Верховною Радою України, а саме: у закон
| Вид материала | Закон |
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
- Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим І сільськими, селищними,, 179.86kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 19.38kb.
- Кабінету Міністрів України: сприяти прийняттю Верховною Радою України закон, 158.18kb.
- Верховною Радою України шляхом прийняття закон, 518.8kb.
- Закон україни, 461.66kb.
- Закон УкраЇни, 468.12kb.
ПЕРЕЛІК ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ, ЩО РОЗГЛЯДАЛИСЬ У РАМКАХ РОБОТИ СЕКЦІЙ КОНГРЕСУ,
ТА СПІЛЬНО РОЗРОБЛЕНИХ МОЖЛИВИХ ШЛЯХІВ ЇХ ВИРІШЕННЯ
(на виконання Резолюції 5-го Конгресу)
КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ФІНАНСІВ, БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОДАТКОВОЇ ТА МИТНОЇ ПОЛІТИКИ
| № з/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників Конгресу |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| ПОДАТОК НА ПРИБУТОК | |||
| | ПреамбулаУ ході обговорення проблемних питань, підготовлених ВКК «Баланс-Клуб» на 5-й Всеукраїнський бухгалтерський Конгрес, з'ясувалося, що деякі з них знайшли своє відображення в документах, прийнятих напередодні Верховною Радою України, а саме: - у Законі України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» (колишній законопроект № 8217), прийнятому в цілому; - у проекті Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва» (реєстраційний № 8521), прийнятому в першому читанні. У зв'язку з цим багато проблемних питань можна було б вважати вирішеними. Проте, оскільки під час роботи Конгресу перший із Законів ще не було підписано Президентом України, а другий, що знаходиться на стадії законопроекту, передано до відповідного Комітету на доопрацювання (що не виключає внесення до них змін і доповнень), перелік питань, спочатку підготовлених ВКК «Баланс-Клуб» для обговорення на Конгресі, залишено без змін, але пропозиції щодо їх вирішення надано з урахуванням положень зазначених законопроектів | ||
| Невизнання витрат за перехідними операціями | |||
| 1 | Неврегульованими залишаються питання перехідного періоду, що стосуються невизнання витрат за операціями з товарами, коли перша подія відбулася до 01.04.11 р., а друга – після цієї дати. Зокрема, у таких випадках: 1) до 01.04.11 р. отримано передоплату за товар і визнано ВД. Після 01.04.11 р. відвантажено товар, але оскільки дохід повторно не відображається, немає витрат; 2) до 01.04.11 р. отримано і оплачено постачальникові товар, який на кінець I кварталу 2011 р. залишився на складі (було відображено ВВ і одночасно ВД у вигляді приросту за п. 5.9 Закону про прибуток, тобто витрати, пов'язані із придбанням товару, не зменшили об'єкт оподаткування). Передоплату від покупця отримано в I кварталі 2011 року, визнано ВД. Товар відвантажено після 01.04.11 р., але оскільки дохід повторно не відображається, немає витрат | Розд. III Податкового кодексу: 136.1. Для визначення об'єкта оподаткування не враховуються доходи: 136.1.1. сума попередньої оплати та авансів, отримана в рахунок оплати товарів, виконаних робіт, наданих послуг; 137.1. Дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар. Дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг. 138.4. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. <…> Підрозд. 4 розд. XX Податкового кодексу: 7. Дохід не визначається щодо товарів (результатів робіт, послуг), відвантажених (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу в частині вартості таких товарів (результатів робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у тому числі в період перебування на спрощеній системі оподаткування. Витрати не визначаються щодо товарів (результатів робіт, послуг), отриманих (наданих) після дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, у частині вартості таких товарів (робіт, послуг), оплаченої у вигляді авансів (передоплати) до такої дати, у разі якщо такі аванси були враховані платником податку у складі валових витрат на дату їх оплати, а також у період перебування на спрощеній системі оподаткування. <…> П(С)БО 16 „Витрати”: Визнання витрат 5. Витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань. 6. Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. | Пропонуємо визнати 1 квітня 2011 року датою набуття чинності змін до підрозділу 4 розд. ХХ Податкового кодексу (визнання витрат за перехідними операціями), унесених п. 134 і п. 137 пункту 1 розділу I Закону (прийнятого на основі законопроекту № 8217) |
| Визнання після 01.04.11 р. витрат за товарами, придбаними у приватного підприємця – «єдинника» і оприбуткованими до 01.04.11 р. | |||
