Робоча програма загальна практика сімейна медицина Для спеціальності №110101 «Лікувальна справа», №110104 «Педіатрія»

Вид материалаДокументы

Содержание


Пояснювальна записка
Змістові модулі
Поточна навчальна діяльність студента
Підсумковий контроль засвоєння модуля
Структурований план з дисципліни «Загальна практика – сімейна медицина»
Мета вивчення навчальної дисципліни
Кінцеві цілі дисципліни
Структура робочої навчальної програми
Модуль 1. «Організаційні основи сімейної медицини. Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сі
5. Вміти оцінювати прогноз життя та працездатності при найбільш поширених захворюваннях внутрішніх органів. 6.
11. Вміти оформляти медичну документацію, яка використовується сімейним лікарем. 12.
Змістові модулі
Конкретні цілі
Методологія надання невідкладної допомоги при травматичній смерті, зупинці серцевої діяльності, первинній зупинці зовнішнього ди
Підсумковий модульний контроль.
Тематичний план практичних занять
Підсумковий модульний контроль
Тематичний план
Перелік теоретичних питань для підсумкового контролю
Перелік практичних навичок
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4

Форма № У-4.01

Міністерство охорони здоров’я України

Донецький національний медичний університет ім. М. Горького


“ЗАТВЕРДЖУЮ”


Перший проректор ДонНМУ,

професор О. М. Талалаєнко


________________________


“______” ________________

РОБОЧА ПРОГРАМА

загальна практика - сімейна медицина


Для спеціальності № 7.110101 «Лікувальна справа», № 7.110104 «Педіатрія»

Факультети: медичний № 1, медичний № 2, медичний № 3, міжнародний медичний

Кафедра –пропедевтики внутрішньої медицини і загальної практики – сімейної медицини


Нормативні дані:

Форма навчання
Курс
Семестр

Кількість годин

кредитів

всього годин

аудиторних

СПРС
лекцій

практичних


Денна

6

11-12

3

90

-

50

40


Робочу програму склали: член-кор. НАМН України, професор Синяченко О. В., професор Єрмолаєва М. В.


Програму обговорено на засіданні кафедри “_____” ____________ 2011 р., протокол № _____


Завідувач кафедри д.мед.н., проф., член-кор. НАМН України Синяченко О. В.


Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії


“_____” _______________ 2011 р., протокол № _____


Голова циклової методичної комісії з терапії д.мед.н., проф. Губергріц Н. Б.


Програму розроблено на підставі типової програми «Організаційні основи сімейної медицини»,

затвердженої Комісією з медицини НМР МОН України (протокол № 3 від 09.06.2010 р.)

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА


Програма з дисципліни «загальна практика – сімейна медицини» для вищих медичних закладів освіти України III—IV рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110101 – «Лікувальна справа» і 7.110104 - «Педіатрія» напряму підготовки 1101 – «Медицина» на підставі наступних нормативних документів: постанова Кабінету Міністрів України № 989 від 20.06.2000 «Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоровя», наказ МОЗ України № 214 від 11.09.2000 «Про комплексні заходи впровадження сімейної медицини в систему охорони здоровя», Закон України про вищу освіту від 17.01.2002, наказ МОЗ України № 35 від 24.02.2002 «Про затвердження положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування та освітньо-кваліфікаційну характеристику лікаря – спеціаліста за освітою «лікувальна справа»», освітньо-кваліфікаційна характеристика та освітньо-професійні програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України № 239 від 16.04.2003 «Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 – Медицина», експериментальний навчальний план, розроблений на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затверджений наказом МОЗ України № 52 від 31.01.2005 зі змінами, затвердженими наказом МОЗ України № 414 від 23.07.2007, рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджені наказом МОЗ України № 152 від 24.03.2004 зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України № 492 від 12.10.20004, наказ МОЗ України № 148 від 31.01.2003 «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти».

В умовах адаптації галузі охорони здоровя України до нових економічних відносин первинній медико-санітарній допомозі (ПМСД) відведено провідну роль у медичному забезпеченні населення. Назріла необхідність реструктуризації галузі на основі науково обґрунтованих потреб міського та сільського населення у різних видах медичної допомоги та пріоритетного розвитку такої допомоги на засадах сімейної медицини, адже 80 % усіх хворих починають і закінчують лікування у ПМСД і лише 20 % підлягають госпіталізації.

Сімейну лікувальну практику необхідно розглядати як таку, яка забезпечує тривалу опіку за здоровям громадянина та всіх членів його сімї, незалежно від характеру хвороби, стану органів і систем організму в усі періоди життя людини.

Враховуючи актуальність і необхідність пріоритету ПМСД, міністерствами охорони здоровя всіх країн у липні 1966 року було прийнято Люблінську Хартію, в якій зазначено, що всі системи охорони здоровя повинні орієнтуватися на ПМСД. Вивчивши світовий досвід і усвідомлюючи відповідальність за суттєві проблеми в системі охорони здоровя та на основі затвердженої 30.01.2010 р. Верховною Радою України Загальнодержавної програми розвитку ПМСД на засадах сімейної медицини до 2012 року, МОЗ України пропонує основні зусилля спрямувати на розвиток первинної медичної допомоги на засадах загальної практики – сімейної медицини, яка є одним із головних пріоритетів розбудови національних систем охорони здоровя, особливо в умовах дефіциту фінансових ресурсів.

Отже насправді пріоритетною є проблема підготовки кадрів для надання ПМСД і переходу від дільничних терапевтів до лікарів загальної практики (сімейних лікарів), котрі мають юридичне право надавати первинну медичну багатопрофільну медико-соціальну допомогу населенню незалежно від віку і статі пацієнтів.

