Верховною Радою України, а саме: у закон
| Вид материала | Закон |
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
- Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим І сільськими, селищними,, 179.86kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 19.38kb.
- Кабінету Міністрів України: сприяти прийняттю Верховною Радою України закон, 158.18kb.
- Верховною Радою України шляхом прийняття закон, 518.8kb.
- Закон україни, 461.66kb.
- Закон УкраЇни, 468.12kb.
ЗБІР ЗА СПЕЦІАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДИ
Обчислення збору за спеціальне використання води
28
Чи відноситься до господарської діяльності, направленої для отримання доходу у грошовій формі, надання бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок коштів державного (місцевого) бюджету, платних послуг згідно з її основною діяльністю з метою визначення, чи є така установа платником збору за спеціальне використання води і, як наслідок,- повинна обчислювати збір на загальних підставах з усього обсягу використаної води згідно з п. 326.13 ст.326 Податкового кодексу? Адже кошти від надання бюджетною установою платних послуг зараховуються до складу кошторисів (на спеціальний рахунок) для утримання бюджетної установи і використовуються виключно на фінансування видатків такого кошторису, який розраховано і затверджено в порядку, установленому КМУ
Пункт 326.13. Податкового кодексу
«У разі якщо водокористувачі, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, збір обчислюється на загальних підставах з усього обсягу використаної води з урахуванням обсягу втрат води в їх системах постачання.»
Доповнити норму п. 326.13 Податкового кодексу чітким визначенням, чи є господарською діяльністю бюджетних установ, направленою на отримання доходу, надання ними платних послуг згідно з їх основною діяльністю, які надаються відповідно до чинного законодавства
КОМІТЕТУ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРАЦІ
| № п/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників Конгресу |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| ПОРЯДОК ОБЧИСЛЕННЯ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ | |||
| Про розрахунок ЄСВ в разі виплати доходу працівникам у натуральній формі | |||
| 1 | Норми Закону № 2464 допускають неоднозначне трактування цього питання. У п. 4 ст.7 цього Закону встановлено, що єдиний внесок нараховується на суму, не зменшену на суму відрахувань податків та інших обов'язкових платежів з виплат фізичним особам. Водночас відповідно до п. 2 ст.9 обчислення ЄСВ здійснюється на підставі бухгалтерських документів, які підтверджують нарахування виплат . Звідси виникає запитання: яку суму приймати за базу обкладення ЄСВ при проведенні виплат у натуральній формі (продукція, подарунки тощо): -вартість продукції, яка відображена в бухгалтерському обліку, але яка при цьому є виплатою «на руки», тобто виплатою за мінусом обов'язкових утримань -чи визначати нараховану вартість виплати із застосуванням підвищуючого коефіцієнта, яка не відображається в бухгалтерському обліку? | П. 4 ст. 7. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. п.2 ст. 9 . Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок. | Пропонуємо ст. 7 Закону № 2464 доповнити чіткою нормою, у якій зазначити, як визначати базу обкладення ЄСВ при здійсненні виплат у натуральній формі: «При виплатах доходу в натуральній формі базою оподаткування є ...» |
| Виплати звільненим працівникам | |||
| 2 | Не встановлено чіткого порядку обкладення ЄСВ виплат звільненим працівникам. До 01.01.11 р. будь-які виплати звільненим працівникам не обкладалися страховими внесками до Пенсійного фонду, оскільки такі особи не були застрахованими особами. З 01.01.11 р. діє Закон від 08.07.10 р. № 2464–VI, відповідно до якого виплати звільненим працівникам, нараховані за відпрацьований ними час, обкладаються ЄСВ. При цьому перелік таких виплат в Законі № 2464 не наведено | П. 2 ст. 7 Закону № 2464 « Для осіб, які працюють у сільському господарстві, зайняті на сезонних роботах, виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами, творчих працівників (архітекторів, художників, артистів, музикантів, композиторів, критиків, мистецтвознавців, письменників, кінематографістів), та інших осіб, які отримують заробітну плату (дохід) за виконану роботу (надані послуги), строк виконання яких перевищує календарний місяць, єдиний внесок нараховується на суму, що визначається шляхом ділення заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців, за які вона нарахована. Зазначений порядок нарахування внеску поширюється також на осіб, яким після звільнення з роботи нараховано заробітну плату (дохід) за відпрацьований час або згідно з рішенням суду - середню заробітну плату за вимушений прогул | Пропонуємо внести до Закону № 2464 норму, що конкретизує порядок обкладення ЄСВ виплат звільненим працівникам із наведенням докладного переліку виплат, які є виплатами за відпрацьований час і підпадають під обкладення ЄСВ (або із зазначенням посилання на нормативний документ, яким можна керуватися при визначенні поняття «виплати за відпрацьований час») |
