Засоби праці Питання для теоретичної підготовки

Вид материала

Документы

Содержание Теоретичні положення теми Рис. 6.2 - Структура основних фондів А — щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн. Відновна вартість основного капіталу (В 6.2 Знос, амортизація і відтворення фондів 2). використанням більш продуктивних засобів праці. ефективність використання основних фондів Мп — повна балансова вартість машин і механізмів, грн. Ч Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування Ni — обсяг випуску деталей і-го виду, шт. Коефіцієнт інтенсивного завантаження К Задача 35 На базі даних про наявність та рух основних фондів визначити Задача 36 За даними статистичної звітності підприємства визначити

Подобный материал:

• Тема трудові ресурси підприємства, продуктивність та оплата праці Питання для теоретичної, 358kb.
• Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 6359.55kb.
• Завдання для контрольної роботи для студентів заочної форми навчання, 19.28kb.
• Пам’ятка робочій групі з підготовки питання щодо стану курсового, дипломного, магістерського, 27.58kb.
• Зметою систематизації знань приводиться план виконання ла- бораторної роботи. Для підготовки, 1444.19kb.
• Пам’ятка робочій групі з підготовки питання щодо стану методичного забезпечення навчального, 31.74kb.
• Програмні питання для підготовки до державного іспиту з курсу: „Економічна теорія”,, 67.12kb.
• Освітня програма підготовки бакалавра за напрямом «Управління персоналом І економіка, 33.27kb.
• План заходів з підготовки та проведення у 2010 році Дня охорони праці в Україні під, 64.72kb.
• Я україни міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни сумський державний, 3595.69kb.

тема 6. Засоби виробництва і

засоби праці

Питання для теоретичної підготовки


1. Економічна природа основного капіталу

2. Знос, амортизація і відтворення основних фондів

1. 3. ефективність використання основних фондів
   

Ключові терміни і поняття
основні фонди види основних фондів засоби виробництва засоби праці структура основних фондів первісна, переоцінена, ліквідаційна вартість фондів фінансування відтворення основних фондів первісна, відновна, балансова, залишкова, ліквідаційна вартість основних фондів	фізичний та моральний знос основних фондів термін корисного використання (експлуатації) зменшення корисності методи розрахунку амортизації норми амортизації коефіцієнти оновлення, вибуття, придатності фондів ремонт основних фондів фондовіддача фондоозброєність праці рентабельність фондів

Теоретичні положення теми

6. 1 Економічна природа основного Капіталу

Засоби виробництва і оборотні засоби складають виробничі фонди підприємств. Останні поділяються на основні й оборотні.



Основні

Оборотні

засоби (кошти)



Виробничі

Невиробничі

Оборотні

фонди

Фонди обігу



Активна частина


Пасивна частина




Рис. 6.1 - Виробничі фонди підприємства


Основні фонди підприємства – це засоби праці, які мають вартість, функціонують у виробничому процесі протягом тривалого часу в багатьох виробничих циклах, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, зношуються поступово і також поступово, частками, переносять свою вартість на вартість готової продукції шляхом віднесення амортизаційних відрахувань до собівартості.

Оборотні фонди – це предмети праці, які функціонують лише впродовж одного виробничого циклу, зношуються повністю, відразу втрачають свою натуральну форму і також відразу переносять свою вартість на вартість готового продукту шляхом включення витрат до собівартості продукції.


Національний стандарт бухгалтерського обліку відносить до основних засобів матеріальні активи, які має підприємство, з метою їхнього використання у процесі виробництва продукції, надання послуг, здачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року.

На балансі підприємств водопостачання та водовідведення знаходяться десятки видів засобів праці: системи водозабору, очисні споруди, водогони, розподільчі мережі, насосні станції, будинки, транспортні засоби, виробниче і силове обладнання, тунелі, мулові майданчики, поля зрошення і фільтрації тощо. До основних фондів відносять також господарський інвентар, обчислювальну техніку, засоби автоматики і зв’язку вартістю понад 15 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати, термін служби яких перевищує один рік.

