Управління освіти І науки

Вид материала

Документы

Содержание Галин варіант виконання звданя Мати наказувала Семен ходив; ходив (з ким?) з Іванком Семен з Іванком ходили в ліс.

Подобный материал:

• Харківська обласна державна адміністрація головне управління освіти І науки наказ, 173.49kb.
• Накази, рішення, вказівки Міністерства освіти І науки України, Головним управлінням, 174.32kb.
• Відділ освіти, 1491.54kb.
• Шановні пані та панове!, 27.28kb.
• Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 383.36kb.
• Україна харківська міська рада харківської області виконавчий комітет управління освіти, 25.22kb.
• Виступ начальника управління освіти І науки виконкому міськради С. Кіслова на засіданні, 291kb.
• Міністерство освіти І науки україни донецький обласний центр туризму та краєзнавства, 189.44kb.
• План роботи науково-методичного центру відділу освіти ірпінської міської ради, 917.32kb.
• Головне управління освіти І науки, 63.5kb.

№ з/п	Частина мови	Оленчин варіант виконання завдання		Галин варіант виконання звданя
1	До гори	іменник з приймен-ником	Наближаючись до гори, ми побачили на її схилах барвисті квіти.	Прислівник	Увись підносився наш дух, і догори злітали мрії.
2	Вище	Вищий ступінь порівняння прикмет-ника високе	Одне дерево (яке?) високе, а інше (яке?) ще вище.	Прислівник	Дуб росте (як?) високо, а сосна тягнеться (куди?) вище.
3	Назустріч	Прислів-ник	Вітер грізно кидав назустріч клуби снігу.	Іменник з приймен-ником	На зустріч з письменниками зібралися не лише учні, а і їх батьки.
4	Ближче	Прислів ник	А ти, милий, чорнобривий, присунься ще ближче.	Вищий ступінь порівняння прикметника близький	Близьке для мене Пушкінове слово, але Шевченкове і ближче, і рідніше.
5	Вартовий	Прикмет-ник	Вартовийякий? прикордонник помітив порушника.	Іменник, утворений із прикметника	До командира наблизився (хто?) вартовий.
6	Коло	Іменник	Коло – це геометрична фігура.	Прийменник	Коло річки, коло броду, там дівчина брала воду.
7	Сивочо-лий	Іменник, утворений із прик-метника	Сивочолий схилив голову і задумався.	Прикметник	До криниці наблизився сивочолий незнайомець.
8	Мило	Прислів-ник	Усміхнулась (як?) мило, подивилась ясно...	Іменник	Вирушаючи в похід, не забудь покласти в рюкзак (що?) мило, пасту й зубну щітку.
9	За те	Приймен-ник із займенни-ком	Марійка заховалася за те дерево, а Ганнуся – за оце.	Сполучник	Ми в поході стомились, зате багато побачили.
10	Проте	Сполуч-ник	Місяць давно заховався в прозору хмару, проте ніч була м’якою і світлою.	Приймен-ник із займен-ником	Про те, як козацтво боронило свою волю та віру, відомо всій Європі.

