На тлі світового досвіду

Вид материала

Книга

Содержание Iii. структура і організація роботи парламентів Становлення парламентаризму в україні Iii. структура і організація роботи парламентів Становлення парламентаризму в україні Iii. структура 1 організація роботи парламентів Становлення парламентаризму в україні 3.11.3. Управління справами Iii. структура і організація роботи парламентів 3.12. Інститут законодавства верховної ради україни Становлення парламентаризму в україні Iii. структура і організація роботи парламентів 3.13. Уповноважений верховної ради з прав людини Становлення парламентаризму в україні Iii. структура і організація роботи парламентів 3.14. Рахункова палата Становлення парламентаризму в україні Iii. структура і організація роботи парламентів Річний фонд зарплати Становлення парламентаризму в україні Iii. структура і організація роботи парламентів ... Полное содержание

Подобный материал:

• О. В. Ковальчук, студ., Т. П. Мірзак,, 167.02kb.
• Магістерська програма «економіка аграрного сектора» Студентка: Карпенко Ірина Володимирівна, 1727.27kb.
• Тема досвіду: Використання проектної технології на сучасному уроці англійської мови, 183.96kb.
• Ресурси Світового океану І рекреаційні ресурси Ресурси Світового океану, 49.75kb.
• Олександр Михайлович Павленко, 176.73kb.
• Габріеля Гарсіа Маркеса «Сто років самотності». Вихід у світ цього роману у 1967 році, 644.2kb.
• Назва реферату: Суть світового ринку І його структура Розділ, 134.31kb.
• Програма обласного науково-методичного дослідження "Запровадження інноваційних педагогічних, 441.44kb.
• Картка обліку об’єктів ефективного педагогічного досвіду, 33.11kb.
• Картка обліку об’єктів ефективного педагогічного досвіду, 29.8kb.

III. СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

• Секретаріат заступника Голови Верховної Ради України;
  
• Секретаріати комітетів, депутатських фракцій, груп;
  
• Головне науково-експертне управління;
  
• Головне юридичне управління;
  
• Головне управління документального забезпечення;
  
• Головне організаційне управління;
  
• Інформаційне управління;
  
• Управління кмп'ютеризованих систем;
  
• Управління по зв'язках з місцевими органами влади і орга­
  нами місцевого самоврядування;
  
• Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків;
  
• Управління кадрів;
  
• Відділ зв'язків з органами правосуддя;
  
• Відділ контролю;
  
• Відділ з питань звернень громадян;
  
• Перший відділ;
  
• Сектор мобілізаційної роботи;
  
• Управління справами.
  

Важливу ланку роботи Секретаріату виконує Головне науко­во-експертне управління, яке сформовано з числа юристів високої кваліфікації, що мають гарну теоретичну та практичну підготовку. Управління надає народним депутатам наукову та правову допомогу в підготовці законопроектів.

Важливу роль відіграє Головне юридичне управління, яке бере безпосередню участь у розробці і доопрацюванні проектів законо­давчих актів, участь у проведенні правової експертизи документів, надання допомоги комітетам і народним депутатам у вирішенні пра­вових питань, юридичних консультацій, а також проводить довідко­во-кодифікаційну справу.

У складі Секретаріату працює Управління комп'ютеризованих систем. На нього покладено завдання впровадження сучасних ме­тодів і засобів збору, обробки і видачі даних, необхідних для діяль­ності Верховної Ради України, її органів і народних депутатів та ве­дення пленарних засідань Верховної Ради, комп'ютеризованої об-

225

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

робки проектів законів на всіх стадіях їх проходження, створення баз даних загального користування.

За останні роки розширилися контакти Верховної Ради з пар­ламентами інших держав. Регулярними стали поїздки народних де­путатів за кордон. Розробка проектів планів міжпарламентського обміну і проведення організаційних заходів щодо їх реалізації, підтри­мання контактів з міжпарламентськими структурами, парламентами зарубіжних країн, іноземними посольствами в Україні та посольства­ми і представництвами України за кордоном, організації прийому у Верховній Раді парламентських делегацій покладено на Управління забезпечення міжпарламентських зв'язків.