Основні фонди, що функціонують у сфері матеріального виробництва, називають виробничими, а фонди невиробничої сфери — невиробничими. До складу невиробничих основних фондів належать об’єкти тривалого користування, які задовольняють побутові і культурні потреби людей: відомчий житловий фонд та споруди зовнішнього благоустрою, душові, спортивно-оздоровчі заклади, підприємства побутового обслуговування тощо.

Основні фонди угруповують за натурально-речовими ознаками. Групу основних засобів складає сукупність однотипних за технічними характеристиками, виробничим призначенням або умовам використання необоротних матеріальних активів.

Перша група – основні засоби: земельні ділянки, капітальні витрати на поліпшення земель, будинки, споруджи і передатні пристрої, машини й устаткування, транспортні засоби, інструменти, приладдя, інвентар та ін.

Друга група — інші необоротні матеріальні активи: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні матеріальні активи, тимчасові (нетитульні) споруди, природні ресурси, інвентарна тара, предмети прокату та ін.

Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство одержить у майбутньому економічні вигоди від його використання і вартість його може бути вірогідно визначена.

Основні фонди беруть нерівнозначну участь у виробничому процесі. Одні з них, наприклад, силові машини та обладнання, безпосередньо беруть участь у процесі виробництва. Їх відносять до активної частини основних фондів. Інші, наприклад, виробничі будівлі тільки створюють умови для виробничих процесів, їхній вплив на виробництво продукції є

побічним. Їх називають пасивною частиною основних фондів.

Р
ис. 6.2 - Структура основних фондів

Структуру основних фондів можна розглядати як співвідношення активної і па­сивної частин фондів. Виробнича структура основних фондів підприємств водопостачання та водовідведення є прогресивною тому, що понад 94% у ній займають виробничі фонди, більшість з яких – це їхня активна частина: очисні споруди і передавальні пристрої (мережі, водогони, колектори, споруди тощо).

Облік і планування основних фондів здійснюють у натуральній та вартісній формі. Натуральні показники (кількість одиниць, площа м², потужність м³ / год, пропускна здатність тощо) використовують при визначенні виробничої потужності, розробці балансів, удосконаленні основних фондів тощо. Вартісна форма обліку призначена для встановлення амортизації, калькулювання собівартості продукції тощо.

Первісна вартість – це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісна (початкова) балансова вартість (В_п) фондів на момент їхнього створення, придбання або впровадження в експлуатацію визначається сукупністю витрат, пов’язаних з зведенням або придбанням основного капіталу (включаючи затрати на доставку та відновлення):

В_п = Ц + Т + М, грн.,

де Ц — ціна обладнання, грн.;

Т — транспортні витрати на доставку, грн.;

М — витрати на установку і монтаж, грн.

Початкова вартість основних фондів з урахуванням зношення (В^з_п):

В^з_п = В_п - t А,

де t — кількість років експлуатації обладнання з моменту введення;

А — щорічна сума амортизаційних відрахувань, грн.

Відновна вартість основного капіталу (В_е) — це вартість їхнього відтворення у сучасних умовах, в цінах переоцінки або індексації:

В_в =

де П_п - річний приріст продуктивності праці в країні, %.

Відновна вартість основних фондів з урахуванням зношення (В^з_в):

В^з_в = В_в – t А.

Відновна вартість основного капіталу має бути нижчою від первісної.

В практиці відновна вартість – вище від первісної. З метою усунення цього викривлення провадять індексацію вартості основних фондів.

Середньорічну вартість основних фондів (В _фср) обчислюють за формулою

В _фср = В_п + В_вв - В_виб ,

тут В_п — вартість основних фондів на початок року, грн.;

В _вв — вартість введених протягом року основних фондів, грн.;

Т_вв — кількість місяців до кінця року, протягом яких функціонуватимуть введені основні фонди;

В_виб — вартість виведених з експлуатації фондів протягом року, грн.;

Т_виб — кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації основних фондів.

