Робоча програма з філософії для спеціальностей: 17. 110101 «Лікувальна справа» 17. 110104 «Педіатрія»

Вид материала

Содержание

Структура робочої навчальної програми
Тема 8. Філософія як світогляд. Специфіка філософського знання.
Тема 9: Виникнення філософії в країнах стародавньої цивілізації.
Тема 10: Періодизація та основні тенденції розвитку раннішньої Західної філософії.
Тема 11. Матеріалістична, ідеалістична Західна філософія.
Тема 12. Сучасна світова філософія ХІХ-ХХст.ст.
Тема 13. Українська філософія: виникнення, зв’язки, періодизація, тенденції розвитку.
Тема 2. Буття люди.
Тема 4 Суспільство як основа буття людини.
Тема 5 Глобальні проблеми та сучасні концепції розвитку людства.
Тема 6 Філософський аспект екологічних та біоетичних проблем розвитку медицини та охорони здоров
Змістовний модуль 5. Філософська гносеологія.
Тема 8 Процес наукового пізнання та теорія істини.
Тема 9 Діалектика як теорія і логіка розвитку.
Тема 10 Діалектика: закони розвитку
Тема 11 Методологія науково-медичного пізнання.

Подобный материал:

1 2

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім.М.ГОРЬКОГО

Форма У-31

«Затверджую»

Перший проректор ДонНМУ

Проф. Талалаєнко О.М.

________________________

«____»_____________2008р.

РОБОЧА ПРОГРАМА

З ФІЛОСОФІЇ

Для спеціальностей: 17.110101 «Лікувальна справа»

17.110104 «Педіатрія»

17.110.105 «Медико-профілактична справа»

Факультети: медичний 1, медичний 2, медичний 3, ММ

Кафедра філософії, психології та економічної теорії

Нормативні дані:

Форма навчання	курс	Кількість годин					Залік, діф.з.	Іспит
		семестр	ВСЬОГО годин	аудиторних		СПРС
				лекцій	практичн	60	ІІ	ІІІ
денна	ІІ	ІІ-ІІІ	150	30	60

Робочу програму склали : к.філос.н, доц. Огородник І. С.

Програму обговорено на засіданні кафедри «____»________________2008 р.

Завідувач кафедри________________д.філос.н., проф. Александровська В. М.