Відділ контролю Секретаріату здійснює контроль за реаліза­цією доручень Верховної Ради України та її керівництва. Відділ три­має на контролі запити, звернення і пропозиції народних депутатів, які були висловлені ними на пленарних засіданнях Верховної Ради.

Відділ з питань діяльності рад перетворено на Управління по зв'язках з місцевими органами влади і органами місцевого самовря­дування. Управління перш за все надає методичну та консультатив­ну допомогу місцевим органам влади, узагальнює набутий ним досвід, організовує в радах обговорення законопроектів, вирішує питання адміністративно-територіального поділу.

Процес удосконалення законотворчої діяльності Верховної Ради повинен базуватися на належній науковій базі. З цією метою на базі бібліотеки Міністерства культури створена парламентська бібліо­тека. При Верховній Раді було створено Інститут законодавства Вер­ховної Ради, до складу якого входило сім відділів:

теорії та методології законотворчої діяльності і система­тизації законодавства;

конституційного законодавства і державного будівництва; адміністративного та фінансового законодавства; цивільного та господарського законодавства; трудового і соціального законодавства; кримінального та виправно-трудового законодавства; міжнародного та порівняльного законодавства.

226

III. СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

Підсумовуючи вищевикладене, необхідно підкреслити, що професіоналізм парламенту визначається багатьма складовими, в тому числі й ефективною організацією управління законодавчим процесом, що неможливо без належної організації діяльності апара­ту. Саме тому вся робота Секретаріату безпосередньо підпорядко­вується діяльності Верховної Ради України, напрацьовуються дос­коналі форми і методи з тим, щоб апарат працював кваліфіковано, оперативно, з найбільшою користю для справи, в інтересах забезпе­чення формування державно-правової системи України.

3.11.2. Дослідницька служба

Законодавчий орган повинен забезпечували депутатів, постійні комітети, керівництво парламенту аналітичними матеріалами з різних проблем державного будівництва, політики, економіки, культури, освіти, охорони здоров'я, охорони навколишнього середовища тощо.

Інформацію про стан справ у державі парламенти країн світу отримують безпосередньо від структур виконавчої влади. В Україні можливості отримання інформації народними депутатами від уря­дових структур обмежені. Ці можливості закріплені у Конституції України, Регламенті Верховної Ради України і законах:

• Кабінет міністрів подає до Верховної Ради України звіт
  про виконання бюджету (Конституція України, стаття 97).
  У Звіті подаються цифрові відомості про стан економіки;
  
• Кабінет міністрів України не менше ніж один раз на рік
  звітує про свою роботу перед Верховною Радою України
  (Регламент Верховної Ради України, стаття 8.2.2.);
  
• Верховна Рада України може заслухати на засіданні звіт
  будь-якого члена Уряду України про його діяльність за ви­
  могою постійного комітету, або не менш як п'ятої частини
  депутатів від їх фактичної кількості;
  
• "... Постійні комітети можуть заслуховувати першого
  віце-прем 'єр-міністра, віце-прем 'єрів, міністрів, керівників
  державних комітетів, відомств, інших органів державної
  

227

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

виконавчої влади і організацій, профспілкових органів, а також органів місцевого самоврядування і об 'єднань гро­мадян, окремих громадян " (Стаття 10 закону про постійні комісії Верховної Ради України). Безумовно, що при про­веденні слухань народні депутати могли б мати всесторон-ню інформацію про стан справ у державі. На жаль, прове­дення слухань у постійних комітетах не стало нормою. Воно, безумовно, стане нагальною необхідністю у майбут­ньому, коли конфронтаційна війна між законодавчою і ви­конавчою владами спаде.