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
| № п/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників Конгресу |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Власні надходження бюджетних установ | |||
| 1 | Не врегульовано питання умов оплати праці в бюджетних установах, закладах, працівники яких згідно з положеннями про ці заклади надають платні послуги, у тому числі у свій робочий час | Бюджетним кодексом України (част. четверта ст. 13) установлено, що власні надходження бюджетних установ як складова бюджету отримуються додатково до коштів загального фонду бюджету і включаються до спеціального фонду бюджету. Водночас використання цих надходжень на оплату праці тих, хто надає зазначені послуги, не передбачено. Це призводить до порушення ст. 1 Закону від 24.03.95 р. № 108/95“Про оплату праці”, відповідно до якої працівникові, з яким укладено трудовий договір, за виконану роботу повинна виплачуватися винагорода, тобто заробітна плата | Пропонуємо: - внести зміни до Бюджетного кодексу, а саме доповнити його нормою щодо можливості використання надходжень за надання платних послуг для оплати праці працівників, які безпосередньо надають такі послуги; - рішенням КМУ врегулювати питання щодо порядку та умов виплати заробітної плати зазначеним працівникам |
| 2 | Немає єдиної методики розрахунку калькуляції вартості платних послуг (у т. ч. адміністративних послуг) у бюджетних установах. Тобто на сьогодні рішенням КМУ не визначено, як здійснювати розрахунки щодо складових витрат на такі послуги | Постановою КМУ від 27.01.10 р. № 66 затверджено Методику визначення собівартості платних адміністративних послуг, а постановою КМУ від 17.07.09 р. № 737 - процедуру їх надання. Нормативно-правового акту КМУ, який би регламентував порядок планування та калькуляції платних послуг (у т. ч. адміністративних), що надаються бюджетними установами, організаціями, немає. Це унеможливлює проведення корректних економічних розрахунків та обґрунтувань | 1. Пропонуємо доручити Міністерству фінансів розробити проект постанови КМУ, відповідно до якої визначатиметься єдина методика розрахунку вартості (калькуляції) платних (у т. ч. адміністративних) послуг, що надаються бюджетними установами (організаціями). 2. Вважаємо також доцільним після прийняття постанови КМУ міністерствам, відомствам, яким підпорядковані бюджетні установи, що згідно зі своїми положеннями надають платні (у т. ч. адміністративні) послуги, затвердити галузеві методики розрахунку вартості платних послуг з урахуванням специфіки відповідних галузей |
МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ
| № з/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників Конгресу |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Прямі витрати на оплату праці можуть також включати і зарплату працівників неробітничих професій | |||
| 1 | До складу собівартості продукції, робіт, послуг включаються, зокрема, прямі витрати на оплату праці – це заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві. Таку норму прописано і в ПК, і в П(С)БО 16. Чому не можна включати до складу собівартості витрати на оплату праці інших працівників, які безпосередньо зайняті у виробництві продукції, робіт, послуг? | Розд. III Податкового кодексу: 138.8.2. до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. П(С)БО 16 «Витрати» 13. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. | 1. Пропонуємо внести такі зміни до П(С)БУ 16: 13. «До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат». 2. Пропонуємо внести такі зміни до ПК: 138.8.2. «до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат» |
| Облік позитивного значення ПДВ за поставками сільгосппродукції власного виробництва | |||
