Стратегічний план розвитку міста коростеня житомирської області на 2006-2014 роки затверджений рішення 28 сесії Коростенської міської ради

Вид материалаДокументы

Содержание


Безпека життєдіяльності людини Екологічна ситуація в місті.
Атмосферне повітря
Водопостачання та водовідведення
Зелені насадження
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   24

Безпека життєдіяльності людини

  1. Екологічна ситуація в місті.



Місто Коростень є центром з достатньо розвинутою промисловістю та транспортним вузлом. Більш ніж 100 підприємств, організацій, установ та інших суб’єктів господарювання пов’язані з впливом на стан навколишнього природного середовища.

Цей вплив проявляється, по перше, у викидах шкідливих речовин в повітря, скидання забруднених стічних вод, утворення відходів, а по друге, у споживанні природних ресурсів, оскільки для функціонування промислового виробництва потрібна територія, земельні ділянки для розміщення підприємства, водні ресурси та інші. При цьому слід зауважити, що ресурсоємність продукції в середньому по Україні втричі перевищує світовий рівень.

Основною екологічною проблемою є те що, територія міста опинилась в зоні радіоактивного забруднення, внаслідок аварії на ЧАЕС.

Значне погіршення екологічної ситуації в Україні в певній мірі торкається і Коростенщини. Більш того, найменші відхилення у природо-екологічному балансі міста негайно позначається на екологічному стані області. Від очищення і оздоровлення річки Уж, або, навпаки – її забруднення, у великій мірі залежить екологічний стан Дніпра.
Атмосферне повітря

В місті Коростені налічується 1180 стаціонарних джерел викидів шкідливих речовин. Статистичні дані по місту свідчать, що з 1991 року по місту спостерігається постійне зменшення загального обсягу викидів забруднюючих речовин в атмосферу. Значну роль в зменшенні викидів забруднюючих речовин відіграла газифікація міста. Необхідно відмітити, що проведена газифікація міста значно скоротила викиди сполук сірки – SO2, SO3, H2S, які є найбільш токсичними. Під їх впливом відбувається руйнування хлорофілу в листях рослин, сполуки сірки викликають кислотні дощі. Викиди забруднюючих речовин в повітря по рокам наведена в таблиці.

Динаміка шкідливих викидів в атмосферне повітря по місту Коростень.




1991

1992

1993

1994

1995

1995

1996

1998

1999

2000

2001

2002

2003

2004

Викиди

тис. тон

15,2

11,3

7,8

6,0

4,8

4,0

2,8

2,1

1,4

1,25

1,1

0,85

0,8

0,8


Найбільш поширеним забруднювачем атмосфери є оксид вуглецю СО, оксид азоту Nox, вуглеводні СпНп та інші. Вплив забруднення навколишнього середовища на людину, перш за все, проявляється через атмосферне повітря. Більшість забруднюючих речовин подразнюють слизові оболонки, що призводить до захворювання органів дихання, очей. Забруднення повітря, за висновками експертів ВОЗ - головна причина поширення хронічних бронхітів, катарів верхніх дихальних шляхів, астми, пневмонії, емфіземи та одна з причин раку легенів. У забруднюючих атмосферне повітря викидах підприємств містяться канцерогенні речовини, чим в деякій мірі, пояснюється підвищена кількість злоякісних новоутворень (особливо в легенях). В ряді випадків забруднення атмосферного повітря може викликати артеріальну гіпертонію, гіпотонію та інші хвороби.

Забруднення атмосферного басейну міста обумовлено викидами промислових підприємств і автотранспортом .

На всіх без винятку підприємствах, організаціях та установах міста проведена інвентаризація джерел викидів забруднюючих речовин, розроблені проекти нормативів гранично допустимих викидів та видані дозволи на викиди забруднюючих речовин в повітря.

До основних забруднювачів атмосферного повітря, які мають стаціонарні джерела викидів, належить КП “Теплозабезпечення”, ВАТ “Хіммаш”, АТЗТ “Коростенський фарфор”, ВАТ “Коростенський кар’єр”, ВАТ “Коростенський завод ЗБШ”, Дирекція залізничних перевезень.