За Конституцією України і існуючими законами регулярне на­дання звітів Верховній Раді посадовими особами виконавчої влади не передбачено. Тому у змаганні з урядом стосовно економічних питань депутати часто виглядають просто безпорадно, не володіють реальними цифрами і фактично сприймають інформацію урядовців на віру.

Певні відомості про роботу органів виконавчої влади народні депутати України також отримують:

• у відповідях на свої запити;
  
• у відповідях на "Дні Уряду України";
  
• у щорічному звіті Кабінету міністрів.
  

З прийняттям закону "Про Рахункову палату" Верховна Рада України зробила перший крок до отримання повних відомостей про фінансову діяльність Кабінету міністрів України. Це дає можливість народним депутатам більш впевнено і предметно аналізувати дії уря­ду і робити обгрунтовані висновки.

Звичайно, важко перерахувати всі можливі напрямки інфор­мації, за якими народні депутати мали б отримувати необхідну їм інформацію і аналітичні матеріали, які вони можуть використовува­ти при розробці законопроектів і виконанні своїх контрольних функцій. Як приклад, тут можна навести деякі типи інформації, яких потребує законодавчий орган:

228

III. СТРУКТУРА 1 ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

1. Інформація про поточну роботу міністерств і відомств, а
саме:

• характер і масштаби урядових програм, структура програм,
  зайнятий у них персонал, бюджет, типи управління;
  
• ефективність програм - обсяги виконаних робіт, відсоток
  розв'язаних проблем, надані послуги, ступінь задоволен­
  ня потреб громадян;
  
• законність - відповідність діяльності і програм законам,
  ухвалених парламентом;
  
• ефективність діяльності міністерств і відомств - дані про
  витрати, досягнуті результати, термін виконання;
  
• належний порядок - визначення того, як ставляться до гро­
  мадян працівники міністерств і відомств, розгляд справ
  відповідно до норм права, їх неупередженість.
  

2. Фінансова інформація:

• інформація про видатки - суми, витрачені на організаційні
  заходи, програми, організації, установи;
  
• інформація про надходження - у відповідності з бюдже­
  том, ухваленого Верховною Радою;
  
• інформація про законність - інформація про те, як обліко­
  вувалися кошти, а також про те, скільки коштів було отри­
  мано і витрачено відповідно до закону про бюджет.
  

3. Політична інформація:

• інформація про проблеми, які є або могли б стати цілями дер­
  жавної політики у сфері економіки, у соціальній сфері, у сфері
  захисту навколишнього середовища, захисту прав людини;
  
• інформація про чинники, які обумовлюють виникнення
  проблем: Що роблять різні рівні влади у вирішенні даної
  проблеми (наприклад, в області чи місті)? Який вплив має
  державна політика на вирішення проблем тепер і у май­
  бутньому? До виникнення яких проблем може привести
  зміна технологій?
  

229

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

4. Інформація, що стосується розробки та оформлення зако­нопроектів:

• конкретна інформація про існуючі закони й нормативні
  акти, у тому числі тлумачення судами цих законів і норма­
  тивних актів;
  
• інформація, яка фіксує нинішні та раніше запропоновані
  законопроекти, що стосуються однієї тематики, у тому
  числі і запропоновані поправки;
  
• інформація, яка фіксує свідчення і дані, подані громадськ­
  істю та зацікавленими сторонами, а також коментарі уря­
  ду до запропонованих законопроектів;
  
• інформація, яка фіксує колишнє і теперішнє оформлення і
  розгляд усіх законодавчих пропозицій і поправок.
  

Очевидно, що отримання й аналіз усієї цієї різноманітної інфор­мації потребує численних фахівців у різних галузях, які були б пев­ним чином організовані і могли б задовольняти різноманітні інфор­маційні потреби несхожих один на одного народних депутатів і пра­цівників Верховної Ради України.

Проте необхідної дослідницької служби Верховна Рада Украї­ни не має.

До апарату також входить як самостійний підрозділ Парламен­тське видавництво, що видає офіційні документи Верховної Ради, ви­пускає наукову, інформаційно-довідкову та методичну літературу з питань державного будівництва і права, здійснює підготовку бібліог­рафічних та інформаційних видань з питань парламентської діяльності.

