Робоча програма пропедевтика внутрішньої медицини Для спеціальностей: №110101 "Лікувальна справа", №110104 "Педіатрія", №110105 "Медико-профілактична справа"
| Вид материала | Документы |
- Робоча навчальна програма з вибіркової дисципліни «основи профілактики алкоголiзму, 578.51kb.
- Тематичний план лекцій з модуля №1(для вітчизняних та іноземних студентів), 226.2kb.
- Робоча програма загальна практика сімейна медицина Для спеціальності №110101 «Лікувальна, 474.79kb.
- Філософія для самостійної роботи при підготовці до заняття, 242.54kb.
- Робоча програма з філософії для спеціальностей: 17. 110101 «Лікувальна справа» 17., 636.05kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 98.22kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни національний медичний університет імені, 109.62kb.
- Курс 5 Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична, 192.58kb.
- Медицинская литература общие вопросы медицины > 61(07), 155.7kb.
- Курс 5 Факультет: Медичний (спеціальність «Лікувальна справа», «Педіатрія», «Медико-профілактична, 318.58kb.
Форма № У-4.01
Міністерство охорони здоров’я України
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького
“ЗАТВЕРДЖУЮ”
Перший проректор ДонНМУ
Проф. О.М.Талалаєнко
______ __________________
“______” ________________
РОБОЧА ПРОГРАМА
пропедевтика внутрішньої медицини
Для спеціальностей: № 7.110101 “Лікувальна справа”, № 7.110104 “Педіатрія”,
№ 7.110105 “Медико-профілактична справа”
Факультет – медичний № 1, медичний № 2, медичний № 3, міжнародний медичний
Кафедри:
- пропедевтики внутрішньої медицини і загальної практики – сімейної медицини,
- пропедевтичної та внутрішньої медицини
Нормативні дані:
| Форма навчання | Курс | Семестр | Кількість годин | ||||
| кредитів | Всього годин | аудиторних | СПРС | ||||
лекцій | практичних | ||||||
| Денна | 3 | 5-6 | 6,5 | 195 | 40 | 110 | 45 |
Робочу програму склали: проф. Ігнатенко Г.А., проф. Синяченко О.В., проф. Єрмолаєва М.В., доц. Такташов Г.С.
Програму обговорено на спільному засіданні кафедр “___” __________ 2011 р.
Протокол №
Зав. каф. пропедевтичної
та внутрішньої медицини, чл.-кор. НАМНУ, проф. Ігнатенко Г.А.
Зав. каф. пропедевтики
внутрішньої медициниі і
загальної практики-сімейної медицини чл.-кор. НАМНУ, проф. Синяченко О.В.
Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії
“___” _______________ 2011 р., протокол №
Голова циклової методичної комісії з терапії д.м.н., проф. Губергріц Н.Б.
Програму розроблено на підставі типової програми “Пропедевтика внутрішньої медицини”, затвердженої комісією НМР МОН України протокол №2 від 17.03.2006р. і з додатком до програми затвердженої ЦМК з вищої медичної освіти від 15.04.2008р. і з змінами 2011р.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Програма з пропедевтики внутрішньої медицини для вищих медичних закладів освіти України III—IV рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110101 «Лікувальна справа», 7.110104 «Педіатрія», 7.11.0105 «Медико-профілактична справа» напряму підготовки «Медицина» відповідно до освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) та освітньо-професійних програм (ОІШ) підготовки фахівців, затверджених Наказом МОН України від 16.04.2003 № 239 та експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТ8) і затвердженого Наказом МОЗ України від 31.01.2005 № 52. Навчання за вищевказаними спеціальностями здійснюється протягом 6 років, з них перші 5 років - загальнолікарська підготовка.
Відповідно до навчального плану, вивчення навчальної дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини» здійснюється в V-VІ семестрах, коли студентом набуті відповідні знання з основних базових дисциплін: медичної біології, медичної та біологічної фізики, анатомії людини, фізіології, біоорганічної та біологічної хімії, мікробіології, вірусології та імунології, з якими інтегрується програма пропедевтики внутрішньої медицини. У свою чергу, пропедевтика внутрішньої медицини формує засади подальшого вивчення студентом клінічних дисциплін - внутрішньої медицини, медичної психології, інфекційних хвороб, онкології, анестезіології та інтенсивної терапії, що передбачає інтеграцію з цими дисциплінами «за вертикаллю» та формування умінь застосовувати знання з основних методів обстеження внутрішніх органів в процесі подальшого навчання та у професійній діяльності.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонської декларації.
Згідно з Експериментальним навчальним планом підготовки фахівців, на вивчення навчальної дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини» виділено 6,5 кредитів (195 годин), 150 годин з яких складає аудиторна підготовка (у вигляді лекцій - 40 годин та практичних занять - 110 годин) і 45 годин - самостійна робота студентів. Програма дисципліни структурована на модулі, до складу яких входять блоки змістових модулів. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕSТC - залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).