Згідно з навчальним планом вивчення даної дисципліни здійснюється на 6 курсі навчання, коли має місце профілізація, відповідна до напряму підготовки. Термін навчання за спеціальностями 7.110101 «Лікувальна справа» і 7.110104 «Педіатрія», а також кінцеві цілі з дисципліни тотожні, тому складено єдину програму. Як навчальна дисципліна загальна практика – сімейна медицини ґрунтується на вивченні студентами таких навчальних дисциплін, як внутрішня медицина, інфекційні захворювання, епідеміологія, педіатрія, ендокринологія, неврологія, онкологія, хірургія, офтальмологія, отолярингологія, дерматологія, клінічні імунологія та фармакологія, реаніматологія, соціальна медицина та охорона здоровя, гігієна та екологія, біостатистика, інформатика, етика та деонтологія, а також морфологічних дисциплін. У свою чергу загальна практика – сімейна медицина інтегрується з усіма перерахованими дисциплінами та забезпечує вивчення правових і організаційних засад ПМСД, сприяє формуванню профілактичного напрямку діяльності майбутніх лікарів з урахуванням можливого впливу на стан здоровя населення чинників різного походження, конкретизує методи впровадження формування здорового способу життя в родині, сприяє навчанню сімейного лікаря основ ведення всіх членів сімї протягом їхнього життя.


Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонської декларації.

Згідно з Експериментальним навчальним планом підготовки фахівців, на вивчення навчальної дисципліни загальна практика – сімейна медицина виділено 3 кредити (90 годин), 50 годин з яких складає аудиторна підготовка у вигляді практичних занять і 40 годин   самостійна робота студентів. Програма дисципліни структурована на 1 модуль, до складу якого входять 4 змістових модулі.


Модуль 1 – «Організаційні основи сімейної медицини. Принципи надання первинної медико-соціальної допомоги населенню на засадах сімейної медицини».


Змістові модулі:
  1. Організація позалікарняної допомоги (наступність догоспітального та госпітального етапів).
  2. Проведення медико-соціальної експертизи та надання позалікарняної терапевтичної допомоги при найпоширеніших захворюваннях терапевтичного профілю.
  3. Надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі у практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря.
  4. Профілактично-синдромальний підхід в практиці сімейного лікаря.


Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕSТC - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модуля, навчальної дисципліни.


Видами навчальної діяльності студента, згідно з навчальним планом, є практичні заняття та самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Практичні заняття тривалістю 6,5 академічних годин проводяться на клінічних базах університету (у поліклініках та стаціонарах) та складаються з чотирьох структурних частин: 1) засвоєння теоретичної частини теми, 2) демонстрація викладачем практичних навичок з конкретної теми, 3) робота студентів по відпрацюванню практичних навичок під контролем викладача, 4) вирішення ситуаційних завдань та тестовий контроль засвоєння матеріалу. Методика організації практичних занять спрямована на активне залучання студента у процес надання медичної допомоги пацієнтам. Важливим моментом є формування відповідального відношення студента, як майбутнього фахівця, до рівня своєї підготовки, сприяння намаганню вдосконалити її протягом навчання. При цьому головний акцент робиться на формуванні навичок та вмінь (оцінювання стану здоровя індивідуума та всієї сімї, виявлення ранніх відхилень у ньому у звязку з факторами ризику у сімї та довкіллі, складання алгоритмів обстежень та програм ведення амбулаторних хворих терапевтичного профілю з урахуванням трьохетапності надання медичної допомоги, проведення диспансеризації здорових та хворих, формування груп здоровя, планування реабілітаційних заходів, проведення санаторно-курортного відбору, планування поетапної профілактики захворювань, організація «Шкіл здоровя» для хворих з хронічними неінфекційними захворюваннями, організація стаціонару на дому, надання невідкладної допомоги в обсязі повноважень лікаря сімейної медицини). Студент повинен навчитися залучати всю сімю до профілактики розвитку захворювань, пояснюючи переваги здорового способу життя, розробляти профілактичні поетапні плани для всієї родини, заповнювати облікову документацію та проводити оцінку якості медичної допомоги, визначати тактику у процесі експертизи тимчасової та стійкої втрати працездатності, заповнювати відповідні документи. Велику увагу слід приділяти вмінню входити у контакт з пацієнтом під час курації, проводити повноцінне фізичне обстеження хворого з визначенням симптомів захворювань, складати план поглибленого обстеження при наявності хвороби терапевтичного профілю, формувати діагноз та призначати лікування відповідно до стандартів доказової медицини, визначати заходи первинної та вторинної профілактики.

Самостійна робота студентів посідає у вивченні дисципліни вагоме місце. Вона складає 44 % від навчального плану і містить передаудіторну підготовку, засвоєння практичних навичок згідно переліку, роботу у поліклінічних та стаціонарних відділеннях, лабораторіях, кабінетах функціональної діагностики з виконанням індивідуальних завдань, складання медико-соціального паспорту здоровя родини, програм ведення в амбулаторних умовах хворих з найпоширенішими захворюваннями внутрішніх органів, розробку алгоритмів з надання невідкладної допомоги на догоспітальному етапі у практиці сімейного лікаря, а також опрацьовування моделі профілактичних програм найпоширеніших неінфекційних хронічних захворюваннях внутрішніх органів.


Поточна навчальна діяльність студента контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Оцінювання навчальної діяльності проводиться з двох складових частин заняття: теоретичної і практичної. В залежності від характеру діяльності застосовуються наступні засоби оцінки рівня підготовки студентів: комп'ютерні тести, розвязання ситуаційних завдань, контроль виконання практичних навичок (розпитування та фізичне обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, оцінювання результатів інструментальних та лабораторних досліджень, складання програм профілактичного, лікувального та реабілітаційного напряму).


Підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється по його завершенню на підсумковому модульному занятті. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕSТC та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.