До структури Верховної Ради входять також інформаційні ви­дання, які не належать до апарату - газета "Голос України" та жур­нал "Віче".

3.11.3. Управління справами

Управління справами Верховної Ради України відповідає за фінансове, соціально-побутове та матеріально-технічне забезпечен­ня діяльності Верховної Ради і народних депутатів України.

230

III. СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

В Управлінні справами народні депутати мають справи з праців­никами служб, які вирішують побутові проблеми: заробітна плата, жит­ло, квитки на транспорт, медичне обслуговування, санітарно-курортне забезпечення депутатів і членів їх сімей, пенсійне забезпечення.

Підрозділи Управління справами подані у Додатку ЗЛО.

3.12. ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Інститут законодавства Верховної Ради України створено у відповідності з Постановою Верховної Ради України від 22 жовтня 1992 року "Про удосконалення роботи Верховної Ради України" (у січні 2000 року фракції більшості висунули пропозицію про ліквіда­цію Інституту, що матиме негативні наслідки, якщо нові дослідницькі служби не будуть створені).

Інститут законодавства проводить наукові дослідження в сфері державного будівництва, надає допомогу народним депутатам у здійсненні законотворчої діяльності, аналізує практику застосування законів, розробляє пропозиції щодо вдосконалення чинного законо­давства, здійснює порівняльні дослідження законодавств різних країн.

Інститут має наступні основні завдання:

• фундаментальні дослідження у сфері державного будівництва;
  
• прикладні дослідження у сфері державного будівництва;
  
• законопроекті роботи;
  

• координація роботи наукових установ у законотворчій
  діяльності Верховної Ради України;
  

• розробка концепції проектів розвитку законодавства;
  

• розробка програм законопроектної діяльності Верховної
  Ради:
  

• аналіз практики застосування законів;
  
• порівняльні дослідження законодавств інших країн;
  

• пошук шляхів зближення національного законодавства з
  міжнародним правом;
  

• розробка найбільш важливих законопроектів;
  

231

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

• здійснення науково-правової експертизи найбільш важли­
  вих законопроектів;
  
• підготовка до видання законодавчих актів;
  
• підготовка до видання спеціальної юридичної літератури.
  

Інститут також працює над розробкою державно-правової ре­форми в Україні. З цією метою він проводить відповідні науково-дослідні роботи, розробив Концепцію розвитку законодавства Ук­раїни на період 1996-1997 років, проект орієнтовної програми зако-нопроектних робіт на період 1996-2005 років.

Інститут законодавства визначив наступні пріоритети у роз­робці законів відповідно до Конституції України:

• закони, що стосуються проблем забезпечення сувереніте­
  ту народу, реформування усіх гілок державної влади і
  місцевого самоврядування, системи правоохоронних
  органів, здійснення судово-правової реформи;
  
• закони щодо реалізації прав і свобод людини і громадяни­
  на, закони у соціальній сфері;
  
• закони щодо захисту усіх суб'єктів прав власності;
  
• цивільний, господарський, банківський та податковий ко­
  декси:
  
• закони екологічного спрямування;
  
• закони по боротьбі з правопорушеннями, організованою
  злочинністю, корупцією
  

Інститут співпрацює з комітетами Верховної Ради у розробці проектів різних законів: "Про регламент Верховної Ради України", "Про внесення доповнень до Кримінального кодексу України у зв'яз­ку з посиленням боротьби з порушеннями бюджетного законодав­ства", "Про внесення змін і доповнень до закону України "Про дер­жавну службу" тощо.

Інститут виконує науково-експертну роботу за дорученням ке­рівництва Верховної Ради, виконуючи аналіз законопроектів, ко­дексів, направляючи висновки до відповідних комітетів. Він прово-

232

III. СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

дить порівняльний аналіз законодавства зарубіжних країн, завдяки чому були складені відповідні порівняльні таблиці норм конституцій різних країн, що надало народним депутатам необхідну інформацію при роботі над Конституцією України.

