Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби засоби, що застосовуються в психіатрії

Вид материала

Содержание

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 17

Фармакотерапевтична група: N05BA12 - транквілізатори

Основна фармакотерапевтична дія: має виражений анксіолітичний ефект, виявляє седативну, снотворну, протисудомну, міорелаксантну дії.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: похідне бензодіазепіну, для якого характерна наявність вираженого анксіолітичного ефекту, виявляє седативну, снотворну, протисудомну, міорелаксантну дії; однакового транквілізуючого ефекту можна досягти при використанні у 10 разів менших доз алпразоламу, у порівнянні з діазепамом; має антидепресивну дію, що аналогічна дії трицикликлічних антидепресантівУ ЦНС взаємодіє із специфічними бензодіазепіновими рецепторами, що функціонально тісно зв’язані з рецепторами основного гальмового медіатора ЦНС – γ-аміномасляної кислоти (ГАМК), тому в результаті дії препарату відбувається посилення гальмуючого впливу ГАМК у ЦНС за рахунок підвищення чутливості ГАМК-рецепторів до медіатора в результаті стимуляції бензодіазепінових рецепторів; швидко і повністю абсорбується в ШКТ; біодоступність – не менше 80 %; С_макс після прийому препарату внутрішньо спостерігається через 1-2 год, вона коливається в залежності від дози в межах від 7 до 40 нг/мл після одноразового прийому 0,5 – 3,0 мг; після багаторазового прийому 1,5 – 10,0 мг препарату середня рівноважна концентрація в плазмі становить 18 – 100 нг/мл; при регулярному прийомі рівноважна концентрація препарату в плазмі крові досягається протягом 3 днів; середній T_1/2 - 12 – 15 год після одноразового прийому; піддається біотрансформації в печінці шляхом окислювання; головний активний метаболіт – α-гідроксиалпразолам, однак, його концентрація в плазмі досить низька і тому він не має клінічного значення; інші метаболіти малоактивні або порівняно неактивні; T_1/2в незмінному вигляді і його метаболітів приблизно однаковий; алпразолам у незмінному вигляді (близько 20 %) і у вигляді метаболітів виділяється із сечею.

Показання для застосування ЛЗ: тривожні стани; невроз, який супроводжується відчуттям тривоги, небезпеки, занепокоєння, напруження, погіршення сну, дратівливістю, а також соматичними порушеннями; змішані тривожно-депресивні стани, невротичні реактивно-депресивні стани, які супроводжуються погіршенням настрою, втратою зацікавленості оточуючим середовищем, занепокоєнням, порушеннями сну, зниженням апетиту, соматичними порушеннями; невротичні депресії, які розвинулись на фоні соматичних захворювань; панічні розлади в поєднанні з фобічною симптоматикою або без неї.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: дози препарату підбирають індивідуально та коригують під час лікування залежно від ефекту та індивідуальної переносимості; рекомендується використання мінімально ефективних доз; при тривожних станах, неврозах рекомендована початкова добова доза для дорослих становить 0,25 – 0,5 мг 3 р/добу; за необхідності дозу збільшують на 0,25 мг кожні 3-4 дні залежно від тяжкості симптомів захворювання та реакції пацієнта на лікування; збільшування дози рекомендується починати з вечірньої дози; при виражених симптомах неспокою лікування можна починати з більш високих дозЮ, МДД – 4 мг; пацієнтам літнього віку та послабленим пацієнтам на початку лікування призначають по 0,125 – 0,25 мг препарату 2-3 р/добу; курс лікування, включаючи час необхідний для поступової відміни препарату, звичайно не повинний перевищувати 8 – 12 тижнів; доцільність більш тривалого курсу лікування варто серйозно зважити; при панічних розладах рекомендована початкова добова доза для дорослих становить 0,5 мг 3 р/добу; у разі потреби дозу збільшують, але не більше ніж на 1 мг кожні 3-4 дні; чим вище дози, тим поступовіше слід їх збільшувати для того, щоб досягти повного терапевтичного ефекту ЛЗ; звичайно терапевтичний ефект досягається при застосуванні 5-6 мг/добу, а у тяжких випадках до 10 мг/добу; тривалість лікування кожного хворого визначають індивідуально; коли терапевтичного ефекту досягнено і симптоми захворювання усунуто, дозу алпразоламу можна знижувати, але не швидше ніж по 0,5 мг кожні 3 дні; якщо розвивається с-м «відміни», дозу препарату можна знову збільшити, а пізніше відміну препарату здійснювати більш поступов; при депресіях рекомендована початкова добова доза для дорослих становить 0,5 мг 3 р/добу; у разі потреби дозу збільшують до 4,5 мг/добу; початкову дозу рекомендується призначати перед сном, щоб мінімізувати денну сонливість; курс лікування, включаючи час необхідний для поступової відміни препарату, звичайно складає 8 – 12 тижнів.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сонливість, запаморочення, порушення координації рухів; головний біль, підвищення внутрішньоочного тиску, тремтіння, порушення мови, розгубленість, ейфорія або депресія; антероградна амнезія; у пацієнтів, що страждають на депресію, - розвинення гіпоманії або манії; нудота та блювання, сухість у роті, пронос або запор, пальпітація, гіпотензія, АР (свербіж шкіри, висипання), спазми або слабкість скелетних м’язів, зміна апетиту та маси тіла, нетримання сечі, зниження статевого потягу, порушення менструального циклу, пригнічення дихання; лейкопенія, зниження гематокриту та вмісту гемоглобіну, підвищення рівня печінкових ферментів (лужна фосфатаза, АЛТ, АСТ) та білірубіну в плазмі, підвищення або зниження вмісту цукру в крові; у літніх пацієнтів - розвиток парадоксальних реакцій (занепокоєння, збудження, ворожість, галюцинації, марення, порушення поведінки).

