Верховною Радою України, а саме: у закон
| Вид материала | Закон |
- Верховною Радою України прийнято закон, 107.81kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 58.94kb.
- Верховною Радою України 21. 04. 2011 за №3262 прийнято закон, 143.15kb.
- Верховною Радою України 23 жовтня 2008 року закон, 1367.11kb.
- Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим І сільськими, селищними,, 179.86kb.
- Верховною Радою України прийнято закон, 19.38kb.
- Кабінету Міністрів України: сприяти прийняттю Верховною Радою України закон, 158.18kb.
- Верховною Радою України шляхом прийняття закон, 518.8kb.
- Закон україни, 461.66kb.
- Закон УкраЇни, 468.12kb.
| Визначення різниці між курсом придбання валюти і курсом НБУ | |||
| 9 | При купівлі іноземної валюти виникає різниця між курсом придбання та курсом НБУ. Пункт 153.1.4 ПК визначає цю різницю, порівнюючи курс купівлі і балансову вартість валюти. Але ж балансова вартість валюти визначається лише на дату звітного балансу. Вважаємо, що в цьому пункті допущено неточність | Розд. III Податкового кодексу: 153.1.4. У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та курсом, за яким визначається балансова вартість такої валюти. | Пропонуємо внести зміни до ПК: «153.1.4. <.> У разі придбання іноземної валюти до складу відповідно витрат або доходів звітного періоду включається позитивна або від'ємна різниця між курсом іноземної валюти до гривні, за яким придбавається іноземна валюта, та офіційним курсом національної валюти до іноземної валюти на дату здійснення операції |
| Страхове відшкодування при ДТП | |||
| 10 | У Податковому кодексі відсутня норма, аналогічна пп. 8.4.9 Закону про прибуток, згідно з якого в разі якщо ОФ груп 2–4 було зруйновано (ліквідовано), при отриманні страхового відшкодування балансова вартість відповідної групи зменшувалася на суму такого страхового відшкодування, при цьому валовий дохід не виникав. Незрозуміло, як бути в аналогічній ситуації після 01.04.11 р.: а) визнавати на підставі пп. 140.1.6 ПК: - витрати в сумі застрахованих збитків; - доходи в сумі страхового відшкодування? б) чи: - визнавати згідно з пп. 140.1.6 ПК витрати в сумі застрахованих збитків та доходи в сумі страхового відшкодування, і при цьому додатково збільшувати витрати на суму залишкової вартості об'єкта ОЗ, як це передбачено пп. 146.16 ПК? | Розд. III Податкового кодексу: 140.1.6. будь-які витрати із страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних засобів платника податку; будь-які витрати із страхування ризиків, пов'язаних із виробництвом національних фільмів (у розмірі не більше 10 відсотків вартості виробництва національного фільму); екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку <…> Якщо умови страхування передбачають виплату страхового відшкодування на користь платника податку - страхувальника, то застраховані збитки, яких зазнав такий платник податку у зв'язку з веденням господарської діяльності, включаються до його витрат за податковий період, в якому він зазнав збитків, а будь-які суми страхового відшкодування зазначених збитків включаються до доходів такого платника податку за податковий період їх отримання; <…> 146.16. У разі ліквідації основних засобів за рішенням платника податку або в разі якщо з незалежних від платника податку обставин основні засоби (їх частина) зруйновані, викрадені чи підлягають ліквідації, або платник податку змушений відмовитися від використання таких основних засобів внаслідок загрози чи неминучості їх заміни, руйнування або ліквідації, платник податку у звітному періоді, в якому виникають такі обставини, збільшує витрати на суму вартості, яка амортизується, за вирахуванням сум накопиченої амортизації окремого об'єкта основних засобів. | Пропонуємо уточнити норми пп. 140.1.6 і п. 146.16 ПК у частині можливості одночасного визнання витрат в сумі застрахованих збитків (при отриманні суми страхового відшкодування) і залишкової вартості зруйнованого об'єкта ОЗ у разі його ліквідації |
| Філії, створені в поточному році, і перехід на сплату консолідованого податку на прибуток | |||
| 11 | У ситуації, коли станом на 01.01.11 р. у платника податку філій не було, а, наприклад, через місяць вони були створені, незрозуміло, який порядок подання Повідомлення про прийняття рішення про перехід на сплату консолідованого податку на прибуток (КПП) слід застосовувати: - загальний (подати до 1 липня року, що настає за звітним)? - чи спеціальний (подати протягом 20 днів з моменту прийняття такого рішення? | Розд. III Податкового кодексу: П. 152.4 <…> Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). <…> У разі якщо станом на 1 січня звітного року платник податку не мав відокремлених підрозділів, але створив відокремлений підрозділ (підрозділи) в будь-який час протягом такого звітного року, такий платник податку має право прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку в такому звітному році. Платник податку повідомляє податкові органи про прийняття такого рішення протягом 20 днів з моменту його прийняття. У разі прийняття платником податку такого рішення обраний ним порядок сплати податку застосовується до зміни платником податку такого рішення та не потребує щорічного підтвердження. | Пропонуємо уточнити норму п. 152.4 ПК у частині визначення дати прийняття рішення про перехід на сплату КПП тими платниками податків, у яких на 1 січня поточного року не було філій, а протягом поточного року філії були створені |
