Урок №1 Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких шедеврах
| Вид материала | Урок |
- Уроку, 428.88kb.
- Художня культура Білет, 63.77kb.
- Художня культура Білет, 59.82kb.
- Від 27. 01. 2012 р. №1/9-61 Художня культура Білет, 52.21kb.
- Образотворче мистецтво, 113.87kb.
- Календарно-тематичне планування змісту уроків української художньої культури, 131.56kb.
- План Мистецтво, кіно І телебачення. Архітектура, як складова частина матеріальної культури, 94.88kb.
- Валентина Леонідівна Таран, 92.65kb.
- План (логіка) викладу та засвоєння матеріалу: Естетична діяльність І сфери її проявів, 1860.69kb.
- Назва реферату: Види народно-ужиткового мистецтва Розділ, 128.46kb.
Урок №16
Тема: Загальне уявлення про культуру та її роль в суспільстві.
Мета: ознайомити з структурою культури підвищувати загальний інтелектуальний рівень.
Обладнання: таблиці, які висвітлюють структуру культури, як соціального явища і види культур, що об’єднує в собі світова культура.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу. (Лекція з випереджувальними завданнями).
Хід уроку
- Організаційна частина.
- Розповідь вчителя.
Термін «культура» (від лат. cultura) –означає обробка, виховання, освіта. В наш Час він налічує багато тлумачень, загальним для них є те, що під поняттям «культура» ми розуміємо те, що створене людиною.
У різних суспільствах розуміння культури як «виховання» набувало різних відтінків:
- елліни в сукупності норм поведінки, певному способі життя вбачали свою головну відмінність від варварів;
- європейське середньовіччя наближає термін «культурність» до цивілізованості – себто до устрою міського життя;
- в добу Відродження культурність починають розглядати як відповідність гуманістичним ідеалам людства;
- у домарксистській філософії культура визначає передусім духовне життя людей, доцільність суспільного устрою та досягнення науки і мистецтва;
- радянська філософія пояснює культуру як сукупність результатів людської діяльності.
Кожен з вищеназваних поглядів має позитивні сторони. Ядро поняття «культура» становлять не засоби, які вона використовує, а життєвий зміст, котрий реалізується за допомогою тих чи інших засобів – у кожному акті та результаті людської діяльності обов’язково присутній культурний аспект, особлива сфера нашої життєдіяльності.
За визначенням англійського вченого – етнографа Е.Б.Тайлора культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством протягом його існування.
В розвитку людства можна виділити 3 етапи:
- Дикість.
- Варварство.
- Цивілізація.
Розвиток культури співпадає з переходом від життя дикого через варварське до цивілізованого. З ідеальної точки зору культуру можна розглядати як загальне удосконалення людства шляхом вищої організації окремої людини і цілого суспільства.
Цивілізація – це етап розвитку людського суспільства і характеру самого суспільства. Чим вище розвинуте суспільство, тим більша питома вага в ньому загальнолюдських цінностей.
Процес становлення загальнолюдських цінностей – головне що ми простежуємо в історії культури.
Короткий диспут з учнями: цивілізація може служити культурі, а може відриватись від неї (учні роблять спробу навести приклади позитивного і негативного впливу цивілізації на розвиток культури)
Як висновок диспуту:
Суть культури не в рівні технічного процесу, а в якості духовно – морального суспільства. В сучасному світі існує багато глобальних проблем – одна з них культурна катастрофа, адже ніякі економічні успіхи та політичні свободи не можна вважати тривкими якщо існує небезпека зниження культурного рівня людей, занепаду духовних та моральних цінностей.
Суб’єкти процесу розвитку культури:
- суспільство;
- різні соціальні групи;
- окремі особи, їх взаємодія часто викликає суперечливість у розвитку культури.
Культурна діяльність – це діяльність людська, вона характеризується доцільністю – ставлячи ціль людина враховує не лише особисті потреби, а й соціальні ( учні наводять приклади: роботи художників, музикантів, акторів і їх значення для суспільства)
Суперечливість у розвитку культури – річ закономірна, оскільки суб’єктами можуть виступати і суспільство в цілому, і певні соціальні групи і окремі особи (учні наводять приклади суперечливостей, коли суспільство чи окремі групи не сприймають творчої діяльності окремих письменників, художників, співаків і т.п.
Історичні типи культур
Світова культура – визначається власною системою загальнолюдських цінностей і об’єднує різні типи культур:
- Культурні епохи
- Національні культури - синтез культур різних класів, соціальних шарів і груп певної нації.
- Культури етнічні – створені окремим етносом (це найстародавніший шар національних культур, він охоплює сферу побуту, мораль, мову, релігію, фольклор, міфологію, звичаї)
- Регіональні культури – конгломерат різних культур, створених різними народами, що живуть в певному географічному ареалі. Схожість природних умов життя, економічні, культурні зв’язки між народами забезпечують спорідненість культур ареалу.
- Класові культури – властиві певному класу суспільства.
- Професійні культури
- Особливості культури різних психологічних типів окремих людей
- Народні культури
Виділяють також такі види культур характерні для суспільства:
- локальна – культура конкретного, історично визначеного суспільства. Кожна із локальних культур має свої специфічні риси і особливості що залежать від географічних та соціально – історичних умов;
- масова - різновид культури, що орієнтує духовні і матеріальні цінності, які вона поширює на «усереднений» рівень розвитку масових споживачів;
- домінуюча – сукупність цінностей, вірувань, традицій, звичаїв, якими керується більшість членів суспільства;
- елітарна – культура привілейованих груп суспільства, що характеризується принциповою відмінністю, духовним аристократизмом і ціннісно-змістовною самодостатністю;
- політична – сфера культури, що вироблює уявлення про цивілізаційні форми політичного прогресу, оцінки рівня його розвитку; включає в себе політичну думку, зв’язок культури і політичної філософії; оцінку політичних структур з точки зору культури, політичної самосвідомості і політичної поведінки суспільства.
Підсумок уроку
На будь-якому рівні свого існування культура не просто перебуває поряд з іншими сферами життя, а проникає у всі його сфери, виявляючи себе і в політичній діяльності, і у відношенні до праці; в мистецтві – створенні його творів та розумінні їх.
Культура – це ланцюг від життєвого сенсу до втілення його в дію.
Розвиток культурних цінностей, їхній вплив на життя суспільства та особи необхідно розглядати у всіх сферах життєдіяльності людини, а це можливо лише за умови володіння відповідними конкретними знаннями. Але навіть отримати знання фактів з історії мистецтв мало, треба вчитись осмислювати їх з філософської точки зору.
Час, в який ми живемо непростий і ми з сумом і жалем спостерігаємо деградацію духовного життя суспільства і окремих людей. Не допускати цього, сприяти відродженню та розвитку культури як умови повноцінного життя суспільства та особистості завдання кожного з нас.
- Підсумок уроку.
Запитання
- Назвіть три етапи розвитку людства:
1) …
2) …
3) … .
- На якому етапі починається розвиток культури.
- Заповніть таблицю:
Продукти матеріальної та духовної культури, вироблені людством в цивілізованому суспільстві, їх значення для людства
«+»
«-»
- В чому полягає суть культури, як духовного явища?
- Хто є суб’єктами процесу розвитку культури?
- Чому у розвитку культури завжди існує суперечливість?
- Назвіть історичні типи культур, які об’єднує в собі світова культура.
1) 5)
2) 6)
3) 7)
4) 8)
- Назвіть основні види культур, характерні для суспільства:
1)
2)
3)
4)
5)