За останніх п’ять років спостерігається перевага викидів від пересувних джерел над викидами від стаціонарних. В той же час різко збільшуються викиди забруднюючих речовин від індивідуальних транспортних засобів. В 2002-2004 роках від пересувних джерел міста надійшло в повітря майже 80% всіх викидів шкідливих речовин.

Викидні автомобільні гази містять понад 200 токсичних речовин (окис вуглею, оксид азоту, тетраетил свинець, альдегіди, вуглеводні та інші). Характерним є те, що їх кількість збільшується при малих швидкостях руху, коротких відстанів пробігу, чисельних гальмуваннях, розбігах і зупинках. Крім вищевказаного, транспортні засоби є об’єктами підвищеної небезпеки: вони спричиняють серйозне шумове забруднення, внаслідок шляхових пригод гинуть люди.

В порівнянні з 1998 роком споживання палива на один автотранспортний засіб зріс з 190 кг до 540 кг. Тому, в місті Коростені обладнано два контрольно-діагностичні пункти. За рахунок міського природоохоронного фонду для Коростенського відділення ДАІ були придбані газоаналізатори та димоміри. При проведенні щорічного технічного огляду вони зобов’язані здійснювати контроль за вмістом забруднювальних речовин у відпрацьованих газах автотранспорту

Міська екологічна інспекція разом з працівниками ДАІ двічі на рік проводить операцію “Чисте повітря”, під час якої проводиться обстеження автотранспорту на встановлених нормативів токсичності у відпрацьованих газах. Дана операція проводиться з 1992 року, в середньому щорічно перевіряється близько 150 автомобілів, перевищення фіксується в 15-20 автомобілях (10-15% перевірених автомобілів).

Частка викидів забруднюючих речовин у повітрі від приватного автотранспорту в 2004 році досягла 60% загальних викидів від пересувних джерел.

Викиди забруднюючих речовин в атмосферу

Роки

Всього, тис.тон

В тому числі

Стаціонарні джерела

Пересувні джерела

1998

4,60

2,10

2,50

1999

4,20

1,40

2,80

2000

4,33

1,25

3,08

2001

4,31

1,10

3,21

2002

4,15

0,850

3,30

2003

4,30

0,800

3,50

2004

4,40

0,800

3,60



Водопостачання та водовідведення


Водопостачання та водовідведення в місті здійснюються двома водоканалами (комунальним та Дирекції залізничних перевезень). Споживачами послуг виступають підприємства, установи та організації міста (72%), а також населення міста (28%).

Питання водопостачання в місті забезпечується на 90% за рахунок поверхневих (р.Уж) та 10% підземних вод. Цей водозабір є другий за площею в Житомирській області.

Напруженість водогосподарсько-екологічного становища зумовлена двома граничними умовами: з одного боку низькою середньорічною водозабезпеченістю - на одного мешканця міста припадає близько 1 тис.куб м на рік, а це у 15 разів нижче за норму, визначену Європейською Економічною комісією ООН; і з другого – майже катастрофічним станом водних джерел. Поряд з цим водні ресурси використовуються нераціонально, з порушенням екологічних вимог, що пов’язано наявністю застарілих водо – та енергомістких технологій.

В 2003 році загальний забір води по місту становив 8 млн.куб.м. Загальна довжина трубопроводів у системі водопостачання становить 222 км, з яких 55% використали свій термін експлуатації, що є причиною численних аварій (182 аварії в рік на 100 км), зумовлює великі втрати води (27%), перебої у водопостачанні, зниження тиску та вторинне забруднення води.

Скид стічних вод у поверхневі водойми по місту Коростень складає 7,5 млн.куб.м в рік. Загальна довжина каналізаційних мереж 184 км, з яких 70% використали свій термін експлуатації. А це, як в випадку з водопостачання, призводить також до численних аварій в мережі (502 аварії в рік на 100 км).

Продовжує зростати диспропорція між водопостачанням та водовідведенням.

Чисельність населення, якому постачається вода міськводоканалом становить 56,7 тис.чол., в той же час водовідведенням охоплено 44,7 тис. чол. Проблемою є те, що стічні води з вигрібних ям не потрапляють на очисні споруди каналізації.