Балансову вартість основних фондів на початок звітного кварталу для нарахування амортизації розраховують за формулою:

Б(а)=(Б(а-1)+П(а-1)-В(а-1)-А(а-1)) х І(а-1):100,

де Б(а) — балансова вартість фондів на початок звітного кварталу;

Б(а-1) — балансова вартість на початок попереднього кварталу;

П(а-1) — витрати на придбання та введення в експлуатацію основних фондів, на капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та ін.7;

В(а-1) — вартість виведених з експлуатації основних фондів протягом попереднього кварталу;

А(а-1) — сума амортизаційних відрахувань за попередній квартал;

І(а-1) — індекс інфляції у попередньому кварталі.

Індексація балансової вартості основних фондів

К_i = [i(a-1)-10] /100,

де i(a-1) — індекс інфляції року, за яким проводиться індексація.

Залишкова вартість — це різниця між первісною вартістю основних фондів (капіталу) і сумою його зношення (спрацювання).

Ліквідаційна вартість — сума засобів чи вартість інших активів, які підприємство очікує одержати від реалізації (ліквідації) необоротних активів після закінчення терміну їхнього корисного використання (експлуатації), за винятком витрат, пов’язаних з продажем (ліквідацією).

6.2 Знос, амортизація і відтворення фондів

У процесі експлуатації основні фонди поступово зношуються. Економічний зміст зносу полягає у втраті основними фондами своєї корисної вартості в сумі, що перевищує залишкову вартість активу над сумою очікуваного відшкодування.

Фізичний знос основних фондів виявляється в їхньому частковому руйнуванні. Аварії, стихійне лихо, “форсмажорні” обставини можуть призвести до повної втрати споживчих якостей і корисності або знешкодження фондів. Стан фондів характеризують наступні показники:

Коефіцієнт фізичного зношення (К _ф.зн.)

К _ф.зн.= або К _ф.зн.= ,

де Вк.р. — вартість капремонтів обладнання від початку служби, грн.;

А_зн — сума амортизації від початку служ­би (сума зношення), грн.

Вп — вартість основних фондів на початок року, грн.

Фізичне зношення у відсотках розраховують за фор­мулою

К _ф.зн.= 100%,

де Тф, Т_н – фактичний, нормативний строк служби обладнання, роки.

Поряд з фізичним існує моральний знос основних фондів.


Моральне зношення — це передчасне (до закінчення строку фізичної служби ) знецінення основних фондів, викликане:

1). здешевленням відтворення основних фондів;

2). використанням більш продуктивних засобів праці.


Втрату вартості внаслідок здеше­влення відтворення таких самих машин підприємствами-виробниками, тобто коли нові машини такої конс­трукції стають дешевше і можуть бути придбані за нижчу ціну, ніж ті, що придбані підприємством раніше, відносять до морального зношення першого роду. Втрату вартості діючих фізично придатних машин внаслідок того, що випущені нові більш продуктивні засоби праці, відносять до морального зношення2-го роду.

Коефіцієнт морального зношення 1-го роду:

К_{М3 1} = .

Моральне зношення 2-го роду (К _м.зн) розрахувати іноді неможливо, бо одні і ті ж основні фонди можуть у різній мірі задовольняти або не задовольняти потреби кон­кретних споживачів, тобто мати різну споживчу цінність, корисну вартість, термін корисного використання тощо.

Загальний коефіцієнт зношення основних фондів:

К_з.зн.= 1 - (1 - К _ф.зн) х (1- К _м.зн.).

Знос, від початку корисного використання фондів виражається сумою амортизації об’єкта. Амортизація — систематичний розподіл вартості необоротних активів, що амортизується, протягом терміну їхнього корисного використання (експлуатації).

Із амортизаційних сум, що включаються до складу собівартості продукції, формується амортизаційний фонд, який використовують для фінансування відтворення основних фондів.

