Geum.ru

Валентина Леонідівна Таран

Вид материалаДокументы

Содержание


Образотворче мистецтво (1-7 класи)
Подобный материал:
Валентина Леонідівна Таран,

методист НМЦ здоров’я, фізичної

та естетичної культури

ІППО КМПУ імені Б.Д. Грінченка.


Особливості вивчення в ЗНЗ дисциплін художньо-естетичного циклу

в 2009-2010 навчальному році


Духовний розвиток особистості - одне з найважливіших завдань сучасної освіти, вирішенню якого в системі загальної середньої освіти мають сприяти предмети художньо-естетичного циклу. Зміст предметів художньо-естетичного циклу розкриває перед учнями розмаїття жанрів і стилів українського та світового мистецтва, своєрідність вітчизняної художньої культури в контексті світових культуротворчих процесів, особливості культурних регіонів світу, основи естетичних знань.

У зв'язку з переходом загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання у 2009/2010 навчальному році передбачається впровадження в 9-му класі загальноосвітніх навчальних закладів навчального предмета «Художня культура», який буде викладатися за програмою «Художня культура. 9-11 класи» (авт. Л.Масол, Н.Миропольська), що видрукована в збірнику програм художньо-естетичного циклу для 5-11 класів 12-річної школи (вид-цтво «Перун», 2005 р.). У збірнику подано й орієнтовне календарно-тематичне планування з художньої культури для 9 класу. Ця дисципліна належить до інваріантної складової Типових навчальних планів, її зміст є логічним і необхідним продовженням змісту базових навчальних дисциплін «Образотворче мистецтво» і «Музичне мистецтво», які вивчаються з 1-го по 7-й (8-й) клас.

Таким чином, цикл художньо-естетичних дисциплін «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», «Художня культура» (в 9-11 класах) та «Естетика» (в 12-х класах гуманітарного напряму) складає цілісну безперервну систему шкільної художньо-естетичної освіти і повною мірою реалізує зміст освітніх галузей «Мистецтво» та «Естетична культура» державних освітніх стандартів.

У листі Міністерства освіти і науки України від 27.01.2009 №1/9-55 підкреслено важливість забезпечення навантаження викладацькими годинами педагогічного персоналу загальноосвітніх закладів: «Звертаємо увагу керівників загальноосвітніх навчальних закладів на мистецьке наповнення змісту навчального предмета «Художня культура» і рекомендуємо під час комплектації педагогічних працівників на 2009/2010 навчальний рік передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва».


Художня культура вивчається в школі як культурологічний курс і є важливим чинником формування духовного світу особистості, її художньо-естетичного розвитку.

У процесі вивчення художньої культури в 9 класі відбувається узагальнення мистецьких знань учнів, здобутих у 1-8 класах, та втілюється ідея пропедевтики культурологічної освіти, що є базовою в старшій профільній школі. Таким чином, забезпечується послідовність і наступність змісту художньо-естетичної освіти.

Матеріал 9 класу систематизовано відповідно до видової, жанрової та стильової специфіки мистецтва, що є основою художньої культури.

Практична діяльність учнів під час вивчення художньої культури в 9 класі спрямована на формування в них потреби в спілкуванні з творами мистецтва, розвиток творчих здібностей та розширення їхнього внутрішнього духовно-культурного досвіду. Практичні завдання для учнів можуть бути різноманітними: створення кросвордів за змістом теми, що вивчається, графічні, живописні роботи, малі скульптурні форми, замальовки архітектурних споруд; підготовка музичних тематичних вечорів, концертів-вікторин тощо; відвідування театральних вистав, створення театральних масок, ляльок, підготовка рекламних афіш, шоу-презентацій; перегляд кінофільмів, телепередач з наступним їх обговоренням, створення ілюстрацій до мальованих мультфільмів; запис і виконання поширених у регіоні народних пісень, створення зразків декоративно-прикладного мистецтва з урахуванням регіональних художніх традицій; розробка комп’ютерних презентацій з художньої культури.