Найважливішою проблемою з питань охорони водних ресурсів залишається робота міських очисних споруд каналізації

Два комплекси міських очисних споруд каналізації, загальною потужністю 16 тис.куб.м на добу, працюють неефективно. Очисні споруди каналізації не доочищають 6 тис.куб.м, із-за тривалої експлуатації, вони не в змозі забезпечувати нормативну очистку стічних вод. Щорічно в річку Уж місто скидається більше 5 млн.куб.м. недостатньо очищених стічних вод.

На початку 90-х років відповідно до Чорнобильської будівельної програми було розпочато будівництво комплексу каналізаційних очисних споруд потужністю 15 тис.ку.м, а це б дало змогу припинити експлуатацію старого комплексу потужністю 6 тис.куб.м, який експлуатується з 1950 року.

В 1996 році фінансування із Державного бюджету цього об’єкту було призупинено. Робіт виконано лише на 2 млн.грн. при загальній вартості будівництва 10 млн.грн.

Протягом останніх років в місті впроваджено ряд заходів з охорони водних ресурсів, які передбачались міською екологічною програмою. Побудована та введена в експлуатацію установка по знезаражуванню стоків інфекційного відділення міської лікарні, побудована резервна лінія енергопостачання каналізаційної насосної станції, яка знаходиться вище водозабору міста, придбана повітродувка для очисних споруд каналізації, перекритий переїзд в брід річки Уж в районі залізничного переїзду мікрорайону Чолівка та овочевої бази, проведено біомеліоративний захід шляхом зариблення викидами рослиноїдних риб річки Уж.

З метою зменшення навантаження на міські очисні споруди ряду підприємств запропоновано побудувати локальні системи очистки промислових стоків. За 2002 рік на заводі “Хіммаш” введено в дію оборотну систему водопостачання корпусу сосудів Дюара.

Обстеження р.Уж, які проводились починаючи з с.Білка до водозабору, значних джерел забруднення річки встановлено не було. Однак, згідно розробленої та затвердженої облвиконкомом в 1982 році техдокументації, Коростенським лісгоспом були створені лісозахисні насадження у водоохоронній зоні річки. Фактично ж на даний час вони не існують.

Встановлено також, що по місту якість води в річці погіршується і основною причиною цього є відсутність споруд очистки ливневих стоків міста, надходження по ливневій каналізації в річку госппобутових стоків. Тому в 2003 році проведено обстеження лив, розроблено проектно-кошторисну документацію на будівництво нової каналізації міста та проектування споруд очистки ливневих стоків.

З метою зменшення навантаження на навколишнє природне середовище в місті приймаються заходи щодо усуненню порушень водоохоронного законодавства. За рахунок міського бюджету в 2002 році був проведений капітальний ремонт очисних споруд каналізації із заміною аеротенків, на що було використано 170 тис. гривень. Побудовані резервні лінії енергопостачання очисних споруд каналізації та КНС.

В рамках міської екологічної програми в 2004 році була проведена часткова очистка русла річки Уж.

В 2004 році з міського природоохоронного фонду було використано 26,8 тис.грн на капітальний ремонт гідроспоруд Поліського водозабору, яке є резервним джерелом водопостачання міста, та 2,9 тис.грн. на оформлення паспорту місця видалення відходів з занесенням його до обласного реєстру.

Крім цього, в 2004 році з обласного природоохоронного фонду для капітального ремонту станції нейтралізації гальваностоків УВП УТОС виділено 65,4 тис.грн, а на ремонт каналізаційно-нососної станції міської лікарні 25,0 тис.грн.

Зелені насадження

Протягом 2001-2002 рр. в місті Коростені проведена інвентаризація та лісовпорядкування зелених насаджень міста, що дає змогу взяти на баланс зелені насадження міста.

Враховуючи значну площу зелених насаджень, з метою недопущення самовільних рубок та засмічення побутовими відходами зелених насаджень, в штат комунально-виробничого господарського підприємства в 2004 році введено посаду лісника. Протягом 2002-2004 років щорічна насадка зелених насаджень більше ніж в три рази перевищує кількість зрізаних дерев.

Поводження у сфері з відходами

Однією з головних екологічних проблем міста Коростеня, як і в країні в цілому, є промислові та побутові відходи. Саме вони є значним фактором забруднення навколишнього природного середовища і негативного впливу на здоров’я людини.