“Положення про порядок визначення амортизації та віднесення амортизаційних відрахувань на витрати виробництва (обігу)”, введено в дію з 1.01. 1997 р. постановою КМ України від 6 вересня 1996 р. №1075.

Для нарахування амортизації основні фонди поділяють на групи:

група 1 - 5%. Будівлі, споруди, передавальні пристрої;

група 2 – 25%. Транспортні засоби, вантажні й легкові автомобілі; меблі, офісне обладнання; побутові електромеханічні прилади та інструменти, ЕВМ та ін.;

група 3 – 15%. Інші основні фонди, що не ввійшли до 1 і 2 груп, включаючи сільськогосподарські машини, багаторічні насадження тощо.


Прямолінійний

зменшення залишкової вартості

прискореного зменшення залишкової вартості

кумулятивний

виробничий

Рис. 6.3 – Методи нарахування амортизації

Прямолінійний — розподіл вартості, що підлягає амортизації на очікуваний період часу використання об'єкта основних засобів.

Зменшення залишкової вартості —- амортизація визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації обчислюється як різниця між одиницею і результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість.

Прискореного зменшення залишкової вартості — добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та норми амортизації, що обчислюється за термін корисного використання об'єкта і подвоюється.

Кумулятивний — добуток вартості, що амортизується, і кумулятивного коефіцієнта, який розраховують розподілом кількості років, що залишаються до кінця очікуваного терміну використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

Виробничий — місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції (послуг) та виробничої ставки амортизації, яка обчислюється розподілом вартості, що амортизується, на загальний обсяг продукції (послуг), що очікується отримати.

Норма амортизації :

Н_а =

де В_л — ліквідаційна (залишкова) вартість основних фондів, грн.;

Т_сл — термін служби основних фондів, років.

Сума амортизації (А) — це добуток балансо­вої вартості основних фондів станом на початок звітного кварталу (В_п) та встановленої для відповідної групи норми амортизації (Н_а):

А =

З метою пожвавлення процесу відтворення основних фондів та захисту нагромаджених амортизаційних сум від знецінення підприємство може запровадити прискорену амортизацію фондів за такими нормами:

Перший рік експлуатації – 5 %; 2-й – 30 %; 3-й – 20 %; 4-й – 15 %;

5-й – 10 %; 6-й – 5 %; 7-й – 5 %.

На практиці використовують два методи приско­реної амортизації:

• зменшуваного залишку;
  
• кумулятивний метод.
  

За методом зменшуваного залишку норма амортизації збільшується у 1,5 - 2 рази, а амортизаційні суми обчислю­ються за цією нормою не від початкової вартості основних фондів, а від недоамортизованої їхньої частини.

За даним методом норма амортизації t-ro року служби фондів:

Н _{а t} = Н_а.п.. ( ) ^{t – 1}, %,

де Н_а.п. — підвищена норма амортизації, %;

t — рік служби устаткування, за який нараховується амор­тизація.

Кумулятивний метод використовує більш високі норми амортизації в першій половині амортизаційного періоду з поступовим їхнім зниженням у другій. Визна­чення річних сум амортизації здійснюється у декілька етапів:

1. Додаються числові значення років служби устаткування, наприклад, при п’ятирічному терміні служби 1+2+3+4+5 = 15.

2. Утворюються дроби типу 1/15; 2/15;...5/15 та розміщуються у зворотному порядку 5/15;... 1/15.

3. Обчислюється амортизація множенням дробів на початкову вартість основних фондів.

Амортизація визначається як сума відповідних добутків початкової вартості окремих видів основних фондів та норм амортизації.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у випадку його вибуття в результаті продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом.

Коефіцієнт вибуття основних фондів, Кв —- показує, яка частка основних фондів, наявних на початок звітного періоду, вибула (В_виб) за цей період внаслідок старіння та зносу. Розраховують його у % за виразом

.

