Geum.ru

Робоча програма з філософії для спеціальностей: 17. 110101 «Лікувальна справа» 17. 110104 «Педіатрія»

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2

Контрольні питання для перевірки

1. Соціальні , гносеологічні , історичні , психологічні чинники процесу становлення релігії

2. Функції релігії

3. Місце релігії в розвитку культури суспільства. Релігійна культура. Релігія у національній культурі України.

4. Медицина та релігія про здоров’я та природу хвороб людей. Явище «чудодійного сцілення » , віра в життя після смерті у релігійній свідомості.

5. Релігія і лікувальна справа.

6. Ідея безсмертя і психотерапія хвороб.

7. Емоції людини та релігія.

8. українська міфологія та релігійні уявлення стародавніх слов’ян.

9. Ранні форми релігійних вірувань: фетишизм, тотемізм, магія, анімізм.

10. Еволюція ранніх форм релігійних вірувань як відображення певних ступенів розвитку суспільства.

11. Становлення понять «бог», «душа», «пекло», «рай», «гріх». Заборони у релігіях. Віровчення і світогляд буддизму.

12. Дзен-буддизм у системі буддійського світогляду.

13. Характеристика і особливості релігій Сходу: зороастризм, індуїзм, джайнізм, сикхізм, даосизм, конфуціанство, синтоїзм.

14. Виникнення християнства: економічні і соціально – політичні передумови. Періоди раннього християнства.

15. Православ’я: віровчення і культ.

16. Соціальна доктрина православ’я.

17. Православ’я і Русь. Релігійні секти православ’я.

18. Православ’я в католицизм. Історія та сучасність.

19. Віровчення і культ католицизма : вчення про філіокве, догмат про Діву Марію, таїнства та ін.

20. Католицизм і українська православна церква.

21. Греко – католицька церква в України. Історія та сучасність.

22. Історія протестантизму як особливого різновиду християнства.

23. Основні напрямки раннього протестантизму: лютеранство, кальвінізм, англіканство та пізнього протестантизму: баптизм, євангелізм, методизм, адвентизм, п’ятидесятники, адвентисти сьомого дня, Свідки Ієгови.

24. Історія проникнення та поширення пізнього протестантизму в України.

25. Історія виникнення Біблії, матеріал, мова та переклад Біблії. Літературні жанри в Біблії. Біблія як культурно – історичний пам’ятник.

26. Структура та зміст Біблії. Зміна догматики і канонізації священних книжок. Позаканоничні тексти (апокрифи).

27. Медицинська проблема Біблії.

28. Коран – як історико-літературний пам’ятник арабо-мусульманської культури і священна книга ісламу.

29. Наукові знання у Корані. Медичні свідчення і моральні норми Корану.

30. Виникнення ісламу і перетворення його у світову релігію: історичні, соціальні в національні причини.

31. Віровчення і культ ісламу. Літературні джерела ісламу. Організації мусульманського духівництва.

32. Шиїзм і Сунізм як основні напрямки ісламу: причини виникнення та джерела. Суфійські ордени. Секти у ісламі.

33. Нетрадиційні релігії та культури: характерні риси і типи (євангельські, східні, саєнтологічні, окультні: «Харе Кришна», «Місія божественного світла », «Прямування Ісуса», «Церква саєнтології” Р. Л. Хаббарда»).

34. Генезіс і структура світогляду (світовідчуття, світосприймання, світорозуміння). Повсякденне та теоретичне світорозуміння.

35. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий, філософський, їх соціально-культурна обумовленість.

36. Круг філософських проблем: проблеми буття, пізнання, людини та суспільства. Методи вивчення та плюралізм рішень (матеріалізм, ідеалізм, дуалізм).

37. Філософія у духовній культурі суспільства. Функції філософії: сівтоглядова, пізнавальна, цінностна, практична, методологічна.

38. Вчення про буття (Фалес, Парменід, Платон, Аристотель, Емпедокл). Ідея першооснови в античній філософії: матеріалізм та ідеалізм.

39. Основні характеристики філософії Відродження. Гуманізм, антропоцентризм (Л.Валла, Піко делла Мірандолла). Пантеїзм і натурфілософія (Н.Кузанський, М.Фічино, Дж.Бруно). Соціально-філософськи вчення (Н.Макіавеллі, Т.Мор, Т.Кампанелла).

40. Взаємозв’язок філософії ф природознавства у XVII ст.

41. Емпіричне направлення у філософії. Філософія Ф.Бекона. Розробка індуктивного методу пізнання.