Основними джерелами утворення відходів в місті є комунальне господарство, промислові підприємства. За рік в місті утворюється і вивозяться на сміттєзвалище більше 70 тис. куб.м твердих побутових відходів. Крім того в місті утворюються такі види промислових відходів: гальванічні шлаками, відпрацьовані ртутновмістні, люмінесцентні лампи, нафтовмісні відходи, відпрацьована автогуща, будівельні відходи, відходи лакофарбу вального та фарфорового виробництва.

Тверді побутові відходи міста вивозяться на міське сміттезвалище, яке існує на місці порушених земель Сингаївської сільської ради (відпрацьовані пісчані кар’єри). Площа цього існуючого сміттезвалища 141,2 тис кв.м, де накопичилось приблизно 309,8 тис.куб.м. ТПВ.

Як передбачалось міською екологічною програмою, у сфері поводження з відходами під розміщення полігону для твердих побутових відходів міста була виділена земельна ділянка площею 30,0 га (поблизу с. Грозино Коростенського району) та отримано державний акт на право постійного користування. Розроблено проект будівництва полігону ТПВ, оформлено матеріали оцінки впливу на навколишнє середовище (ОВНС) та заява про екологічні наслідки (ЗЕН). На дані роботи було виділено 40 тис. грн. з міського природоохоронного фонду. Проект отримав позитивний висновок Держінвестекспертизи. В 2005 році планується розробити сучасну схему санітарної очистки, яка б відповідала вимогам санітарного та природоохоронного законодавства.

На підприємствах, організаціях та установах міста в цілому організоване зберігання та вивезення відходів. Всі підприємства, які визначені міськвиконком мають ліміти на утворення та розміщення відходів. Оформлені та внесені до обласного реєстру паспорти місць видалення відходів АТЗТ “Янтар”, ВАТ завод “Хіммаш”, комунальне виробниче господарське підприємство. Ведеться на підприємствах також первинний поточний облік утворення, розміщення та видалення токсичних відходів.

Однак, основною проблемою в цьому напрямку є утворення несанкціонованих безхазяйних сміттєзвалищ. Несанкціоновані сміттєзвалища утворюються в основному в приватному секторі міста. Міська екологічна інспекція бере участь в комісії по виявленню таких сміттєзвалищ. В ході проведених в 2004 році перевірок інспекцією за порушення вимог Закону України “Про відходи” притягнуто до адміністративної відповідальності 16 посадових осіб, які оштрафовані на 1037 гривень.

Комплексна міська екологічна програма на 2001-2005 роки була затверджена рішенням сесії міської ради в 2001 році і спрямована на реалізацію державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки з урахуванням природних та економічних особливостей міста. Програма містить 44 природоохоронні заходи, з яких 38 вже виконано.

По охороні атмосферного повітря всі природоохоронні заходи виконані, а саме:

- підприємства міста перевели палинвовикористовуюче обладнання на природний газ (КП “Теплозабезпечення” 23 котельні переведено на природний газ).

- в 2004-2005 роках проведена інвентаризація викидів забруднюючих речовин на ВАТ “Хіммаш”, КВК-71, ВАТ “Коростенський м’ясокомбінат”, ВАТ “Жовтнева кузня” та інших.

По охороні вод та раціональному використанню водних ресурсів з 12 запланованих заходів виконано 8, а саме: побудована оборотна система водопостачання цеху сосудів Дюара на ВАТ “Хіммаш”, побудовані резервні лінії енергопостачання міських очисних споруд каналізації та КНС, обладнані рибозахисними пристроями водозабірні споруди КП “Водоканал”, розроблена проектно-кошторисна документація на будівництво очисних споруд на мережу зливової каналізації міста, проведено днопоглиблення річки Уж, проводиться капітальний ремонт гідроспоруд на Поліському водосховищі.

Однак через відсутність фінансування з боку Державного бюджету згідно Чорнобильської програми реконструкція очисних каналізаційних споруд з розширенням їх можливості до 25 тис. м3 на добу припинена. Не виконано також реконструкція промивних вод фільтрів водоочищення в систему зворотного водопостачання. На ВАТ “Коростенський завод ЗБШ” та ТОВ ”Молокопродукт” не побудовані системи попередньої очистки промислових стоків.

Застарілі технології виробництва та обладнання, низький рівень експлуатації існуючих природних об’єктів - ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості, призводять до значного погіршення стану довкілля, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у великих кількостях відходів виробництва та побуту.