| 2 | У зв'язку із забороною, установленою пп. 139.1.12 ПК для віднесення до складу витрат платника податку на прибуток витрат, понесених у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), а також основних засобів (ОЗ) і нематеріальних активів (НМА) у фізосіб – підприємців, що сплачують єдиний податок, - незрозуміло, як бути із собівартістю товарів (амортизацією ОЗ і НМА), придбаних у таких осіб до 01.04.11 р., а реалізованих (уведених в експлуатацію) після цієї дати Наприклад, у разі якщо: 1) до 01.04.11 р. сплачено і отримано товар від ПП – платника ЄП (було відображено ВВ і одночасно ВД у вигляді приросту за п. 5.9 Закону про прибуток, - тобто витрати, пов'язані із придбанням товару, не зменшили об'єкта оподаткування звітного періоду). Після 01.04.11 р. товар відвантажено покупцеві. Одночасно з доходами слід визнати і витрати, що формують собівартість товару. Адже заборона пп. 139.1.12 ПК стосується витрат на придбання ТМЦ, понесених після 01.04.11 р., а не до цієї дати. 2) У I кварталі 2011 р. сплачено і отримано від ПП – платника ЄП об'єкт ОЗ і в цьому ж кварталі введено його в експлуатацію. Після 01.04.11 р. амортизація за таким об'єктом повинна включатися до складу витрат. Адже заборона пп. 139.1.12 ПК стосується витрат на придбання ОЗ, понесених після 01.04.11 р., а не до цієї дати. | 139.1. Не включаються до складу витрат: 139.1.12. витрати, понесені у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичної особи - підприємця, що сплачує єдиний податок (крім витрат, понесених у зв'язку із придбанням робіт, послуг у фізичної особи - платника єдиного податку, яка здійснює діяльність у сфері інформатизації); <…> | Пропонуємо внести зміни до п. 1 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» законопроекту № 8521, додавши після фрази «Цей Закон набирає чинності з 1 липня 2011 року» слова: «крім положення п. 4 пункту 1 розділу I цього Закону (у частині вилучення з розділу III Податкового кодексу пп. 139.1.12), яке набирає чинності з 1 квітня 2011 року” |
Чи впливає на розмір добових вартість харчування, включеного до рахунків готелів? | |||
| 3 | Незрозуміло, яку суму витрат на харчування можна відносити до складу витрат на відрядження: I варіант: - загальну – тобто і ту, яку передбачено абзацом першим пп. 140.1.7 (документально підтверджені витрати, у т.ч. вартість харчування, включена до рахунків готелів), і ту, яку передбачено абзацом четвертим пп. 140.1.7 (витрати, не підтверджені документально, на харчування і фінансування інших особистих потреб фізичної особи (добові витрати), максимальний розмір яких не може бути вище 0,2 розміру мінімальної зарплати станом на 1 січня поточного року - для відряджень по Україні, і не вище 0,75 такої мінімальної зарплати - для відряджень за її межами )?; II варіант: - тільки ту, яку передбачено абзацом четвертим пп. 140.1.7 ПК (добові витрати, обмежені максимальним розміром). Тобто чи необхідно добові у межах максимального розміру зменшувати на вартість харчування, включену до рахунків готелів? | Розд. III Податкового кодексу: 140.1. При визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: 140.1.7. витрати на відрядження фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах із таким платником податку або є членами керівних органів платника податку, в межах фактичних витрат особи, яка відряджена, на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) як до місця відрядження і назад, так і за місцем відрядження (у тому числі на орендованому транспорті), оплату вартості проживання у готелях (мотелях), а також включених до таких рахунків витрат на харчування чи побутові послуги <…>, інші документально оформлені витрати. <…> До складу витрат на відрядження відносяться також витрати, не підтверджені документально, на харчування та фінансування інших власних потреб фізичної особи (добові витрати), понесені у зв'язку з таким відрядженням у межах території України, але не більш як 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу, а для відряджень за кордон - не вище 0,75 розміру мінімальної заробітної плати, що діяв для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, в розрахунку на добу | Пропонуємо внести зміни до пп. 140.1.7 ПК, у якому: 1) або встановити єдиний для всіх підприємств порядок розрахунку добових у разі, якщо витрати на харчування включено до рахунків готелів. Наприклад, як в п. 16.2 «д» розділу III Інструкції, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59: - 80% максимального розміру добових – при одноразовому харчуванні; - 55% максимального розміру добових - при дворазовому харчуванні; - 35% максимального розміру добових - при триразовому харчуванні. 2) або передбачити в пп. 140.1.7 ПК норму, що дозволяє платникові податків встановлювати такі розміри самостійно |
| Облік технічно неминучого браку | |||