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії

«____»___________________2008 р. протокол №__________

Голова циклової методичної комісії________________доц.Пузік А.А

Донецьк-2008

СТРУКТУРА РОБОЧОЇ НАВЧАЛЬНОЇ ПРОГРАМИ

Модулі, змістовні модулі, теми	Всього годин	Аудиторних			Рік навчання	Вид контролю
		лекцій	практичних	СПРС
1	2	3	4	5	6	7
Всього	150	30	60	60	2
Цілі модуля: - діяти відповідно до принципів моралі та враховувати національні та релігійні особливості хворих при виконанні професійних обов’язків лікаря. - диференціювати біологічні, антропологічні, психологічні, соціальні і гносеологічні витоки релігії. - інтерпретувати сутність основ віровчень та культів світових релігій, які впливають на фізичний і психологічний стан людини. використовувати у професійній та науковій діяльності категорії та закони діалектики користуватися критеріями істини при постановці діагнозу інтерпретувати історико-методологічні принципи філософського пізнання природи і суспільства та їх взаємодії трактувати закономірності пізнавально-практичної діяльності людини у професійній роботі лікаря демонструвати володіння загальнонауковими та конкретнонауковими методами пізнання та практичної діяльності застосовувати філосоіфські знання для розуміння культурних традицій та їх вплив на розвиток медицини. Модуль 1 Філософія релігії. Історія філософії.	5 5	1 1	2 2	2 2		Тести контрольні питан ня тести
Змістовний модуль №1: Релігія як об’єкт філософського пізнання
Тема 1: Предмет філософії релігії. Поняття „філософія регігії” як складової частини історіко-філософського процесу. Накопичування теоретичних знань про регігію у Європейській думці до XІXст. Німецька класична філософія про релігію: І.Кант, Г.-В.Ф.Гегель, Л.Фейербах. Погляди К.Маркса і Ф.Енгельса на релігію. Д.Юм про природню історію релігії. Українські філософи про релігію. Релігійність і вільнодумство у сучасній філософії. Чинники виникнення релігії: соціальні, гносеологічні, психологічні. Визначення поняття релігії як світоглядної системи. Структурні елементи релігії: релігійна свідомість, діяльність, відносини, інститути та організації. Соціальні функції релігії: світоглядна, компенсаторна, регуляторна, комунікативна, інтеграційно – дезінтеграційна, культурно-транслююча, виховна.
Тема 2: Релігійна філософія. Онтологія: буття світу, Бога, Абсолюту. Питання про походження світу та його есхатологічної перспективи. Антропологія: релігійні теорії походження людини та її значення і місце. Недосконалість людської істоти: гріх, страждання, смерть. Божий промисел та свобода волі людини. Теодіцея та антроподіцея. Гносеологія. Проблема пізнання в релігії: раціональне та ейдетичне (пізнання серцем) як співвідношення світла та пітьми. Об’єкт та суб’єкт релігійного світосприймання та проблема „безпосередньо усвідомленого”. Проблема богопізнання в філософії релігії та богослов’ї. Неотомізм: гармонія віри та розуму, науки та релігії. Релігійний та науковий підхід у пізнанні. Аксіологія. Релігійна істина: предмет віри та данності, що не підлягає визначенню та обгрунтуванню. Релігійна етика: моральні цінності та обгрунтування здорового способу життя.
Змістовний модуль № 2: Релігійні вчення: історія і сучасність.
Тема 3: Походження релігії та ранішні форми вірувань. Основні теорії походження релігії: теологічна, філософська, соціологічна, біологічна, психологічна, етнологічна, міфолого-лінгвістична. Характерні риси міфологічного світогляду як основи зародження релігії. Особливості української міфології. Класифікація форм релігійних вірувань: фетишизм, тотемізм, магія, анімізм, аніматізм. Загальні особливості родоплеменних вірувань. Етапи подальшого розвитку раннішніх форм релігійних вірувань: політеїзм, монотеїзм, зооморфізм, антропоморфізм. взаємозв’язок релігії та медицини. Вплив релігійної філософії та релігійних норм на загальний зміст та напрямки розвитку медицини. Розвиток релігії етнічних груп, народностей та націй, держав, світових релігій. Перехідні та сучасні національні релігії. Зороастризм: характеристика та моральні цінності. Релігії Індії,Китаю та Японії: проблема безсмертя та засоби продовження людського життя, традиції медицини, лікарська діяльність, нетрадиційна медицина.	5 5 7 5 6 5 5 5 5 7 8 5 5 5 10 8 4 7 7 10 8 4	1 1 2 2 2 2 1 1 1 1 2 1 1 - 2 2 - 1 1 2 2 -	2 2 4 2 2 2 2 2 2 4 4 2 2 2 4 2 2 2 2 4 2 2 (2)	2 2 1 1 2 1 2 2 2 2 2 2 4 3 4 4 2 4 4 4 4 2		Тести контрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тести контрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тести контрольні питан ня, тести Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня Тестиконтрольні питан ня
Тема 4: Світогляд буддизму. Історія походження буддизму. Ідейні витоки та першоджерела. Світогляд та віровчення буддизму: чотири „благородні” істини Будди та вчення про спасіння („сансара”, ”карма”, ”дхарма”, ”нірвана”) Морально-етичні норми буддизму. Медичні приписи буддизму та близкість з вченням Йоги. Основні напрямки буддизму: махаяна, хінаяна, ваджраяна. Дзен-буддизм. Сучасний стан буддизму. Психологічни аспекти буддизму.