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до алпразоламу або інших похідних бензодіазепіну, а також до будь-якого компоненту препарату; г. глаукома; тяжка міастенія; тяжка дихальна недостатність; с-м апное під час сну; хр. психоз; тяжкі порушення функції печінки; вік до 18 років; вагітність (особливо І триместр); період лактації.

Форми випуску ЛЗ: табл. по 0,25 мг, 0,5 мг, 1 мг, 2 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 ˚С; термін придатності – 3 роки.

Торгова назва ЛЗ:

ІІ. Золомакс®, JS Company "Grindeks", Латвія

Золомакс®, JS Company "Grindeks", Латвія

Ксанакс, Pharmacia N.V./S.A.;"Pfizer Manufacturing Belgium N.V.";"Laboratorias Pharmacia S.A.S." для "Pfizer Inc.", Бельгія/Франція/США

Неурол 1,0, Zentiva a.s., Чеська Республіка

Хелекс, KRKA d.d., Novo mesto, Словенія

Зопіклон (Zopiklon)

Фармакотерапевтична група: N05CF01- снодійні засоби

Основна фармакотерапевтична дія: седативна, транквілізуюча, протисудомна, міорелаксуюча та снодійна дії.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: перший представник нового класу психотропних засобів, циклопіролонів, структурно відмінних від бензодіазепінів і барбітуратів; седативно-снодійний ефект зопіклону обумовлений високим ступенем спорідненості із місцями зв'язування на рецепторному комплексі ГАМК у ЦНС; швидко чинить снодійний ефект, не зменшуючи частки швидкого сну в його структурі, і потім підтримує сон зі збереженням нормального фазового складу; відсутність в’ялості чи сонливості ранком вигідно відрізняють зопіклон від препаратів бензодіазепінового і барбітурового ряду; характеризується коротким T_1/2- 3,5 - 6 год; кількаразовий прийом зопіклону не супроводжується кумуляцією препарату або його метаболітів.

