починати лікування із застосування тієї ж дози, яку вони одержували раніше, хоча частоту ін'єкцій у перші тижні лікування варто збільшити до одержання задовільного терапевтичного ефекту; хворі літнього віку особливо схильні до екстрапірамідних розладів, у зв'язку з чим може знадобитися застосування більш низької підтримуючої дози і меншої вихідної дози препарату (див. вище); дітям від 12 років і старше початкова доза від 6,25 до 18,75 мг на тиждень, при необхідності доза може бути збільшена до 12,5 мг – 25 мг кожні 1 – 3 тижні.
Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: г. дистонічні реакції; окулогірні кризи та опістотонус (швидко зникають після в/в введення антипаркінсонічного препарату); стани, що нагадують паркінсонізм; при тривалому лікуванні або після припинення лікування препаратом - пізні дискінезії, яка проявляється мимовільними хореоатетоїдними рухами язика, м'язів обличчя, рота або щелепи (наприклад, висовування язика, надування щік, скривлення рота, жувальні рухи) м’язами тіла або кінцівок; сонливість, летаргія, порушення гостроти зору, сухість у роті, запори, утруднення сечовипускання або нетримання сечі, легка артеріальна гіпотензія, порушення інтелектуальних функцій, а також епілептоїдні напади; порушення розумових і фізичних здатностей, що необхідні для керування автомобілем або при роботі з використанням складних механізмів; випадки дискразії крові при використанні похідних фенотіазіну; транзиторна лейкопенія і тромбоцитопенія; випадки появи антиядерних а/т і розвиток системного червоного вовчака; поява жовтухи, транзиторні відхилення від норми показників функції печінки за відсутності жовтухи; транзиторне збільшення концентрації холестерину в сироватці; аномальна пігментація шкіри і поява зон помутніння в кришталику ока; шкірні висипи; порушення терморегуляції - тяжка гіпотермія і гіперпірексія при використанні помірних і високих доз фенотіазіну; розвиток нейролептичного злоякісного с-му (НЗС) у хворих, які застосовували нейролептики (гіпертермія у поєднаннї з одним із таких симптомів або їх комбінацією: м'язова ригідність, нестабільність вегетативних функцій, акінезія і порушення інтелектуальних функцій; іноді цей стан прогресує в ступор або кому);с-м може супроводжуватися розвитком лейкоцитозу, підвищенням КФК (креатинфосфокиназа), порушенням функції печінки та г. ниркової недостатності; гормональні ефекти - гіперпролактинемію, що може спричиняти галакторею, гінекомастію і/або оліго- або аменорею; порушення статевої функції; набряк м'яких тканин.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до флуфеназину або будь-якого компоненту препарату; тяжкі серцево-судинні захворювання (декомпенсована хр. недостатність кровообігу, артеріальна гіпотензія); виражене пригнічення функції ЦНС та коматозні стани будь-якої етиології; прогресуючі системні захворювання головного та спинного мозку; порушення функції печінки та системи крові; вагітність та період годування груддю; дитячий вік (до 12 років).
Форми випуску ЛЗ: р-н для для ін'єкцій, по 1 мл (25 мг) в амп..
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15ºС - 30°С; термін придатності - 2 роки.
Торгова назва ЛЗ:
ІІ. Модитен Депо, KRKA d.d., Novo mesto, Словенія
Модитен Депо, Bristol-Myers Squibb S.r.L. для "Bristol-Myers Squibb Products S.A.", Італія/Швейцарія
- Тіоридазин (Thioridazine)*
Фармакотерапевтична група: N05AC02- нейролептики
Основна фармакотерапевтична дія: пригнічуюча дія в основному на стовбур мозку, меншою мірою – на кору мозку; слабка антипсихотична, антиаутична та слабка антидепресивна дія; не чинить активізуючу дію.
Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: належить до групи нейролептиків; є піперидиновим похідним фенотіазину, який істотно впливає на нервову систему, як на центральну, так і на периферичну; центрально чинить пригнічуючу дію в основному на стовбур мозку, меншою мірою – на кору мозку; периферично чинить α-адренолітичну, протигістамінну та холінолітичну дію, що найбільш виражена серед усіх нейролептиків; не спричиняє протиблювотну дію, викликає менше екстрапірамідних порушень, ніж інші нейролептики; не пригнічує внутрішню моторну активність; має усі характерні нейролептичні властивості: чинить слабку антипсихотичну, антиаутичну та слабку антидепресивну дію; не чинить активізуючу дію; з ШКТ всмоктується швидко і повністю, досягаючи через 2-4 год Смакс; близько 95% ЛЗ зв’язується з білками плазми; T1/2 - 10 год; метаболізується у печінці; на 35% виводиться із сечею, решта – з калом (у незміненому вигляді та у формі метаболітів); проникає крізь плацентарний бар’єр та у материнське молоко.
Показання для застосування ЛЗ: шизофренія, маніакально-депресивний с-м, психоз; неврози, що супроводжуються страхом, тривогою, збудженням, напруженням, пригніченим настроєм, порушенням сну, нав”язливими станами; психотичні розлади, що супроводжуються гіперреактивністю і збудженням; тяжкі порушення поведінки, пов”язані з психотичними розладами або неврологічними захворюваннями, що супроводжуються агресивністю, нездатністю до тривалої концентрації уваги; абстинентний с-м (токсикоманія, алкоголізм); психомоторне збудження різного генезу; помірна і тяжка депресія у дорослих; хвороба Гентингтона, тик, шкірні захворювання, що супроводжуються сильним свербежем; у дитячій психіатрії – при порушеннях поведінки з підвищеною психомоторною активністю.
Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози слід встановлювати в індивідуальному порядку, відповідно до ступеня розладу; для купірування емоційних розладів граничного кола у дорослих - 30 – 75 мг/добу тривалістю до 2 місяців (основний курс лікування) та в дозах 10 – 30 мг/добу курсом до 6 місяців (підтримуюче лікування); для блокування алкогольної залежності – 25 – 100 мг/добу курсом до 10 днів (основний курс лікування) та в дозах 10 – 25 мг/добу курсом до 2 місяців (підтримуюче лікування); добову дозу слід приймати в 2 – 4 прийоми незалежно від прийому їжі; дітям віком від 2 до 12 років - 0,25 – 2 мг/кг/добу, розподілені на 2 – 4 прийоми; МДД - 100 мг.
Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до похідних фенотіазину або до будь-якого компонента препарату, г. депресивні стани, коматозні стани будь-якої етіології, ЧМТ, прогресуючі системні захворювання головного і спинного мозку, тяжка серцево-судинна недостатність, с-м подовженого інтервалу QTc, шлуночкове порушення серцевого ритму, виражена брадикардія, СА або АВ блокада провідності ІІІ ступеня; незкоригована гіпокаліємія або гіпомагніємія, тяжка артеріальна гіпотензія, феохромоцитома, порфірія, захворювання крові (гіпо- та апластичні процеси); вагітність, період лактації, дитячий вік (до 4 років).
Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 10 мг, по 25 мг , по 50мг, драже по 10 мг, по 25 мг,по 100 мг.
Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25ºС; термін придатності – 4 роки.
Торгова назва ЛЗ:
ІІ. Ридазин® 10, Ридазин® 25, Al-Hikma Pharmaceuticals, Йорданія
Сонапакс 10 мг, Сонапакс 25 мг, Сонапакс 100 мг, Jelfa Pharmaceutical Works S.A., Польща
Тіорил, Torrent Pharmaceuticals Ltd., Індія
- Хлорпротиксен (Chlorprothixene)*