Програма навчальної дисципліни «пропедевтика внутрішньої медицини» представлена двома модулями «Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб» та «Симптоми і синдроми при захворюваннях внутрішніх органів», які поділено на 9 змістових модулів.
Модуль 1. Основні методи обстеження хворих в клініці внутрішніх хвороб. Змістові модулі:
- Вступ у клініку внутрішніх хвороб. Основні правила розпитування та огляду хворого.
- Фізикальні методи дослідження стану бронхолегеневої системи.
- Фізикальні методи дослідження серцево-судинної системи.
- Інструментальні методи дослідження серцево-судинної системи.
- Основні методи дослідження органів шлунково-кишкового тракту та нирок.
Модуль 2. Симптоми та синдроми при захворюваннях внутрішніх органів. Змістові модулі:
- Патологія системи крові, опорно-рухового апарату, ендокринні захворювання та інтерпретація результатів лабораторних методів обстеження.
- Основні симптоми та синдроми при захворюваннях серцево-судинної системи
- Основні симптоми та синдроми при захворюваннях органів дихання та інтерпретація результатів інструментальних і лабораторних методів обстеження.
- Основні симптоми та синдроми при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і системи виділення та інтерпретація результатів інструментальних і лабораторних методів обстеження.
Видами навчальної діяльності студента, згідно з Навчальним планом, є лекції, практичні заняття, самостійна робота студентів (СРС). Практичні заняття тривалістю 2 академічні години проходять у терапевтичній клініці та складаються з чотирьох структурних частин: 1) засвоєння теоретичної частини теми, 2) демонстрація викладачем методики дослідження тематичного хворого, 3) робота студентів з відпрацювання практичних навичок біля ліжка хворого під контролем викладача, 4) вирішення ситуаційних завдань та тест-контроль засвоєння матеріалу. Основне місце при проведенні практичних занять відводиться методам фізикального обстеження безпосередньо біля ліжка хворого. Велика увага в програмі традиційно приділена особливостям спілкування з хворою людиною та вмінню збирати анамнестичні дані. У повному обсязі, згідно традицій вітчизняної терапевтичної школи, викладено методи проведення загального огляду хворого, пальпації, перкусії, аускультації. Розширено розділ сучасних інструментальних та лабораторних методів дослідження. На підставі опанування клінічних методів обстеження хворого, вміння їх інтерпретувати, оцінювати та аналізувати у студента формується клінічне мислення та навички встановлення синдромного діагнозу, що в кінцевому рахунку і є основним завданням пропедевтичної терапії. У лекційному курсі максимально використовуються різноманітні дидактичні засоби - мультимедійні презентації, учбові кінофільми, слайди, магнітофонні записи, демонстрація тематичних хворих. Лекційний і практичний етапи навчання студентів по можливості формуються у такій послідовності, щоб теми лекцій передували практичним заняттям.
Самостійна робота студентів посідає у вивченні дисципліни вагоме місце. Окрім традиційної передаудиторної та позааудиторної підготовки студентів з теоретичних питань пропедевтики внутрішньої медицини, вона включає роботу студентів у відділеннях терапевтичного стаціонару, клінічних лабораторіях та відділеннях функціональної діагностики в позааудиторний час, ефективність якої забезпечується викладачами та допоміжним персоналом кафедр пропедевтики внутрішньої медицини. До самостійної роботи включено курацію хворих з написанням історії хвороби. За період вивчення дисципліни передбачено написання двох історій хвороби - перша з них виконується при вивченні модуля 1 та базується на вмінні студента методично вірно і послідовно збирати анамнез хворого, аналізувати отримані дані та оформляти його у вигляді анамнестичної частини історії хвороби. Друга виконується під час вивчення модуля 2 і включає розпитування, повне фізикальне обстеження хворого з визначенням провідних синдромів та з її захистом.
Поточна навчальна діяльність студента контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Оцінювання навчальної діяльності проводиться з двох складових частин заняття: теоретичної і практичної. В залежності від характеру діяльності застосовуються наступні засоби діагностики рівня підготовки студентів: тести (комп'ютерні), можливі ситуаційні завдання, контроль виконання практичних навичок з методів обстеження хворого з подальшою інтерпретацією отриманих даних, аналіз й оцінка результатів інструментальних та лабораторних досліджень.
Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових модульних заняттях. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою та виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ЕSТC та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Для тих студентів, які хочуть поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ЕSТC, підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється у відповідності до нормативних документів додатково за графіком, затвердженим у навчальному закладі.
МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Мета вивчення пропедевтики внутрішньої медицини - кінцеві цілі, які встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. На підставі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.
Кінцеві цілі пропедевтики внутрішньої медицини:
-Проводити опитування і фізикальне обстеження хворих та аналізувати їх результати у клініці внутрішніх хвороб
-Аналізувати результати основних лабораторних і інструментальних методів дослідження