| 4 | Норма п. 138.7 ПК суперечить п. 14 П(С) БО 16 у частині відображення витрат на технічно неминучий брак. Так, п. 14 П(С) БО 16 дозволяє включати до виробничої собівартості продукції (у складі інших прямих витрат) втрати від браку, які складаються із: - вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів); - витрат на виправлення такого технічно неминучого браку. У п. 138.7 ПК включення таких витрат до витрат дозволяється лише в разі реалізації продукції, остаточно забракованої з технологічних причин. Виходить, якщо підприємство не реалізує вказану продукцію, то витрат у податковому обліку в нього не буде? Водночас очевидно, що виникнення технічно неминучого браку не залежить від підприємства і обумовлена виключно особливостями технологічних процесів | Розд. III Податкового кодексу: П. 138.7. Фактична вартість остаточно забракованої продукції не включається до складу витрат платника податку, крім втрат від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів) та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку, в разі реалізації такої продукції. Норми втрат/витрат встановлюються Кабінетом Міністрів України. Платник податку має право самостійно визначати допустимі норми технічно неминучого браку в наказі по підприємству за умови обґрунтування його розміру. Такі самостійно встановлені платником податку норми діють до встановлення відповідних норм Кабінетом Міністрів України. П(С)БУ 16 „Витрати” 14. До складу інших прямих витрат включаються всі інші виробничі витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат, зокрема відрахування на соціальні заходи, плата за оренду земельних і майнових паїв, амортизація, втрати від браку, які складаються з вартості остаточно забракованої з технологічних причин продукції (виробів, вузлів, напівфабрикатів), зменшеної на її справедливу вартість, та витрат на виправлення такого технічно неминучого браку. | Зазначену суперечність усунено п. 41 пункту 1 розділу I Закону, прийнятого на основі законоопроекту № 8217. Проте застосування таких змін передбачено з першого числа звітного (податкового) місяця, у якому набуде чинності цей Закон (п. 2 розділ II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону). У зв'язку з цим пропонуємо внести зміни до п. 2 розділу II “Прикінцеві і перехідні положення” Закону, передбачивши застосування вищезазначеного п. 41 з 1 квітня 2011 року |
| Обмеження щодо витрат на навчання | |||
| 5 | 1) Як випливає з абзацу першого пп. 140.1.3 ПК, витрати платника податків на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників включаються до складу «податкових» витрат у тому разі, якщо вони стосуються працівників робітничих професій. Питання 1: куди відносити витрати на підвищення кваліфікації працівників неробітничих професій (бухгалтерів, фахівців і т. п.)? 2) Згідно з абзацом другим пп. 140.1.3 ПК витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації фізичних осіб можуть включатися до витрат лише в тому разі, якщо вони пов'язані з навчанням та/або професійною підготовкою, перепідготовкою та підвищенням кваліфікації таких осіб лише в навчальних закладах (із подальшим відпрацюванням на підприємстві не менше 3 років). Питання 2: Куди включати витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників неробітничих професій та не в навчальних закладах (на курсах, семінарах тощо)? | Розд. III Податкового кодексу: 140.1. При визначенні об'єкта оподаткування враховуються такі витрати подвійного призначення: 140.1.3. витрати платника податку на професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації працівників робітничих професій, а також у разі якщо законодавством передбачено обов'язковість періодичної перепідготовки або підвищення кваліфікації; витрати на навчання та/або професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації у вітчизняних або закордонних навчальних закладах, якщо наявність сертифіката про освіту в таких закладах є обов'язковою для виконання певних умов ведення господарської діяльності, в тому числі, але не виключно, вищих та професійно-технічних навчальних закладах фізичних осіб (незалежно від того, чи перебувають такі особи в трудових відносинах з платником податку), які уклали з ним письмовий договір (контракт) про взяті ними зобов'язання відпрацювати у платника податку після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років; <…> | Пропонуємо внести зміни до п. 140.1.3 ПК, передбачивши також можливість віднесення до складу витрат платника податку витрат на навчання працівників неробітничих професій і не в навчальних закладах |
| Витрати на гарантійне обслуговування та ремонт товарів | |||