| Прямі витрати, що формують собівартість, також можуть включати і вартість придбаних робіт | |||
| 12 | У п. 138.8 ПК сказано, що до складу виробничих витрат включається, зокрема, вартість придбаних послуг. А як бути, якщо придбавалися не послуги, а роботи? | Розд. III Податкового кодексу: 138.8. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: <…> …вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; | Пропонуємо внести такі зміни до ПК: 138.8. «Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: <…> …вартості придбаних робіт та послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; |
| Прямі витрати на оплату праці можуть також включати зарплату працівників неробітничих професій | |||
| 13 | До складу собівартості продукції, робіт, послуг включаються, зокрема, прямі витрати на оплату праці – це заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві. Таку норму прописано і в ПК, і в П(С)БО 16. Чому не можна включати до складу собівартості витрати на оплату праці інших працівників, які безпосередньо зайняті у виробництві продукції, робіт, послуг? | Розд. III Податкового кодексу: 138.8.2. до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат П(С)БО 16 «Витрати» 13. До складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати робітникам, зайнятим у виробництві продукції, виконанні робіт або наданні послуг, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. | Пропонуємо внести такі зміни до ПК: 138.8.2. «до складу прямих витрат на оплату праці включаються заробітна плата та інші виплати працівникам, зайнятим у виробництві товарів (виконанні робіт, наданні послуг), які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат» |
| Про амортизацію витрат на самостійне виготовлення нематеріальних активів | |||
| 14 | Згідно з ПК вартість нематеріальних активів (НМА) може амортизуватися тільки в разі їх придбання. Якщо НМА були виготовлені самостійно (або із залученням сторонніх організацій), вартість таких об'єктів амортизації не підлягає. Вважаємо, що витрати на виготовлення НМА повинні амортизуватися так само, як і витрати на виготовлення основних засобів | Розд. III Податкового кодексу: 144.1. Амортизації підлягають:
| Пропонуємо внести такі зміни: Розд. III Податкового кодексу: 144.1. Амортизації підлягають:
|
| Застосування мінімально допустимих строків корисного використання біологічних активів | |||
| 15 | Терміни використання довгострокових біологічних активів рослинного походження (наприклад, фруктові сади) значно відрізняється від терміну використання довгострокових біологічних активів тваринного походження (наприклад, худоба). Деякі види довгострокових біологічних активів тваринного походження фактично використовуються в господарській діяльності менш ніж 7 років | Відповідно до п. 145.1 ПК мінімально допустимий строк корисного використання довгострокових біологічних активів становить 7 років (група основних засобів 16). | Пропонуємо внести зміни до п. 145.1 ПК, встановивши по групі 16 такі мінімально допустимі строки корисного використання: - довгострокові біологічні активи рослинного походження — 7 років; - довгострокові біологічні активи тваринного походження - 4 роки |
| ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ | |||
| Відновлення права на податковий кредит при переведенні товарів (послуг) та основних засобів для використання в господарській діяльності в оподатковуваних операціях | |||
| 16 | Податковим кодексом передбачено правила відображення вхідного ПДВ у разі відсутності (втрати) платником права на податковий кредит: - якщо товари (послуги) або основні засоби (інші необоротні матеріальні активи) при придбанні (створенні) не призначаються для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то платник ПДВ не має права на податковий кредит (п. 198.3 ПК); - якщо при придбанні товарів (послуг) або основних засобів платник відобразив податковий кредит, але в подальшому ці товари (послуги) використовуються в операціях, що не є об'єктом обкладення ПДВ або звільнених від ПДВ, або основні засоби переводяться до складу невиробничих, то платник повинен здійснити умовний продаж за звичайною ціною, але не нижче за ціну придбання (п. 198.5 ПК). Проте ПК не передбачено механізму відновлення податкового кредиту (або коригування податкового зобов'язання, нарахованого при умовному постачанні) у разі: - переведення товарів (послуг), основних засобів, щодо яких при придбанні не відображено податковий кредит, – для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; - переведення основних засобів, які раніше були умовно продані у зв'язку з переведенням до невиробничих, назад до виробничих; - товарів, при придбанні яких було відображено податковий кредит, але у зв'язку із законодавчими змінами вони були умовно продані для використання в неоподатковуваних операціях, а потім їх треба знову перевести для використання в оподатковуваних операціях (у зв'язку із законодавчими змінами або змінами напряму використання) | 198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, і складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів і незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи почали такі товари/послуги та основні фонди використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. 