Коефіцієнт оновлення основних фондів, К_о характеризує частку нових, введених в експлуатацію у звітному періоді основних фондів у складі усіх основних фондів, наявних на кінець звітного періоду:



де В_вв — сума нових основних фондів за первісною вартістю, що введені в експлуатацію у звітному періоді;

В_к — сума фондів за первісною вартістю на кінець звітного періоду.

Відновлення фізичного зношення і підтримання засобів праці у працездатному стані протягом терміну їхньої служби відбувається в процесі ремонту. Поточний ремонт має характер дрібних налагоджувальних робіт. Капітальний – спрямований на відновлення початкових споживчих якостей або експлуатаційних характеристик основних фондів. Необхідність відновного ремонту викликається зруйнуванням фондів у результаті стихійного лиха та ін. обставин.

Загальна вартість ремонтів (В_рем) за рік обчислюють за формулою:

В_рем = В _з.ел. + В_з.пл., грн.,

де В _{з. ел.} — вартість замінюваних елементів на проведен­ня ремонтів, грн./рік;

В _з.пл. — витрати на заробітну плату при проведенні ремонтів, грн./рік.

В _з.пл. = В _{1 ел.} х К _рем х R,

де В _{1 ел.} — вартість одного замінюваного елемента , грн;

К_рем — кількість ремонтів протягом року;

R — коефіцієнт одночасного виходу з ладу основних фондів:

К _рем = ,

де Фд — фонд часу роботи обладнання протягом року при 1 зміні, год.;

t _n — час напрацювання на відмову (від однієї відмови до наступної), год.:

t _{n =}

де І — середня частота відмов за рік, год.

В _з.пл. = t _рем х С _г.рем. х К_рем х (, грн./рік,

де t_peм — витрати часу на один ремонт, год.;

С _г.рем — середньогодинна тарифна ставка ремонтника, грн./год.;

ПСЗ — процент відрахувань на соціальні заходи.

Коефіцієнт придатності основних фондів (Кп) — виявляє, яку частку складає їхня залишкова вартість від первісної вартості:



Коефіцієнт придатності основних фондів як показник, зворотний коефіцієнту зносу, можна також обрахувати відніманням від 100% процента зносу основних фондів.

3. ефективність використання

основних фондів

Загальним вартісним показником ефективності використання усієї сукупності основних фондів є фондовіддача — відношення показника результатів виробництва за певний період до середньої повної вартості основних виробничих фондів за цей же період. Визначають фондовіддачу за формулою

Фв = , грн.,

де Q — обсяг товарної (валової, чистої) продукції (послуг) за рік, грн.;

В _фс — середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства, грн.

Фондовіддача на одного робітника характеризує випуск продукції (послуг) на 1 грн. основних фондів з урахуванням кількості робітників:



де Чр — чисельність робітників, чол.

Для характеристики фондовіддачі можуть бути використані натуральні вимірники: кількість м³ реалізованої води (відведеної стічної рідини) на 1 грн. основних фондів; кількість м³ реалізованої води на 1 м³ добової продуктивності водопроводу в цілому; м³ відведених й очищених стічних вод на м³ добової пропускної здатності каналізації.

Оберненим показником до фондовіддачі є показник фондомісткості, що відображає об’єм основних виробничих фондів на одиницю результату діяльності у вартісному вираженні:

Ф _е =, грн.

де Q — сума доходів від реалізації води (відведення стоків), тис.грн.

Фондоозброєність праці, Ф_{о п} — показник оснащеності робітників основними виробничими фондами. Розраховується діленням середньої річної вартості основних виробничих фондів на середньоспискову чисельність працівників або робітників у максимально заповнену зміну

Ф_оп =

де Ч — середньоспискова чисельність вироб­ничого персоналу, чол.

Технічну озброєність праці (Ф_то) визначають відношенням вартості виробничого обладнання до чисельності робочих у найбільшу зміну



В_во — вартість виробничого обладнання, грн.;

Ч_з — чисельність робочих у найбільшу зміну, чол.