	Як бачите, суть завдання зводиться до того, щоб уміти розрізняти, до яких частин мови можуть належати однозвучні слова, адже саме від цього залежить їх написання та синтаксична роль.
Завдання 7. Розставте розділові знаки, зробіть повний синтаксичний розбір перших двох речень. Останні розберіть за членами речення. 1. День морозний, яскравий, сліпучий. Речення розповідне, емоційно нейтральне, просте, двоскладне, непоширене, повне, ускладнене однорідними присудками.	Щоб виконати правильний розбір перших двох речень, слід пам’ятати, що при прямому порядку слів означення завжди стоїть перед означуваним словом. Якщо в реченні відсутнє дієслово (а вони у нас відсутні в обох реченнях), то роль присудка в ряді випадків може виконувати прикметник чи дієприкметник. Але, згідно з порядком слів у реченні, цей прикметник (чи дієприкметник) повинен стояти лише після слова-підмета! Саме це бачимо в першому реченні: підмет день стоїть на першому місці, а всі прикметники – після нього. Отже, вони в реченні відіграють роль присудків. Ясна річ, що речення, в якому є і підмет, і присудок, є двоскладним.
2. Дуже-дуже тиха ніч, а довкіл – блискучі зорі. Речення розповідне, емоційно нейтральне, складне, складносурядне. Складається з двох частин. Перша частина: дуже-дуже тиха ніч... – односкладне, називне, поширене, повне. Друга частина: ... а довкіл – блискучі зорі. – двоскладне, поширене, неповне.	Зовсім інше бачимо в другому реченні. Розгляньмо спочатку першу його частину: дієслова в ньому також немає, отже, на роль присудка міг би претендувати прикметник тиха. Але, погляньте, де він стоїть?! Перед підметом, а не після нього! Отже, й ніяким присудком він бути не може, а є звичайним собі означенням. Коли так, то присудка в цій частині складного речення взагалі немає: вона являє собою односкладне називне речення. А тепер подивімось на другу частину цього складного речення: ... а довкіл – блискучі зорі. Дієслова в ньому теж ніби немає, слово блискучі також є означенням, бо стоїть перед підметом... Чому ж ми попереднє визначили як односкладне, а це – як двоскладне? Здогадалися? Ну, звісно, слід звернути увагу на тире! Воно вжите на місці пропущеного присудка, який читач сам легко може підставити: а довкіл (сяють, горять, мерехтять...) блискучі зорі. Отже, в цьому реченні (частині складного) присудок не відсутній, а пропущений, бо й без того зрозумілий читачеві. В нашій свідомості він існує, лише на папері не написаний. А такі речення, в яких якийсь із членів пропущений, називаються як?.. Неповними! Речення, що являє першу частину складного, - є повним, бо в ньому присудок відсутній не тому, що пропущений, а тому, що в реченнях такого типу він просто непотрібний. Тому всі односкладні речення, як правило, є повними.
3. Хвилі знову почали погрозливо ревіти, та я ще мав силу боротися з ними.	В цьому реченні є два “підступні” моменти. 1-й – дієслівний складений присудок почали ревіти. Це один член речення, бо дії, названі обома дієсловами, виконуються одним суб’єктом – хвилями. 2-й – це дієслово боротися, яке більшість учнів сприймає як частину присудка. Насправді це є додатком до слова силу: мав силу (на що? для чого) боротися. Про те, що це слово до складу присудка не входить, свідчить і те, що ми його “безболісно” можемо ввести до складу іншого (підрядного) речення: Я мав силу, щоб боротися з ними.
4. Хоч мати наказувала зробити уроки завидна, ми з Марічкою спершу побігли до лісу збирати гриби.	Давайте спершу розберемося з присудками. Побігли збирати – це дієслівний складений присудок типу (хвилі почали ревіти). А наказувала зробити? Чи одна особа є виконавцем дій, названих цими двома дієсловами? Звісно, ні! Мати наказувала, а хто повинен був зробити уроки? Ясна річ, що не мати! Отже, від присудка наказувала ставимо питання до слів зробити уроки: наказувала (що?) зробити уроки. А на питання знахідного відмінку (кого? що?) відповідає додаток! Це ми знаємо добре. Спробуймо тепер визначити присудок у другій частині (головній) цього головного речення. Тут також є два дієслова, які, начебто, можуть претендувати на роль дієслівного складеного присудка: побігли збирати. Але давайте поглянемо, чи, справді, це один член речення? Дивіться: ...