Показання для застосування ЛЗ: лікування первинних порушень сну: утрудненого засинання, нічних і ранніх пробуджень, минущого ситуаційного і хр. безсоння; а також вторинних порушень сну при психічних розладах у ситуаціях, які істотно погіршують стан хворих.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для дорослих рекомендована доза - 7,5 мг незадовго перед сном; доза може бути збільшена до 15 мг у хворих, які страждають на тяжке або стійке безсоння; лікування осіб літнього віку слід починати з нижчої дози - 3,75 мг; залежно від ефективності і переносимості доза надалі може бути збільшена; порушення функції нирок не вимагають зниження дози; у хворих з вираженою печінковою недостатністю рекомендована доза - 3,75 мг.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: помірний гіркий або металевий присмак в роті, зрідка зустрічаються шлунково-кишкові (нудота, блювання) і психічні порушення (дратівливість, сплутаність свідомості, пригнічений настрій); алергічні прояви (кропив`янка, висипання); при пробудженні може відзначатися сонливість, зрідка - запаморочення і порушення координації руху.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до зопіклону, декомпенсована дихальна недостатність, дитячий вік до 15 років.

Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 5 мг, по 7,5 мг; табл., вкриті оболонкою, ділимі по 10 мг

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25 ⁰С; термін придатності – 2 роки.

Торгова назва ЛЗ:

І. Апо-Зопіклон, ЗАТ НВЦ "Борщагівський ХФЗ"

Зопіклон, ВАТ "Лубнифарм"

Нормасон, ТОВ "АСТРАФАРМ"

Піклон, ВАТ "Київський вітамінний завод"

Соннат®, ВАТ "Київмедпрепарат"

ІІ. Імован®, Aventis Intercontinental для "Sanofi-Aventis", Франція

Імован®, Laboratoire Aventis на заводі "Usiphar", Франція

Добросон, Stada Arzneimittel AG, Німеччина

Зопікон, Intas Pharmaceuticals Ltd, Індія

Сомнол®, JS Company "Grindeks", Латвія

Сонован, Pharmascience Inc., Канада

Золпідем (Zolpidem)*

Фармакотерапевтична група: N05CF02- снодійні засоби

Основна фармакотерапевтична дія: м’язоворелаксаційна, анксіолітична, седативна, снодійна, антиконвульсивна, амнестична дія.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: препарат імідазопіридинової структури, який належить до бензодіазепінів, фармакодинамічна активність його близька до фармакодинамічної активності інших сполук цього класу; чинить такі ефекти - м’язоворелаксаційний, анксіолітичний, седативний, снодійний, антиконвульсивний, амнестичний; для виявлення седативного ефекту препарату необхідні більш низькі дози, ніж для виявлення його антиконвульсивного, м’язоворелаксаційного та анксіолітичного ефекту; ці ефекти пов’язані із специфічною агоністичною дією золпідему на центральний рецептор, який належить до ГАМК-омега (BZ1 і BZ2) макромолекулярного рецепторного комплексу, котрий регулює відкриття каналів хлориду-іону; вибірково зв’язується із рецепторами омега-1 (або бензодіазепін-1), скорочує період засинання, зменшує частоту пробуджень, збільшує загальну тривалість і поліпшує якість сну - ці ефекти пов’язані із характерним ЕЕГ-профілем препарату, який відрізняється від такого у бензодіазепінів; подовжує фазу І і ІІ глибокого сну (ІІІ і IY); в рекомендованих дозах золпідем не впливає на загальну тривалість парадоксального (швидкого) сну; біодоступність золпідему становить 70%, С_макс досягається через 0,5-3 год після прийому; при застосуванні терапевтичних доз фармакокінетика препарату – лінійна; зв’язування із білками плазми становить близько 92%; обсяг розподілу у дорослих становить 0,51±0,02 л/кг; метаболізм препарату здійснюється в печінці; золпідем виділяється у формі неактивних метаболітів в основному із сечею (близько 60%) та з калом (близько 40%); не має індукуючої дії на ферменти печінки; T_1/2 - 2,4 год (0,7-3,5 год); у хворих похилого віку спостерігається зниження кліренсу золпідему в печінці; С_макс більше приблизно на 50%, T_1/2 збільшений (у середньому 3 год); обсяг розподілу знижений (до 0,34±0,05 л/кг); у хворих з нирковою недостатністю, незалежно від проведення діалізу, кліренс золпідему трохи знижений; інші фармакокінетичні параметри не змінені; не діалізується; у хворих з печінковою недостатністю біодоступність золпідему збільшена; кліренс знижений, а T_1/2 збільшений (близько 10 год).

