Урок №1 Тема: Види мистецтва та специфіка їх художньо-образної мови. Мистецтво основа художньої культури. Світ людини й образ світу в мистецьких шедеврах

Вид материалаУрок

Содержание


Тема: Інструментальні та музично-театральні жанри. Напрями музики масових жанрів.
Хід уроку
Класика, вічна й мінлива
Напрями музики масових жанрів
Звучання нової епохи
Гвідо д’Ареццо
ХVІ-ХVІІ ст.
ХVІ ст. на зміну лютні прийшла гітара. Квартет ХVІ-ХVІІ ст. складався з лютні, флейти, віолончелі й клавесину. VІІІ-ХІХ ст.
Підсумок уроку.
Хід уроку
Підсумок уроку.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15




Урок №7



Тема: Інструментальні та музично-театральні жанри. Напрями музики масових жанрів.

Мета: вивчити жанри музичного мистецтва, навчити їх та аналізувати; вчити толерантно вести дискусію з питань музичного мистецтва; характеризувати музичні стилі; формувати власні враження, отримані після прослуховування музичних творів; прослідкувати еволюцію музичних інструментів у відповідності з розвитком суспільства; розвивати естетичний смак.

Обладнання: зображення різних музичних інструментів, записи масових музичних жанрів, творів окремих композиторів.


Хід уроку
  1. Організаційна частина.
  2. Лекція вчителя.


Інструментальні музичні жанри

Сюїта – кілька танцювальних п’єс, не призначених безпосередньо для танцю, різноманітних за змістом та будовою. Ці п’єси виконуються одна за одною. Сюїти компонуються для виконання на одному інструменті або оркестру.

Соната – від латинського «звучати». Це музичний твір для одного або кількох інструментів, що складається з кількох (3-4) частин. Класичний тип сонати склався в кінці ХVІІІ ст. в творчості Й.Гайдна та В.А.Моцарта.

Симфонія – від грецького слова «співзвуччя»; твір для симфонічного оркестру з 4-5 частин, розташованих за принципом контрасту й об’єднаних однією ідеєю. Симфонія – вища форма інструментальної музики.

Концерт – віртуозне виконання твору для сколюючого інструменту (фортепіано, скрипки, флейти) з оркестровим супроводом. Концерт – це також публічне виконання музичних творів.

Течії й напрями всіх видів мистецтв справляють вплив і на розвиток музичної культури. Наприклад, європейська симфонічна й камерна музика, яка виникла в середні віки як супровід для богослужінь, починаючи з епохи Відродження відчула на собі вплив ідей гуманізму, бурхливі пори ви бароко, строгість класицизму, а також вплив реалізму, символізму, імпресіонізму. Музична творчість в значній мірі залежить від духовного життя суспільства.


Класика, вічна й мінлива

ХІХ-ХХ ст. Композиторів не задовольняють старі творчі методи й прийоми, бажання справити сильне враження на слухача призвело до того, що гармонічний початок втратив важливість. Оновлення музичної мови почалось ще в творчості Ричарда Вагнера (1813-1883) – він широко став застосовувати дисонанси – це придавало його музиці схвильоване напружене звучання. творчість Вагнера справила великий вплив на композиторів – експресіоністів Ріхарда Штрауса і Гюстава Мюллера, їх музика сповнена трагізму і психологічної глибини.

В другому десятиріччі ХХ ст. в музиці виникла «Нова віденська школа» яку очолили Арнольд Шенберг і Альбан Берг – вони використовували всі звуки в межах октави – це дозволило створити по-справжньому емоційні твори.

Музична культура ХХ ст. постійно зверталась до народної творчості (прославлені балети Стравінського «Жар-птиця», «Петрушка» – в них використані не лише слов’янські мотиви, а також нові напрямки популярної музики – блюз, рок, фанн, реп і ін. В російській музиці успішно поєднували класичну музику і нові течії С.Рахманінов, А.Скрябін, Д.Шостакович, С.Прокоф’єв.

(Учням дається можливість прослухати фрагменти творів названих композиторів).


Напрями музики масових жанрів

Джаз – виник на рубежі ХІХ і ХХ ст. в результаті злиття елементів двох музичних культур – європейської і африканської.

Рок-н-рол – стиль популярної музики виник в 50-ті роки ХХ ст. в США. Цей стиль сформувався з поєднання американського сільського фольклору (кантрі – ендвестерн) і негритянського музичного мистецтва (ритм – енд – блюз) Найвідоміший виконавець – Елвіс Преслі, він ввійшов в історію музики, як «король рок-н-ролу».

Рок-музика –сучасна музика, яка виникла з пісенно – танцювальних жанрів негритянського міського фольклору в США в 30 р. ХХ ст. Для рок музики характерне застосування електронної переробки і посилення звуку. Рок-музика відразу стала частиною молодіжної культури.

Рок-опера – в ній поєднуються різні жанри і напрямки (Ісус Христос – суперзірка).


Звучання нової епохи

Реп – ритмічна мелодеклагнація з фоновим електронним акомпанементом.

Техно – виникнення музичної течії пов’язане з бурхливим розвитком сучасних технологій обробки звуку «В техномузиці класичні мелодії набувають нового звучання завдяки накладенню ритму і використанню складних звукових ефектів.