Механоозброєність виробництва, (Мв) — показник вартості машин та механізмів на одиницю обсягу реалізації продукції (послуг). Розраховується в процентах або грн. на 1 грн. доходів від реалізації



де В_мо – вартість виробничих машин і механізмів, грн.

Механоозброєність праці (Мп) знаходиться як частка балансової вартості машин (механізмів) на середньоспискову чисельність робітників



де Мп — повна балансова вартість машин і механізмів, грн.

Ч_с — середньоспискова чисельність робітників, чол.

Енергоозброєність праці (Еп) — загальна встановлена потужність двигунів, установок, механізмів (кВт),що випадає на одного робітника



де  Е_п — встановлена потужність двигунів, установок, механізмів, кВт.

Часткові показники використання основних фондів.

Коефіцієнт екстенсивного завантаження устаткування

К _екст =

де Фд, Фн — дійсний та номінальний фонд часу роботи обладнання за певний період, відповідно, год.

Ф_н = (Ф _к – (В + С)) х t_зм х З_зм, год,

де Ф_к — календарний фонд часу, дні;

В, С — вихідні та святкові дні;

t _зм — тривалість зміни, год;

З_pv — кількість змін роботи обладнання на добу.

К _екст на робочому місці обчислюється за формулою

К_екст = / Ф_д ,

де m — кількість видів деталей, що обробляються на робочому місці;

ti — норма часу на одну деталь і-го виду, нормо-год.;

Ni — обсяг випуску деталей і-го виду, шт.

Коефіцієнт інтенсивного завантаження К_інт

К _інт = ,

де t_ф — час на виготовлення одиниці продукції, нормо-год.;

t_н — технічно обґрунтована норма часу на одиницю продукції, нормо-год.

К_інт на робочому місці

К_інт = t _{маш i} N_i / t _{шт i} N _i ,

де t _маш.і — машинний час обробки одної деталі і-го виду, нормо-год.;

Коефіцієнт інтегрального використання основних фондів К_інтегр

К_інтегр = К_екст х К_інт.

Коефіцієнт змінності

К _зм = або К _зм = ,

де В_зм — кількість відпрацьованих верстато-змін;

В_д — кількість відпрацьованих верстато- днів;

Ф_д — загальний фонд часу роботи всього обладнання, год;

Ф_д1 — час роботи всього обладнання при однозмінній роботі, год.

Приклади

Приклад 1

Підприємство використовує 5 насосів, які придбані 4 роки тому за ціною 2500 грн. кожний. Нормативний строк служби 6 років. Теперішня ціна 2200 грн. Розрахувати загальний коефіцієнт зношення машин.

Розв’язання

Загальний коефіцієнт зношення:

Кз.зн.= (1- Кф.зн.) х (1- Км.зн.1)

К ф.зн. – це як відношення суми нарахованої амортизації за 4-и роки до початкової вартості насосів. Норма амортизації :

Н_а = (В_п / В_п Т_сл) 100 = (2500 / 2500 х 6) 100 = 16,6%.

Амортизаційні нарахування:

А = 0,166 х 2500 х 5 х 4 = 8 300 грн.

К_ф.зн. = 8 300 / 2500 х 5 = 0,664

К_{м.зн. 1} = ( 2500х5 – 2200х5) / 2500х5 = 0,12

К_з.зн. = 1 – ((1 – 0,664) х (1 – 0,12) = 1 – 0,296 = 0,71.


Приклад 2

Визначте, яким саме методом краще скористатися при нарахуванні прискореної амортизації, якщо початкова вартість обладнання 300 тис.грн., нормативний строк служби 5 років.

Розв’язання

Н_а = (В_п / В_пТ_сл) 100 = (100 / 100 х 5) = 20%.

При використанні методу зменшуваного залишку норму амортизації слід збільшити вдвічі, тобто Н_а = 40%. Річна сума амортизації:

1-ий рік - 300 х 0,4 = 120 тис.грн.;

2-ий рік - (300 - 120) х 0,4 = 72 тис.грн.;

3-ий рік - (180 - 72) х 0.4 = 43,2 тис.грн.;

4-ий рік - (108 – 43,2) х 0.4 = 25,9 тис. грн.;

5-ий рік - (64,8 – 25,9) х 0.4 = 15,56 тис.грн.