Тема 5: Теологія християнства: православ’я, католицизм, протестантизм. Витоки та ідейні передумови християнства. Теологічні ідеї ранішнього християнства: харизмати та аппологети. Співвідношення теології та релігійної філософії: християнська містика Ареопагітік, вчення Аврелія Августина, теоретичне усвідомлення аристотелевської філософії Фомой Аквинським. Основи віровчення, догматики та культу. Біблія як перщоджерело світогляду християнства: структурний та змістовний аналіз. Медичні та моральні аспекти Біблії. Православ’я: віровчення та культ. Соціальна доктрина. Реформи православної церкви. Секти православ’я та їх вплива на стан здоровья людини. Ідеї православної релігійної філософії: вселенська теократія, космополітизм і мессіонізм, соборність та софійність. Питання про свободу та сенс життя у релігійно-філосовській літературі. Відображення релігійних ідей у живопису, архитектурі, музиці. Православ’я на Україні: історія та сучасність. Католицизм: віровчення та культ. Каталицька філософія та теологія: ліберальна, теологія кризи, радикальна теологія, теологія визволення. Сучасне соціальне вчення католицизма: роль християнства у сучасному світі, про шляхи удосокналення людини та суспільства. Миротворча діяльность Римстких пап. Католицтво в Україні. Протестантизм: основи віровчення і теологія. Мартин Лютер про Бога та людину, про свободу та рівність, про віру та розум. Основні течії протестантизму: англіканство, лютеранство, кальвінізм, квакери, методизм, п’ятидесятники, менноніти, баптизм, адвентизм. Секта Свідки Ієгови. Вплив на стан здоров’я та світогляд людини.
Тема 6: Іслам: теологічний і соціально-філософський аспекти Історія походження, основи віровчення та культ. Світоглядні, моральні, медичні проблеми священної книги мусульман Корану. Мусульманскьа теологія (мутазиліти, мутакалліми) Основні напрямки іслами: шиїзм, суннізм, суфізм. Ісламське суспільство та закони Шаріату. Іслам і державна політика. Інсламський фунтаментализм, традиціоналізм і модермізм. Вплив ісламу на розвиток політичного, економічного і релігійного стану сучасного світу.
Тема 7: Сучасний релігійний світ. Інтеграційні тенденції в сучасних релігійних вченнях. Екуменізм: вираження тенденцій зближення (розмежування) між релігіями. Секуляризація як соціально-історчний процес і її основні етапи. Діалог і співробітництво між віруючими і невіруючими. Гуманізм-основа діалогу. Проблема взаємовідносин між релігіями в сучасному світі. Нетрадиційні релігії і культи: характерні риси і типи (євангельські, східні, сциєнтологічні, окультні; „Харе Кришна”, Місія Божественного Світла”, ”Церква саєнтології ”Р.Л.Хабарда””та ін.) Характерні риси. Негативні впливи та життя та стан здоров’я людини тоталітарних релігій та культів. Гуманітарна, гуманістична, релігійна психотерапія.
Змістовний модуль 3. Предмет філософії та історія філософії. Тема 8. Філософія як світогляд. Специфіка філософського знання. Філософія і світогляд. Генезіс та структура світогляду. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, філософський, науковий. Предмет філософії. Філософія як навчальна дисципліна (фундаментальна гуманітарна дисципліна): вивчення загальних закономірностей функціонування світу, людини та їх взаємовідношень, загальні метод їх пізнання заради ефективної діяльності людини. Філософія в системі світоглядних знань про світ та людину. Місце філософії в системі культури та науки. Зв’язок філософії з медициною. Специфіка філософського знання. Основні проблеми філософії. Матеріалізм та ідеалізм – основні напрями розвитку філософії: спільність та суттєва відмінність. Проблема ефективного пізнання світу та людини, їх історичних відношень як проблема філософії. Світогляд і філософська культура сучасного спеціаліста – медика. Зв’язок наукової філософії та природничих, медичних, технічних і гуманітарних наук у розв’язанні актуальних проблем сучасного наукового пізнання та суспільного розвитку.
Тема 9: Виникнення філософії в країнах стародавньої цивілізації. Історія виникнення філософії у Стародавньому Китаї: даосизм, конфуціанство, та Стародавньої Індії: ортодоксальні та неортодоксальні школи. Філософія джайнізму, чарвака-локаята. Традиційні ідеї східної філософії та культурі та їх зв’язок з медициною. Сучасна Східна філософія та самопізнання любдини. Космос і людина. Тема 10: Періодизація та основні тенденції розвитку раннішньої Західної філософії. Порівняльна характеристика Східної та Західної філософії: специфічні риси східного та західного осмислення відношення „людина-світ”. Вплив світоглядних заходів на медицину. Зв’язок періодизації в історії Західної філософії з етапами Європейської історії. Антична філософія: матеріалізм та ідеалізм, становлення діалектики, космоцентризм. Особливості філософії Середньовіччя: теоцентризм, схоластичність. Дискусія про природу універсалій. Номіналізм та реалізм. Філософія Ф.