ми побігли до лісу, щоб збирати гриби. Одне із дієслів без шкоди для змісту „відійшло” до підрядного речення: побігли до лісу (з якою метою?), щоб збирати гриби. Отже, і в простому реченні дієслово збирати не може бути частиною присудка, а є обставиною мети, бо один член речення ніяк не може знаходитись у двох різних реченнях. Спробуйте „роз’єднати” дієслівни складні присудки: мати хотіла зварити борщ; дівчина почала співати; пташеня навчилось літати, ми скінчили робити уроки. Що у Вас вийде? Мати хотіла, щоб варити? Дівчина хотіла, щоб співати? Ми скінчили, щоб робити? Виходить очевидна дурниця! Отже, тепер Ви зрозуміли, як відрізнити дієслівний складний присудок від двох різних членів речення, виражених дієсловами? Ще одну “нестандартну ситуацію” створює підмет: чи він складається із одного лише слова ми, чи до нього слід віднести і слова з Марічкою? В реченні “Семен з Іванком ходив у ліс” все зрозуміло: Семен ходив; ходив (з ким?) з Іванком. Це легко, бо присудок стоїть в однині, то й підмет має бути одиничний. Але ж у нашому випадку ми – це також множина, як і присудок побігли збирати. То, може, як і в реченні про Іванка, слова з Марічкою також будуть додатком? Ви вже смієтеся??? Звичайно, це смішно, бо слово ми об’єднує обох дівчаток. Ми – це “я і Марічка”. Виходить, що та Марічка є додатком до самої себе! Я і Марічка з Марічкою побігли до лісу??? Щось у нас дуже багато “Марічок” назбирується... Отака-от “цікава” граматика з арифметикою виходить! А тепер визначте підмет у реченні: Семен з Іванком ходили в ліс. Порівняли його з попереднім аналогічним? Чим ці речення відрізняються? Присудком! Там присудок у однині, а тут – у множині. То який висновок робите? Цілком правильно: підмет в цьому реченні буде не Семен, а Семен з Іванком.
Завдання 8. З’ясуйте значення паронімів. Слова двох-трьох пар введіть до самостійно складених речень. 1. Коронний – гідний корони, вершинний. Коронним номером концертної програми був виступ оперного співака із столиці. 2. Коронарний (медичний термін) – подібний до корони, найвище розташований. Захворювання коронарних судин серця може призвести до сумних наслідків. 3. Кримінальний – причетний до криміналу. Кримінальні злочинці становлять загрозу для суспільства. 4. Криміногенний – такий, що сприяє появі та поширенню криміналу. В країні, на жаль, склалася криміногенна ситуація. 5. Гуманний – людяний, сприятливий для людини. Законодавство нашої Держави є гуманним. Гуманне ставлення до учня – є законом шкільної освіти. 6. Гуманістичний – такий, що відповідає принципам гуманізму. Твори українських письменників сповнені гуманістичним духом. 7. Легальний – той, що діє відкрито (антонім до слова підпільний). Українська Гельсинська Група була легальною організацією, що діяла на основі Гельсинських домовленостей. 8. Легалізований – той, що юридично зафіксував свою легальність. Діяльність партії повинна бути легалізована шляхом реєстрації в органах юстиції. 9. Прогресивний – причетний до прогресу, до руху вперед. Україна володіє прогресивними технологіями в галузі літакобудування. 10. Прогресуючий – той, що розвивається. Прогресуючий параліч позбавляв письменника можливості самостійно записувати свої твори. 11. Локальний – обмежений, зосереджений на певному незначному просторі. Локальна війна розросталася у всесвітню. 12. Локалізований – приведений до локального стану, введений в певні межі, позбавлений можливості розповсюджуватись. Інфекція була локалізована на ранній стадії, тому не переросла в епідемію. 13. Адресний – спрямований на адресата (на особу). Соціально незахищеним громадянам Держава надає адресну допомогу. 14. Адресований – спрямований на певну адресу. Лист, адресований брату, не дійшов за призначенням.	Значення слів, дещо близьких за значенням і подібних за звучанням, що звуться паронімами, з’ясовується за словниками паронімів. Тлумачення окремих паронімів подається також у посібниках “Ділове мовлення”. Порівнявши наведену нами відповідь із тлумаченнями даних слів у словниках, Ви, очевидно, звернете увагу на те,що відповіді не повторюють дослівно відповідні статті словників. У них відповідаючий передає значення слів своїми словами, так, як він їх розуміє. А ми вже не раз наголошували, що розуміння – набагато цінніше, ніж переписування чи й навіть заучування напам’ять.