Показання для застосування ЛЗ: періодичне та транзиторне безсоння.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: лікування слід завжди проводити мінімально ефективною дозою, ніколи не перевищувати максимальну дозу препарату; звичайна доза для дорослих становить 10 мг/добу; хворим похилого віку або з печінковою недостатністю доза повинна бути зменшена вдвічі, тобто до 5 мг; МДД - 10 мг; препарат може застосовуватись як у вигляді безперервного курсу, так і, за необхідності, залежно від симптомів; тривалість лікування повинна бути якнайкоротшою – від декількох днів до чотирьох тижнів, включаючи період зниження дози; рекомендується така схема прийому препарату - протягом 2-5 діб при нерегулярному безсонні (наприклад протягом мандрування); протягом 2-3 тижнів при транзиторному безсонні (у період занепокоєння); дуже короткий період застосування препарату (протягом 2-5 діб) не потребує його поступової відміни; за необхідності продовження курсу лікування понад 4 тижні повинна бути проведена повторна оцінка статусу хворого.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: нейропсихіатричні побічні явища - антероградна амнезія, порушення поведінки, порушення свідомості, дратівливість, агресивність, ажитація; фізична та психічна залежність, яка супроводжується симптомом відміни або безсонням “рикошету” після відміни препарату; відчуття сп’яніння, головний біль, атаксія, сплутаність свідомості, зниження уваги, аж до сонливості (особливо у пацієнтів похилого віку), безсоння, кошмари, напруження; зміна лібідо; шкірні реакції - висип на шкірі (пруригінозний або ні); загальні реакції - м’язова гіпотонія, астенія; органи зору - диплопія; ШКТ - розлади травлення

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до діючої речовини або інших компонентів препарату; тяжка дихальна недостатність; с-м апное під час сну; тяжка, г. або хр. печінкова недостатність; міастенія; вагітність (особливо перший та третій триместр); лактація; діти до 18 років.

Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, ділимі, по 5 мг, по 10 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15ºС - 25°С; термін придатності - 4 роки.

Торгова назва ЛЗ:

ІІ. Івадал, Sanofi Winthrop Industria, Франція

Івадал, Sanofi-Synthelabo на заводі "Sanofi Winthrop Industria", Франція

Гіпноген, Zentiva a.s., Чеська Республіка

Здоровий Сон, Mili Healthcare Private Limited для "Mili Healthcare Limited", Індія/Великобританія

Золсана, KRKA d.d., Novo mesto, Словенія

Санвал, Lek Pharmaceutical Company d.d., Словенія

• Залеплон (Zaleplon)*

Фармакотерапевтична група: N05CF03-снодійні засоби

Основна фармакотерапевтична дія: снодійна, седативна, анксиолітична, протисудомна і амнезуюча дії.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: має високу селективність і малу спорідненість з бензодіазепіновими рецепторами першого типу; у хворих з первинним та психофізіологічним безсонням, залежно від віку, при прийомі залеплону в дозі 5 мг та 10 мг скорочується латентний час сну, що проходить до моменту засипання; подовжує тривалість сну в першій половині ночі, при цьому препарат не впливає на процентне співвідношення між різними фазами сну; при 2- і 4-тижневому прийомі ні при жодному з дозувань не формувалася фармакологічна толерантність; при прийомі внутрішньо швидко і майже цілком (71%) всмоктується, досягаючи С_макс через 1 год; у результаті пресистемного метаболізму абсолютна біодоступність 30%; зв’язок з білками плазми 60%; проникає в грудне молоко; у первинному метаболізмі бере участь алдегід-оксидаза і за рахунок чого утворюється 5-оксозалеплон; CYP3А4 також бере участь у метаболізмі залеплону з творенням дезетил-залеплону, що, у свою чергу, за допомогою алдегід-оксидази перетворюється в 5-оксо-дезетил-залеплон; надалі продукти окислювання піддаються кон’югації з глюкуроновою кислотою; усі метаболіти залеплону позбавлені активності; в міру підвищення дози пропорційно зростає концентрація залеплону в крові; у добових дозах до 30 мг кумуляції не спостерігається; T_1/21 год; виведення здійснюється у формі неактивних метаболітів, головним чином із сечею (71%) і каловими масами (17%); 57% прийнятої дози виявляється в сечі у вигляді 5-оксозалеплону або його метаболітів, 9% дози - у вигляді 5-оксо-дезетил-залеплону або його метаболітів; серед метаболітів, що виявляються в калових масах, переважає 5-оксозалепло; швидко виводиться з організму