Видавнича діяльність інституту пов'язана з організацією підго­товки офіційних видань, збірників законодавчих актів України, ко­ментарів окремих законів, монографічних юридичних видань, таких як "Закони України", "Вчені - юристи України" тощо.

В структурі Верховної Ради України Інститут законодавства є важливою науковою ланкою у забезпеченні законотворчої діяльності.

3.13. УПОВНОВАЖЕНИЙ ВЕРХОВНОЇ РАДИ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Посада уповноваженого з прав людини (омбудсмена) існує в багатьох країнах світу. Вона вперше була введена у Швеції в 1809 році. Основною функцією обмундсмена тоді був нагляд за правосуд­дям. Тепер у переважній більшості країн основною функцією ом-будсменів є контроль за діяльністю адміністрацій, тобто органів ви­конавчої влади.

Уповноважений з прав людини не втручається у справи суду і органів місцевого самоврядування. Він не може видавати приписи чи анулювати рішення адміністративних органів.

В Англії, наприклад, омбудсмен має право викликати служ­бовців виконавчої влади і надати їм відповідні рекомендації щодо захисту порушеного права. Відповідно, Посередник у Франції і На­родний захисник в Іспанії здійснюють нагляд за діями державної адміністрації. Вони мають право доступу до документів, дають ре­комендації щодо справедливого вирішення скарг, можуть порушува­ти справу про відповідальність будь-яких посадових осіб. В деяких країнах (Фінляндія, Польща) омбудсмен може оскаржувати дії не­державних органів, опротестовувати рішення суду.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини керує інституцією, яка не входить до структури Верховної Ради. Це само­стійний конституційний орган влади. Він функціонує при Верховній Раді незалежно від державних органів та посадових осіб. По відно­шенню до нього Верховна Рада виступає як вищий орган управлін-

233

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

ня. Його діяльність "доповнює існуючі засоби захисту конституцій­них прав і свобод людини і громадянина, не відміняє їх і не тягне перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод " (стаття 4 закону "Про Упов­новаженого Верховної Ради України з прав людини").

У Законі, який було прийнято Верховною Радою 23 грудня 1997 року, зазначається, що "парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав лю­дини" (стаття 1).

Метою парламентського контролю, який здійснює Уповнова­жений є:

• захист прав і свобод людини і громадянина, проголоше­
  них Конституцією України, законами України та міжна­
  родними договорами України;
  
• додержання та повага до прав і свобод людини і громадя­
  нина суб'єктами, зазначеними у статті 2 цього Закону;
  
• запобігання порушенням прав і свобод людини і громадя­
  нина або сприяння їх поновленню;
  
• сприяння приведенню законодавства України про права і
  свободи людини і громадянина у відповідність з Консти­
  туцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;
  
• поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробіт­
  ництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;
  
• запобігання будь-яким формам дискримінації щодо реалі­
  зації людиною своїх прав і свобод;
  
• сприяння правовій інформованості населення та захист
  конфіденційної інформації про особу.
  

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має право (за статтею 13 Закону) :

• невідкладного прийому вищими посадовами особами дер­
жави, керівниками органів місцевого самоврядування;

234

III. СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

• бути присутніми на засіданнях Верховної Ради, Кабінету
  міністрів, Конституційного Суду, Верховного Суду, суддів
  загальної юрисдикції;
  
• безперешкодно відвідувати органи державної влади, орга­
  ни місцевого самоврядування, підприємств, установ і
  організацій незалежно від форм власності;
  
• на ознайомлення з документами, включаючи документи
  органів прокуратури і судів;
  
• вимагати від посадових осіб органів державної влади і
  органів місцевого самоврядування проведення перевірок
  діяльності підконтрольних їм підприємств, установ і орган­
  ізацій;
  