| 2 | Відповідно до ст. 209 Податкового кодексу суб’єкти спеціального режиму ПДВ позитивне значення ПДВ щодо поставки сільгосппродукції власного виробництва за результатами звітного податкового періоду перераховують на спеціальні рахунки для використання за цільовим призначенням. До Інструкції по бухгалтерському обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141 (далі - Інструкція № 141) зміни не внесено. Тому виникає запитання щодо порядку відображення цих сум ПДВ у бухгалтерському обліку | Перевищення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість над сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, що визначається сільськогосподарським підприємством за операціями із спеціальним режимом оподаткування, яке залишилось відповідно до законодавства у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства, відображається у звітному періоді за дебетом аналітичного рахунку субрахунку 641 "Розрахунки за податками" і кредитом рахунку 70 "Доходи від реалізації" (п. 13.2 Інструкції № 141). Перевищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість над сумою податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що визначається сільськогосподарським підприємством за операціями із спеціальним режимом оподаткування, відображається у звітному періоді за дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації" і кредитом аналітичного рахунку субрахунку 641 "Розрахунки за податками" (п. 13.3 Інструкції № 141) | Пропонуємо викласти п. 13.2 та п. 13.3 Інструкції № 141 у такій редакції: 13.2 Перевищення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість над сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, що визначається сільськогосподарським підприємством за операціями зі спеціальним режимом оподаткування, яке повинне перераховуватись сільськогосподарським підприємством відповідно до законодавства з поточного рахунку на спеціальний рахунок, відображається за дебетом субрахунку 313 "Інші рахунки в банку в національній валюті" і кредитом субрахунку 311 "Поточні рахунки в національній валюті". Одночасно на таку саму суму дебетується субрахунок 641 "Розрахунки за податками" і кредитується рахунок 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". Використані за цільовим призначенням суми податку на додану вартість сільськогосподарські підприємства відображають за кредитом субрахунку 719 "Інші доходи від операційної діяльності" в кореспонденції з дебетом рахунку 48 "Цільове фінансування і цільові надходження". 13.3 Перевищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість над сумою податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що визначається сільськогосподарським підприємством за операціями зі спеціальним режимом оподаткування, відображається у звітному періоді за дебетом субрахунку 949 "Інші витрати операційної діяльності" і кредитом субрахунку 641 "Розрахунки за податками" |
| Установлення норм для службових відряджень працівників установ, організацій бюджетної сфери | |||
| 3 | Наказом МФУ від 17.03.11 р. № 362 внесено зміни до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом МФУ від 13.03.98 р. № 59, а саме: відтепер відшкодуванню підлягають також витрати на проїзд за місцем відрядження на орендованому транспорті. Немає роз’яснення, у яких випадках і яким саме видом орендованого транспорту дозволено користуватись для проїзду за місцем відрядження, а також якими документами підтверджуються такі витрати | Абзацом четвертим п.6 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Мінфіну від 13.03.98 р. № 59 (у редакції наказу від 17.03.11 р. № 362) передбачено відшкодування відрядженому працівникові витрат на проїзд на орендованому транспорті за місцем відрядження (згідно з підтвердними документами). | Пропонуємо Міністерству фінансів внести доповнення до Інструкції № 59, визначивши: - у яких випадках дозволено орендувати транспорт для проїзду за місцем відрядження; - обмеження щодо видів орендованих транспортних засобів; - якими документами підтверджуються витрати на оренду транспортного засобу за місцем відрядження |
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ
| № з/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників Конгресу |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| Критерії визначення складових заробітної плати для її індексації | |||