Аквінського та її продовження в неотомізмі. Медицина середньовіччя. Філософія епохи Відродження: натурфілософський та гуманістичний напрями. Зародження антропоцентризму. Тема 11. Матеріалістична, ідеалістична Західна філософія. Філософія Нового часу: зв’язок з розвитком природознавства. Проблема методу пізнання. Сенсуалізм та раціоналізм. Французьский материалізм (ХVIIIст.) Класична німецька філософія. Філософія І.Канта: основні проблеми та вплив на подальший розвиток Європейської філософії. Філософія Г.Гегеля: теорія діалектики. Антропологічний матеріалізм Л.Фейербаха. Філософія К.Маркса та Ф.Енгельса: матеріалізм та діалектика. Тема 12. Сучасна світова філософія ХІХ-ХХст.ст. Новаторські ідеї в філософії А.Шопенгауера, С.Кьєркегора. Феноменологія Гуссерля. Позитивізм. Перший і другий позитивизм (Конт, Спенсер, Мах). Неокантианство (Риккерт, Гельмгольц). Прагматизм у США (Пирс, Джемс, Дьюге). Неопозитивізм. Аналітична філософія, лінгвістичний аналіз (Вітгенштейн, Рассел, Карнап). Постпозитивізм (Поппер, Кун). Герменевтіка (Гадамер). Філософія життя: постановка питання про самоцінність життя, її космічне значення (Ницше, Шопенгауер, Дільтей, Бергсон). Філософія і психологія фрейдизму. Екзістенціалізм: проблема свободи вибору особи; „погранічні ситуації”, „вітальні переживання”, „абсурдність буття” (Кьєркегор, Камю, Марсель, Сартр, Хайдеггер, Ясперс). Релігійна філософія. Персоналізм: творча суб’єктивність людини. Неотомізм. Дуалізм істини – науки і святого письма. Обоження Всесвіту, злиття персонального і космічного духу (Тейяр де Шарден).
Тема 13. Українська філософія: виникнення, зв’язки, періодизація, тенденції розвитку. Укрїнська філософія в руслі розвитку світової філософської культури. Етапи розвитку вітчизняної філософії: докласичний, класичний, українська філософія в еміграції, догматичний (1917-1991рр), сучасна українська філософія. „Слово про закон і благодать” Іларіона (1051р). Києво-Могилянська академія, основні напрямки філософської думки. Творчість Г.С.Сковороди – вчення про „міри”. Соціально-філософські погляди Т.Г.Шевченка, М.Кастомарова, П.Куліша, М.Грушевського. „Філософія серця” П.Д.Юркевича. Морально-етичний та софійний характер – основні риси української філософії ХІХ-поч.ХХст. Сучасна українська філософія.’’
Модуль 2. Філософська онтологія, атнтропологія та гносеологія. Змістовний модуль 4. Філософська проблема буття. Буття людини. Тема 1. Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне. Категорія буття як вихідне філософське поняття: світоглядне та методологічне значення. Розвиток змісту проблеми та його структури. Основін форми буття. Структура буття: рівні буття та види. Сучасне філософське тлумачення структури та існування світу. Фундаментальне значення категорії „матерія” в філософії. Категорія „субстанції” в філософії. Від розуміння „матерії” як речовини в „античності” до поняття „матерії” як філософської категорії. Структура матерії: речовина та поле, енергія та інформація. Рівні та види організації матерії. Поняття „ідеальне” в філософії, природа ідеального. Об’єктивно та суб’єктивно ідеальне, їх відмінність та взаємозв’язок. Рух як спосіб існування матерії та ідеального. Зв’язок руху з якістю та розвитком. Форми та види руху: їх якісна специфіка та розвиток. Простір та час -найзагальніші форми буття. Властивості простору та часу. Сучасна наука про деякі властивості простору та часу. Види простору та часу: фізичний, біологічний та соціальний, їх особливості. Особливості організації простору у живих системах. Значення вчення про єдність світу для розуміння сутності хвороб людини.
Тема 2. Буття люди. Проблема людини в класичній та сучасній філософії. Антропоцентрізм і антропологічний принцип у філософії. Релігійна та наукова теорії походження людини. Теорія еволюції Ч.Дарвіна, теорія панспермії, теорія „космічного” походження людини. Сучасна наука та проблеми виникнення життя і людини. Буття людини як єдність об’єктивної та суб’єктивної реальності, єдність тіла та духа. Природа, сутність та призначення людини. Діалектика природного, біологічного та соціального в людині. Людина(індивід, індивідуальність, особи) та суспільство. Сенс життя та сенс буття людини-соціально-історичний та субстанціональний підходи. Культурно-історичні типи особи с точки зору біології людини. (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм) Біологічне та соціальне у поведінці людини. Емоції та особа: соціальні та медичні аспекти. Е.