• запрошувати посадових осіб і громадян України для от­
  римання від них пояснень щодо обставин, що перевіря­
  ються;
  
• відвідувати місця попереднього ув'язнення і установи
  відбування покарань засудженими, установи примусового
  лікування;
  
• бути присутніми на засіданнях судів усіх інстанцій;
  
• перевіряти стан додержання встановлених прав людини і
  громадянина державними органами, що здійснюють опе-
  ративно-розшукову діяльність
  

Уповноважений Верховної Ради з прав людини представляє Верховній Раді України щорічну доповідь про стан додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина в Україні органами дер­жавної влади, органами місцевого самоврядування, підприємства­ми, установами та організаціями незалежно від форм власності.

3.14. РАХУНКОВА ПАЛАТА

В більшості країн світу парламентами утворені спеціальні структури, які покликані контролювати витрачання грошей держа­вою. Ці структури є незалежними від законодавчої і виконавчої вла­ди інституціями або підвладні парламенту.

235

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

Справа в тому, що громадяни країни платять податки у виг­ляді грошей, які стають державними. У США, наприклад, надход­ження до бюджету в 1999 році становили 1624 млрд. дол. Для ефек­тивного функціонування системи державного управління ці гроші повинні витрачатися раціонально, під контролем незалежних структур.

В Україні такою структурою є Рахункова палата. Вона здійснює контроль за використанням коштів Державного бюджету України від імені Верховної Ради (стаття 98 Конституції України). Проте Рахун­кова палата не є органом Верховної Ради. Це самостійний конститу­ційний орган, діяльність якого регулюється законом.

Рахункова палата контролює Державний бюджет, державні бюджетні і позабюджетні фонди, внутрішні і зовнішні позички. Ра­хункова палата визначає законність, ефективність і доцільність ви­користання коштів.

Контрольно-ревізійна діяльність Рахункової палати направ­лена на контроль використання і проходження коштів, починаю­чи з Державного бюджету і закінчуючи конкретним використан­ням на підприємстві промисловості, установі освіти, науки, ме­дицини.

Рахункова палата має справу з державним казначейством, постійно отримує інформацію про проходження платежів. Вона слідкує за пропорційністю фінансування статей бюджету, пропор­ційністю фінансування головних розпорядників коштів, яких в Україні 247.

Рахункова палата аналізує і контролює все, що пов'язане із формуванням, обслуговуванням та погашенням державного внутрі­шнього і зовнішнього боргу України., проблемами повернення кре­дитів, у тому числі і кредитів під гарантію уряду.

Рахункова палата раз на квартал робить аналіз виконання Державного бюджету і подає матеріали у Верховну Раду. Вона здійснює експертизу та аналіз проекту Державного бюджету на наступний рік.

Рахункова палата - один з важливих інститутів демократично­го суспільства України.

236

III. СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

3.15. ДОДАТКИ ДО РОЗДІЛУ III

3.15.1. Додаток 3.1.

АПАРАТ КОМІТЕТІВ КОНГРЕСУ США 103 СКЛИКАННЯ

Комітети Сенату	Працює в апараті	Річний фонд зарплати	Зарплата понад 65 тис. Дол.
3 питань сільського господарства	38	1,9 млн. дол.	9
3 розподілу бюджетних асигнувань	73	4,9 млн. дол.	43
У справах збройних сил	53	2,9 млн. дол.	21
3 питань банківської справи	63	3,2 млн. дол.	20
3 питань бюджету	85	3,2 млн. дол.	20
У справах торгівлі, науки і транспорту	78	3,4 млн. дол.	17
3 питань енергетики і природних ресурсів	49	2,4 млн. дол.	14
3 охорони навколишнього середовища і громадських робіт	53	2,6 млн. дол.	18
3 питань урядової етики	12	0,6 млн. дол.	5
3 фінансових питань	55	3,0 млн. Дол	24
3 міжнародних відносин	66	2,6 млн. дол.	11
У справах уряду	102	4,9 млн. дол.	22
У справах індіанців	22	1,0 млн. дол.	6
3 питань розвідки	39	2.4 млн. дол.	19
3 питань судочинства	137	4,4 млн. дол.	17
3 питань трудових ресурсів	140	5,0 млн. дол.	21
3 питань регламенту та адміністративних питань	26	1,3 млн. дол.	8
У справах малого бізнесу	23	1,0 млн. дол.	6
Спеціальний комітет у справах осіб похилого віку	32	1,0 млн. дол.	2
У справах ветеранів	23	1.1 млн. дол.	5