| 1 | Для проведення індексації заробітної плати проблематичним є визначення на практиці, які складові оплати праці відносяться до постійних. Наприклад, якщо працівникові за виконання особливо важливого завдання виплачено разову премію, вона не є постійною виплатою. Премія за виконання основних показників роботи, навіть якщо вона виплачується нерегулярно протягом року (через обмеженість коштів, погіршення якості виконуваної роботи тощо), є постійною виплатою. Або ж якщо виплату надбавки за високі досягнення у праці призупинено із причин, передбачених колдоговором, то вона не втрачає статусу постійної виплати | Відповідно до ст. 2 Закону від 06.02.03 р. № 491-ІV “Про внесення змін до Закону України про індексацію грошових доходів населення” та абзацу четвертого п. 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.03 р. № 1078, індексуються доходи (у т. ч. оплата праці найманих працівників), які не мають разового характеру і є постійними. Однак через різні тлумачення цих норм виникають непорозуміння: які саме складові оплати праці відносяться до постійних | Пропонуємо Мінсоцполітики надати чітке офіційне роз’яснення щодо критеріїв оцінки виплат, які належать до постійних, та виплат які мають разовий характер. Це дозволить уникнути непорозумінь, що виникають на практиці, стосовно правомірності проведення індексації заробітної плати при зміні її складових |
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА
| № з/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників Конгресу |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| ФІКСОВАНИЙ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИЙ ПОДАТОК | |||
| Щодо визначення частки сільськогосподарського товаровиробництва | |||
| 1 | За даними бухгалтерського обліку на кінець кожного кварталу визначаються курсові різниці за позиками, наданими в іноземній валюті. Зменшення курсу суттєво впливає на дохід підприємства і відповідно на частку сільськогосподарського товаровиробництва, що, у свою чергу, може позбавити сільгосптоваровиробника права на застосування ФСП. У зв'язку з цим доцільно при обчисленні питомої ваги ураховувати курсові різниці за позиками в тому періоді, коли вони були повернуті | - | Пропонуємо Розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва за 20___ рік доповнити рядком 3.6, зазначивши: у графі 2 “Сума доходу від курсових різниць за позиками (крім суми доходу від курсових різниць за позиками, які фактично повернуто); у графі 3 “Кредитовий оборот за субрахунком 714 “Дохід від операційних курсових різниць” |
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ‘Я
| № з/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників Конгресу | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | |
| ОПЛАТА ПРАЦІ, ПЕНСІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ, ШТАТНІ НОРМАТИВИ | ||||
| Врегулювання питання встановлення умов оплати праці, пенсійного забезпечення, штатної чисельності працівників | ||||
| 1 | Немає підзаконнихі нормативно-правових актів, які б регулювали порядок та умови реалізації п. 1 постанови КМУ від 16.02.11 р. № 123 стосовно підвищення посадових окладів та встановлення надбавки за тривалість безперервної роботи медпрацівникам, які надають медичну допомогу хворим на туберкульоз. Зокрема, потребує врегулювання питання, у якому порядку, за якими посадами та в яких закладах можуть здійснюватися зазначені виплати | Постановою КМУ від 16.02.11 р. № 123, що набуває чинності з 1 липня 2011 р., передбачено диференційоване, залежно від діагнозу хворих (заразна чи активна форми туберкульозу) установлення підвищення на 60 % та на 30 % посадових окладів у зв’язку зі шкідливими та важкими умовами праці, а також надбавки за тривалість безперервної роботи – у розмірах відповідно до 60 % та до 40% посадового окладу. Однак є неврегульованим питання, за якими саме посадами та в яких медичних закладах слід застосовувати ці норми. Незрозумілим є порядок встановлення підвищення окладів (тобто з урахуванням інших підвищень, або ж тільки на тариф), а також якими є критерії установлення розміру надбавки | Пропонуємо розробити порядок, яким би регулювалося питання щодо: - переліку медичних закладів, структурних підрозділів, на які поширюється дія постанови КМУ від 16.02.11 р. № 123; - переліку посад медичних працівників, яким підвищуються посадові оклади та встановлюється надбавка за тривалість безперервної роботи; - визначення, який саме посадовий оклад може бути підвищено: з урахуванням інших підвищень чи той, який відповідає розміру тарифного розряду за певною посадою; - критерії, за якими диференціюються розміри надбавки за тривалість безперервної роботи | |