Фромм про біофільний та некрофільний типи особи. Види соціальної діяльності людини як прояв її буття та еволюції. Лікувально-профілактична діяльність суспільства як вид діяльності людини. Життя та смерть, здовов’я та хвороба людини (медичний та філософський аспекти) Змістовний модуль 5. Антропологія. Тема 3. Проблема свідомості в філософії. Проблема філософських концепцій свідомості: загальноприродні та біологічні передумови виникнення свідомості. Свідомість як вища форма відображення. Ідеальна природа свідомості. Соціальна сутність свідомості, соціум як умова виникнення та розвитку свідомості. Структура свідомості: підсвідоме, свідоме, несвідоме. Несвідоме у вченні З.Фрейда. Пробема свідомості у психофізіології. Свідомість і мозок. Свідомість-функція мозку. Функціональні системи (по АнохінуА.К.). Психосоматична проблема у медицині. Психогенні фактори у етиології захворювань і психотерапія. Фрейдизм про біологічні основи свідомості мозку. Мозок і цілістний організм. Психологічні типи особи. К.Юнг про колектиіне несвідоме („архетип”) Психотерапія і лікарська діяльність. Співвідношення індивідуальної та суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості та особливості і принципи лікарської етики та медичної деонтології. Медицина в структурі суспільної свідомості. Тема 4 Суспільство як основа буття людини. Місце знань про суспільсво в сучасному інформаційному світі. Специфіка соціальних знань філософсько-теоретичного рівня. Принцип історизму. Єдність і розмаїття світової історії: природні передумови та соціальні форми виявлення. Багатоваріантність суспільного розвитку. Теорія „золотого-срібного-залізного” віків в античній філософії. Теорія суспільного розвитку суспільства А.Августина. Географічний детермінізм. Договорна теорія держави та суспільства Т.Гоббса, Д.Локка, Ж.-Ж.Руссо. Формаційна теорія К.Маркса. Л.Морган про етапи розвитку людства. Теорія „локальних культур” М.Данілевського. Цивілізаційна теорія О.Шпенглера, А.Тойнбі. Стадії росту У.Ростоу. Теорія інформаційного та віртуального суспільства. Закономірності та рушійні сили суспільного розвитку. Суб’єкти історичного процесу. Необхідність та випадковість у суспільному розвитку. Культура та цивілізація. Взаємодія культур та суспільний прогрес. Соціально-економічний розвиток України: досвід, проблеми, перспективи. Суспільство як складна об’єктивна система, що саморозвивається. Взаємозв’язок природи і суспільства: єдність та відмінність. Функціонування та розвиток суспільства: сукупний результат його структурних елементів(сама людина в суспільних відносинах, диференціальні та інтегральні процеси, соціальні інститути) Багатоваріантність та специфічність структурних елементів суспільства. Людина-центральна та визначальна ланка соціальної системи, носій і виразник діалектики об’єктивного та суб’єктивного в суспільстві. Історичні форми взаємовідношень особи і суспільства. Загальнолюдські цінності суспільного життя. Громадянське суспільство та права держави-дві сторони культури суспільства, взаємодія яких забезпечує політичну стабільність, його поступальний розвиток. Тема 5 Глобальні проблеми та сучасні концепції розвитку людства. Поняття „глобальна проблема” цивілізації. Глобальні проблеми як результат соціальної діяльності людини. Проблеми: народонаселення, продовольча проблема (теорія Мальтуса), здоров’я, наркоманії та СНІДу, війні та миру, енергетичних та матеріальних ресурсів, екологічна, соціально-політична доктрина глобалізації світу, захисту культури. Філософське осмислення технологічних катастроф ХХст. Взаємодія суспільства та природи, історичні етапи та форми взаємодії. Глобалізація світових процесів та глобальні процеси людства. Міжнародні механізми координації розв’язання актуальних глобальних проблем. Пошуки шляхів їх вирішення. Сучасні теорії та футурологічні концепції розвитку: „оптимістичний” та „песимістичний” підходи. Прогрес чи регрес? Місце санітарно-медичної культури в розвитку сучасної цивілізації. Відповідальність сучасного лікаря: громадянська, соціальна, професійна. Тема 6 Філософський аспект екологічних та біоетичних проблем розвитку медицини та охорони здоров’я. Сучасний екологічний стан як наслідок виробничої діяльності людини. Пошуки шляхів вірішення екологічної проблеми. Лікувально-профілактична діяльність суспільства в сучасних умовах. Гносеологічні та соціально-професійні проблеми розвитку медицини та охорони здоров’я. Специфіка сучасного медичного пізнання та необхідність використання діалектико-матеріалістичної методології. Соціальні хвороби. Методологічні проблеми біоетики. Культурологічний статус біоетики. Дискусія щодо предмету біоетики. Основні проблеми етики наукового пізнання на прикладі біоетики: зміни в лікарській етиці та деонтології. Світоглядні проблеми біоетики. Змістовний модуль 5. Філософська гносеологія. Тема 7 Філософська проблема пізнання світу. Проблема пізнаваності світу в історії філософії: гносеологія, агностицизм, раціоналізм, сенсуалізм, емпіризм, ірраціоналізм. Причини актуалізації ірраціоналізму та криза класичної концепції раціональності. Герменевтичні можливості пізнання. Ідеалістична та матеріалістична гносеологія. Діалектико-матеріалістичний принцип відображення. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Активність суб’єкта пізнання. Проблема суб’єкта в контексті сучасного наукового дискурсу. Діалектичний характер пізнання: рівні та форми. Чуттєве пізнання та раціональне (абстрактне) мислення: їх можливості та взаємодія, обмеженність. Інтуіція-специфічний вид синтезу раціонального та чуттєвого пізнання.Медичний діагноз як специфічний конкретний прояв діалектики процесу пізнання. Методологічна культура медика-науковця та медика-практика. Тема 8 Процес наукового пізнання та теорія істини. Наукове пізнання як об’єкт логіко-методологічного, соціального і культурологічного аналізу. Структура наукового процесу: рівні та методи. Наукова проблема та її рішення. Проблема і псевдопроблема. Гипотеза і теорія. Критерії наукової теорії: опитні і неопитні (експеріментальна перевірка, логічна обгрунтованність, співпадання з ранішними фундаментальними теоріями, соціальна цінність) Наукові знання: поняття, системи понять, дисциплінарні, комплексні. Філософсько-методологічні знання. Поняття метода та методології. Методи наукового пізнання (спеціальні, загальні, універсальні) Діалектика абсолютного та відносного у пізнанні. Об’єктивність істини, активність суб’єкта. Істина та заблудження. Абсолютна та відносна істина. Різноманітність концепцій істини. Конкретність істини. Істина в теоретичному пізнанні. Наукова істина-вища форма розвитку знань. Критерії істини. Цінність істини в природничо-науковому та соціальному пізнанні. Істина в медичному пізнанні. Наука в системі загальнолюдських цінностей. Тенденції гуманізації та аксіологічних цінностей. Тенденції гуманізації та аксіологізації науки. Науково-технічний прогрес та медицина. Етична регуляція медико-біологічних досліджень. Тема 9 Діалектика як теорія і логіка розвитку. Історія як наука про загальні закони розвитку. Принципи діалектики: руху, розвитку, взаємозв’язку, системності, об’єктивності, восходження від абстрактного до конкретного. Різновиди діалектики. Альтернативні методи мислення. Універсальні структурні зв’язки буття. Відображення структурного упорядкування світу у категоріях: єдиничне й загальне, частка і ціле, елемент і система, форма і зміст, структура і функція, явлення і сутність, порядок і хаос. Методологічне значення принципа цілосності у вивченні живих організмів. Структурно-функціональний підхід у медицині. Зв’язки детермінації та їх відображення у категоріях: причина і слідство, необхідність і випадковість, можливість і дійсність Концепція детермінізму. Самодетермінація. Детермінізм і проблема свободи волі людини. Категорії діалектики у лікарській діяльності. Принцип цілосності при вивченні медико-біологічних явищ. Системний підхід у медицині. Особисто-індивідуальний підхід до пацієнта. Тема 10 Діалектика: закони розвитку. Поняття закону в гносеології. Закони діалектики. Закон єдності та боротьби протилежностей: причина саморозвитку. Розмаїття протирічь і форми їх зняття. Деструктивні, насильницькі методи вирішення протирічь. Мирні та насильницькі методи у соціальних протиріччях. Адаптивні і деструктивні форми вирішення протирічь у живій природі. Закон взаємопереходу кількості в якість. Свойство, качество, міра. Перехід у нову якість. Еволюція і стрибки, неперервність і перервність у процесі розвитку. Поняття діалектики норми і патології у медицині. Кількісне і якісне опреділення хвороби та здоров’я. Закон заперечення заперечення. Діалектичне заперечення як синтез, інтеграція, „зняття”. Поступовність та циклічність у розвитку. Напрямки розвитку. Прогрес і регрес. Соціальні протеріччя: діалектика прогресу та регресу. Гуманістичний зміст діалектики. Тема 11 Методологія науково-медичного пізнання. Гносеологічні проблеми сучасного науково-медичного пізнання: традиційні і новітні захворювання (екологічні, інфекційні, злоякісні новоутворення та ін.) Методи медичного дослідження на тлі сучасних наукових уявлень про організм людини як багаторівневу систему, що самоорганізується та саморегулюється. Гносеологічна специфіка лікарської діяльності. Діалектика діагностичного процесу. Роль гносеологиічних орієнтирів у лікарських діяльності та діагностиці. Типи діагнозів: патогенетичний, етеологічний, нозологічний, діфференціальний. Лікарські прогнози. Причини діагностичних помилок: об’єктивні та суб’єктивні. Клінічна практика – критерій істини діагнозу і прогнозу. Роль приладів у медично-біологічному дослідженні та новітні технології і методи лікування. Розробка загальномедичної концепції патології. Специфіка медично-біологічного експерименту. Методологічні проблеми моделювання у біології та медицині. Системний підхід у теоретичній та клінічній медицині. Наукове дослідження інфромаційної взаємодії: загальна теорія хвороби. Проблема діалектики здоров’я та хвороби. Наукові дослідження та впровадження: соціальна, правова та моральна відповідальність медика-науковця та медика-практика.