42. Раціонаізм у філософії (Р. Декарт, Б. Спіноза, В. Лейбніц). Дедуктивний метод Р.Декарта.

43. Розробки теорії пізнання. Кант: досвідні і апріорні форми знання, протиріччя у пізнанні («антиномія», «річ у собі» і «річ для нас»). Гегель про тотожність мислення та буття.

44. Філософська думка Київської Русі. Предфілософські уявлення давніх слов’ян. Роль християнства у становленні філософської думки Київської Русі. Поняття філософії у києво-руській культурі: онтологічні та натурфілософські уявлення, гносеологічна проблематика.

45. Філософська думка в Україні (Ф. Прокопович, Г.С. Сковорода).

46. Новаторські ідеї в філософії А. Шопенгауера, С. К’єркегора.

47. Аналітична філософія, лінгвістичний аналіз (Вітгенштейн, Рассел, Карнап).

48. Філософія життя: постановка питання про самостійність життя, її космічне значення (Ніцше, Дільтей, Бергсон). Філософія та психологія фрейдизму.

49. Екзистенціалізм: проблема свободи вибору особистості; «прикордонні ситуації»

50. Релігійна філософія XX ст. Персоналізм: творча суб’єктивність людини, її причасність до божественної реальності. Неотомізм. Дуалізм істини – науки та Святого Письма. Обожнення Всесвіту, злиття персонального ьп космічного духу (Тейяр де Шарден).

51. Поняття «буття» та його значення для світогляду. Буття та небуття, їх взаємозв’язок. Види та рівні буття.

52. Просттір і час як атрибути матерії. Буття і час. Поняття біологічного і соціального простору та часу.

53. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки і розиток світу, як метод мислення і практичної дії. Різновиди та альтернативні методи мислення.

54. Універсальні структурні зв’язки буття: одиничне та загальне, частина та ціле, елемент і система, форма та зміст, структура та функція, сутність та явище, порядок і хаос. Методологічне значення принципу цілосності при вивченні живих організмів. Структурно-функціональний підхід у медицині.

55. Діалектика кількісних і якісних змін. Властивість, якісь, міра. «Поступовість» і «стрибок» - нерозривно пов’язані сторони єдиного процесу розвитку. Поняття норми та патології у медицині.

56. Філософські та конкретно-научні аспекти проблеми співвідношення біологічного і соіального в людині. Соціологічні та натуралістичні трактовки людини.

57. Зміст понять «індивід», «індивідуальність», «особа». Культурно-історичні типи ососби з точки зору біології людини (З.Фрейд, К.Юнг, Е.Фромм).

58. Загальноприродні та біологічні передумови виникнення свідомості. Відображення як атрибут матерії. Відображення та інформація.

59. Антропосоціогенез – єдність біологічних і соціальних факторів розвитку свідомості. Труд, спілкування, мова – соціальні детермінанти свідомості.

60. Суспільно-історична сутність свідомості. Співвідношення індивідуальної та суспільної свідомості. Форми суспільної свідомості.

61. Індивідуальні свідомість та її структура. Свідоме та несвідоме. Самосвідомість, її предметність і рефлективність. Вітальні переживання і цінності у структурі самосвідомості.

62. Иворча активність свідомості. Види творчості. Методи творчого рішення проблеми: евристика, інтуіцція, діалг і др. елементи творчості у діагностичному процесі.

63. Проблема свідомості у психофізіології. Ідеальне і матеріальне. Свідомість і мозок. Психофізіологічна проблема. Класична та сучасна нерофізіологія про свідомість та функцію мозку.

64. Регляторна функція свідомості. Функціональні системи (по Анохину А.К.). Психосомаична проблема у медицині. Психогенні фактори у етиології захворювань і психотерапія.

65. Пізнавальне відношення людини до світу. Рівні та форми пізнання. Суб’єкт і об’єкт пізнання, їх історична та соціокультурна обумовленість. Активність суб’єкта пізнання. Праксеологічна і аксеологічна функція знання.

66. Знання, відображення, інформація. Структура знання: чуттєве і раціональне пізнання, їх діалектиний взаємозв’язок і єдність. Розуміння і пояснення.

67. Гносеологічна специфіка лікарської діагностики. Діалектика дагностичного процесу.

68. Специфіка і методи соціального пізнання. Значення ідеологій, інтересів і оцінок в пізнанні соціального буття. Проблема об’єктивності у соціальному пізнанні. Соціальне прогнозування.

