Урок №1 Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких шедеврах
Вид материала | Урок |
- Уроку, 428.88kb.
- Художня культура Білет, 63.77kb.
- Художня культура Білет, 59.82kb.
- Від 27. 01. 2012 р. №1/9-61 Художня культура Білет, 52.21kb.
- Образотворче мистецтво, 113.87kb.
- Календарно-тематичне планування змісту уроків української художньої культури, 131.56kb.
- План Мистецтво, кіно І телебачення. Архітектура, як складова частина матеріальної культури, 94.88kb.
- Валентина Леонідівна Таран, 92.65kb.
- План (логіка) викладу та засвоєння матеріалу: Естетична діяльність І сфери її проявів, 1860.69kb.
- Назва реферату: Види народно-ужиткового мистецтва Розділ, 128.46kb.
Урок №17
Тема: Художня культура – духовне явище. Художня культура – народна і професійна, їх взаємодія. Збереження національної культурної спадщини.
Мета: дати поняття про художню культуру як духовне явище, вчити порівнювати зразки народної та професійної культури, знаходити ознаки взаємодії; сприяти формуванню художнього смаку і естетичному розвитку особистості.
Обладнання: матеріали, які висвітлюють художню творчість народних та професійних митців (художників, скульпторів, музикантів, виконавців).
Тип уроку: вивчення нового матеріалу (з творчим підходом).
Хід уроку
- Організаційна частина.
- Повторення визначень, що стосуються поняття культура.
- Подача нового матеріалу.
Духовна культура – одна із сторін загальної культури людства, вона протиставляється матеріальній культурі (але вони тісно пов’язані між собою). Духовною культурою є явища, пов’язані із свідомістю, інтелектуальною, а також емоціонально-психологічною діяльністю людини – це мова, звичаї, вірування, знання, мистецтво
Художня культура – одна із спеціалізованих сфер культури, що функціонально вирішує завдання інтелектуально – чуттєвого відображення дійсності в художніх образах, а також різні аспекти забезпечення цієї діяльності.
Художня культура – складне багатошарове явище, вона об’єднує:
- усі види мистецтва;
- сам процес художньої творчості; його результати;
- систему заходів із створення, збереження і розповсюдження художніх цінностей;
- виховання творчих кадрів і глядацької аудиторії.
Художня картина світу – це створений мистецтвом образ дійсності.
Художній образ – це естетична категорія, в якій відбита об’єктивна дійсність через специфічні закони мистецтва й художньої творчості. Художній образ існує і функціонує як форма активної діяльності розуму людини.
В основі мистецьких творів лежить певна ідея, кордон між художнім і реальним світом завжди був рухливим – ступінь умовності відображення дійсності залежить від специфіки мови кожного виду мистецтва.
Створення художнього образу та його сприйняття складають дві сторони одного художнього процесу, що відбувається у спільному просторі. Митець надає імпульс, програму для переробки інформації, стимулює думку глядача, запрошує його до співпраці, той же, в свою чергу, порівнюючи художній твір з дійсністю, намагається відтворити образ, що виникає в уяві митця. Істина для нього – те, як він зрозумів твір, а не те, що відобразив художник.
Художня культура є активним творчим феноменом, що обумовлений як художньою картиною світу конкретної епохи, так і внутрішніми художніми процесами. Митець є тим ланцюгом, який пов’язує внутрішньо художні процеси і світоглядні настанови суспільства.
Справжнє розуміння мистецьких творів потребує залучення до художнього сприйняття всього масиву знань щодо історичної епохи, засобів художнього мислення автора і його прийомів тлумачення світу, особливостей мови виду та жанру мистецтва, до якого належить твір – все це обумовлює рівень культури сприйняття художнього твору.
Для розгляду учням пропонується три картини (можливе застосування і більшої кількості прикладів) одного виду (живопис), жанру (портрет) але абсолютно різних за художнім почерком художників наприклад:
- Ян Матейко «Портрет дружини в весільному вбранні»;
- Сальвадор Далі «Сферична»;
- Анрі Руссо «Портрет жінки».
(Учні висловлюють власні думки щодо картин, визначають професійне і аматорське виконання, мотивуючи свою думку).
Таких способів визначення можна застосувати декілька – змінюючи вид, жанр, імена художників (наприклад: натюрморти Сальвадор Далі – «Туристичний натюрморт», Катерина Білокур – «Сніданок хлібороба, Ян Давідс де Хем «Десерт»)
Як висновок, учні роблять спробу визначити професійне і народне мистецтво та різницю між ними.
В структурі культури виділяють поняття
Народна культура – вона створюється анонімними творцями, що не мають професійної підготовки. Народ виступає як суб’єкт культури, він бере участь у самому процесі художньої творчості, є її творцем. Одночасно він є кінцевим адресатом і споживачем своєї культури. У зв’язку з цим основною умовою народної культури є доступність її сприйняття народом, співзвучність з його інтересами і світоглядом.
В основі народної культури лежать традиції, що відіграють роль генетичної пам’яті людей. Народна культура завжди відображає психологічно-етнонаціональні особливості країни або окремих її регіонів. Яскравим прикладом є міфи, легенди, сказання, епос, казки, пісні, танці, архітектура і живопис дерев’яних церков та ін.
Професійна культура створюється людьми, які пройшли відповідну підготовку, мають освіту за фахом, який відповідає процесам їхньої творчості.
Було б хибним вважати, що між народною і професійною культурою не існує зв’язку: народна культура не проти стоїть загально художнім процесам розвитку. Народна культура засвоює не всю систему художніх форм професійної культури, а лише окремі її елементи, трансформуючи їх і поєднуючи з традиційними художніми прийомами.
Водночас народна культура живить своїми цілющими силами професійну культуру.
Далі продовжується перегляд фотоматеріалів (слайдів, відеозаписів) із зразками творчості народних та професійних виконавців; прослухуються пісні в народному та професійному виконанні (бажано один і той же твір). Учні визначають спільні і відмінні риси, характер взаємодії між народною і професійною культурою.
Домашнє завдання: підготуватись до семінарського заняття – «Культура і її роль у суспільстві».
Орієнтовні завдання:
«Взаємодія народного і професійного мистецтва»;
«Народна культура – підґрунтя розвитку національної культури».
Матеріали можуть бути як загального характеру, так і стосовно окремих конкретних митців.
- Підсумок уроку.
Запитання
- Поясніть своїми словами поняття «духовна культура» та «художня культура».
- Структура художньої культури.
1. |
2. |
3. |
4. |
- Дайте визначення поняттю «художній образ».
- Заповніть таблицю.
Ознаки й характерні риси професійного мистецтва | Ознаки й характерні риси народного мистецтва |
| |
| |
| |
| |
| |
| |
| |