Показання для застосування ЛЗ: порушення сну, що виявляється в утрудненому засинанні; застосування препарату показано тільки при тяжкій формі порушення сну.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: курс лікування має бути по можливості максимально коротким, не більше 2 тижнів; прийом препарату безпосередньо після прийому їжі може на 2 год затримати момент настання С_макс, однак, при цьому не впливає на всмоктуваність препарату; доза, що рекомендується для дорослих, - 10 мг; МДД - 10 мг; літнім хворим призначають 5 мг препарату через більш виражену чутливість до снодійного; при печінковій недостатності легкого і середнього ступенів тяжкості добова доза становить 5 мг препарату через уповільнене виведення з організму; при нирковій недостатності легкого і середнього ступенів тяжкості корекція дози не потрібна, оскільки фармакокінетика залеплону в таких хворих не відрізняється від кінетики здорових; дані про безпеку препарату у випадку тяжкої ниркової недостатності відсутні.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: головний біль, відчуття слабкості, сонливість і запаморочення; амнезія (антероградная амнезія, особливо при прийомі більш високих доз, що супроводжується порушенням поведінки); депресія (поява клінічних ознак прихованої депресії); психічні і парадоксальні реакції (занепокоєння, стан збудження, дратівливість, агресивність, галюцинації, порушення сприйняття, напади гніву, кошмарні сновидіння, порушення поведінки); прийом препарату, у т.ч. у терапевтичних дозах, може призвести до розвитку фізичної залежності із симптомами відміни, можливий розвиток і психічної залежності при зловживанні препаратом.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; тяжка печінкова недостатність; с-м нічних апное; тяжка дихальна недостатність; тяжка міастенія; період лактації; дитячий вік (до 18 років).

Форми випуску ЛЗ: капс. по 5 мг ,по 10 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° 15ºС – 30 ⁰С; термін придатності – 2 роки.

Торгова назва ЛЗ:

ІІ. Анданте, Richter Gedeon Ltd, Угорщина

Селофен, Adamed Sp. z.o.o, Польща

Буспірон (Buspirone)*

Фармакотерапевтична група: N05BE01- транквілізатори

Основна фармакотерапевтична дія: анксіолітична,седативна дія, усуває психічні та вегетативні симптоми страху.

Фармакодинаміка, фармакокінетика, біоеквівалентність для аналогів: анксіолітичний ЛЗ, усуває психічні та вегетативні симптоми страху; механізм дії до кінця не встановлений, однак відомо, що буспірон має інший механізм дії, ніж бензодіазепіни та інші анксіолітичні засоби; виявляє спорідненість до серотонінових рецепторів 5НТ_1А і помірну до D₂ в головному мозку; у серії доклінічних досліджень на експериментальних моделях була встановлена наявність у буспірону властивостей, типових для анксіолітиків та антидепресантів; не виявляє протисудомної та міорелаксуючої дії, не спричиняє звикання; після припинення застосування буспірон не спричиняє симптомів відміни або швидкого рецидиву симптомів тривоги; після перорального застосування буспірон швидко і повністю абсорбується зі ШКТ, але оскільки він піддається інтенсивному метаболізму (І фаза), то його системна доступність становить 4%; С_макс досягається через 60 - 80 хв; у межах рекомендованих доз для буспірону характерна лінійна фармакокінетика; T_1/2дорівнює 2 - 3 год; понад 95% активної субстанції зв’язується з білками плазми; при безперервному прийманні фармакологічні параметри препарату не змінюються (при цьому кумуляція відсутня); їх відхилення у здорових осіб похилого віку не були виявлені; основним фармакологічно активним метаболітом буспірону у тестованих видів тварин і людини є 1-[2-піримідиніл]-піперазин (1-РР); після перорального застосування буспірону С_макс метаболіту досягається також через 60 - 90 хв; проте величина цієї концентрації перевищує у 7 - 8 разів таку для буспірону; T_1/2 1-РР подовжується приблизно на 6 год порівняно з буспіроном; після введення повторних терапевтичних доз буспірону було знайдено 13-кратне перевищення експозиції з 1-РР порівняно з батьківською сполукою.