Результатом вивчення курсу художньої культури в 9 класі має бути сформоване вміння кожного учня реалізувати засвоєні знання у власній творчій діяльності та готовність до використання сформованих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

За результатами Всеукраїнського конкурсу підручників для 9 класу Міністерством освіти і науки України до використання в навчально-виховному процесі рекомендовано три підручники з художньої культури:
  • Художня культура (авт. Климова Л.В.) видавництво «ТОВ «Літера ЛТД»;
  • Художня культура (авт. Масол Л.М.) видавництво «Ґенеза»;
  • Художня культура (авт. Назаренко Н.В., Гармаш Л.В., Макаренко Г.М., Міловідова О.В., Міщенко Н.І., Ніколаєнко О.О., Чєн Н.В.) видавництво «Оберіг»;

Кожен із підручників структуровано відповідно до навчальної програми за двома загальними розділами, що включають 12 тем.

Підручник автора Л.Климової пропонує учням різноманітні творчі практичні завдання на закріплення змісту кожної теми. Підручник автора Л.Масол привертає увагу великою кількістю прикладів та ілюстрацій, що репрезентують досягнення національної художньої культури, у цій навчальній книжці простежується постійний зв’язок із навчальним матеріалом, засвоєним учнями у процесі вивчення образотворчого (1-7 класи) та музичного (1-8 класи) мистецтва. У підручнику авторів Н.Назаренко та ін. реалізується «метод забігання наперед». У кінці кожної теми, крім контрольних запитань і завдань, містяться практичні завдання на закріплення змісту теми. Зміст навчального матеріалу підручника урізноманітнено узагальнювальними схемами й таблицями. В кінці кожного з розділів автори пропонують тестові завдання для самооцінки здобутих знань.

В інформаційному просторі мережі Інтернет існує велика кількість Web-сайтів, на яких розміщено інформацію, присвячену мистецтву:


ссылка скрыта

(Світова художня культура) - сторінки сайту призначені передусім для вчителів і містять інформацію щодо використання тих чи інших творів мистецтва у процесі навчання художньої культури, а також щодо етапів розвитку художньої культури;


ссылка скрыта

- на сайті навчально-методичні матеріали з художньої культури, статті про види мистецтва, стилі, епохи, жанри. Зручним на цьому сайті є пошук за автором твору, назвою та періодом його створення;


ссылка скрыта - сайт містить такі розділи:
  • композитори (біографії і творчі портрети);
  • виконавці (диригенти, співаки, піаністи, скрипалі, віолончелісти та);
  • факти (цікаві та маловідомі факти з життя видатних особистостей);
  • афоризми (висловлювання видатних особистостей);
  • інструменти (енциклопедія старовинних і сучасних інструментів);
  • словник музичних термінів;
  • наші проекти (кращі сайти про класичну музику).


ссылка скрыта (World Art : Art in all display) – сайт є зручно класифікованим і великим за обсягом каталогом творів живопису, літератури, анімації, кіно, архітектури.


ссылка скрыта; ссылка скрыта; ссылка скрыта; ссылка скрыта – сайти-картинні галереї;


ссылка скрыта - на сайті можна знайти інформацію про музеї та посилання на Web-сторінки кращих музеїв Європи і світу .


В 11-річній школі курси художньої культури та основ естетики вивчаються в 10-11 класах загальноосвітніх навчальних закладів гуманітарного спрямування за програмами «Художня культура», «Зарубіжна художня культура» (авт. Н.Миропольська, Л.Масол), що видрукувані видавництвом «Навчальна книга – Богдан» у 2004 р., та «Основи естетики».


Образотворче мистецтво (1-7 класи)


Образотворче мистецтво в 1-4 класах вивчається за програмою Л.Любарської та Л.Вовк (вид. «Початкова школа», 2006 р.), а в 5-7-х класах – за програмою Е.Бєлкіної та ін. (вид. «Перун», 2005 р.). Зміст програм спрямований на збагачення емоційно-естетичного досвіду учнів під час сприймання навколишнього світу і практичної діяльності. Віддзеркалення цього світу в художньо-творчій діяльності кожного учня є важливим завданням для вчителя образотворчого мистецтва.