69. Наука в системі загальнолюдських цінностей. Тенденції гуманізації та аксіологізації науки. Свобода науквої творчості та соціальна відповідальність вченого. Етична регуляція медично-біологічних досліджень.

70. Єдність і розмаїття світової історії: природні передумови та соціальні форми виявлення. Багатоваріантність суспільного ро звитку.

71. Методологія дослідження суспільного розвитку (К.Маркс, У.Ростоу, Р.Арон, А.Тойнби, О.Шпенглер). Формаційний та цивілізаційний підходи. Сучасні концепції суспільного розвитку: «інформаційне суспільство», «комп’ютерна демократія», «постіндустріальне суспільство».

72. Закономірності та рушйні сили суспільного розвитку. Особа та народні маси як суб’єкти історичного процесу. Необхідність та випадковість у суспільному рлзвитку.

73. Культура та цивілізація. Взаємодія культур та суспільний прогрес.

74. Предмет, основні поняття та функції логіки.

75. Предмет, основні поняття та функції етики.

76. Предмет, основні поняття та функції естетики.

77. Естетичний смак та ідеал.

78. Ідеї психоаналізу в естетиці (фрейдизм, неофрейдизм).

79. Естетика екзістенціалізму.

80. Етика і мораль.

81. Етика неопозитивізму.

82. Лінгвістична етика

Учбова література

  1. Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., 2001.
  2. Введение в философию: Учебник для вузов: в 2 ч. – М., 1989.
  3. Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1996.
  4. Горський В.С. Історія української філософії: Навчальний посібник, 4-те доповнене вид. – К., 2000.
  5. Історія філософії України. – К., 1995.
  6. Кириллов В.И. Логика познания сущности. 1980.
  7. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навчальний посібник. – К., 1997.
  8. Левчук Л.Т., Оніщенко О.І. Основи естетики: Навчальний посібник. – К.:Вища школа, 2000.
  9. Логика и теория познания. 1990.
  10. Малахов В.А. Етика: Курс лекцій: Навчальний посібник. 3-тє вид. – К.: Либідь, 2001.
  11. Минасян А.М. Диалектика как логика. 1991.
  12. Радугин А.А. Введение в философию: курс лекций. – М., 1996.
  13. Спиркин А.Г. Основы философии. – М., 1988.
  14. Основы философии: учебно-методическое пособие для вузов. / Под ред. Н.И. Гаврилова/ - К., 1997.
  15. Філософія: курс лекцій. – К., 1994.
  16. Философия. Основные идеи и принципы. – М., 1990.
  17. Філософія. – К., В.Ш., 1995.
  18. Філософія: курс лекцій. – К., 1998.
  19. Философия: Учебник для высших учебных заведений. Р.-Н-Д., 1996.
  20. Філософія: підручник для вузів. / Під ред. І.Ф. Надольного/ - К., 1998.
  21. Мир философии: книга для чтения. В 2-х ч. – М., 1991.
  22. Философский энциклопедический словарь. – М., 1983.
  23. История философии в кратком изложении (пер. с чешского). – М., 1994.
  24. История современной зарубежной философии: компаративный подход (для высшей школы). – Снб., 1997.

25. Гараджа В.И. Религиоведение. – 2-е узд., М., 1995.

26. Ерышев А.А. Религиоведение. – К.,1999.

27. История и теория атеизма. – М.,1982.

28. Історія релігії в Україні./ За ред.. А.М.Колодного, П.Л.Яроцького. – К., 1999.

29. Калінін Ю.А., Харьковщенко Е.А. Релігієзнавство. – К., 1997.

30. Лекции по религиоведению./ Под ред. И.Н. Яблокова. – М., 1997.

31. Лубський В.І. Релігієзнавство. – К.,1997.

32. Настольная книга атеиста. – М.,1985.

33. Научный атеизм. – М.,1985.

34. Радуги А.А. Введение в религиоведение : теория, история, и современные религии. Курс лекций. – М., 1996.

35. Релігієзнавство./ За ред.. С.А. Бублика. – К., 1998.

36. Огородник И.С., Огородник В.І. Религиоведение.// Учебно-методическое пособие (курс лекций) для студентов 2-го курса всех специальностей. – ДЭГИ, Донецк, 2000.

37. Самыгин С.И., Нечипуренко В.И., Полонская И.Н. Религиоведение: социология и психология религии. – Р.нД. 1996.

38. Угринович Д.Е. Введение в религиоведение. – 2-е изд.- М., 1985.