237

СТАНОВЛЕННЯ ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ В УКРАЇНІ

Загалом у Сенаті	1149	52,8 млн. Дол.	308
Комітети Палати представників
3 питань сільського господарства	69	4,0 млн. дол.	33
3 бюджетних асигнувань	223	16,2млн.дол.	138
3 питань національної безпеки	81	5,3 млн. дол.	39
3 питань банківської справи	99	5,0 млн. дол.	24
3 питань бюджету	105	6,1 млн. дол.	45
У справах округу Колумбія	43	2,2 млн. дол.	13
3 питань освіти та праці	122	6,0 млн. дол.	35
3 питань енергетики і торгівлі	153	8,9 млн. дол.	62
У закордонних справах	97	6,4 млн. дол.	47
3 питань діяльності уряду	80	4,8 млн. дол.	40
Адміністративний (Контрольний)	72	3,6 млн. дол.	20
3 питань розвідки	25	1,9 млн. дол.	16
3 питань судочинства	75	4,6 млн. дол.	29
У справах торгівельного флоту та риболовецьких угідь	78	4,4 млн. дол.	27
3 використання та збереження природних ресурсів	72	4,2 млн. дол.	25
У справах пошти та державних службовців	74	4,1 млн. дол.	25
3 питань громадських робіт та транспорту	90	5,2 млн. дол.	37
3 питань регламенту	47	2,7 млн. дол.	14
3 питань науки, космічних досліджень і нових технологій	84	5,0 млн. дол.	28
У справах малого бізнесу	51	2,2 млн. дол.	9
3 питань урядової етики	10	0,8 млн. дол.	7
У справах ветеранів	54	2,4 млн. дол.	12
3 фінансових питань	140	7,1 млн. дол.	49
Загалом у палаті представників	1944	113,1 млн. Дол.	774

238

III. СТРУКТУРА І ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ПАРЛАМЕНТІВ

3 питань економіки	52	2,9 млн. дол.	21
3 питань оподаткування	70	5,0 млн. дол.	37
У видавничих справах	16	1,0 млн. дол.	8
Загалом у спільних комітетах	138	8,9 млн. дол.	66
Загалом у всіх комітетах	3231	179,8 млн. Дол.	1148

3.15.2. Додаток 3.2.

СТИСЛІ ДАНІ ПРО ВІДМІННОСТІ МІЖ СИСТЕМАМИ КОМІТЕТІВ

Критерії	Конгрес СІЛА	Конгреси країн	Парламент
		Латинської	Великобританії
		Америки
Юрисдикція	Закріплена;	Закріплена або	Щодо окремих
	відповідає	тимчасова;	законопроектів
	повноваженням	відповідає
	відомств	повноваженням
		відомств
Термін	Постійний	Постійний	Спеціальний;
повноважень			тимчасовий
Призначення	Від стажу	Внаслідок	Призначаються
голів	роботи у	виборів	урядом
	комітеті
Сфера	Законодавство;	Законодавство;	Законодавство
ДІЯЛЬНОСТІ	Контроль,	розслідування
	розслідування
Місце у	Першорядне;	Першорядне;	Другорядне;
законодавчому	до обговорення	до обговорення	після ухвалення
процесі	на пленарному	на пленарному	на пленарному
	засіданні	засіданні	засіданні
Свобода дій	Цілковита	Підготовка	Лише до
щодо		законопроектів	окремих
законопроектів			деталей