Показання для застосування ЛЗ: симптоматичне лікування тривожних станів різного походження, особливо неврози, що супроводжуються відчуттям тривоги, небезпеки, неспокою, напруженням, погіршенням сну, роздратованістю, а також соматичними порушеннями.

Спосіб застосування та дози ЛЗ: режим дозування залежить від індивідуального стану здоров’я пацієнта на початковому рівні; пацієнтам від 18 років рекомендується на початку терапії призначають по 5 мг буспірону гідрохлориду або по 10 г 3 р/добу; для досягнення максимального терапевтичного ефекту добову дозу підвищують на 5 мг з інтервалом у 2 - 3 дні; оптимальна добова доза зазвичай становить 20 – 30 мг буспірону гідрохлориду, розподілених на декілька однократних денних доз; максимальна одноразова доза не повинна перевищувати 30 мг, МДД – 60 мг буспірону гідро хлориду; тривалість лікування – не більше 4 місяців.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сонливість, нудота, головний біль, нервозність, запаморочення і збудження (роздратування); дихальна система - надмірне тахіпное (прискорене дихання без його поглиблення); органи зору - помутніння зору, свербіж очей, кон’юнктивіт, відчуття тиску на очі; кров - еозинофілія, лейкопенія, тромбоцитопенія; сечостатева система - дисменорея, порушення сечовипускання, зниження або збільшення лібідо, аменорея, енурез, порушення еяколяції; органи чуття - шум у вухах, фарингіт, закладеність носа, носова кровотеча; шкіра - екзема, набряк, кропив’янка, гіперемія, діатез з гематомою, алопеція, алергічні реакції, акне; серцево-судинна система - неспецифічна пекторальгія, непритомність, гіпотензія або гіпертензія, порушення мозкового кровообігу, серцева недостатність, кардіоміопатія, брадикардія; ендокринна система - гінекомастія, порушення функції щитовидної залози; печінка - збільшені значення печінкових тестів; м’язова система - міалгія, міоспазм, артралгія, міастенія; нервова система - парестезія, порушення координації, тремор, тривожні сновидіння, ворожість, сплутаність свідомості, довільні рухи, зниження часу реакції, психоз, патологічно підвищене сприйняття звичайних звуків, гіперкінезія, втрата інтересу, втома, порушення асоціації, суїцидальні думки, різка зміна настрою, клаустаофобія, ступор, нечленороздільна мова, психоз; ШКТ - метеоризм, відсутність апетиту, подразнення товстої кишки.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до буспірону або до одного з інгредієнтів; г. застійна глаукома; злоякісна міастенія; тяжка дисфункція печінки; тяжка ниркова недостатність; епілепсія; лактація; діти і підлітки до 18 років.

Форми випуску ЛЗ: табл. по 5 мг , по 10 мг, по 20 мг.

Умови та термін зберігання ЛЗ: зберігати при t° не вище 25°С; термін придатності – 3 роки

Торгова назва ЛЗ:

ІІ. Буспірон Гексал®, Salutas Pharma GmbH підприємство компанії "Hexal AG", Німеччина/Німеччина

Спітомін®, EGIS Pharmaceuticals PLC, Угорщина

Blog

Психіатрія, наркологія. Лікарські засоби засоби, що застосовуються в психіатрії

Содержание