О П И С

навчального плану з дисципліни „Філософія”

Структура навчальної дисциплини	Всього	лекцій	семінари	СПРС	Рік навчання	Вид контролю
	150	30	60	60	2
Кредити ЕСТS	5
Змістовний кредит: -модуль1 -модуль2	75 75	18 12	32 24	23 37	2	Підсумковий тестовий контроль
Підсумковий тестовий контроль			4

Тематичний план лекцій

№ п/п	Тема	Кількість годин
	Модуль 1.Філософія релігіх. Історія філософії
	Змістовний модуль 1. Релігія як об’єкт філософського пізнання
1	Предмет філософії релігії	1
2	Релігійна філософія	1
	Змістовний модуль 2. Релігійні вчення: історія і сучасність
3	Походження релігії та ранішні форми вірувань	1
4	Світогляд буддизму	1
5	Теологія християнства: православ’я, католицизм, протестантизм	2
6	Іслам:теологічний і соціально-філософський аспекти	2
7	Сучасний релігійний світ: особливості світогляду	2
	Змістовний молуь 3. предмет філософії та історія філософії
8	Філософія як світогляд. Специфіка філософського знання	2
9	Виникнення філософії в країнах стародавньої цивілізації	1
10	Періодизація та основні тенденції розвитку ранішньої західної філософії	1
11	Матеріалістична, ідеалістична західна філософія	1
12	Сучасна світова філософія ХІХ-ХХст.ст.	1
13	Українська філософія: виникнення, зв’язки, періодизація, тенденції розвитку	2
	Модуль 2. Філософська онтологія, антропологія та гносеологія
	Змістовний модуль 4. Філософська проблема буття. Буття людини
1	Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне	1
2	Буття людини	1
	Змістовний модуль 5. Антропологія.
3	Суспільство як основа буття людини	2
4	Глобальні проблеми та сучасні концепції розвитку людства	2
	Змістовний модуль 6. Філософська гносеологія
5	Філософська проблема пізнання світу	1
6	Процес наукового пізнання та теорія істини	1
7	Діалектика як теорія і логіка розвитку	2
8	Діалектика: закони розвитку	2