198.5. Якщо в подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), або основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною в податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу. | Пропонуємо ввести до розділу V ПК доповнення, що передбачають механізм відновлення податкового кредиту з ПДВ при зміні напряму використання товарів (робіт, послуг) та основних засобів з неоподатковуваних операцій (і невиробничого використання) на оподаткуванні операції (і виробниче використання). Для цього: – доповнити п. 198 ПК абзацом п'ятим такого змісту: «Право на нарахування податкового кредиту поновлюється, якщо товари (роботи, послуги), основні засоби було придбано не для використання в оподатковуваних операціях або виробничій діяльності, а в подальшому вони фактично використовуються в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податку. При цьому терміни, передбачені п. 198.6 ПК, застосовуються з дати виникнення права на податковий кредит»; – доповнити п. 198.5 ПК абзацом третім такого змісту: «якщо в подальшому основні виробничі засоби знову фактично починають використовуватися в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, то платник податку здійснює коригування суми ПДВ, нарахованої в результаті умовного постачання, виходячи з балансової вартості основних засобів на момент початку такого фактичного використання в оподатковуваних операціях» |
| ПДВ за довгостроковими контрактами | |||
| 17 | Довгостроковим контрактом визнається контракт тривалістю більше 1 року, що не передбачає поетапної здачі виконаних робіт, наданих послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань у виконавця – за фактичним переданням виконавцем результатів робіт замовникові, тобто після закінчення виконання контракту. Дата виникнення податкового кредиту у замовника – це дата фактичного отримання результатів робіт, оформлених актами. Теж після закінчення виконання контракту. Тобто, якщо тривалість довгострокового контракту, наприклад, 2 роки, то податкове зобов'язання виникне у виконавця через 2 роки. Відповідно через 2 роки виникне і податковий кредит у замовника. Це призведе до тривалого накопичення від’ємного значення ПДВ у виконавця (щодо ТМЦ, робіт, послуг, що придбаваються ним для виконання довгострокового контракту) і декларування ним бюджетного відшкодування, яке може бути заморожене. І через 2 роки виконавець заплатить податкове зобов'язання з ПДВ зі всієї вартості контракту. А замовник буде 2 роки чекати податкового кредиту, перераховуючи кошти на фінансування робіт за контрактом. Норми пп. 187.9, 198.2 ПК значно погіршили положення сторін довгострокового контракту, оскільки раніше згідно із законом про ПДВ замовник повинен був чекати права на податковий кредит за довгостроковим контрактом всього лише до кінця звітного кварталу. Судячи з усього, зроблено спробу привести визначення довгострокового контракту (п. 187.9) у відповідність до п. 137.3 розд. ПК, що регламентує податковий облік з податку на прибуток операцій з довготривалим технологічним циклом. Там містяться вищезгадані ознаки контракту (тривалість контракту більше 1 року і те, що він не повинен передбачати поетапну здачу виконаних робіт, наданих послуг). Проте норми пунктів 137.3, 138.2 (податок на прибуток за довгостроковими контрактами) можуть працювати і без прив'язки до п. 187.9, абзацу четвертого п. 198.2 | 187.9. Датою виникнення податкових зобов'язань виконавця довгострокових договорів (контрактів) є дата фактичної передачі виконавцем результатів робіт за такими договорами (контрактами). Для цілей цього пункту довгостроковий договір (контракт) - це будь-який договір на виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва і якщо договорами, які укладені на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапного їх здавання. 198.2. Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту за договорами (контрактами), визначеними довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 ПК, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами). | Пропонуємо вилучити з ПК п. 187.9, абзац четвертий п. 198.2. Тоді у сторін довгострокового контракту обкладення ПДВ операцій здійснюватиметься за загальним правилом «першої події» |
| Оподаткування ПДВ вартості комунальних послуг, які орендар відшкодовує орендодавцю | |||
| 18 | Неоднозначно трактується питання щодо необхідності обкладення ПДВ частини вартості комунальних послуг, які відшкодовуються орендарем орендодавцю - бюджетній установі при наданні в оренду нерухомого майна. Адже бюджетна установа не є постачальником комунальних послуг, а лише відшкодовує свої витрати на комунальні послуги. Відшкодовані орендарем кошти відносяться на відновлення касових видатків установи | Податковий кодекс | Пропонуємо доповнити ст. 196 Податкового кодексу нормою, згідно з якою не є об’єктом оподаткування ПДВ операції з відшкодування (отримання) орендодавцем - бюджетною установою витрат за комунальні послуги при наданні в оренду нерухомого майна |
| Від'ємне значення ПДВ за операціями з поставки сільськогосподарських товарів (робіт, послуг) | |||