Нагромаджена за 5 років експлуатації сума амортиза­ції

А = 120 + 72 + 43,2 + 25,9 + 15,56 = 276,66 тис.грн.

Різниця 300 – 276,66 = 23,34. тис.грн. - ліквідаційна вартість обладнання.

При використанні кумулятивного ме­тоду спочатку просумуємо цифрові значення з років експлуатації обладнання: 1+2 + 3 + 4 + 5 = 15.

Далі утворюємо ряд чисел типу 1/15...5/15 та розміщуємо його в зворотному порядку: 5/25; 4/15;...1/15.

Амортизаційні суми обчислюються:

1- ий рік - 300 х (5/15) = 99,9 тис.грн.;

2- ий рік - 300 х (4/15) = 79,9 тис.грн.;

3- ій рік - 300 х (3/15) = 60 тис.грн.;

4- ий рік - 300 х (2/15) = 39,9 тис.грн.;

5- ий рік - 300 х (1/15) = 19,9 тис.грн.

Нагромаджена сума амортизації:

А = 99,9 + 79,9 + 60 + 39,9 + 19, 9 = 299,6 тис.грн.

Висновок. Кумулятивний метод прискореної аморти­зації краще, він дає змогу майже повністю замортизувати вартість обладнання за п’ять років і за три роки експлуатації повер­нути підприємству 80% його вартості.


Приклад 3

Розрахувати показники технічного стану основних фондів.

Таблиця 6.1 – Вихідні дані технічного стану, тис. грн.

Показники	Значення
Вартість на початок року	80 668
Введено фондів, 2-й квартал	4 300
Вибуло фондів, 3-й квартал	2 670
Вартість на кінець року	82 300
Залишкова вартість на початок року	69 750
Залишкова вартість на кінець року	69 900

Розв’язання

Середньорічна вартість основних фондів:

В_ср = 80668 + 4300 (9 : 12) - 2670 (6 :12) = 82558,0

Сума зносу на початок року:

А_п = 80668 – 69750 = 10918,0

Сума зносу на кінець року:

А_к = 82300 – 69900 = 12400,0

Коефіцієнт фізичного зношення (спрацювання) на початок року:

К_{ф зн п} = (10918,0 : 82558)100 = 13,22%.

Коефіцієнт фізичного зношення (спрацювання) на кінець року:

К_{ф зн к} = (12400 : 82558) = 15,1%.

Коефіцієнт придатності основних фондів:

К_прид = (82559 – 12400):82559 = 84,9%.


Приклад 4

Проаналізувати показники ефективності використання основних фондів підприємства за наступними даними.

Таблиця 6.2 – Показники діяльності підприємства

Показники	Од. виміру	Значення
Реалізовано води	тис.м3	26 834
Виручка від реалізації води	тис.грн.	19 320
Середньорічна вартість основних фондів	тис.грн	69 400
Середня спискова чисельність робітників	чол.	520

Розв’язання

Фондовіддача у натуральних показниках реалізованої продукції:

26834 : 69400 = 0, 386 тис.м³/ грн.

Фондовіддача у вартісних показниках реалізованої продукції:

19320 : 69400 = 0,27 грн./грн.

Фондоємкість продукції:

69400 : 19320 = 3,59 грн./грн.

Фондоозброєність праці:

69400 : 520 = 133,46 тис.грн./чол.

Продуктивність праці:

19320 : 520 = 37,15 тис.грн./чол.





Питання для контролю знань

1. Економічна природа основних фондів

2. Зміст і оцінка основного капіталу

3. Знос і амортизація

4. Види ремонту

5. Показники ефективності використання основних фондів.