Тематичний план практичних занять

№ п/п	Тема	Кількість годин
	Модуль 1.Філософія релігії. Історія філософії
	Змістовний модуль 1. Релігія як об’єкт філософського пізнання
1	Предмет філософії релігії	2
2	Релігійна філософія	2
	Змістовний модуль 2. Релігійні вчення: історія і сучасність
3	Походження релігії та ранішні форми вірувань	2
4	Світогляд буддизму	2
5	Теологія християнства: православ’я, католицизм, протестантизм	4
6	Іслам:теологічний і соціально-філософський аспекти	2
7	Сучасний релігійний світ: особливості світогляду	2
	Змістовний молуь 3. предмет філософії та історія філософії
8	Філософія як світогляд. Специфіка філософського знання	2
9	Виникнення філософії в країнах стародавньої цивілізації	2
10	Періодизація та основні тенденції розвитку ранішньої західної філософії	2
11	Матеріалістична, ідеалістична західна філософія	2
12	Сучасна світова філософія ХІХ-ХХст.ст.	4
13	Українська філософія: виникнення, зв’язки, періодизація, тенденції розвитку	4
	Модуль 2. Філософська онтологія, антропологія та гносеологія
	Змістовний модуль 4. Філософська проблема буття. Буття людини
1	Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне	2
2	Буття людини	2
	Змістовний модуль 5. Антропологія.
3	Проблема свідомості в філософії	2
4	Суспільство як основа буття людини	4
5	Глобальні проблеми та сучасні концепції розвитку людства	2
6	Філософський аспект екологічних та біоетичних проблем розвитку людини та охорони здовов’я	2
	Змістовний модуль 6. Філософська гносеологія
7	Філософська проблема пізнання світу	2
8	Процес наукового пізнання та теорія істини	2
9	Діалектика як теорія і логіка розвитку	4
10	Діалектика: закони розвитку	2
	Підсумковий модульний контроль	2

Тематичний план СПРС

№ п/п	Тема	Кількість годин
	Модуль 1.Філософія релігіх. Історія філософії
	Змістовний модуль 1. Релігія як об’єкт філософського пізнання
1	Предмет філософії релігії	2
2	Релігійна філософія	2
	Змістовний модуль 2. Релігійні вчення: історія і сучасність
3	Походження релігії та ранішні форми вірувань	2
4	Світогляд буддизму	2
5	Теологія християнства: православ’я, католицизм, протестантизм	1
6	Іслам:теологічний і соціально-філософський аспекти	1
7	Сучасний релігійний світ: особливості світогляду	2
	Змістовний молуь 3. предмет філософії та історія філософії
8	Філософія як світогляд. Специфіка філософського знання	1
9	Виникнення філософії в країнах стародавньої цивілізації	2
10	Періодизація та основні тенденції розвитку ранішньої західної філософії	2
11	Матеріалістична, ідеалістична західна філософія	2
12	Сучасна світова філософія ХІХ-ХХст.ст.	2
13	Українська філософія: виникнення, зв’язки, періодизація, тенденції розвитку	2
	Модуль 2. Філософська онтологія, антропологія та гносеологія
	Змістовний модуль 4. Філософська проблема буття. Буття людини
1	Категорія буття в філософії. Філософське вчення про матерію та ідеальне	2
2	Буття людини	4
	Змістовний модуль 5. Антропологія.
3	Проблема свідомості в філософії	3
4	Суспільство як основа буття людини	4
5	Глобальні проблеми та сучасні концепції розвитку людства	4
6	Філософський аспект екологічних та біоетичних проблем розвитку людини та охорони здовов’я	2
	Змістовний модуль 6. Філософська гносеологія
7	Філософська проблема пізнання світу	4
8	Процес наукового пізнання та теорія істини	4
9	Діалектика як теорія і логіка розвитку	4
10	Діалектика: закони розвитку	4
11	Методологія науково-медичного пізнання	2

Blog

Робоча програма з філософії для спеціальностей: 17. 110101 «Лікувальна справа» 17. 110104 «Педіатрія»

Содержание