Рейв – від англійського rave – нісенітниця, стиль, в якому жорсткий і швидкий ритм, віртуозні гітарні соло і комп’ютерні звукові ефекти створюють неповторну мелодію.

(Розповідь супроводжується відповідним звуковим оформленням).

Висновок: історія музики і музичних інструментів протягом століть була тісно пов’язана з розвитком техніки.

Прослідкуємо ще раз історичну вертикаль розвитку музичних жанрів та відповідних музичних інструментів:
  1. Музика Стародавнього світу – інструменти й різновиди: (Арфа, кіфара, ліра) Музика залишається одноголосою.
  2. Музичні напрямки і інструменти Середньовіччя (труба, флейта, бубон, барабан).

В ХІ ст. італійський музикант Гвідо д’Ареццо розробив спосіб запису нот на нотному стані, який складався з 4 горизонтальних паралельних ліній. Він же придумав і назви нот: до, ре, мі, фа, соль, ля, сі. Так виникла мова музики з її трьома головними складовими: мелодією, ритмом і гармонією.

ХVІ-ХVІІ ст. смичкові музичні інструменти: найпопулярніший – скрипка, починаючи з ХVІ ст. скрипка розповсюдилась по всій Європі, в Італії виникли прославлені школи скрипічних майстрів: Гварнері, Аматі, Страдіварі.

Віолончель - великих розмірів смичковий інструмент.

Щипкові музичні інструменти: в ХVІ-ХVІІ ст. найрозповсюдженіший щипковий інструмент – лютня; грі на лютні навчали юнаків і дівчат із заможних сімей.

В ХVІ ст. на зміну лютні прийшла гітара.

Квартет ХVІ-ХVІІ ст. складався з лютні, флейти, віолончелі й клавесину.

VІІІ-ХІХ ст.

В 1709 р. італієць Бартоломео Крістофорс винайшов клавішний інструмент, який одержав назву «клавесин» з тихим і голосним звуком» – це було фортепіано. До кінця ХVІІІ ст. фортепіано повністю витіснило клавесин.

Перші духові інструменти (флейта, кларнет, гобой, фагот) були дерев’яні.

В 1845 р. А.Сакс винайшов саксофон – металевий духовий інструмент створений за тим же принципом, що й дерев’яні.

Пізніше в симфонічний оркестр увійшли мідні духові інструменти (труби, тромбони, валторни)

Найбільший духовний інструмент – орган. Для того, щоб він зазвучав, потрібно повітря накачати в спеціальні ємності, а потім воно виходить через дерев’яні і металеві труби. Орган має кілька рядів клавіш для рук і багато педалей, які переключають регістри звуку. Найвидатніші органні твори написані Й.С.Бахом.

ХХ ст.

В перші десятиріччя з’являються невидані раніше музичні інструменти: електрогітара – винайдена в США в 30-х роках; синтезатори звуку – вони самі по собі не є музичними інструментами, але при під’єднанні їх до традиційних інструментів змінюють їх звучання на тисячі ладів; електроорган – дозволяє одержувати незвичайні поєднання звуків і нові звукові ефекти.
  1. Підсумок уроку.



Урок №8


Тема: Порівняння музичного національного мистецтва різних народів світу.

Мета: вчити інтерпретувати прослухані музичні твори; порівнювати звучання музичних інструментів різних народів світу; визначати спільні й відмінні риси в музичному мистецтві різних народів.

Обладнання: СD-програвач (магнітофон).

Тип уроку: семінар.


Хід уроку
  1. Вступне слово вчителя.

У кожного народу існували і продовжують існувати особливі, неповторні мелодії, ритми, наспіви. Ми називаємо їх народною музикою чи музичним фольклором, тому що ці твори не мають одного певного автора – вони створювались і удосконалювались віками, виконувались виконавцями з народу, передавались з покоління в покоління.

Народна музика надзвичайно різноманітна – це пов’язано з тим що в минулому вона супроводжувала кожний крок людини: народження, інші важливі життєві моменти, цикли виконуваних робіт, обрядові, релігійні свята.

Музичні культури кожного народу представляли собою єдине ціле і в той же час вони постійно взаємодіяли з іншими музичними культурами, запозичуючи їх кращі досягнення.

З появою професійних музикантів і композиторів народна музика стала широко використовуватись в їх творчості насамперед тому що в ній знайшло глибоке відображення духовне життя народів, їх уява про красу і гармонію.
  1. Виступ учнів.

(Теми для виступів можуть обиратись учнями самостійно, а можуть бути скеровані вчителем)

Наприклад:
  1. Україна.
    1. Прослуховування традиційної народної мелодії (чи кількох фрагментів).
    1. Характеристика мелодії, визначення інструментів, які застосовані для її виконання.
    2. «Цікавинки» різного характеру.
  1. Латиноамериканські мелодії.
  2. Індія.
  3. Росія.
  4. Країни Середньої Азії.
  1. Обговорення.

Учні (за бажанням) висловлюють власні враження, порівнюють почуті музичні твори, аналізують їх.
  1. Висновок.

Отже, музика – не просто звуки, це – гармонія – створена людиною, яка виражає глибокі й складні людські почуття. Чудо музичного твору виникає з поєднання написаного композитором, віртуозного виконання й глибини почуттів виконання й залежить від вміння слухача сприймати музичні твори.
  1. Підсумок уроку.