| 2 | Необхідно врегулювати питання щодо порядку застосування встановлених постановою КМУ від 11.05.11 р. № 524 норм, а саме: - надання одноразової адресної грошової допомоги в розмірі мінімальної заробітної плати; - порядку збереження середньої заробітної плати за кожним місцем роботи працівникам, направленим на підвищення кваліфікації, підготовку і перепідготовку; - порядку виплати допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки | Постановою КМУ від 11.05.11 р. № 524, що набула чинності з 24 травня 2011 р., передбачено встановлення ряду виплат, зокрема, медичним і фармацевтичним працівникам. При цьому згаданою постановою не затверджено: - умови надання одноразової адресної грошової допомоги в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат тим, хто здобув освіту за напрямами і спеціальностями медичного і фармацевтичного профілю та працюватиме за трудовим договором не менше 3 років у закладах охорони здоров’я сіл та селищ або в інших закладах галузі на зазначених в абзаці другому п. 2 постанови посадах лікарів (тобто слід встановити норму щодо розміру мінімальної заробітної плати, яка застосовується для такої виплати); - порядок обчислення середньої заробітної плати, що буде зберігатися медичним і фармацевтичним працівникам, направленим на підвищення кваліфікації, підготовку і перепідготовку (на сьогодні Порядком обчислення середньої зарплати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100, це не встановлено); - потребує також роз’яснення, у якому порядку повинна виплачуватись допомога на оздоровлення в розмірі посадового окладу під час надання основної щорічної відпустки | Пропонуємо розробити та затвердити нормативний документ, у якому чітко визначаються умови та порядок здійснення встановлених пунктом 2 постанови КМУ від 11.05.11 р. № 524 виплат. Також є доцільним уточнення переліку медичних закладів та переліку медичних та фармацевтичних працівників, на яких поширюватимуться норми, установлені цим пунктом постанови | |
| 3 | Проблематичним є визнання права на пільгову пенсію провізорам та фармацевтам, які перебувають у штаті медичного закладу та працюють в аптеках, що є структурним підрозділом такого закладу, за наявністю в них спеціального стажу | П. “е” ст. 55 Закону від 05.11.91 р. № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” установлено право на пенсію за вислугу років працівників охорони здоров’я за наявності в них спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, затвердженим у визначеному КМУ порядку, незалежно від віку. Постановою КМУ від 04.11.93 р. № 909 затверджено перелік закладів та посад, робота на яких дає право на таку пенсію. Однак посади провізорів та фармацевтів, які є у штаті медичного закладу та працюють в аптеках, які є структурним підрозділом такого закладу, до цих переліків не входять. Це призводить до того, що працівники (провізори, фармацевти), які працюють на однакових посадах та в однакових умовах, але в різних закладах, мають нерівні державні гарантії щодо права на пільгову пенсію | Пропонуємо внести доповнення до постанови КМУ від 04.11.93 р. № 909, відповідно до яких право на пільгову пенсію за наявністю спеціального стажу також мали б провізори та фармацевти, які перебувають у штаті медичного закладу та працюють в аптеках, що є структурним підрозділом такого закладу | |
| 4 | Немає нормативно-правового акта, відповідно до якого слід регулювати штатну чисельність лікарів - вузьких спеціалістів амбулаторій сімейної медицини та параклінічної служби в дитячій амбулаторній мережі | Наказом МОЗ від 23.02.2000 р. № 33 затверджено штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я, однак посади лікарів - вузьких спеціалістів амбулаторій сімейної медицини та параклінічної служби в дитячій амбулаторній мережі в ньому не передбачено. Це унеможливлює визначення граничної штатної чисельності цих закладів та призводить до проблем при виконанні вимог п. 28 постанови КМУ від 28.02.02 р. № 228 щодо приведення штатної чисельності працівників, яка підлягає затвердженню за штатним розписом, у відповідність до доведеного бюджетними призначеннями фонду оплати праці | Пропонуємо внести зміни до наказу МОЗ від 23.02.2000 р. № 33, передбачивши в ньому порядок визначення штатної чисельності лікарів - вузьких спеціалістів амбулаторій сімейної медицини та параклінічної служби в дитячій амбулаторній мережі | |