Альтернативою вивченню автономних предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» може бути інтегрований курс за програмою «Мистецтво» (авт. Л. Масол та ін.) для 1-4 класів (вид. «Початкова школа», 2006 р.) та для 5-8 кл. (вид. «Перун», 2005 р.).

Зміст усіх зазначених вище програм реалізовано в електронних навчально-методичних посібниках видавництва «Контур-плюс» (м. Рівне).

Наголошуємо на тому, що навчальна діяльність учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу у початковій та основній школі може проводитись у різних формах, окрім письмових (запис учнями будь-якої інформації зі слів учителя чи з дошки, контрольних, самостійних робіт, написання рефератів), які спричиняють додаткове недоцільне навантаження учнів. Примусове ведення учнями зошитів, виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності.

Гострою є потреба в розробленні нової концепції всієї багаторівневої художньої освіти, зорієнтованої на художню практику учнів, оволодіння ними художньо-технічними навичками в мистецькій сфері, з опорою як на базові шкільні предмети, так і на факультативні курси та спецкурси. Формування і розвиток професійних навичок у художньо-дизайнерській творчості школярів та впровадження нових програм необхідно поєднувати з підготовкою і навчанням педагогів, які будуть працювати за програмами, методично та структурно пов`язаними з дизайн-освітою.


Актуальними питаннями концепції багаторівневої художньої освіти є:
  • Оптимізація освітнього процесу з образотворчого мистецтва з позицій сучасних вимог до якості освіти.
  • Способи гармонізації пізнавальної, емоційно-ціннісної, творчо-перетворювальної діяльності на уроках образотворчого мистецтва.
  • Створення умов для психологічного оздоровлення, корекції особистісного розвитку учнів.
  • Використання міжпредметних зв'язків, інтеграції і синтезу мистецтв з метою формування в учнів уявлення про цілісну картину світу.
  • Особливості роботи з обдарованими учнями в загальноосвітній установі.


Методична робота з учителями художньої освіти повинна забезпечити повне освоєння ними змісту і вимог оновленої шкільної програми з образотворчого мистецтва (2008 року), розробку найбільш складних для викладання тем, узгодження підходів і накопичення дидактичних матеріалів для проведення уроків і перевірки знань учнів.

Формування в учнів уявлення про цілісну картину світу на уроках образотворчого мистецтва забезпечать внутрішньопредметні зв'язки на уроках образотворчого мистецтва, а також міжпредметні зв'язки: образотворчого мистецтва з музикою, гуманітарними шкільними предметами за умови ефективності їх використання.

Шляхи підвищення якості художньої освіти школярів при освоєнні ними оновленого змісту шкільного курсу такі:
  • освоєння мови образотворчого, декоративно-прикладного мистецтва, дизайну, їх художньої виразності за допомогою різних видів художньої діяльності;
  • активізація спостережень учнів за навколишнім світом, вивчення натури для формування уявлень про єдину картину світу;
  • використання методів, які сприяють розвитку образного мислення учнів, їх емоційної чуйності;
  • виконання учнями творчих і проблемних завдань, вирішення яких передбачає їхню самостійну діяльність;
  • формування художньої культури особистості школяра, установки на здоровий спосіб життя;
  • формування ставлення до художньої творчості як самоцінного явища людського життя;
  • використання потенціалу мистецтва як чинника духовно-етичного виховання учнів.


Тематика роботи творчих груп учителів образотворчого мистецтва:
  • Розробка програм факультативних курсів з образотворчого мистецтва.
  • Використання інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні образотворчого мистецтва.
  • Шляхи підвищення ефективності уроку образотворчого мистецтва. Моделювання уроку. Демонстрація кращих уроків (з досвіду роботи).
  • Використання ігрових технологій як ефективного засобу розвитку школярів на уроках образотворчого мистецтва.
  • Розробка художньо-дидактичних ігор.


У системі загальної середньої освіти художньо-естетична освіта посідає особливе місце. Вона впливає на процес саморозвитку людської духовності, залучає людину до світових художніх надбань, що позитивно позначається на творчих та інтелектуальних здібностях не лише окремої особистості, а й суспільства в цілому.