Законність у діяльності податкової І митної служби 78

Вид материала

Закон

Содержание 1.2. Поняття і сутність організації збору митних платежів

Подобный материал:

• Академія державної податкової служби україни трофімова Лариса Віталіївна, 365.21kb.
• Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової, 30.88kb.
• Початок є більш чим половина всього, 57.82kb.
• Ади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні,, 2742.72kb.
• Комітет верховної ради україни з питань податкової та митної політики, 51.53kb.
• Щоб дещо дізнатися, потрібно вже щось знати, 39.08kb.
• Бачити легко – важко передбачити, 103.38kb.
• Інструкція про порядок заповнення вантажної митної декларації, 2228.74kb.
• { Додатково див. Наказ Державної митної служби n 179 ( v0179342-99 ) від 23., 436.92kb.
• Верховною Радою України, а саме: у закон, 988.63kb.

1.2. Поняття і сутність організації збору митних платежів

Митниця була і залишається серед найсуттєвіших чинників державності і незалежності країни, яскравим свідоцтвом владного і фінансового суверенітету.

До речі, одним із перших учнів і послідовників Ісуса Христа був митник Матвій, який до пізнання Бога збирав податки для імперського Риму. Його вважали чесною, розумною і порядною людиною. Він завжди доброзичливо й уважно ставився до платників податків. Познайомившись з Ісусом Христом, Матвій відмовився від свого багатства, пішов за сином Божим і завжди був біля нього. Митник Матвій виробив у собі чудову звичку все звіряти, запам’ятовувати і записувати. І, мабуть, тому він і став автором найпершого величного Євангелія від Матвія, яке точно і детально розповідає про діяння Христа від його Народження і до Воскресіння...

Перші відомості про стягнення мита на території сучасної України належать датовано IX ст. Саме тоді – на нинішніх землях України – виникає і впродовж кількох століть, аж до завоювання монголо-татарами, розвивається могутня держава Київська Русь. У фінансуванні своєї діяльності її князі, насамперед, залежали від данини. До інших джерел княжих доходів належали: плата за судочинство, штрафи і мито. Головною торговою артерією для Києва був славнозвісний шлях «із варяг у греки». Він проходив Дніпром униз, перетинав Чорне море і досягав Константинополя – величезного ринку, куди з’їжджалися купці з усього Середземномор’я. Це було найбагатше місто у всьому християнському світі. Відтак, заморська торгівля складала основу економічної системи Київської Русі. Невипадково, що першою угодою, укладеною київськими правителями, став договір князя Олега з Візантією (911 р.), згідно з яким для руських купців у Константинополі створювалися надзвичайно сприятливі умови.

За Руссю визнавалося, зокрема, право безмитної торгівлі. «...Нехай, – йдеться в договорі про руських купців, – входять до міста ... і торгують скільки їм треба, не сплачуючи ніяких зборів». Київська Русь уже тоді мала власну митну систему, стягувала і, за домовленістю із суміжними країнами, сплачувала митні податки.

У 1288 році був виданий Острогомський митний статут, в якому йшлося про купців із різних країн Європи та Київської Русі. Отже, українські митники керувалися у своїй роботі європейськими митними статутами, діяли в єдиному правовому полі з нашими західними сусідами.

На підступах до Києва, Вишгороду та інших міст Київського князівства будувалися застави-фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували мито за перевезення товарів та прогін худоби. Князь і його дружинники чітко слідкували, щоб кожний руський і заморський купець («гость») справно сплачували мито. Тобто в Київській Русі мито означало податок, сплачуваний за перевезення товарів, перегін худоби через кордони певних територій.

Були свої митні порядки і в Запорізькій Січі, яка відіграла велику роль у становленні України як держави. Козацтво вело жваву торгівлю, чому сприяло як розташування їх вольностей, так і природні шляхи сполучення. Адже запорожці жили на перетині торговельних шляхів між Україною, Литвою, Польщею і Росією, з одного боку, та Кримом і Туреччиною, з іншого. Крім того, вони володіли кращою частиною великого водного шляху «з варяг у греки». Тому без перебільшення можна сказати, що вся торгівля Польщі, Литви, України і Південної Росії XVI–XVIII ст. була в руках запорізьких козаків і велася за їх посередництвом.

Вырезано.

Для заказа доставки полной версии работы

воспользуйтесь поиском на сайте ссылка скрыта

Незважаючи на активні дії у сфері протидії тінізації економіки та відмиванню коштів, здобутих злочинним шляхом, протягом останніх років значно знизити рівень тінізації економіки, злочинності і корупції та зменшити їх вплив на соціально-економічну ситуацію в державі поки що не вдалося. Тіньова економіка набуває більш організованих форм, використовує професійні методи і форми протиправної діяльності. Ще не створено чіткого механізму міжвідомчої координації, правового забезпечення та ефективного і комплексного використання всіх наявних сил і засобів, правоохоронних, контролюючих, фінансових та інших заінтересованих державних органів у вирішенні завдань щодо подолання зазначеної проблеми [18].

Очевидно, що застосовувані заходи впливу не враховували значної частини чинників, від яких залежить вихід з «тіні» частини економіки держави. Тому потрібні конструктивні правові важелі впливу і, звичайно, розуміння того, що зазначену проблему не можна розв’язати без комплексного, системного підходу одноразовими заходами та спорадичними кампаніями.

Відомо, що подальше обмеження впливу чинників тінізації економіки не може базуватися лише на силових методах, які дають тимчасовий ефект. Це має бути цілісна система дій, спрямована передусім на подолання та викорінення причин і передумов цих явищ та процесів [97]. Необхідна нова стратегія детінізації економіки України. Вона має полягати в створенні сприятливих умов для легальної економічної діяльності на основі максимального врахування інтересів суб’єктів господарювання. Доцільним є розроблення і впровадження засобів правового й організаційного характеру, які б значно обмежили кримінальний сектор тіньової економіки.

Оздоровлення економіки важливо здійснювати на засадах неруйнівного залучення тіньових капіталів і грошових коштів до легальної сфери економіки та створення відповідної заінтересованості суб’єктів господарювання.

Податкова реформа має забезпечити зниження і вирівнювання податкового тягаря, спрощення податкової системи, посилення податкового контролю за рівнем витрат виробництва, мінімізацію витрат на адміністрування податків. Загальна кількість податків та обов’язкових платежів, їх розміри мають бути обмежені, особливо для малого бізнесу. Зниження величини ставок податку на прибуток підприємств, зміна системи оподаткування доходів громадян та суттєве зменшення ставки цього податку, які відбулися у 2004 році, позитивно впливають на процеси детінізації економіки, які сприяють спрощенню процедур та ефективності адміністрування податків і митних платежів.

Тому максимальне залучення в національну економіку коштів, які можуть бути отримані від детінізації економіки та легалізації доходів, прихованих від надмірного оподаткування, в тому числі вивезених за кордон, можливе лише в разі здійснення комплексу відповідних заходів, які б базувалися не лише на силових методах, але й на цілісній системі дій, спрямованій передусім на подолання та викорінення причин і передумов тінізації економіки. Послідовна детінізація економіки сприятиме покращанню соціального клімату в суспільстві, залученню додаткових бюджетних надходжень і суттєвих інвестиційних ресурсів, забезпеченню стійкого та динамічного розвитку нашої держави [167, с. 75].