| 5 | Не врегульовано питання обсягу педагогічного навантаження для встановлення розмірів ставок зарплати та посадових окладів (тарифікації) практичним психологам, які працюють в таких закладах охорони здоров’я, як будинки дитини | Постановою КМУ від 14.06.2000 р. № 963 посаду практичного психолога віднесено до посад педагогічних працівників. Згідно з пп. «а» п. 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102, для тарифікації вчителів обсяг навантаження становить 3 год. роботи на день (18 год. на тиждень). Незрозуміло, чому практичні психологи спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів) мають навантаження 18 год. на тиждень, а ті, хто працює в закладах охорони здоров’я, зокрема в будинках дитини, - 40 годин на тиждень. | Пропонуємо внести доповнення до п. 64 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти від 15.04.93 р. № 102, щодо встановлення 18-годинної тривалості робочого тижня практичним психологам, які працюють в закладах охорони здоров’я (особливо в будинках дитини) | |
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ
| № З/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників Конгресу | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування | |||||
| 1 | Немає норми щодо порядку та умов визначення розміру прожиткового мінімуму, який необхідно було б застосовувати при виплаті допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. Унесення на розгляд законопроекту «Про внесення змін до ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» має на меті врегулювати питання щодо матеріальної підтримки дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, оскільки окремі його положення суперечать іншим нормативно-правовим актам. У частині сьомій ст. 8 вищезгаданого Закону визначено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, серед іншого забезпечуються одноразовою грошовою допомогою в розмірі 2 прожиткових мінімумі, а згідно з постановою КМУ від 05.04.94 р. № 226 “Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування” при працевлаштуванні виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 6 прожиткових мінімумів. Оскільки на сьогодні порядок надання і виплати одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, після закінчення навчального закладу за умови працевлаштування не затверджено, виплата здійснюється до кінця фінансового року навчальним закладом. Допомога виплачується на підставі заяви, паспорта та довідки про працевлаштування (незалежно від того, за яким фахом працевлаштовані) або довідки про перебування на обліку в центрі зайнятості, органах соціального захисту тощо. При розрахунку суми виплати одноразової грошової допомоги було б доцільно застосовувати прожитковий мінімум, установлений законом про державний бюджет на відповідний рік, що діє на момент отримання допомоги | Відповідно до част. сьомої ст. 8 Закону від 13.01.05 р. № 2342-ІУ “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” встановлено, що випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, забезпечуються за рахунок цього закладу або відповідної установи органів праці та соціального захисту населення одноразовою грошовою допомогою в розмірі 2-х прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку. Одночасно постановою КМУ від 05.04.94 р. № 226 учням, студентам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, а також учням, студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишились без батьків, що навчалися або виховувалися в навчально-виховних та вищих навчальних закладах і перебували на повному державному утриманні, при їх працевлаштуванні видається одноразова грошова допомога в розмірі 6-ти прожиткових мінімумів. Однак на сьогодні відсутній порядок виплати допомоги, а саме: який прожитковий мінімум слід застосовувати, який діє на дату працевлаштування, або ж на іншу дату? На практиці виплата здійснюється до кінця фінансового року навчальним закладом, і розмір її залежить від наявних фінансових ресурсів. | Сприяти прискоренню прийняття змін до частини сьомої ст. 8 Закону від 13.01.05 р. № 2342-ІV “Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування” та до постанови КМУ від 05.04.94 р. № 226 стосовно врегулювання питання виплати одноразової грошової допомоги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування. Пропонуємо в зазначених законі та постанові передбачити норму, відповідно до якої розмір одноразової грошової допомоги цим дітям обчислюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, що діє на момент її виплати. Слід врахувати, що, оскільки проект Закону про Державний бюджет на 2012 рік має бути поданий до Верховної Ради України не пізніше 15 серпня 2011 р., розрахунки зазначеної грошової допомоги повинні бути здійснені з урахуванням норм зміненого закону та порядку, затвердженого постановою КМУ | ||
| Облік фактично відпрацьованого робочого часу | |||||