| 6 | Норму пп. 140.1.4 ПК виписано так, що до витрат підприємства - продавця товарів можна віднести витрати на гарантійне обслуговування та ремонт тільки тих товарів, які було продано фізособам у роздрібній мережі. Якщо ж товар (техніку, устаткування тощо) продано юридичній особі за безготівковим розрахунком, то витрати на гарантійне обслуговування та ремонт такого товару продавець не має права віднести до складу витрат. Посилання в пп.140.1.4 на норми законодавства щодо захисту прав споживачів, а також вимогу наказу ДПАУ від 28.02.11 р. № 112 вести Книгу обліку покупців, що отримали гарантійну заміну або ремонт товарів, також свідчать на користь споживачів–фізосіб. Як у такому разі бути із витратами на заміну та ремонт товарів, проданих юрособам? | Розд. III Податкового кодексу: 140.1.4. будь-які витрати на гарантійний ремонт (обслуговування) або гарантійні заміни товарів, проданих платником податку, вартість яких не компенсується за рахунок покупців таких товарів, у розмірі, що відповідає рівню гарантійних замін, прийнятих/оприлюднених платником податку. У разі здійснення гарантійних замін товарів платник податку зобов'язаний вести облік покупців, що отримали таку заміну товарів або послуги з ремонту (обслуговування), у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби. Порядок гарантійного ремонту (обслуговування) або гарантійних замін, а також перелік товарів, на які встановлюється гарантійне обслуговування, визначаються Кабінетом Міністрів України на підставі норм законодавства з питань захисту прав споживачів. <…> Наказ ДПАУ від 28.02.2011 р. № 112 „Про затвердження Порядку обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування)” передбачає, що: 5. Облік покупців ведеться платниками податку самостійно у Книзі обліку покупців, що отримали гарантійну заміну товарів або послуги з гарантійного ремонту (обслуговування) (далі - Книга), за формою, що додається. <…> | Пропонуємо внести зміни до п. 140.1.3 ПК, передбачивши можливість віднесення до складу витрат підприємства-продавця витрат на гарантійне обслуговування та ремонт товарів, проданих як фізичним, так і юридичним особам |
| Віднесення до витрат податку на землю | |||
| 7 | У пп. 138.5.1 ПК зазначено, що датою визнання витрат, нарахованих у вигляді сум податків і зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який провадиться нарахування такого податку. У зв'язку з цим незрозуміло, як у 2011 році відносити до витрат суму нарахованого податку на землю, якщо для нього звітним податковим періодом є календарний рік: тільки 31 грудня 2011 року? | Розд. III Податкового кодексу: 138.5.1. датою здійснення витрат, нарахованих платником податку у вигляді сум податків та зборів, вважається останній день звітного податкового періоду, за який проводиться нарахування податкового зобов'язання з податку та збору; <…> Розд. XIII „Плата за землю” Податкового кодексу: Стаття 285. Податковий період 285.1. Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. | З метою рівномірного формування витрат звітних (податкових) періодів пропонуємо внести до пп. 138.5.1 ПК зміни, згідно з якими сума нарахованого за календарний рік податку на землю включається до витрат щокварталу рівними частинами наростаючим підсумком з початку року. |
| Собівартість реалізації імпортного товару | |||
| 8 | Існують різні підходи в бухгалтерському та податковому обліку в оцінці витрат на придбання імпортного товару: - у бухгалтерському обліку вартість імпортованого товару визначається за курсом, що діє на дату оприбутковування товару (якщо не було передоплати); - у податковому обліку – за курсом, що діє на дату визнання доходу від реалізації товару (одночасно визнаються і витрати). Такий підхід може призвести як до завищення витрат (якщо курс валюти росте), так і до завищення доходів (якщо курс падає) | Розділ ІІІ ПК: 153.1.2. Витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату визнання таких витрат згідно з цим розділом, а в частині раніше проведеної оплати - за таким курсом, що діяв на дату здійснення оплати. | Вважаємо, що логічно було б дотримуватися таких підходів під час оцінки зазначених витрат: 1. Витрати слід визнавати в момент визнання доходів (для дотримання принципу відповідності доходів і витрат). 2. Витрати слід визнавати за курсом, що діє на дату здійснення операції, тобто на дату придбання товару (про це говорить і П(С)БО 21, і МСБО 21) Ураховуючи наведене, пропонуємо внести такі зміни до ПК: «153.1.2. Витрати, здійснені (нараховані) платником податку в іноземній валюті у зв'язку з придбанням у звітному податковому періоді товарів, робіт, послуг, у встановленому порядку включаються до витрат такого звітного податкового періоду шляхом перерахування в національну валюту тієї частини їх вартості, що не була раніше оплачена, за офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти, що діяв на дату здійснення операції (визнання активів, отримання результатів робіт та послуг) , а в частині раніше проведеної оплати - за курсом, що діяв на дату здійснення оплати» |