Задачі

Задача 31

Визначити залишкову вартість основного капіталу підприємства через п’ять років після його введення в експлуатацію, коли відомо, що основний капітал унаслідок спрацювання щорічно втрачає 6% своєї вартості, у зазначений 5-річний період витрати на капітальний ремонт та модернізацію становлять 600,0 тис. грн., первісна вартість основного капіталу підприємства 6000,0 тис. грн.

Задача 32

Відновна вартість основного капіталу підприємства згідно з даними переоцінки становить 5600,0 тис.грн., його фізичний знос 25%. Визначити залишкову вартість основного капіталу підприємства.

Задача 33

Початкова вартість АСУ “Санація” 600 тис.грн., термін експлуатації — три роки, середньорічний приріст продуктивності праці 4%. Якою буде відновна вартість автоматизованої системи з урахуванням зношення, коли відомо, що річна норма амортизації становить 25% ?


Задача 34

Згрупувати основні фонди за ознаками щодо нарахування амортизації, визначити балансову вартість, суму амортизації, середню норму амортизації.

Таблиця 6.3 – Вихідні дані основних фондів

Види основних фондів	Вартість основних фондів на початок року, тис. грн	Вартість введення(+), вибуття(-) тис.грн.	Терміни введення та вибуття, місяць
Будівлі	1594,9	+127,5	I
Споруди	463,1	+47,4	X
Передавальні пристрої	3411,8	+314,7	IV
Машини та обладнання	400,4	-103,4	VII
Транспортні засоби	635,4	+ 430,0	II
Інструмент	36,5	-11,0	III
Разом

Задача 35

На базі даних про наявність та рух основних фондів визначити:

коефіцієнт зносу основних фондів,

коефіцієнт придатності основних фондів,

коефіцієнт вибуття основних фондів,

коефіцієнт оновлення основних фондів.

Таблиця 6.4 - Дані руху основних фондів

Показники	На початок року	На кінець року
1. Основні засоби	365,3	382,2
2. Знос основних фондів	352,9	355,9
3. Надійшло основних фондів у звітному році	318,3
4. Вибуло основних фондів у звітному році	1,4

Задача 36

За даними статистичної звітності підприємства визначити:

- фондоємкість ;

- показник загальної фондовіддачі;

- фондовіддачу на одного робітника;

- механоозброєність праці;

- енергоозброєність праці;

- коефіцієнт технологічної структури основних фондів;

- зв’язок між техніко-економічними показниками основних фондів;

- вплив техніко-економічних показників на величину фондовіддачі.


Таблиця 6.5 - Вихідні дані для аналізу основних фондів

Показники реалізації	Минулий рік	Звітній рік
1. Обсяг реалізації, млн. грн.	2730,0	2780,0
2. Середньорічна вартість основних фондів, тис.грн.	492,5	492,5
3. Середньорічна чисельність робітників, чол.	130	130
4. Середньорічна вартість засобів механізації, млн. грн.	25,3	25,7
5. Потужність двигунів, установок, механізмів, кВт	142,8	143,1
6. Групи основних фондів-разом у тому числі:
Будівлі	123,8	122,4
Споруди	2253,2	2253,2
Машини та обладнання	35,3	35,7
Транспортні засоби	28,3	28,3
Інструмент	12,2	12,4

Задача 37

Визначити ступінь фізичного та морального зношення устаткування: початкова вартість – 15 тис.грн., нормативний термін служби – 7 років, термін експлуатації – 5 років, сума зношення – 10 тис.грн.


Задача 38

У 2001 році підприємство придбало новий насос вартістю 50 тис. грн. Термін служби 6 років. Розрахуйте суму амортизаційних відрахувань методом рівномірного нарахування зношення і методом зменшуваного залишку (прискорена амортизація).


Задача 39

Визначити фондовіддачу, фондомісткість, фондоозброєність, коли відомо, що вартість основних фондів на початок року становить 800 тис.грн. У березні введено основних фондів 50 тис.грн., у червні 45 тис.грн. Доходи від відведення стічних вод 8500 тис.грн. Чисельність персоналу основного виду діяльності 600 чол.