| 2 | Наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489 та затвердженої цим наказом типової форми № П-5 “Табель обліку використання робочого часу”, не врегульоване питання щодо порядку відображення в табелі фактично відпрацьований вчителем робочий час, якщо, наприклад, його тижневе навантаження – 18 год., крім того, ним здійснюються інші види педагогічної діяльності: перевірка зошитів, класне керівництво, проведення екскурсій тощо | Наказом Держкомстату від 05.12.08 р. № 489 питання обліку робочого часу педпрацівників виходячи з особливостей їх праці не врегульовано. Це унеможливлює правильно облікувати час роботи таких працівників, а відповідно - правильно встановлювати їм розмір оплати праці, у т. ч. надбавок, доплат тощо | Пропонуємо ініціювати внесення змін до наказу Держкомстату від 05.12.08 р. № 489 шляхом доповнення його нормами щодо порядку обліку робочого часу педпрацівників. Тобто мають бути внормовані питання обліку не тільки обсягів педагогічного навантаження, а й інших видів педагогічної роботи | ||
ДЕРЖАВНЕ КАЗНАЧЕЙСТВО УКРАЇНИ
| № з/п | Суть проблеми | Чинне законодавство | Пропозиції учасників конгресу | ||
| 1 | 2 | 3 | 4 | ||
| Порядок погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера | |||||
| 1 | При застосуванні Порядку погодження призначення на посаду та звільнення з посади головного бухгалтера бюджетної установи, затвердженого наказом МФУ від 21.02.11 р. № 214 (далі - Порядок № 214) виникають неузгоджені питання: - протягом місяця із дня утворення вакансії посади головного бухгалтера керівник установи повинен надати в органи Держказначейства подання про погодження головного бухгалтера. Як у такому разі бути з конкурсною процедурою, обов’язковою для держслужбовців, адже у Порядку № 214 не уточнено, як повинен діяти в цій ситуації керівник бюджетної установи, тобто подання надсилається до проведення конкурсу чи після його проведення? | Порядок № 214 не містить чіткої відповіді на таке запитання | Пропонуємо доповнити Порядок № 214, визначивши порядок погодження призначення головного бухгалтера, який обіймає посаду державного службовця (посадової особи місцевого самоврядування), ураховуючи вимоги Порядку проведення конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців, затвердженого постановою КМУ від 15.02.02 р. №169 | ||
| 2 | - якщо особа досягла граничного віку, чи потрібно погоджувати її звільнення у зв’язку з виходом на пенсію? | Порядок № 214 не містить чіткої відповіді на таке запитання | Пропонуємо надати офіційне роз’яснення щодо порядку звільнення головного бухгалтера за власною ініціативою (ст.38, 39 КЗпП), адже є випадки, коли його мають звільнити в термін, про який він просить (ч. 1 ст. 38 КЗпП) | ||
| Списання майна бюджетних установ | |||||
| 3 | У п. 1 Типової інструкції про порядок списання майна бюджетних установ, затвердженій наказом Держказначейства від 29.11.10 р. № 447 (далі – Типова інструкція № 447), установлено порядок списання майна бюджетних установ, яке відповідно до законодавства визнається основними засобами, а також запасів. Чіткого визначення щодо застосування Типової інструкції при списанні інших необоротних активів, які не входять до переліку основних засобів, у самій інструкції не встановлено | Типова інструкція № 447 | Пропонуємо надати офіційне роз’яснення щодо необхідності застосування Типової інструкції № 447 при списанні інших необоротних активів, що не входять до переліку основних засобів | ||
| 4 | У Типовій інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, яка була затверджена наказом Держказначейства та Мінекономіки від 10.08.01 р. № 142/181 і втратила чинність, була умова щодо неможливості списання з балансу установи основних засобів та інших необоротних активів до закінчення періоду нарахування зносу. У новій Типовій інструкції № 447 такої норми немає. На практиці це викликає чимало запитань у бухгалтерів бюджетних установ. Наприклад, чи може бюджетна установа списати паркан, який демонтовано та замінено новим, якщо знос нараховано не повністю? Адже відсутність цієї норми неоднозначно трактується при здійсненні перевірок контролюючими органами | Типова інструкція № 447 | Пропонуємо надати офіційне роз’яснення до Типової інструкції № 447 щодо неможливості списання з балансу установ основних засобів та інших необоротних активів (за винятком пошкоджених унаслідок аварії чи стихійного лиха, морально застарілих, фізично зношених та виявлених у результаті інвентаризації як недостача) до закінчення періоду нарахування на них зносу | ||